ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 81.
У випуску:
— З роси і води вам, Володимиру Даниловичу!
— Згадаймо й пом’янемо Ігоря СТРОГАНОВА.
— Чи сподобається роменчанам галицька здоба?
— Для чого у заявці вказували професію, сімейний стан тощо?
Вітання
Володимир САЄНКО: Що таке «Явір»
Виходу краснопільського «Явора» спочатку на обласний рівень, а потім на всеукраїнську арену гравці команди ї її вболівальники завдячують директору місцевого лісгоспу Володимиру САЄНКУ. У футболі він вже понад 60 років. Нагороджений Відзнакою ПФЛ України і Ювілейною медаллю УАФ «За вагомий внесок у розвиток українського футболу».
28 квітня екс-президент клубу відзначає свій 83-й весняний День народження. З роси і води Вам шановний Володимире Даниловичу!!! Міцного здоров’я, щастя, невичерпної енергії і оптимізму, достатку, добра, реалізації задуманих планів. Нехай у вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість. Нехай доля і надалі буде прихильною до вас, даруючи радість життя, удачу, вірних і надійних друзів!
Володимир САЄНКО з нагородою УАФ, яку йому вручив член Виконкому УАФ, голова АФСО Андрій ПРОХОРОВИЧ.
Першого року виступу команди у чемпіонаті області власкор газети «Правда України» Віктор САВЧЕНКО надрукував про неї матеріал. Пройшло 40 років. Цікаво згадати «Що таке «Явір» – так називалася ця розповідь.
ЦЕЙ невеликий автобус з широкою зеленою смугою, на якій полум’яніють чотири червоні літери «Явір», в цьому році бачили жителі Сум і Шостки, Конотопа і Ромен, інших міст нашої області. Що означає це коротке слово з поетичним відтінком? Явір – білий клен, а «Явір», взятий в лапки, – назва футбольної команди Краснопільського лісгоспзагу, яка в цьому році завоювала право помірятися силами на першість області з такими командами, як «Ливарник», «Фрунзенець», «Кристал», «Електрон», «Рефрижератор», «Свема», «Хімік» та іншими.
Після роботи часто можна побачити на полі стадіону виконроба Івана КРУГЛЯКАЮ водія Миколу ЗАВАЛІЯ, слюсарів Ігоря НАЛИВАЙЧЕНКА і Геннадія БАРХАТОВА, майстра лісозаготівель Миколу ПАНАСЕНККА, інженера-мисливствознавця Івана ПАХОМОВА, інших молодих робітників. До сьомого поту вони тренуються під керівництвом свого тренера спорт інструктора Олександра АЛФЕРОВ. Знаходить час прослідкувати за тренуваннями своїх футболістів і директор лісгоспу. Володимир Данилович вважає футбол серйозним видом спорту і робить все можливе, щоб команда завжди була у бойовій формі. Свого часу, працюючи лісо техніком, він виступав за збірну Липоводолинського району. І як же було прикро, коли в лісництві його не зрозуміли і навіть покарали за гру у футбол: на рік перевели із техніків лісу в лісники.
У лісгоспі, коли його очолив В.Д. САЄНКО, спорт став тим стрижнем, навколо якого запульсувало життя. Крім футболу, тут широко культивують волейбол, стрільбу, шахи, легку атлетику. І слід сказати, з багатьох видів спорту вже досягли успіхів. Серйозно заявив про себе і «Явір». Він уже увійшов до вісімки найсильніших команд області і зараз веде вперту боротьбу за призове місце.
Спортсмени з якоюсь особливою гордість показували перші дипломи і кубки, завойовані в районних змаганнях, споруджуваний стадіон у лісі, дві спеціальні кімнати відведені дирекцією для любителів спорту.
- S. Пройде кілька років і ці дві кімнати стануть музеєм спортивної слави лісгоспзагу. Тут були десятки відзнак, здобутих спортсменами, в тому числі і гравцями «Явора». Але про це лишився лише приємний спомин. Де все поділося – сказати наразі важко.
Пам’ять
Ігор СТРОГАНОВ: Роки у Сумах і Охтирці
Їх було два брати, обоє грали у футбол. Більше пощастило Ігорю, який виступав за команди майстрів сумського «Фрунзенця» і охтирського «Нафтовика» у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. На жаль, брати передчасно пішли із життя. Вічна їм пам’ять і вічний спокій! 28 квітня минає 66 років від Дня народження Ігоря СТРОГАНОВА.
