ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 103.
У випуску:
— Ветерани футболу відзначили свої Дні народження.
— Скільки коштує «Вікторія»?
— Які шанси «Минаю» у кубковій зустрічі в Сумах?
Група ветеранів сумського футболу днями відзначили свої Дні народження. Від «ФутТайм» і АФСО – найщиріші вітання з побажаннями здоров’я, бадьорості духу і родинного тепла. Нехай у житті буде щастя, благополуччя і достаток!
Вітання
Михайло ФОМЕНКО: Тренер – обличчя гри
Представляти й перераховувати його здобутки – немає потреби. Він – найзірковіший вихованець сумського футболу. Він із вихованців сумського футболу став першим грати в київському «Динамо» і збірній СРСР, працював головним тренером збірної України. 19 вересня у легендарного захисника поважний ювілей – 75-й День народження.
«СПАРТАК» (Суми) – «Зоря» (Ворошиловград) – «Динамо» (Київ) – збірна СРСР – 13 років у професіональному футболі – 430 матчів – 10 м’ячів.
Олександр СЕРБІН: – головний тренер «Спартака»: – Коли Михайла запрошували до «Зорі», він радився зі мною, мовляв, як бути, що робити? Я сказав: – Вирішуй сам, Якщо відчуваєш, що зможеш грати, затримувати тебе не буду. Михайло не прогадав.
«Динамо». Коли прийшов у команду, песимісти насміхалися. – пішов із «Зорі», а вона стала чемпіоном. Деякий час тренери не ставили його в основу. Під час зустрічі із представником із ЦК КПУ Михайло заявив: – Або я буду грати, або йду з команди. Після цього він отримав постійне місце в основі.
Леонід БУРЯК (із інтерв’ю): – ЛОБАНОВСЬКИЙ досить жорстко ставився і до БЛОХІНА, і до КОНЬКОВА, і до ФОМЕНКА, і до ВЕРЕМЕЄВА.І за процент браку лаяв. Зараз грають на браку до 40, а нас за 18 лаяв.
1973 р. Фінал Кубка СРСР. «Динамо» – «Арарат» (Єреван) – 1:2. Як часто буває. Летить м’яч, геніальний захисник Міша ФОМЕНКО замість того, щоб прийняти м’яч на ногу, бере його між ногами. Хотів зіграти оригінально. Пропускає м’яч між ніг, щоб РУДАКОВ його прийняв, але Леван ІШТОЯН прийняв. Що було, побили вагон, почалися розбірки…
…Де таких центральних захисників зараз знайти – РЕШКА, КОНЬКОВА, ФОМЕНКА? Це геніальні і хороші футболісти. А це покоління?
Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ – старший тренер «Динамо»: – Я свого часу звернув увагу, що Михайло на базі не розлучається із товстим зошитом. Виявляється, він конспектував тренування, розбірки матчів. Я порадувався, коли побачив ФОМЕНКА на тренерській лавочці, спокійного і зрівноваженого…
… Вболівальники «Динамо» були сильно стурбовані, коли після першого кола раптово пішов у відставку М. ФОМЕНКО. Офіційна версія – підвело здоров’я Михайла Івановича, але деякі газети натякали зовсім на інші причини. Розчарувавшись у ФОМЕНКУ, а потім і у САБО, члени АТ «ФК «Динамо» (Київ( «широкозахватним» методом взялися за пошуки придатного наставника. Із 7 осіб обрали В. ОНИЩЕНКА. Він встановив своєрідний рекорд в історії «Динамо», пробувши на посаді головного … 100 днів.
Анатолій БЕЗСМЕРТНИЙ (грав під керівництвом М. ФОМЕНКА в «Динамо»): – Михайло Іванович – чудова людина і чудовий тренер. Людина, яка зробила дуже багато для розвитку українського футболу. Дай Бог йому здоров’я!
