Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви

«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 60.

Сьогодні читайте:

— Приймайте вітання, панове ВЕТЕРАНИ!

—Чого добився  сумський десант в еліті?

— З історії сумського футболу.

Вітання          

       Свого часу  Олександр ЛЮБИМОВ і Михайло ОХРІМЕНКО  грали у краснопільському «Яворі» у чемпіонатах і розіграшах Кубка України. Але  так сталося, що народилися вони в один день – 9 грудня, але у різні роки… 10 грудня відзначив золотий ювілей В’ячеслав МАРУСИЧ.

              Олександр ЛЮБИМОВ:  7 чемпіонатів у «Яворі»

          Виступав  на позиції півзахисника. Входить до десятки гравців , хто  провів  за команду найбільше матчів. Пограв в усіх лігах  національного чемпіонату . Олександру Миколайовичу – 53 роки.

      У «ЯВОРІ» вихованець криворізького футболу відразу  став гравцем основного складу. Випробування успішно пройшов  у матчах Перехідної ліги  Першого  весняного чемпіонату України, в якому краснопільці вибороли путівку до Другої ліги. Дебют Олександр відзначив забитим м’ячем  у ворота «Андезита» з Хуста. Він приніс  «Явору»  тоді перемогу – 2:1.

       Затим  були три сезони виступів нашої команди у Другій лізі. Вони виявилися напрочуд вдалими.  Відразу третє місце, а через сезон –  виграш малих золотих медалей і підвищення в класі. Впевненою грою вирізнявся і Олександр. Ось як прокоментував  ті кроки команди головний її тренер Валерій ДУШКОВ  в інтерв’ю місцевій газеті  «Перемога»: –  Й надалі триматимемо курс на поєднання досвіду ветеранів і наполегливості  молодих гравців.  Це йде на користь. Від матчу до матчу  зростає майстерність  футболістів, особливо молодих, насамперед. Володимира БОГАЧА, Олександра ЛЮБИМОВА, Володимира ЛЮТЕНКА та ін..

     Також три сезони  провів «Явір» у Першій лізі, аж доки його не перевели до  обласного центру, який втратив команду майстрів.

     За нашу команду гравець відіграв 196 матчів і забив 18 м’ячів.  Був у кар’єрі і виступ за вищоліговий «Верес», куди його разом із Володимиром БОГАЧЕМ запропонував  тренер-консультант Михайло ФОМЕНКО. Після 6 матчів Олександр повернувся в «Явір». Кар’єру на професіональному рівні  завершував у ФК «Черкаси» (29 матчів).  Надалі  продовжував грати в аматорських командах.  Наразі Олександр Миколайович працює  у Кривому Розі дитячим тренером.

     МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1995/96. Перша ліга.  9 тур.  «ЯВІР» (Кранопілля) – «РАТУША» (Кам»янець – Подільський) -4:0. 5 вересня. Сталіон «Колос». 2000 глядачів.
         «ЯВІР»:  Кудимов, Ємак, Дем»янец ь(Попович, 55), Захаряк, Садовой, Фомін, Подугоров (Снітко, 46), Любимов, Самолюк, Листопадов (Єфимов, 75), Богач. Тренер: В.Душков.
      «РАТУША»:  Бабуадзе, Кривий, Тимощук, Шпаков (Бойчук, 77), Крохан, Ящук, Сендель, Кривченко, Стасюк, Габіскірія, Капанадзе. Тренер: В.Крячко.
       Голи:  Самолюк  (57,76). Єрмак ( 84), Любимов (84).
      Попередження:  Габіскірія, Тимощук.

              Михайло ОХРІМЕНКО:  Три пам’ятні матчі

        15 років у професіональному футболі,  416 зіграних матчів і 9 забитих м’ячів,  призер чемпіонату Молдови –  це рядки  з біографії екс-захисника Михайла ОХРІМЕНКА.  Він відзначив свій  49-й День народження.

ФОТО З ІСТОРІЇ.  1997 р. Михайло ОХРІМЕНКО  (у середньому ряду – крайній праворуч)  у складі охтирського «Нафтовика».

