“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 164.
У випуску:
— Згадаймо й пом’янемо ветеранів сумського футболу.
— У гравців – ювілейні Дні народження.
— Як завершують осінню частину наші команди.
Пам’ять
Костянтин ЗІНОВ’ЄВ: Автор історичних м’ячів
В історію сумської команди майстрів «Авангард» він увійшов як автор першого історичного м’яча і ювілейного, Сотого (100) в класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР. 12 листопада минуло 89 років від Дня народження відомого гравця і дитячого тренера Костянтина ЗІНОВЬЄВА. 7 років тому він відійшов у вічність…
ФОТО з АРХІВУ. 1954 р. Костянтин ЗІНОВЬЄВ у складі «Нафтовика» (Краснодар).
.
70 РОКІВ тому він зіграв свій перший матч на професіональному рівні у складі краснодарського «Нафтовика», який дебютував у класі «Б» чемпіонату СРСР. Проваливши зустрічі другого кола, команда посіла 10 місце у своїй зоні. Перший м’яч забив 9 травня торпедівцям Сталіно на 34 хвилині протистояння (2:1). Потім грав за «Харчовик» цього міста, ставши його кращим бомбардиром (8 м’ячів). За рік виступав за «Труд» з Астрахані, який був срібним призером першості РРФСР. На жаль, повної статистика історія не зберегла. Відомо, що в цих командах провів 48 матчі і забив 11 м’ячів.
У 1960 році разом із сумським «Авангардом» дебютував у класі «Б» чемпіонату СРСР. Костянтин увійшов в історію команди, як автор першого м’яча і творець першої перемоги сумчан. 3- го квітня у Сімферополі у стартовій зустрічі з місцевими авангардівцями у середині першого тайму він зрівняв рахунок, забивши, як тоді писала преса, «рідкісний за красою гол». Після перерви захисник господарів «зрізав» м’яч у власні ворота. 2:1 – перемога сумчан. У коментарях тренер відзначив, що «не виправдали надій у лінії атаки ЗІНОВЬЄВ, КЛОЧКО і САМОЙЛЕНКО, які втрьох забили лише 7 м’ячів». Через порушення режиму на поле повернувся через рік. Розігрався наприкінці чемпіонату, забивши у 19 матчах 5 м’ячів. А 21 липня він став автором СОТОГО м’яча команди у чемпіонаті. Забив його на своєму полі у ворота тернопільського «Авангарда» (1:1). Того року у 3-х зустрічах нападник рятував команду від поразок. Також у 3-х матчах наступного сезону його голи теж були «рятівними». Останнього року в «Авангарді» став кращим його бомбардиром (6 м’ячів). Потужно провів Костянтин і зустрічі у розіграші Кубка ЦК ЛКСМУ. У 3-х поєдинках забив 4 голи – по 2 у ворота харківського «Торпедо» (2:1) і єнакієвського «Металурга» (2:3).
В «Авангарді» Костянтин виступав 3-и роки. Провів майже 70 матчів, відзначившись 21 влучним ударом. А за 6 професіональних років в його доробку майже 120 поєдинків і 29 голів.
Після команди майстрів продовжував грати за аматорський «Електрон», працював тренером сумського «Спартака». Разом із Олександром СЕРБІНИМ підготували команду, яка в 1969 році вперше і востаннє у своїй історії стала бронзовим призером чемпіонату і здобула путівку до 2-ї групи класу «А».
Згодом ЗІНОВ’ЄВ знайшов себе, як дитячий тренер, віддавши підготовці юних футболістів 30 років. Не один десяток його вихованців заявили про себе на високому рівні.
На честь свого тренера вони назвали команду «ЗіКоНі», яка бере участь у всеукраїнських і місцевих змаганнях, де постійно здобуває нагороди. Приміром, цьогоріч «ЗіКоНівці» були фіналістами розіграшу Кубка України серед ветеранів 60+, виграли два традиційні Кубки пам’яті Миколи АБРАМОВА і Ліви МОЛГАМОВА.
