ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 94.
У випуску:
— З днем народження, Олегу Геннадійовичу!
— Хто він, знаковий тренер сумського футболу?
— ФК «Суми» «засвітився» у Канаді!
— Коли «Нафтовик» зіграв перші матчі?
Вітання
Олег МИЛЮТА: Грав у Глухові Марадона
Він серед семи гравців, які виступали за міську команду Глухова більше двох десятків років. Його ігровий стаж – 26 років. За цей час виграв золоту та 5 бронзових медалей у чемпіонаті і став володарем Кубка губернатора області. А ще – входить до Символічної збірної останнього десятиліття минулого століття. 18 липня Олег Геннадійович відзначає свій 57-й День народження. «ФутТайм» і АФСО надсилають зірковому гравцю щиросердне вітання іменнику!
У ДИТИНСТВІ він захоплювався футболом і хокеєм, досяг певних успіхів в обох видах. Але гору взяв м’яч. Два сезони виступав за молодіжний склад «Авангарда», а 40 років тому дебютував у головній команді міста і відразу отримав свою першу бронзову нагороду. Згодом «Спартак» порадував виступом у чемпіонаті УРСР серед КФК, де посів .місце у «золотій» середині. Рік з двома гравцями команди пограв у «Гірнику» з Грамотеіно, ставши чемпіоном Кемеровської області. Коли розпався СРСР, хлопці повернулися додому, поповнивши склад новоствореної команди «Сирзавод», капітаном якої гравці обрали Олега. Тоді глухівчани вперше виграли обласну першість і вийшли до фіналу розіграшу Кубка області. Помітним був внесок в успіх команди і капітана команди. У 24 матчах забив 10 м’ячів – це третій результат у команді. Тричі відзначився у зустрічі із сумським «Ливарником» (11:1) і двічі – із конотопським «Слов’янцем» (6:1).
Валерій ШУМИЦЬКИЙ – тренер команди: – Олег був першим моїм помічником, виконуючи роль граючого тренера. Це – двигун команди, її мозковий центр, через нього йшла вся гра, він був своєрідним диригентом на полі. А працездатності Олега могли позаздрити футболісти вищого рівня. Він вміло організовував і завершував атаки.
Сезон команда , яка стала називатися «Есмань», виступала у чемпіонаті України серед КФК . Цікавий момент. Проти глухівчан за «Динамо-3» грали, зокрема Олександр ШОВКОВСЬКИЙ і Андрій ШЕВЧЕНКО. Через недостатнє фінансування «Есмань» швидко канув в Лету і п’ятьох гравців запросили до конотопського «Локомотива» на участь у чемпіонаті України.
Надалі фінансові негаразди не дозволяли команді Глухова впевнено грати, тому вона часто змінювала назви. З часом «Спартаку» і «Авалю» вдалося стабілізувати гру і порадувати вболівальників. Тричі глухівчани ставали бронзовими призерами чемпіонату і двічі – фіналістами розіграшу Кубка області, де в напруженому протистоянні поступилися сумського «Фрунзенцю» і «Харчовику з Попівки Конотопського району. У 34 роки Олега МИЛЮТУ були визнано кращим гравцем цих змагань.
У 2001 році було влаштовано прощальний матч Олега. Він часто його згадує. Команда виграла – 2:1 у сумського «Спартака-2» і обидва м’ячі забив винуватець торжества. І в тому поєдинку на останніх хвилинах він зламав ногу. А завершив кар’єру Олег виграшем Кубка губернатора серед сільських команд у складі збірної команди Глухівського району, капітаном якої він був. Ще чимало років Олег продовжував себе у футболі, успішно виступаючи за команду “Спартак-Ветеран”.
ФОТО з АРХІВУ. 1990 р. «Спартак» -учасник чемпіонату УРСР серед КФК. Олег МИЛЮТА у нижньому ряду – крайній ліворуч.
Особистість
Геннадій (Гелій) ПУТЕВСЬКИЙ: Гравець і тренер
Він був вправним гравцем, виступаючи у командах майстрів Української зони чемпіонату СРСР к 70-х роках минулого століття. Зарекомендував себе, зокрема як і тренер сумського «Фрунзенця». 21 липня ветерану футболу минає 87 років від Дня народження.
