“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм від Григорія М.РЕВИ». Випуск 232.
У випуску:
— У Лебедині розіграли Кубок пам’яті Володимира РОМАНЕНКА.
— Вітання ветеранам футболу.
— «Серж» приймає вітання з чемпіонством.
— Молодці, пацани! Як грають у ЧУ наші юнаки.
Пам’ять
І серце, віддане футболу
Водиннадцяте в Лебедині відбувся традиційний розіграш Кубка з футзалу пам”яті легендарної особистості міста Володимира РОМАНЕНКА, якому 21 лютого виповнилося б 79 років. Але у 2012 -у він залишив цей світ.
В ПАМ’ЯТЬ про гравця і тренера місцевих команд Олександр КРИМЕЦЬ за підтримки не байдужих людей організовує цей турнір на честь свого товариша.
-З Володимиром ми дружили більше 30 років, разом виступали в одній команді, виграли обласну першість по Другій групі, зустрічалися з ветеранами київського «Динамо» і збірної СРСР. А з якими майстрами тоді грали! Володимир МУНТЯН, Віктор КОЛОТОВ, Віталій ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, Едуард СТРЕЛЬЦОВ, Ігор НЕТТО та ін.. Запам’яталися бойова нічия із «збірниками» (1:1), мінімальна поразка від киян. Ото були дійсно свята футболу, які збирали на стадіоні «Авангард» до 12 тисяч вболівальників.
Пригадую: після чергової зустрічі «Хіміка» з «динамівцями» майстер спорту СРСР Віктор БЕЛЬКОВ відзначив змістовну і професіональну гру, зокрема Володимира РОМАНЕНКА, Миколи КОСТЮКОВА і Володимира КОБЗАРЯ. Було приємно почути такі відгуки від досвідченого гравця. У місті зберігають пам’ять про Володимира Сергійовича. – людину, яка віддала своє серце футболу. У 2015 році на фасаді будівлі стадіону «Авангард» від вдячних лебединів відкрито меморіальну дошку. Тут він провів свої найкращі роки.
… В ЦЬОГОРІЧНОМУ турнірі змагалися 8 команд з Лебедина, Охтирки, Липової Долини і Сум, які грали за олімпійської системою. Виступали гравці різних вікових категорій – від вихованців ДЮСШ до ветеранів, найстаршому з яких було 70 років.
Вболівальникам нудьгувати не довелося, Були і боротьбі, і результативні ігри, і змістовні комбінації, і красиві голи. У 8-и протистояннях суперники забили 96 м’ячів. Рахуйте, якою була результативність в кожному матчі! Долучилися до гри, зокрема голова АФСО Андрій ПРОХОРОВИЧ, учасник трьох літніх Олімпіад Ігор ГЛАВАН, який наразі готується до виступу на світовій першості, екс-гравець «СумДУ» в Екстра-лізі чемпіонату України Андрій БУРДЮГ та ін.
У фінальному матчі зустрілися «Кремінь» з Охтирки і сумський «Автопоінт», які переможно пройшли матчі двох попередніх етапів. Футзалісти обласного центру вигравали, але суперник зумів нав’язати їм свою гру і довести її до перемоги- 9:4. Тож «Кремінь» повернувся додому з Кубком.
Порадував своїм виступом місцевий «Ветеран». І хоча у матчі за 3-є місце він поступився «Агро-Долині» з Липової Долини (3:6), але гравці справили приємне враження своїми бійцівським якостями, як і ветеранм сумського «Пресинга-2000», котрі поступилися срібному призеру турніру.
Окрім спортивних відзнак, гравці отримали пам’ятні вимпелf, а кращим гравцям з кожної команди вручено пам’ятні призи.
.
На фото: гравці «Пресинга-2000» і «Автопоінта» після очної зустрічі сфотографувалися на згадку.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
1981 р. Товариська зустріч. «ТРАКТОР» (Лебедин) -«ДИНАМО»-ветерани (Київ) – 0:1. Стадіон «Авангард». 12 000 глядачів.
