ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 44.
До вашої уваги:
—- «Гірчичник» на прощання від Сергія СУХАРЄВА.
—- 5 «фрунзенських» років Леоніда НІКОЛЕНКА.
—- Коли і де Михайло ФОМЕНКО зіграв свій перший матч?
Вітання
Сергій СУХАРЄВ: «Нафтовик» – моя команда
24 серпня у екс-гравця охтирського «Нафтовика» Сергія СУХАРЄВА пам’ятна дата. Він відзначає свій ювілейний, 60-й День народження. А перший матч на професіональному рівні зіграв 40 років тому.
СЕРГІЮ можна сказати пощастило. Через рік після його приходу до «Нафтовика», він став чемпіоном СРСР серед команд Другої ліги Української зони. Головний тренер Валерій ДУШКОВ розраховував на цього гравця, адже за плечима його був уже 7- річний досвід виступів за друголігові узбецькі команди і майже 350 матчів.
Дебютував Сергій у «Нафтовику» 26 липня 1990 року у матчі проти «Прикарпаття», в якому охтирчани святкували перемогу – 2:0. Того сезону команда була фіналістом розіграшу Кубка УРСР серед команд майстрів, поступившись за підсумками двох матчів «Поліссю». А вже наступного року «Нафтовик» відверто здивував футбольну спільноту виграшем золотих медалей Другої ліги останнього чемпіонату СРСР. Сергій відіграв 48 матчів. У 1992 році наша команда дебютувала у Вищій лізі Першого незалежного чемпіонату України. Закріпитися в еліті не вдалося, але попсували нерви суперникам, відібравши, приміром, очки у «Металіста», «Зорі», одеського СКА. Сергій провів 17 матчів і забив 2 м’ячі – «Металісту» і «Прикарпаттю» . Через три сезони Сергій залишив команду , продовжуючи кар’єру у тернопільській «Ниві» і «Волині».
Йому було вже 33 роки, однак вішати, як кажуть футболісти, бутси на цвях, не збирався. Повернувшись до Охтирки, продовжив ще три сезони грати за свій «Нафтовик», ставши з ним бронзовим призером Першої ліги чемпіонату України. Останній матч на професіональному рівні Сергій провів, коли йому було вже 37. Сталося це 6 серпня 1999 року після домашньої зустрічі з «Явором-Суми» – 2:1, в якому Сергій заробив на прощання «гірчичник».
Надалі він продовжив грати за аматорський «Нафтовик-2» в чемпіонаті області, а згодом – за команду ветеранів «Ніколь» з футзалу. Разом з ним виступають товариші по «Нафтовику» – Борис ШУРШИН, брати Анатолій і Василь ЄРМАКИ. Грають вони разом вже 20 років, ставши за цей час неодноразовими переможцями і призерами всеукраїнських і міських турнірів серед ветеранів різних вікових категорій. Їм спокій тільки сниться.
-Коли на майданчику ці гравці, я спокійний і впевнений в успіхові команди, – говорить граючий тренер «Ніколі» Олександр ТКАЧЕНКО. – Вони розуміють один одного з півслова, а досвіду і майстерності їм не позичати. Завдяки їхнім зусиллям, «Ніколь» добилася високих результатів на всеукраїнському рівні. Я вітаю Сергія з поважним ювілеєм і поповненям команди ветеранів 60+. Хай щастить і здоровиться тобі, друже, ще багато літ! До зустрічі на футбольному майданчику!
Коли одного разу запитав у Сергія – допоки ще буде грати, він засміявся і сказав: – Доки не зітруться підошви, як Борис Шуршин… І цим все сказано.
За свою майже 20-річну професіональну кар’єру Сергій Віталійович зіграв 643 матчі і забив 34 м’ячі.
МАТЧІ з АРХІВУ
ФІНАЛ Кубка УРСР. 28 жовтня 1990 р. Повторний матч. «ПОЛІССЯ» (Житомир» – «НАФТОВИК» (Охтирка). – 4:0. 28 жовтня 1990 р. 8600 глядачів.
