“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 209.
У випуску:
— Був великим патріотом України.
— Умів підключатись до атак команди.
— У «Фрунзенці» знайшов себе.
— Був першим номером.
— Сергій СУХАНОВ знову в збірній.
Пам’ять
Дмитро БОГАЧОВ: Вічна шана Герою

Дев”ять сезонів він виступав на професіональному рівні за ФК «Суми» і ще два за «Орленту» у четвертому дивізіоні чемпіонату Польщі. Загалом провів 220 матчів і забив 31 м’яч. Був наймолодшим капітаном нашої команди. У сезоні 2014/2015 став її кращим бомбардиром (10 голів) і посів 4-е місце серед снайперів Першої ліги. Був переможцем друголігових перегонів. А коли почалася війна, один з перших пішов захищати країну. Був бойовим медиком.
25 серпня Дмитру мало б виповнитися 33 роки. Але 21 жовтня 2024-го перестало битися серце справжнього патріота України.
ФУТБОЛ він полюбив в дитинстві. Але першим був футзал, виступ за першу в Сумах дитячу команду «Колосок», у складі якої був багаторазовим переможцем і призером всеукраїнський змагань. . Але потім повернувся у футбол. На здібного вихованця СДЮШОР «Зміна» звернули увагу тренери ФК «Суми», який тоді виступав у Другій лізі ЧУ.
-Дмитро був добре вихованим, дисциплінованим, професіональним футболістом. Великий патріот нашої держави, який пішов на фронт захищати нас і наше майбутнє,- ділиться думкою перший заступник голови АФСО Альберт МОЛГАМОВ.
У команді він виділявся своєю вправною грою, мав поставлений потужний удар, мав бійцівський характер. У багатьох матчах його м’ячі були переломними або вирішальними.
За словами першого тренера Олександра ЄЛШАНСЬКОГО, Дмитро вже в дитячій команді був одним із найздібнішим учнем, мав конкретну життєву мету. Сподіваюся, що школа, де він навчався і одній з вулиць буде присвоєно його ім’я.
Він добровольцем пішов рятувати людей. Евакуюючи поранених до госпіталю, отримав важке поранення під час виконання бойового обов’язку на Харківщині. Лікарі боролися за життя Дмитра, але врятувати його не вдалося. Дмитро має кілька бойових відзнак. Він – почесний громадянин Сум, у школі №27 відкрили пам’ятну дошку випускнику, бойовому медику Дмитру БОГАЧОВУ.
Ми дякуємо! Ми пам’ятаємо! Віча шана!
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2014/2015. Перша ліга. «НАФТОВИК-УКРНАФТА» (Охтирка) – ФК «СУМИ» – 3:3. 4 квітня 2015 р. Стадіон «Нафтовик». 1200 глядачів, 4-й арбітр: Я. Пєсоцький (Суми)
«НАФТОВИК – УКРНАФТА»: Варцаба, Циколія, Вечтомов ( Боровик, 59), Зайчук (к), Світличний, Листопад, Крапивний ( Сондей, 46), Павелько, Арвеладзе (Г.Пасіч, 66), Шестаков, Войцеховський ( Яременко, 83).
ФК «СУМИ»: Важинський, Радченко, Медведєв, Котелюх (к), Западня, Ігнатенко (Сидоренко, 60), Піднебенной (Коровіков, 81), Лебеденко, Швець (Єрмаченко, 59), БОГАЧОВ, Іван Гребенюк ( Кравченко, 72).
Голи: Западня (14), Войцеховський (18), Вечтомов (35), Арвеладзе (56), 3:2 БОГАЧОВ (71), Боровик (79, нереалізований пенальті), Єрмаченко (88)
Попередження: Крапивний (4), Ігнатенко (9), Котелюх (49), Зайчук (52), Павелько (75), Кравченко (78), Циколія (87), Єрмаченко (88), Г. Пасіч (90+3).
І в матчі першого кола, який завершився – 1:1, Дмитро БОГАЧОВ на 18-й хвилині відкрив рахунок. На 69-й гості його зрівняли (Іван СОНДЕЙ).
