ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 111.
У випуску:
— Турнір пам’яті тренера.
— З Днем народження, Яно!
— Чим пам’ятний 1972 рік для Сергія Васильовича?
— З історії сумського футболу.
Турніри
В Пам’ять про тренера
12 листопада, в День народження екс- гравця сумської команди майстрів “Авангард» (цього дня йому мало б виповнитися 88 років), ветерани футболу розіграли Кубок його пам’яті. Змагався квартет команд, в яких виступали гравці різних поколінь, серед них було багато вихованців Костянтина Миколайовича.
1/2 фіналу. «ЗіКоНі» – «ПРЕСИНГ-2000» – 6:1. Після першого тайму (суперники грали 2х10 хв.) команда , яка носить ім’я тренера, була вже попереду – 3:0 (Руслан ДЯДЧЕНКО, Павло РОМАН, Ярослав МАРЧЕНКО). Зусилля суперників не допомогли їм змінити ситуацію на майданчику, вони змогли лише «розмочити» рахунок (Віталій ДАШКІН), пропустивши ще 3 м’ячі (Павло РОМАН -2 , Ярослав МАРЧЕНКО).
«СЕРЖ» – «АВАНГАРД» – 1:2. Рахунок відкрив Дмитро РУДНЯК, подвоїв його Микола БЕЗБАБНИЙ. Володимир НІКОЛЕНКО скоротив різницю м’ячів. У заключні хвилини «СЕРЖівці» захопили ініціативу і мали пару-трійку моментів, щоб відігратися, але суперник вистояв.
Матч за 3-є місце. «ПРЕСИНГ-2000» – «СЕРЖ» – 2:2, пен. 3:1. На останній хвилині першого тайму Олег ГОЛИК вивів «ПРЕСИНГістів» вперед, а потім і подвоїв рахунок. Здавалось би, до перемоги рукою подати. Футболісти кажуть, що 2:0 –це «підступний» рахунок. Так сталося і в цьому матчі. Віктор КУЗЬМЕНКО двома влучними ударами (один м’яч прийшовся у «дев’ятку») повернув команді надію. Але не вистачило часу. У своєрідній лотереї «ПРЕСИНГісти» не схибили.
Фінал. «АВАНГАРД» – «ЗіКоНі» – 2:1. За схожим сценарієм пройшла і фінальна зустріч. Удари Дмитра РУДНЯКА і Костянтина КУРИЛА – і 2:0 – попереду «АВАНГАРДівці». Незадовго до завершення зустрічі Павло РОМАН відіграв один м’яч. «ЗіКоНівці» штурмують ворота своїх візаві, однак марно. Суперник втримав переможний рахунок. Кубок пам’яті Костянтина ЗІНОВ’ЄВА на рік прописався в «Авангарді».
З Кубком переможців.
Пам’ятними призами відзначено: Геннадія КИРЮШКУ (кращий воротар), Дмитра РУДНЯКА (кращий гравець), Павла РОМАНА (автора бомбардирського «хет-трику»), Володимира НІКОЛЕНКА («гарячий» м’яч, який Я пропустив), Віктора КУЗЬМЕНКА (у «дев’ятку» – гол турніру), Сергія КИСЛЯКОВА (найбільш солідно-авторитетний гравець) і суддю Богдана ПАРАЩЕНКА (стимул для зростання).
За відданість його величності ФУТБОЛ АВФС нагородила Віталія МАТЛАША, Олександра А. ЄЛШАНСЬКОГО, Ігоря ЗАВГОРОДНЬОГО, Сергія ГРИЦЕНКА і Бориса ШУРШИНА.
Цьогорічний розіграш Кубка був благодійним. Зібрані кошти передадуть бійцю ЗСУ, вихованцю сумського футболу Сергію ТКАЧЕНКУ, який був тяжко поранений на фронті і зараз проходить реабілітаційний курс лікування у Києві. Хто має можливість надати матеріальну підтримку, можуть перерахувати кошти на картку дружини Сергія – Світлани ТКАЧЕНКО.
