ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ, Випуск 68.
До вашої уваги:
— Приймай вітання, Миколо Васильовичу!
— Кому дістанеться Кубок області?
— Як суддя «клюнув» на виверт гравця.
Вітання Микола ЛЕБЕДЕНКО: Як тебе не згадати, «Яворе» мій!
Свого часу він стояв біля витоків краснопільського «Явора», який впевнено торував шлях в обласних і республіканських перегонах. Першого грудня ветеран футболу відзначає свій 68-й День народження.
ЩЕ ШКОЛЯРЕМ юнак подавав великі надії і легкій атлетиці. Вже 50 років ніхто із школярів району не може поліпшити його результати в бігові на 100 метрів і стрибках у довжину. Микола міг стати вправним легкоатлетом, але знайшов себе у футболі. Велику роль відіграв директор Краснопільського лісгоспу Володимир САЄНКО, який створив на підприємстві команду. У лютому «яворівці» відзначили свій 40-ріний ювілей.
Тоді команда швидко заявила про себе на обласному рівні. Через два роки виграла чемпіонський титул і відразу – Кубок, здолавши у фінальному матчі сумський «Фрунзенець» – 3:2. Правда через 5 років суперник реваншувався, завдавши краснопільцям мінімальної поразки у вирішальній зустрічі. Вагомі внески у сходження «Явора» зробив Микола ЛЕБЕДЕНКО. Він вирізнявся добротною грою і надійністю, що допомагало впевнено вести колективні дії на полі разом з Миколою ЗАВАЛІЄМ, Віктором ПАЦЮКОМ, Григорієм БАБИЧЕМ, Миколою ТИМОШЕНКОМ та ін.. Як скажімо, у 1982 і 1983 роках, коли «Явір» брав «бронзу» і «срібло» в чемпіонаті області. А особливо пам’ятна для гравця «золота» осінь-1984 і принциповий матч у Ромнах з «Електроном», в якому вирішувалася доля чемпіонства. Тоді Микола врятував команду, зрівнявши рахунок. Його м’яч виявився дійсно «золотим», краснопільці вперше чемпіонами області.
Відзначився Микола і у фінальному напруженому матчі розіграшу Кубка області-1985, відкривши рахунок у протистоянні із сумським «Фрунзенцем». Як писав тоді у звіті «Червоний промінь», «після того, як захисники відбили м’яч і ЛЕБЕДЕНКО першим до нього встигає і спрямовує його у ворота суперників». (Див. Матч з історії).
Не менш впевнено він разом з командою почувався у чемпіонаті УРСР серед КФК. Запам’ятався, зокрема домашній поєдинок із київським «Більшовиком», коли Микола красивим ударом поставив переможну крапку – 3:0.Або сезон 1991 року, коли двома очками поступилися футболістам Олександрії, а за рік успішно зігравши у Перехідній лізі, стали командою майстрів і не один сезон успішно виступали у Другій і Першій лігах. Микола Васильович гордиться тим, що підвалини до визнання і сходжень закладав він разом з партнерами. Грозою авторитетів був тоді «Явір» і в зимовій першості області, в якій виступало до десяти команд. Чотири рази краснопільці ставали призерами цих перегонів. Доклав Микола зусиль і старань, аби «Явір» у протистоянні 3-х команд виграв Кубок сезону і став найсильнішою командою року. Всього і не згадати. Адже за плечима до 200 матчів і не один десяток забитих м’ячів.
Залишивши футбол, Микола Васильович залишився в спорті. Чимало років працював начальником відділу спорту райвиконкому, дбав про розвиток фізкультури і спорту і, звичайно, не забував про футбол.
– Я вдячний Миколі Васильовичу за те, що він зробив для «Явора» як гравець і як керівник спорту. Спільними зусиллями ми сприяли успішному виступу команди на всеукраїнському рівні. «Явір» був своєрідним брендом Краснопілля, завдяки команді швидко про наш центр дізналися вся Україна. Приємно згадувати ті золоті часи в історії краснопільського футболу, до якого причетний і Микола Васильович. Маючи нагоду, передаю йому мої найщиріші вітання і найкращі побажання!
МАТЧ з ІСТОРІЇ. 1985 р. Фінал Кубка області імені двічі Героя Радянського Союзу С. Ковпака. «ЯВІР» (Краснопілля) – «ФРУНЗЕНЕЦЬ» (Суми) – 3:2. Краснопілля. Стадіон «Колос». 2500 глядачів. Судді: В.Бермудес, В.Жилін, П. Сущий.
