“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 182.
У випуску:
— Наші герої на Платформі пам’яті УАФ.
—Згадаймо наших футболістів.
—Ветерани відзначають Дні народження.
— Хто грав у жіночому сумському «Спартаку»?
Пам’ять
Меморіал УАФ: пам’ятаємо тих, хто віддав за Україну своє життя!
УАФ запустила Платформу пам’яті героїв футбольної спільноти, які віддали своє життя за Україну у війні з Росією. Ця платформа — нагадування про найвищий внесок кожного з них та про незламний дух українців.
Наразі вона містить понад 300 історій представників футбольної спільноти з усіх регіонів України. Переглянути її можна за посиланням https://memorial.uaf.ua/.
По Сумській області увічнено пам’ять Ольги КУЗЬМІНОЇ, Олександра ДЕМЕНКА, Олександра БАБАКА, Олександра ПОПОВЧЕНКА, Максима НАРІЖНОГО, Дениса БОНДАРЕНКА, Ігоря ОСТРОГИ, Костянтина СКАРЖИНСЬКОГО, Руслана САХНА, Володимира ШЕВЧЕНКА, Віктора ЛУПАЧА, Дмитра БОГАЧОВА і Олега МИЛЮТИ.
Вічна слава та пам’ять героям українського футболу
Володимир БОЙЧЕНКО: Інтелігентний універсал «Авангарда»/»Спартака»
2 березня – 86 роки від Дня народження Володимира БОЙЧЕНКА – популярного гравця сумської команди майстрів «Спартака» 70-х років, якого вболівальники люб’язно називали Циган. За 8 років виступів на професіональному рівні пограв на усіх (окрім воротарської) позиціях, провівши 207 матчів і забив 16 м’ячів.
ДИТИНСТВО його припало на післявоєнні роки. Разом з хлопцями ганяв м’яча, але він швидко псувався. Тоді вони збирали необхідну суму і відряджали гінців до Києва (а жив тоді Володимир у Фастові), які купляли там медицинбол. Витягували з нього пресовану вату і вставляли камеру. Її вимінювали за кольоровий лом. Виходив м’яч і ним хлопці грали.
Футбол-футболом, але Володимир , як і його старший брат, мріяв бути льотчиком. До 17 років закінчив аероклуб і пройшов спецзбори у льотному училищі. Та коли про це дізналася мати, сказала:
-Досить з мене одного льотчика. Грай краще у футбол, будеш ближче до мене.
Відразу Володимиру надійшло запрошення від новоград-волинського «Шахтаря». За нього відіграв 3 роки, тричі ставав призером чемпіонату Волинської області.
У 1960 році розпочалася професіональна кар’єра у складі луцької «Волині», яка разом із сумським «Авангардом» дебютувала у класі Б Української зони чемпіонату СРСР. Володимир став героєм дебютного матчу 10 квітня у Кіровограді із «Зіркою». Він не тільки відкрив історичний лік забитим м’ячам команди, а й відзначився «хет-триком». «Волинь» виграла-3:1.
ФОТО з АРХІВУ. 1960 р. Володимир БОЙЧЕНКО у складі «Волині».
На гру Володимира звернув увагу тренер сумчан Тенгіз МІКАДЗЕ. З 1962 року він почав виступати за сумську команду. Перший м’яч забив 26 липня, зрівнявши рахунок у матчі з хмельницьким «Динамо» (3:3). Коли тренери перевели Володимира у хавбеки, атакувальні дії команди стали швидкісними. У товариському матчі він 4 рази «розписався» у воротах «Чайки» з Балаклави. Володимира БОЙЧЕНКА ,Віктора ЄРЬОМЕНКА і Анатолія ШЕВКАЛЕНКА запросили до запорізького «Металурга» – дебютанта класу А .У кількох товариських зустрічах сумчани продемонстрували хороший рівень гри. Але залишився в команді Віктор, а Володимир за сімейними обставинами повернувся до Сум і продовжив грати за «Спартак».Був учасником матчів у розіграшах Кубків СРСР і ЦК ЛКСМУ.
