ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 130.
У випуску:
— Який подарунок зробив Борис ШУРШИН Андрію БІБІ?
— Олексій ХОБЛЕНКО любить подорожувати.
— Коли «Явір-Суми» зіграв свій останній матч?
— Скільки Сергіїв грало у наших командах?
Вітання
Борис ШУРШИН: «Дев’ятка» на ювілей БІБИ
Він легендарний гравець, який найбільше з українських футболістів зіграв матчів на професіональному рівні. Йому належить чимало досягнень. За 23 роки провів 857 матчів (а якщо додати ще і за ветеранів, то буде вся ТИСЯЧА), в яких, як півзахисник, забив 168 м’ячів. Виступав у всіх лігах чемпіонатів СРСР і України. У свої вже поважні роки Михайлович, як з повагою його всі називають, про футбольну пенсію не думає. Говорить, що буде грати, доки не зітруться підошви. 2 квітня «зірковий» футболіст, майстер спорту СРСР відзначає свій 66-й День народження.
ЗА СВОЮ кар’єру найбільше матчів він провів, виступаючи за охтирський «Нафтовик». До нього прийшов у 1987 році. Дебютував 23 березня у зустрічі із харківським «Маяком», а за 3 дні у поєдинку із «Шахтарем» у Горлівці забив переможний м’яч (3:2) .Ось як оцінила його виступ у дебютному році прес-служба ФК: «Найкращим у сезон, без сумніву, був досвідчений Борис ШУРШИН, який не тільки став кращим голеадором команди (14 м’ячів), але й уміло керував діями своїх товаришів, був диспетчером атак, успішно розігрував стандартні положення.
На зустрічі із вболівальниками команди найбільше схвальних слів було сказано на адресу Бориса ШУРШИНА. Під бурхливі оплески присутніх йому було вручено спеціальний приз».
ФОТО з АРХІВУ. 1987 р. Ворота суперників атакує Борис ШУРШИН.
Згадує багаторічний капітан «Нафтовика» Василь ЄРМАК:
– Після яскравого періоду у «Дніпрі» у команду прийшов Борис ШУРШИН – ,великий майстер. Після серйозної промови та установки на матч Андрій БІБА любив пожартувати і не раз казав: «Не знаєте, що робити з м’ячем – віддайте ШУРШИНУ». Андрій Андрійович любив поговорити з суддями у властивій йому манері. Перед грою зустрічався з ними у коридорі і казав: “Хлопці, мені пенальті не треба. Поставте два штрафних. Боря ШУРШИН один точно заб’є”. Він мав магічну ліву ногу. Хоча спочатку йому в «Нафтовику» важко було. У Вищій лізі команди грали у розумний футбол, там більше майстерності. А тут – біготня і фізика. “Не встигаю за вами, не можу звикнути до такої манери”, – казав Борис. – У нього був хороший дует з нападником Миколою ЛИПИНСЬКИМ. Жартували, що Миколі достатньо стояти у потрібній позиції і ШУРШИН влучить йому просто в голову.
Ось як забивав свої голи Борис у деяких матчах 1987 року.
«НАФТОВИК» – «ЧАЙКА» (Севастополь) – 3:0.
У ПЕРШОМУ таймі деяка ігрова перевага була за господарями, але реальної користі не мали. Після перерви охтирчани підвищили темп гри і Сергій ФОМІН влучив у ворота гостей. У середині тайму знову вибухнули оплески. Цього разу на честь Віталія ХРОМЕЯ, який забив другий м’яч. Роль першої скрипки грав ШУРШИН. Він постійно перебував на ударних позиціях. За 3 хвилини до закінчення матчу його атаку перервали недозволеним прийомом у штрафному майданчику. Пенальті чітко реалізував сам потерпілий. Здобувши п’яту перемогу поспіль, «Нафтовик» закріпився у першій десятці.
«НАФТОВИК» – «ШАХТАР» (Павлоград) – 2:2.
ПЕРЕД початком матчу любителі футболу сердечно привітали головного тренера «Нафтовика» Андрія БІБУ з 50-річним ювілеєм.