Михайло ФОМЕНКО: – У більшості випадків можливість реалізації задумів була обмежена рамками й традиціями посередності, які звично характерні для команд Першої ліги. Перспектив зробити щось путнє було мало і в Чернігові, і в Сумах, і в Кривому Розі, хоча від бажання мати результат не відмовлявся ніхто.
… Після ЧЄ-2016 Михайло ФОМЕНКО, як головний тренер збірної України, попросив вибачення у вболівальників за невдалий виступ «синьо-жовтих». Але ми добре пам’ятаємо, що збірної керував футкум ПАВЕЛКА ШЕВЧЕНКО. В усьому зробили винним ФОМЕНКА.. Хоча б подякували йому за роботу у головній команді країни. А за свою «роботу» ПАВЕЛКУ тепер доведеться відповідати. А гріхів у нього вистачає. Хай вибачить мене Михайло Іванович, але слів з пісні не викинеш.
В’ячеслав ХРУСЛОВ: Історичний м’яч захисника
Він став автором першого історичного і 10-го ювілейного м’ячів сумського «Автомобіліста» у дебютному сезоні чемпіонату СРСР серед команд Другої ліги Української зони і встановив рекорд результативності як захисник. В’ячеслав Михайлович відзначив 61-й День народження.
КОЛИ головний тренер «Автомобіліста» Михайло ФОМЕНКО запрошував В’ячеслава, то був впевненим в ньому. До Сум він прийшов уже досвідченим гравцем, маючи 8 років футбольного стажу у харківському «Металісті» і житомирському «Поліссі». На його рахунку було 238 матчів і 6 забитих м’ячів. До речі, у складі останніх разом із Сергієм СТРАШНЕНКОМ- старшим став володарем Кубка України серед команд Другої ліги, обігравши за підсумками двох матчів охтирський «Нафтовик».
У Сумах за 2 сезони В’ячеслав потроїв свою результативність .Дебютного сезону у ворота суперників надіслав 13 м’ячів: 9 – з пенальті, 3 – з гри і 1 – у власні ворота . У 6 зустрічах його удари були вирішальними, які принесли «Автомобілісту» 9 очок за різниці м’ячів 25 – 5.. Історичний забив 17 квітня 1991 року павлоградському «Шахтарю».(1:0). Й до цього часу його досягнення не вдалося перевершити жодному із захисників. За нашу команду В’ячеслав провів 88 матчів і забив 17 м’ячів.
Коли М. ФОМЕНКО перейшов до «Динамо», то забрав із собою і ХРУСЛОВА. За основу зіграв 21 матч і відзначився двома результативним ударами. Став чемпіоном і володарем Кубка України. Грав тоді разом із вихованцем роменського футболу Владиславом ПРУДІУСОМ і нинішнім наставником «Вікторії» Анатолієм БЕЗСМЕРТНИМ. Швидко нове керівництво клубу змусило ФОМЕНКА піти. В’ячеслав отримав кілька травм, довго лікувався. При Й. САБО, який очолив команду і якого швидко потурили, місця в основі захиснику не знайшлося. Кілька гравців подалися в «Динамо-Газовик» (Тюмень). А повернувшись додому, В’ячеслав став гравцем харківського «Металіста», вихованцем ДЮСШ якого він був. В ньому і завершив свою кар’єру. За 16 років провів 455 матчів і забив 31 м’яч.
Наразі В’ячеслав Михайлович працює заступником генерального директора ФК «Металіст-1925».
В’ячеслав ВАСЄКА: Бронза із Хельсінкі
Його професіональна кар’єра була недовгою. Після двох років перебування у сумській команді майстрів «Фрунзенець», він залишив великий футбол. Продовжив деякий час грати в змаганнях серед аматорів і ветеранів. 18 вересня В’ячеславу Андрійовичу 60. Наші вітання з ювілейним Днем народження!