«ЯВІР»: Кругляк, Савченко, Пацюк, Пахомов, Ломакін, Бабич, Шатерний (Петров), Чехунов, Тимошенко, Завалій, ЛЕБЕДЕНКО.
«ФРУНЗЕНЕЦЬ»: Таранушенко, Шелехов, Танчик, Мироненко, Бондаренко, Васєка (Строганов), Каравай (Греков), Терещенко, Мирва, Синягівський (Журба), Тараненко.
Голи: :у «Явора» – ЛЕБЕДЕНКО (32) Пацюк (63), Бабич (89), у «Фрунзенця» – Журба (53), Терещенко (83 – з пенальті).
“ФутТайм» і АФСО вітають Миколу Васильовича з Днем народження! Бажаємо всього найдобрішого у житті. Нехай доля Вас завжди любить, удача поважає, а щастя обіймає. Щоб здоров’я було міцним, роки довгими та світлими, а будинок завжди був затишок і спокій. Здоров’я, любові, життєвої сили та енергії, всіх благ та удач вам, шановний Миколо Васильовичу!!!!
Знай наших! «Сухі» матчі Олександра БАНДУРИ
У МАТЧІ 14-го туру УПЛ «Минай» – «Металіст» вихованець сумського футболу капітан і воротар закарпатського клубу Олександр БАНДУРА зберіг свої ворота недоторканними. Це був уже 61-й «сухий» поєдинок голкіпера у складі різних команд в елітному дивізіоні За цим показником наш земля випередив Іллю БЛИЗНЮКА та Віталія РУДЕНКА.
Свій перший «сухий» матч Олександр зіграв 12 березня 2011 року за донецький «Металург» у домашній грі з «Севастополем» (1:0). У складі «металургів» БАНДУРА провів 27 «сухих» ігор, кам’янської «Сталі» – 4, «Вереса»/«Львова» – 18, «Руху» – 8 та «Минаю» – 4, відігравши на найвищому рівні 170 матчів.
За всю історію чемпіонатів України було задіяно 303 воротарі, серед яких 237 зуміли провести хоча б один матч без пропущених м’ячів. Очолює рейтинг «найсухіших» воротарів динамівець Олександр ШОВКОВСЬКИЙ – 233 гри. Серед діючих голкіперів кращий результат має Андрій ПЯТОВ, який у складі «Ворскли» та «Шахтаря» відіграв 174 поєдинки на «нуль».
Кубок області. Фінал. Прогнози «Віталія» – «Нафтовик» – ? : ?
ЗАВЕРШИВСЯ ювілейний, 75-й чемпіонат області з футболу. У вищоліговому фінальному матчі зустрілися дебютант змагань – «ВІТАЛІЯ» з Чернечої Слободи Конотопського району і охтирський «НАФТОВИК» – досвідчений турнірний боєць і суперник, учасник чемпіонату України серед аматорських команд. Напружене протистояння конкурентів завершилося на користь футболістів з берегів Ворскли – 2:1. «Нафтовик» увосьме у своїй історії став чемпіоном області. Честь і хвала «Віталії», яка свій дебют на обласній орбіті відзначила завоюванням срібних нагород.
За кілька днів на команди очікує нове побачення. Цього разу у фіналі розіграшу Кубка області. І тут «Віталія» – дебютант перегонів. Тож на чию користь нову завершиться двобій суперників – прогнози наших респондентів.
Володимир ЛАВРИК – ветеран сумського футболу: – Думаю, і цього разу виграє «Нафтовик» – 1:0.
Іван КИРИЧЕНКО – ветеран фізкультури і спорту: – Досвід ще ніхто не відміняв. 2:0 – за охтирчанами.
Олександр КАЧАНОВ – прес-служба АФСО: – Говорю, як завжди, переможе той, хто більше хоче отримати цей трофей.
Анатолій ПОЛЯЧЕНКО – журналіст: – Бойова нічия 2:2 і післяматчеві пенальті. Їх краще виконають гравці «Віталії».
Сергій КОРОВАЙ – вболівальник: – Віддаю перевагу своїм землякам – 2:1 – і Кубок у «Віталії».
Андрій ФІСЕНКО – викладач фізкультури Сумського Центру ПТО: – Протистояння завершиться на користь «Нафтовика» – 2:0. Андрій
ДРУЖЧЕНКО – міський голова м, Ворожба: – Гравці «Віталії» – молодці! Ніхто не чекав від них такого злету. Але у Кубковому матчі на висоту буде суперник – 3:0.
Станіслав ТАРАНУШЕНКО – ветеран «Фрунзенця»: – Думаю, матч буде бойовим, як і фінальна зустріч першості і завершиться з таким рахунком (2:1) на користь «Нафтовика».