Віталій НОМОФІЛОВ: Перший серед перших
РАЗОМ із сумським «Авангардом» він дебютував у чемпіонаті СРСР в українській зоні класу «Б». Вихід на всесоюзну арену і команді, і воротарю вдався – вони стали «авторами» першої історичної перемоги.
29 серпня минає 86 років від Дня народження Віталія Тимофійовича.
ВІН був серед 12 гравців сумської команди майстрів, хто зіграв в тому історичному матчі, і пропустив перший м’яч. Сталося це на 12 хвилині зустрічі у Сімферополі з «Авангардом», яка зібрала 6 000 глядачів. В дебюті протистояння господарі відкрили рахунок. У середині першого тайму сумчани зрівняли рахунок – відзначився Костянтин ЗІНОВЬЄВ, А після перерви після удару Миколи КЛИМАКОВА захисник господарів «зрізав» м’яч у власні ворота. 2:1 – історична перемога сумчан.
Дебютного року Віталій провів практично усі матчі, Як розповідали ветерани футболу, грав він добре, як і всі футболісти, але в другому колі далися взнаки поспішність у формуванні складу (було 4 місяці), і відсутність досвіду виступів на такому рівні більшості гравців. Адже основу знову команди склали футболісти з аматорських команд Сум (8 виконавців) і Конотопа (5). Саме з міста залізничників із «Шахтаря» взяли Віталія захищати ворота «Авангарда».У складі конотопчан став володарем Кубка області, здолавши у фінальному матчі сумський «Електрон» (1:1, 2:1). Тоді й звернули увагу на 20-річного голкіпера тренери команди майстрів.
До появи в Конотопі виступав за «Металург» з Каменська-Уральська Свердловської області в чемпіонаті СРСР серед КФК. Двічі був срібним призером Уральської зони.
За 2 роки виступів за «Авангард» провів 55 матчів. Провів три матчі у розіграші Кубка СРСР (див. Матчі з історії). Ще один з моряками Севастополя (0:10. На цьому його кар’єра в Сумах завершилася.
На жаль, в історії футболу мало що розповідається про подальшу долю воротаря. Відомо, що провів ще 4 зустрічі у київському СКА, а три наступні роки захищав ворота керченського «Авангарда» ( 33). У вищезгаданих командах відіграв 95 матчів.

МАТЧІ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР. 1961 р.1/128 фіналу. (УкРСР. Зона 2. 1/2 фіналу). «АВАНГАРД» (Кривий Ріг) – «АВАНГАРД» (Суми) – 2:2 ( дод. час – 1:1). Стадіон «Гірник». 5 000 глядачів. 10 червня. Перший матч.
«АВАНГАРД» КР: Ярчук, Лемещенко, Возіян, Гаркуша (к), Басурін, Маркозьян, Максимов, Ляшенко, Яровий, Макаров, Безбожний. Головний тренер – С.Голод.
«АВАНГАРД» С.: НОМОФІЛОВ, Кузнецов, Голубєв (к), Рибіин, Шульман (Чавчанідзе, ?), Слободенюк, Сєдов, Єрьоменко, Самойленко (Аверченко, ?), Клочко, Воєводін. Головний тренер – Сербін.
Голи: 0:1 – Сєдов (1-й тайм), 1:1- Ляшенко (2-й тайм), 2:1 – Возіян ( дод. час), 2:2 – Єрьоменко (дод. час).
Додатковий матч.
«АВАНГАРД» КР – «АВАНГАРД» С. – 2:3 (1:1). 11 червня. Стадіон “Гірникк”. 4 000 глядачів.
Голи: «Авангард» КР – Яровий (?), Ляшенко (?); «Авангард» С – Сєдов (?), Єрьоменко (?), Воєводін (?).
