ФутТайм від Григорія М.Реви.
ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 46.
Сьогодні у випуску:
— У Валерія БЕРМУДЕСА – ще ТРИ ювілеї.
— ВІТАННЯ ветеранам сумського футболу.
— ЯК збірна РОМЕН виграла Кубок області-1964?
Книга рекордів АФСО
Вересневі ЮВІЛЕЇ Валерія БЕРМУДЕСА
У січні сумчанин Валерій Луїсович БЕРМУДЕС відзначив свій поважний ювілейний День народження. А на початку вересня у нього відразу ТРИ ювілейні дати – 50 років тренерської діяльності, з яких – 20 –у хокеї і 20 – у футболі, як тренер команд усіх ліг чемпіонату України. Наразі він – єдиний в області спеціаліст, який має такий стаж роботи. А ще – Валерій Луїсович добре знана і шанована особа серед футбольної спільноти.
ЙОМУ, випускникові Школи тренерів з футболу при Київському інституті фізкультури, трудову діяльність довелося розпочинати з хокею в ДЮСШ СК «Фрунзенець». На той час вільної ставки тренера з футболу тут не було. І молодому спеціалісту запропонували позайматися з хокеїстами. Попрацюєш пару років, а потім будеш тренувати футболістів – сказали в школі. З хокеєм Валерій був на «ти». У 16 років вже захищав ворота заводської команди майстрів «Фрунзенець», яка два сезони виступала у чемпіонаті СРСР серед колективів класу «Б». Але оті пару років роботи з хокеїстами розтягнулися на 20. За цей час «Фрунзенець» ставав неодноразовим чемпіоном і володарем Кубка області , бронзовим призером першості УРСР. Згадуючи той час, Валерій Луїсович гордиться тим, що його вихованці заявили про себе у хокеї. Серед них – Сергій КАРПЕНКО, Олександр ОДИНЦОВ, Олександр ІВАНЕНКО та ін. Останній грав на вищому рівні за харківське і мінське «Динамо». Паралельно Валерій був гравцем заводської футбольної команди, яка кілька разів вигравала чемпіонат і Кубок області. Валерій Луїсович з посмішкою пригадав цікавий епізод. В одному із сезонів фрунзенці зазнали єдиної поразки від команди Угроїдів. Могли врятуватися, але Валерій не реалізував пенальті. По приїзду, гравці по-дружньому «наїхали» на нього. Довелося виставлятися. «Вибачення» коштувало 15 пляшок «Сидру», які ледве дотаскав до роздягальні…
… 20 років пролетіли швидко. І в 1992 році розпочався новий етап в тренерській кар»єрі БЕРМУДЕСА . Розпочинав з краснопільського «Явора», якому допоміг стати на ноги, потім були різні команди – сумські «Автомобіліст», «Фрунзенець-Ліга-99» і «Спартак-Горобина», запорізький «Віктор», охтирський «Нафтовик», свердловський «Шахтар» і вищолігові харківський «Металіст» і сімферопольська «Таврія». В останніх двох – він був помічником головного тренера Михайла ФОМЕНКА. А вперше цей дует заявив про себе в «Автомобілісті». І скрізь, де працював Валерій Луїсович, команди показували гідні результати. Школу БЕРМУДЕСА пройшли десятки юнаків і майже 50 допоміг «засвітитися» у великому футболі. Олег ЛУКАШ, Олег ТЕСЛИК, Віктор ІВАНЕНКО, Дмитро РУДНЯК, Олег ГУСЄВ, Сергій БІЛОЗОР, Олександр БАНДУРА та ін.- всіх не перелічити. Став футболістом і його син Дмитро. За срібну медаль Всесвітньої Універсіади отримав звання майстра спорту України міжнародного класу. Цікавий епізод стався з Олегом ГУСЄВИМ. На перегляді в «Арсеналі» В»ячеслав ГРОЗНИЙ не звернув уваги на гру сумчанина. Вони вирішили подивитися двосторонню гру команди. Так сталося, що не вистачало одного гравця. Тренер запропонував зіграти Олегу. Він старався з усіх сил і видав таку гру, що ГРОЗНИЙ без вагань взяв сумчанина в команду.