Микола КЛЮС – дитячий тренер: – Впевнений: виграють охтирчани – 2:0.
Володимир СИДОРЕНКО – вболівальник : – «Нафтовик» візьме класом -2:1.
Валерій БЕРМУДЕС – тренер: – У більшості випадків такі поєдинки непередбачувані, можливі сюрпризи, як і цьому матчі можливі пенальті.
Геннадій ТКАЛЕНКО – працівник ФК «Вікторія»: – За «Нафтовиком» – досвід і майстерність. Цього для перемоги вистачить – 1:0.
Олена ПЕТРОВА – голова Сумського обласного осередку НОКу України: – Я не люблю прогнозувати. Але вже те, що команди вийшли до фіналу,- успіх для гравців і вболівальників. Результат, вважаю, не головне.
Григорій САСІН – вболівальник: – Гідні суперники, гра першості це показала. Чи зможе дебютант перемогли досвідченого суперника? Сказати важко. Віддаю перевагу «Нафтовику» – 2:0.
Григорій РЕВА – «ФутТайм»: – Очікую на сюрприз від «Віталії». 1:1, післяматчеві пенальті і Кубок вирушає до Чернечої Слободи.
Володимир ЗУБКО – джерелознавець сумського футболу: – Зустріч завершиться з перевагою в один м’яч (1:0 або 2:1) на користь футболістів «Нафтовика».
МОВОЮ СТАТИСТИКИ. Якщо для «Віталії» – це перший фінал, то для «Нафтовика» – вже 13-й. 7 разів він вигравав Кубок (раз в серії післяматчевих пенальті) і в 5-х фіналах зазнав поразок. Торік охтирчани перемогли глухівський «Велетень» – 2:1. 8 разів «Нафтовик» зустрічався з командами Сум, по разу – з футболістами Шостки, Конотопа,Ромен і Глухова. Цікаво: із сумчанами розділили перемоги і поразки (по 4) та різницю м’ячів 14 – 14. «НАФТОВИК»: 12 матчів, 6 перемог, 1 нічия, 5 поразок, м’ячі 21 – 19.
Чи під силу «Нафтовику» вдруге у своїй історії зробити «золотий дубль», тобто виграти ще й Кубок: Першого разу це їм вдалося у 2005 році. 13 командам вдавалося 26 «золотих дублів». Лідерами тут є футболісти сумських команд «Динамо», «Торпедо» і «Фрунзенець», які по 4 рази добивалися подвійного успіху. Першими були «динамівці» (1945 -1948 рр.), за ними – «торпедівці» (1951 -1954), а потім «фрунзенці» (1972 – 1973, 1975 і 1999 рр.). По тричі чемпіонат і Кубок вигравали конотопський «Шахтар» і роменський «Агробізнес-ТСК». Ще 8 команд брали золото» і приз – «Насосник» , СВАКУ і «Автомобіліст» із Сум, «Хімік» і «Екран» із Шостки, «Спартак» і «Нафтовик» з Охтирки, а також ФК «Тростянець».
А як буде цього разу? – покаже чергове протистояння гідних суперників. Хай переможе сильніший!
Смішно, але факт Як суддя «клюнув» на виверт гравця
У МАТЧІ чемпіонату області 1976 року в Шостці між місцевим «Хіміком» і сумським «Електроном» стався кумедний випадок.
За рахунку 9:0 на користь футболістів Сум їхній гравець забив 10-й м’яч, але суддя його не зарахував. «Винуватцем» цього епізоду став захисник гостей Володимир ЛАВРИК.
-Наш гравець – не пам’ятаю вже хто – забив м’яч зі своєї половини поля. Удару завдав за метр від центрального бокового прапорця. М’яч влетів у «дев’ятку». Гол-красень! Я візьми і ляпни: – Товаришу суддя! За новими правилами, м’яч забитий зі своєї половини поля, не зараховується. А суддя мав, згідно емблеми на футболці, республіканську категорію. Можливо для солідності у когось взяв на прокат цю футболку. Він клюнув на мій жарт і м’яч не зарахував. Ніхто із суперників не зрозумів рішення судді. Хлопці тоді обурилися, мовляв, для чого ти підтрунив суддю, ми хотіли рекорд чемпіонату встановити.
Того року «Електрон», за який грали брати Василь і Валерій КАТКОВИ, Володимир БОГАЧ, , Володимир ВЕРЬОВКІН та інші, став чемпіоном області. А кумедний епізод ми ще довго згадували з хлопцями… А з тим суддею більше не зустрічалися.
