ФутТайм від Григорія М.Реви.
“ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 95.
У випуску:
— Вболівальники захоплювалися його грою.
— Вітання ветерану футболу.
— Конотопському «Шахтарю» – 70!
— Хто перевершить рекорди «Ювілейного»?
Пам’ять
Олександр ХАНДОХІН: Улюбленець вболівальників
22 липня йому, гравцеві роменського «Електрона» та інших команд, мало б виповнитися 51 рік Але 12 років тому він пішов із життя.
У РОМНАХ він виступав кілька років, був улюбленцем місцевих вболівальників і вболівальниць. 20-річний юнак разом із партнерами (вони на знімку) видавали матчі на – гора! Серед багатьох – зустріч у Бердянську з «Енергією» у рамках чемпіонату України серед КФК. «Електрон» виграв – 3:0 і її героєм став Олександр, забивши 2 м’ячі. А чого вартує товариський матч із дублерами київського «Динамо» з міні-футболу, в якому гості зазнали нищівної поразки – 3:11. «Покер» на рахунку Олександра. У чемпіонаті України він провів 44 матчі і забив 3 м’ячі.
Після Ромен його кар’єра продовжилася у командах майстрів у чемпіонатах Росії. Тричі ставав брозовим призером з футзалу, потім почав грати у «Спартаку». Але вже на старті чемпіонату зазнав серйозної травми і на цьому довелося завершити кар’єру. Працював тренером.
У серпні 20011 року перестало битися серце Олександра. На жаль, про причини смерті нічого невідомо. Вічна йому пам’ять і вічний спокій!
ФОТО з АРХІВУ. 1991 р. Після матчу з дублерами «Динамо». Олександр ХАНДОХІН у центрі.
Вітання
Олег ТЕСЛИК: Серед кращих бомбардирів
Він був серед тих гравців, хто виступав у Другій лізі Української зони останнього чемпіонату СРСР і Першого весняного України 1992 року. За сумські команди провів 210 матчів і забив 21 м’яч. А за 13 років своєї професіональної кар’єри у 362 зустрічах відзначився 350разів. Днями ветеран сумського футболу відзначає свій 56-й День народження. «ФутТайм» і АФСО надсилають Олегу Миколайовичу найщиріші вітання з побажаннями здоров’я, щастя і добра на многії літа!!!!
СВОЮ кар’єру Олег розпочинав у 22 років у волгодонському «Атоммаші», де за два сезони набув ігрового досвіду і забив перші м’ячі. Відверто йому не пощастило. Спочатку команду вибула з Першої ліги, а потім із Другої чемпіонату Росії. Олегу не було резону грати далі.
Якраз тоді у Сумах з’явився «Автомобіліст», який дебютував у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР, і головний тренер Михайло ФОМЕНКО запросив нападника в команду. Швидко він вписався в ігровий командний малюнок гри, відігравши того сезону 48 матчів із 50. У 5 відзначився влучними ударами. Забивав і в наступні сезони. У кількох – м’ячі були вирішальними. Зокрема у зустрічах із полтавською «Ворсклою» (2:1) і житомирським «Поліссям» (4:1) відзначився по двічі, по разу – у поєдинках із харківським «Металістом» (1:0) і ужгородським «Закарпаттям» (2:1). Михайло Іванович тоді схвально відгукнувся про гру Олега, який провів на полі найбільше матчів з всіх гравців команди.
Після 6-и років виступів за сумську команду пробував закріпитися в одній з команд угорського чемпіонату, запорізькому «Вікторі», але більше року в них не затримувався. «Прописався» на 3 сезони в охтирському «Нафтовику», однак коли він вибув до Другої ліги, повернувся додому, в Суми. Пограв ще 2 сезони, поповнивши свій доробок 40 матчами і одним м’ячем. Загалом на полі провів майже 24 000 хвилин ігрового часу. Він серед кращих бомбардирів сумських команд у чемпіонатах України.
ФОТО з ІСТОРІЇ. 1992 р. Олег ТЕСЛИК у складі “Автомобіліста» (на знімку він другий у третьому ряду справа наліво).
МАТЧ з ІСТОРІ. Чемпіонат України- 1992. Перша ліга. «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – ПОЛІССЯ» (Житомир) – 4:1. 20 квітня. Стадіон “Колос”. 2000 глядачів
«АВТОМОБІЛІСТ»: Страшненко- старший, Болотов, Хруслов, Таргонський, Кравченко, Фесенко, Рудняк (Хмель, 80), ТЕСЛИК (Івченко, 85), Лазебний, Самолюк, Лукаш (Савін, 78). Тренер: М.Фоменко.
