ФутТайм від Григорія М.Реви.
ФутТайм від Григорія М.Реви.
Альберт МОЛГАМОВ:
Футбол для мене – це і робота, і захоплення, і стиль життя. А ще вірю, що збірна України зіграє на чемпіонаті світу
ПРО ситуацію з футболом, проблеми і перспективи розвитку популярної гри в Сумах і районі і не тільки – говоримо з головою Федерації футболу Сум і району, заступником голови і членом Виконкому АФСО Альбертом МОЛГАМОВИМ.
Після армії з футболом довелося «зав’язати»…
- Пане голово! Вас знають, як чиновника від футболу. А чи займалися футболом, чого добилися і як стали працівником обласної Асоціації, адже для цього треба розумітися на багатьох речах?
– ФУТБОЛОМ займався в молодості. У 2-му класі мама відвела мене і кількох ровесників з нашого двору на «Авангард» до тренерів Миколи П’ЯТАКОВА і Валерія СТРОГАНОВА. Двох нас залишили в групі. Не знаю, за якими критеріями нас відібрали, можливо взяли через батька, який очолював обласну Федерацію футболу. Грав за юнацькі команди «Фрунзенець» на область і Україну. Згодом Валерій БЕРМУДЕС залучив до суддівства. Батько постійно мене «рубав» у цьому. Пригадую, він не дозволив їхати на семінар молодих суддів до Лисичанська, сказав Бермудесу, аби він шукав мені заміну. А коли побачив моє прізвище у списку серед кандидатів на присвоєння суддівської категорії, викреслив його.
Потім навчався в педінституті. Грав за команду «Маяк», яку тренував Володимир ТАНЬКОВ. А після армії моя футбольна кар’єра завершилася. Бо в лихі 90-ті треба було думати про заробляння грошей для сім’ї, принаймні я так вважав.
В Асоціацію запросив мене працювати Андрій ПРОХОРОВИЧ. Дещо знав, дещо вмів, де чому довелося навчатися у старших, адже останнім часом у футболі відбулися відчутні зміни.
– Я добре був знайомим з вашим батьком, Лівою Яковичем, який багато років очолював обласну Федерацію футболу. Що повчального взяли з його досвіду роботи і що цікавого він вам розповідав?
– БАГАТО чого повчального він дав мені. Нещодавно слухав передачу про те, як правильно треба виховувати дітей і одна розумна людина сказала, що необов’язково щовечора сидіти, вчити, розповідати про уроки життя. За основу виховання взяв правило – треба вести нормальний спосіб життя та робити нормальні вчинки. Діти будуть дивитися на тебе і наслідуватимуть твій приклад. В цьому я хочу бути схожим на батька, який був авторитетною, порядною та мудрою людиною.
Чомусь конкретному він мене не вчив. В чому я не хотів бути схожим на нього? Він, на жаль, не беріг своє здоров’я. У 56 років він отримав перший інсульт і на жаль рано пішов із життя. Багато чого йому не вдалося мені сказати і розповісти.
По-футбольному він завжди цікавився моїми здобутками, завжди вказував на помилки і лаяв. Якщо були матчі міжнародного рівня або цікаві поєдинки, він обов’язково наступного дня запитував – чому я не прийшов дивитися футбол разом з ним. Якщо я не приходив, він мене перевіряв, підозрював, що я матч не дивився. А якщо я обдурював його ( казав, що гру дивився), він запитував, приміром, на якій хвилині було забито м’яч, або хто грав і т.д.
- Перейдемо до сьогодення. Скажіть, не важко сидіти на 3-х стільцях одночасно. Часу вистачає, аби скрізь був порядок?
– БУВАЄ часу і не вистачає. Якщо потрібно, приміром, коли йшла заявка гравців на чемпіонат Сумського району, то я сидів до другої години ночі, а коли друкували картки на 600 футболістів, то мені навіть допомагали дружина і двоє доньок. Намагаюсь скрізь встигати , щоб не було збоїв у роботі.
У районі є добрітрадиції…
– Чемпіонат Сумського району – один з найкращих за організацією в області, в якому грають і юнаки. Чи важко його наразі проводити, адже на це командам потрібні відповідні кошти?
