“ФутТайм від Григорія М.Реви”.
“ФутТайм від Григорія М.Реви”. МИХАЙЛО ФОМЕНКО.
19 вересня черговий День народження у зіркового футболіста Михайла ФОМЕНКА. Найщиріші вітання Михайлу Івановичу від «ФутТайма».
Бажаємо Академіку футбола здоров’я міцного, родинного тепла, всіляких гараздів, вірних друзів і завжди бути на висоті, як свого часу на футбольному полі!!!
“М’яч у ворота команди забив Михайло Фоменко»
ЧИ ЗНАЄТЕ ви скільки разів суддя-інформатор оголошував прізвище цього футболіста, сумського «Спартака» який вправно підключався до атак і завершував їх влучними ударами
СКІЛЬКИ матчів провів і забив м’ячів Михайло Фоменки впродовж 4 років за сумську команду майстрів.
ШЛЯХ у великий футбол Михайло Фоменко розпочинав у сумському «Спартаку» – команді майстрів класу Б Української зони , який виступав у чемпіонаті СРСР.
Дебютував у 18 років у 1966 році, провівши дебютного сезону 8 матчів. Грав Михайло на позиції захисника.
«Спартак» посів тоді 9 місце. 38 матчів: перемог-11, нічиїх-17, поразок – 10, м’ячі 31-28.
Сезон 1967 року був найвдалішим у кар»єрі молодого гравця. Він часто підключався до атак і забивав м»ячі.
Вперше відзначився 3 червня у домашньому матчі із єнакієвським «Шахтарем», який сумчани виграли- 7:1.
16 червня на своєму полі Михайло зрівняв рахунок у зустрічі з харківським «Торпедо» -1:1.
14 серпня Фоменко забив переможний м’яч у ворота авангардівців Макіївки, в якому сумчани перемогли – 3:2.
27 вересня у Дзержинську зі «Стартом» Михайло врятував «Спартак» від поразки-1:1.
12 жовтня спартаківці поступилися вдома севастопольській «Чайці»-1:2. М’яч престижу на рахунку Фоменка.
«Спартак» на 8 місці. 40 матчів – перемог 13, нічиїх-17, поразок- 10, м’ячі 45-36.
У 1968 році М.Фоменко м»ячів не забивав, але відіграв усі 40 матчів. «Спартак» завершив виступ на 2 місці. 40 матчів: перемог-21, нічиїх- 14, поразок- 5, м»ячі 48:22. Команда вийшла до фінальної пульки, де 8 команд розігрували путівки до класу А 2 ліги. 2 перемоги, 2 нічиїх і 3 поразки – це 6 місце – завадили підвищитися у класі.
Ось що писав тоді довідник «Кращі клуби класу Б», аналізуючи виступ «Спартака». Велика кількість нічиїх не дозволила колективу наблизитися до лідерів. Нерівно грає захисна лінія, допускаючи багатьох помилок. Нападники грають добре. М. Астаф’єв 17 зустрічей провів на нуль».
У сезоні 1969 року Михайло відіграв 40 матчів і відзначився 3 влучними ударами.
8 червня сумчани перемогли харківське «Торпедо» -4:0, горлівський «Шахтар»- 2:0 (29 липня) і «Авангард» із Антрацита – 2:1 (27 вересня).
«Спартак» виграв зональний етап. 40 матчів: перемог-21, нічиїх- 15, поразок-4, м»ячі 53-17.
Сумчани виступали у «Фіналі 6». 3 перемоги при 2 поразках дали змогу нашій команді підвищитися у класі. «Спартак» посів 3 місце.
У 1966 і 1967 роках Михайло провів 9 матчів у рамках розіграшу Кубка СРСР. Наші футболісти здобули 6 перемог, 1 зустріч завершили внічию і у 2 зазнали невдач. М»чі 11-10.
В активі сумчан вікторії над «Динамо» (Ставрополь)-1:1 – додатковий час і 2:1 – перегравання та липецьким «Металургом» -2:0.
В 1/16 фіналу «Спартак» поступився вищєліговому «Кайрату» з Алма-Ати-1:3.
Загалом за «Спартак» Михайло Фоменко відіграв 140 матчів і забив 8 м’ячів.
Після Сум його кар’єра продовжилася у ворошиловградській (нині- луганській ) «Зорі».