Майже після кожної атаки біля воріт гостей виникали небезпечні моменти. Але гості вміло захищалися. За перші 20 хвилин гірники лише двічі переходили центр поля, діючи на контратаках. Одна з них принесла їм успіх. Треба віддати належне Василю ЄРМАКУ, який примусив гостей порушити правила. Хоч вони виставили надійну стінку, але ШУРШИН знайшов в ній шпаринку і майстерно надіслав м’яч у «дев’ятку».
Після перерви гості знову вийшли вперед. Охтирчани швидко забили м’яч у відповідь. Відзначився ШУРШИН. Вправно виконаний ним штрафний, влучним ударом завершив Григорій ПОЛЯКОВ.
«НАФТОВИК» – «ТОРПЕДО» (Луцьк) – 5:0.
СПЕРШУ активно діяли гості і ледь не добилися успіху. Поступово їх атакуючий порив почав згасати й ініціативою заволоділи охтирчани. Це стало відчутно після того, як упродовж двох хвилин Анатолій ЄРМАК і Григорій ПОЛЯКОВ забили по м’ячу.
Помітно вирізнявся досвідчений ШУРШИН. Своїми точними передачами він допомагав товаришам виходити на зручні позиції і забивати голи. У цьому поєдинку Борис уміло організував атаки нападаючих. Так третій і четвертий м’ячі ХРОМЕЙ забив після його вивірених дальніх передач, а п’ятий, з пенальті, був на рахунку вже Бориса.
«НАФТОВИК» – «АВАНГАРД» (Рівне) – 3:1.
З ПЕРШИХ хвилин нафтовики в повному розумінні слова «висіли» на воротах гостей. На 20-й хвилині Василь ЄРМАК стрімко пройшов уперед, передавши м’яч ШУРШИНУ, який, не гаючи часу, красивим ударом відкрив рахунок.
Надалі нафтовики діяли більш індивідуально і припустилися позиційної помилки. Вони прогавили стрімку атаку авангардівців, і суперник добився успіху.
Під час перерви тренери «Нафтовика» попросили півзахисників сміливіше йти вперед , частіше бити з різних позицій. І швидко результат змінився на їх користь. Ігор СТРОГАНОВ з льоту сильним ударом забив другий гол. Співавтором третього став ШУРШИН. Він вміло пробив штрафний, м’яч підхопив Віктор ПОПОВИЧ, встановивши остаточний рахунок зустрічі.
У СКЛАДІ «Нафтовика» Борис став чемпіоном Другої ліги останнього чемпіонату СРСР, бронзовим призером ЧУ і півфіналістом розіграшу Кубка України. За 8 років відіграв 325 матчів, забивши 71 м’яч. Двічі був кращим бомбардиром команди у сезоні (14 і 17 м’ячів), забив ювілейні, 250 і 350 м’ячі команди у чемпіонатах СРСР, реалізував 13 пенальті із 16. Забивав м’ячі 28 командам, по 3 м’ячі надіслав у ворота 6 команд.
Борис – один з чотирьох сумчан, хто у рейтингу 100 бомбардирів Другої ліги чемпіонату СРСР, забивши 65 м’ячів. На честь Бориса ШУРШИНА названо Символічний клуб «Перша висота. 100+». До нього входять футболісти, які відіграли і на рахунку яких 100 і більше матчів, проведених у професіональних командах Сум та інших міст.
МАТЧ з ІСТОРЇІ. Кубок СРСР 1987 р. 1/64 фіналу. «НІСТРУ» (Кишинів) – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 2:1. 2 травня. Республіканський стадіон. 20 000 глядачів.
Склад «НАФТОВИКА»: Жук, А.Єрмак, Колесник, Кириленко, Фокін, Фомін, Попович, ШУРШИН, Хромей, Насташевський, Лень.
Голи: Проценко (24), ШУРШИН 37), Спавельєв (61).