– ЗГОДЕН, що чемпіонат на рівні. Подяка за це попереднім керівникам району та Федерації футболу. Наразі працює укрупнена Асоціація футболу, до якої входить Краснопільський, Білопільський, Лебединський і Сумський райони, а також Суми. На даному етапі грають 26 команд. На жаль, розформовано відділ молоді і спорту РДА, який нами опікувався, добре допомагав фінансово. Наразі жодної копійки не виділяють, командам відповідно ми не допомагаємо. Керівники команд та місцевих громад увійшли в ситуацію і знайшли можливості, аби взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Я дякую їм за розуміння ситуації і підтримку. Чемпіонат проходить без збоїв, команди радують своїх вболівальників добротною і результативною грою, як і в попередні сезони. Аграрний бізнес в даний час, на щастя достатньо прибутковий та набирає обертів. Це, звичайно, радує і він має можливість фінансово підтримати футболі команди. На жаль, інфраструктура страждає, її треба підтягувати. Це наша біль, це завдання на завтра для влади і для нас.
– Тож як проходять змагання, хто задає в них тон?
– ГРАЮТЬ 26 команд. Дві групи дорослих і одна – юнацька. В групі ‘’А’’ (дорослі і юнаки), в якій всі гравці із Сумської ОТГ – це передбачено Регламентом змагань. В групі ‘’Б’’ команді дозволено грати не тільки мешканцям Сумської ОТГ. З наступного сезону, за вимогами УАФ та УЄФА буде введена електронна база, де кожен футболіст буде мати можливість заявитися та гратилише за одну команду (футбольний клуб).
Середдорослихтрійку лідерів складають «Метеор» з Кіндратівки, підліснівський «Колос» і «Хлібодар» зі Степанівки. У юнацьких змаганнях вже достроково визначився чемпіон. Ним став «Хлібодар». 11 матчів – 11 впевнених перемог. За ним – футболісти Стецьківки і і «Метеор».
У групі ‘’Б’’ без втрат виступає «Україна» з Токарів. Їй прагнуть скласти конкуренцію северинівський«Колос» і «Сокіл» з Нижнього Піщаного.
- У районі склалася ще одна добра традиція – чемпіонат району серед ветеранів вікової категорії 40 років і старші За якою схемою проводите?
– ЗА ЦІЄЮ схемою ми граємо вже не перший рік. Проходить 5 турів, команди грають в кожному з населених пунктів. Цьогорічний фінальний етап проведемо в Токарях, де збудовано сучасне футбольне поле.
– А яку допомогу надає командам районна влада? Раніше з бюджету виділяли чималі кошти на участь команд,що їх стимулювало. А як наразі?
– НА ДАНОМУ етапі РДА не виділяє жодної копійки. Причина (з їх слів) – відсутність коштів і відсутність механізму фінансування. Зараз намагається нами опікуватися відділ освіти. Питання, на жаль, залишається відкритим. Я мав зустрічі з керівниками РДА, вони бачать проблему і готові до співпраці. Поки що допомогу командам надають регіональні ОТГ.
– Чемпіонат проходить за старою системою – як чемпіонат району. А як буде надалі, зі створенням ОТГ?
– ЗАВЕРШУЄМО чемпіонат Сумської ОТГ. І коли їх завершать у Краснопільському і Білопільському, плануємо провести на зразок Ліги чемпіонів або фінал 6, 8 чи 10 команд за квотним принципом в залежності від кількості команд, що грали- від 2-х до 4-х. У такий спосіб плануємо визначити абсолютного чемпіона Сумського району.
– На вашу думку, яка оптимальна система?
– ТА, що скоротить витрати командам. Чи раціонально їздити, скажімо з Осоївки до Кіндратівки, чи навпаки? Накладно, погодьтеся. Можливий варіант, щоб вони проводили турніри у себе. Мій особистий підхід такий, що всі важливі питання про формат проведення наступного Чемпіонату однозначно будемо обговорювати з представниками команд.
– Що ви можете сказати про футбольну інфраструктуру району. Чи є зрушення на краще?