5168 7456 4980 5147. Дякуємо!
Слава ГЕРОЮ і всім нашим ГЕРОЯМ, які захищають УКРАЇНУ!!!
ЯК ПОВІДОМИВ голова АФВС Віталій ВЕЛИКОДНИЙ, незабаром стартують чемпіонати Сум серед ветеранів. Нагороди розігруватимуть ветерани двох вікових категорій – 40+ і 55+. А наступного року Асоціація планує провести розіграш Кубка пам’яті Володимира БОЙЧЕНКА – екс-гравці сумської команди майстрів «Авангард»/»Спартак», який разом із Костянтином ЗІНОВ’ЄВИМ у 70-х роках виступав у сумській команді майстрів класу «Б».
Пам’ять
Ігор ТЕРНОВИЙ: Нестримний капітан «Фрунзенця»
12 листопада виповнився 71-й рік від Дня народження Ігоря ТЕРНОВОГО – екс-капітана сумської команди майстрів «Фрунзенець». 42 роки тому він трагічно загинув.
ІГОРЮ – вихованцю донецької СДЮШОР «Шахтар»- не вдалося потрапити до основної команди «гірників». Кар’єру розпочинав у горлівському «Шахтарі», який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР. Потім перейшов до черкаського «Граніту». А з 1975 року став гравцем сумського «Фрунзенця». У дебютному сезоні забив 2 м’ячі, а в наступні збільшував свій бомбардирський ужинок. Швидко 6-й номер став одним із лідерів команди, важко було уявити середню лінію без Віктора ГАЛЬЧЕНКА, Бориса ШУРШИНА та Ігоря ТЕРНОВОГО, від гри яких залежав і результат, і малюнок гри. Ігор мав якесь відчуття голу. Він вчасно з’являвся біля воріт суперників, а решта було справою техніки і майстерності гравця. Тричі ставав кращим бомбардиром команди, надіславши у ворота суперників 16 м’ячів. Разом з Борисом ШУРШИНИМ, забивши по 10 м’ячів, увійшли до списку кращих бомбардирів чемпіонату 1980 року. Особливо потерпала від ТЕРНОВОГО команда Жданова, якій у 3-х матчах він забив 3 м’ячі із 6 командних.
За підсумками сезону -1975 Ігоря включили до списку 22 найкращих футболістів України. Ось що писала місцева преса про його гру: «На відміну від інших гравців «Фрунзенця», не поступався у швидкоті суперникам Ігор ТЕРНОВИЙ. Цей півзахисник грав з повною віддачею, завжди настроєний на боротьбу. Його спортивне завзяття підкріплене неабиякою технікою і тактичною кмітливістю».
У складі команди Ігор став володарем Кубка Дружби, зіграв кілька міжнародних матчів. Загалом за нашу команду провів майже 250 матчів і забив 40 м’ячів. Це – третій результат серед бомбардирів в історії сумської команди. Його випереджають Григорій ЛАЗАРКО (58) і Валерій ЖИЛІН (48). Ігор входить до Символічної збірної гвардійців сумської команди за всю її історію.
Згадує екс-воротар «Фрунзенця» Сергій КИРІЄВСЬКИЙ: – З Ігорем ми проживали в одній кімнаті. Це була добра і душевна людина. На полі – вирізнявся неабиякою самовіддачею, ми його розуміли з півслова. Про таких кажуть: справжній лідер, душа колективу. Мав потужний удар, вправно виконував штрафні удари, а коли не вдавалося забити – дуже переживав. Пригадую після матчу з «Десною», в якому Ігор не реалізував пенальті і ми втратили очко, не знаходив собі місця… Жаль, що так рано обірвалося життя гравця, який міг ще пограти і не один рік радувати грою сумських вболівальників. Футбол був важливою часткою його короткого життя.
Не стало Ігоря у 1980 році. Йому було лише 28… Минуло вже 43 роки.
ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!