… Наразі Валерій Луїслвич разом з Дмитром працюють дитячими тренерами на «Барсі». Минулого сезону очолювана ними команда стала срібним призером чемпіонату ДЮФЛ України серед команд юнаків Ю-16 вищої ліги. Четверо вихованців перебувають на оглядинах у молодіжних командах «Металіста», «Кривбасу», «Зорі» і «Руху». Досвідчений тренер вірить, що хтось із них з часом заявить про себе. Це –його мрія. А як скоро до Сум повернеться великий футбол?- не втримався запитати. Через рік після того, як закінчится війна…
Вітання
Сергій СТРАШНЕНКО: «Подарунок» від Конькова запам’ятав на все життя
ЯКЩО говорити про воротарів сумських команд майстрів, то одним з перших першим номером, без сумніву, буде вихованець Костянтина ЗІНОВЬЄВА Сергій СТРАШНЕНКО-старший. Річ у тім, що і його син Сергій успадкував від батька цю футбольну професію, кілька років виступав у командах різних ліг. Заслуга старшого ще і в тому, що він став першим воротарем, який зіграв кілька матчів у складі юніорської збірної СРСР. На той час це було щось неймовірне! Гравця, який виступав у посередній команді Другої ліги, запросили до головної команди! У 17-річного юнака виросли крила на плечах. Як зізнався нещодавно Сергій Васильович, зіграв тоді він, за відгуками тренерів, пристойно,хоча і помилок допускався, і м»ячі пропускав. То були перші уроки великого футболу.
На жаль,статистика не зафіксувала скільки матчів зіграв Сергій за «Спартак» і «Фрунзенець» впродовж 1970-74 років. У складі команди двічі став володарем Кубка Дружби, який розігрували команди майстрів Сум і Курська, переможцем традиційного турнру «Кримський пролісок», взяв участь у кількох міжнародних матчах з колективами Болгарії. Після Сум кар»єру продовжував у різних командах. Найбільше відіграв (238) за ужгородську «Говерлу»/»Закарпаття» і « житомирське «Полісся» (105). З останнім виграв Кубок України, що розігрували команди Другої ліги. До речі, у фіналі тоді полісянам протистояв охтирський «Нафтовик». За підсумками двох матчів (1:3, 4:0) почесний приз «прописався» у Житомирі.
Мав сумчанин запрошення і від тренерів вищої ліги, зокрема від одеського «Чорноморця» і дніпропетровського «Дніпра», але пані Фортуна відвернулася від нього. У 1979 році львівські «Карпати» виграли Першу лігу, але перед цим Сергій перейшов до іншої команди. Річ у тім, що 11 серпня в авіакатастрофі загинуло 17 футболістів ташкентського «Пахтакора». Вона була підсилена добровольцями з інших команд і впродовж 3-х років, незалежно від результатів, зберігала місце у вищій лізі. Сергій був серед тих добровольців. За два сезони провів 13 матчів. Цікавий епізод пригадав Сергій Васильович, коли грав за цю команду.
8 вересня в День його народження «Пахтакор» приймав київське «Динамо». Місце у «рамі» тренери довірили СТРАШНЕНКУ в надії, що команда зробить йому приємний подарунок. На трибунах зібралося тисяч 60 вболівальників. А склад у киян був зірковим – Коньков, Буряк, Веремєєв, Колотов, Блохін… Розраховувати на перемогу, звичайно, було важко. Три місяці тому у Києві поступилися мінімально. І все ж. За підтримки трибун грав «Пахтакор» добре. Йшла гра і у воротаря. На 78 хвилині гості «заробили» право на пробиття штрафного удару. Сергій поставив стійку. Удар виконував Коньков. Сергій у красивому стрибку парирував удар і притиснув, здається, м’яч до себе. Воротар чекав оплесків, але на стадіоні мертва .тиша. А м’яч по-зрадницьки вибрався з обіймів і по-тихеньку перетнув лінію воріт. Стрибок воротаря не врятував ситуацію. «Динамо» виграло- 1:0. Цей м’яч від Конькова на свій День народження Сергій Васильович запам’ятав на все життя.
