ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 66.
Вітання
Анатолій БЕЗСМЕРТНИЙ: Тренувався у ФОМЕНКА і грав із ПРУДІУСОМ
21 січня екс-гравець «Динамо» та інших команд і екс-тренер ПФК «Суми» та «Вікторії» відзначає свій 54-й День народження. 21 рік тривала професіональна кар’єра захисника, в ході якої він зіграв 487 і забив 9 м’ячів.
ВИХОВАНЦЮ київської СДЮШОР «Динамо» не відразу пощастило стати гравцем основного складі. 5 років йому довелося доводити право, набуваючи ігрової практики у «Таврії», «Галичині» і «Прикарпатті», де провів майже 100 матчів. І пограти в «Динамо» довелося недовго – три сезони. За цей час став володарем двох золотих і срібної медалей в чемпіонаті і володарем Кубка України, провів кілька матчів у розіграші Кубка європейських чемпіонів (чого варті три поєдинки з «Барселоною»!). Один «золотий» сезон працював під керівництвом Михайла ФОМЕНКА і один грав разом з вихованцем Роменської ДЮСШ Владиславом ПРУДІУСОМ.
Після ФОМЕНКА «Динамо» очолив «великий» тренер Йожеф САБО і місця в основі Анатолію не знайшлося. Будемо грати по-новому – заявив наставник. Як це, адже всі схеми вже відомі і випробувані? – дивувалися спеціалісти. Залишалося хіба що задом наперед!? Не минуло й року, як «новатор» залишив команду…
За порадою Віктора ЛЕОНЕНКА Анатолій поїхав в Тюмень в «Динамо – Газовик». Так розпочався російський період у кар’єрі 25-річного захисника, який тривав 11 років. Потім грав у «Ростсільмаші», новоросійському «Чорноморці» і ставропольському «Динамо». В кожній команді українець вирізнявся надійною грою. Був капітаном ростовчан, з якими провів 5 матчів у розіграші Кубка Інтертото, у складі «Динамо» його визнали кращим захисником серед команд зони «Південь» Другої ліги. У російському чемпіонаті Анатолій відіграв 290 матчів і забив усі свої м’ячі. Кар’єру завершував в Україні, граючим тренером черкаського «Дніпра» та інших команд. Як гравець, кілька сезонів провів на аматорському рівні.
Доклав свого вміння, як тренер, Анатолій Петрович і до команд нашої області. У сезоні 2017/2018 врятував ПФК «Суми» від «вильоту» з першої ліги – за що йому вдячні вболівальники команди. Під його керівництвом за 4 місяці у 14 матчах сумчани набрали стільки очок (18), скільки у 20 зустрічах восени. Минулого сезону Анатолій Петрович очолив «Вікторію» з Миколаївки, але через тайм-аут команди склав повноваження. Така ситуація була і є «Альянсом».
Тренер задоволений своїми роками у футболі, але шкодує про одне, що так мало вдалося пограти в чемпіонатах України.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України. 1992 (весна). Вища ліга. Група «Б». 1 тур.«ДИНАМО» (Київ) – «МЕТАЛІСТ» (Харків) -2:1. 7 березня. Республіканський стадіон. 1500 глядачів.
«ДИНАМО»: Мартинкенас, Лужный, Волотьок (Мороз, 73), Безсмертний, Шматоваленко , Грицина , Анненков , Заєць, Саленко , Сукіасян, Квіткаускас (Шаран , 70).Тренер: Пузач Анатолій.
«МЕТАЛІСТ»: Помазун, Касторний, Ланцфер, Панчишин,, Пец , Назаров, Хомуха (Ніченко , 77), Кандауров , Аджоєв , Призетко , Колесник .Тренер: Ткаченко Леонід.
Голи: 1:0 – Грицина (3), 2:0 – Сукіасян (24), 2:1 – Призетко (55).
Максим СТАДНИК: «Золоті» роки нападника
За свою професіональну кар’єру він пограв в усіх лігах чемпіонату України, а також одному із першолігових клубів Словаччини. Відзначався нападник і результативністю, забивши 53 м’ячі у 234 матчах. 20 січня Максиму виповнилося 38 років, але він з футболом залишається на «ти».
МАКСИМ – вихованець відомого сумського тренера Миколи АБРАМОВА. Свого часу він підготував не один десяток вправних гравців, які заявили про себе на різних рівнях. Проте наставник не зміг зрозуміти – чому Максим, який мав неабиякий потенціал, не зміг його реалізувати сповна. Наразі про це сказати важко. Мабуть, конкретної відповіді не дасть і сам Максим.
З 15 років він почав грати у сумському «Спартаку». В останньому турі забив свій перший свій м’яч (див. Матчі з історії). Після цього у юнака почався пошук своєї команди – «Явір», «Фрунзенець-Ліга -99», зупинився на «Борисфені», за який провів майже 100 матчів. Великі надії покладав з переходом до вищолігового «Закарпаття», але тренери, схоже, не вірили у гравця. Тож довелося з ними попрощатися.