Вихованцем Костянтина ЗІНОВЬЄВА є Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ- старший.
-Про Костянтина Миколайовича у мене, як в багатьох його вихованців, залишилися приємні спогади на все життя. Він давав нам не лише уроки футболу, а й вчив, як треба жити, аби потім не було соромно за свої дії і вчинки. До кожного з нас завжди звертався «Молодий чоловіче, ви…». Я рано залишився без батька і десь з півроку не ходив на тренування. Запам’яталися сказані ним тоді слова: – Молодий чоловіче, ви капітан команди і повинні бути прикладом для інших. Костянтин Миколайович став для мене другим батьком.
Заслуга мого тренера в тому, що я сезон пограв у команді майстрів «Фрунзенець», яка, на жаль, в рік мого дебюту «вилетіла» з Другої ліги, і втому, що став працювати згодом з дітьми.
Ігор ТЕРНОВИЙ: Третій бомбардир «Фрунзенця»
За сою 8-річну професіональну кар’єру 6 сезонів він відіграв за сумський «Фрунзенець». І якби не передчасна смерть 42 роки тому, міг ще радувати вболівальників своєю якісною грою. Він став третім бомбардиром команди за всі роки, входить до рейтингу 100 кращих бомбардирів Другої ліги Української зони чемпіонату СРСР. 12 листопада минуло 73 роки від Дня його народження.
ІГОР – вихованець донецької СДЮШОР «Шахтар», однак заграти в основі «гірників» не вдалося. Тож довелося шукати себе в інших командах – горлівському «Шахтарі» і черкаському «Дніпрі». А розкрився, коли почав виступати за сумський «Фрунзенець». Правда, запізнився на рік, коли наша команда посіла 4-е місце. На жаль, коли Ігор почав грати у команді, вона виступала посередньо, найкращими було 12 місце. Уже з першого сезону почав забивати. Тричі був кращим бомбардиром команди, швидко став її лідером . І якби не часта зміна тренерів, «Фрунзенець» міг стабілізувати гру і показувати значно кращі результати. Лінія півзахисту, яку очолював Ігор ТЕРНОВИЙ, тоді була чи не найсильнішою в лізі. Не випадково за підсумками 1975 року його було включено до списку 22 найкращих футболістів Другої ліги на позиції півзахисника. У багатьох матчах, як скажімо, у кількох з командами Жданова він забивав голи.
13 квітня 1975 р. «ЛОКОМОТИВ» (Жданов) – «ФРУНЕНЕЦЬ» (Суми) – 1:2.
«…Відчувалася перевага сумчан, які були краще підготовлені фізично. На 36 хвилині Олександр ДОВБІЙ відкриває рахунок. Основні події розгорнулися після перерви. Під час чергового проходу сумського гравця захисник «Локомотива» порушує проти нього правила на лінії штрафного майданчика. Ігор ТЕРНОВИЙ зі штрафного збільшує рахунок. Сталося це на 51 хвилині матчу. Господарі мали кілька нагод для взяття сумчан, але завадив досягти успіху Сергій СТРАШНЕНКО. За 7 хвилин до завершення матчу капітан «Локомотива» Володимир ЗАХАРОВ скоротив відставання в рахунку. Втратив нагоду його зрівняти Віктор ПОЛОХОВ. 2::1 – на користь сумчан».
Через два роки сумчани програли – 1:2. Ігор забив супернику один м’яч. Наступного сезону сумчани виграли – 3:2. На рахунку Ігоря другий гол.
Ось що писала місцева преса про його гру: «На відміну від інших гравців «Фрунзенця», не поступався у швидкоті суперникам Ігор ТЕРНОВИЙ. Цей півзахисник грав з повною віддачею, завжди настроєний на боротьбу. Його спортивне завзяття підкріплене неабиякою технікою і тактичною кмітливістю».