    

        ВСЯ ЙОГО кар’єра – за винятком одного сезону –  пройшла в Україні, а точніше  в командах нашої області. «Обкатування» проходив в аматорському «Будівельнику», де на нього відразу звернули увагу тренери сумського  СБТС. Михайло вже тоді вирізнявся впевненою грою у захисті, пройти його суперникам  було дуже складно. За три сезони відіграв  71 матч і забив 2 м’ячі.  Лік голам відкрив  в Олександрії, де сумчани виграли  – 2:1.  Михайло зрівняв  рахунок, а Андрій СПЄВАК, який згодом виступав  за вищолігові команди, забив переможний м’яч.  З таким рахунком  згодом наші футболісти поступилися вдома «Кристалу» з Чорткова. І в цьому матчі Михайло виручив, зрівнявши рахунок. Але…

       Затим у кар’єрі сумчанина був  сезон виступу в Національному дивізіоні чемпіонату Молдови.  У складі «Тилигула»  з Тирасполя провів 26 матчів і став бронзовим призером. Тоді зіграв один міжнародний матч у рамках розіграшу Кубка УЄФА  із мінським «Динамо» – 93.

     Після закордонного відрядження  Михайло повернувся додому  і став грати  в чемпіонаті України за «Спартак», «Нафтовик» , «Фрунзенець – Лігу – 99» і «Явір,. А це – три сотні матчів.

      Та найпам’ятнішим у кар’єрі гравця залишився сезон 2000-2001, коли сумчани наробили  багато галасу у розіграші Кубка України. Спочатку вони  вибили  з дистанції «Динамо», вирвавши перемогу в серії післяматчевих пенальті після  нульової 120-хвилинної напруженої  боротьби (див. Матч з історії).  Не витримали натиску  і наполегливості спартаківців і футболісти «Таврії» – 3:2.  А ось у чвертьфінальній зустрічі, схоже, сумчанам забракло сил чи можливо підвела зайва самовпевненість.  І хоча Михайло зрівняв рахунок після того, як наш захисник зрізав м’яч у власні ворота, надалі гра  у наших гравців не йшла і вони поступилися підопічним Михайла ФОМЕНКА – 1:4.

     Завершував активні виступи Михайло у «Яворі», коли йому було вже за 30. Й до цього часу він залишається у футболі, граючи за  аматорські команди ветеранів, з якими ставав  призером  багатьох змагань і турнірів. Ветеран ні в чому не поступається на полі  чи майданчику набагато молодшим за нього  колегам.  Бо досвід і майстерність ще ніхто не відміняв.

        МАТЧ з ІСТОРІЇ.   Кубок України – 2000-2001. 1/16 фіналу. «СПАРТАК» (Суми) –  «ДИНАМО» (Київ) – 0:0, д.ч. -0:0. по пенальті –  4:3. 19 вересня 2000 р. Стадіон «Авангард».  5000 глядачів
      «СПАРТАК»:   Рогожкін,  Басов, Листопадов,  Столяров ( Чеховський, 67), Охріменко,  Таргонський,  Міхно,  Богач – молодший,  Совенко,  Захарченко (Ложечко, 91), Грищенко ( Гармаш, 100).
       «ДИНАМО»: Близнюк,  Боднар,  Максимюк ( Кутас, 102),  Герасименко,  Радченко,  Михайленко,  Каладзе ( Скоба, 72),  Коновалов,  Яшкін,  Лисицький,  Серебренніков.
       Попередження:  Каладзе (21),  Герасименко (50),Охріменко (66), Грищенко (87).
         Пенальті реалізували  – Совенко, Листопадов, Охріменко, Богач – Герасименко, Скоба, не реалізували  – Таргонський, Михайленко, Яшкин.

             В’ячеслав МАРУСИЧ: Знайшов себе в «Електроні»

        Після того, як В’ячеславу  після 5 матчів не вдалося закріпитися у першоліговій «Ворсклі»,  він сезон провів у друголіговому ФК «Петрівці» (24 матчі – 3 м’ячі).  Там на нього звернув увагу Олександр КВАША –  тренер роменського «Електрона». Саме він став командою МАРУСИЧА, в якому відіграв  6 сезонів. Днями  В’ячеслав Васильович відзначив свій золотий ювілей.

ФОТО  з АРХІВУ. 19 жовтня 2002 р. Кубок України. 1/8 фіналу. «ШАХТАР» –  «ЕЛЕКТРОН» – 4:0. На знімку: Андрій ЛУЦЕНКО, В’ячеслав МАРУСИЧ і Андрій ВОРОЮЕЙ.