ПЕРШІ матчі на професіональному рівні Ігор провів у складі севастопольської «Атлантики», яка у Другій лізі тоді виступала значно краще, ніж сумчани. Але 21-річний юнак відгукнувся на запрошення тренерів «Фрунзенця», які окреслили райдужні плани, мовляв, за рік-другий він боротиметься за місця у першій десятці. Якби знав тоді Ігор, що очікує команду через 4 роки, то навряд чи зробив би такий крок. Після успішного виступу у 1980 році (12 місце серед 23 команд) почалося падіння «Фрунзенця». За рік до його вильоту з Другої ліги Ігоря змусили піти. За три сезони ровів 87 матчів і забив 5 м’ячів.
Ігоря запросили до аматорського «Нафтовика», у складі якого став 2-разовим володарем Кубка області і чемпіоном УРСР серед КФК. На цьому рівні зіграв 44 матчі і відзначився чотирма влучними ударами. Та дебютувати разом з «Нафтовиком» у Другій лізі не судилося. Новий тренер не бачив у складі досвідченого півзахисника. Керівництво швидко побачило рівень «кваліфікації» цього тренера і запросило замість нього Андрія БІБУ, який швидко поставив команду на ноги. Через рік до неї повернули й Ігоря. Дебютного сезону Ігор був в ударі, забивши 7 м’ячів. У трьох зустрічах з «Прикарпаттям» (2:1 і 1:0) та «Кривбасом» (1:0) вони були переможними.
За 10 професіональних років (з них 8 у Сумах і Охтирці) Ігор взяв участь у 172 матчах, у 12 змушував суперників розпочинати з центра поля. Ще кілька сезонів він продовжував грати на аматорському рівні в чемпіонатах УРСР і України, зокрема за «Хімік» (Бездрик) і «Дунаєць» (Ізмаїл). Приміром, у 1998 році не можна було двом командам із обласного центру виступати в цих змаганнях. Суми представляв «Фрунзенець». Тому «Хімік» наші футбольні чиновники «прописали» у цьому селі поблизу Сум, де не було навіть футбольного поля. Такі, на жаль, були реалії того часу. А це ще добра сотня зіграних матчів і з десяток забитих м’ячів…
МАТЧІ з ІСТОРІЇ. 1985 р. Чемпіонат УРСР серед КФК. «ЛОКОМОТИВ» (Знам’янка) – «НАФТОВИК» – 1:3
З перших хвилин охтирчани «включили» високі швидкості, що, схоже, поставило перед суперником додаткові труднощі, порушило їх тактичний задум. Це дало можливість господарям швидко повести в рахунку. На 8-й хвилині Анатолій ЄРМАК вийшов один на один з воротарем і забив гол. Відразу після відпочинку гості відзначилися вдруге. Григорій ЛАЗАРКО вправно пройшов до воріт і, перебуваючи під гострим кутом, наніс точний удар. У середині тайму на «побачення» з воротарем вийшов Ігор СТРОГАНОВ і збільшив перевагу. Господарі спромоглися забити лише гол престижу з пенальті.
1987 р. Чемпіонат СРСР серед команд Другої ліги. «НАФТОВИК» – «АВАНГАРД» (Рівне) – 3:1.
Охтирчани активно вели гру. Вони «висіли» на воротах гостей. На 20-й хвилині Василь ЄРМАК стрімко пройшов уперед і чітко передав м’яч Борису ШУРШИНУ, який, не гаючи часу, красивим ударом відкрив рахунок. Згодом охтирчани припустилися позиційної помилки і гості після стрімкої атаки відновили рівновагу. Після перерви активно заграли півзахисники і рахунок змінився на користь господарів. Це Ігор СТРОГАНОВ з льоту забив красивий м’яч. Згодом Борис ШУРШИН вміло пробив штрафний, м’яч підхопив Віктор ПОПОВИЧ і втретє змусив гостей розпочати з центра поля.
Дати
35 років, 2 травня 1988 р. Футболісти охтирського «нафтовика» зіграли перший м’яч в історії Кубка СРСР.
ЦЕ БУЛА зустріч 1/64 фіналу, яку наші футболісти провели у Кишиневі з «Ністру». Протистояння зібрало 20 тисяч глядачів. Завершилося воно перемогою господарів – 2:1. Вони, як і гості, виступали у Другій лізі всесоюзного чемпіонату. У середині першого тайму кишинівці відкрили рахунок. Згодом Борис ШУРШИН зі штрафного його зрівняв. На 61 хвилині суперник вийшов вперед. Цей м’яч був вирішальним. 2:1 – за «Ністру». Склад «Нафтовика»: Жук, А. Єрмак, Колесник, Кириленко, Фокін, Фомін, Попович, Шуршин, Хромей, Насташевський, Лень.