Тричі капітан команди ставав кращим бомбардиром команди, надіславши у ворота суперників 26 м’ячів. Разом з Борисом ШУРШИНИМ, забивши по 10 голів, увійшли до списку кращих бомбардирів чемпіонату 1980 року.
У складі команди Ігор став володарем Кубка Дружби, зіграв кілька міжнародних матчів. Загалом за нашу команду провів майже 250 матчів і забив 40 м’ячів. Це – третій результат серед бомбардирів в історії сумської команди. Його випереджають Григорій ЛАЗАРКО (58) і Валерій ЖИЛІН (48). Ігор входить до Символічної збірної гвардійців сумської команди за всю її історію.
Згадує екс-воротар «Фрунзенця» Сергій КИРІЄВСЬКИЙ: – З Ігорем ми проживали в одній кімнаті. Це була добра і чуйна людина. На полі – повна самовіддача, його ми розуміли з півслова. Був справжнім лідером і душею команди. Мав потужний удар, вправно виконував штрафні удари, а коли не вдавалося забити – дуже переживав… Жаль, що так рано обірвалося життя гравця, який міг ще пограти і не один рік радувати грою сумських вболівальників»
Ігоря не стало у 1980 році. Йому було 28 років.
ФОТО з АРХІВУ. «Фрунзенець» – команда футбольної молодості Ігоря ТЕРНОВОГО.
Вітання
Яна КАЛІНІНА: 240 миттєвосей удачі
Бомбардирський талант зробив її справжньою легендою харківського «Житлобуду-2», в якому вона заявила про себе, і полтавської «Ворскли», де продовжує свою кар’єру наразі. Так пишуть про неї у ЗМІ. За 12 сезонів у професіональному жіночому футболі вже зіграла 315 матчів і забила рекордні 240 м’ячів. 14 листопада найкраща нападниця українського жіночого футболу відзначила ювілейний, 30-й День народження.
УРОДЖЕНКА Охтирки футболом захопилася у дитинстві, граючи разом з одноліткам. На дівчину звернув увагу сумський тренер Микола АБРАМОВ і залучив дівчину до виступу за збірну області. На одних змаганнях своєю грою Яна підкорила одного з тренерів вищолігового харківського «Житлобуду-2», який запросив її спробувати свої можливості у команді майстрів.
У 2012 році вона зіграла перші матчі на професіональному рівні. А вже за два сезони, забивши 15 голів, вперше стала кращим бомбардиром і срібною призеркою ЧУ. З кожним наступним зростала її майстерність і здобутки. Ще тричі вигравала звання кращого снайпера. За 5 років, забивши 100 м’ячів, увійшла до Символічного клубу Світлани ФРІШКО, яка, до речі, свого часу грала у сумському «Спартаку» – бронзовому призері ЧУ-2004. Через 5 сезонів Яна встановила новий рекорд- першою з українських футболісток подолала рубіж у 200 м’ячів і вийшла на перше місце .Тож є привід створити Символічний клуб Яни КАЛІНІНОЇ ! Того сезонну дівчина здивувала своєю результативною влучністю навіть визнаних майстрів футболу. У кубковій зустрічі з київським «Атексом» (23:0) нападниця 14 (!!!) разів надсилала м’яч у ворота суперниць. Це досягнення у найближчі десятиліття важко буде навіть повторити, не говорячи, щоб хтось його перевершив (!).
Впевнено почувається Яна і в збірній України, є одним із її лідерів. Провела вже 66 матчів і забила 8 голів. Наразі команда, ворота якої захищає сумчанка Катерина САМСОН, претендує на вихід до Євро-2024. Для цього нашим дівчатам треба успішно зіграти проти футболісток Бельгії. Також збірна отримала суперниць на Другий розіграші Ліги націй УЄФА. У лізі В (4 група) ними будуть футболістки Чехії, Хорватії і Албанії.
