Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 92.

 

У випуску:

— Вітання  нашим футболістам.

— Юлія ДЕХТЯР «засвітилася» на ЄІ.

— Хто із сумчан у Списку 100 кращмх бомбардирів? 

 

Вітання

Максим МИСЛОВСЬКИЙ: Мисливець за голами

10 років він виступав за команду СумДУ у чемпіонатах України з футзалу  і профільних змаганнях. Загалом провів майже 150 матчів, в яких  забив до 60 м’ячів.  І це не рахуючи  футбольні поєдинки  за охтирський «Нафтовик» у чемпіонаті і розіграші Кубка області.  Днями від відзначив свій 31-й День народження. 

АЛЕ його видом був і залишається футзал. Це він зрозумів, коли у 17 років ним захопився, а потім заграв у команді СумДУ. Швидко Мися, як по-дружньому  називають його  друзі і партнери, став лідером команди, яка задавала тон у Першій лізі, де ставала переможцем і призером, не пасувала перед суперниками у Екстра-лізі.лзі.  Чого вартує досягнення колективу у чемпіонаті України серед ВНЗ, де сумчани  6 разів підкоряли золоту вершину!  Доклав  майстерності  і Максим, ставши володарем двох золотих і стільки ж бронзових відзнак. Як тут не згадати  «бронзовий» фінал з командою НПУ ім. Драгоманова з Києва.  Саме Максиму швидко вдалося зрівняти рахунок, що додало хлопцям впевненості і вони  буквально винесли суперника з майданчика. А жирну крапку поставив  Мися – 8:3. Або драматичний поєдинок в Івано-Франківську з «Епіцентром», коли за 2 хвилини до завершення поєдинку Максим вдруге зрівняв рахунок (це був його 3-й м’яч у зустрічі) – 7:7.  Проте господарі зуміли забити переможний м’яч.

Пам’ятні  два влучні удари  у ворота  хмельницького «Спортлідера-2» на його майданчикуі. Спливає  в пам»яті і  драматичний поєдинок з роменським  «Рятувальником». До 36 хвилини суперник вів у рахунку  (3:0, 5:2, 5:4). За хвилину сумчани вийшли вперед, але роменчан виручив  воротар. Вправно підключившись до атаки,  він зрівняв рахунок – 6:6. З двох передач Макисма партнери  забили важливі м’ячі. Згадується і матч з київським «ХІТом» – лідером змагань. Все вирішилося у заключні  2 хвилини, коли Максим організував атаку і Євген ПЕТРАКОВ  відкрив рахунок, а  воротар Нікіта СІТНЕР  закріпив перевагу.

За підсумками  одного ігрового дня Максима  було включено  до символічної збірної туру. «Максим МИСЛОВСЬКИЙ  однозначно – найкращий гравець не тільки дербі Сумщини, а й усього першого туру Першої ліги! Капітан сумчан протягом усього матчу проти «Рятувальника» був націленим на ворота ЦАРИЦИНА, і таки домігся свого. Два голи та результативна передача, підсумкова перемога «Food Centre – СумДУ» з рахунком 3:0 красномовно свідчать про внесок капітана сумської команди в цей результат».

Виділявся Макисм у багатьох матчах, коли  «Food Centre – СумДУ»  грав в Екстра-лізі.

В останні роки Максим рідко з’являвся на майданчику. Нагадала про себе травма.  Він переключився на тренерську роботу, став працювати з командою «Технологія-Агросвіт», яка швидко  заявила про себе не тільки у міських і обласних турнірах.  Чергового успіху сумчани добилися  минулого місяця, ставши бронзовими призерами  першолігового чемпіонату України. Могли взяти і золото,  маючи   із суперниками однакову кількість очок ,але «підвела» різниця м’ячів. Наразі «Технологія-Агросвіт» взяв  впевнений старт у Літньому чемпіонаті області.  Виходить на майданчик і Максим.

– Хочеться ще пограти, відчути  ті  емоції, коли забиваєм м’яч, а команда перемагає, – зізнається він.  Команда виграла усі 5 матчів серед команд групи С  і 5 м’ячів забив її граючий тренер.