У 38 років Сергій Васильович повернувся до рідних Сум і став грати за «Автомобіліст», який дебютував у Другій лізі Всесоюзного чемпіонату. Вихід і воротарю, і команді вдався. Сумчани посіли 8 місце серед 26 команд. Ветеран відіграв 41 матч, в яких пропустив 33 м»ячі із 40 командних. Вправності і майстерності Сергія Васильовича можна було лише по-доброму позаздрити!
Професіональному футболу Сергій Васильович віддав 25 років. За цей час офіційно зіграв, не рахуючи щонайменше 100 за «Спартак»/»Фрунзенець», 448 матчів, в тому числі і на Кубок СРСР.
З професіональнм футболом, як гравець, він «зав’язав» у 43 роки, але продовжив, як тренер. Працював у кількох командах, в тому числі і в сумській. Потім став тренером-викладачем в СДЮCШОР «Зміна»/ФЦ «Барса». Під його керівництвом команда юнаків Ю-11 стала срібним призером Всеукраїнських змагань «Шкіряного м’яча», пройшовши весь турнір без поразок. Гордістю Сергія Васильовича є Олександр БАНДУРА, який наразі захищає ворота прем’єр-лігового «Миная».Він завдячує свого тренера за футбольні уроки.
Впродовж багатьох років у Нижньому Піщаному Сумського району проводився розіграш Кубка Сергія СТРАШНЕНКА, в якому брали участь команди з інших областей. На жаль, останнім часом про нього відверто забули. Хоча б поваги до ветерана футболу його потрібно відродити. Невже Сергій Васильович цього не заслужив?
Матч з історії.
Чемпіонат СРСР – 1991. Перша ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми)- 2:2. 12 травня. Стадіон «Нафтовик». 3000 глядачів.
«НАФТОВИК»: Прохоров, А.Єрмак, Яічник, В.Єрмак, Сухарєв, Фомін, Попович, Шуршин, Горох (Задорожний,57), Тимченко (Матвейченко, 67), Єрмохін (Юданов,32). Тренер: В.Душков.
«АВТОМОБІЛІСТ»: СТРАШНЕНКО, Шевченко, Хруслов, Захаряк, Бедрицький, Золотницький, Барліт, Теслик, Боровиков (Кислощаєв, 82), Лукаш, Цисар (Матала,65). Тренер: М.Фоменко.
Голи: А.Єрмак (4), Яічник (81) – Захаряк (37) , Теслик (58).
Сергій ГОРЬКАЄВ: У хокеї – моє друге життя
9 вересня – 52-й День ародження відзначає ветеран сумського футболу і діючий хокеїст Сергій ГОРЬКАЄВ.
КАР’ЄРУ 17-річний вихованець Київського спорт інтернату у дорослому футболі розпочинав у дублі київського «Динамо», де провів 4 матчі. Його партнерам тоді були Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО, Сергій БАЛТАЧА, Вадим ЄВТУШЕНКО та ін. По-різному склалася їхня футбольна доля. Стати гравцем основи Сергію не судилося. Продовжив грати за динамівські команди Ірпеня і Білої Церкви, які виступали у Другій лізі чемпіонату СРСР .
У 1990 році Сергій став гравцем сумського «Автомобіліста», перед яким стояло завдання-виграти чемпіонат УРСР серед КФК і повернути Сумам команду майстрів. І з цим завданням «водії» впоралися. Через 7 років до міста повернувся великий футбол! Доклав своєї майстерності і вміння і Сергій ГОРЬКАЄВ. Він провів 12 матчів, в тому числі усі 5 у фінальному турнірі. «Автомобіліст» став чемпіоном України!