Вітання
Сергій СУХАРЄВ: Захисник, який умів забивати
35 років тому він дебютував в охтирському «Нафтовику», який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР. Першого серпня у матчі з «Океаном» (4:0) забив свій перший м»яч у нашій команді. Саме у «Нафтовику» провів половину сезонів із 22-х, зіграних на професіональному рівні. Він був захисником, який вміло підключався до атак і часто забивав. 24 серпня зірковому гравцю охтирчан виповнюється 63 роки.
ФОТО з АРХІВУ.
«Ніколь» -2024. У її складі Сергій СУХАРЄВ (у нижньому ряду – перший ліворуч) став срібним призером ЧУ серед ветеранів 65 +.
ДО «НАФТОВИКА» вихованець казахського футболу прийшов уже з 9-річним досвідом виступів у командах майстрів «Меліоратор» (Чикмент) і «Зарафшан» (Навої).
Тож зодягнувши футболку «нафтовиків», швидко став одним із лідерів команди. Дебютував 26 липня 1990 року у домашній зустрічі із «Прикарпаттям» (2:0), а за три тури відзначився уже влучним ударом по воротах «Океану» (4:0).
На високому рівні провів Сергій чемпіонський, 1991-й рік. 48 матчів у чемпіонаті, 8 – у розіграші Кубка УРСР і 4 – у Кубку СРСР, м»ячів, на жаль, забити не вдалося. А ось на плечі всіх гравців лягло велике фізичне і психологісне навантаження, адже довелося грати на 3-4-й дні і за місяць проводити 8-9 матчів з великими роз»їздами. І нагородою був успішний виступ. «Нафтовик» став володарем золотих відзнак останнього союзного чемпіонату.
Не менш впевнено продовжив виступати Сергій вже і в чемпіонатах України. Разом з командою дебютував у Першому весняному у вищій лізі. На жаль, втриматися в еліті охтирчанам не вдалося. Захисник відзначився 3-а влучними ударами: двічі у ворота «Металіста» (1:0 і 1:0) та «Прикарпаття» (1:4). Усі голи від забив з пенальті. Реабілітувалися гравці перед своїми вболівальниками у наступному чемпіонаті, вигравши «бронзу» Першої ліги.
За кількістю зіграних матчів у «Нафтовику» Сергій СУХАРЄВ у ТОП-5 серед усіх виконавців.
Окрім «Нафтовика» він по сезону пограв у вищолігових командах тернопільській «Ниві» і луцькій «Волині».
За свою кар’єру на професіональному рівні взяв участь у 631 матчі, забивши в них 33 голи.
Й до цього часу Сергій Віталійович не полишає улюбленої гри. Більше 20 років виступає за команду ветеранів «Ніколь», з якою 13 разів ставав чемпіоном і володарем Кубків України, призером багатьох турнірів з футзалу у різних вікових категоріях. Як кажуть, спокій ветерану тільки сниться.
Матчі і голи Сергія СУХАРЄВА у чемпіонатах і розіграшах Кубків СРСР і України.
«НАФТОВИК» Охтирка 329 – 17
«ЗАРАФШАН» Навої 157 –12
«МЕЛІОРАТОР» Чикмент 91 – 3
«НИВА» Тернопіль 37 – – –
«ВОЛИНЬ» Луцьк 17 – –
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 1996/1997. Перша ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 0:1. Стадіон «Колос». 4500 глядачів.
«ЯВІР»: Симакович, А.Єрмак, Демянець, Захаряк, Листопадов (Колесник, 86), Попович, Острівний, Шуршин (Артюхов, 75), Завгородній, Костюков (.Руденко, 33), Прохоренков. Тренер: В.Душков.
«НАФТОВИК»: Столбовий, СУХАРЄВ, Шулятицький (Захаров, 78), Вас.Єрмак, Амілехін (Фесенко, 46), Задорожний, Гольдін, Школьников, Барановський (Липинський, 87), Зінченко, Черношвець. Тренер: Вас.Єрмак.
Гол: СУХАРЄВ (77)
Попередження: Попович – Амілехін, Гольдін, Школьников, Черношвець.
Вилучення: Попович (52 – друге попередження).
Леонід СУГИРІЙ: Відкрив себе у “Фрунзенці».