«ПОЛІССЯ»: Рутковський (Страшненко,87), Ракитинець, Хруслов ( Огородник, 86), Анненков, Стрихарчук, Присяжнюк ( Баран, 54), Лапін, Желтоносов ( Ілюхін, 85), Талько, Леонов, Лукашенко ( Соболевський, 86). «НАФТОВИК»: Прохоров, Анатолій Єрмак, Яїчник, Василь Єрмак, Сухарєв, Фомін, Попович, Шуршин, Сараєв, Колесник, Тимченко ( Матвейченко, 46; Горох, 75). Голи: Желтоносов (42), Лапін (52), Лукашенко (53, 76). Попередження: Желтоносов — Колесник, А. Єрмак, Тимченко. Вилучення: В.Єрмак (38)\
Кубок СРСР. 1991/92. «НАФТОВИК» (Охтирка) – “ДИНАМО” (Київ) 1:4 (0:2).
Охтирка. Стадіон “Нафтовик”. 4 вересня. 1/16 фіналу. Перший матч. 9 000 глядачів.
“НАФТОВИК”: Прохоров, А.Єрмак, Яїчник, В.Єрмак, Сухарєв, Фомін, Попович, Шуршин (Тимченко, 46), Горох, Задорожний, Липинський. Тренер В.Дущков.
“ДИНАМО”: Кутепов, Лужний, Цвєйба, Алексаненков, Шматоваленко, Ю.Мороз, Аксьонов (М.Юрченко, 64), С.Заєць, Саленко, Беца (Грицина, 46), Шаран (Матвєєв, 46). Тренер А.Пузач.
Голи: Шаран (23), Саленко (33, 70, з пенальті), Мороз (55) – Тимченко (66).
Чемпіонат України. 1996/97. Перша ліга. 10 вересня. 1996 р. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ШАХТАР» (Макіївка) -2:1. Стадіон «Нафтовик». 2800 зрителей.
«НАФТОВИК»: Прохоров, Сухарєв, Шулятицький (Ільєнко, 66), Вас.Ермак, Амілехін, Таргоньский, Ралюченко (Черношвець, 59), Школьников, Лукаш, Леш, Гольдін. Тренер: О.Довбий.
«ШАХТАР»: Діброва, Чаплигін, Филиппенко, Радзиєвський (Симонов, 60), Ю.Волков, Ладейко, Войтович, Громов (Телешун, 46), Дияк (Пугач, 76), Теркулов, Барабаш. Тренер: В.Пищев.
Голи: Сухарев – 20, з пенальті, Гольдин – 29 – Дияк – 44, з пенальті.
Попередження: Сухарєв, Леш, Амілехін.
Пам»ять
Леонід НІКОЛЕНКО: 5 «фрунзенських» сезонів
Минуло 70 років від Дня народження екс-захисника команди майстрів сумського «Фрунзенця» Леоніда НІКОЛЕНКА.
ДО ПРИХОДУ в команду Леонід мав уже певний досвід виступів на аматорському рівні. Тому старший тренер Гелій ПУТЄВСЬКИЙ не побоявся взяти 22-річного гравця. І не помилився. Леонід практично відразу «вписався» в командну гру. А зробити це було нелегко, адже склад тоді був солідним – Валерій ЖИЛІН, Леонід СУГИРІЙ, Ігор ТЕРНОВИЙ, Василь КАТКОВ та ін. З перших матчів гра у Леоніда, як кажуть, пішла. Але в команди вона кульгала. «Фрунзенець» почав здавати позиції, посідаючи місця внизу турнірної таблиці. Після сезону 1979 року від послуг Леоніда тренери відмовилися, мовляв, своє вже відіграв, треба залучати молодих гравців. Але це не врятувало команду, через 4 роки вона взагалі вилетіла з Другої ліги.
