ФутТайм від Григорія М.Реви.
Андрій Прохорович: Футбольна Сумщина у ТОП – 10.
Андрій ПРОХОРОВИЧ: – На футбольній карті України Сумщина у ТОП-10. Це заслуга всієї футбольної громадськості області
Яким був цьогорічний сезон на Сумщині, чи порадували представники області на всеукраїнському рівні, яка і чи потрібна Сумам професіональна команда, що дасть об’єднання центру «Барса» і КДЮСШ «Суми», перспективи розвитку спорту №1 – про це і не тільки говоримо з Андрієм ПРОХОРОВИЧЕМ – головою Асоціації футболу Сумської області, членом Виконкому і головою дитячо-юнацького комітету Української асоціації футболу, делегатом УАФ на матчах Прем’єр-ліги, директором ТОВ «Сумиспортінвест».
З чого починається футбол?
– «ФутТайм» вітає вас, пане Андрію! Бесіду розпочнемо з особистого. Вас добре знають у футбольних колах, як голову АФСО. А яке місце до цього футбол посідав у вашому житті?
– Футболом почав займатися в дитинстві у Хабаровську куди наша сім’я переїхала з Владивостока, де я народився. Займався у ДЮСШ СКА футболом і хокеєм з м’ячем, грав за юнацькі команди. Мій батько був військовим, тож довелося кілька разів змінювати місце проживання. Останніми стали Черкаси. Грав за збірну місцевого педінституту, де навчався, вигравали звання чемпіонів України серед вузів. На першість області виступав за команду «Азот», а потім за «Ротор» на першість України серед колективів. Пам’ятаю, що грали із сумськими командами.
Після переїзду до Сум, створили ГО «Молодь Сумщини», команда якого виступала у чемпіонаті Сум. На той час мені було 34 роки і я почував себе на полі молодим серед гравців. Тоді і познайомився з Олегом ГУСЄВИМ на одному з турнірів.
Згодом мене запросили в команду Юрія ЧМИРЯ, якого обрали головою обласної Федерації футболу. Так я став працювати в цій організації, а згодом очолив її. Ось таке моє життя у футболі.
– Футбол наразі для вас – це…
- Це і робота, і захоплення, і хобі, це – спосіб мого життя. Як не прикро, але йому я приділяю значно більше часу, ніж сім’ї. Буду виправлятися. Через це в нас інколи у нас бувають розбіжності.
– На вашу думку, як члена Виконкому УАФ, яка головна проблема українського футболу?
– Йому треба перебудовуватися, взяти за основу кращі методики і тенденції європейського футболу. Я вважаю, наразі він найсильніший у світі. Приміром, команди і збірні Балканських країн швидко перебудувалися і диктують футбольну моду, а кращі гравці виступають в багатьох ТОПових клубах Європи.
– І як УАФ вирішує цю проблему?
– Треба роботу розпочинати з дитячого футболу. Потрібно впроваджувати нові програми і методики, не боятися відходити від стандартів, більше довіряти молодим, які вже по-новому дивляться на цю проблему. Адже життя, як і футбол, не стоїть на місці, прогресує..
– Чи не від цього наші команди, за винятком кількох, гравці і чемпіонати посереднього рівня. До такого висновку, до речі, дійшли тренер збірної Петраков і екс-гравець «Динамо» і національної команди Ващук. На їхню думку, кульгає підготовка, футболістів не вистачає на два тайми. Що скажете? Чия вина?
– Багато футболістів говорять, зокрема Ракицький, що чемпіонат Росії, в якому він грає, сильніший за український. А збірні цих країн – це небо і земля. Наші гравці класніші і майстеровитіші. Що не вистачає їм майстерності, я так не говорив би. Як на мене, багатьом треба підтягувати фізичні кондиції. Як бачимо, у другому таймі вони дещо підсідають. Вважаю, пан Петраков має рацію в тому плані, що тренери команд мало уваги приділяють фізпідготовці гравців.
– А яке місце наразі посідає Сумщина на футбольній карті України?