                                         

       -Я вдячний Олександру Дмитровичу, що  запросив  мене в команду, і хлопцям, з якими довелося грати впродовж цих сезонів, – згадує ювіляр. –  Кожен із сезонів  залишив приємні спогади. Це і перший  вихід на поле у матчі  проти  краматорського  « ВПС»,  і перший забитий м’яч у ворота  горлівського «Шахтаря»,  і кубкові перемоги над  городянами Вінниці – 1:0 і «Закарпаттям» -4:0 та поразка з таким рахунком в 1/8 фіналу від «Шахтаря» на його полі. Жаль, що  в 2004 році команді через нестачу фінансування  довелося зніматися зі змагань. А  бойовим  і перспективним тоді був «Електрон», міг заявити про себе…

      За 6 сезонів  В’ячеслав  провів 152 матчі, в яких відзначився 11 разів. Кілька його м’ячів були вирішальними. Після Ромен  він грав ще  у «Вуглику» (Димитров), а по завершенні  виступів на професійному рівні продовжив  виступати  на аматорському рівні. Його доробок за кар’єру – 193 матчі і  12 м’ячів. Які він забив у ворота суперників. 

       МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України  1998/1999. 2 ліга. Група  «Б». «ЕЛЕКТРОН» (Ромни) – «ШАХТАР» (Горлівка) – 1:0.  12 квітня 199 р. Стадіон «Електрон». 4000 глядачів.
      Гол:
1:0 -Марусич (78)
     «ЕЛЕКТРОН»:  Микола Царицин, Долгошеєв,  Матюха,  Крамаренко ( Зборик, 79),  Лукаш, Доронченко,  МАРУСИЧ, Шевчук,  Брагінець,  Шестаков, Стріляний.
     «ШАХТАР»: Мисніков, Мараков,  Глущенко ( Вовк, 58), Слабяк,  Хміль, І Грачов,  Вікентьєв,  Апатенко (Діденко, 82),  Рєзнік ( Скляров, 86), Пономарьов ( Ворніков, 86), Бахарєв.
       Попередження:   Крамаренко (70),  Матюха (72),  Слабяк (85)

      «ФутТайм» і АФСО  щиросердно вітають  Олександра Миколайовича, Михайла  Дмитровича і В’ячеслава Васильовича з пам’ятними  Днями в їхньому житті.  Щоб здоровя Вас не підводило, а футбол продовжував приносить вам радість і задоволення, і в житті завжди було все добре. Тепла, добра, злагоди і родинного  Вам тепла і затишку!  Хай все буде о’кей й надалі!!!

 Актуально                                1962  рік:  Пеле про футбол

        Ця думка  ПЕЛЕ, висловлена легендарним футболістом 60 років тому, як не як залишається актуальною й сьогодні.

       «Сьогодні професіональний футбол, на жаль,  перестав бути мистецтвом і став комерцією. Щоб він знову повернувся до мистецтва, став радісним спектаклем, як це було раніше,  потрібно змінити світогляд тих, хто досить багато турбується про  очки і місця в таблицях, про захист  своїх воріт будь якою ціною».

                                                                                      Ігор ФІСУНЕНКО.  «Пеле,Гаррінча, футбол..» (стор. 118).

Знай наших!              Бандура, Самсон, Шараї та інші

      Вперше в історії сумського футболу відразу 10  наших вихованців грають у Премєр та Вищій лігах  чемпіонату України.  Чого вони добилися  в осінній частині сезону 2022/2023?

       НАЙБІЛЬШИЙ десант у «Вересі», де виступають троє наших футболістів: Олександр ЛЕБЕДЕНКО і Станіслав ШАРАЙ, які дебютували на найвищому рівні, та Владислав ШАРАЙ  (до цього він грав в «Інгульці»). По 15 матчів провели Олександр (1 м’яч) і Владислав, 12 – в активі  Станіслава і 1 забитий м»яч.

       Результативністю  в ФК «Олександрія» відзначився Сергій РИБАЛКА (на знімку). У 13 матчах 4 рази м’яч після його ударів досягав мети.

                                                        

Сергій РИБАЛКА наразі –  серед кращих бомбардирів ФК «Олександрія».

