ФутТайм від Грирігія М.Реви.
ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 65.
Вітання
Днями троє ветеранів футболу, які грали в командах області, а також наш земляк воротар «Динамо» Ю-19 відзначили свої Дні народження. «ФутТайм» і АФСО щиро вітають їх з пам’ятними подіями у житті. Всім – здоров’я, щастя і добра на многіє літа, а динамівцю – успішної надалі кар’єри і якомога швидше заграти в основі одного з лідерів українського футболу!!!
Олександр ЄвтуШОК: А тренерам «Динамо» відмовив…
У колекції захисника три бронзові медалі. Першу з них отримав в охтирському «Нафтовику», який у першолігових перегонах Другого чемпіонату України показав третій результат. Тоді Олександр забив і перші свої два м’ячі. А перед цим зіграв 8 матчів у Вищій лізі дебютному весняному чемпіонаті України. За час виступів на професіональному рівні 323 рази виходив на поле і відзначився 19 влучними ударами ( з них у Вищій лізі 177 і 13 – відповідно). Олександру Васильовичу виповнилося 53 роки.
ПІСЛЯ «Нафтовика» грав у краснопільському «Яворі», потім – перебрався у львівські «Карпати», куди його запросив Мирон МАРКЕВИЧ. Виявляється, тренер уважно стежив за грою Олександра, коли той ще був у наших командах.
-Як я зрозумів з розмови з Мироном Богдановичем, він розраховував на мене як на гравця основного складу, – згадував пізніше О.ЄВТУШОК.- А для мене дуже важливо відчувати, що тренер в мене вірить, і що я потрібен команді. Тому вирішив прийняти пропозицію «Карпат», тренерам «Динамо», які кликало під свої кольори, відмовив. Уже за два тижні у Львові почувався так, немов би жив там вже багато років.
Олександр відразу влився в колектив і став незамінною його частиною. У першому «карпатівському» сезоні, ще вчора гравець першої ліги, провів 33 матчі і відзначається трьома голами. Саме він приносить «Карпатам» перемогу у домашньому єврокубковому матчі проти «Шелбурна».
– Гол у ворота «Шелбурна» запам’ятався на все життя, – продовжив Олександр. – Ігор Плотко виконав передачу верхом і я, підключившись до атаки, у високому стрибку впіймав м’яч у верхній точці і головою переправив його у сітку. Емоції, які тоді пережив, передати словами важко – це треба пропустити через себе. Після такого успішного сезону Олександру довіряють капітанську пов’язку. І наступного сезону капітан він видає прекрасну гру, отримує виклик збірної України і в матчі з командою Литви дебютує. Потім було ще 7 поєдинків, з яких 6 кваліфікаційні до Євро-96.
У складі «Карпат» Олександр став бронзовим призером, був фіналістом розіграшу Кубка України, де львів’яни поступилися «Динамо». «Бронзу» отримав і в складі «Дніпра». Був у кар’єрі захисника і виступ в англійському «Ковентрі Сіті». Олександр став першим українцем в АПЛ, дебютував у матчі проти «МЮ». Контракт з «Ковентрі Сіті» підписав на 3,5 роки. За українця заплатили 800 тисяч фунтів стерлінгів. Однак, англійський клуб і «Дніпро» так до кінця не закрили фінансові питання. Це впливало на Євтушка. «Мені частенько із запізненням виплачували зарплату. Та й травми переслідували. Тоді шкодував, що не залишився в Англії, а нині вже не шкодую, – говорив Олександр в 2011 році. – Але спогади про той період приємні. Просто мій організм не зміг адаптуватися до тих навантажень, які були в «Ковентрі», – пояснив Олександр в інтерв’ю газеті «Команда». – Вони істотно відрізнялися від тих, які були в українських командах. Ввійти в їхню колію дуже непросто. І коли стан здоров’я погіршився, в «Ковентрі» вирішили позбутися від мене. І все ж рік, проведений в Англії, був корисним як у пізнавальному плані, так і в ігровому».