ФОТО з АРХІВУ. «Фрунзенець» – команда молодості Ігоря ТЕРНОВОГО.
Вітання
Яна КАЛІНІНА: Історична тетра-дека-трика* від охтирчанки
Охтирчанка, яка наразі є лідеркою жіночої збірної України і полтавської «Ворскли» (вона стала правонаступницею харківського «Житлобуду-2») цьогоріч увійшла в історію українського і світового футболу, встановивши рекорд результативності в одному матчі. 14 листопада одна з найтитулованіших зіркових українських нападниць відзначила свій 29-й День народження.
ДОСЯГНЕННЯ Яни вартує уваги не тільки Книги рекордів України. Забити в одному матчі 14 м’ячів (тетра-дека-трика*) не вдавалося нікому ще у світі. Сталося це 27 травня цьогоріч у виїзному матчі з «Атексом», в якому полтавчанки перемогли киянок – 23:0. На рекордне досягнення у Яни пішло 72 хвилини. Ця цифра могла бути і більшою, але героїня матчу не реалізувала пенальті. Однак КДК УАФ , як повідомив його голова Франческо БАРАНКА, розслідує матеріали матчу щодо об’єктивності кількості забитих м’ячів одним гравцем. Пройшло уже майже півроку, а від КДК ні слуху, ні духу. Питання: чим завершилося це , так би мовити, розслідування? А чи потрібне воно було…
…Футболом Яна захопилася ще школяркою, граючи разом з хлопцями. Серйозно про кар’єру задумалася після того, як зіграла за команду Сум і отримала запрошення від тренера «Житлобуду-2». З вибором визначилася, коли навчалася у Харківському училищі фізкультури. Спробувала, сподобалося і залишилася у команді. Як показав час, не прогадала. З 2012 року розпочалася її професіональна кар’єра.
Від сезону до сезону дівчина набувала досвіду, а після матчу з київським «Атексом» (15:0), в якому відзначилася 7 разів, місце в основі була вже за нею. 19 вересня 2018 року у матчі з «Пантерами» з Умані Яна забила свій Сотий м’яч у чемпіонаті, увійшовши до Клубу бомбардирів С. ФРИШКО.
У багатьох зустрічах Яна надсилала у ворота суперниць вирішальні м’ячі. Як, приміром, у фінальній розіграшу Кубка України-2021 з одвічним суперником – дівчатами «Житлобуду-1».
За 11 років виступів на професіональному рівні дівчина зіграла вже майже 300 матчів і забила 225 м’ячів. Вона – 4-разова «золота» і стільки ж – «срібна» призерка чемпіонатів, тричі володарка Кубка України, 4 рази ставала кращим бомбардиром національних першостей. У минулому чемпіонаті «Ворскла» виграла усі 22 матчі за різниці м’ячів 147-4. 39 них – КАЛІНІНОЇ. Це її також нове рекордне досягнення. Яну було визнано кращою футболісткою урочистої церемонії «Футбольні зірки України», неодноразово входила до Символічної збірної України за підсумками сезонів
Як капітан «Ворскли» і збірної, Яна знову веде своїх партнерок до нових перемог у новому сезоні. Дівчина підтверджує свої бомбардирські якості. У 21 матчі нового сезону вже забила 14 м’ячів. В її активі – пента-трик (5 м’ячів) і два «хет-трики». Завдання у дівчат, як завжди, максимальні – виграти чемпіонат і Кубок України. 25 листопада у фіналі кубкового турніру вони зустрінуться з “Кривбасом». У складі збірної, де грає разом із сумчанкою Катериною САМСОН, успішно. Провести завершальні матчі групового раунду першої в історії жіночої Ліги націй з командами Польщі і Сербії.
*У футболі не існує однозначного терміну, що позначає 14 забитих м’ячів у матчі одним гравцем. Тетра-дека-трик є комбінацією дека-трика (10 голів) і тетра-трика (4 голи).
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України-2022/2023 серед жінок. Вища ліга. «АТЕКС» (Київ) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 0:23. 27 травня 2023 року. Київ. Стадіон «Лівий Берег».