– Скажу відверто, ми на рівні тримаємо свою планку вже кілька років. А скажіть, в якій області наразі є 4 професіональні команди і одна аматорська? Крім того, в чемпіонаті ДЮФЛ України в кожній лізі є представники Сумщини. Плюс до цього ще масовий футбол, то за таким рейтингом ми на одному з місць у першій десятці серед обласних Асоціацій футболу. Це вельми хороший результат. Мені приємно чути від представників інших регіонів, які запитують – де знайти таких керівників, як Сергій ДЕМЧЕНКО, Сергій БОНДАРЕНКО, Юрій БОВА, котрі професіонально займаються футболом? Відповідаю їм – треба, в першу чергу, футбол любити і віддавати йому чимало свого часу.
Як позбутися ігор з фіксованими результатами?
– Як на мене, буду з вами відвертим, на розвиток футболу негативно впливає участь тренерів і гравців, говорячи по-народному, в іграх на контору. Свіжий приклад – ФК «Суми», який уже на гачку УАФ. Але це проблема всього футболу. Можливо це питання зняти з порядку денного?
– Спричиняє займатися цими іграми з фіксованими результатами (так це називається) в основному безгрошів’я. Коли гравці не забезпечені нормальними професіональними контрактами, коли не платять їм преміальні, вони шукають, як кажуть легких грошей. Коли у нього зарплата, скажімо, 25 тисяч гривень і преміальні – 12 тисяч – це одна справа, а коли мінімальна – перша думка, як і де заробити. Він не піде працювати вантажником або тренером чи вчителем фізкультури, а добре знає, що є букмекерська контора. Грає сам, а потім знаходяться ділки, які виходять на команду і поступовими розмовами затягують гравців. Психіка його піддається швидко і – пішло-поїхало, як по маслу. Зупинится вже практично неможливо. Це, як наркотик, хочеться більше й більше. Тут працює вже група, в тому числі і тренери. Вболівальники це чудово бачать, коли і як грає команда. Їх не обдуриш. Згадаймо, наше славнозвісне ПФК «Суми». І до чого це призвело? Щодо ФК «Суми» – відповідні органи вже працюють над цим.
Аби викорінити це ганебне явище, необхідно, щоб тренери впливали на це, застерігали молодих гравців, аби вони не перекреслювали свою кар’єру. А уявіть, коли юнак виходить на поле в основному складі, а на матчі присутні його батьки, рідні і друзі, то чи буде він після цього думати про «лівий» заробіток? Потрібно, щоб кожен був патріотом своєї команди і свого міста.
– На вашу думку, де була допущена стратегічна помилка при створенні ФК «Суми» і чи потрібна нам така збірна солянка?
– Найголовніша помилка в тому, що про своїх вихованців забули, а віддали перевагу іногороднім тренерам без досвіду роботи і гравцям. Однозначно треба було ставити свого тренера, своїх випускників спорт шкіл і щороку робити ставку на них. А що зробили в клубі? От і маємо такий результат. А вибирати у нас є з кого. Приміром, з вихованцями Дмитра БЕРМУДЕСА вже рахуються суперники, яких вони обігрують. Потенціал у наших юнаків є, треба його реалізувати на практиці, а не віддавати перевагу легіонерам-заробітчанам. Чому вони прийшли в Суми грати на мінімальні зарплати, коли там отримували в рази більше? От і думайте тепер: займалися наші гравці іграми з фіксованими результатами чи ні. А це шлях – на футбольне звалище. Я б не хотів, щоб там опинився ФК «Суми».
– Як ви оцінюєте виступи наших команд у першому колі?
– «Альянс» стрибнув вище голови. «Вікторія», на жаль, зіграла не кращим чином, могла набагато краще, маючи такі умови і підбір виконавців. Дуже радію за ФК «Тростянець», у складі якого грають вихованці сумського футболу. ФК «Суми» – це найбільше розчарування. Відроджується охтирський «Нафтовик». Це радує і обнадіює, що в місто повернеться великий футбол. Помилка команди, що вона грала на два фронти. А це дуже важко, проводити ігри у суботу і неділю.
Чому мало грає команд?
– А тепер давайте поговоримо про масовий футбол. Завершився чемпіонат області. Загальне враження від нього, чи виправдав він ваші сподівання, хто відверто здивував, а від кого чекали більшого?
– Загалом враження позитивні і від гри, і від боротьби. Одне розчарування – мало грало команд у порівнянні з іншими роками. Причина – мало тих бізнесменів, які люблять футбол, які можуть підставити йому плече, підтримати його. Можливо ситуація цьому шкодить – сказати важко. Це проблема №1. Нею повинна в першу чергу займатися місцева влада.