«ТРАКТОР»: Чурилов, Трохименко, Кулінич, В. РОМАНЕНКО, Кримець, Костюков, Прокопченко, Склярський, Бережний, Кобзар, Радчук, Сіробаба, Дементов, Рибалка.
«ДИНАМО»-ветерани: Банніков, Решко, Коньков, Колотов, Хмельницький, Слободян, Шепель, Кузнецов, Дамін, Богданов, Єрохін, Назаров, Мірошник.
Гол у другому таймі забив Слободян.
Вітання
Сергій ГОРОХ: «Нафтовик», «Явір» і «Слов’янець»
У цих командах пройшла вся його кар’єра на професіональному рівні. А розпочалася вона 40 років тому в Охтирці разом з дебютом команди у Другій лізі чемпіонату СРСР. Тут він забив і свій перший гол. Днями ветеран футболу відзначив 57-й День народження.
ДЕБЮТУВАВ Сергій у «Нафтовику» 17-річним пацаном у 1986 році, не маючи за плечима досвіду виступів, не рахуючи матчів, зіграних на юнацькому рівні за ДЮСШ м. Ізяслав, в якому народився, і львівську ШІСП. У складі цих команд двічі став переможцем юнацьких чемпіонатів УРСР і СРСР. На всесоюзному рівні команда виграла усі 5 матчів у ровесників Єревана, Тбілісі, Києва, Харкова і Ворошиловграда. В цих змаганнях гартувався характер юнака, в яких він набув першого ігрового досвіду.
«НАФТОВИК (Охтирка) – 1986-1987, 1990 – 1991 рр.. Чемпіонат СРСР. 2 ліга. 121 матч – 12 м’ячів. Кубок СРСР – 4 матчі, Кубок УРСР – 5 матчів.
Перший матч провів 6 квітня з «Поділлям» (0:0). Перший гол забив у домашній зустрічі з «Буковиною» (4:0). У поєдинку з «Чайкою» відзначився двічі (3:0). У 5-и його голи були вирішальними. В 11 матчах, в яких Сергій забивав, «Нафтовик» лише раз зіграв внічию з кам’яно-бузькими «Карпатами» (1:1). Він зрівняв рахунок. Ті зустрічі «нафтовики» завершили з різницею м’ячів 31 – 4.
У складі «Нафтовика» став чемпіоном Другої союзної ліги. Входить до ТОП-10 гравців, які зіграли 100 і більше матчів за команду і забили найбільше голів. У матчах на Кубок СРСР брав участь у зустрічах з ризькою «Пардаугавою», могилівським і двічі київським «Динамо».
Чемпіонат України – 1992 -1993. Вища ліга. 8 матчів – 1 гол. Перша ліга. Бронзовий призер. 21 матч – 4 м’ячі. Кубок України – 4 зустрічі. Вихід до чвертьфіналу. Перемога над «Таврією» -2:0.
Єдиний м’яч у Вищій лізі надіслав вдома у ворота одеського СКА (3:1).
«ЯВІР» (Краснопілля) – 1995-1997. 35 матчів – 2 голи. Кубок України – 4 зустрічі. Перемога над «Кремінем» в серії післяматчевих пенальті після – 0:0. Вихід до 1/8 фіналу.
Дебютував 30 років тому3 березня 1996 року у матчі 1/16 фіналу розіграшу Кубка України із «Зорею» (2:0). А за місяць провів першу першолігову зустріч ЧУ в Охтирці з «Нафтовиком (0:0). Перший гол Сергія став рятівним для «Явора». На 86-й хвилині він зрівняв рахунок (1:1) у зустрічі із житомирським «Хіміком».
«СЛОВ’ЯНЕЦЬ» (Конотоп) – 1997-1998. Чемпіонат України . Друга ліга. 20 матчів – 2 голи. Кубок України – 1 гра.
Доробок Сергія ГОРОХА за 9 років, проведених на професіональному рівні склав 223 матчі і 21 м’яч.
По завершення кар’єри він кілька років пограв за аматорський «Нафтовик2». Працював у тренерському штабі «Нафтовика», директором ДЮСШ «Нафтовик», дитячим тренером, помічником тренера ФК «Тростянець», який виступав у Другій лізі ЧУ.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 1992/1993. Перша ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «РОСЬ» (Біла Церква) – 3:1. 11 листопада 1992 р. Стадіон «Нафтовик».1500 глядачів.