ФОТО з АРХІВУ.
Володимир БОЙЧЕНКО і тренер «Спартака» Олександр СЕРБІН.
Під час однієї з поїздок «спартаківці» Сум потрапили в ДТП. Все обійшлося. Скориставшись зупинкою, футболісти вирішили розім’ятися з м’ячем.
Серед пам’ятних матчів – перемоги у товариських зустрічах над «Динамо» і ЦСКА з Москви – 2:1 і 1:0 – відповідно, протистояння з В.Лобановським, Ю.Войновим, А.Бібою, А.Шестерньовим, Л.Яшиним, М.Осяніним та іншими «зіркам» футболу.
По завершенні кар’єри Володимир Маркович чверть століття працював дитячим тренером. Підготував майже 50 футболістів, які заявили про себе. Під керівництвом Володимира Марковича збірна області виграла Кубок України серед юнаків, а команда «Авангард» стала срібним призером чемпіонату України серед спорттовариств.
У червні 2018 року Володимир БОЙЧЕНКО відійшов у вічність. Серед ветеранів футболу розігрується Кубок його пам’яті.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат СРСР. 1962 р. Клас «Б». УРСР. 3 зона. «АВАНГАРД» (Суми) – «АВАНГАРД» (Краматорськ) – 8:2. 17 червня.
«АВАНГАРД» С.: Астафьєв (Шевкаленко), Чавчанідзе, Шульман, Луговий, Аверченко, БОЙЧЕНКО, Сєдов, Кузнецов, Єрьоменко, Орлов, Воєводін.
«АВАНГАРД» К,: Шавель, Бахалов, Філатов (Сафер), Дрозд, Бахман, Разенков, Зінченко, Рудаков, Дригола, Шкарін, Кучеренко.
Голи: Воєводін, Чавчанідзе і Шульман – по 2, Єрьоменко, Орлов – Дригла -2.
Сергій МИРВА: П’ять м’ячі в літопис «Фрунзенця»
За 6 сезонів, проведених у сумській команді майстрів сумського «Фрунзенця», який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР, він провів майже 250 матчів і забив 5 м‘ячів. 5 березня минає 68 років від Дня його народження. Чотири роки тому Сергій Федорович пішов із життя.
СЕРГІЙ – вихованець сумського футболу і Харківського спортінтернату. У складі команди цього навчального закладу виграв юнацьку першість УРСР серед команд майстрів і спортшкіл. Їхніми суперниками у фінальному турніру були ровесники Київського і Львівського спортінтернатів та спортшкіл запорізького Металурга» і ворошиловградської «Зорі». Разом із Сергієм грали Віктор КАПЛУН, Володимир ЛІНКЕ, Сергій БАЛТАЧА та ін. По завершенні навчання у місцевих командах юнаку місця не знайшлося. Він з радістю відгукнувся на запрошення тренерів «Фрунзенця».
У 1978 році дебютант швидко став гравцем основного складу. Демонстрував добротну гру, яку підтримували вболівальники.
– Сергія, назважаючи на його вік, у команді поважали за відкритість і принциповість, він ніколи не дурив, був з усіма у дружніх відносинах, надійним другом, завжди підтримував молодих гравців, – згадує екс-воротар «Фрунзенця» Сергій КІРІЄВСЬКИЙ. – Гравець мав хорошу технічну підготовку. Я помітив: коли суперник пробивав штрафні удари, Сергій ставав у «стінку» і м’яч обов’язково «знаходив» його….
У 1983 році Сергій забив 3 м’ячі. Він, як півзахисник, відзначився у домашніх матчах із «Десною» (сумчани виграли – 3:1) та «Буковиною» (2:1) і виїзному із «Новаторм» (2:2). За словами тренера Анатолія АРХИПОВА, як писала тоді газета «Червоний промінь», «команда, здається, знайшла свою гру, футболісти намагаються грати агресивно, з вогником. Але потрібно докласти максимум зусиль, аби дотримати слова. Напередодні старту вони зобов’язалися вибороти місце, не нижче 12-го. Але того сезону «Фрунзенець» втратив місце у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. «Причина не в гравцях. Тренери, яких запрошували із футбольних центрів, не змогли створити боєздатний колектив, краще було б підтримувати своїх тренерів, дати їм можливість попрацювати, а не вимагати швидких успіхів, здобутими будь-якими засобами» – писав «ЧП». За останні 6 років в ній змінилося 4 тренери. Однак за підбором гравців команда могла були у «золотій» середині. Це підтвердив і Сергій КІРІЄВСЬКИЙ.