Чемпіон і призери серед команд Вищої ліги визначилися в останньому турі, що говорить про підвищення рівня цих та інших колективів. Через 19 років команда Глухова- цього разу «Велетень» – повернула місту чемпіонський титул. Вперше виграв срібні медалі білопільський «Аграрник-Авангард», а бронзові – дісталися «Нафтовику».
Не менш напруженою була суперечка за призові місця у Першій лізі, бо «Колос» Шосткинської ОТГ достроково завершив виступ на чемпіонській вершині. Наступного сезону він дебютуватиме у Вищій лізі обласних перегонів. Володарі двох комплектів нагород теж визначилися у заключному турі «Фіналу чотирьох». Срібло у «Велетня-2», бронза –у «Шахтаря-ДЮСШ» з Конотопа.
Скажу відверто: приємно здивували білопільці, які перевиконали своє завдання. Тренери і гравці планували бронзу, а взяли срібло. Стабільну гру в останні роки демонструють «Колос» із Северинівки Сумського району і краснопільський «Явір». Відверто розчарував липоводолинський «Альянс-2», який знявся після першого кола. Планували, що тут будуть обкатуватися і набувати досвіду молоді гравці, але цей проект довелося закрити з відомих причин. Скажу так: команди посіли ті місця, на які претендували.
– Що ви можете сказати про інфраструктуру, чи є зрушення на краще останнім часом?
– Поступово ми підтягуємося в цьому плані. Приклад подали Токарі Сумського району, команда якого виступає у Вищій лізі чемпіонату області. Тут з’явився чудовий сучасний стадіон. Наступного року планується реконструкція споруд у Глухові, Ромнах, Білопіллі і Северинівці Сумського району. Є вже проекти. В Охтирці повернули стадіон «Нафтовику». Також збудовано до десятка стандартних майданчиків, де можна займатися футболм і проводити турніри.
– Ви сказали, що розчаровані кількістю команд, що беруть участь у чемпіонаті. А як їх кількість збільшити? Приміром, у 1992 році у двох групах грали 46 команд. 7 представляли Суми, півтора десятка – села області. Були сезони, коли команди грали з юнаками. Таке відродити можливо?
– Думаю, зробити це вже не реально. Найбільше мене хвилює, що від Сум ніхто не виступає на обласному рівні і не проводиться чемпіонат міста. В Україні лише два обласні центри – це Суми і Чернігів, – які не представлені в обласних змаганнях. Над цим ми разом з міської Федерацією працюємо. Є вже зрушення. Провели розіграш Кубка Сум.
Яким буде чемпіонат області-2022
– Як вплине на розвиток футболу адміністративно-територіальна реформа? Як плануєте проводити чемпіонат?
– У кожному з 5-ти районів ми створили Асоціації футболу, які і будуть організовувати і проводити свої чемпіонати. Є кілька варіантів. Все залежить від кількості команд і їхнього рівня. Приміром, у Конотоському районі організували змагання у двох лігах. Чемпіона області можна визначити серед 5-ти переможців районних перегонів. Є інші варіанти проведення заключного етапу. Можна проводити і першості ОТГ. Слово тепер за районними Асоціаціями, які не сумніваюся, дадуть футболу нове дихання і розвиток.
– Що ви можете сказати про розвиток дитячо-юнацького футболу і як почуваються наші команди в чемпіонаті ДЮФЛ України?
– Наразі в чемпіонаті обласної ДЮФЛ виступають майже 40 команд різних вікових категорій. Плануємо розпочати змагання у групі U-10.
На всеукраїнському рівні область представляють 4 команди. В Еліт-лізі дебютували вихованці центру «Барса», у вищій – вперше грають учні Ліцею-інтернату, у першій виступають юнаки Конотопської ДЮСШ і КДЮСШ «Суми». Як на мене, вони грають успішно, виходячи з їхніх можливостей.
– Хочу запитати про уроки в школі. Мені здається, про них стали забувати, вони відходять на другий план?
– Частково з вами згоден. Їх проводять там, де є тренери і вчителі фізкультури, які мають навики і право проводити такі уроки, займатися підготовкою футболістів. А не так, як довелося зустрічатися, коли дітей вчать футболу тренери з боротьби чи легкої атлетики. У багатьох школах уроки проходять, там є відповідні майданчики.