«НАФТОВИК»: Прохоров (Тарахтій, 88), Євтушок, ГОРОХ (Чирва, 85), Піскун (.Полтавець, 84), Сухарєв, В.Єрмак, Попович, Шуршин, Грачов, Леш (Задорожний, 62), Захаров (Амілехін, 78). Тренер: Г.Макаров.
«РОСЬ»: Колесников, Васильєв, Тимофєєв, Нагорних, Дейнеко, Голдецький, Коренєв, Приходько, Гончаренко, .Мельниченко (Маслов, 72). Тренер: С.Гончаренко.
Голи: ГОРОХ (5, 71), Сухарєв (64 – з пенальті), Тимофєєв (70 – з пенальті).
Микола КОРЖ: Був господарем 18 квадратних метрів
27 лютого у нього ювілейний, 65-й День народження. А пізніше, 22 серпня, виповнюється 40 років, як 15-річним юнаком він зіграв перший офіційний матч в чемпіонаті області. У воротах провів 40 сезонів, з них 22 – за команду Дружби. Востаннє на поле вийшов у 47 років.
ФОТО з АРХІВУ. Микола КОРЖ у польоті за м’ячем.
Він дійсно легендарний голкіпер «Колоса»/»Факела». І це не перебільшення. Окрім команди рідного міста, впевнено виступав за інші колективи. Коли вчився в технікумі, грав за конотопський «Рефрижератор», будучи студентом, у складі сумського «Маяка» став чемпіоном області, під час служби в армії – виграв «бронзу» в чемпіонаті Кзил-Ординської області Казахської РСР, з охтирським «Спартаком» заволодів Кубком «Робітничої газети» у рамках чемпіонату Укрради ДСТ «Авангард» та призером багатьох турнірів. Не менш успішно захищав ворота у хокейних баталіях.
За команду Дружби провів 249 матчів, забив 11м’ячів, у 12 зустрічах парирував пенальті. Не менше зіграв і за інші команди. Очолює символічний Клуб воротарів, повівши 62 гри на «нуль», посідає 5-е місце серед «Гвардійців «Факела». Під №1 у списку 33-х найкращих гравців за всю історію дружківського футболу. Як тренер, став переможцем і срібним призером обласних змагань.
«Микола грав впевнено, мав хорошу технічну підготовку, добре діяв на виходах, часто успішно грав у полі». ( Зі спогадів ветеранів команди «Факел»).
Сезони, матчі, голи і пенальті Миколи КОРЖА
1976 р. 22 серпня 15-річним школярем дебютував у першості області серед команд 2-ї групи з командою «Колос» (Береза) -8:0. На 79-й хвилині замінив Олександра ВЕРЕТЕННИКА. 5 вересня у матчі з «Десною» (Шостка) – «Колос» (7:2) з пенальті забив свій перший гол.
1977 р. У зустрічі «Колос» – «Спартак» (Ромни) – 4:0 парирував перший пенальті.
1978 р. У 4-х офіційних матчах відбив пенальті. 14 травня вперше вивів «Колос» на поле в якості капітана команди. Став володарем Кубка району.
1980 р. Команда почала виступати під назвою «Факел». Дружбівці посіли 3-є місце в першості області серед КФК 2-ї групи і вийшли до 1-ї. У матчі з білопільським «Авангардом» (1:2) реалізував пенальті, у зустрічі зі стецьківським «Садоводом» (2:0) забив гол з пенальті. Переможець першості облради ДСТ «Колос».
1981 р. У поєдинках із шосткинським «Колосом» (1:3) і кролевецьким «Арматурником» (0:0) відбив м’ячі з карної точки.
1982 р. Парирував пенальті у матчі 1/8 фіналу розіграшу Кубка області «Факел» – «Авангард» (Глухів) – 4:1. У зустрічі першості облради ДСТ «Колос» з глухівським «Колосом» (3:1) не забив пенальті. Став переможцем обласних сільських ігор молоді, бронзовим призером першості УРСР серед команд бурякоцукроагропрому і володарем Кубка облагрохарчопрому.