«АТЕКС»: Сидоренко, Куліченко (Смаглюк, 74), Швидченко, Колесник, Щур, Ястремська (Гончарук, 46), Ткаченко (Смілянець, Кошеварова, 46), Мошарова, Шевченко, Калітинська, Гончарук.
«ВОРСКЛА»: Герасимчук, Подольська (Чувилка, 81), Корсун (Кулеба, 46), Котик, Петрик (Луцан, 81), Осіпян, Кульмагамбетова, Котяш, Калініна -(к.,(Забитівська, 81), Андрухів (Радіонова, 46), Кравчук.
Голи: Кравчук (2), Калініна (4, 13, 17, 37, 45, 47, 54, 55, 61, 62, 67, 68, 72, 76), Осіпян (12, 32, 79), Андрухів (16), Кравчук (24) Подольська (36, з пенальті), Петрик (40, 44). На 65-й хвилині Калініна не реалізувала пенальті. Попередження: Щур (71)
Знай наших!
Браво, пацани! Бронза для початку!
За участю 12 команд у Львові пройшов чемпіонат України з футзалк серед юнаків 2014 року народження. Гідно витримали екзамен вихованці сумського МФК «Лідер», яких тренують Володимир САЄНКО і Юрій ШЕДЕНКО.
МФК «Лідер»: додому з нагородами. Це фото для історії сумського футзалу.
НАШІ «зірочки» впевнено і легко провели групові матчі, перегравши запорізький «Форвард» – 4:1 і «Ікву-Стир» з Рівненської області – 8:1. Не менш впевненою була перевага сумчан у чвертьфіналі над ровесниками з Київщини – 9:2. А ось у півфіналу всім довелося понервувати, бо «Локомотив» із Чорноморська Одеської області виявився міцним горішком, який так і не далося нашим пацанам розкусити – 0:0. В серії післяматчевих пенальті суперник був влучнішим.
«Лідер» боровся за «бронзу» із хмельницьким «Соколом». Сумчанам вдалося обрізати йому крила. Завдяки влучним ударам Захара ЄВТУШЕНКА, Максима КЛИМЕНКА та Івана КОЗОЛУПА сумчани на 13 хвилині мали перевагу – 3:0. За наступні 4 хвилини суперник відіграв 2 м’ячі. На цьому все і скінчилося. 3:2 – перемога і «Лідер» – бронзовий призер ЧУ-2023! Мо-лод-ці!
-Ми не програли жодного матчу, але здобули “бронзу”. Є над чим працювати далі, але я дякую хлопцям і вітаю з медалями”, — зазначив тренер “Лідера” Володимир Саєнко.
У фінальному матчі зустрілися команди з Одеської області. З рахунком 3:0 виграли футболісти Чорноморська.
Спомин
Футбол, корида і… голи
Сергій СТРАШНЕНКО – старший першим із вихованців сумського футболу зіграв за юнацьку збірну СРСР. Було це 51 рік тому, у далекому вже 1972 – у.
Як сказав Сергій Васильович, поїхав із сумського «Спартака», а повернувся вже у «Фрунзенець» майже через півроку. Наша команда розпочала грати під такою назвою у Другій лізі чемпіонату СРСР.
У складі збірної готувався до виступу на чемпіонаті Європи- 1972 в Іспанії. Розпочали з турніру розіграшу Кубка Дружби в Ашхабаді, де посіли 2 місце, поступившись у фінальній зустрічі збірній ФРН -0:1. У нашій команді грали Віктор ФЕДОРОВ, Володимир ПЛОСКИНА, Петро ВАСИЛЕВСЬКИЙ, Віталій РАДАЄВ та інші. Вони згодом заявили про себе на високому рівні.
Збірній СРСР, аби вийти до фінальної частини ЧЄ, треба було обов’язково перемагати ровесників Болгарії. За підсумками двох матчів гравці досягли мети – 1:0 і 0:0.