ЙОГО кар’єра у 4-х командах тривала 10 років. Став кращим бомбардиром київського СКВО ( 35 м’ячів), посідає 5 місце серед снайперів класу «Б» (більше 80 м’ячів). Зіграв 265 матчів і забив 104 м’ячі. Ось що писала преса про сезон 1963 року в «Авангарді» із Жовтих Вод.
«Особливо треба виділити хороші бомбардирські якості Геннадія (по паспорту Гелій, у житті – Геннадій) ПУТЕВСЬКОГО, який став одним із кращих бомбардирів чемпіонату – 24 забитих м’ячів із 42 забитих усією командою – це більше половини. Цей рекорд ний результату нікому із авангардівців перевершити не вдалося».
6 років роботи у «Фрунзенці» – вагома сторінка у тренерській кар’єрі Геннадія Олександровича. Команду очолив напередодні 1972 року. Виступила вона невдало. Рятувати її запросили Віктора СЕРЕБРЕНИКОВА – «зіркового» гравця «Динамо». Йому вдалося підтягнути команду технічно і фізично, але чиновникам від влади не сподобалася поведінка тренера, який часто зависав з циганами у ресторані. Від його послуг відмовилися. Доручили команду ПУТЕВЬКОМУ, який був правою рукою поперелника. Фундамент, що заклав Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ, спрацював. «Фрунзенець» наробив галасу у1974 році, посівши законне 3-є місце. Але в останній момент Федерація футболу підклала сумчанам свиню і вона опустилася рядком нижче втративши можливість позмагатися за місце у класі «А».
«Добираючи поповнення, ставку взяли на перспективних юнаків, які добре себе показали у чемпіонаті області. Серед них – нападаючі Борис ШУРШИН з Ворожби і Євген ЧИЖИК з Ромен – вони зарекомендували себе у товариських матчах.» – відзначив в інтерв’ю Геннадій Олександрович. Щвидко став першим номером роменчанин Володимир ШАТОХІН. Згодом ця трійка виступала у вищоліговому «Дніпрі» та інших командах.
Сезон – 1974 був найкращим за 13 років виступів сумчан 1ребування у Другій лізі чемпіонату СРСР. Після того злету на гравців «Фрунзенця» відразу звернули увагу тренери інших перспективних команд Поступово сумчани почали втрачати позиції. І не вина в цьому тренера. Керівництву міста потрібен був швидкий результат. Тому ставку робили на приїжджих гравців, а про своїх відверто забували. І коли команда докотилася до дна турнірної таблиці, нарешті згадали про своїх. Але було вже пізно. Через 2 роки, після того як Геннадія ПУТЕВСЬКОГО змусили піти, «Фрунзенець» вилетів з Другої ліги.
Під його керівництвом сумчани двічі вигравали кубок Дружби, провели 6 міжнародних товариських зустрічей з командами Франції і Болгарії, двічі поспіль Володимир ШАТОХІН входив до списку 22 кращих футболістів Другої ліги. За час роботи Геннадія Олександровича команда провела 254 офіційних матчів, здобувши в них 85 перемог при 95 поразках. Геннадій ПУТЕВСЬКИЙ разом з Олександром СЕРБІНИМ залишаються знаковими тренерами нашої команди, під керівництвом яких вони добилися найкращих результатів за всю її історію
Дата
Останній матч, останній м’яч Михайла ФОМЕНКА
45 років (1978 р.) вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО завершив свою професіональну кар’єру, яка тривала 13 років у 3-х командах – сумському «Спартак» (клас «Б») і вищолігових – ворошиловградській «Зорі» і «Динамо» (Київ).
ФОТО з АРХІВУ.1978 р. «Динамо» (Київ) – володар Кубка СРСР. Для Михайла ФОМЕНКА це був другий і останній виграш почесного призу.