В «КС» Олександр зіграв три матчі. Повернувшись додому, продовжив грати в «Карпатах». А завершував свою 11-річну професіональну кар’єру гравець у київському ЦСКА. Як зізнався Олександр, сенсом його життя є служіння Богу.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1992/1993. Перша ліга. 15 тур. «ЗАКАРПАТТТЯ» (Ужгород) – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 0:1. 20 жовтня. Стадіон «Авангард». 1000 глядачів.
«ЗАКАРПАТТЯ»: Васютик, Моісеєнко (Губані, 70), Міщенко, Якубик, Присташ, Решко, Калашников, Когутич, Ткаченко, Хмель, Медвідь. Тренер: Ю.Чирков.
«НАФТОВИК»: Прохоров, Євтушок, Захаров (Горох, 39), Піскун, Сухарєв, В.Єрмак, Попович, Шуршин (Леш, 72), Грачов (Денисенко, 46), Задорожний (Чирва, 85), Липинський. Тренер: Г.Макаров.
Гол: Євтушок (2).
Попередження: Леш (82).
Сергій СЕРЖЕНКО: Триразовий переможець Другої ліги
44-й День народження відзначив екс-півзахисник Сергій СЕРЖЕНКО.
ПРАКТИЧНО вся його активна професіональна кар’єра пройшла в командах нашої області – в Сумах, Краснопіллі і Охтирці . У Сумах (в «Агротехсервісі») він розпочинав шлях у великий футбол, у Сумах, у команді городян, і завершував сумський етап виступів. Тоді городяни виграли змагання у Другій лізі і повернулися до Першої. А роком раніше таке зробив і «Нафтовик». За 8 «домашніх» сезонів Сергій провів 70 матчів і забив 4 м’ячі (всі за команди обласного центру).
Ще один сезон він провів у складі івано-франківського «Прикарпаття» та його дочірній команді «Лукорі » із Калуша. З ним також виграв друголігові перегони. Надалі Сергій продовжував кілька років грати за аматорський колектив з Ніжина та команди ветеранів.
На професіональному рівні взяв участь у майже 90 матчах, в яких відзначився 5 разів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1993/1994. Друга ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) – «НАФТОХІМІК « (Кременчук) – 2:1. 14 жовтня. Стадіон «Колос». 1500 глядачів.
«ЯВІР»: Симакович, Єрмак, Дем’янець (Рец, 46), Танасюк, Садовой, Лютенко (Листопадов, 15; Лазарко, 78), Дієв, Любимов (Лихачов, 40), Самолюк (Пронін, 32), Богач, Пестряков. Тренер: В.Душков.
«НАФТОХІМІК»: Боженко, Сусик, Селезньов, Недяк, Христенко (Поляков, 55), Прокопиненко, Коломієць, Лінін (Соловей, 65), Мурадян (Бережний, 57; Піддубний, 85), Лупинос, Бояр. Тренер: М.Бєлих.
Голи: Пестряков (10 – з пенальті), Пронин ( 51), Селезньов ( 55).
Попередження: Любимов (25), Селезньов ( 51).
Сергій ПРОНІН: «Явір» і «Нафтовик» – мої команди
Із 11 своїх професіональних років 8 (порівну) він провів, граючи за краснопільський «Явір» і охтирський «Нафтовик». Сергій Васильовичу відзначив 51 День народження.
ДО ПРИХОДУ в «Явір» у складі команди «Синтез» з Армянська (місто, в якому народився) 19- річний Сергій став чемпіоном Криму. У нашій команді з’явився наприкінці Першого чемпіонату України, яка виступала у Перехідній лізі. Перший матчі провів із «Дністером» із Заліщиків. Тоді краснопільці на мажорі завершили виступ, здобувши путівку до Другої ліги. Не останню роль відіграв і дебютант «Явора». За три сезони наші футболісти стали бронзовим призером і виграли змагання. На рахунку Сергія було 102 матчі і 11 забитих м’ячів. Деякі з них вирішували підсумок зустрічі на користь його команди.