      У 13 матчах захищав ворота  «Миная» Олександр БАНДУРА, пропустивши 14  м’ячів. Він провів 70-у зустріч в еліті на «0».  У 8 поєдинках «Кривбасу» взяв участь  і раз відзначився Олексій ХОБЛЕНКО.   Денис АНТЮХ, який перейшов до «Зорі», у 10 матчах забив 2 м’ячі. Не пощастило  на повну дебютувати в «Чорноморці» Сергію  СУХАНОВУ. Він взяв участь лише в одному поєдинку, а в 10 був серед запасних.

        Команди, в яких грають наші футболісти, на «зимові» канікули  пішли з такими доробками:  4 місце – «Зоря» – 15 матчів – 28 очок. 5 місце – «Олександрія» – 13 – 24. 9 місце – «Кривбас» – 15 -18. 10 місце – «Верес»   15 -17. 13 місце – «Минай»  14 – 14. 15 місце – «Чорноморець» – 15  матчів – 11 очок.

      У ВИЩОЛІГОВМУ чемпіонаті серед жінок продовжують кар’єру сумчанка Катерина САМСОН і охтирчанка Яна КАЛІНІНА.  Наразі вони  у полтавській «Ворсклі», яка представляє харківський «Житлобуд-2» У 6 матчах  Катерина не пропустила жодного м’яча,  а Яна – капітан команди –  провела 10 поєдинків і відзначилася 16 разів. Вона знову серед кращих снайперів чемпіонату. Команда в 11 матчах не втратила жодного очка, випереджаючи на  3 пункти  «Кривбас». Нещодавно наші  дівчата стали володарками Кубка України.

      ВПЕВНЕНО  почувається у воротах  молодіжного складу  «Динамо» Ю-19 Денис ІГНАТЕНКО. Він провів 12 матчів, в яких пропустив 6 м’ячів. Кияни на 2 місці, поступаючись  двома пунктами «Рухові.

     У ВОРОТАХ  друголігової  «Ниви» (Бузова) успішно дебютував  Олександр ЛИТВИНЕНКО. У 8 матчах  із 10 він зіграв на «0» і лише 4 рази суперники його пробивали.  «Нива» – одноосібний лідер змагань.

      На найвищому рівні гравці  нашої  збірної провели 103 матчі і забили 12 м’ячів.  У 29  зустрічах наші кіпери пропустили 18 м’ячів.

З історії сумського футболу     Хто виграв Кубок області в 1951 році?

       У жовтні 1951 року відбувся  фінальний матч розіграшу Кубка області.  За почесний приз вели боротьбу дві сумські команди – «Машинобудівник» і «Спартак»..  Як він пройшов – дізнаємося з матеріалу газети «Більшовицька зброя» за  21 жовтня 1951 року.

    «У півфінальних матчах «Спартак» переміг футболістів Шостки, а машинобудівники – у Конотопі  місцеву команду.

      Напружена боротьба за Кубок зав’язалася  з самого початку гри. Перевага на боці спартаківців. Біля воріт суперників виникають гострі моменти. Але неточні удари нападаючих не приносять бажаного результату. Згодом активніше почали грати фрунзенці, все частіше загрожуючи воротам «Спартака». Його захисник тов. В. САХНО зіграв рукою і суддя тов.М.ХАВКІН призначив штрафний одинадцятиметровий удар. Нападаючий «Машинобудівника» тов. В.ГРИШКО успішно реалізував його. Рахунок відкрито.

      Друга половина  зустрічі проходила ще напруженіше. На 30 хвилині у красиво розіграній комбінації центр нападу фрунзенців тов. ОБРАВІТ збільшив рахунок до 2:0, що не змінився до кінця гри. Добре грав воротар команди заводу тов. І. КАБАКОВ,

     «Машинобудівник» отримав Кубок, а  кожен гравець – цінний приз».

Усміхніться!

      ЗУБНИЙ лікар говорить пацієнту: -Мені потрібна ваша допомога.  Ви не могли б сильно покричати?

      -Але, докторе, мені зовсім не боляче.   

      -Я знаю. Справа в тім, що у приймальній зібралася  велика черга, а я хотів би сьогодні подивитися  футбольний матч з чемпіонату світу о 15 годині за участю нашої команди…