Яну неодноразово включали до Символічних збірних за підсумками сезонів, називали кращою футболісткою серед жінок.
Яна КАЛІНІНА – 5-разова чемпіонка, 4-разова срібна призерка ЧУ, 4 рази вигравала Кубок України і стільки ж разів ставала кращим бомбардиром чемпіонських перегонів, надіславши у ворота суперниць 93 м’ячі. У сезоні 2023/2024 у 31 матчі забила 39 голів. . Це – рекордне досягнення за всі 33 чемпіонати України.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України серед жінок Вищої ліги 2024/2025. «ВОРСКЛА» (Полтава) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 9:0. 7 серпня 2024 р. Стадіон «Ворскла» ім. О. Бутовського.
«ВОРСКЛА»: Самсон, Котик, Корсун, Шайнюк (Войт, 62), Подольська (Савка, 62), Давиденко (Куць, 76), Осіпян (Кумеда, 70), Радіонова (Кравець, 76), Янчук, КАЛІНІНА (к), Кравчук.Тренер: Володимир Єфімако
«КРИВБАС»: Калінчук, Козуб (Золотіна, 84), Жигадло, Стекольщикова (к), Вершняк, Горулько (Червінська, 70), Іванченко, Стахнюк (Запорожець, 84), Авраменко, Козішкурт, Ковальова (Колодій, 56). Тренер: Костянтин Фролов.
Голи: Радіонова (16, 45), Кравчук (33, 41, 57), Осіпян (51), Котик (73), Кравець (77), КАЛІНІНА (88).
Микола КРУЖКО: Захисник під третім номером…
У сумській команді майстрів «Фрунзенець» він відіграв 5 сезонів і забив 5 м’ячів. Потім були ще 6 років виступів за аматорські команди «Ливарник» і «Автомобіліст», з якими 6 разів ставав переможцем і призером всеукраїнських і обласних змагань. 15 листопада один з кращих захисників «фрунзенців» відзначає свій ювілейний, 70-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ Сергія КИРІЄВСЬКОГО. 27 квітня 1982 р. «Металург» (Дніпродзержинськ)- «Фрунзенець» (Суми) – 1:0. Перший на м’ячі – Сергій КИРІЄВСЬКИЙ. Його підстраховує Микола КРУЖКО (у білій формі), за ним ліворуч – Олександр ДОВБІЙ.
НАРАЗІ Микола Васильович згадує: скільки себе пам’ятає футболом марив з дитинства. Будь-яка зустріч з м’ячем, а тим більше гра, приносили йому неабияке задоволення і радість . З роками зрозумів: футбол його справа.
Серед учнів своєї вікової категорії, з якими навчався в ДЮСШ Жовтих Вод, вирізнявся впевненою і надійною грою у захисті. Після всеукраїнських змагань на юнака звернули увагу тренери РСШІ і запросили підвищувати свою майстерність у Києві. І тут він заявив про себе. Його включили до складі збірної України, яка переможно виступила на 12-й Всесоюзній Спартакіаді школярів. Грав разом з Володимиром ЛОЗИНСЬКИМ, Юрієм КОВАЛЬОВИМ, Олександром ГОЛОКОЛОСОВИМ, Олегом СЕРЕБРЯНСЬКИМ. Вони згодом, як і Микола, заявили про себе на високому рівні. З усіх матчів йому запам’яталися зустрічі з призерами – командами Москви і РРФСР, з яким наші школярі впевнено зіграли.
Першою професіональною командою стала калінінградська «Балтика», яка виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР. Відігравши перше коло, Микола повернувся додому і отримав запрошення від тренерів «Фрунзенця», в якому відразу зайняв місце в основі.