В’ЯЧЕСЛАВ рано заявив про себе. Його та Олександра СЕМЕРНЮ – вихованців тренера Володимира БОЙЧЕНКА із ДЮСШ СК «Фрунзенець» – одними з перших викликали до юнацької збірної СРСР на участь у традиційному міжнародному турнірі у Фінляндії, де розігрувався Кубок Хельсінкі. Було це 45 років тому. Сумчани на рівні провели матчі, своєю грою допомогли команді стати бронзовим призером цих представницьких змагань.
Тож закономірно юнаків запросили до місцевої команди майстрів. За регламентом чемпіонату, у команді повинно було двоє гравців віком до 18 років і їх тренери мали обов’язково виставляти в домашніх матчах. Коли В’ячеслава і Олександра взяли в команду, справи в неї йшли не кращим чином. Але незважаючи на це, юнаки грали постійно. Впродовж двох років В’ячеслав провів 56 матчів із 90 і забив 4 м’ячі. У 1982 році нападник відзначився у зустрічі із дніпродзержинським «Металургом». Його влучні удари принесли сумчанам важливу перемогу.
Із звіту в місцевій газеті від 5 жовтня. «Сумчани відразу захопили ініціативу і не поступалися нею до кінця поєдинку. Особливо вдало діяли захисники і півзахисники, які увесь час підтримували нападників.
Хорошу націленість на ворота продемонстрував наш футболіст В’ячеслав ВАСЄКА. Він забив 2 м’ячі. Гостям вдалося відквитати один гол. Матч завершився з рахунком 2:1 на користь «Фрунзенця». Це була четверта поспіль перемога команди в чемпіонаті».
На жаль, після цього сезону, в якому сумчани посіли 21 місце, від послуг В’ячеслава тренери, яких поставили рятувати команду від вильоту з Другої ліги, відмовився від послуг молодого гравця. . Було йому 19 років і подальша футбольна доля його не склалася. Не вистачило юнаку сили волі перебороти себе і довести, що він зможе заграти на професіональному рівні і стати вправним футболістом. Але життя захопило його і футбол відійшов на другий план. А наступного року Суми втратило команду майстрів на довгих 7 років.
ФОТО з АРХІВУ. «Фрунзенець»1981 р. В’ячеслав ВАСЄКА (у другому ряду – восьмий праворуч) у складі команди.
Валерій ЖИЛІН: Капітан і бомбардир
7 років, майже 250 матчів і 48 м’ячів – таким здобутком позначена професіональна кар’єра у сумському «Спартак»/Фрунзенці» нападника і капітана команди Валерія ЖИЛІНА. 18 вересня у ветерана сумського футболу 79-й День народження. Найщиріші вітання Вам, шановний Валерію Вікторовичу! Здоров’я, душевного затишку і родинного тепла!
БАТЬКО Валерія – знакова фігура в українському футболі. Нещодавно минуло 100 років від Дня народження Віктора Степановича. Грав він у київському «Динамо» (97 матчів), майже 50 років працював тренером багатьох команд. Тож сину передалися батькові гени. Професіональним футболістом Валерій став пізно – у 26 років, коли його запросили до Сум. А до цього після закінчення інституту радіоелектроніки працював інженером на заводі. Вперше вийшов на поле у матчі з лідером – сімферопольською «Таврією». Дебют пройшов успішно . З роками гра нападника набувала виразності, діяв агресивно і наполегливо, щосезону засмучуючи суперників.
Особливо успішним для команди і гравця був 1974 рік. «Фрунзенець» посів 4 місце (ФФ своїм вольовим рішенням «кинула» сумчан на 4-е). Валерій, забивши 16 м’ячів, став другим серед кращих бомбардирів чемпіонату, його включили до списку 22 кращих футболістів Другої ліги. Зі «Спартаком» став переможцем турніру «Кримський пролісок» і двічі володарем Кубка Дружби, який розігрували команди майстрів Сум і Курська, зіграв кілька міжнародних товариських матчів з командами Болгарії і Франції. Серед пам’ятних м’ячів – 4 у ворота курського «Авангарда» у першому розіграші Кубка Дружби, матчі дводенного протистояння в Одесі з «Чорноморцем» у кубковій грі, зустріч з харківським «Металістом», в якій отримав травму, товариський матч з київським «Динамо» та інші, в яких капітан команди радував вболівальників своєю швидкісною грою і маленькими дивами.