Затим Сергій вирішив спробувати свої можливості у Другому дивізіоні чемпіонату Росії, виступаючи за «Спартак» з Нальчика. З ним виграв зональні змагання, але на цьому все й завершилося. На горизонті з’явилися вищолігові львівські «Карпати». Але й тут довго не затримався, провівши у сього 5 матчів. Не вдалося зачепитися і в луцькій «Волині». Знайшов себе в «Нафтовику», в якому прописався на 4 сезони. Тут він зіграв найбільше матчів (120). З ним став переможцем друголігових перегонів. В Охтирці Сергій і завершив свою професіональну кар’єру, яка склала 280 матчів і 14 м’ячів. Знайшов себе гравець, як тренер. Він працював у тренерському штабі «Явора», з дитячим і дорослими командами, а також тренував юнацьку збірну Криму.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1993/1994. Друга ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) – «НАФТОХІМІК « (Кременчук) – 2:1. 14 жовтня. Стадіон «Колос». 1500 глядачів.
«ЯВІР»: Симакович, Єрмак, Дем’янець (Рец, 46), Танасюк, Садовой, Лютенко (Листопадов, 15; Лазарко, 78), Дієв, Любимов (Лихачов, 40), Самолюк (Пронін, 32), Богач, Пестряков. Тренер: В.Душков.
«НАФТОХІМІК»: Боженко, Сусик, Селезньов, Недяк, Христенко (Поляков, 55), Прокопиненко, Коломієць, Лінін (Соловей, 65), Мурадян (Бережний, 57; Піддубний, 85), Лупинос, Бояр. Тренер: М.Бєлих.
Голи: Пестряков (10 – з пенальті), Пронин ( 51), Селезньов ( 55).
Попередження: Любимов (25), Селезньов ( 51).
Денис ІГНАТЕНКО: В очікуванні дебюту в основі
Виповнилося 20 роікв воротарю «Динамо» Ю-19 Денису ІГНАТЕНКУ.
У ДЕЯКИХ джерелах в Інтернеті повідомляється, що Денис є вихованцем ФА «Динамо». Але на 100 відсотків це не відповідає дійсності. Денис – уродженець Стецьківки Сумського району. А першим тренером його був не якийсь там лакуза, а людина, яка не «рисується», а робить свою справу. А кому з часом світитиме звання заслуженого… вирішуватиме Денис. Я відверто не розумію таких тренерів, як вже зараз хочуть «примазатися»… Та якби там не було, Денис у «Динамо» вже кілька років. Хай і не в основі, але на підході до неї. Тож є надія, що він стане шостим уродженцем Сумщини, який заграє в основі «Динамо». Дебютував за «Динамо» Ю-19 21 серпня 2000 року у матчі з «Олімпіком» (4:3).
Першим «відкрив» чи «знайшов» Дениса тренер ДЮСШ Сумського району Микола ДЕРЕВ’ЯНКО, згодом хлопчина навчався у ФЦ «Барса» у В. КОРНІЄНКА. Але говорити, що Денис був вихованцем ФЦ, як і ФА, – це, як мінімум, не чесно і не повага до колеги. Згадаймо, ситуацію навколо О. ГУСЄВА. Всім хочеться слави, але… треба мати совість і порядність. На жаль, по-сумськи це зовсім інше. Час розсудить…
Під час навчання у ФЦ «Барса» Денис із захисника перекваліфікувався у воротаря. Тут треба віддати належне тренеру ФЦ. Граючи за «Барсу» на турнірах, кілька разів юнака називали кращим воротарем. Коли став «динамівцем», швидко заявив про себе. Приміром, у матчі Юнацької ліги чемпіонів Ю-19 з «Депортіво» відзначився в серії післяматчевих пенальті. Ось що тоді сказав президент ФК «Динамо» Ігор СУРКІС: – Ігнатенко – молодець, впорався зі своїми емоціями. Тому що пропустити такий курйозний м’яч – можна розчаруватися, втратити концентрацію. Але він зібрався, молодець. Врятував і команду, і себе. Він сьогодні один із героїв матчу.