– ЗРУШЕННЯ Є. Завдяки таким ініціативним людям, як Дмитро КРУГЛЯК з Токарів, де з’явилося сучасне шикарне футбольне поле з поливом. У Северинівці зробили проект реконструкції стадіону. Дуже багато шансів проведення реконструкції в наступному році стадіону у Білопіллі з улаштуванням сучасного штучного футбольного поля. Потрапив до списку «Великого будівництва» обласний Ліцей-інтернат «Барса». В 2022 році планується реконструкція всіх майданчиків та будівництво великого поля і двох малих. В цих проектах ми щільно працюємо разом з АФСО.
– Вам мабуть, приємно, що команди району не пасуть останніх в обласних перегонах. За рахунок чого їм вдається впевнено конкурувати із суперниками?
– ЗВИЧАЙНО, приємно. Дві команди “Україна» з Токарів і северинівський «Колос» не перший рік є учасниками цих змагань. А «Колос» торік навіть пробував свої можливості у розіграші Кубка України серед аматорів. Керівники виношують мрію про виступ у Аматорському чемпіонаті, але для цього треба віднайти чимало коштів. Великий потенціал в «України», мені так здається.
Користуючись нагодою, хочу висловити подяку і Дмитру КРУГЛЯКУ, Олександру СЕВЕРИНУ та всім представникам команд за їхні старання, ентузіазм, популяризацію і розвиток футболу на селі, залучення молоді, любов до цієї гри, щоб їх, як кажуть, почули керівники інших сіл. Побільше б таких ентузіастів на місцях!
Нам усім соромно, що не проходить чемпіонат Сум…
- А тепер давайте поговоримо про чемпіонат Сум, який, на жаль, не проводиться вже кілька років. Єдиний,до речі, обласний центр в Україні, де він наразі не проходить. Це, погодьтеся, великий мінус в роботі не тільки Федерації, а й міської влади. Нагадаю- у чемпіонаті області 1992 року від Сум грали 9 команд, від району- 4. Більшість їх паралельно брали участь у чемпіонаті Сум. Хто винен і як думаєте, вибачайте за слово, викручуватися із ситуації?
– ПОДІЛЯЮ разом з вами цю біль.Останні 4 роки намагання провести чемпіонат міста з футболу не увінчалися перемогою. В радянські часи у кожного більш-менш крупного та не дуже підприємства була команда. Це було пряме виконання завдань партійних босів. З часом цих організацій не стало, або вони стали приватними. Я багато разів мав розмови з керівниками великих підприємств, які не бачать, за їхніми словами, можливості і, на жаль, не розуміють резону створення команд.
«Сумбуд» , приміром, допомагав «Барсі», але потім, вибачте, здихався від команди. Їм стало дуже тяжко ‘’тягнути’’ команду. Можливо, ментальність людей змінилася, а можливо жадність. Вони віддають перевагу іншим пріоритетам. На жаль, не розуміють значення спорту, в томі числі і футболу , у житті молоді і не тільки. Вони вважають, що футбол – це гроші викинуті на вітер, це другорядне питання, що не вартує уваги. Як на мене, просто не хочуть вкладати гроші у футбол. Для мене, ЧЕСНО, дуже болюче це питання та соромно за ситуацію.
Ми почали проведення розіграшу Кубка міста з футболу. Щє не стартували, а вже мали великі проблеми.Педуніверситет, СНАУ, «Барса Ю-19», а також «Азарт-2007» дали згоду на участь у розіграші, команда СумДУ не має бажання , на жаль. Вони більше уваги приділяють футзалу. Також проблема- як вписатися із розіграшем у графіки великих футбольних полів. Адже одні гравці вчаться, другі працюють, треті в вихідні дні грають в чемпіонаті України,області та районах тощо.
– Чому не змушуєте чи не переконуєте грати команди вихованців, приміром, КДЮСШ «Суми», ФЦ «Барса». Дивись ще хтось виявить бажання. Невже це так важко?
– НА ЖАЛЬ, і тут є проблеми. Восени команди виступають у чемпіонатах ДЮФЛ України. Календаріу них щільні і важко віднайти вікна для матчів міста. Це не виправдання, але така реальність. Думаю, вихід із ситуації треба намагатися знаходить.
- Тож коли плануєте , окрім розіграшу Кубка, відновити чемпіонат Сум, конкретно сказати можете?
– СКАЗАТИ важко. Дуже хотілось би відновити чемпіонат, як це було колись.
