“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 108.
У випуску:
— Згадають тренера на турнірі його пам’яті.
— Чи зможе «Вікторія» протистояти «Шахтарю»?
— Хто із наших гравців у збірній?
— Чому Михайло ФОМЕНКО сидів у діжці?
Пам’ять
Микола АБРАМОВ: Про що мріяв тренер
26 жовтня виповнюється 77 років від Дня народження відомого дитячого тренера Миколи Павловича Абрамова. Він дав путівку у великий футбол багатьом своїм вихованцям, які вдячні наставнику за його уроки. Ветерани футболу Сум розіграють Кубок пам’яті Миколи АБРАМОВА,
З ДИТИНСТВА Микола Павлович «крутився» у спорті. Він захоплювався багатьма видами, зокрема фехтуванням, боксом, баскетболом, «трішки побігав», як потім говорив, у ГОЛУБНИЧОГО. Але вибір зробив на футболі. Займався у школі сумського «Спартак»», згодом грав в аматорських командах Сум. Навчався у Військовому інституті фізкультури і Харківському педінституті. Працював вчителем фізкультури в школі, а з 1973 року – на тренерській роботі: у команді майстрів сумського «Фрунзенця», жіночому «Спартаку», який став бронзовим призером ЧУ у Вищій лізі.
Його вихованці склали основу збірної області, яка виграла срібні медалі Спартакіади УРСР. З випуску 1970 року у командах майстрів різних рівнів заграли 8 (!!! )його учнів – хоча для позитивної роботи тренера потрібно було двоє випускників. Катерина САМСОН наразі захищає ворота жіночої збірної України і полтавської «Ворскли», а Надія КОНСТАНТИНОВА свого часу виступала за одну з команд Вищої ліги чемпіонату Норвегії. Його вихованці – Віктор ПОПОВИЧ, Василь САРАЄВ, Дмитро РУДНЯК, Віктор ІВАНЕНКО та інші – грали у командах різних ліг чемпіонатів СРСР і України.
. Як згадують його колеги, Микола Павлович любив «возитися» з дітьми, і вони тягнулися до нього, як до батька. І хай не всі стануть футболістами, головне, щоб вони любили футбол – таке було його тренерське правило.
Впродовж не одного десятиліття Микола Павлович виступав за команду ветеранів, у 70 років ще грав у чемпіонаті Сум з футзалу.
Коли Миколу Павловича запитали -Як довго ще буде працювати?, він, не задумуючись, відповів: – До упору. Доки не побачу нашу команду у Вищій лізі. Це була його мрія. На жаль, підступна хвороба на 75-у році ( у березні 2021 р.) обірвала життя цієї прекрасної людини. Будемо сподіватися, що мрію свого наставника реалізують його учні, які працюють тренерами.
29 жовтня Асоціація ветеранів футболу Сумщини влаштовує розіграш Кубка пам’яті Миколи АБРАМОВА з футзалу серед ветеранів, присвячений Дню його народження.
Як повідомив голова АВФС Віталій ВЕЛИКОДНИЙ, за приз змагатимуться команди «Серж», «ЗіКоНі», «Пресинг-2000» і збірна вихованців Миколи АБРАМОВА. Турнір розпочнеться о 9-й годині. Місце зустрічі – спорткомплекс Інституту фізкультури СДПУ.
Спомин
ФОМЕНКО – дядько — про ФОМЕНКА – племінника
Олександр Степановия ФОМЕНКО (по батьковій лінії) – рідний дядько екс-гравця київського «Динамо» Михайла ФОМЕНКА. 20 жовтня він зустрів свій 89-й День народження. Майже 50 років перебував на керівних посадах у Краснопіллі. Й до цього часу Олександр Степанович залишається палким вболівальником футболу. Він охоче поділився спогадами про свого племінника, який минулого місяця відзначивв ювілейний, 75-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ. Олександр Степанович ФОМЕНКО біля стенду, присвячний Михайлу ФОМЕНКУ у школі Малої Рибиці.
-У родині ФЕМЕНКІВ футболістів не було, – говорить Олександр Степанович. – Як і всі на той час, малими ганяли м’яча на вигоні. А Михайло був своєрідним самородком. До 7 років він жив у Малій Рибиці. Я тоді навчався у технікумі і вдома готувався до екзаменів. Мене попросили поняньчити 3-річного Михайлика. Не довго думаючи, я посадив його у діжку. Він тихенько там собі грався, а я спокійно вчив білети.