– Ваше ставлення до об’єднання КДЮСШ «Суми» і футбольного центру «Барса»?
– Ініціаторам об’єднання двох шкіл був я. Щоб центр перейшов з обласного у міське підпорядкування. Тоді матимемо футбольну піраміду і тут повинна бути команда Другої ліги. Будемо реально показувати юнакам куди їм треба прагнути і щоб вони говорили – Я хочу грати саме в цій команді. Щоб не їхали вони до Харкова, Києва, Дніпра чи Полтави у пошуках кращої долі. Так ми будемо стимулювати юнаків і виховувати нових Гусєвих, Рибалок, Бандур, Шиндерів.
– Це запитання до вас, як до директора ТОВ «Сумиспортінвест»: яка наразі ситуація з «Ювілейним»?
– Це питання наразі на паузі. Триває судова справа. Кожна із сторін відстоює свої корпоративні права. СМНВО оспорює продаж стадіону на аукціоні. Це тривала історія.
АФСО напередодні ювілею
– Нещодавно сталася ганебна подія у Байраку, яка підмочила репутацію нашої команди і Асоціації. Думаю у ПФЛ не проти взагалі зняття такої команди, яка ганьбить наш футбол. Що треба зробити, аби у майбутньому таке не повторилося?
– Вся відповідальність за все, що сталося, однозначно на ФК «Суми». Його очікує серйозне фінансове покарання плюс відшкодування за збитки стадіону. До речі, сумчанам заборонили на ньому проводити свої матчі. Клуб повинен був передбачити можливі ризики, про що я особисто попереджав його керівника. Знаючи, що ультрас розлючені негативними результатами команди і жахливим її виступом повинні були все передбачити і застрахуватися. А тепер розхльобують свою безвідповідальність.
– Запитання вболівальника Андрія Прохоровича – голові АФСО Андрію Прохоровичу?
– Коли в Сумах буде гідний футбольний клуб, адже він – обличчя міста, його візитівка?
– І якою буде відповідь?
– Все залежить від міської влади, адже це її комунальне підприємство.
– Наступного року АФСО виповнюється 30 років. Як збираєтеся відзначати ювілей – якщо не секрет?
– Плануємо відзначити гідно, із запрошення наших зіркових гравців різних поколінь. Пошануємо всю нашу футбольну родину, ветеранів, тих, хто дбає про розвиток і популяризацію гри мільйонів. А що буде родзинкою – повідомимо напередодні ювілею. Це свято буде восени 2022 року.
– На завершення традиційне запитання – мрія Андрія Прохоровича – голови АФСО?
– Хочеться ще багато чого зробити для футболу, залишити за собою конкретні справи, щоб мене згадували, як писав Шевченко, незлим тихим словом.
Бліц-інтерв’ю
Чесно і відверто
– Який ви батько і сім’янин?
– Відповісти мені важко. Запитайте краще у синів і дружини. На жаль, мало часу їм приділяю. Буду виправлятися.
– Вашому синочку Марку 6 років. Як він зустрічає, про що запитує?
– Зустрічає з радістю. Часто ставить запитання – чому я мало йому приділяю уваги. Я пояснюю йому і він погоджується.
– Коли останній раз дарували дружині квіти?
– На день народження. Григорію, ти мене надихнув. І сьогодні я подарую дружині квіти, аби вона ще раз переконалася, що я її люблю.
– Якщо не секрет, що «цементує» ваш шлюб?
– Діти і кохання.
– Що ви більше любите – готувати шашлики чи працювати на дачі?
– Дачу я розглядаю як місце для відпочинку. Приміром, приготувати шашлики, відпочити із сім’єю, посидіти біля телевізора, зустрітися з друзями.
– Патріотизм, порядність, професіоналізм. У якому порядку поставите слова?
– Порядність, патріотизм і професіоналізм.
– У скількох країнах ви вже побували? А яку ще хотіли відвідати?
– Майже в 10 країнах. В основному у складі офіційної делегації УАФ на матчах збірної України. У душі я мандрівник і хотілося побувати зі збірною в Катарі, а із сім’єю – в Албанії або Чорногорії.
– З якими зірковими гравцями ви зустрічалися?