Максим мав бажання пограти за ПФК «Суми», однак далі розмов справа не рухалася. Юнак подався до Словаччини, де впродовж 5 років в одному з першолігових клубів. Тут сумчани був на висоті і в ударі. Доробок його поповнився 70 матчами і 36 м’ячами. В одному із сезонів став кращим бомбардиром: відзначився 15 разів у 29 зустрічах. Це був рекорд гравця. Мав запрошення до вищої ліги, проте керівники клубів не змогли дійшли до спільного фінансового знаменника.
Після 12-річної подорожі Максим повернувся додому і відгукнувся на запрошення тренерів аматорського «Агробізнесу-ТСК» з Ромен. За 6 сезонів команда була лідером, вигравши більше 10 обласних змагань, впевнено виступала в Аматорському чемпіонаті і розіграші Кубка України. Максим був серед найкращих. Він показав третій результат за результативністю (30 м’ячів).
-І в тому, що наша команда за «п’ятирічку» добилася таких сходжень, без перебільшення і заслуга Максима,- згадує на той час директор клубу Олександр КВАША. – Його досвід і майстерність помітно підсилювали командний малюнок гри і допомагали партнерам на полі. І те, що нападник серед кращих бомбардирів – теж багато про що говорить. Не помилюся, коли скажу, що Максим вписав сторінку в історію роменського футболу.
Після того, як команда припинила існування, Максим продовжував грати за інші аматорські команди області. Зокрема в «ЛС Груп» і «Альянсі» отримав по золотій медалі за перемоги в чемпіонаті області і відзначився серед бомбардирів.
Максим залишається у футболі. Він працює дитячим тренером у ФЦ «Барса», займаючись підготовкою юних футболістів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 2000/20001. Перша ліга. 34 тур. «СПАРТАК» (Суми) – ФК «МИКОЛАЇВ» – 1:2. 28 червня. Стадіон «Авангард». 1000 глядачів.
Голи: 0:1- Єршов (30), 1:1 – Стадник (60), 1:2 – Нужний (88)
«СПАРТАК»: Суслов, Басов, Листопадов ( Гігіадзе, 46), Бабинець, Ляшенко, Охріменко, Литвинов ( Ротенберген, 77), Богач,, Вакар (Стадник, 58), Валяєв, Гусейнов.
ФК «МИКОЛАЇВ»: Ткачов, Сілецький, Петренко, Возний, Бахметьєв, Нужний, Юрченко, Бурдейний (Діденко, 52, Чертоганов, 80), Шкурупій, Кулик, Єршов. Попередження: Басов (66), Сілецький (78).
Олег ІВЧЕНКО : П’ЯТЬ сумських СЕЗОНІВ
Днями 48-й День народження відзначив секс-гравець сумських команд Олег ІВЧЕНКО.
ФУТБОЛЬНК кар’єру юнак розпочав рано. Вже у 17 років здібного гравця запросили до сумського «Автомобіліста», який виступав у Першій лізі Весняного чемпіонату України. Тоді Олег зіграв 9 матчів і в усіх виходив на заміну. Тренери добре розуміли: рано ще його повністю ставити на всі 90 хвилин, адже виступав він у середній лінії, де треба мати і певний досвід, і вправність.
Поступово юнак набував досвіду, вписуючись в командний малюнок гри. І вже в наступні сезони все частіше став з’являтися в основі. Через фінансові проблеми команду лихоманило – вона трималася на плаву, змінюючи щосезону господарів і відповідно – назви. Вини гравців тут не було. Як тоді говорив тренер «Агротехсервісу» (це була чергова назва команди) Микола КУРАСОВ, – то був найважчий час сумського футболу. Деякі перспективні вихованці, не маючи можливості тренуватися і грати, йшли у бізнес. У сезоні 1995/1996 сумчани посіли 18 рядок у турнірній таблиці і втратили місце у Другій лізі, а Суми – команду. Обласний центр залишився без великого футболу. Для деяких гравців то був кінець їхньої кар’єри. Відверто не пощастило і Олегу. За станом здоров’я цьому яскравому з великим потенціалом гравцю, як сказав М.КУРАСОВ, рано, у 23 роки, довелося залишати професіональний футбол.
За 5 років Олег провів 70 матчів і забив 3 м’ячі. Він відзначився в останньому сезоні команди. Перший забив 4 квітня у ворота херсонського «Кристалу» ( сумчани тоді поступилися вдома 2:3), а два наступні м’ячі (20 квітня) допомогли здобути перемогу з таким рахунком над «Олімпією ФК АЕС» з Южноукраїнська (див. Матчі з історїі).