-Сергій не відразу став грати в основі, згадує капітан команди Володимир ОЛЬШАНЧЕНКО. – Лише у другому колі тренери почали регулярно ставити його на гру. На фінішній прямій важко було уявити середню лінію без цього потужного гравця.
Не останню скрипку відіграв Сергій в 1991 році, коли «Автомобіліст» дебютував у Другій Лізі. Він провів 30 матчів і забив 2 м’ячі, які надіслав у ворота «Хіміка» (2:0 і «Полісся» ( 3:0). Та недовгою була кар’ра гравця.
-У матчі з «Дніпром» Сергій отримав важку травму, яка поставила під сумнів його подальшу кар’єру на професіональному рівні,- згадує тренер Валерій БЕРМУДЕС. – На жаль, заграти Сергію на високому рівні вже не судилося. Класним він був гравцем, міг пограти ще кілька сезонів…
За свої 8 футбольних років Сергій провів 69 матчів і відзначився двома влучними ударами.
У 2016 році на сайті «Легион ХХІ» з»явилося таке повідомлення:
«Сергей Горькаев возвращается в большой футбол. Выпускник Киевского спортинтерната, играл в чемпионатах СССР и Украины за «Автомобилист» Сумы, «Динамо» Ирпеь, «Динамо» Белая Церковь. 16 июня 2016 года Сергей дебютировал в системе «Легион ХХІ». В матче против сборной Ковеля. С 16 по 21 июня принял участие в международном футбольном автомарафонк, сыграв 9 матчей против команд из Германии, Польши и Украины». «Легион ХХІ «- київська команда, яка брала участь у змаганнях серед ветеранів.
З часом Сергій знайшов себе у …хокеї, став грати за ХК «Суми». Ставав переможцем і призером чемпіонатів області і Сум, з успіхом сумчани виступали у розіграші Кубка Харківської обласної організації «Динамо».
-У свої поважні роки Сергій задає тон у команді,-говорить граючий тренер городян Олександр ШЕРСТЮК. – Він любить підключатися до атак, у кількох зустрічах забивав вирішальні шайби, які змінювали хід поєдинку на нашу користь. Для молодших гравців Cергій слугує прикладом спортивного довголіття.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України-1992. Перша ліга. Група «А». «ДНІПРО» (Черкаси) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 0:1. 8 квітня. Центральний стадіон. 500 глядачів.
«ДНІПРО»: Дейнеко, Марадуда, Осташов, Кирилюк, Рябокінь, Прохоренков, Саницький, Школьников (Карась, 80), Євглевський, Дошкар, Матвіїв. Тренер: В.Жилін.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Двойцин, Болотов (ГОРЬКАЄВ, 46; Хмель, 75), Хруслов, Таргонський, Кравченко, Фесенко, Лукаш, Теслик, Саввін, Самолюк, Цисар. Тренер: М.Фоменко.
ГОЛ: Хруслов (63). Попередження: Болотов (7).
«ФутТайм» і АФСО вітають наших шанованих ветеранів футболу з їхніми поважними датами. Якщо прагнути, то до перемоги, якщо любити, то рідних, друзів, життя і, звичайно ж, футбол. Хай крики «оле-оле» підбадьорюють ваші серця, нехай постійно доля дарує вам паси удачі! А ще – бравих вам сил і величезного оптимізму, хорошої форми і відмінного здоров’я!
Знай наших!
Чи заграє Денис в Лізі Європи!
ВИХОВАНЕЦЬ тренерів Миколи ДЕРЕВ’ЯНКА із Сумського району і Віктора КОРНІЄНКА ФЦ «Барса» внесений до списку гравців київського «Динамо», який клуб надав УЄФА для участі у Лізі Європи сезону 2022-2023. Серед 4-х воротарів і наш земляк Денис ІГНАТЕНКО. У списку – 30 гравців. 8 з них- за списком Б. В ньому і Денис. Будемо сподіватися не надовго.
