“ФутТайм від Григорія М.Реви”.
“ФутТайм від Григорія М.РЕВИ”. З історії сумського футболу.
У ворота суперників – 13 м’ячів, у власні – 1.
В ОСТАННЬОМУ чемпіонаті СРСР серед команд Другої ліги Української зони (1991 рік) кращим бомбардиром сумського «Автомобіліста» ( 8 місце) став захисник В’ячеслав ХРУСЛОВ. У 46 матчах він забив 13 м’ячів із 51 командного. З них – 3 з гри, 1 – у власні ворота і 9 – з пенальті.
Історичний перший м’яч В’ячеслав надіслав у ворота павлоградського «Шахтаря» в Сумах 10 квітня з карної точки на 45 хвилині поєдинку. Він виявився переможним. В активі капітана також і ювілейний, 10 м’яч, який він теж забив в Сумах 20 травня. Тоді з рахунком 2:0 «водії» обіграли «Темп» із Шепетівки. На 36 хвилині протистояння В’ячеслав відкрив рахунок.
У 2-х зустрічах з черкаським «Дніпром» і нікопольським «Колосом» його м’ячі були вирішальними, сумчани виграли – по 1:0.
У домашньому матчі із севастопольською «Чайкою» , чернігівською «Десною» і очаківським «Маяком» зрівнював рахунки (1:1). У поєдинку із житомирським «Поліссям» відкрив рахунок, а з очаківським «Маяком» закріпив успіх команди. У суперників сумчани виграли по 3:0.
Із гри Вячесав забив у Стаханові «Вагонобудівнику» , у якого виграли – 3:0, у Харкові – «Маяку», в якому грав вихованець роменського футболу Владислав ПРУДІУС (4:0), у Сєвєродонецьку – «Хіміку» (тут поступилися – 1:2).
М’яч у власні ворота В’ячеслав надіслав у домашній зустрічі із «Вагонобудівником» на 15 хвилині гри, яка завершилася перемогою сумчан – 2:1.
За 2 сезони за “Автомобіліст» В. ХРУСЛОВ провів 85 матчів і забив 17 м’ячів. Опісля разом з Михайлом ФОМЕНКОМ перейшов до «Динамо». Відіграв 21 матчі і відзначився 2 влучними ударами. У складі киян став чемпіоном і володарем Кубка України. На жаль, через травму залишив «Динамо».
«Авангард» з Кубком «Колоса»
30 РОКІВ тому (1991) у с. Сад Сумського району за присутності 800 глядачів відбувся фінальний матч розіграшу Кубка «ФК Колос». За нього вели боротьбу «Авангард» з Білопілля і «Ливарник» з Лебедина.
Протистояння суперників тривало 120 хвилин. Лебединці першими відкрили рахунок. На 17 хвилині це зробив Віталій ЛІСОВИЦЬКИЙ. У середині другого тайму Андрій ПАЛЯНИЦЯ відігрався. Основний час -1:1. В додатковий на 101 хвилині ПАЛЯНИЦЯ забив переможний м’яч. 2:1 – і «Авангард» з Кубком «Колоса». Суперники на двох напрацювали на 7 попереджень.
Не забудьте привітати: які команди святкують ювілей?
ЦЬОГОРІЧ ряд команд відзначають ювілейні дати своїх перемог у чемпіонатах і розіграшах Кубка області. На жаль, деякі з них вже канули в Лету. І все ж… Наші вітання.
Було б добре, якби місцеві федерації футболу знайшли можливість провести товариські матчі на честь ювілеїв, аби ще раз нагадати вболівальникам про історичні перемоги своїх команд. Це сприяло б популяризації і розвитку футболу на місцях.
Кубок області вигравали:
70 років тому (1951) «Торпедо-Машинобудівник» (Суми).
60 років тому (1961) роменський «Машинобудівник» вперше завоював Кубок.
50 років тому (1971) вперше трофей дістався шосткинській «Свемі», яка у вирішальному матчі обіграла «СВАКУ» із Сум- 3:1.
40 років тому (1981) вдруге поспіль Кубок виграв сумський «Ливарник». У фіналі він завдав поразки охтирському «Нафтовику» – 3:1.
30 років тому (1991) третє Кубком заволодів сумський «Хімік», мінімально вигравши у вирішальному матчі у роменського «Електрона».