Коли батько, який працював на Сумському машинобудівному заводі бригадиром, забрав сина до себе. Щоліта Михайло приїжджав до бабусі у село. Хлопці збиралися разом і влаштовували баталії, а вчитель фізкультури організовував поїздки на матчі до сусідніх сіл. Михайло виділявся своєю грою серед інших і хлопці бачили як він грає, можна сказати, вчилися у нього, адже у Сумах він бачив гру справжніх команд майстрів і тренувався у футбольній школі. Не закинув Михайло футбол, коли батько взяв його у 15 років на завод учнем слюсаря. Почав грати за робітничу команду на першість області, а згодом його забрали до команди майстрів «Спартак». Ми з родиною і друзями часто бували на матчах за участю Михайла. Радувалися за нього, адже він став першим великим футболістом з нашого села. Гордилися і радувалися за нього, коли Михайло підключався до атак і забивав м’ячі. Найбільше запам’яталися результативні зустрічі із макієвським «Шахтарем» (7:1), торпедівцями Харкова (4:0), авангардівцями Макіївки (3:2) та іншими, в яких Михайло забивав.
19 вересня 1969 року ми родиною відзначали Михайлів День народження. І саме того дня листоноша принесла телеграму, в якій повідомлялося, що клуб ворошилоградської «Зорі» запрошує Михайла до команди. Ми всі були раді за нього. Новина ластівкою облетіла село.
Вже коли Михайло був гравцем «Динамо», про земяків не забував Пригадую поїздку у 1975 році на матч «Динамо» – «Баварія» за Суперкубок УЄФА. Друзі по роботі попросили мене, щоб я через племінника дістав 5 квитків. Ми сіли у «Волгу» і поїхали до Києва. Радості не було меж. Задоволення неймовірне від гри команди і впевнених дій нашого земляка. А після матчу Михайло десь дістав великого вугра і ми на природі відсвяткували перемогу і виграш кубка УЄФА.
Пригадую, як Михайло допоміг нашому «Явору» придбати хорошу форму. Він часто приїжджав у село, був радий зустрічі із земляками. Полюбляв з друзями проводити час на березі річки з вудкою.
Кажуть, коли Михайло пробивав пенальті чи штрафні удари, воротарі залишали ворота, настільки потужним був у нього удар. Це перебільшення. Скажу так: обома ногами він грав добре і вправно виконував удари.
Михайло був не балакучим, не любив багато говорити. Ми, ФОМЕНКИ, все намагалися доводили «ділом», а не «словами». Таким був Михайло Іванович, коли грав, а потім, коли вже працював тренером.
Прогноз
«Шахтар» – «Вікторія»: Хто переможе і з яким рахунком?
30 жовтня у чвертьфінальному матчі розіграшу Кубка України сумську «Вікторію» екзаменуватиме 13-разовий його володар донецький «Шахтар». За згодою керівництва клубів зустріч суперники проведуть у Києві на стадіоні «Лівий берег». Розпочнеться вона о 15:00.
ВАЖКО зрозуміти, чому суперник забоявся їхати до Сум? Чи буде до нього після цього повага? Згадаймо, які вибрики свого часу робив ЛУЧЕСКУ. Не гоже так лідеру вести себе. Але хай то буде на його совісті.
Чи під силу «Вікторії» першій із команд області вийти до півфіналу КУ? На жаль, наші респонденти не поділяють оптимістичного прогнозу.
Отже, «ШАХТАР» – «ВІКТОРІЯ».
Михайло ЛЯННОЙ – директор Інституту фізкультури СДПУ імені Макаренка: – Дуже хотілося, аби виграла «Вікторія». Проте реально треба зважувати можливості суперників. Матч виграє «Шахтарем» – 2:0.
Роман ВАСИЛЬЄВ- директор Сумського регіонального центру «Інваспорт»: – Без варіантів – 3:0.
Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ – молодший, гравець команди «СКПС»: – 4:0.
Володимир ГЛАДОВ – заслужений тренер України: – 2:0. Хотілося, щоб вихованці сумського футболу в цьому матчі показали себе.