Погодьтеся, приємно чути такі слова. За час виступів за «Динамо» в чемпіонатах ДЮФЛ і Ю-19 Денис провів 74 матчі, пропустивши 54 м’ячі. .З нинішнього сезону Денис почав вже потрапляти у заявку першої команди. Чекаємо його в основі! Чому пан ЛУЧЕСКУ боїться або не бажає випустити юнака хоча б на кілька хвилин, аби Денис відчув свою причетність до «Динамо»…
Напередодні підготовки до нового сезону Денис завітав на ФЦ «Барса»». Він зустрівся з юними футболістами, розповів їм про кроки у футболі, а на згадку подарував свою футболку.
Як це було
Перший автограф «Електрона»
В останніх числах грудня 1991 року (32 роки тому) відбувся фінальний етап Першого Відкритого чемпіонату області з міні-футболу на призи газети «Сумщина».
«ПЕРШОПРОХІДЦЯМИ» стали 11 команд. Відбіркові матчі пройшли у Шостці і Сумах .Очікувалося, що за нагороди змагатиметься 8 колективів, але 3 не приїхали до Ромен, де і відбулися вирішальні поєдинки. Разом з господарями – футболістами «Електрона» грали «Імпульс» і «Свема» з Шостки, білопільський «Авангард» і «Нива» з Тростянця.
Як і очікувалося, першими чемпіонами стали гравці “Електрона». Всі матчі пройшли за їхньої відчутної переваги, вони завершувалися з двозначними рахунками. Підопічні Олександра КВАШІ обіграли «Імпульс» -13:5 (5 м’ячів забив Олег ШЕСТАКОВ), «Свему» – 10:3 ( 5 – Олександр ХАНДОХІН), «Ниву» – 18:4 (по 4 рази відзначилися Юрій ТАТАРКІН і Олександр ХАНДОХІН) і «Авангард» – 19:4 ( 6 влучних ударів зробив Юрій ТАТАРКІН). У матчі «Свема» – «Імпульс» визначалися призери, кому якого ґатунку дістануться медалі. Підсумкові 3:3 влаштувало «свемівців», бо у них виявилася кращою різниця м’ячів. Їм вручено срібні нагороди.
Підсумкова таблиця першого чемпіонату
В | Н | П | М | О | ||
1. | «Електрон» | 4 | – | – | 60 – 16 | 8 |
2. | «Свема» | 2 | 1 | 1 | 27 – 17 | 5 |
3. | «Імпульс» | 2 | 1 | 1 | 19 – 18 | 5 |
4. | «Авангард» | 1 | – | 3 | 12 – 42 | 3 |
5. | «Нива» | – | – | 4 | 10 – 35 | – |
Команди – призери отримали грошові винагороди. Футболісти нагорогоджені пам’ятними призами газети «Сумщина». Кращими гравцями названі: воротар Володимир ЛОЗОВИЙ («Нива»), захисник – Володимир ВАСИЛЬЦОВ («Свема»), нападник – Олег ШЕСТАКОВ («Електрон»). Кращим бомбардиром, забивши 13 м’ячів, став Юрій ТАТАРКІН («Електрон»).
Актуально
Що таке ВЕЛИКИЙ футбол
«Міський футбол сьогодні увагою маститих не користується. Гравці команд майстрів і поняття не мають, як грають, чим живуть їхні спадкоємці. Так званий «великий футбол» втратив зв’язок з масовим футболом. Антей відірвався від землі. А масовий він, по суті справи, і є ВЕЛИКИЙ футбол. Батьки і діти повинні жити однією сім’єю, інакше розірветься зв’язок поколінь».
Андрій СТАРОСТІН – заслужений майстер спорту СРСР з футболу.
(З його книги «Повість про футбол», 1972 р.).