ОСТАННЬОГО року наш земляк у складі «Динамо» виграв Кубок і став срібним призером чемпіонату СРСР, а також забив свій останній, 10 м’яч. Його він надіслав у ворота одеського «Чорноморця» 16 квітня. у повторній кубковій зустрічі 1/8 фіналу на 90-й хвилині (4:0). На 7 році виступів за «Динамо» Михайло нарешті відкрив лік забитим м’ячам. Цікаво, що перший матч за «Динамо» він провів проти «Зорі», з якої прийшов, 4 квітня 1982 року, в якому кияни поступилися – 0:4. А останній зіграв 11 листопада у Ташкенті з «Пахтакором» (1:1). А свій перший м’яч у Вищій лізі Михайло забив 8 квітні у першому турі чемпіонату СРСР 1971 року, зрівнявши рахунок у матчі «Зоря» – «Спартак» (Москва -1:1. Ще 8 м’ячів записав на свій рахунок, виступаючи за сумський «Спартак» впродовж 1966-1968 рр. Перший – 3 червня 1967 року у зустрічі «Спартак» (Суми) – «Шахтар» (Єнакієво) – 7:1.
За свою кар’єру у чемпіонатах СРСР Михайло ФОМЕНКО провів 260 матчів і забив 10 м’ячів.
ТОГО року за основу «Динамо» був заявлений Сергій НАЙДЕНКО, але жодного матчу не зіграв. Виступав за дублерів і став бронзовим призером чемпіонату СРСР серед дублюючих складів.
У «Зорі», яка посіла 8 місце, 15 матчів відіграв і забив 1 м’яч Юрій ІВАНОВ. Вихованець роменського футболу Євген ЧИЖИК у складі московського «Локомотива» двічі виходив на поле. Команда завершила сезон на 15 рядку турнірної таблиці. Хороша гра Володимира ШАТОХІНА з Ромен не допомогла «Дніпру» втриматися у Вищій лізі (16 місце). Він захищав ворота у 26 матчах.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Кубок СРСР 1978 р. Фінал. Фінал «ДИНАМО» (Київ) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 2:1 (0:1, 1:0, д.ч.– 1:0). 12 серпня. Москва, стадіон «Торпедо». 22 000 глядачів.
Голи: 0:1- Старухін (15), 1:1- Блохін (55), 2:1- Блохін (92).
«ДИНАМО»: Юрковський, Безсонов, Балтача, ФОМЕНКО, Решко (Колотов, 70), Лозинський, Буряк, Онищенко (Хапсаліс, 83), Бережний, Веремєєв, Блохін.
«ШАХТАР»: Дегтярьов, Яремченко, Горбунов, Кондратов, П’яних, Рудаков, Латиш (Варнавський, 100), Рєзник, Старухін, Дудинський (Соколовський, 91), Сафонов.
Попередження: Хапсаліс (110).
Знай наших!
ФК «Суми» виграв чемпіонат Ванкувера з футзалу
Останнім часом у Британській Колумбії – одній з провінції Канади – утворилося Сумське земляцтво з вихованців сумського футболу, які тут вже кілька живуть і працюють. Щоб заповнити вільний час хлопці організували фут зальну команду і другий рік грають у вищому дивізіоні чемпіонату провінції. Підсилили її кілька гравців з інших міст України.
У НИНЫШНЬОМУ сезоні вони впевнено провели матчі регулярної частини змагань, де виступали 8 команд, вигравши усі зустрічі. На мажорній ноті зіграв ФК «Суми» у плей-офф , здолавши у фінальному матчі ФК «Бразилія». За 3 хвилини до фінального свистка наші футзалісти поступалися – 4:5. Вони залучають до гри п’ятого польового гравця і це їх допомогло врятувати матч. Сумчани виривають перемогу- 6:5. Таким був їхній шлях на чемпіонську вершину. Нагороди відзначено Сергія АКУЛІНОВА, Євгена ЛИТВИНЕНКА, Андрія ПАЦЮКА, Єгора ЛУГАЧОВА, Віталія МАТЛАША і Євгена ФЕДОРОВА. Двоє останніх стали кращими бомбардирами нашої команди.
До речі, раніше четверо сумчан виступали у складі команди Ванкувера у чемпіонаті Канади. Наразі вони готуються до дебюту у змаганнях з футболу.
На знімку: ось вони, канадські чемпіони ФК “Суми». МО-ЛОД-ЦІ!!!
Сторінки історії
«Нафтовик» став старшим на 18 футбольних років
У футбольних календарях-довідниках і програмках до матчів раніше вказувалося, що «наприкінці лютого 1980 року з ініціативи адміністрації і профспілкового комітету НГВУ була створена футбольна команда «Нафтовик».