Григорій РЕВА – «ФутТайм»: – Коли дізнався, що гратимуть «за згодою команд», зрозумів – гратимуть за сценарієм. Фінансові «договірники», на жаль, ніхто не відміняв. Тому немає різниці – Вікторія» програє – 0:1 чи 0:5.
Ігор КРАВЧЕНКО – викладач Інституту фізкультури СДПУ імені Макаренка: – Скажу відверто – хотілося бачити «Вікторію» у півфіналі, але…2:1 – ставлю на «гірників».
Анатолій ПОЛЯЧЕНКО – журналіст: – Футболісти «Шахтаря» виграють з перевагою у 3 м’ячі.
Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ – старший, директор ФК «Колос»: – 2:0.
Олександр КОВАЛЬ- заступник директора ФЦ «Барса»: – Перемогти? Не реально.Матч за суперником – 2:0.
Олексій ТЮРІН – граючий тренер команди «КомпСервіс»: – Дуже хотілося сказати 0 :0 і що серія післяматчевих пенальті за «Вікторією». Але будемо реалістами. 3:1.
Григорій ЗАБАРА – вболівальник: – Думаю «Шахтар» виграє. А з яким рахунком ролі не грає.
Турніри
До ювілею – перемога в Кубку
Увосьме проведено розіграш традиційного Відкритого Кубка пам’яті директора спорткомплексу Інституту фізкультури СДПУ імені Макренка Сергія КІЗЄЄВА з футзалу. На цій посаді Сергій Павлович працював 17 років. У 2014-у він передчасно пішов із життя. Вічна йому пам’ять і вічний спокій!
8 КОМАНД розпочинали боротьбу за перемогу в турнірі. Спочатку вони зіграли відбіркові матчі у групах. Жодному із суперників, хто вийшов до чвертьфіналу, не вдалося уникнути втрат.
На цьому етапі всі матчі завершилися із «сухими» рахунками. По 4:0 «O’Grady’s Team» обіграв «Валедіанс», а «СДПУ» – «Форзу», «СКПС» (спортивний клуб поліцейських Сумщини ) переміг «Натон» – 3:0, а «КомпСервіс» – «БаЛу» – 2:0.
А ось півфінали подарували напругу боротьби, яка завершилася пробиттям післяматчевих пенальті. «O’Grady’s Team» і «Компсервіс» в основний час обмінялися по одному влучному удару, а протистояння «СКПС» і «СДПУ» завершилося з нулями на табло. Влучнішими в серії були гравці «Компсервісу» і «СКПС».
У матчі за 3-є місце все йшло до післяматчевих пенальті. Але за 5 секунд до завершення основного часу Олег НОВІКОВ приніс «O’Grady’s Team» перемогу і бронзові медалі.
Драматичним для «СКПС» був фінальний матч із «КомпСервісом». Перший тайм на табло – 0:0. «Провальними» для поліцейських стали 8 хвилин другої половини зустрічі, коли у їхні ворота влетіло аж 4 «сухих» м’ячі. Двічі відзначився Владислав КОГУЛЬКО, по разу – Ігор МАЦЕНКО і Максим ЯСЬКО. Таким був реванш «комп’ютерщиків» за поразку у груповому матчі (0:1). Вони переможці 8- го розіграшу Кубка пам’яті Сергія КІЗЄЄВА!
Кращими гравцями фінального матчу названо Владислава КОГУЛЬКА і Едуарда КОДАКА. Їх відзначено призами.
-Цьогоріч нашій команді виповнилося 10 років і виграти Кубок на ювілей – це хороший подарунок, – зізнався граючий тренер «КомпСервісу» Олексій ТЮРІН. – Думаю, підсумки турніру і вирішального матчу закономірні. Всі старалися, всі грали на перемогу. Я вітаю хлопців з цим успіхом!
НА ФОТО: новоспечені володарі Кубка – футболісти «КомпСервісу».
Сходження
Другий «хет – трик» футболістів з берегів Ворскли
Фінальним матчем розіграшу Кубка області завершився футбольний сезон на Сумщині.
ДОЛЯ призу вирішувалася у протистоянні принципових і гідних конкурентів – глухівського «Велетня» і охтирського «Нафтовика». Цього разу воно завершилося вікторією футболістів з берегів Ворскли – 3:2. Втретє поспіль охтирчани «прописали» Кубок у своєму місті. Цей своєрідний «хет-трик» вже другий в історії команди.