А їх у кар’єрі Валерія було 48. З ними він разом ще з трьома вихованцями сумського футболу входить до Списку 100 бомбардирів Другої ліги.
У 33 роки Валерій завершив виступи на професіональному рівні, але у футболі перебував ще майже 40 років, як суддя республіканської категорії (обслужив більше 300 матчів) і тренер. Разом з «Автомобілістом» повернув Сумам місце у Другій лізі чемпіонату СРСР, працював помічником у Михайла ФОМЕНКА, а згодом – з юними футболістами.
Останній матч Валерій Вікторович зіграв на своє 70-річчя. Разом з ним «згадали» свою футбольну юність ветерани футболу, з якими виходив на поле. Поєдинок із «Пресингом-2000» завершився бойовими, але дружніми – 3:3. У ветеранів трьома влучними ударами відзначився Валерій Вікторович. М’яч і забив, як у кращі роки за «Фрунзенець» на «Спартаку».
ФОТО з АРХІВУ. 1991 р Валерій ЖИЛІН ( у другому ряду – другий ліворуч) у складі «Автомобіліста».
Олег ТКАЧ: Гвардієць і снайпер
Один з найкращих гравців роменського Електрона», засновник футбольної династії ТКАЧІВ відзначає ювілейний День народження. 16 вересня Олегу Михайловичу виповнюється 60. Мої найщиріші вітання з побажаннями здоров’я, щастя, родинного тепла і душевного оптимізму!
ФОТО з АРХІВУ. 1993 р. Підкат у виконанні Олега ТКАЧА.
ВСЯ його кар’єра пов’язана з «Електроном». Він входить до Символічного клубу 40 гвардійців команди, які відіграли за неї більше 10 років. Розпочинав з чемпіонату області, де вирізнявся вправною грою і влучними ударами. Тоді боротьба між командами була неабияка і роменчани складали гідну конкуренцію лідерам, адже в ній грали вправні виконавці – Геннадій СОКОЛОВ, Володимир ЦВЄТКОВ, Олег ЧКАНА, Володимир ЯНГОЛЬ та ін.. Доповнював їх і Олег. Як тут не згадати хоча б зустрічі і із сумським «Фрунзенцем» впродовж 1987 – 1995 років у чемпіонатах області і України. У 9 зустрічах роменці не зазнали жодної поразки при 2 нічиїх. Із 21 командного м’яча – 12 на рахунку Олега. У 4-х поєдинках він відзначався по двічі. Тоді на нього звернули увагу тренери «Явора», але, яка кажуть, сторони не домовилися. Засмучуватися було нічого і гравець разом з «Електроном» заявили про себе на всеукраїнському рівні.
Спочатку виграли першість серед аматорських команд, а потім стали учасниками Перехідної і Другої ліг. А якби ще було належне фінансування і підтримка з боку місцевої влади, то роменчани, окрім виграшу аматорських змагань і 3-го місця у зональному турнірі Другої ліги, могли сміливо поборотися не тільки за високі місця, а й підвищитися в класі. Про це мріяло і покоління гравців, з якими грав Олег. Разом з ним виступав і його менший брат Валерій. А згодом «засвітився» в команді «Агробізнес-ТСК» і ТКАЧ-молодший – син Олега. З командою він добився вагомих результатів, про які мріяли ТКАЧІ-старші. Чотири рази поспіль команда виграла чемпіонат, тричі – Кубок області та інші турніри, успішно виступала у чемпіонаті і розіграші Кубка України серед аматорів.
Не без гордості згадує Олег Михайлович роки, віддані футболу. Адже він був у першому складі команди, яка заявила вийшла на всеукраїнську арену і про Ромни заговорили у футбольних колах. Ветеран мріє про той час, коли «Електрон» знову заявить про себе, як це сталося більше 20 років тому.