20 років тому (2001), обігравши у фіналі конотопський «Шахтар» – 2:0, володарем призу став сумський «Фрунзенець-Ліга-99».
10 років тому (2011)Кубок виграли студенти СумДУ. З рахунком 3:1 у фіналі вони святкували успіх у матчі з охирською «Укрнафтою».
9 разів Кубок вигравав «Фрунзенець», а також його попередники «Торпедо-Машинобудівник» (двічі) і «Торпедо» (4 рази).
Чемпіонами області ставали:
70 років тому «Торпедо» (Суми).
60 років тому «Екран» (Шостка).
50 років тому «Фрунзенець» (Суми).
40 років тому «Фрунзенець» (Суми).
30 років тому «Вікторія» (Лебедин). У «золотом» матчі вона перемогла «Хімік» (Суми)- 1;0.
20 років тому «Шахтар» (Конотоп).
10 років тому «Факел» (Дружба).
13 разів чемпіоном області ставав «Фрунзенець» (в т.ч. 5 разів поспіль), а також його попередник «Торпедо» – 7 разів (в т.ч. 6 – поспіль).
“Обдиралівка» серед білого дня
МАТЕРІАЛ під таким заголовком Михайла ФОМЕНКА – на той час головного тренера сумського «Автомобіліста», що виступав у Першій лізі чемпіонату України,- було надруковано у додатку «Футбол-92» газети «Сумщина» і обласної Федерації футболу. Питання, які піднімав наставник, на жаль, залишаються актуальними й наразі. Виступ тренера подано під рубрикою «Тренер просить слова».
РАНІШЕ, коли грав за сумську команду, її підтримувало все місто. Кожне підприємство намагалося допомогти «Фрунзенцю» коштами і це вважалося як само собою зрозуміла річ. На футбол ходили не лише робітники заводу імені Фрунзе, а й працівники інших трудових колективів. Тоді це була справді міська команда.
Ті часи, мабуть, вже ніколи не повернуться. Кожен зараз дбає лише про себе, своє виживання, і «Автомобіліст» сьогодні підтримує тільки обласне виробниче об’єднання «Сумиавтотранс».. Зрозуміло, йому не витягнути команду на своїх плечах, якій на сезон потрібно 5,5 мільйона карбованців.
Ми, зрештою розуміємо проблеми міста і не просимо грошей у підприємств для «Автомобіліста». При цьому хотілося б, аби й до нас ставилися з розумінням, хто міг би своїми виваженими рішеннями значно полегшити життя команди. Перш за все, маю на увазі спортклуб «Фрунзенець». Замість того, аби якимось чином посприяти нам, керівник спортклубу ( з етичних міркувань не будемо називати його прізвище, бо він залишив цей світ – прим. Г.Р) запросив з нас за оренду футбольного поля стадіону «Авангард» впродовж сезону 200 тисяч карбованців. Через таке ставлення до «Автомобіліста» команда практично всі ігри першого кола провела на полі сільгоспінституту. Дуже прикро, що він не знайшов інших варіантів співробітництва з нами і зупинився на відвертій «обдиралівці». Після цього й починаєш думати, чи потрібні ми взагалі комусь у місті, коли вже і свій брат-спортсмен норовить залізти до кишені, та й поглибше.
Хочу ще зупинитися на моменті, який певним чином характеризує парадоксальність нашого буття. Грошей, ще раз повторю, у підприємств ми не просимо, а існуємо за рахунок бюджетного видатку. І у відповідності до закону змушені відраховувати до того ж бюджету майже половину зарплати у вигляді податку на соціальне страхування. Щоб знову його отримати через деякий час як державну дотацію. Чи не абсурд це питається? Таку політику оподаткування ще можна було б зрозуміти, якби команда самостійно заробляла гроші або мала спонсорів. А так, виходить, ми перекладаємо гроші з лівої кишені до правої, втрачаючи при цій операції половину суми, яка б ішла на потреби команди.
Звільнення нас від податку знаходиться в компетенції міської ради. Позитивне вирішення проблеми не завдасть бюджету великих втрат, а ось життєдіяльності команди суттєво допоможе.
Михайло ФОМЕНКО, головний тренер «Автомобіліста»