1984 р. Не реалізував пенальті у матчі «Електрон» (Ромни) – «Факел» (4:0). У фінальних зустрічах першості облради ДСТ «Трактор» (Лебедин) – «Факел» – 0:1 і 1:0 (післяматчеві пенальті -7:6) схибив, виконуючи удар. Миколу названо кращим гравцем матчу чемпіонату області «Сільгосптехніка» (Ромни) – «Факел» – 4:0.
1986 р. Кращий гравець протистояння «Електрон» (Ромни) – «Факел» (5:0). З охтирським «Спартаком» не реалізував пенальті (0:4)
1989 р. Учасник товариської зустрічі з ветеранами київського «Динамо» (див. Матчі з історії). У зустрічах з білопільським «Авангардом» (1:2) і глухівським «Спартаком» (1:3) парирував пенальті.
1990 р. Кращий гравець зустрічі ФК «Лебедин» – «Факел» (5:2).
1991 р. У складі охтирського «Спартака» став володарем Кубка «Робітничої газети». «СПАРТАК» – «ЛІДІЇВКА» -1:1. Воротар Микола КОРЖ неодноразово виконував карколомні кидки, що аплодували йому навіть суперники.
2000 р. Реалізував пенальті у матчі «Витязь» ( С.Буда) – «Факел» (3:8).
2008 р. В якості граючого р тренера 18 листопада у Лебедині провів останній матч, в якому «Факел» поступився господарям – 3:8.
Олександр КВАША – тренер роменських команд «Сільгосптехніка» і «Електрон»: – Микола був класним воротарем. Природа наділила його для цього всіма даними і якостями.
З «Факелом» ми зустрічалися кілька разів в матчах чемпіонаті області. З усіх зустрічей запам’яталася одна 1985 року. Тоді я тренував «СГТ». Ми стартували невдало, програвши усі 6 матчів з мінімальними рахунками. До Дружби їхали з надією взяти очки. Але не тут-то було! Микола творив дива у воротах, щонайменше, якщо мені не зраджує пам’ять, 5 разів рятував свою команду в, здавалось би, безнадійних ситуаціях. Ми поступилися, пропустивши єдиний м’яч на останніх хвилинах зустрічі. Я довго не міг заснути і часто згадував той поєдинок. Правда, у другому колі ми реабілітувалися, вигравши – 4:0. І тут, якби не впевнена гра Микола, рахунок міг бути значно більшим. Я думаю, він міг успішно виступати і на професіональному рівні, але був патріотом, як гравець і як тренер своєї команди, свого міста. На таких особистостях тримається місцевий футбол. Але їх, на жаль, наразі одиниці.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
1989 р. Товариська зустріч. «ФАКЕЛ» (Дружба) – «ДИНАМО» – ветерани (Київ) – 1:2. 27 травня. 1200 глядачів.
«ФАКЕЛ» : КОРЖ, Пєсоцький (Сорокін, 82), Сапсай, Шрамченко, Шульга, Ляхницький, Міренцов, Харитонов, Латиш (Веретенников, 46), Мірошніченко (Павленко, 46), Губський.
«ДИНАМО» -ветерани: Рудаков (Роменський (46), Кочубинський (Трояновський, 38), Островський, Капличний , Жкравльов, Кузнецов, Білоус, Євсеєнко ( Назаров, 46), Дамін, Слободян, Хмельницький.
Голи: Слободян (3:2), Павленко (57 – з пенальті), Хмельницький (74).
Олександр БОНДАРЕНКО: Забивав і суперникам, і собі
Ветеран футболу, екс-захисник сумської команди майстрів «Фрунзенець» 27 лютого відзначив свій ювілейний, 65-й День народження. Три сезони відіграв у Другій лізі чемпіонату СРСР, доки він не втратив в ній місце. Провів майже 70 матчів, в яких відзначився 6-а влучними ударами. Особливо «урожайним» був для БЕНІ (це його футбольне псевдо) 1985-й рік. Став чемпіоном області, виграв Кубок сезону – приз молодіжної газети «Червоний промінь», увійшов до списку 22-х кращих футболістів. Не один рік згодом виступав за команди ветеранів з футболу і футзалу.