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1995/1996. 2 ліга. Група «А». «АГРОТЕХСЕРВІС» (Суми) – «ОЛІМПІЯ ФК АЕС» (Южноукрїнськ)- 3:2. 4 квітня. Стадіон ЧРЗ. 300 глядачів.
«АГРОТЕХСЕРВІС»: Вертилецький, Григоренко,.Іванов, Бездітько, Кухаренко (Докиєнко, 71), Черняков, Савченко, Булат, Білозор (Кошаба, 65), Гнатишин (Зубашич, 42), Сергієнко (Івченко, 24). Тренер:М..Курасов.
«ОЛІМПІЯ ФК АЕС»:. Буряк, Кармаліта, Кревенко, .Литвинов, Свіргун,.Матвєєв (Баштовий, 83), Бондарчук, Голобородько (Грушанський, 75), Маташ, Ротар, Леоненко. Тренер: В.Мазур.
Голи: Івченко (36, 82 – з пенальті). Кошаба ( 80), Голобородько (30), Свіргун (59).
Попередження: Бондарчук.
«ФутТайм» і АФСО вітають іменників з радісним Днями у їхньому житті. Нехай здоров’я буде міцним, роки довгими та світлими/ Здоров’я, любові, життєвої сили та енергії, всіх благ та удач вам, шановні ветерани футболу!!!!
Матч з історії «Динамо» не встояло в Шостці
14 жовтня 2012 року в гості до вболівальників Шостки завітали ветерани київського «Динамо» на товариську зустріч з ровесниками місцевої команди.
ЦЬОГО приїзду гравців легендарного клубу у місті хіміків чекали …23 роки. У складі гостей на поле вийшли «зірковий» Володимир МУНТЯН, майстри м’яча Вадим ЄВТУШЕНКО, Артем ЯШКІН, Олександр РАДЧЕНКО та ін..
Гра проходила у дружній, але бойовій обстановці. Технічним динамівцям протистояла напористість господарів. Їх зусилля наприкінці першого тайму увінчалися успіхом. Спочатку досяг мети м’яч після удару Валерія ДЕНЯКИ, а потім Ігор КІЛЬКІНОВ вдруге змусив киян розпочати з центра поля.
Після перерви гості доклали максимум зусиль, аби змінити ситуацію на полі на свою користь або завершити її внічию. Не вийшло. Правда з пенальті Віктору НАСТАШЕВСЬКОМУ вдалося рахунок «розмочити» – не більше. Історичні – 2:1 на користь ветеранів Шостки. Взяв участь у грі і народний депутат України Ігор МОЛОТОК, за підтримки якого пройшла ця незабутня зустріч.
Штрафний майданчик Спочатку було 2:3, а потім стало – 3:0
Кожен чемпіонат області не обходиться без скандальних ситуацій, пов’язаних з рішеннями арбітрів. Вони допускаються тих чи інших помилок, які впливають інколи на підсумковий результат. Винні в цьому і гравці, які по –різному реагують на рішення арбітрів. Кілька таких фактів з історії обласних перегонів. Ось що писала тоді місцева преса.
«Ленінська правда». 1987 рік. У МАТЧІ чемпіонату між шосткинською «Свемою» і краснопільським «Явором» судді допустилися помилок, котрі призвели до неприємних наслідків. По ходу зустрічі стався інцидент, ініціаторами якого стали господарі. Після нього кількох гравців «Свеми» дискваліфікували, а команду згодом зняли зі змагань.
У ФІНАЛЬНОМУ матчі розіграшу Кубка області між сумськими командами «Автомобіліст» і «Хімік» гравець «водіїв» Григорій ЛАЗАРКО вдарив суддю, який, на його думку, не правильно оцінив ситуацію і вилучив його з поля. Рішенням Федерації футболу України гравець позбавлений права виступати в будь-якій команді республіки. Так він поставив хрест на своїй кар’єрі.
«Сумщина». 2008 рік. По ходу матчу в Ромнах між «СБК-Кондитер» і сумським «Автолюксом» гості вигравали – 3:0. На той час обидві команди вели боротьбу за 3-є місце. За кілька хвилин до завершення зустрічі, коли рахунок був уже 2:3, суддя призначив у ворота сумчан пенальті. Не погодившись з його рішенням, гравці «Автолюкса» накинулися на суддю з кулаками.
Цей інцидент було розглянуто на засіданні КДК Федерації футболу Сумщини. Він прийняв дивне рішення: матч переграти на нейтральному полі. Тренер роменчан подав апеляцію на рішення КДК до Дисциплінарного комітету ФФС. Комітет скасував рішення КДК і зарахував «СБК-Кондитеру» технічну перемогу – 3:0, а «Автолюксу» – відповідно технічну поразку – 0:3. У підсумковій таблиці роменчани посіли 3-є місце, випередивши на 3 очки «Автолюск». А могло все бути навпаки