– Нещодавно ви стали офіцером, але не військового поливу, а офіцером безпеки матчів УАФ, тобто, маєте причетгість до проведення матчів Прем’єр-ліги. Це вже 4-та важка ділянка роботи. Якій віддаєте перевагу?
— РАНІШЕ я інспектував матчі Другої ліги ПФЛ і Аматорів. Щотижня було по дві поїздки. Реально це забирало багато часу, впливало на ККД в роботі. Коли з’явилася можливість стати офіцером безпеки Прем’єр-Ліги я прийняв таке рішення. Тут є плюс. Призначення одне майже на два місяці, з’явилося значно більше часу на родину та маю можливість більше уваги приділяти місцевому футболу, допомагати на місцях. Звичайно, це зовсім інший статус та рівень, взаємовідносини із спеціалістами УАФ. Але,звісно, ( і це чесно ) в пріоритеті робота на благо сумського футболу, ну, принаймні я намагаюсь.
– Вам пропонували посаду президента новоствореного ФК “Суми». Відмовилися чи…і чому?
– Президента – ні, а директора клубу – так. На певному етапі – відмовився. Про причини говорити не буду. Потім дав згоду, але мене не бачили на цій посаді. Не жалкую.
ДО РЕЧІ, що скажете про ФК «Суми». Як на мене, цей проект не надовго. Так вважає і чимало спеціалістів.
– Я ВСЕ ТАКИ не погоджуюся з цим. Я прихильник створення та існування цієї команди, мав честь бути біля її витоків. Я завжди в прямому контакті з керівництвом клубу та командою. Дуже, звичайно, вболіваю за їхню роботу. Я добре розумію про що хочете запитати – аби грали в ній вихованці сумського футболу або хоча б з них був кістяк команди. Згоден. Але так поки що не виходить. Є закордонні команди, в яких немає жодного свого гравця. На жаль, такі часи настали, що всі хочуть бачити тільки швидкий результат, і їх не хвилює, яким шляхом його добиватися. Як кажуть, у довгу ніхто не грає, всі грають в коротку. А для результату потрібні досвідчені виконавці, а це знаєте, які витрати. Потенціал у сьогоднішнього складу ФК «Суми» є. Виступ не завжди радує – тут я згоден. Але згадайте, як вона за тиждень до початку Чемпіонату в липні на ‘’швидку’’ формувалась.
– Я з вами теж не погоджуюся. Чому, приміром, на базі «Барси» Ю-19 не створити команду, рік-два гравців обкатати і вигоду фінансову від цього можна було б мати. Потрібно, щоб тренери були лише свої, які в курсі сумського футболу, але не приїжджі, які і досвіду не мають. Чого вони навчать???
– ЗГОДЕН повністю. На моїх очах формувався ФК «Суми», було багато несподіваних рішень та потрясінь в керівному складі, відсутність фінансування, налагодження законних шляхів фінансування. Це титанічна праця. Команда фінансується з місцевого бюджету. І будь-які проблеми з його поповненням вплинуть на ситуацію в команді. Вона на даному етапі, на жаль повністю залежить від влади та їх тимчасово створених політичних коаліцій. Це дуже погано та небезпечно. Команда з гідністю, я вважаю, несе прапор та назву міста.
- Але «гідно» ніс це звання і ПФК «Суми», доки не вляпався у договірні матчі і гру на контору?
– ПФК «Суми» останнього етапу – це непорозуміння та сором.
– Ви не проти перейменування назви команди, щоб за нею не тягнувся отой чорний шлейф?
– МЕНІ здається, треба дати шанс новій команді. Зміна назви вже не на часі. Я повністю згоден з тим, якщо керівники міста не вимагатимуть результату на сьогодні, то матимемо з цього зиск. Є здібні місцеві виконавці, та до речі і тренери, яких можна сміливо залучати в команду.
– Давайте на цьому поставимо три крапки і до розмови повернемося, скажімо, по завершення чемпіонату.
– Я не проти. А наразі будемо вболівати за ФК «Суми».
– Традиційне моє запитання – яка мрія наразі у Альберта Молгамова?