Але це не точна дата, команда під такою назвою в місті з’явилася набагато раніше, ще у 1962 році. Вона грала у районних і обласних турнірах. Це підтвердив і колишній головний тренер «Нафтовика» Валерій ДУШКОВ, який працював з ним у чемпіонатах УРСР серед КФК і СРСР у Другій лізі. Отже, «Нафтовик» подорослішав на 18 років. Тож якими були його перші кроки у «забуті» роки і чого він добивався. З дослідником історії сумського футболу Володимиром ЗУБКОМ доповнюємо біографію команди, яка пройшла славетний шлях від першості району до друголігового чемпіонату СРСР і Вищої ліги Першого весняного чемпіонату України.
ВПЕРШЕ «Нафтовик» вийшов на арену у 1962 році. Це був чемпіонат, де він фінішував серед лідерів, і розіграш Кубка району. У чвертьфіналі «нафтовики» виграли -2:1 у «Спартака» (завод «Промзв’язок» Міністерства зв’язку СРСР), а у півфіналі комусь поступилися. На жаль, жодних результатів немає. Місцева газета не балувала своїх читачів систематичними повідомленнями про хід цих змагань.
Мало інформації про виступ команди у 1963 році. Вона грала у чемпіонаті району (стартувало 11 команд, а фінішували 9) і Кубку сільського комітету комсомолу. В останньому турнірі «нафтовики» перемогли – 2:0 «Буревісник», а у фіналі зазнали поразки від «Торпедо» (команда Автопарку) – 1:5.
1964 рік. У районній першості ( 9 команд) виступали дві команди «Нафтовик», а одна брала участь у чемпіонаті області по Першій групі. У підсумку посіла останнє, 9 місце. У неї – одна перемога (над роменським «Електроном» – 2:1), 2 нічиї ( з «Хіміком» – 2:2 «Гра пройшла за повної переваги господарів і лише на останніх хвилинах другої половини гри хімікам вдалося уникнути поразки». (Газета «Прапор перемоги») і «Торпедо» із Сум – 1:1), 8 поразок і 5 неявок. У пасиві – 6 поразок з великими рахунками, зокрема: від «Електрона» – 0:8, авангардівців Білопілля – 1:6, СЧАТУ (Суми) – 1:7, «Торпедо» – 0:6 і т.д. «Торпедівцям», які посіли 8 місце, «нафтовики» поступилися 6 очками. До речі, трійку призерів ЧО склали: «Гвардія» (Ромни) – 24 очки, «Електрон» (Ромни) і «Хімік» (Суми), – у них по 20. За кращої різниці м’ячів роменчани стали срібними призерами.
Дещо кращими були справи команди у місцевих змаганнях. Один склад вперше завоював Кубок району, обігравши у фінальній зустрічі «Спартак» -2:1. Відомий лише один результат з районної першості: «Нафтовик» – «Авангард» – 2:1. Після першого кола трійка лідерів була такою: «Спартак» і «Нафтовик» – по 11 очок, «Авангард» – 9. «Нафтовик» (Качанівка) розділив 5-7 місця з «Юністю» – ДЮСШ і «Механізатором» (технікум механізації)., у яких було по 6 очок – 3 перемоги і 4 поразки. «Згуртовано виступила команда «Нафтовик» Охтирського нафтопромислового управління. Вона не тільки входить до трійки лідерів, а найбільше забила м’ячів у ворота противників – 16. Значно більшого чекали від «Юності»- ДЮСШ, команди Автопарку і «Колгоспника@ (с Чернеччина). (Газета «Прапор перемоги»).
У складі «Нафтовика» впродовж сезону на поле виходило 24 гравці – ГНІТІЙ Володимир (11 матчів), КУРИЛО Юрій (11), МАКСИМЕНКО Іван (11), ТЕРТИШНИЙ Олександр (11 – 2 м’ячі), ЯЦЕНКО Юрій (11), ЛАБУНЕЦЬ Віктор (10), МИХАЙЛЕНКО Анатолій (10 – 1 ), ШКОДЕНКО Михайло (10), БОЛДИРЄВ Юрій (7), САДОВИЙ Віктор (6), БОВА Іван (5), ВОДОТИКА Володимир (4), СТАВИЦЬКИЙ Іван (4), БУЛЬБАС Валерій (4), ГРИНЬКО Сергій (3), ДЕРЕЗКО Володимир (3), ЗІНЬКОВСЬКИЙ Володимир (3), РОМАНЮК Віталій (3). СИНЕЛЬНИКОВ Анатолій (3), БОЙКО Василь (2), БРЕНЬ Євген (1), МАГАР Валерій (1), МАСЛО Віктор (1) і НОВИКОВ Віталій (1). Найстаршим – Віктору САДОВОМУ і Анатолію СИНЕЛЬНИКОВУ – було по 27 років, а наймолодшому – Віталію НОВИКОВУ – 16. Через 21 рік (1983) Віталій Миколайович тренував «Спартак» – він став першою командою, що виграла чемпіонат області.