Із інтерв’ю з Олександром БОНДАРЕНКОМ.
-У КОМАНДУ «Фрунзенець» взяли у 18 років у середині сезону. На жаль, не пригадаю, в якому матчі дебютував, а перший гол забив 1-го жовтня, надіславши його у ворота горлівському «Шахтарю» після розіграшу кутового. Він виявився єдиним і переможним. Одного разу мене не взяли на виїзні матчі. Не знайшлося місця, бо тоді в команду запросили легіонера. Знаєш, було прикро. Але можна сказати, виручила армія, потрапив до спортроти через київський СКА, де вже грав Григорій ЛАЗАРКО, а граючим тренером був Володимир МУНТЯН. З Володимиром ТАНЧИКОМ служили в артполку в Дніпропетровську. Грали за місцеві команди. Я, приміром, став чемпіоном області. Потім вже вдвох виступали за команду «Самара» з Новомосковська, з якою були фіналістам розіграшу Кубка області. Після служби повернулися додому, стали грати за «Фрунзенець». Але недовго, бо він «вилетів» з Другої ліги. Скажу відверто, аби врятуватися, треба було купляти матчі у Керчі і Севастополі. А три заключні домашні зустрічі вже нічого не вирішували. В усі роки команда була для місцевої влади своєрідне більмо на оці.
Того сезону вдалося забити 4 голи. Три – у Харкові «Маяку». Найпам’ятніші м’ячі надіслав у Харкові «Маяку». Два – супернику, а один- у ворота своєї команди. Ми виграли – 3:2. По разу відзначився ще у зустрічах з бережанською «Нивою» (2:0) і чернігівською «Десною» (3:1).
Після Сум міг ще пограти, але вирішив, як кажуть, «зав’язати» з професіональним футболом, продовжив себе на аматорському рівні. Спочатку грав за «Ливарник», а потім за команду заводу, де працював розмітником. Виступав до 40 років. Кілька разів перемагали у чемпіонаті і розіграші Кубка області. .
ФОТО з АРХІВУ.
2 вересня 2020 р. Товариська зустріч вихованців сумського футболу і ФК «Суми». Олександр БОНДАРЕНКО у нижньому ряду третій праворуч.
Чи не шкодую, що саме так склалася моя футбольна кар’єра? Був момент, що могло бути все по-іншому. Коли грали на одному турнірі, тренер черкаського «Дніпра» Анатолій МОЛОТАЙ запрошував у свою команду. Коли у «Фрунзенці» про це дізналися, швиденько все зробили, аби мене залишити в команді. А треба було спробувати. Що тепер про це вже шкодувати….
Екс-гравець «Фрунзенця» Володимир ТАНЧИК:
-З Олександром ми грали разом багато років. Був бійцем на полі. Він ніколи не грубіянив, не ховав ніг в єдиноборствах. У нього була особлива вправність і впевненість у своїх діях. Не володіючи високою швидкістю, вправно обирав місце і не втрачав нагоди вдарити по воротах з будь-якої позиції і відстані. А ще, як говорили футболісти, мав хорошу колотуху. Як ФОМЕНКО, грав просто і надійно.
Турніри
«Серж» на чемпіонському Евересті
У передостанньому матчі чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів 55+ визначався переможець перегонів. Ним уперше стали гравці «Сержу», хоча це вони могли зробити ще у попередньому турі, але зазнали невдачі. Загострилася боротьба за друге місце між «ЗіКоНі» і «Динамо». Все вирішиться наступної неділі.
«ФОРТУНА» – «СЕРЖ» – 3:6.
Початок зустрічі аутсайдера і лідера був багатообіцяючим та інтригуючим. Двічі «фортунівці» виходили вперед після ударів Василя ЄРМАКА і Андрія ЛАЗАРЄВА на 1-й і 6-й хвилинах – відповідно, і двічі суперник відігрувався (Володимир ТАНЧИК – на 2-й хвилині, Ростислав РЕВЕРА – на 9- й). Згодом дальнім ударом В’ячеслав ЙОЛКІН вивів «Сер;» вперед, а за 30 секунд на перерву теж дальнім пострілом закріпив перевагу Володимир ТАНЧИК. . Долю матчу було практично вирішено.