Вперше такого успіху вони добилися у 1982 – 1984 роках. Загалом «Нафтовик» вже 9 разів підкорював кубковий Еверест. Тричі поспіль приз вигравали футболісти конотопського «Шахтаря» (2002-2004 рр.) А рекордсменами тут є сумські команди, які по 4 рази поспіль його здобували: «Динамо» (1945 – 1948 рр.), «Торпедо» (1951 – 1954 рр.) і «Фрунзенець» (1972 – 1975 рр.).
У цьогорічному розіграші «Нафтовик» виграв усі 3 матчі із загальним рахунком 11:2. У 2021 році він зустрічався з «Велетнем» і обіграв його – 2:1.
У чемпіонатах України серед КФК і аматорів, починаючи із 1982 року, «Нафтовик» зіграв 95 матчів. В активі – 59 перемог і 13 – нічиїх, у пасиві – 23 поразки за різниці м’ячів 152 – 96.
Наразі охтирчани продовжують успішно виступати у чемпіонаті України серед аматорських команд Другої групи. Після 7 матчів у них 13 очок. Їх випереджають одеський «Титан» (15 очок) і «Агротех» з Кіровоградської області (14). «Нафтовик» – єдиний у групі, хто не програв ще жодного матчу і пропустив усього 1 м’яч.
Перед командою стоїть завдання – поборотися за путівку до Другої ліги і повернути Охтирці професіональний футбол. Минулого сезону охтирчани вийшли до плей-офф, але поступилися «Скалі» зі Стрия (0:1 і 1:1).
Знай наших!
«Дуплет» від Сергія СУХАНОВА.
В 11-у турі чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги грали 8 вихованців сумського футболу.
У матчі «Оболонь» – «Зоря» взяли участь двоє учнів Охтирської спортшколи. І хоча «пивовар» Сергій СУХАНОВ забив 2 м’ячі (один – з пенальті), але для перемоги їх виявилося замало, Суперник надіслав у ворота вдвічі більше. І один з них (з пенальті) на рахунку Дениса АНТЮХА. 4:2 – на користь «Зорі».
Не вдалося зберегти «сухими» ворота «Миная» Олександру БАНДУРІ. Команда поступилася «Чорноморцю» -0:3. З таким рахунком зазнав поразки від «Шахтаря» і «ЛНЗ». По півтора тайми провели на полі Сергій РИБАЛКА ( він вже оговтався від травми) і Олексій ХОБЛЕНКО. Не допомогли «Вересу» уникнути поразки вдома від «Руху» брати Владислав і Станіслав ШАРАЇ. Рівненці зазнали чергової поразки – 2:5. Роменчани по ходу зустрічі були замінені. Антон ЦАРЕНКО у матчі «Динамо» – «Дніпро-1» (0:1) відіграв заключні 8 хвилин.
У нинішньому сезоні по 2 м’ячі забили Сергій СУХАНОВ, Денис АНТЮХ і Станіслав ШАРАЙ. На рахунку його брата один влучний удар.
«Динамо» – на 7 місці, Оболонь» – на 11-у, на 12 у – «Зоря», 13-у – «ЛНЗ», «Верес» і «Минай» посідають 15-й і 16-й рядок у турнірній таблиці – відповідно.
Сергій СУХАНОВ у збірній
Футбольне видання Footboom оприлюднило символічну збірну 11-го туру VBET ліги України з футболу, до якої увійшов і Сергій СУХАНОВ.
“КИЯНАМ не вистачає таких виконавців, як СУХАНОВ. Старанний, по-спортивному злий, заряджений на результат. Це він наважився на удар здалеку і змусив ТУРБАЄВСЬКОГО витягувати м’яч із сітки, і це також він взяв на себе відповідальність за 11-метровий” – написав Footboom.
…і Антон БАЙДАЛ теж.
За підсумками матчів 13 туру першолігового чемпіонату України Спортарена включила захисника сумської «Вікторії» до символічної збірної.
У ЗУСТРІЧІ із вишгородським «Діназом» захисник забив другий, переможний м’яч, а перед цим підготував першу результативну комбінацію, асистувавши МИШЕНКУ, а після перерви з лівого краю вирвався на ударну позицію та якісним ударом упакував м’яча в ворота гостей.
Три результативні дії в останніх двох матчах в активі Антона – це значний значний внесок в успіхи «Вікторії» у чемпіонаті і розіграші Кубку України.