В цьому сезоні Денис вже провів 3 матчі в чемпіонаті України серед молодіжних команд Ю-19, які кияни впевнено виграли.
Вони перемогли «Інгулець-2» і «Зорю» на їхніх полях – 4:1 і 6:1 – відповідно, а вдома забили 2 «сухих» м’ячі «Дніпру-1». У матчі з дніпрянами дебютував Олексій ГУСЄВ – син Олега ГУСЄВА. Він вийшов на заміну на 86 хвилині, а на 90-й забив свій перший м’яч. Взяв участь юнак і в матчі із «Зорею». На полі з’явився на 60-й хвилині. Якщо Олексій і надалі так прогресуватиме, то раніше батька зможе заграти в основі «Динамо».
Сторінки історії сумського футболу
1964: За 3 хвилини – два м’ячі і Кубок області
58 років тому збірна Ромен завоювала почесний приз, а «Електрон» – золоті медалі чемпіону області – 1964.
28 -29 ЛИПНЯ у Білопіллі відбувся «Фінал чотирьох» розіграшу Кубка області.
У півфінальних зустрічах збірна Ромен перемогла сумське «Торпедо» – 3:1, а білопільський «Авангард» завдав поразки глухівському «Спартаку» – 3:2. У вирішальному матчі зустрілися футболісти Ромен і Білопілля.
Як повідомляла преса тих років, зустріч була напруженою, особливо заключні її хвилини. На 87-й рахунок був ще 2:2. А коли завершився основний час, табло показувало вже 4:2. За менш, ніж 3 хвилини роменчани забили два красивих м’ячі і вдруге поспіль заволоділи Кубком області-1964.
У складі Збірної Ромен виступали: Л.Демченко, Г.Галеник, Н.Кочнєв, А.Момот, Г.Агеєв, Р.Семенихін, Н.Лиско, В.Скоронік, Р.Симонян, В.Сорокопуд – капітан команди, Н.Білоножко і К.Соловйов.
Роменчани отримали право виступити у розіграші Кубка Чернігівської області.
ДОПОВНИЛА успіх збірної Ромен ще одна команда міста. «Електрон» відмінно завершив виступ у чемпіонаті області, де грали 16 команд (по 8 у двох зонах). По три з кожної вийшли до фінального турніру, матчі якого супернки провели у 3-й декаді серпня у Ромнах.
Рідні стіни допомогли «Електрону» на мажорній ноті провести усі поєдинки, а відтак – стати володарями чемпіонського титулу. Роменчани мали успіхи в усіх матчах, в тому числі над шосткинським «Хіміком» – срібним призером- 2:1 і збірною Ромен – володарем бронзових нагород – 3:0. 4-6 місця посіли Збірна Кролевця, «Екран» (Шостка) і «Хімік» (Суми).
З анналів історії
Рік за роком, матч за матчем.
7 вересня 1987 р. Чемпіонат СРСР. Друга ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ТОРПЕДО» (Луцьк)- 5:0. М’ячі: Анатолія Єрмак, Григорій Поляков, Віталій Хромей (2), Борис Шуршин (пенальті).
8 вересня 1955 р. Чемпіонат області. Перша група. «ЛОКОМОТИВ» (Білопілля) – «ХІМІК» (Шостка) – 2:2. М‘ячі: Олександр Волосовець, В ? ? Леверов (2) – Олександр Єрошин, Олексій Чабан, Шлеймон Хашаба.
9 вересня 1991 р. Чемпіонат СРСР. Друга ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ЗІРКА» (Кіровоград)- 4:0. М’ячі: Ігор Задорожний ( 2, один – з пенальті), П.Матвейченко (2). «АВТОМОБІЛІСТ» Суми) – «ДЕСНА» (Чернігів) – 1:1, М’яч у сумчан – В»яслав Хруслов (з пенальті).