Двічі на 38-й хвилині – з інтервалом у декілька секунд – В’ячеслав ЙОЛКІН і Анатолій РОГОВИЙ довели перевагу «Сержа» до 6:2. За хвилину Юрій ГУЗЬОНИЙ зменшив лише різницю м’ячів.
На фото: команда «Серж»- чемпіон Сум з футзалу серед ветеранів 55+.
«ДИНАМО» – «ЗіКоНі» – 2:1.
У разі перемоги «ЗіКоНівці» достроково ставали срібними призерам. Але суперник зробив їм підніжку і виграв очну зустріч. Рахунок на 7-й хвилині відкрив Сергій ПЕТРЕНКО, і лише через 27 хвилин Віктор ПУКАСЬ його подвоїв. Між ними у «ЗіКоНівців» було вдосталь моментів, аби не тільки відігратися, проте суперник вправно тримав оборону. Після другого голу вони почали грати п’ятим гравцем. Якщо раніше ситуацію їм вдавалося у такий спосіб рятувати, то цього разу не вийшло. Сергій ПАВЛЕНКО лише «розмочив» рахунок.
Це була перша перемога «динамівців» над «ЗіКоНі».
ГЕРОЇ туру – Володимир ТАНЧИК і В’ячеслав ЙОЛКІН, які забили по 2 м’ячі.
ГОЛИ туру – Володимир ТАНЧИК і В’ячеслав ЙОЛКІН добилися успіхів дальніми ударами.
Бомбардири: В’ячеслав ЙОЛКІН і Ростислав РЕВЕРА – по 10 м’ячів, Дмитро РУДНЯК і Андрій ЛАЗАРЄВ – по 9.
Становище команд: «СЕРЖ» – 26 очок, «ЗіКоНі» – 18, «Динамо» – 17, «Фортуна» -1.
Тренер новоспечених чемпіонів Сергій БАРАННИК не приховував свого задоволення, адже вперше команда стала чемпіоном. Торік вона була другою і виграла Кубок. За його словами всі гравці демонструють стабільну гру, поразка на фініші не вплинула на їх настрій. Усі старалися в міру своїх можливостей. Приклад подавали, зокрема капітан команди Володимир ТАНЧИК, свої найкращі бомбардирські якості демонструють В’ячеслав ЙОЛКІН і Ростислав РЕВЕРА, які вдвох у ворота суперників надіслали 20 голів із 37 командних, та інші.
У заключному турі зустрічаються: «Динамо» – «Серж» (попередні зустрічі- 0:1, 1:1, 263) і «ЗіКоНі» – «Фортуна» (4:3, 3:3, 6:2).
«Хет-трик» Романа СОВЕНКА і рятівні м’ячі Сергій СТРАШНЕНКА
Кубок Сум серед ветеранів 45+. Перші матчі.
«ОРІОН» – «ПАРИТЕТ»- 3:3. У «паритетівців» «хет-триком» відзначився Роман СОВЕНКО. Він врятував команду від поразки, забивши м’яч на 39-й хвилині зустрічі.
«УКРАЇНА» – «ДЕМЕТРА» -2:1. Нелегка вікторія чемпіона. Виручив воротар Сергій СТРАШНЕНКО, який відзначився двома результативними ударами.
За тиждень – повторні зустрічі.
Знай наших!
Коли Кіріл забиває – «Барса» перемагає
Впевнено торують дорогу до чемпіонської вершини у вищоліговому чемпіонаті України з футзалу серед юнаків Ю-15 вихованці Шосткинської КДЮСШ «Барса»., яких тренує Владислав ПЕТРЕНКО.
