Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Федерація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

Новини ФФУ.

 Андрій Павелко: «У «маріупольській справі» потрібно поставити крапку, зробити правильні висновки, об’єднатися і спрямувати спільні зусилля на розвиток українського футболу».

Президент Федерації футболу України Андрій Павелко в інтерв’ю офіційному сайту ФФУ розповів про перебіг судового процесу щодо «маріупольської справи» в Лозанні та прокоментував вердикт Спортивного арбітражного суду. 

Фото Павла Кубанова

 

Яке значення для українського футболу матиме рішення Спортивного арбітражного суду Лозанни в «маріупольській справі»?

— Найважливіше у вердикті CAS — це чіткий сигнал керівництву всіх вітчизняних клубів та їхнім меценатам, що їм забезпечено рівні можливості в чемпіонаті України. Жодна команда не матиме привілейованого становища, і, незважаючи на імена керівників, назви клубів чи їхні старі заслуги, ніхто не зможе диктувати свої умови іншим командам, керівництву УПЛ та ФФУ, порушуючи регламент змагань. Це стосується і Прем’єр-ліги, й інших ліг.

Такий сигнал є дуже важливим для всього українського футболу, особливо зараз, коли наш спорт і держава загалом переживають дуже складні часи. Футболістам, тренерам, менеджменту клубів потрібна впевненість у тому, що в Україні діють рівні конкурентні умови. Тільки так можна сконцентруватися на розвитку футболу, вдосконаленні гри та досягати успіху, виправдовуючи сподівання своїх уболівальників. Тому я пишаюся тим, що нам вдалося відстояти позицію контрольно-дисциплінарного комітету, апеляційного комітету та позицію федерації футболу загалом у Лозанні. Адже основним завданням ФФУ є саме забезпечення рівних спортивних можливостей для всіх команд.

— Чи підтримає таку позицію ФК «Динамо» (Київ)?

— Як і мільйони вітчизняних шанувальників футболу, я вболіваю за цей клуб, із задоволенням дивлюся матчі за участі гранда й щиро підтримую команду, особливо коли вона виступає на міжнародній арені. Дуже вдячний Ігорю Суркісу за те, що він докладає зусиль для розвитку клубу, а вихованці динамівської школи поповнюють склад наших збірних. Та, на жаль, є рішення менеджменту клубу, які позбавляють футболістів можливості поборотися за такі важливі для них очки, а вболівальників — нагоди побачити гру своїх кумирів. Дуже погано, коли дії менеджменту клубу шкодять спортивній боротьбі, і суд Лозанни це підтвердив. Помилятися можуть усі, але важливо не повторювати одні й ті самі помилки, і рішення CAS — це свого роду щеплення від порушень регламенту змагань у майбутньому.

Закон один для всіх?

— Так, я на цьому наголошував одразу, як тільки пролунали перші погрози щодо можливої неявки ФК «Динамо» (Київ) на матч до Маріуполя. Тоді ще можна було запобігти цій неприємній для всіх нас історії. Власне, коли ми привезли до Маріуполя в день запланованого поєдинку команду легенд (національну збірну України серед ветеранів), то всі могли переконатися в тому, наскільки це чудове, гостинне місто.

Маріуполь був добре підготовлений до матчу 7-го туру УПЛ, а вболівальники до останнього вірили, що на власні очі побачать гру легендарного клубу. Пізніше керівництво киян пішло на мирову та погодилося зіграти в Маріуполі. Але вже було пізно: своє слово щодо грубого порушення регламенту сказали КДК та Апеляційний комітет ФФУ. Ми не могли знехтувати рішеннями футбольних органів правосуддя, це створило б небезпечний прецедент, і завтра інші учасники УПЛ почали б відмовлятися їхати на гостьові матчі, аргументуючи це тим, що начебто отримали анонімний дзвінок про підготовку теракту в місті проведення поєдинку та мають деякі листи від правоохоронних органів.

Мирова пропонувалася керівництвом ФК «Динамо» і під час судового процесу в Лозанні. Однак озвучені два варіанти «компромісу» не влаштовували іншу команду — ФК «Маріуполь», тому ФФУ не могла їх підтримати.

Відповідно до одного з варіантів, матч, який не відбувся, та два можливі поєдинки між «Динамо» та «Маріуполем» під час другого етапу чемпіонату, мали відбутися на нейтральному полі. Згідно з іншим — «Динамо» погоджувалося переграти матч саме в Маріуполі.

Повторюся, на такі варіанти не погоджувався ФК «Маріуполь». До того ж прийняття такого рішення не є прерогативою ФФУ, а знаходиться в компетенції дирекції УПЛ. На що, до речі, прямо вказали судді CAS. Тому ми не могли погодитися на це в Лозанні. Адже в такому випадку був би порушений принцип рівноправності для всіх учасників УПЛ — ключовий момент, який відстоює ФФУ.