У 1965 році «Нафтовик» виступав у ЧО серед 12 команд 2 групи. Виступив впевнено, вигравши срібні нагороди іі путівку до 1 групи. Ось якою була трійка призерів:
В Н П М О
1.«Торпедо» (Суми) 14 5 3 79 – 27 33
2.НАФТОВИК (Охтирка) 14 4 4 50 – 29 32
3.Авангард» (Свіса) 12 6 4 42 – 37 30
У розіграші обласного Кубка після перемоги над збірною Лебедина – 4:1, «нафтовики» затим, поступившись збірній Ромен – 4:5, вибули у турніру.
З чемпіонату району відомі лише два результати, в яких команда перемогла «Спартак» – 12:0 і «Авангард» – 3:0.
Того року «Нафтовик» у товариському матчі зустрівся із сумською командою майстрів «Спартак». Суперники порадували вболівальників результативною грою, завершивши поєдинок бойовими – 4:4.
У ті роки граючим тренером і капітаном «Нафтовика» був Анатолій СЛОБОДЕНЮК, який раніше впродовж двох років виступав у складі нашої команди майстрів.
Надалі охтирчани продовжували свої виступи у чемпіонатах і розіграшах Кубка області.
Сезон
Денис ІГНАТЕНКО: Мені потрібно більше грати
Молодий голкіпер «Динамо», вихованець сумського футболу Денис ІГНАТЕНКО, який минулого сезону став срібним призером молодіжного чемпіонату України Ю-19, в інтерв’ lj ю прес-службі клубу розповів про те, як він готується до нового старту в ході навчально-тренувальних зборів.
– Одне із тренувань пройшло за сильної зливи, у попередні дні, навпаки, було дуже спекотно. За якої погоди тренуватися комфортніше?
– Думаю, щось середнє між зливою та сонцем. Коли сонце палить, то дуже спекотно, а коли злива, то не дуже комфортно, особливо для воротаря, бо дуже слизький м’яч.
– Збори наближаються до завершення. Втома не дається взнаки?
– На початку збору відчувалася, звісно, але ми потихеньку входимо в ритм, набираємо форму, тож зараз уже нормально.
– Футболісти мають вибігати певний кілометраж за час зборів. Воротарів це теж стосується?
– Нам не дають якісь настанови щодо кілометражу, вимоги трохи інші, ніж у польових гравців. У нас більше воротарська робота, і кілометраж не має значення.
– Загалом у ці дні голкіпери тренувалися за окремою спеціальною програмою. Що вона охоплює?
– Включає те, що стосується гри – моделюємо ігрові ситуації, є спеціальні напрямки, як перенесення корпусу, дії на виходах. Усе інше стосується ігрових ситуацій, які можуть виникати на полі.
– Але найцікавіша робота – це коли голкіпери та польові гравців задіяні разом?
– Звісно, тому що там більше емоцій та ігрових вправ.
– Завдання, які бувають після завершення тренування, з ударами по воротах – це додаткові емоції?
– Удари по воротах після тренувань – це більше для емоцій. Хоча й навички також розвиваються.
– Ти взяв участь у кількох спарингах, але суперники не створили багато проблем нашим голкіперам…
– На мій погляд, неважливо, скільки було моментів чи сейвів. Важливо, що я отримав ігровий час, тому що в моєму віці потрібно більше рати, аби набиратися впевненості.
Разом з Денисом до нового сезону готується і уродженець Конотопа Антон ЦАРЕНКО, який минулого сезону дебютував в основному складі «Динамо». Хлопці зіграли по кілька матчів, Антон забив 1 м’яч.