Через 3 роки, 2 травня 1991 р., «Нафтовик» вдруге стартував у цьому турнірі. Також в 1/64 фіналу він приймав «Пардаугаву» з Риги. Долю матчу на користь охтирчан вирішив м’яч, який на 71 хвилині забив Микола ЛИПИНСЬКИЙ. 2 червня «нафтовики» приймали «Дніпро» з Могильова. Напружений поєдинок, який зібрав 8000 вболівальників, завершився на користь господарів. – 2:1. На м’яч забитий першими гостями, наші футболісти відповіли двома влучними ударами. Це зробили Анатолій ЄРМАК і Володимир ТИМЧЕНКО. В 1/16 фіналі за підсумками двох матчів «Нафтовик» поступився київському «Динамо» – 1:4 – вдома і 0:4 – в гостях. У нашій команді відзначився Володимир ТИМЧЕНКО. Цікаво деталь. В Охтирці за грою суперників спостерігали 9000 вболівальників, у Києві – в 300 разів менше.
Знай наших!
Символічні збірні області.
У 1999 році сумський тижневик «Панорама» визначив Символічну збірну гравців Сумщини, які на той час виступали на професіональному рівні. Ось якою вона була. Воротар – Тарас ГРЕБЕНЮК («Металург» Зп.), польові гравці – Михайло ОХРІМЕНКО («Нафтовик»), Анатолій ЄРМАК («Явір»), Сергій БІЛОЗОР (ФК «Черкаси»), Віктор ІВАНЕНКО і Дмитро РУДНЯК («Металіст), Владислав ПРУДІУС («Ростсільмаш»), Сергій СНИТКО («Шинник»), Артем БЕЗРОДНИЙ («Спартак» М.), Олег ПЕСТРЯКОВ («Ростсільмаш»), Олексій ПРОХОРЕНКОВ («Динамо» М.). Тренер – Михайло ФОМЕНКО («Металіст»).
Заявив про себе на найвищому рівні вихованець сумського футболу Сергій БІЛОЗОР. У чемпіонатах України він зіграв 420 матчів.
А якою є Символічна збірна Сумщини першої чверті ХХІ століття? До неї включили виконавців, які грали і продовжують ще грати на професіональному рівні. Воротар – Олександр БАНДУРА («Минай»), польові гравці – Олег ГУСЄВ («Динамо» К.), Руслан ПІСНИЙ («Альянс»), Максим БІЛЕЦЬКИЙ («Шинник»), Сергій РИБАЛКА (ФК «Олександрія»), Олександр ЛЕБЕДЕНКО і Владислав ШАРАЙ ( обоє – «Верес»), Олексій ХОБЛЕНКО («Кривбас» – «Карпати» Л.), Денис АНТЮХ («Зоря»), Богдан ЄСИП («Нафтовик»), Дмитро БОГАЧОВ (ПФК «Суми»). Тренер – Валерій ДУШКОВ («Нафтовик» – «Явір»).
Надійно захищає ворота «Миная» Олександр БАНДУРА. Досвіду і майстерності сумчанину не позичати – за плечима вже 20 років ігрової практики.
Наші номінації.
«Футболіст-воїн» – Руслан ПІСНИЙ,
«Патріот команди» – Олег ГУСЄВ,
«Моя висота» – Олександр ЛЕБЕДЕНКО,
«Гравець-гастролер» – Олексій ХОБЛЕНКО,
«Снайпер» – Богдан ЄСИП,
«Колекціонер команд» – Олексій ХОБЛЕНКО (11 команд),
«Відданість команді» – Василь ЄРМАК ( 18 років – 483 матчі),
«Футболіст – легенда» – Борис ШУРШИН,
«Команда: висота за висотою» – «Альянс», (тренер – Юрій ЯРОШЕНКО),
«Наша надія» – Денис ІГНАТЕНКО,
«Футбольний офсайд»» – «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка), ПФК «Суми».
Підсумки
Ігор САЛІВОН: Для «Рятувальника» це успіх!
Після сенсаційної перемоги роменського «Рятувальника» над досвідченим івано-франківським «Ураганом» – 2:1 у першому матчі чвертьфінальної серії плей-офф чемпіонату України серед команд Екстра-ліги на роменчан чекали два нелегкі матчі на майданчику суперника.
ЯКЩО відверто – , розраховувати на прохід гостей до наступного етапу було важко, адже наші футзалісти вперше виступали на такому рівні. Досвід ніхто ще не відміняв. Завдяки йому «дракони» здобули дві перемоги – 7:2 і 4:0. Два м’ячі забив своїм землякам вихованець сумського футболу Артем ФАРЕНЮК. Він був не багатослівним: -Хороша гра, хороший суперник.
Ігровий момент третього матчу «Ураган» – «Рятувальник».