За 5 років , проведених у «Фрунзенці», за неповними статданими, Леонід провів 92 матчі. Серед них – міжнародна зустріч з французькою командою (4:3) і виграш Кубка Дружби, який виборювали команди майстрів сумський «Фрунзенець» і курський «Авангард» ( 3:1 і 1:1). Вдало виступили сумчани у розіграші Кубка УРСР -1975 . Вони дійшли до півфіналу, здолавши на шляху житомирський «Автомобіліст» (1:0 і 2:0), хмельницьке «Динамо» (1:0 і 1:1) і харківський «Металіст» (4:1 і 1:1). А пройти першолігову сімферопольську «Таврію» виявилося не під силу (1:5 і 1:0).
По завершенні кар’єри Леонід ще кілька років продовжив успішно грати за аматорські команди Сум, ставши у їх складі призером і володарем Кубка області, а також виступав за збірну ветеранів обласного центру.
Цікаво знати
Коли Михайло ФОМЕНКО зіграв свій перший матч?
СТАЛОСЯ це 56 років тому у Сєвєродонецьку у матчі чемпіонату СРСР серед команд класу «Б» Української зони. 11 жовтня 1966 року місцевий «Хімік» приймав сумський «Спартак». На той час Михалу ФОМЕНКУ було вже 18 . Гра зібрала на трибунах 5000 глядачів. Дебютант виступав під №2 на позиції правого захисника. Матч завершився без забитих м’ячів. Це говорить про те, що майбутня «зірка» київського «Динамо» зіграла, як мінімум, без помилок.
В тому історичному матчі «Спартак» виступав у такому складі: 1. Микола Астафьєв. 2. Михало Фоменко. 3. Віктор Скоропуд. 4. Микола Воронько. 5. Володимир Бойченко. 6. Омарі Кахіані. 7. Борис Рябков. 8. Геннадій Івашов. 9. Віктор Солодов (12. Геннадій Єрофєєв), 10. Володимир Ващенко. 11. Володимир Деркач. Тренер – Дмитро Іванов.
У «Спартаку» Михайло ФОМЕНКО грав впродовж 1966-1969 років. Став бронзовим призером чемпіонату СРСР серед команд класу «Б» Української зони. За нашу команду відіграв 128 матчів і забив, виступаючи на позиції захисника, 8 м’ячів.
З анналів історії
Рік за роком, матч за матчем
24 серпня 1991 р. Чемпіонат СРСР серед команд Другої ліги Української зони. «НАФТОВИК (Охтирка) – «МАЯК» (Очаків) – 4:0. М’ячі забили: Сергій ФОМІН-2, Микола ЛИПИНСЬКИЙ, Ігор ЗАДОРОЖНИЙ. «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – «ДИНАМО» (Біла Церква) -1:1. У сумчан відзначився Олександр БЕДРИЦЬКИЙ.
25 серпня 1990 р. Чемпіонат УРСР серед КФК 3-ї зони. «КОЛОС» (Харківська обл.) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 2:3. У гостей автори м’ячів: Юрій ІВАНОВ, Олександр КУЗЬМІН і Сергій КОЗЛОВ.
Чи знаєте ви…
Скільки часу тривав перший матч в Україні?
Чи відомо вам, коли в Україні відбувся перший матч і скільки часу він тривав?
ЙОГО було зіграно 128 років тому, 14 липня 1894 р., у Львові на стадіоні британського стилю. Зустрічалися команди Львова і Кракова, які входили до товариства «Сокіл». Поєдинок зібрав 3000 (!) глядачів, а стадіон вміщав 7000. Протистояння завершилася перемогою господарів – 1:0. Воно тривало до першого забитого м’яча. Його на 6-й чи 7-й хвилинах ( у різних джерелах – різний час) у північні ворота забив учень вчительської гімназії Володимир ХОМИЦЬКИЙ.
За повідомленнями дослідників цієї зустрічі, як такої тактики і стратегії не було. Головним завданням було проштовхнути м’яч повз кіпера між стійками воріт. А ними слугували два прапорці, увіткнуті у землю.