У компетенції дирекції УПЛ також і затвердження варіанту, який «Динамо» пропонувало ще влітку, — поміняти місцями матчі в Маріуполі та Києві. Та, як з’ясувалося в Лозанні, до УПЛ із такою пропозицією кияни не зверталися. Можливо, це сталося тому, що в «Динамо» не змогли б пояснити, чому в серпні вони готові були їхати в Маріуполь лише після отримання надсер’йозних гарантій безпеки, а в грудні — на загальних умовах…

Від рішення Лозанни залежало дуже багато, зокрема, й авторитет та довіра до Комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань, а також КДК та Апеляційного комітету ФФУ — органів правосуддя, які були сформовані Конгресом ФФУ відповідно до передбачених законом демократичних процедур і які, приймаючи відповідні рішення в «маріупольській справі», керувалися виключно регламентними та статутними нормами.

— Резонанс, який виник навколо розгляду «маріупольського питання» в Спортивному арбітражному суді, міг зашкодити підготовці до фіналів Ліги чемпіонів УЄФА, що відбудуться в Києві у травні?

— Безумовно. Основна загроза — це можливі сумніви наших європейських партнерів щодо безпеки проведення матчів в Україні, на чому спекулювали окремі представники ФК «Динамо» (Київ). На щастя, цього вдалося уникнути. Однак ми витратили чимало часу на підготовку до судового процесу в Лозанні. Це відволікало від підготовки до фіналів ЛЧ УЄФА. Проте це не завадило нам виконати всі поточні зобов’язання вчасно, що підтвердила нещодавня інспекція делегації УЄФА.

На щастя, «жахи української реальності», про які розповідали в Лозанні свідки з боку ФК «Динамо» (Київ), не справили на суддів враження. ФФУ вдалося відстояти імідж країни, довести, що ми докладаємо всіх необхідних зусиль для розвитку футболу та якісної підготовки до майбутнього футбольного свята.

— Одне з основних звинувачень «Динамо» стосувалося саме рівня безпеки організації матчів…

— ФФУ не мала на меті провести поєдинок в Маріуполі за всяку ціну. Ми підтримували й підтримуємо постійний і прямий зв’язок з усіма правоохоронними органами, і якби виникла реальна загроза життю чи здоров’ю вболівальників та футболістів, то матч не відбувся б.

Існує чітко прописана процедура оцінки безпеки організації поєдинків. Кожен окремий матч та підготовка до нього обговорюється на нараді за участі представників силових структур, які, в тому числі, ставлять свої підписи під відповідним актом. У випадку підготовки до проведення матчу в Маріуполі, враховуючи можливі ризики, було вирішено перед кожним матчем у цьому місті проводити два таких засідання — за три дні до матчу, та, як і в інших випадках, в день матчу. Тобто було сформовано два рівня безпеки. Якщо хоча б одна відповідальна особа не ставить свій підпис під одним з документів, матч не проводиться. Існував багаторівневий механізм контролю безпеки, який дозволяє на будь-якому етапі застосувати умовний «стоп-кран», якщо виникає реальна загроза для глядачів чи команд.

Власне, вже згаданий у вітчизняних ЗМІ лист одного з представників ФФУ, який був надісланий до СБУ ще в травні, тобто за три місяці до матчу, свідчить про те, що в даному випадку йшлося про заздалегідь сплановану акцію, а не про реальні побоювання щодо безпеки проведення матчів у Маріуполі. Це доводить і той факт, що керівництво ФК «Динамо» (Київ) так і не звернулося до дирекції УПЛ із проханням підтвердити наявність у Маріуполі форс-мажорних обставин, через які матч варто було б перенести.

— Деякі ЗМІ опублікували новину про рішення CAS у «маріупольській справі» під заголовками про те, що ви перемогли в Лозанні керівництво ФК «Динамо» (Київ), натякаючи тим самим на особистий характер конфлікту навколо цього питання…

— Так, у деяких моментах з боку могло здатися, що має місце протистояння конкретних особистостей. Тим більше, що президент ФК «Динамо» (Київ) Ігор Суркіс особисто представляв інтереси клубу в суді, там же в Швейцарії був і Григорій Суркіс, а я відстоював в Лозанні позицію Федерації футболу України.

Але це не так. Для мене було важливо не допустити футбольного сепаратизму в нашій державі. Адже сьогодні хтось вирішив, що умовний кордон футбольної України проліг у Маріуполі, а завтра це може бути Краматорськ, Запоріжжя, Харків, Дніпро та інші міста. І це після того, як федерація доклала чимало зусиль, щоб повернути великий футбол, зокрема й офіційні міжнародні матчі, до Одеси, Харкова та Дніпра. Я не міг допустити, щоб хтось штучно вирізав із футбольної карти країни цілі міста й уболівальників, які там проживають.