Хоча роменчани і вибули з боротьби, головний тренер «Рятувальника» Ігор САЛІВОН не приховував задоволення: – Довести серію до 3-х матчів для нас – це вже успіх. У заключному матчі зіграли гідно, нам не вистачило везіння і майстерності в реалізації моментів. В цьому матчі ми заслужили на 1-2 м’ячі. Впевнений вболівальники отримали задоволення від гри. Сезоном наше керівництво задоволене, адже ми виконали своє завдання – вийшли до плей-офф.. За час виступів команда помітно додала у грі. А це додає оптимізму і впевненості на наступний сезон.
На черзі у роменчан – матч «Фіналу восьми» розіграшу Кубка України у Львові із «Галицькою здобою». Переможець цієї пари у чвертьфіналі зустрінеться з переможцем протистояння «Черкасиобленерго» – «ХІТ» (Київ).
Цікаво знати
Якими були заявки, протоколи матчів і анкета 70 років тому?
Сучасні заявки команд на обласні змагання і протоколи матчів помітно різняться від тих, що були у 60 –х роках минулого століття. А на матчі розіграшу Кубка необхідно було в обов’язковому порядку заповнювати ще й Анкету. З ними можна ознайомитися в Державному архіві в Сумській області. Тож якими вони були?
ЗАЯВКА. Хоча й була основна її форма (5 позицій), команди доповнювали її ще деякими відомостями про гравця. Приміром, у заявці на чемпіонат області 1953 року конотопського «Шахтаря» вказувалося 5 позицій: Прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження, партійність, розряд з ГПО та спортивний розряд. У заявці глухівського «Спартака» додавали – скільки років грає, з якого часу в даній організації, місце в команді, особистий підпис. У заявці конотопського «Локомотива» вказували ще і національність та сімейний стан.
Ось, приміром, якою була заявка найстаршого на той час гравця області СВАНЮТИ Бориса Сергійовича – одного з найкращих футболістів міста 30-х років – із сумського «Спартака». Рік народження – 1909, професія – викладач, партійність – безпартійний, освіта – середня, курси фізкультури, сімейний стан – одружений, спортивний розряд -1-й, член профспілки – вчителів, скільки років грає у футбол – 20, з якого часу в даній організації ДСТ «Спартак» – з 1950, розряд з ГПО – 2 ступеня, місце в команді – центральний нападник, домашня адреса – вул..Жовтнева, 20.
ДОВІДКОВО. Позиції в протоколі, які заповнювалися на матч: Воротар – Правий захисник – Центральний захисник – Лівий захисник – Правий півзахисник – Лівий півзахисник – Нападники: правий півсередній, центральний, лівий півсередній і лівий крайній.
ПРОТОКОЛ. Він був один для футболу і хокею. Це був одинарний аркуш формату А-4. Він складався вдвоє. На 1- й сторінці вказувалося, які команди грають, на якому стадіоні і в якому місті, стан температури, погоди і ґрунту/льоду, суддя – з вказанням його категорії і членом якої колегії він є, його помічники, кількість глядачів, підпис судді, який проводив зустріч, а також Рішення Відділу футболу і хокею Комітету у справах фізкультури і спорту про затвердження результату гри за підписом начальника Відділу.
2 – 3 – я сторінки були об’єднані і тут був технічний звіт, склади команд, підпис гравців, місце гравця і підпис капітанів команд. Вказувався час призначення матчу, фактично його початок, кінець 2-ї половини і тривалість поєдинку – годин і хвилин. Окремо – додатковий час (при іграх на кубок). Колір форми: фуфайок і трусів. Результат 1- ї та 2-ї половини та загальний рахунок і на чию користь. Хто забивав м’ячі і кількість. (Але тут відводилося усього 4-и невеликих рядки. А якщо авторів було значно більше?- Г.Р.). Все це скріплювалося підписом судді.
НА МАТЧІ РОЗІГРАШУ КУБКА ОБЛАСТІ була запроваджена АНКЕТА його учасника. Відповісти потрібно було обов’язково на 21 запитання. З якою метою – сказати важко. Треба було заповнити:
ПІП – Рік і місяць народження – Наявність спортивного розряду і звання – Партійність, – Національність – Соціальний стан – Освіта – Наявність спец освіти по фізкультурі – Професія – Вказати до якої фізкультурної організації належите – Місце роботи і посада – Якими видами спорту займаєтеся і з якого часу – Скільки років брали участь у змаганнях – Кращі спортивні результати і коли їх показали – Наявність значків ГПО 1 або 2 ступенів – Чи ведете тренерську діяльність , в якій організації і скільки років – Скільки років тренуєтеся – Хто тренує і з якого часу – Чи були збори в цьому році і їх тривалість, – Скільки разів брали участь у змаганнях в цьому році і які результати показали – Домашня адреса і номера телефонів: домашнього і службового.