-Я прийшов у команду, коли Микола вже грав,- ділиться спогадами екс-воротар Сергій КИРІЄВСЬКИЙ. – Виступав він під третім номером на позиції центрального захисника. Скільки разів виручав, підстраховував мене у складних ситуаціях. Самовіддано атакувати суперника скрізь і кожного, у кого м’яч – під таким девізом діяв на полі. Він ніколи не грубіянив і не ховав ніг у вирішальних сутичках. Якась особлива вправність і сміливість допомагали вигравати дуелі у суперників. Умів підключатися до атак. На його рахунку 5 м’ячів і 203 матчі, зіграні у нашій команді.
З приємністю згадує Микола Васильович роки, проведені в Сумах. І перший м’яч, який забив після розіграшу кутового у ворота житомирського «Спартака», що врятував команду від поразки (2:2), і результативну гру із ужгородською «Говерлою» (3:3) , і свою помилку у зустрічі з керченським «Океаном», після якої гості вийшли вперед, але виручили партнери, зрівнявши рахунок (1:1), і особливо вольову перемогу над житомирським «Спартаком». Через травму не зміг вийти на поле і допомогти товаришам. Страшенно переживав, адже після першого тайму було 0:3 на користь суперників. І вихід Григорія ЛАЗАРКА перевернув гру з ніг на голову. Чотири його м’ячі принесли сумчанам вікторію (4:3).
У 28 років Миколі довелося завершити виступи у «Фрунзенці». Річ у тім, що тоді діяв ліміт на вікових гравців. У кожній команді мали виступати не більше 6 футболістів старші 25 років, з них один повинен грати тільки воротарем. А Микола серед них був найстаршим і його не включили до заявки команди. Надалі він продовжував виступати за аматорські команди Сум, з якими досяг помітних результатів.
Днями зателефонував до Миколи Васильовича, який вже більше 20 років проживає на своїй малій батьківщині – у Жовтих Водах. Працює тренером у місцевій ДЮСШ, де сам колись навчався. Приємно було згадали ветерану роки футбольної юності. Попросив передати вітання Сергію КИРІЄВСЬКОМУ, Юрію ІВАНОВУ, Володимиру ОЛЬШАНЧЕНКУ, Володимиру ЛАБЕНКУ, Станіславу ТАРАНУШЕНКУ, з яким грав у різні роки. З радістю виконую прохання ювіляра!
Віктор ЧІПІЖНИЙ: Третій снайпер сезону «Фрунзенця»
Він став третім гравцем сумського «Фрунзенця», який за один сезон забив найбільше м’ячів у Другій лізі чемпіонату СРСР. 15 влучних ударів завдав нападник суперникам у 1983 році, коли команда втратила статус майстрів. 17 листопада у ветерана сумського футболу поважний ювілей – Віктору Івановичу вже 70!
БІЛЬШЕ нього в одному сезоні забили Валерій ЖИЛІН (16 м’ячів) і Григорій ЛАЗАРКО (18).
-Про себе Віктор почав заявляти ще у групі підготовки при нашій команді майстрів,- згадує екс-воротар майстер спорту СРСР Сергій СТРАШНЕНКО. – З усіх вихованців лише він і Микола КУРАСОВ могли розраховувати на запрошення до «Фрунзенця». На відміну від інших – Віктор володів хорошим стартовим ривком, вправно працював з м’ячем на швидкості. Його бомбардирські якості проявилися вже в юнацькій команді, яка успішно виступала у всесоюзних юнацьких змаганнях. Жаль, що тренери «Фрунзенця» тоді не взяли його до команди, тож йому довелося самому влаштовувати свою футбольну долю.
Ми часто з Віктором зустрічалися на полі, коли грали за різні команди. Пригадую дві зустрічі, коли я виступав за ужгородську «Говерлу», а Віктор – за бережанську «Ниву». Я пішов на перехоплення м’яча, а Віктор на швидкості наближався до мене. Вчинив він по-джентельменськи. Аби не травмувати мене, перескочив через мене. Не забуду і гол, який він забив. Майстерно обіграв захисника і надіслав м’яч у дальній кут.