Ми провели велику роботу, за що я вдячний нашим юристам, швейцарським партнерам, які допомагали в цій справі, та всій команді спеціалістів ФФУ, які відстоювали закон та рівні умови для всіх учасників УПЛ. Також дуже вдячний арбітрам CAS за чудово проведену роботу, хоча їм було нелегко ухвалити рішення, зокрема після свідчень колишнього заступника голови СБУ Михайла Глуговського, який говорив дуже неприємні речі, що могло зашкодити підготовці до проведення фіналів Ліги чемпіонів УЄФА. Це була відверта антидержавна позиція.

Одразу три представники ФФУ приїхали на засідання CAS для оскарження законності рішень КДК та АК ФФУ…

— Це дуже неприємний епізод, який потребує окремого аналізу та оцінки. Особливо здивувала позиція та свідчення цих представників ФФУ. Зокрема, лист-звернення до голови СБУ, датований 23 травня 2017 року, в якому ставиться під сумнів безпека проведення матчів УПЛ в Маріуполі. Сама ідея цього документу полягала в тому, щоб переконати громадськість і суд Лозанни, що «маріупольське питання» ініціювала саме ФФУ, а не ФК «Динамо» (Київ). Хоча автор листа не мав права вести листування з органами державної влади від імені ФФУ, оскільки в цей період тривала реорганізація федерації, й усі відповідні повноваження були передані комісії з питань реорганізації.

Більше того, нелогічно, що питання, яке порушив у своєму листі до СБУ представник ФФУ, до цього не обговорювалося ні на засіданні комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань, ні на виконкомі, що є серйозним порушенням. Звичайно, таким діям вже дав свою оцінку Комітет з етики та чесної гри ФФУ. Хоча було б чесно, якби ці люди самі подали відповідні заяви ще до того, як вирішили публічно виступити проти позиції ФФУ.

Наведу власний приклад. Коли я працював віце-президентом ФФУ, і виникла ситуація, коли моя позиція суперечила позиції решти керівництва організації, я написав заяву із проханням призупинити повноваження до наступного конгресу, який мав розглянути доцільність мого подальшого перебування на цій посаді. Усі мають право висловити свою позицію, для цього й проводяться засідання комітетів та Виконкому ФФУ, але якщо вже прийняте колегіальне рішення, то всі зобов’язані його виконувати. Для того, щоб забезпечити максимально демократичну процедуру прийняття таких рішень, свого часу й було ініційовано розширення складу Виконкому ФФУ, де зараз представлені всі регіональні організації та члени ФФУ, до 44-х осіб.

Ці три представники федерації мали змогу висловити свою думку і вплинути на рішення організації під час обговорення «маріупольського питання». Але після ухвалення рішення вони зобов’язані дотримуватися його, а не соромити ФФУ та всю країну на міжнародній арені, що ми спостерігали в Лозанні.

— Якими ви бачите стосунки ФФУ і ФК «Динамо» (Київ) після завершення цього судового процесу?

— У цій історії нарешті потрібно поставити крапку, проаналізувати всі помилки, зробити правильні висновки й, об’єднавшись, спрямувати спільні зусилля на розвиток українського футболу. У мене є чимало друзів серед керівництва та футболістів клубу, за який ми всі вболіваємо в Лізі Європи і якому щиро бажаємо успіху. Нам зараз дуже потрібні нові перемоги й нові трофеї вітчизняних клубів на міжнародній арені, але вони будуть недосяжні, якщо визначальними в українському футболі стануть особисті симпатії чи антипатії. Живий і дуже болючий для мене приклад — ФК «Дніпро». Як президенту ФФУ й уболівальнику мені було надзвичайно боляче спостерігати за тим, як клуб із мого рідного Дніпра втратив 29 очок за рішеннями дисциплінарних органів і опустився в другу лігу, але закон — один для всіх.

Сподіваюся, що вже невдовзі ми разом із керівництвом ФК «Динамо» (Київ) згадуватимемо «маріупольську історію» без образ. Головне, щоб діяла проста істина: є правила — і є органи правосуддя, які контролюють дотримання цих правил.Тільки такий підхід дозволить у перспективі вигравати чемпіонат, скажімо, «Зорі», «Ворсклі», «Олександрії», «Маріуполю», «Карпатам» та іншим клубам, а в кінцевому підсумку виграє весь український футбол.

Усі ми пам’ятаємо сенсаційний успіх англійського «Лестера», який довів, що стати чемпіоном може кожна команда, незалежно від розміру бюджету клубу та рівня зірковості гравців. Але для цього потрібна залізна воля до перемоги та рівні умови для всіх учасників змагання.

Дуже сподіваюся, що в майбутньому із ФК «Динамо» (Київ) у нас не буде серйозних розбіжностей. Україні зараз вистачає зовнішніх ворогів, тому ми зобов’язані знаходити спільну мову й разом докладати максимум зусиль для розвитку вітчизняного футболу й країни в цілому. Потрібно об’єднуватися й бути вищими за всілякі дрібні непорозуміння. Я готовий разом з Ігорем і Григорієм Суркісами, як і президентами всіх інших клубів, співпрацювати заради майбутнього нашого футболу.