Багато років грає разом  з Максимом Євген ПЕТРАКОВ – голова АФС:  

– Максим, на мою думку, один з найталановитіших футзалістів Сумщини, заграти на високому рівні якому завадили постійні травми. Відвертий та відкритий у спілкуванні, вміло контактує з гравцями по команді, та вже непогано зарекомендував себе, як молодий тренер, де має повагу серед більш старших товаришів. Амбітний та прогресивний, з жагою до навчання та розвитку. Тож і я маю надію, що  одного дня, Максим, як тренер, виведе сумську футзальну команду на гру  в Екстра лізі чемпіонату України.

Максиму пощастило. Його дружина свого часу теж  виступала за команду Маріуполя, добре розуміє захоплення чоловіка.  Наразі вона  – арбітр ФФІА, обслуговує  матчі за участю клубних команд і збірних країн.  Нещодавно відпрацювала  на матчі відбору на  ЧЄ серед чоловіків.

Від свого захоплення молоде подружжя отримує велике задоволення. І це ще більше  їх єднає у житті!!

 

 Олег ХАВРЕНКО: Легендарний кіпер із Сум

 

Він був у команді «першопрохідців», яка  у 1997 році переможно  дебютували у Першій лізі чемпіонату України, давши тим самим хороший поштовх  розвитку  футзалу в області. Він став першим воротарем, який вправно підключався до атак і забивав м’ячі. За 16-річну  професіональну кар’єру на його рахунку 11 влучних ударів і 383 зіграних  матчів.  5 липня  Олег Анатолійович відзначає свій  49-й  День народження.

ОЛЕГУ можна  по-доброму позаздрити. Більше 20 років він був на висоті, граючи у фут зал і футбол. Його запрошували в інші команди, але він залишався патріотом сумської команди, бо поруч були  його друзі і з ними було комфортно грати.

Він захищав ворота «Колоса», який  26 років тому першим в області вийшов на всеукраїнську  професіональну арену. Потім його правонаступником став «Сумигаз», з яким провів 8 сезонів у Вищій лізі.  Наша команда була єдиною, що складалася повністю з вихованців сумського футболу. Хлопці грали як могли. Але постійні проблеми з фінансуванням не дозволяли їй успішно виступати. Найкращим було 8 місце. Кілька гравців заграли в інших командах. Олег був кандидатом до збірної України , але  вчасно не з’явився на  збори і тренери відмовилися від його послуг. За «Колос»/ «Сумигаз» Олег провів 222 матчі і забив 4 м’ячі. Напруженим було протистояння земляків в еліті, яких щоразу підтримували більше тисячі вболівальників. Ось як грав Олег, приміром, у першій зустрічі з «Універ-Автомаром», який дебютував  в еліті у вересні 2005 року. Тоді «Сумигаз виграв – 2:0 (обидва м’ячі забив Дмитро СИДОРЕНКО). «У другому таймі  («сумигазівці» вели -1:0) студенти мали кілька  гольових моментів, але блискуче діяв Олег ХАВРЕНКО. Його  прекрасна гра зводила нанівець всі зусилля гравців університетської команди. За лічені секунди  до завершення зустрічі  Дмитро встановив  підсумок матчу». У другому колі студенти взяли реванш-2:1.

Після того як «Сумигаз» припинив свої виступи, кар’єру Олег продовжив у команді «СумДУ». Не без його  допомоги студенти за підсумками двох фінальних матчів з херсонським «Продексімом»  виграли «малі золоті» медалі і  путівку»  до еліти  (див. Матчі з історії).

«Непробивний Хавренко» – так назвала тоді преса нашого воротаря, який впевнено провів  зустріч на  майданчику суперника.  «Після того, як гості вийшли вперед, херсонці всіма силами пішли вперед.  ХАВРЕНКО раз по раз  вступав у гру після підступних ударів суперників.  На 33 хвилині один з гравців втік на побачення з воротарем. І ХАВРЕНКО знову показав свою майстерність. Вихід на майданчик п’ятого польового гравця не дав господарям дивідендів.  На останніх хвилинах це вилізло їм боком. Гравець заробив червону карточку, а команда, залишившись у меншості, пропустила ще й м’яч. 3:1 – за гостями і вони стають чемпіонами!»