На мою думку, Віктор був одним з найкращих нападників сумської команди. Жаль, що він так мало виступав у рідному місті.
Його професіональна кар’єра тривала 10 років. Розпочинав її у друголіговому полтавському «Колосі». Потім були два сезони у «Фрунзенці», рік виступу за першоліговий воронежський «Факел» (10 місце), де зіграв ще 3 матчі на Кубок СРСР. А після нього повернувся додому, аби допомогти команді вибратися із небезпечної зони. Але було вже запізно. Тоді Віктор став кращим бомбардиром, забивши 15 м’ячів.
-Грав Віктор потужно, увесь час шукав кращі ходи до воріт суперників, діяв цілеспрямовано, – згадує екс-воротар нашої команди Сергій КИРІЄВСЬКИЙ. – І якби не часта зміна тренерів і ставка на легіонерів, ми зберегли б місце у Другій лізі. Запам’ятав і гол нападника у матчі із «Говерлою». М’яч після його потужного удару із-за меж штрафного майданчика від поперечини впав за лінію воріт і вилетів у поле. Був гол. Але суддя, як ми йому не доводили, його не зарахував. Втратили очко, завершивши зустріч – 0:0.
Згадав, що Віктор і Григорій ЛАЗАРКО були заядливими рибалками. У вільний час всі чимось на базі займалися, а вони за вудки і на річку. Одного разу Віктор порадував нас хорошим уловом.
Після «Фрунзенця» з Віктором ми ще два сезони виступали за тернопільську «Ниву». Десь з півроку він був граючим тренером. І там відзначився 14 м’ячами, увійшовши до списку кращих бомбардирів за всю історію команди. Сумчанин в Рейтингу 100 бомбардирів Другої ліги. Виступаючи за команди Полтави, Сум і Тернополя забив 48 м’ячів. І це, не рахуючи його 23 голи із 51 командного, які він наколотив у ворота суперників у 29 матчах у 1980 році, коли грав у друголіговому «Динамо» (Кіров). Тоді «динамівці» посіли 3 місце у своїй зоні, а Віктор показав 9-й результат серед бомбардирів усіх 9 зон чемпіонату СРСР.
На професіональному рівні сумчанин провів 305 матчів, в яких забив 72 м’ячі. За 4 роки виступів за сумський «Фрунзенець» відіграв 150 поєдинків, відзначившись 29 влучними ударами.
ФОТО з АРХІВУ Віктора ЧІПІЖНОГО. 1981 р. Віктор (у нижньому ряду – четвертий праворуч) у складі «Факел» (Воронеж).
МАТЧІ з ІСТОРІЇ. Як забивав Віктор за «Фрунзенець» у 1983 році.
«Фрунзенець» – «Шахтар» (Горлівка) – 2:1. Нападнику Віктору ЧІПІЖНОМУ після стрімких атак вдалося забити два м’ячі, на що гості відповіли лише одним. Це була перша перемога в сезоні.
«Можливо, хоч цей матч стане для «Фрунзенця» переломним, і команда врешті-решт заграє у відкритий, наступальний футбол, якого так заждалися її прихильники» (Звіт у газеті).
«Фрунзенець» – «Стахановець» (Стаханово) – 1:1. Після прострільної передачі Віктор ЧІПІЖНИЙ відкрив рахунок. Невдовзі гості відновили рівновагу.
«Фрунзенець» – «Торпедо» (Луцьк) – 3:0. ЧІПІЖНИЙ забив другий, а потім і третій м’яч.
«Фрунзенець» – «Десна» (Чернігів) – 3:1. Сергій МИРВА ударом у дальній кут зрівняв рахунок- 1:1. Гості збили сумського нападника. Пенальті. До м’яча підійшов ЧІПІЖНИЙ. Він не схибив. За 5 хвилин до кінця поєдинку Віктор ЧУЙКО, вміло відгукнувшись на передачу партнера, забив третій гол.