СВОЇ позиції вони зміцнили після матчів чергового туру, в яких взяли максимум очок. З рахунком 3:0 шосткинці перемогли ровесників Коцюбинської ДЮСШ. Рахунок відкрив Кіріл ТУПІК, а розвинули успіх Володимир ГАЛИЧ і Златан ДУПЛІН. І в наступній зустрічі із хмельницьким «Соколом» заспів зробив Кіріл ТУПІК після того, як суперник першим вийшов уперед. Лев ОРЕЛ, Андрій ДАЦЕНКО і Артем ДАНИЛІВ довели зустріч до перемоги. За матч із луцьким «Любартом» «барсівці» отримали технічну перемогу (5:0.
Після 10 матчів у «Барси» 36 очок. 22 – у «Сокола», 20 – у «КІВС in. IT» зі Львова, який залишається потенційним лідером, маючи три гри у запасі.
На чолі списку бомбардирів Артем ДАНІЛІВ, який відзначився 11 разів. У ТОП -10 Андрій ДАЦЕНКО і Кіріл ТУПІК, які забили по 5 м’ячів.
«Лідери» підтверджують своє лідерство
Не менш впевнено стартували у чемпіонаті України з футзалу серед Ю-14 юнаки сумського ФК «Лідер». За нагороди ведуть боротьбу 12 команд.
ПІСЛЯ стартових матчів сумчани разом з ровесниками одеського «Чорного моря» дуетом лідирують, набравши по 12 очок після 5 зустрічей. У 4-х команд по 9 пунктів і вони розділяють 3-6 місця.
Наші юнаки обіграли по 5:0 «Епіцентр» з Дунаїівців – 5:0 (двічі відзначився Валерій БЄЛАН) і учнів Коломийської ДЮСШ (по 2 голи забили Валерій БЄЛАН і Давид КОПИЛ), по 3:1 на свою користь завершили зустрічі із «Чорним морем» і футзалістами ДЮСШ з Маневичів (2 влучні удари в активі Данила САЄНКА). А ось вихованцям «КІВС in. IT» зі Львова сумчани поступилися. По ходу зустрічі програвали – 0:3. Вдалося лише скоротити рахунок до мінімум. У підсумку перша поразка -2:3.
На жаль, невдало провели матчі вихованці Шосткинської КДЮСШ «Барса» Стартували із впевненої перемоги на «Епіцентром» -5:0. «Хет-триком» відзначився Назар ЩЕРБАК. 2 голи він забив на 4-й хвилині. Затим в серії післяматчевих пенальті після – 4:4 в основний час поступилися вихованцям КДЮСШ з Коломиї. Решту 3 матчі шосткинці програли суперникам із «сухими» рахунками: по 0:2 – «Чорному морю» та ДЮСШ (Маневичі) і 0:1 – «Вікторії» з Одеської області. Маючи 4 очки, «Барса» – на 10 рядку турнірної таблиці.
У ТОП-10 кращих бомбардирів Давид КОПИЛ і Назар ЩЕРБАК, які забили по 5 м’ячів та Валерій БЄЛАН, у якого 4.
На фото: команда Шосткинської КДЮСШ «Барса» зі своїми вболівальниками і гравці «Лідера»
У ВИЩОЛІГОВОМУ чемпіонаті Ю-12 серед 10 команд «Лідер» розділяє 1-3-ємісця із вихованцями Черкаської КДЮСШ-1 та ДЮСК «Вікторія» з Роздільної Одеської області- у них по 12 очок після 5 матчів. У трьох зустрічах сумчани зіграли внічию, але влучніше виконували післяматчеві пенальті.
Серед кращих бомбардирів – Іван ЗЮЗЬ, який разом із черкащанином Олександром СТАРЦЕВИМ забили по 8 м’ячів.
«МХП-Рятувальник»: А медалі – поруч
Після матчів чергового туру першолігового чемпіонату України серед Ю-19 гравці роменського «МХП-Рятувальник» мають хорші шанси статти, як мінімум, бронзовими призерами цих змагань.
НАРАЗІ вихованці Ігоря САЛІВОНА на 3-у місці, випереджаючи на 5 очок «Ікву -Стир» з Рівненської області. Все має вирішитися у наступній очній зуст@ічі суперників. Крім них, роменчан екзаменуватимуть ровесники київської ДЮСШ-25 і ДЮСШ «Академія футзалу» із Житомира.