– Я знайомий з гравцями збірної України, у дружніх стосунках з президентом УАФ Андрієм Павелком, який добре підтримує АФСО. Часто зустрічаюся з Олексієм Михайличенком, Олегом Протасовим, Анатолієм Дем’яненком, Андрієм Шевченком, спілкувався з Олегом Блохіним, Ігорем Бєлановим, Разваном Рацом, Мірчою Луческу та іншими. Серед моїх знайомих – багато тренерів і арбітрів, адже на матчах Прем’єр-ліги я працюю делегатом УАФ. Футбол дарує багато цікавих і незабутніх зустрічей.
– Яку літературу любите читати?
– Скажу відверто – на сьогодні нічого не читаю. Весь час забирає футбол. А так – віддаю перевагу детективам. Під час «зимових» канікул постараюся заповнити цю прогалину.
– Окрім футболу, які види спорту полюбляєте?
– Теніс, баскетбол, хокей і хокей з м’ячем. Від них отримую задоволення і своєрідний заряд.
– Що вас рятує від поганого настрою?
– Друзі, позитивні результати наших команд у чемпіонаті України. Виграє «Альянс» і «Вікторїя» – це радість, виграє Тростянець – це подвійна радість, адже в ньому чимало наших вихованців.
– Кому віддаєте перевагу – новим чи новим-старим обличчам?
– Новим-старим обличчам.
– Яку раду даєте стресам?
– Роблю паузу. Аналізую – чому так сталося, а головне – зробити правильні висновки.
– Ваше ставлення до спиртних напоїв?
– Нормальне. Ніколи 100 грамів не завадить для настрою, при зустрічі з друзями. Уявляєте під 100 грамів оселедчик, огірочки і грибочки. Клас!
– Як дружина ставиться до ваших постійних відряджень?
– Вона до цього вже звикла. Я їй за це щиро вдячний. А коли Марик був маленьким, їй було важко без моєї підтримки. Тепер він у неї – перший помічник. Дружина – колишня гімнастка, що відіграє позитивну роль у наших взаємостосунках.
– Не здається вам, що футбол в Україні деградує?
– Різні бувають матчі, гра на гру не приходиться. Є захоплюючі, як, скажімо між «Десною» і «Олександрією», на якому працював делегатом. Вийшов динамічний поєдинок. Дуже сподобалася кубкова зустріч «Альянса» з «Минаєм» . Такі матчі є в кожній лізі і їх більшість.
– Що найбільше цінуєте в друзях?
– Друзів у мене дуже багато, а товаришів в рази більше. В першу чергу, відданість дружбі.
– Якби ви були Президентом України, то щоб зробили в першу чергу?
– Важке питання. Намагався б забезпечити людям гідне життя. Що пообіцяв – будь ласкавий виконай. Треба відповідати за свої слова. Якщо цього не зробив – звільняй посаду. Так буде чесно.
– «Якби вас обрали мером Сум…» Якби закінчили речення?
– Я працював би з командою професіоналів, які відповідали б за свої слова і вчинки перед громадою. Немає різниці на якій ділянці роботи.
– Чи відповідальні наші депутати?
– За всіх сказати не можу. Мені, як футбольному чиновнику, подобається позиція Миколи Задорожнього. За футбол він бореться, за клуб бореться, за стадіон бореться. На жаль, таких депутатів у нас не багато.
– Якого девізу дотримуєтеся у житті?
– Живи днем сьогоднішнім, думай про завтрашній і ніколи не забувай минуле, яке воно не було.
– Що навчило вас життя? Які уроки від нього отримали?
– Умій творити добро, умій ділитися ним і це повернеться тобі сторицею.
– Чи доцільно перед кожним матчем виконувати Гімн України? Чи не принижує це його величність і значимість?
– Це ріщення УАФ, яке підтримали чимало федерацій. Я вважаю – це потрібно для виховання у громадян патріотичних почуттів і любові до Батьківщини.
– Шанси збірної України на вихід з групи?
– Скажу так. Якщо ми фартові, як це було на чемпіонаті Європи, то збірна буде в Катарі.
– Якби виграли мільйон гривень і мільйон доларів чи євро. На що їх потратили б?
– За гривні купив би квартиру, бо проживаємо у старій панельній. Нам уже тісно. А якби був мільйон у валюті – теж купив би нову сучасну квартиру, офіс для АФСО, подумав би про відкриття якогось бізнесу, а частину грошей спрямував би на розвиток місцевого футболу. Бо в ньому моє життя.