«Фрунзенець» – СКА (Київ) – 1:3. На 7 хвилині капітан Віктор ЧІПІЖНИЙ чітко реалізував штрафний удар. Воротар навіть не встиг зреагувати на м’яч після його удару – 1:0. Швидко – 1:1, 1:2 і 1:3.
Навколо м’яча
Відіграли лише 112 хвилин
У черговому турі Прем’єр-ліги лише двоє вихованців сумського футболу виходили на поле.
НАЙБІЛЬШЕ , 66 хвилин відіграв Сергій СУХАНОВ, «Оболонь» якого в гостях перемогла «ЛНЗ» – 1:0. З таким рахунком «Чорноморець» вдома поступився «Ворсклі». Олексій ХОБЛЕНКО відіграв перший тайм.
У матчі «Верес» – «Рух» (2:0) не взяв участі Владислав ШАРАЙ. Отримавши у попередній зустрічі 4-е попередження, він відпочивав. У запасі перебував Денис АНТЮХ. Його «Зоря» зазнала поразки від «Шахтаря» на його полі – 1:3.
«Ворскла» виходить вперед
У Вищій жіночій лізі чемпіонату України команди зіграли перенесені матчі, завершивши цим самим перший етап змагань.
ПОЛТАВСЬКА «Ворскла», в якій грають Катерина САМСОН і Яна КАЛІНІНА, перемогла у Вінниці місцеве «Поділля» -5:0 (Яна забила 3 м’ячі), а потім вдома розгромила «Пантер» з Умані – 7:0. А дівчата харківського «Металіста-1925» – тут виступає Анастасія ДРУЖЧЕНКО, в гостях завдали поразки донецькому «Шахтарю» – 4:1.
Після цих та інших матчів «Ворскла» стала одноосібним лідером, набравши у 10 матчах 28 очок. На одне менше у ковалівського «Колоса». На відстані 4 пунктів від нього – «Металіст-1925».
Весною 6 перших команд зіграють матчі чемпіонської групи. Вони визначать призерів і 2 колективи , які наступного сезону представлятимуть Україну у Жіночій лізі УЄФА.
На черзі –чвертьфінальні матчі розіграшу Кубка України. Зокрема київська «Оболонь» прийматиме «Металіст-1925», а житомирське «Полісся» – «Ворсклу».
«Ворскла» останні два сезони по двічі вигравала чемпіонат і Кубок України.
Як «Нафтовик» підготувався до виступу
Схоже, після завершення нинішнього сезону футболісти охтирського «Нафтовика» не гратимуть у плей-офф чемпіонату України серед аматорських команд.
ВИСТУП у 10-и турах, яким вони завершили осінню частину змагань у 2 групі, не вселяють надії і оптимізму. 2 перемоги, 3 нічиї і 5 поразок – дуже багато втрачено. Відставання від 4 місця, що дає право на продовження боротьби далі, вже 8 очок, які відіграти буде вкрай важко. А тим більше, доведеться зустрічатися з 4 командами, які серед претендентів на вихід до чвертьфіналу. З ними охтирчани зіграли вкрай невдало, взявши лише очко.
У чемпіонатах України «нафтовики» провели 51 матч. В активі – 24 перемоги і 10 нічиїх, у пасиві – 17 поразок за різниці м’ячів 67 – 61.
Олександр СІКУН – президент ФК «Нафтовик»: – Високих турнірних завдань на першу половину сезону ми не ставили. Адже підготувалися до чемпіонату слабо, оскільки до останнього не знали, чи будемо грати. До того ж команда недостатньо укомплектована гравцями. Тому у нас немає можливості проводити по 4-5 замін у кожному матчі, як це роблять інші команди. А які завдання ставитимемо на весняну частину чемпіонату – говорити зарано…
«Вікторії» не вистачило очок
Не виходить до чемпіонської групи і першолігова сумська «Вікторія», яка у групі «Б» вже помітно відстає від 4-го місця.