– ЩОБ швидше стабілізувалася ситуація в Україні, щоб грали у футбол, як і раніше, в Донецьку і Луганську. Радує, що у командах високого рівня виступають та тренують вихованці сумського футболу, щоб їх було побільше, щоб був гідний чемпіонат Сум, щоб улюблена гра розвивалася у селах і містах, щоб у чемпіонаті області грали не 15 команд, а в рази більше, як у 1992 році,про що говорили вище. Думаю, це все реально, це все в наших силах і в силах Держави.
Відверто , коротко і чесно
– У ЯКОМУ порядку розташуєте слова – патріотизм, порядність, професіоналізм?
– Порядність, професіоналізм, патріотизм.
– ЧИ ВІРИТЕ у прикмети? На які звертаєте увагу?
– Не вірю абсолютно, вірю лише у Бога і в себе.
– СКІЛЬКИ разів на день говорите своїй дружині -Я тебе люблю?
– Буду чесний: можу і не сказати кожний день. Але вважаю та впевнений, що треба не казати, а доказувати свою любов справами, вчинками та відношенням.
– ЧИ ЗНАЄТЕ, яких подарунків хочуть від вас дружина і донечки на день народження, 8 Березня?..
– Моя дружина і дівчата дуже скромні і не вибагливі. Але стараюся дивувати їх подарунками.
– ЯКИЙ найекстримальніший свій вчинок ви можете пригадати ?
-У 1995 році від Сум до Києва на авто я долетів за 2 години 26 хвилин. Є свідки.
– ЧИ ХОТІЛИ б ви, аби ваші онуки стали професіональними спортсменами?
– Був би гордий за них.
– ВАШЕ коронне блюдо?
– Шашлик.
– ЧИ ЛЮБИТЕ поїсти і що полюбляєте найбільше?
– Скажіть, хто не любить? Я дуже, і по мені видно. Полюбляю сало, м’ясо, соління – і все це під 50 грамів самогончика.
- ЧИ НЕ ДУМАЛИ переїхати жити за кордон?
– Така можливість була у 1991 році, під час путчу. Я перебував у Варшавіі стояв біля посольства Канади, де було осіб 300. Можна було виїхати без проблем в Канаду. Але через батьків я про переїзд майже не думав. Наразі це питання не розглядається.
– СКІЛЬКИ б ви хотіли заробляти тисяч гривень, скажімо, на місяць, аби собі ні в чому не відмовляти?
– Межі, напевно, немає. Тисяч 20, можливо 25 вистачило б для звичайного життя без розкоші.
- ЩО ВИ вкладаєте в поняття патріотизм?
– Як на мене, приносити користь своїй країні. Не на словах, як це роблять політики, а конкретними своїми справами.
- ЗАДОВОЛЕНІ наразі ситуацією в країні? Якою вона повинна бути, на вашу думку? Відверто – не задоволений. Розчарування повне. Навіть опускаються руки, важко зрозуміти, що має відбутися, аби керівники нарешті зрозуміли критичність ситуації і думали не про своє збагачення, а про свій народ, який довірив їм країну.
- Це – людина, якій ти віриш і довіряєшся повністю, він ніколи на зрадить. На першому місті для мене це – моя родина! Не хочу на показ виставляти своїх друзів та своє відношення до них. Вибачайте.
– Я ВІРЮ в те, що .. закінчіть речення.
-Я – оптиміст. Вірю в те, що завершиться війна, зміниться на краще економічна ситуація, поліпшиться фінансування спорту і футболу в тому числі, Україна вийде на новий етап свого розвитку.
– А ВІРИТЕ, що збірну України побачимо на чемпіонаті світу?
– Звичайно вірю. Тут без зайвих коментарів.
– ЧИ БАГАТО у вас друзів? Для вас друг – це…?
- Це – людина, якій ти віриш і довіряєшся повністю, він ніколи на зрадить. На першому місті особисто для мене це – моя родина! Не хочу на показ виставляти своїх друзів та своє відношення до них. Вибачайте.
– Я ВІРЮ в те, що .. закінчіть речення.
– Я – оптиміст. Вірю в те, що завершиться війна, зміниться на краще економічна ситуація, поліпшиться фінансування спорту і футболу в тому числі, Україна вийде на новий етап свого розвитку.
– А ВІРИТЕ, що збірну України побачимо на чемпіонаті світу?
– Звичайно вірю. Тут без зайвих коментарів.