Сергій продовжив грати за аматорський «Фрунзенець», з яким успішно виступав у чемпіонаті та розіграші Кубка області.
Стежкою батька пішов і його син Максим. Він подавав великі надії але в Україні не «прописався». Реалізував себе у Польщі, де майже 20 років успішно грав у місцевих командах.
ФОТО з АРХІВУ.
1981 р. Сергій МИРВА із «Фрунзенцем» на зборах під час підготовки до сезону.
Вітання
Павло БАСОВ: Перші голи забив у Сумах
4 березня екс- захисник сумського «Спартака» відзначає ювілейний День народження. Йому виповнюється 50.
ХОЧА кар’єру на професіональному рівні 19-річний юнак розпочинав у друголіговому запорізькому «Вікторі», але сповна розкрив свої можливості, коли виступав за охтирський «Нафтовик» і сумський «Спартак». Із 10-и футбольних років 7 провів у цих командах. До того, як почав став «нафтовиком», сезон відіграв за друголіговий «Факел» з Варви, у складі посів 3-є місце у групі В.
Забивати м’ячі Павло почав, коли після 3-х сезонів в Охтирці перейшов до Сум. Чотири записав на свій рахунок у сезоні 2001/2002. Перший надіслав у ворота маріупольського «Металурга-2» (див. Матчі з історії). Добивався успіхів у зустрічах з ровеньківським «Авангардом» (3:1), торпедівцями Запоріжжя (4:2) і «Фрунзенцем-Лігою-99» (2:1). Дербі відзначалося неабиякою напругою і розв’язкою. На 81-й хвилині Павло з пенальті відкрив рахунок, на 88-й «фрунзенці» його зрівняли, а на 90+2 хвилині городяни забили переможний м’яч.
Павло допоміг сумчанам виграти змагання у групі В Другої ліги і повернутися до Першої. Серед знакових сезонів – вдалий виступ «Спартака» і розіграші Кубка України в сезоні 2000-2001, коли гравці видали матчі на –гора в протистояннях із представниками елітного дивізіону українського футболу – київським «Динамо», обігравши його після – 0:0 в серії післяматчевих пенальті і сімферопольську «Таврію» (3:2), але поступилися у чвертьфіналі київському ЦСКА (1:4).
Кар’єру на професіональному рівні Павло завершував у Сумах, провівши перед цим кілька матчів за харківський «Арсенал».
За 10 сезонів на рахунку Павла 200 матчів, зіграних у 5-и командах Першої і Другої ліг чемпіонату України.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2001/2002. Друга ліга. Група В. ФК «СУМИ» – «МЕТАЛУРГ-2« (Маріуполь)- 4:1. 7 жовтня 2001 р. Стадіон «Авангард». 2500 глядачів. 4-й арбітр: Є.Котенко (Суми).
ФК «СУМИ»: Страшненко ( Суслов, 79), БАСОВ, Столяров ( Охріменко, 82), Ляшенко (В Іваненко, 86), Каретник, Храбров, Литвинов ( Попов, 89), Богач, Совенко ( Серженко, 79), Габісонія, Курбатський ( Сіренко, 62).
«МЕТАЛУРГ-2»: Федунов, Ганицький, Панченко ( Іванов, 60), Соловєнко ( Некрасов, 77), Мамонов, Омельчук, Мазуренко (Нагорнічевський, 67), Браіла, Ваганов ( Рура, 60), Афонін, Міклашевич.
Голи: Ваганов (6), Совенко (34, нереалізований пенальті), БАСОВ (37), Габісонія (40, пенальті, 68), Каретник (71)
Попередження: Ганицький (16), Каретник (30), Панченко (34), І Іванов (63).