М’яч Борис забив зі штрафного. Це був перший матч охтирчан в цьому турнірі. Загалом вони зіграли 5 матчів, в усіх взяв участь ШУРШИН,
Олексій ХОБЛЕНКО: А до «основи» так і не доріс
Його прізвище можна сміливо заносити до Книги рекордів України. За 13 професіональних років він уже пограв у чемпіонатах 5 країн, а «ЛНЗ» став 12 командою у кар’єрі. Окрім того, виступав у 6 молодіжних збірних України різних вікових категорій. 4 квітня у Олексія ювілейний, 30-й День народження.
ПРО себе юнак почав заявляти, коли почав грати в ДЮФЛ України за роменський «Електрон» і чернігівську «Юність», а згодом – за «Динамо». Подавав великі надії. За три роки дебютував у складі другої команди киян у першоліговому чемпіонаті України. Проте за 6 років так і не зміг зіграти жодного матчу за «основу». Почав подоржувати командами, в основному – на правах оренди.
Окрім одеського «Чорноморця» і брестського «Динамо», більше одного сезону ніде практично не затримувався. Не важко здогадатися, чим керувався гравець, змінюючи команди.
А чого досяг, як гравець? Став чемпіоном і володарем Суперкубка Білорусії. У «Динамо» відзначився результативністю, забивши у 13 м’ячів у 37 зустрічах. У «Чорноморці» міг стати лідером (60 матчів – 12 м’ячів), але після двох сезонів подався на заробітки до Польщі. Але нічого там не вийшло. Повернувся додому і продовжував подорожувати командами і країнами. Грав у Білорусії, Норвегії та Естонії.
Наразі Олексій виступає у складі черкаського «ЛНЗ». У 16 матчах забив 1 м’яч.
-Після закінчення оренди в «ЛНЗ» я повернувся додому, до родини, до дружини, до друзів,- говорить гравець. – Після Нового року почав займатися уже індивідуально, готуватись до чемпіонату. Я хотів залишитись у «ЛНЗ» і все робив, щоб залишитися тут. Підписав з клубом повноцінний контракт..
До речі, у цій команді продовжує свою кар’єру наш земляк Сергій РИБАЛКА .
Схоже, в «ЛНЗ» Олексій не збирається довго затримуватися. Яка команда стане 13-ю у його кар’єрі? Таких футболістів – подорожувальників в українському футболі, на жаль, вистачає. .
У доробку ХОБЛЕНКА вже 64 влучних удари, якими він відзначився у 303 поєдинках. Ще 20 він забив у 78 зустрічах за «молодіжки».
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 2023/2024. Прем’єр-ліга. «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ЛНЗ» (Черкаси) – 1:3. 3 грудня 2023 р.
«ЧОРНОМОРЕЦЬ»: Варакута, Єрмаков, Путря, Васильев (Хадіда, 89), 45.Брагару, Салюк, Шпорн, Кузик, Бадібанга, Штогрин, Іеде( Бойчук, 72′)
«ЛНЗ»: Пеньков, Насонов, Муравский, Стасюк, Калюжный (Прядун, 65′), Бойко , 11. Пасич (Савін, 77′), Ковалев, Рыбалка, Шестаков (Олійник, 90′), ХОБЛЕНКО (Прядун, 65′)
Попередження: Муравський (16), Кузик (48), ХОБЛЕНКО (52), Бадібанга (86), Бойко ( 91).
Змагання
У «Газмереж» вистачило газу і на Кубок
Відбулася фінальна зустріч розіграшу Кубка області з футзалу, який проводить Асоціація футзалу Сумщини. У вирішальному матчі зустрілися «ГАЗМЕРЕЖІ СФ» і «СУМИОБЛЕНЕРГО».
ЯК повідоиляє сайт АФС, номінальні гості краще були заряджені на результат, тож головним фактором успіху мала стати самовіддача кожного гравця і зарядженість на перемогу. Козирем «газовиків» були налагоджені командні дії і надія на добротну гру Сергія БАБИНІНА. Чекати довго не довелося, саме Сергій відкрив рахунок, підступно пробивши в дальній кут – 1:0.
Такий розвиток подій, добре навчив «енергетиків» терпінню чекати свого шансу. І як тільки він з’явився – ним вправно скористався Олександр СМОЛІНСЬКИЙ. Було ще кілька перспективних нагод, аби вийти вперед, проте десь підводила майстерність, а десь просто банально не щастило.