У доробку гвардійця роменського футболу майже 300 матчів і до сотні забитих м’ячів. З них 123 зустрічі провів у республіканських змаганнях, де відзначився 24 влучними ударами. Ставав володарем Кубка і Суперкубка області , один з кращих гравців і бомбардирів в історії команди. Крім того, як повідомив голова Асоціації футболу Роменського району Олександр КВАША, Олег серед кращих снайперів чемпіонатів міста і району з міні-футболу/футзалу, На його рахунку 769 м’ячів. А разом тріо ТКАЧІВ забило 1485 м’ячів.
-З Олегом було легко і приємно грати. Він не тільки вправно діяв біля воріт суперників та забивав м’ячі, а й не цурався чорнової роботи. Він по право вважається зірковим гравцем «Електрона». Тож мені приємно привітати колегу з ювілеєм і поповненням команди пенсіонерів «Елетрона»!
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1992/93. Перехідна ліга. «ЕЛЕКТРОН» (Ромни) – «ФЕТРОВИК» (Хуст)- 4:0. Стадіон «Електрон». 29 серпня 1992 р. 2 000 глядачів.
«ЕЛЕКТРОН»: Білашов (Царицин, 78), .Петрик, Маценко, Пужаєнко (Михальчук, 67), Денисюк, О.Ткач, Данилюк (В.Ткач, 62), Хандоіин, Толов, Шестаков (Цихмейструк, 59), Моісеєв. Тренер: О.Кваша. «ФЕТРОВИК» Петранич, Жуков, Довжанін, Гарманюк (Шибико, 28), Свирида, Таран, Федянін (Гозда, 46), Чапоци, Маркович (Бондаренко, 65), Рацин, Галай (Попович, 46). Тренер: К.Сойков.
Голи: Пужаєнко (18 – з пенальті), Хандохин (39), О.Ткач (53, 60).
Попередження: Петрик (63) – Шибико (30), Свирида (51).
Прогнози
Кубок України: “Вікторія» – «Минай» – ? : ? ?
27 вересня у футболістів у “Вікторії» матч 1/8 фіналу розіграшу Кубка України. На своєму полі вони приймають прем»єр-ліговий «Минай», ворота якого захищає вихованець сумського футболу Олександр БАНДУРА
Які шанси «Вікторії» на вихід до чвертьфіналу. З яким рахунком і на чию користь завершиться протистояння суперників? Ось що спрогнозували наші респонденти.
Анатолій ПОЛЯЧЕНКО – журналіст: – Шанс виграти у «Вікторії» є. Команда може гідно протистояти супернику. Думаю: або нічия, або одна із команд виграє в один м’яч – 1:0, 2:1.
Олександр ІГУМНОВ – дитячий тренер: – «Минай» переможе в один м’яч – 1:0.
Сергій ПАВЛЕНКО-ветеран недригайлівського футболу: – Виграють гості – 2:1.
Юрій ЗІНЧЕНКО – дитячий тренер: – А чи потрібна ця гра «Минаю»? 2:1 або 2:0 – за «Вікторією».
Вадим ГОРДІЄНКО – директор ФЦ «Барса»: – 1:3 – на користь гостей.
Андрій ПРОХОРОВИЧ – голова АФСО, член Виконкому УАФ: – Вболіватиму за своїх. Ставлю на «Вікторію» – 2:1.
Костянтин ОЖІЙОВ – військовослужбовець: – Шанси 50 на 50. Думаю футбольне щастя усміхнеться «Вікторії».
Альберт МОЛГАМОВ – заступник голови АФСО: – Матч завершиться успіхом «Вікторії» з перевагою в один м’яч.
Валерій ЛЮТИЙ – президент ФК «Аграрник-Авангард»: – Суперники більше одного м’яча не заб’ють і більше одного не пропустять. 1:0 – на користь «Вікторії».