Після 11 матчів лідирують футзалісти Богодухівської ДЮСШ -30 очок, 27 – у криворізького «Локомотива» , 23- у «МХП-Рятувальник». Цікаво, що матч у лідера роменчани виграли -5:1 (двічі відзначився Нікіта КОЗАЧЕНКО), а криворіжцям поступилися -1:3 після удару Давіда ШОКУНА.Долю цієї зустрічі було вирішено впродовж 5-и хвилин. А якби виграли, то були б на місці суперників. Ще однієї поразки зазнали від киян -1:2.
У двох зустрічах наші земляки забили суперникам по 5 м»ячів, обігравши «Іллічівець» з Одеської області -5:1 (по два голи в активі Нікіти КОЗАЧЕНКА і Олексія ПЕТРЕНКА) і учнів Рогатинської ДЮСШ – 5:0. На 23-й і 24-й хвилинах «рятувальники» надіслали у ворота суперників 3 м’ячі.Нікіта КОЗАЧЕНКО і Олексій ПЕТРЕНКО серед кращих
бобардирі чемпіонату. У них 10 і 8 м»ячів – відповідно.
Спогад
Про що «розповіло» фото
Ці дві фотографії розділяють 50 років і 8 місяців. На чорно – білій (посередині) – цьому хлопчику 3 рочки, а на кольоровій (він ліворуч) – 54. Наразі Ростислав РЕВЕРА – гравець команди «СЕРЖ», з якою вперше виграв звання чемпіона Сум з футзалу серед ветеранів 55+ і став одним з кращих бомбардирів цього турніру.
ЧОРНО-БІЛЕ фото зроблене 31 травня 1975 року. На ньому – моя сестра Таня (ліворуч), Ростислав і сусідка Алла СОРОКА.
Із сім’єю Ростислава (вона тоді жила на квартирі) і Аллою ми були сусідами. Часто тьотя Валя – мама Ростислава – просила нас доглянути за її синочком. Ми охоче з ним займалися. Хлопчик був спокійним, хоча і непосидючим, але слухняним.
Пригадую, одного разу приніс додому футбольний м’яч (я тоді займався в ДЮСШ), Ростику було десь років 5. І ми втрьох влаштовували футбол прямо на вулиці. Дядя Вася -так я називав його батька – підказував сину, як треба грати, бити по м’ячу тощо. Було видно, що сам батько захоплювався у молодості футболом, бо добре володів м’ячем і хотів, щоб син теж навчився грати. То були перші уроки футболу для хлопчини. Навчання продовжив у ДЮСШ у тренерів Анатолія ДЖУРА і Віктора ГРЕЧАНОГО. Ті часи він згадує по-особливому і гордиться, що свого часу грав, зокрема з майбутнім гравцем збірної України і «Динамо» Владиславом ПРУДІУОМ. Любов до футболу Ростислав зберіг на все життя. Ним займалися і двоє його синів. Працюючи наразі лікарем, Ростислав Васильович знаходить час для улюбленого заняття. Серед досягнень – третє місце у складі команди «Техномаркет» у турнірі «Чемпіонат світу по-сумськи». А виграш чемпіонату Сум – перша його висота.
А зустрілися з Ростиславом на одному з матчів чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів..
-Я Ростислав,- представився він. Я здивувався і не міг відразу пригадати хто це. І коли він назвав своє прізвище, відразу згадалися Ромни, вул. Короленка і футбольні ігри втрьох. Їх, на жаль, як зізнався Ростислав Васильович, не пам’ятає
Коли розповів сестрі про несподівану зустріч, вона теж була приємно здивована і згадала про ту чорно-білу фотографію, зроблену у 1975 році. Вона повідомила, що нещодавно теж зустрілася з Ростиславом у Ромнах. Він їхав на авто, посигналив , зупинився, обняв її, поговорили про життя-буття, згадали дещо з минулого.
А ми на згадку про зустріч з Ростислав Васильовичем сфотографувалися 18 січня 2026 року. Через 50 років і 8 місяців. Ось про нагадали ці дві фотографії.