«ПОЛІССЯ»: Кубишкін, Серіков, Приходько, Стріхарчук, Лапін, Лукашенко (Ранський, 70), Присяжнюк (Свистунов, 24), Желтоносов, Талько, Тимченко (Груницький, 75), Раздобудько. Тренер: З.Авдиш.
Голи: ТЕСЛИК (13, 61), Рудняк (18), Хмель (88) – Раздобудько (40).
Спортивна гордість Сумщини
Віктор СОРОКОПУД: Першим заграв у майстрах
Ромни- Суми – Вітебськ – Нікополь – Бобруйськ. У командах цих міст пройшла кар’єра вихованця роменського футболу. Він став першим, хто став грати у команді майстрів. На жаль, історія не зафіксувала загальну кількість матчів, зіграних Віктором за його 13-річну кар’єру. Відомо, що за сумський «Спартак», зокрема провів 48 матчів. 27 липня Віктору Гнатовичу минає 81 рік від Дня народження.
КАР”ЄРУ розпочинав у Ромнах, граючи за збірну міста в обласних змаганнях. Найбільш знаковим став 1964 рік. Спочатку роменчани, капітаном команди яких був В. СОРОКОПУД, впевнено виступили у розіграші Кубка . «Фінал чотирьох» відбувся у Білопіллі у заключні дні липня. Спочатку обіграли сумське «Торпедо» -3:1, а у вирішальному матчі – господарів – авангардівців Білопілля. В ньому роменчани продемонстрували свої найкращі бійцівські якості і чоловічий характер, здобувши вольову перемогу. За 3 хвилини до фінального свистка рахунок був – 2:2, а на 90-й – вже 4:2 на користь футболістів з берегів Сули. У ті хвилини капітан повів партнерів на вирішальний штурм воріт суперника, що додало їм сил і впевненості .Вдруге поспіль збірна Ромен стала володарем Кубка області. Перемогу на полі разом кували К.СОЛОВЙОВ, Р СИМОНЯН, А. МОМОТ, Г.АГЕЄВ, Л.ДЕМЧЕНКО та інші гравці. Сезон вони завершили виграшем бронзових нагород у чемпіонаті, а володарями стали їхні земляки із «Електрона».
Тренери сумської команди майстрів «Спартак» відразу запросили Віктора і з наступного сезону він став її гравцем. За 2 роки провів 45 матчів. Виступав разом з М. ФОМЕНКОМ, В.ДЕРКАЧЕМ, В.ВАЩЕНКОМ та іншими, які згодом заграли на вищому рівні. Надалі кар’єра Віктора» у Сумах не склалася і 25-річний захисник продовжує виступати у вітебській «Двіні» і нікопольському «Трубнику», а потім переїжджає до Бобруйська, де стає гравцем місцевої команди, яка успішно виступала у першості Білоруської РСР серед КФК.
На запитання – кого б із футболістів ви хотіли виділити і хто був лідером – капітан команди «Строитель» Віктор ПОПОВ сказав, що було багато хороших футболістів, але першим назвав саме Віктора СОРОКОПУДА. За команду наш земляк провів щонайменше 100 матчів, з якою вигравав чемпіонат і Кубок Білоруської РСР. Пам’ятною для нього була, за його словами, перемога у товариському матчі над збірною ветеранів Москви (2:1), у складі якої виступали Олексій ХОМИЧ, Костянтин КРИЖЕВСЬКИЙ та інші зіркові гравці. У Бобруйську 35-річний Віктор СОРОКОПУД і завершив свою кар’єру.
ФОТО з ІСТОРІЇ. 1971 р. Віктор СОРОКОПУД у верхньому ряду другий ліворуч.
Статистика знає все
У Ромнах двоє «тисячників»
Олександр КВАША – голова Федерації футболу Роменщини, багаторічний тренер місцевого «Електрона», ініціатор проведення багатьох турнірів з міні-футболу і футзалу оприлюднив список кращих бомбардирів міста і району з цих видів спорту за період із1987 року по 18 липня 2023 – го. А це – 36 років 6 місяців і 18 днів. У ньому 84 гравців, які забивали м’ячі. На цьому місці воротар Микола ЦАРИЦИН – він відзначився 154 рази. Але це, мабуть, ще не увесь список, продовження буде.
Очолює його Андрій ЛУЦЕНКО, який забив 1087 м’ячів. На п’яти йому наступає Олег ШЕСТАКОВ – 1085 м’ячів. До ТОП-5 входить Валерій КЛІЩЕНКО – 982 м’ячі, Олександр КВАША – 782 (один з найстарших з усіх гравців) і Олег ТКАЧ. До речі, у списку кілька сімейних династій. Приміром, син Олега Олександр забив 244 м’ячі, а його брат Валерій – 472. На рахунку цього сімейного тріо 1485 м’ячів. Валерій і Володимир ЯНГОЛІ разом напрацювали на 556 м’ячів.