Микола ЖЕЛЄЗНИЙ – екс-голова ФФС: – 90 на 10 на користь «Вікторії».
Євген ТІТАРЕНКО – прес – секретар ФК «Вікторія»: – 120 хвилин – нічия. В серії післяматчевих пенальті відзначяться гості.
Григорій САСІН – вболівальник: – Буде важко «Вікторії», але сподіваюся, що гравці продемонструють свої найкращі бійцівські якості і виграють.
Віталій ВЕЛИКОДНИЙ – голова Асоціації футболу ветеранів Сумщини: – Вболіватиму, звичайно за своїх. Основний і додатковий час – 1:1. В лотереї «Вікторія» буде вправнішою.
Олександр ЧЕРКАШИН – заступник президента ФК «Вікторія»: – Боюся, що протистояння завершиться на користь суперника. А хотілося б повторити досягнення сумського «Спартака». Пам’ятаєте, як тоді він переміг киян, а потім і «Таврію»?
Володимир ЗУБКО – вболівальник: – 2:1 на користь «Вікторії».
Олександр СЕВЕРИН – президент ФК «Колос» (Северинівка): – 1:1, а серію пенальті виграє «Вікторія».
Микола КОРЖ – ветеран футболу, директор ДЮСШ «Дружба»: – Думаю, переможе «Вікторія» – 1:0.
Іван КИРИЧЕНКО – ветеран спорту: – 1:0 –цього вистачить «Вікторії» для виходу до чвертьфіналу.
Віктор ЄРМОЛЕНКО – ветеран ЗСУ: – Хотілося, щоб «Вікторія» далі продовжила боротьбу, але.. Матч за «Минаєм» – 2:0 або 2:1.
«Вікторія» в ціні! 8 гравців – у збірній!!
Футбольний портал Трансфермаркт оприлюднив загальну ринкову вартість команд Першої ліги чемпіонату України.
У групі «Б» , де грає «Вікторія». лідирує, як і в турнірній таблиці, «Інгулець». Команда оцінюється у 2,84 мільйони євро. Решта помітно відстали. СК «Полтава» – 1,8 млн, «Металург» – 1,76 млн, «Вікторія» – 1,46 млн. євро. Серед наших гравців найбільше коштують Олексій ЗОЗУЛЯ, Олександр ЛЕБЕДЕНКО і Богдан МИШЕНКО – по 200 000 євро.
Загальна вартість решти команд групи: ФСК «Маріуполь» – 950 000 євро, «Чернігів-ШВСМ» 850 000, «Кремінь» і «Діназ» – по 830 000, «Лівий Берег» – 550 000, «Гірник-Спорт» – 280 000 євро.
За 7 матчів змагань 8 гравців називалися у Символічних збірних кожного туру на своїх позиціях.. Тричі – Богдан БИЧКОВ і Вадим ШАВРІН, двічі – Андрій НЕЛІН, Олександр ЛИТВИНЕНКО, Максим САСОВСЬКИЙ і Дмитро УЛЬЯНОВ, по разу – Ярослав ГАЛЕНКО і Богдан СОКОЛ. Раз тренером туру було визнано наставника «Вікторії» Анатолія БЕЗСМЕРТНОГО.
Мовою цифр
Тепер слово за «Вікторією». До нас їде Олександр БАНДУРА і Ко.
Чотири рази футболісти охтирського «Нафтовик» і по разу сумського «Спартака» і липоводолинського «Альянсу» виходили до чвертьфіналу розіграшу Кубка України. Правда, у 1990 році охтирчани грали у фіналі, який складався з двох матчів. Але то був КУ для команд Другої ліги. Вони поступилися житомирському «Поліссю» – 3:1 і 0:4. Тепер черга за «Вікторією», яка на цьому етапі прийматиме «Минай» з УПЛ.