ФОТО з АРХІВУ Сергія СТРАШНЕНКА. 1972 р. Перед матчем СРСР – Юголславія. Сергій СТРАШНЕНКО п’ятий ліворуч.
Останнім етапом підготовки і рівня готовності гравців і команди перед від’їздои до Іспанїі, став Міжнародний турнір у Франції , де розігрувався Кубок Кан. В ньому грали 6 команд – збірні і клубні команди, які змагалися у 2-х групах.
У першому матчі наші футболісти поступилися Бразилії – 0:2. Сергій відіграв заключні 10 хвилин. У наступному провів усю гру, яка завершилася впевненою перемогою наших юнаків – 5:0. У протистоянні за 3-є місце з югославським «Хайдуком» Сергій був у грі 75 хвилин. Завершилася вона з рахунком 3:1 на користь радянських футболістів.
Групові матчі фінального етапу ЧЄ-1972 збірна СРСР проводила у Валенсії. На жаль, виступила вона невдало. Можливо, далися напруга і навантаження: за 5 днів довелося зіграти 3 зустрічі. Поступилися футболістам ФРН – 0:4 ( Сергій був на полі заключні 15 хвилин), Угорщині – 0:1 (відіграв увесь матч) і Шотландії – 0:2. Це було останнє місце і команда завершила свій виступ.
Сергій СТРАШНЕНКО: – Я граю!
-У матчах за збірну набув хорошого ігрового досвіду, який допоміг мені у майбутній кар’єрі, коли став грати у командах майстрів першої і вищої ліг чемпіонату СРСР, – згадує Сергій Васильович.- В ході європейської першості вдалося побувати на одному з матчів «Валенсії», незабутнє враження справило відвідування кориди, яка зібрала 40 000 глядачів. Вирізнялося це дійство своєю видовищністю і культурою. Словом, є що згадати і про що розповісти…
Пізніше до юнацької збірної СРСР залучалися ще двоє вихованців сумського футболу Олександр СЕМЕРНЯ і В’ячеслав ВАСЄКА. У її складі вони побували у Фінляндії, де стали бронзовими призерами розіграшу Кубка Хельсінкі.
Як це було
1975 р: «Трактор» заглохнув у Білопіллі
За участю 8 команд у Білопіллі пройшов фінальний турнір першості області 1975 року серед команд Другої групи.
ЗАГАЛОМ у першості стартували 19 колективів, які виступали у 2-х групах. У ході змагань за неявки на два матчі були зняті ямпільський «Електрон» і краснопільський «Автомобіліст».
У Білопіліл, окрім місцевої «Сільгосптехніки», за нагороди змагалися сумський «Кристал» «Електропанель» з Глухова, улянівська «Чайка», путивльський «Старт», лебединський «Трактор», шосткинська «Десна» і «Авангард» із Середино-Буди. Команди грали в одне коло зі стиковими матчами.
Перегони виграв «Кристал»: 4 матчі – 8 очок, забивши суперникам 21 м’яч. На 2-у місці завершила виступ «Сільгосптехніка», «Чайка» злетіла на бронзову сходинку п’єдесталу пошани.
Як відзначив у коментарі старший тренер облспорткомітету Юрій ЮМОРАНОВ, основним претендентом на призове місце був «Трактор». Але за участь у змаганнях незаявленого гравця, з нього було знято 4 очки і команда у підсумку посіла 6 місце. Слабо зіграли «Електропанель» і «Старт».
Кращим гравцем фіналу було названо захисника «Електропанелі» Миколу МОРОЗА.
Господар фінальних змагань – райоб’єднання «Сільгосптехніка» – несерйозно поставилося до їх проведення. На стадіоні не було належного порядку, поле погано розмічалося, роздягальні і підсобні приміщення не були підготовлені до прийому спортсменів. Прикро, що спорткомітет, комсомольська і профспілкова організацї не приділили належної уваги турніру футболістів, – зазначив Юрій ЮМОРАНОВ,
Тайм-аут
Який підпис ви зробили б до цього фото?