Були у кар’єрі воротаря матчі,  про які  болісно  й  згадувати. Зокрема матчі у Донецьку із «Шахтарем». Перший  провалили, поступившись  – 1:22. Зовсім по-іншому відіграли наступного дня. Вели в рахунку з перевагою у 2 м’ячі. Несподівано, на кілька хвилин, погасло світло, Цього  вистачило суперникам, аби збити наш атакувальний наступ, змінити ситуацію на майданчику на свою користь і  перемогти. Були й такі матчі, коли виривали вікторію на останніх секундах і відбирали очки у  лідерів. Або протистояння  з «Київською Руссю», коли Олег в ході останньої вирішив допомогти зрівняти рахунок, пішов вперед, але допустився помилки і гості забили необов’язковий  м’яч.

На жаль, згодом  гірка  доля спіткала і «Універ-Автомар», окрім фінансових проблем були й інші, про які в інтерв’ю тоді сказав ХАВРЕНКО: – Нинішня команда  вирізняється від тієї, що була раніше. У більшості гравці в голові  телефони і дівчата, і на тренуваннях вони  віддаються не сповна. Ми інколи намагаємося показувати непогану гру, б’ємося, але цього замало, щоб відповідати рівню Екстра-ліги.

Професіональну кар’єру Олег завершив у 39 (!) років і  ще кілька сезонів виступав  на аматорському рівні. Неодноразово був переможцем і призером  обласних змагань з футзалу і футболу. Став першим чемпіоном  області з міні-футболу у складі «Сільгоспінституту» і тричі його називали кращим воротарем. Впевнено почувався і на  всеукраїнських змаганнях серед ветеранів. У 42 роки  став чемпіоном і володарем Кубка  Сум, захищаючи ворота «Фрунзенця».  У 17 матчах  команда не зазнала жодної поразки.  В цьому чимала заслуга Олега, якого  було  названо кращим гравцем  фінального матчу. Олег входить до Символічної збірної  і  «П’ятірки зіркових гравців» сумського футзалу-25.

       ФОТО з АРХІВУ. Січень 2015 р.  Черговий сейв Олега ХАВРЕНКА у матчі «СумДУ» – «Локомотив» (Харків).  

 

 

 

  Головний воротар збірної України

      Вона стала першою вихованкою сумського футболу, яка  заграла у жіночій збірній України. За свою майже 20-річну кар’єру (до речі, вона  ще триває) у її спортивній колекції добрих два десятки  нагород і відзнак. Вона зіграла 337 матчів, в яких забила 12 м’ячів.  5 липня у «зіркової» сумчанки ювілейний, 35-й День народження.

 

Катерина САМСОН: Нові виклики – попереду

 

ХТОСЬ може звернути увагу, мовляв. чому, провівши таку кількість  зустрічей, Катерина  так мало забила. Уточняємо: грати розпочинала як нападниця. Одного разу  воротар команди отримала серйозну травму  і на серію післяматчевих пенальті у ворота поставили Катерину. Відтоді  це її постійне  «робоче» місце.

Серйозно зайнятися футболом  учениці Сумської ЗОШ №39і порадив Микола АБРАМОВ. Уже тоді досвідчений дитячий тренер угледів у дівчини, окрім бажання, ще й хороші природні дані для гри у футбол. Мабуть, допомогли  гени батьків, які  були свого часу відомими легкоатлетами. Дівчина вдячна Миколі Павловича, що він відкрив її для футболу.  Ще навчаючись у школі,  грала за сумський «Спартак», який впродовж  трьох років виступав у вищоліговому чемпіонаті України. Дебютного сезону Катерина забила 4 м’ячі  у кубковій зустріч, в якій сумчанки обіграли  «Азовочку» з Маріуполя – 12:0.  У 2004 році  наші дівчата стали бронзовими призерками змагань.

Коли «Спартак» канув в Лету, Катерину запросили в «Нафтохімік» з Калуша, потім була  легендарна чернігівська «Легенда».  Саме в ній дівчина і  заявила про себе. А відтак – відкрився шлях до молодіжної  Ю- 19 (зіграла 18 матчів) і національної збірних України ( майже 60). У клубних українських командах неодноразово ставала  переможницею і призеркою всеукраїнських змагань.

Але так склалися  обставини, що на деякий час Катерині довелося пограти в чемпіонаті Росії за команди Пермі і Рязані, провести кілька  поєдинків  в євротурнірах – загалом  до 100 матчів.  І тут разом з командами   була серед лідерів, здобувши кілька  нагород.