«Нафтовик – Укрнафта». 1992 р. 1/32 фіналу. «Галичина» (Дрогобич) – «Нафтовик» – 0:2 1/16 «Нафтовик» – «Таврія» (Сімферополь) – 3:1. 1/8. «Нафтовик» – «Кремінь» (Кременчук) -1:1, 1:0. 1/4 «Металіст» – «Нафтовик» – 2:0, 1:1.
2004/2005 р. 1/32. ФК «Севастополь» – «Нафтовик – Укрнафта» – 0:2. 1/16. «Н-У» – «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) – 4:0. 1/8 «Н-У» – «Металург» (Донецьк) – 2:1. 1/4. «Дніпро» (Дніпропетровськ) – 2:0, 2:2.
2007/2008 р. 1/16. «Н-У» – «Зоря» (Луганськ) -2:0. 1/8. «Десна» (Чернігів) – «Н-У» – 0:0, по пенальті – 2:4. 1/4.»Н-У» – «Металург» (Донецьк) – 2:3, 0:1.
2016/2017.. 1/32. «Кристал» (Херсон) – «»Н-У» – 1:4. 1/16. «Н-У» – «Чорноморець» (Одеса) – 2:0. 1/8. «Р-У» – «Волинь» (Луцьк) – 2:1. 1/4. «Динамо» – «Н-У» – 1:0.
Зіграно матчів – 19: перемог – 11, нічиїх – 3, поразок – 5, різниця м’ячів 30 – 16
«Спартак» (Суми). 2000/2001 р. 1/16. «Спартак» – «Динамо» (Київ) – 0:0, по пенальті – 4:2. 1/8. «Спартак» – «Таврія» (Сімферополь» – 3:2. 1/4. «Спартак» – ЦСКА (Київ) – 1:4.
Зіграно 3 матчі: перемог -1. нічиїх -1, поразок – 1, різниця м’ячів 4 – :6/
«Альянс» (Липова Долина). 2019|2020 р. 1/64 «А» – ФК «Ужгород» – 2:0. 1/32. «А» – «Чайка» (Петропавлівська Борщагівка) – 4:1. 1/16. «А» – «Балкани» (Зоря) – 1:0, 1/8. «А» – «Гірник-Спорт» (Горішні Плавні) – 5:3. ¼. «А» ФК «Маріуполь» – 2:4..
Зіграно 5 матчів : перемог – 4, 1 – поразка, різниця м’ячів 14 – 8.
В доробку наших команд 27 матчів: перемог – 16, нічиїх – 4, поразок – 7, різниця м’ячів 48 – 30.
У нинішньому розіграші КУ «Вікторія» провела 3 матчі. І всі – на полях суперників. 1/32. «Дружба» (Мирівка) – «В» -1:2. 1//16 « Інгулець» (Петрове) – «В» – 0:1, 1/8. «ЛНЗ» (Черкаси) – «В» – 0:1.Зіграно 3 матчі: перемог – 3, різниця м’ячів 4 – 1.
«Минай» розпочинає боротьбу за КУ, ворота якого захищає вихованець сумського футболу Олександр БАНДУРА.
Футбол у регіонах
У Саях грали ветерани
Традиційний турнір з міні-футболу серед ветеранів відбувся у с Саї тепер уже Роменського району. Вони змагалися за Кубок пам’яті колишнього вчителя фізкультури місцевої школи Василя РОЗПОПИ.
ГРАЛИ три команди. В них виступали гравці, які приїхали з інших міст. Приміром, Микола КРАМАРЕНКО – з Кривого Рогу, його брат Анатолій – з Києва, Сергій ТОВСТИЙ – з Полтави і т.д. Всі команди стали призерами. А кому дістався цього разу Кубок? Ветеранам з Липової Долини. Вони впевнено обіграли футболістів «Колоса» з Василівки (5:0) і «підписали» результативну мирову (4:4) з з господарями, які склали «Збірну вихованців Василя РОСПОПИ». Ще одно очко учні – ветерани відібрали у «Колоса» (3:3). Тож вони на 2 місці, василівці – на третьому.
Кращих гравців організатори турніру відзначили призами.