Здавалось, за рахунку 1:1 суперники підуть на відпочинок. Але втрата миттєвої концентраціі на останніх секундах коштувала гостям пропущеного голу. Передачею Дениса БУДКА вправно скористався Ярослав БИКОВ, вгативши м’яч під поперечину воріт.
Гравці «Сумиобленерго» активно розпочfkb другий тайм і швидко зрівняли рахунок. Швидку контратаку з другої спроби результативно завершив Сергій СКРИПНЯК – 2:2. Команди наполегливо підбирають ключі до воріт, проте на заваді – воротарі. Особливо вирізнявся Олександр ДМИТРЕНКО, який став рятівником для своїх партнерів.
Йшло до того, що другий рік поспіль переможець буде визначатися в серії післяматчевих пенальті. Але зайва нервозність і бажання добитися позитивного результату зіграла злий жарт з «Сумиобленерго». За хвилину до завершення поєдинку захист припускається помилки, якою впрано скористався Олександр КОЛЕСНИК. А це вже ПЕРЕМОГА – 3:2. Друга ВІКТОРІЯ «газовиків» у цьому сезоні. Раніше вони стали володарями золотих нагород вищолігового чемпіонату області.
Ось вони, новоспечені володарі Кубка області з футзалу.
Цікава статистика
Скільки Сергіїв грало у «Яворі» і «Нафтовику» і не тільки…
У багатьох матчах першолігового чемпіонату України сезону 1996/1997 у складі краснопільського «Явора» на полі відразу перебувало восьмеро Сергіїв.
У ГРІ брали участь ГОРОХ, ДЕМЬЯНЕЦЬ, ЗАВГОРОДНІЙ, КОСТЮКОВ, ЛИСТОПАДОВ, РУДЕНКО, САДОВИЙ і СНИТКО. Разом вони провели 262 матчі і забили 21 м’яч.
До складу збірної Сергіїв охтирського «Нафтовика» входило 6 гравців: АМІЛЕХІН, БАРАНОВСЬКИЙ, КОРОЩЕНКО, РАЛЮЧЕНКО, СУХАРЄВ і ЧЕРНОШВЕЦЬ. Вони зіграли значно результативніше, надіславши у ворота суперників 30 м’ячів у 167 зустрічах.
Кращі бомбардири серед Сергіїв: ЧЕРНОШВЕЦЬ, який забив 10 м’ячів (35 матчів) і КОСТЮКОВ – 6 (40).
Цікавий факт. Того сезону у Першій лізі виступали 826 гравці, з них – 98 мали ім’я Сергій (11 % ). Грали 77 Олександрів (9,2%), 53 Андріїв (6,4), 44 Володимири (5,3%), 41 Олег (3,6%), 35 Юріїв – (4,3%) і т.д.
Найбільше Сергіїв (по 8) було у СК «Миколаїв», ФК «Черкаси» і «Яворі». 7 грали у київському ЦСКА-2, по 6 – у «Нафтовику», рівненському «Вересі», севєродонецькому «Хіміку» і луцькій «Волині». Жодного не було у складі донецького «Металурга».
На сезон 1997/1998 у командах області («Нафтовик», «Явір», друголігових – роменському «Електроні» і конотопському «Слов’янці») у заявці був 21 Сергій.
Сторінки історії сумського футболу
Ти- мені, я – йому
У Дев’ятому чемпіонаті України (1999/2000) виступали «Явір-Суми» і охтирський «Нафтовик». Вирішальними для них і команд, що боролися за «місцем під сонцем», стали матчі двох заключних турів.
ОХТИРЦЯМ відверто не пощастило, бо їхня доля залежала від очних протистоянь «Явора-Суми», городян Львова і Вінниці. Аби врятуватися від пониження, кожному з них треба було брати по 3 очки із 6. Перед цим «нафтовики» поступилися «Явору-Сумам» (2:3) і надій на «позитив» було обмаль. Так воно і сталося. Бо львів’яни перемогли сумчан – 3:2, вінничани обіграли футболістів міста Лева на їх полі (2:1), а сумчани вдома мали перевагу над вінничанами – 2:0 (Див. Матч з історії і звіт про матч нижче)
У підсумку «Нафтовик», який впродовж 8 років виступав у Першій лізі, увійшов до п’ятірки команд – невдах, що понизилися у класі.