Коли Росія  почала  загострювати ситуація  на Донбасі, дівчина розірвала контракт і повернулася в Україну. Почала захищати ворота вищолігового  харківського  «Житлобуду-2» правонаступником якого стала полтавська «Ворскла», де грає охтирчанка Яна КАЛІНІНА.  Вже 5-й рік триває кар’єра  у команді сусідньої області. За плечима солідна ігрова практика, а досвід і  майстерність допомагають Катерині бути головним воротарем команд.

Наразі вона – одна з найдосвідчених і найтитулованих футболісток України: 5-разова чемпіонка, неодноразова призерка, 4-разова  володарка Кубка України, бронзова призерка  Міжнародного  Жіночого Кубка у Туреччині, де  Катерину було названо кращим воротарем. Виступала  у матчах Ліги чемпіонів, відбіркових –  до чемпіонатів світу і Європи.  ЇЇ називали  в числі кращих футболісток і воротарем, неодноразово включали до Символічних збірних національних  чемпіонатів урочистої церемонії  «Футбольні зірки України».

Минулого сезону «Ворскла»  вперше оформила «золотий» дубль, вигравши  чемпіонат і Кубок уУкраїни .Турніри  дівчата пройшли без жодної поразки.

На черзі у полтавської сумчанки  нові випробування на міжнародній арені. Дебют  збірної України у Лізі націй УЄФА і  «Ворскли» – у Жіночій Лізі чемпіонів. Перший матч з командою «Флора» з Естонії.  Катерина серйозно готується до чергового екзамену на футбольному полі.

   МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 2022/2023. Вмща ліга. Жінки. «ВОРСКЛА» (Полтава) – «СК «ДНІПРО-1» – 4:0.

  «ВОРСКЛА» : Бондарчук (Самсон, 46), Подольська, Корсун, Котик, Петрик (Кравченко, 89), Осіпян, Кульмагамбетова (Радіонова, 46), Котяш (Луцан, 77), Калініна, Андрухів, Кравчук.                                                                                                                                             СК «Дніпро-1»:   Рябовіл О., Синько, Пороходніченко, Аслаханова, Куніна, Бєлік, Тараканова, Немець, Кузьмин, Пшенична, Маліборська (Логвінова, 61).                                                                                                                                                                                              Голи: Котяш (14), Анжрухів (18), Калініна (26), Кравчук (38).

«ФутТайм» і АФСО вітають іменників з їхніми  днями народження.  Здоров’я, щастя і добра  бажаємо вам. Щоб  у ці святкові й інші дні Ви залишались на коні. Щоб обминали вас тривоги. Хай Бог  дасть щастя на путі. Хай світла радісна дорога щасливо стелиться в житті!!!

 

 

Знай наших!

«Cрібло» Яні і дівчатам до лиця 

 

         У Польщі завершився  жіночий турнір  з пляжного футболу за програмою Третіх Європейських ігор. Дівчата збірної України, поступившись у фінальному матчі  в серії післяматчевих пенальті  іспанкам,  стали бронзовими призерками.  Нагороду отримала і вихованка Конотопської ДЮСШ  Юлія ДЕХТЯР- капітан нашої команди.

 

    НА ШЛЯХУ  до вирішальногго матчу  на старті українки поступилися – 4:6  іспанкам, потім, завдяки двом влучним ударам нашої Юлії,  перемогли  італійок, а у півфіналі  – португалок – 3:1.  У вирішальному  матчі все вирішилося впродовж 4 хвилин – з 35 по 38  це заключні дві  хвилини основного часу поєдинку  і  дві  стартові –  овер-тайму).  Двічі наші дівчата виходили вперед і двічі  суперниці з інтервалом  до хвилини  відновлювали рівновагу. Основний час – 2:2. .У лотереї  наші дівчата допустилися двох промахів, тоді як суперниці реалізували усі 5. Юлія ДЕХТЯР вправно реалізувала свій удар.

Це перша історична перемога збірної України на цих змаганнях.  Кращим  результатом було 4 місцк у чоловіків  4 роки  тому.