Віктор ЯІЧНИК: Дві «золоті» його вершини
Вся його кар’єра, за винятком двох років, пройшла в охтирському «Нафтовику». За команду виступав на аматорському і професіональному рівнях. 5 березня у екс-гравця День народження: Віктору Сергійовичу виповнюється 63 роки.
ВИХОВАНЦЮ запорізького футболу не вдалося потрапити до основного складу місцевого «Металурга», який виступав у Першій лізі чемпіонату СРСР. Все обійшлося 18 матчами у «дублі».,
Перейшовши до охтирського «Нафтовика», 3-и роки виступав на аматорському рівні – у чемпіонаті УРСР серед КФК, де став переможцем змагань. Провів 48 матчів і забив 5 м’ячів.
Від послуг Віктора у дебютному році охтирчан у Другій лізі чемпіонату СРСР тренери відмовилися. Той сезон провів у вітебському «Вітязі». Але довелося його залишити, бо команда посіла останнє місце у своїй зоні друголігових всесоюзних перегонів. В Охтирці згадали про ЯІЧНИКА.
За «Нафтовик» він пограв у чемпіонатах СРСР і України. Перший матч провів 9 серпня 1989 року, в якому «Нафтовик» вдома поступився павлоградському «Шахтарю» (0:1). А перший м’яч забив 4 листопада наступного сезону, зрівнявши рахунок у зустрічі з нікопольським «Колосом» (2:2).
З усіх років найвдалішим у кар’єрі гравця був 1991-й, коли «Нафтовик» виграв золоті медалі останнього чемпіонату СРСР Другої ліги. Віктор відіграв 48 матчів, в яких відзначився 4 влучними ударами у ворота «Хіміка», «Поділля» і «Вагонобудівника» (охтирчани їх обіграли по 3:0), а також сумського «Автомобіліста», зрівнявши рахунок наприкінці зустрічі (див. Матчі з історії). Того сезону взяв участь у 4-х зустрічах в розіграші Кубка СРСР з «Пардаугавою», могильовським і київським «Динамо». Не менш пам’ятним був для гравця і Перший весняний чемпіонат України-1992, коли «Нафтовик» дебютував у Вищій лізі. На жаль, «прописатися» в ній охтирчани не змогли. Віктор зіграв 17 поєдинків.
За свою кар’єру він провів 250 матчів, в яких відзначився 13 разів. З них за «Нафтовик»- 204 і 12 – відповідно.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат СРСР. 1991 р. 2 ліга. Українська зона. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 2:2. 12 травня. Стадіон «Нафтовик». 3500 глядачів.
«НАФТОВИК»: Прохоров, А.Єрмак, ЯІЧНИК, В.Єрмак, Сухарєв, Фомін, Попович, Шуршин, Горох (Задорожний, 57), Тимченко (Матвійченко, 63), Єрмохін (Юданов, 32). Тренер – В.Душков.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Страшненко, Шевченко, Хруслов, Захаряк, Бедрицький, Золотницький, Барліт, Теслик, Боровиков (Кислощаєв, 82), Лукаш, Цисар (Матала, 65), Тренер – М. Фоменко.
Голи: А.Ємак (4), Захаряк (37), Теслик (58), ЯІЧНИК (81).
Олексій ГРАЧОВ: Чотири м’ячі «Бажанівцю» і один «Динамо»
Він серед кращих гравців за всю історію охтирського «Нафтовика». Із 16 професіональних років половину провів у команда з берегів Ворскли, ставши одним з рекордсменів за кількістю зіграних матчів (289) і забитих м’ячів (73). 5 березня у екс-форварда 56-й День народження.
ДО «Нафтовика» вихованець кримського футболу прийшов досвідченим гравцем, маючи в активі майже 120 матчів, зіграних у командах Першої і Другої ліг чемпіонату СРСР. У складі «Чайки» став кращим бомбардиром за сезон.