«ВІКТОРІВЦІ» залишаються за бортом фінальних перегонів. Торік вони були на 7 місці, хоча могли виступити і краще, але невдало провели матчі заключного етапу змагань. Постає питання: чому на фініші команда здала позиції? Це наводить на деякі роздуми. Для багатьох вболівальників тепер все рівно, на якому рядку турнірної таблиці вона у підсумку фінішує. Серед кращих бомбардирів – Руслан ПАЛАМАР, на рахунку якого 5 влучних ударів.
Єдина надія на успішний виступ весною у розіграші Кубка України і переможну гру із чернівецькою «Буковиною».
У першоліговому чемпіонаті «Вікторія» провела 42 матчі, маючи: 15 вікторій, 13 – нічиїх і 14 поразок, різниця м’ячів 40-37.
Чого бракує городянам Тростянця
На жаль, з перемінним успіхом у групі «Б» Другої ліги грютьє городяни Тростянця.
ЯКБИ не втрата кількох очок у домашніх матчах, то вона була б значно вище 6 місця, яке посідають наразі. У 12 зустрічах набрано 17 очок, які склали 4 перемоги, 5 нічиїх і 3 поразки (м’ячі 18 – 10).
На чолі бомбардирів – Владислав ТИШИНІНОВ з 5 м’ячами.
За 2 сезони тростянчани провели 38 ігор, напрацювавши на 9 перемог, 11 нічиїх і 18 поразок. У ворота суперників забили 41 м’яч, пропустивши у власні 47.
На п’ятому місці
Вихованці КДЮСШ «Суми» взяли участь у розіграшу Кубка України з футзалу серед Ю-17, який пройшов в Івано-Франківську..
ВОНИ посіли 5 місце серед 7 команд-учасниць. В активі – одна чиста перемога і одна в серії післяматчевих пенальті і 4 поразки за різниці м’ячів 8 -20.
Сумчани перемогли вихованців Рівненської ДЮСШ – 4:1 («хет-триком» відзначився Ілля ДАВИДЮК і один м’яч забив Нікіта ЩОТКІН). Поєдинок з футзалістами Луцької ДЮСШ -4 завершили внічию – 1:1 (рахунок зрівняв Тимофій ТКАЧУК). Серію пенальті вправніше виконали наші юнаки. Решту матчів сумчани програли: івано-франківському «Урагану» -0:7, «Чорному морю» з Одеси – 1:2 (Андрій ЛИСЯНСЬКИЙ), Житомирській ДЮСШ «Академія футзалу» – 1:3 (Артур СКРИПКІН) і Коцюбинській ДЮСШ з Київщини – 1:6 (Семен КАРАСЬОВ). Кращим гравцем у нашій команді визнано Ігоря ЗАЙЦЯ.
Виграли Кубок юнаки «Урагану», які не програли жодного матчу за різниці м’ячів 32 – 2. Друге місце у «Чорного моря» , третє – у вихованців Коцюбинської ДЮСШ,
Третя перемога «нарвітян»
Як ми вже повідомляли, вихованець сумського футболу Віталій КАТЕРИНІН з нового сезону став гравцем команди «Нарва Юнайтед», яка виступає у Заалілізі чемпіонату Естонії з футзалу.
Епізод матчу «Нарва Юнайтед» – «Коплі Кулбет».
У ЧЕРГОВОМУ турі «нарвітяни» здобули перемогу на своєму майданчику, обігравши «Коплі Кулбет» з Таллінна – 8:5. Віталій забив 1 м’яч. Наразі у них після 3-х матчів – 9 очок і вони одноосібні лідери. Два наступні місця посідають команди з Таллінна – «Бункер Партнер», у якого 7 очок і «Коплі Кулбет» – у нього 6.