Останній матч в історії «Явора-Суми», або «Договірність» на трьох, розіграш «Таврії» і букет квітів для воротаря гостей.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1999/2000. Перша ліга. «ЯВІР-СУМИ» – ФК «ВІННИЦЯ» – 2:0. 19 червня 2000 р. Стадіон «Авангард». 4 500 глядачів)
«ЯВІР-СУМИ»: Рогожкін (Галицький, 78), Басов, Листопадов, Теслик ( Борматов, 87), Столяров, Таргонський, Михно, Бермудес ( Захарченко, 38), Совенко (Литвинов, 46), Богач, Охріменко. В.о. головного тренера А. Єрмак.
ФК «ВІННИЦЯ»: Гайдаржи, Кондратюк, Лелюк, Нестерчук, Якушев, Ястребінський (Гора, 46), Бобович, Бузіла ( Вишталюк, 66), Новіков, Вюник, Денчук. Головний тренер В. Рева.
Голи: Охріменко (38), Литвинов (60) Попередження: Лелюк (67).
ЗВІТНИЙ поєдинок був для господарів останнім офіційним в історії команди. Наступного сезону у національному чемпіонаті честь Сум захищала команда зі «старою» назвою «Спартак». Свій шлях вона розпочала з Першої ліги, місце для якої зберіг «Явір».
Головна інтрига цього матчу була не в тому, хто стане…ні, не його переможцем, а щасливим володарем головного призу речової лотереї – автомобіля «Таврія», який було розіграно після його завершення. Тож не випадково ця зустріч зібрала таку кількість вболівальників.
Більшість з них, мабуть, не будували ілюзій щодо підсумкового результату. Договірність матчів вже тоді була звичним явищем і це сприймалося вже як закономірність. Підсумок був ні для кого секретом.
Суперники повели коректну гру у легкому темпі. Це дозволяло гравцям спокійно розігрувати комбінації і втілювати «в життя» тренерські вказівки і напрацювання. За відсутності Сергія БАБІЙЧУКА великий обсяг робіт при завершенні атак довелося виконувати єдиному у складі господарів форварду Володимиру БОГАЧУ, який мав чимало можливостей відзначитися. Але відкрити рахунок після розіграшу штрафного вдалося захиснику сумчан Михайлу ОХРІМЕНКУ. Після його сильного удару метрів з 15-и м’яч кулею влетів під поперечину воріт.
Після перерви «легкий» темп гри став ще більш невимушеним. Спокійно і майстерно (у стилі Стрельцова) Володимир БОГАЧ п’яткою собі за спину зробив ювелірну передачу Олексію ЛИТВИНОВУ і він, вийшовши на вигідну позицію, завдав влучного удару. 2:0!
Цей ігровий епізод так розчулив одну із вболівальниць, що вона, вийшовши із-за воріт «Явора», пройшла вздовж усього поля, аби вручити голкіперу букет квітів. Її вчинок вболівальники і футболісти вітали оплесками.
Наприкінці зустрічі футболісти Вінниці дозволили собі деяку активність і створили кілька загроз біля воріт господарів, але не більше того. Завершився матч у теплій обстановці. Гравці і тренери обох команд були задоволені, адже вони завершили сезоні втрималися у лізі.
ПІДСУМКИ.
У чемпіонаті виступали 18 команд. «Явір-Суми» посів 9 місце (+14, =6, -14, м’ячі 42 – 45) – 48 очок.
На 14 рядку турнірної таблиці фінішував «Нафтовик» (+13, =5, -16, м’ячі 36 – 49) – 44 очки. Разом з ним вибули житомирське «Полісся» (40 очок), київська «Оболонь-ПВО» (27), одеський «Чорноморець-2» (23) і запорізьке «Торпедо» (16).
P.S.: Асоціація футболу Сумської області може не поділяти думки автора.