Троє снайперів грали у Нафтовику»
Прес-служба ПФЛ України оприлюднила ТОП- 10 найкращих бомбардирів Першої ліги чемпіонатів України (1992 – 1 липня 2023 рр.).
ВХОДЯТЬ до першої десятки і троє гравців, які грали в охтирському «Нафтовику». Очолюють її, забивши по 116 м’ячів, Вадим ПЛОТНИКОВ ( «Вагонобудівник» і «Сталь» А.,1992 – 2000 рр.) і Сергій ЧУЙЧЕНКО («Поліграфтехніка», «Ворскла», «НАФТОВИК» і «Металіст»,1994 – 2004 рр.), який виступав за нашу команду.
Кращий бомбардир «Нафтовика» Богдан ЄСИП, який пограв у 6 командах, зупинився на позначці 100 м’ячів ( 1996 – 2014 рр.). 71 раз відзначився Віктор АРЕФ»ЄВ («Сталь» А,.ЦСКА-2, «НАФТОВИК» і «Поділля»,1994 – 2008 рр.).
ФОТО з АРХІВУ. Впродовж 10 років виступав за «Нафтовик» Богдан ЄСИП, який став рекордсменом команди. Зіграв 276 матчів, в яких забив 80 м’ячів.
Дати
Ювілей без «Шахтаря» в чемпіонаті області
Виповнюється 70 років конотопському «Шахтарю» – команді заводу «Червоний «Металіст». У 1968 році вона вперше завоювала звання чемпіона області.
ЦЕЙ титул конотопчани здобували 7 разів. У 2000 році «Шахтар» відродився завдяки заступнику директора заводу Володимиру ВОЛКОГОНУ. І відразу вийшов у лідери обласних перегонів, вигравши по 6 разів чемпіонат і Кубок області. На жаль, в останні роки «Шахтаря» не видно на обласному рівні..
Ювілей команд, які ставали чемпіонами і володарями Кубка області
Чемпіон Володар Кубка
70 років тому (1953) «Торпедо» (Суми) «Торпедо» (Суми)
60 років тому (1963) «Торпедо» (Суми) «Авангард» (Ромни)
59 років тому (1973) «Фрунзенець» (Суми) «Фрунзенець» (Суми)
40 років тому (1983) «Спартак» (Охтирка) «Нафтовик» (Охтирка)
30 років тому (1993) «Спартак» (Охтирка) «Спартак» (Охтирка).
20 років тому (2003) «Нафтовик-2» (Охтирка) «Шахтар» *Конотоп)
10 років тому (2013) «Укранафта» )Охтирка) «Велетень» (Глухів).
Цікаво знати
Скільки років двом рекордам на «Ювілейному» ?
20 років тому , а точніше 8 червня 2003 р., на стадіоні «Ювілейний» було зафіксовано рекордну кількість глядачів – 29 300, хоча стадіон вміщав 25 830 осіб.
САМЕ стільки їх зібрало першолігове принципове дербі чемпіонату України між сумським «Спартаком – Горобиною» і охтирським «Нафтовиком-Укрнафтою». Завершилося протистояння мінімальною перемогою сумчан завдяки м’ячу, який з пенальті на 63 хвилині забив Віктор ІВАНЕНКО,
На думку тоді голови ФФС Миколи ЖЕЛЄЗНОГО, вболівальників було далеко за 30 тисяч. Лише біля входів їх зібралося близько 5 – 7 тисяч, котрі намагалися прослизнути крізь кордони міліціонерів і волонтерів. Один сміливець навіть намагався перемахнути через залізний паркан, але його зупинив собака, який вирвався з рук правоохоронця. Ось на такий ризик йшли фанати, аби потрапити на цей матч.
Більше такої кількості глядачів «Ювілейний» не збирав і навряд чи збере у найближчі, скажімо, 10 і навіть 50 років???
ЩЕ ОДНОМУ рекорду – 19 років. Це був фінальний матч розіграшу Кубка області, який 28 червня 2004 року зібрав на «Ювілейному» 10 300 глядачів. Приз виборювали «Імпульс» з Шостки і конотопський «Шахтар». Основний час суперники завершили – 1:1. В серії післяматчевих пенальті влучнішими були футболісти з міста залізничників 3:1 – на їхню користь. Два м’ячі в лотерейній серії відбив Володимир ЗАЧЕПА. Його разом із Максимом КАЛУГІНИМ було названо кращими гравцями кубкового дербі земляків. Схоже, що і цьому рекорду відвідуваності наказано ще довго жити!!!