Разом з охтирчанами дебютував у Вищій лізі Першого незалежного чемпіонату України. Відзначився одним м’ячем, який забив 17 червня 1992 року на 72-й хвилині київському «Динамо» (1:3).
Ударними у кар’єрі гравця стали три наступні сезони: у 129 матчах він забив 48 м’ячів із 199 командних. Особливо «урожайною» була його гра у Макіївці, коли 4 рази змушував господарів розпочинати з центра поля (див. Матчі з історії). Тоді отримав і першу свою нагороду – бронзову медаль першолігового турніру. За підсумком першості 1994/1995 Олексій мав третій результат, забивши у 42 матчах 18 м’ячів. За 4-и турніри першоліговців мав другий результат (44 голи) після Сергій Чуйченка (53). Ще одну відзнаку отримав , коли «Нафтовик» успішно пройшов переекзаменування у Другій дивізіоні.
Окрім «Нафтовика», Олексій виступав за кіровоградську «Зірку», «Елісту» з Уралану, роменський «Електрон» і сімферопольську «Таврію». В усіх командах демонстрував добротну і результативну гру . У підсумку це склало 471 матч і 105 забитих м’ячів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 1994/1995. Перша ліга. «БАЖАНОВЕЦЬ» (Макіївка) – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 3:5. Стадіон «Авангард». 2500 глядачів.
«БАЖАНВЕЦЬ»: Разуванов (Щербинін, 46), Масальський, Мішин (Кретов, 38), Шибіко, Садердінов, Козлов (Симонов, 33), Дорохов, Теркулов, Дьяк, Заєв (Ладейко, 67), Барабаш. Тренер: В.Пищев.
«НАФТОВИК»: Тарахтій, Цисар, Костюков (Листопадов, 79), В.Єрмак, Піскун (Окриков, 82), Таргонський, Шуршин (Лукаш, 73), Корощенко, Захаров, Леш, ГРАЧОВ. Тренер: А.Біба.
Голи: Дьяк (23), Теркулов (81), Барабаш (88) – ГРАЧОВ (12, 21, 38, 71), Костюков (31).
Попередження: Шибіко (25).
Сторінки історії
Знайомтесь: Сумський жіночий «Спартак»
Сумська жіноча команда «Спартак» з футболу народилася у 2003 році і відразу почала виступати у чемпіонаті України серед вищолігових колективів.
БІЛЯ її витоків стояли тренери Микола АБРАМОВ – ініціатор створення, і Віталій ДАВИДЕНКО, президент клубу Сергій НАУМЕНКО і його заступник Віктор КОРНІЄНКО.
Дебютували сумчанки вдало, посівши 4 місце серед 7 команд. Наступний сезон став для «спартаківок» медальним – вони заволоділи бронзових нагородами. За рік сумчанки посідають 4 місце і на цьому команда … завершує свої існування. Влада міста була байдужою до жіночого футболу і полегшено зітнула, коли «Спартак» канув в Лету.
У нашій команді розпочинала свою професіональну кар’єру Катерина САМСОН, яка наразі захищає ворота збірної України.
За 3-и роки сумчанки зіграли 42 матчі. В активі – 22 перемоги і 4 нічиї, у пасиві – 16 поразок. У ворота суперниць забили 59 м’ячів, пропустивши у свої 80.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України – 2003. 2-й етап. «СПАРТАК» (Суми) – «ДОНЧАНКА» (Донецьк) – 0:3. 22 липня. Стадіон «Зміна». 300 глядачів.
Склад «СПАРТАКА»: Катерина САМСОН, Тетяна ФЕДОРЕНКО, Наталія БОЯРОВА, Ольга ЦВЄТКОВА, Ірина КУРИЛОВА, Катерина ЧУЛАНОВА, Людмила НЕМЕШ, Ольга НОВІКОВА, Олена МАТВІЄНКО, Олександра РОМАНІВ, Олена ПУСТОВА,
Запасні: Анна МАРЧЕНКО, Тамара ПАЛАМАРЧУК, Ірина ЧЕРНОВА, Олена СВЯТУШЕНКО, Алла ЛОБУРЦОВА, Світлана КОРЖ,