Книга рекордів, досягнень і цікавих фактів з історії сумського футболу
Титули, м’ячі, «золоті» матчі, перемоги і поразки
РЕКОРДСМЕНАМИ за кількістю поспіль виграних звань чемпіонів області є футболісти сумського «ТОРПЕДО». Такого успіху вони добилися впродовж 6 років поспіль (1949 – 1954 рр.). 5 разів підкоряв золоту вершину сумський «ФРУНЗЕНЕЦЬ» ( 1977 – 1981 рр.). У чемпіонатах після набуття Україною незалежності рекордного успіху добилися гравці роменського «АГРОБІЗНЕМУ-ТСК», вигравши перегони 4 рази поспіль . Стільки ж срібними призерами ставали футболісти «ВІКТОРІЇ» із Жовтневого.
ТРИЧІ за всю історію Ч/О команди грали «золоті» матчі. 1991р. «ВІКТОРІЯ» (Лебедин) – «ХІМІК» (Суми) -1:0, 2013 р. «УКРНАФТА» (Охтирка) – «ЛОКОМОТИВ» (Кролевець) – 1:0, 2020 р. ФК «ТРОСТЯНЕЦЬ» – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 3:2.
ЧОТИРИ фінальні матчі розіграшу Кубка області завершувалися з великими рахунками. 1960 р. «ЕКРАН» (Шостка) – «АВАНГАРД» (Кролевець) – 4:0, 1962 р. «ЕКРАН» (Шостка) – «СПАРТАК» (Глухів) – 7:1, 1975 р. «ФРУНЗЕНЕЦЬ» (Суми) – «АВАНГАРД» (Білопілля) – 7:2, 1983 р. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 5:2.
ФОТО з АРХІВУ. Футбол минулого століття.
БІЛЬШЕ 100 м’ячів у Ч/О в 1991 році забила «ВІКТОРІЯ» (Лебедин). Із «золотим» матчем -102 м’ячі. В активі 14 перемог з великими рахунками.
БІЛЬШЕ 100 м’ячів у сезоні пропустили: 1990 р. «СІЛЬГОСПТЕХНІКА» (Ромни) різниця 18-106 (у пасиві – 5 поразок по 0:5, три – по 1:6, по дві – по 0:5 і по 0:6). 1991 р. «КРИСТАЛ» (Суми) 24 – 141 (21 поразка із «сухими» рахунками, в т.ч. – 0:11 від недригайлівської «Іскри»). 2013 р. «СЕРЖ» (Суми) 11 – 123 (9 поразок із «сухими» рахунками, в т. ч. 3 – із двозначними).
У Ч/О 2018 року футболісти липоводолинського «Альянсу», які впевнено виграли золоті медалі, у 18 матчах здобули 14 перемог із «сухими» рахунками. По двічі виграли у ФК «Шостка» (загальний рахунок 10:0), «Молоді Роменщини» – 2 (2:0), «Гранума» (9:0), «Тулиголовця (8:0 і ФК «Кролевець» (8:0).
У ПЕРШІЙ групі Ч/О 1991 року ( 18 команд) 117 матчів із 306 завершилися з рахунками від 3:0 до 16:0 (роменський «ЕЛЕКТРОН» обіграв сумський «КРИСТАЛ»). У 2-х групах (38 команд) 7 (!) представляли Суми, по 4 – Шостку і Сумський район, 3 – Ромни. Наразі грають лише футболісти Шостки.
ГРАВЦІ команди «Агротехсервіс» з Ромен (президент клубу Геннадій СВІРСЬКИЙ) у сезоні 2011/2012 впевнено виграли 3 змагання з міні-футболу, що проводилися в місті – Відкритий чемпіонат, Меморіал пам’яті Володимира ЦВЄТКОВА і Кубок «Ліги ветеранів». 17 матчів – 17 перемог ( з них – 14 з двозначними рахунками) за різниці м’ячів 233 – 39.. Кращий бомбардир цих змагань – Олег ШЕСТАКОВ – 56 м’ячів. В активі «АТСівців» – 2 вікторії з рекордними рахунками: 25:0 – над «Інтернаціоналем» і 25:1 – над «Батьківщиною». Через 4 роки на обласній арені засяяла нова команда Геннадія СВІРСЬКОГО «Агробізнес-ТСК».
Далі буде.