.
П’ять років довелося йому шукати свою команду. У київському «Динамо», в якому мріяв заграти, за два сезони провів лише один матч. Пробитися до основи було практично неможливо – у загальному списку значилося більше 40 гравців. А хто грав тоді у захисті? Легендарний «директор» Вадим СОСНІХІН, Володимир ЛЕВЧЕНКО, Володимир ТРОШКІН, Сергій КРУЛИКІВСЬКИЙ. Спробуй з ними позмагатися. Не склалося і в ужгородські «Говерлі». Там вдалося забити свій перший м’яч. А знайшов себе і заявив про себе Леонід у сумському «Фрунзенці». Дебютував у 1974 році, коли команда здивував своєю грою і впевненим виступом у Другій лізі чемпіонату СРСР. А свою появу на полі Леонід відзначив двома влучними ударами.
ФОТО з АРХІВУ.
1976 р. Леонід СУГИРІЙ (у нижньому ряду – другий ліворуч) у складі сумського «Фрунзенця».
ПРАКТИЧНО кожного сезону Леонід , за винятком одного, збільшував свій бомбардирський доробок. Він не боявся йти вперед, підключатися до атак і розіграшу стандартів. На жаль, після злету, справи у команди не йшли, вони поступово котилася долу. Єдиною втіхою став успішний виступ у розіграшах Кубка Дружби, де двічі поспіль здолали курський «Авангард» (в одному матчі Леонід забив переможний м’яч) і Кубка УРСР серед команд Першої і Другої ліги.
Сумчани дійшли до півфіналу , вивівши з боротьби житомирський «Автомобіліст» (0:1, 2:0), хмельницьке «Динамо» (1:0, 1:1), харківський «Металіст» (4:1 , 0:1), а пройти сімферопольську «Таврію» за крок до фіналу не вдалося (1:5, 1:0). Часта зміна тренерів і гравців не сприяли стабілізації складу і гри. І це швидко принесло свої негативні результати. Це, мабуть, Леонід відчував і залишив команду і приємні спогади у серцях вболівальників.
В активі захисника – міжнародна товариська зустріч із любительською командою Робочої спортивно-гімнастичної федерації Франції, яка зібрала чималу глядацьку аудиторію. Нашим гравцям тоді пообіцяли підвищені преміальні – по 50 рублів за перемогу. Сумчани хвацько провели перший тайм, забивши гостям 4 «сухих» м’ячі. А після перерви дещо заспокоїлися і втратили ініціативу. Цим і скористалися гості, швидко скоротивши рахунок до мінімуму. А на останніх хвилинах ледве сумчани не втратили перемогу і преміальні. На щастя, господарів виручила поперечина…
На жаль, повної статистики зіграних матчів Леонідом СУГИРІЄМ історія не зафіксувала. Немає даних про три роки. Тож наразі маємо 158 матчів (всі вони проведені у «Фрунзенці») і 16 забитих м’ячів.
26 серпня в одного з найкращих захисників сумської команди майстрів ювілейний День народження. Йому – 75 років.
Знай наших!
Гол Сергія СУХАНОВА – кращий у турі
Sport Arena визначила символічну збірну третього туру УПЛ, а також кращих в індивідуальних номінаціях.
ВДРУГЕ поспіль у цьому списку вихованець охтирської ДЮСШ, а наразі латераль (у футболі – це крайній захисник) київської «Оболоні» Сергій СУХАНОВ

Цього разу кращим названо його гол, який він забив у Львові у ворота «Руху» (кияни виграли – 2:1). Вдруге поспіль Сергій видає шедевр. Тоді забив здалека з гри, а цій зустрічі – зі штрафного. Класика, яку виконує латераль, змушує задуматися – а що буде з воротарями суперників «пивоварів», коли ще ЧЕРНЕНКО повернеться на поле?
У 3-х матчах Сергій забив 2 голи і входить до ТОП-10 кращих бомбардирів. В «Оболоні» 7 очок і вона розділяє із суперниками 2-5 місця.