Ніхто не вірив у мрію гравця
МИХАЙЛО ФОМЕНКО міг ніколи не грати у футбол на високому рівні.
У 16 років він працював на заводі і заробляв на той час непогані гроші- майже 200 рублів. Він вважав себе забезпеченим матеріально і не уявляв свого майбутнього у футболі. Задля задоволення грав у заводській команді. І лише потрапивши до команди майстрів «Спартак», вирішив присвятити своє життя улюбленій грі.
Спеціалісти з Києва у «Спартаку» проводили анкетування серед гравців. На запитання «Де б ви хотіли грати?», Михайло написав «У збірній СРСР». Гравці з нього покепкували, мовляв, вирішив посмішити. Але пройшов час і Михайло Фоменко виступав у збірній СРСР.
Фоменко у вирішальних матчах
У СКЛАДІ київського “Динамо» Михайло ФОМЕНКО у 1975 році став володарем Кубка володарів кубків і Суперкубка УЄФА. У фінальному матчі КВК кияни впевнено 14 травня переграли угорський «Ференцварош» – 3:0.
Ось що писала тоді преса про гру нашого земляка. «Ради справедливості треба сказати добрі слова і про тих, хто менш помітний з трибун, але чиї лаври теж заслужені. Це два стопери- Михайло ФОМЕНКО і Стефан РЕШКО. Вони не допустили жодної тактичної чи технічної помилки, виграли всі єдиноборства і просто збентежили суперників ефективністю своєї гри.».
Фоменко відіграв усі матчі. Йому присвоєно звання «Заслужений майстер спорту СРСР».
Потім «Динамо» у матчі за Суперкубок розправилося з непереможною «Баварією» з Мюнхена, вигравши обидві зустрічі – 1:0 і 2:0.
«Надійно виконували свої обов»язки вільного страхуючого захисника Михайло ФОМЕНКО, часто в парі з Анатолієм КОНЬКОВИМ підтримували атаку.
« Я не живу чужими ідеями»
З інтерв’ю М. ФОМЕНКА у 2013 році.
–ХАРАКТЕР у вас принциповий і непохитний. Згадайте, як ви себе поводили, коли у 72 –у, перейшовши із «Зорі» в «Динамо», були незадоволені тим, як головний тренер Олександр Севідов використовував вас?
– СЕВІДОВ в основу мене ставив, але не туди, куди я звик. Мене це не влаштовувало, я вважав, що граю не гірше тих центральних захисників, які були в команді. Приїхало до нас керівництво із ЦК. Зібрали всю команду, стали цікавитися думками кожного. Я встав і заявив: «Або я буду грати на своєму місці, або повертаюся в «Зорю».
-ВАЛЕРІЙ Лобановський у своїй книзі наводить вашу фразу: «Не уявляю себе поза тренерською справою після того, як завершу грати». Про що ви тоді говорили з Лобановським?
-Я В ОСНОВНОМУ ставив йому запитання- як це, як те? Як друге, як третє, як четверте? Тому, що тренерського досвіду в мене взагалі не було.
-ЯКІ ПРИЧИНИ уходу з «Динамо», адже ви могли ще пограти не один рік?
-У МЕНЕ були проблеми зі спиною, я постійно грав на уколах, і вирішив, що досить. Болі у спині я заробив ще у 18 років. Тоді підготовка футболістів була недосконалою. Нас перевантажували. Пам’ятаю Васильович умовляв не кидати футбол, ще пограти. Але здоров’я не дозволяло тримати високий рівень. А на іншому рівні грати було мені було нецікаво.
– У ВАС великий тренерський досвід, ви працювали в багатьох командах. Роботу, в якому клубі згадуєте з особливим задоволенням?
-В УСІХ без винятку, в тому числі і в рідних Сумах, в «Автомобілісті». За кожною командою стоять люди, які багато зробили для того, аби втілити всі сучасні задумки.
– ЯКОГО правила ви дотримувалися в роботі?
-ДЕ Б Я НЕ працював, я ставив перед собою максимальні завдання. Майже скрізь їх вдавалося реалізовувати. Доводилося працювати не з грандами українського футболу. Потрібно ставити найвищі завдання і намагатися їх виконувати.
-ЩО, ОКРІМ футболу, вас живить?
-СІМ’Я, сім’я і ще раз сім’я. А ще – дружина і онука.