 

Підсумки сезону

Як грав Олександр у «Ниві»

       Вихованець сумського футболу  Олександар ЛИТВИНЕНКО  став чемпіоном України  у складі  «Ниви» (Бузова), яка свій дебют у Другій лізі  відзначила виграшем  золотих нагород і путівки до Першої ліги.

 

           Олександр ЛИТВИНЕНКО (у верхньому ряду – 8-й ліворч) у чемпіонській «Ниві».

СЕРЕД  4  воротарів команди Олександр відіграв  найбільше – 16 матчів, пропустивши 7 м»ячів. На полі він перебував 1440 хвилин ігрового часу.  В 11 матчах  відграв на нуль,  а його найдовша «суха» серія тривала  616 хвилин. З 18 матчів «Нива» 12 виграла, 3 – завершила внічию і 2 – поступилася суперникам. «Нива»  найбільше м’ячів забила (36) і найменше пропустила (8) серед усіх команд.

Наразі Олександр перебуває  на зборах у «Вікторії» з Микоалївки, яка  готується до виступу у Першій лізі ЧУ.

Рекорд Дениса, дебют Антона і ювілейний м’яч Олексія

     Впродовж минулого сезону  у складі київського «Динамо» в  Х! чемпіонаті України серед молодіжних команд Ю-19  виступала двоє наших земляків.                                                                                                   

ВОРОТА  захищав  Денис ІГНАТЕНКО. Він став новим рекордсменом «Динамо» за кількістю «сухих» матчів. Відіграв 26 поєдинків (2430 хвилин), пропустивши 18 м’ячів. Уродженець Конотопа Антон ЦАРЕНКО  провів 13  зустрічей  і забив 5 м’ячів.  За основу виходив на поле 11 разів і відзначився одним влучним ударо.  Впевнено провів дебютний сезон  син Олега ГУСЄВА – Олексій.  Він став автором 750 м’яча «Динамо» у чемпіонаті України Ю-19. У 28 матчах юнак, граючи на позиції захисника, відзначився 4-а влучними ударами.

Всі троє стали срібними призерами, які команда  виграла втретє поспіль.

 Григорій ЛАЗАРКО та інші

       Четверо сумських футболістів  входять до Списку 100 кращих бомбардирів Другої ліги Української зони чемпіонату СРСР (1971 – 1991 рр.).

86  М’ЯЧІВ забив, виступаючи за сумський «Фрунзенець», СКА (Київ), «Колос» (Павлоград) і охтирський «Нафтовик», Григорій ЛАЗАРКО. У Бориса ШУРШИНА – 65 («Фрунзенець»,  СКА, «Нафтовик»). По 48 влучних  ударів зробили Валерій ЖИЛІН («Фрунзенець») і Віктор ЧИПІЖНИЙ («Фрунзенець», «Ворскла» (Полтава), тернопільська «Нива»).У «Фрунзенці» розпочинав  кар’єру Віктор ОЛІЙНИК. Забив 10 м’ячів. Це був кращий результат у нашій команді у 1991 році.  Потім грав  у чернівецькій «Буковині» і львівських «Карпатах», довівши свій бомбардирський доробок до 136 м’ячів.

Серед кращих снайперів команд –  Григорій ЛАЗАРКО, який за 5 чемпіонатів відзначився  58 разів і Вадим КОЛЕСНИК  з «Нафтовика» – 31 м’яч у 3-х чемпіонатах.

Рекордсмени за сезон. У «Фрунзенці» – Григорій ЛАЗАРКО – 18 м’ячів (1982 р.), у «Нафтовика» – Борис ШУРШИН і  Володимир ТИМЧЕНКО – по 17  (1991 р.), у сумському «Автомобілісті» – В’ячеслав ХРУСЛОВ – 13 (1991 р.). 11 м’ячів він надіслав у ворота суперників з пенальті. .

«Нафтовик» – володар «Рубінового Кубка» – команді, яка показала  найвищу результативність. У чемпіонаті -1991 охтирчани забили 87 м’ячів. Того сезону вони стали  володарями «малих» золотих медалей  останнього чемпіонату СРСР (головний тренер Валерій ДУШКОВ). До речі. «Нафтовик» – єдиний представник  Сумщини, який виграв Другу лігу. Кращий результат у «Фрунзенця» – 4 місце (1974 р), в «Автомобіліста», який виступав один рік, – 8 місце серед  26 команд (1991 р.).