Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 120.

У випуску:

— Микола ВОРОНЬКО – гвардієць сумського футболу.

— Роки Руслана не підводить!

—  Хто із футболістів народився в лютому?

— Яка ціна суддівської помилки?

 

Пам’ять

Микола ВОРОНЬКО: … а втримати СТРЕЛЬЦОВА не зміг

 

28 січня – 82 роки від Дня народження  Миколи ВОРОНЬКА –  центрального захисника  сумського «Авангарда»/«Спартака». Грав впродовж  1962 – 1969 років. Провів  262 матчі, забив  3 м’ячі.

                                              

      1967 р  21 вересня. «СПАРТАК»  –  «ШАХТАР» (Кадіївка) – 2:2.  Ващенко, ВОРОНЬКО.

      1968 р. 31 травня. «СПАРТАК» – «АВАНГАРД» (Макіївка) – 4:1. Богач- 2, ВОРОНЬКО, Ващенко.

      1969 р. Фінальний турнір  за 1 – 6 місця і путівку до  класу «А». 31 жовтня.  «СПАРТАК» – «ШАХТАР» (Свердловськ) – 2:1.  Кисляков, ВОРОНЬКО.

      Бронзовий призер  1969 р. Учасник 14 матчів розіграшу Кубка  СРСР ,5 матчів  – Кубка ЦК ЛКСМУ  і  10  міжнародних матчів з командами В’єтнаму і Болгарії.

СЕРЕД  пам’ятних матчів – кубковий  з алма-атинським  «Кайратом» (див. Матч з історії), а також товариський поєдинок  з клубною командою московського «Торпедо», в якому грав  зірковий на той час  Едуард СТРЕЛЬЦОВ. « Я не зміг його втримати, тож схопив за руку,- згадував  Микола. –  І він з м’ячом мене  «втягнув» у штрафний майданчик і забив м’яч. Але «виручив» суддя, який раніше угледів порушення і  дав  свисток».

Залишилися  також доброю згадкою чотири роки, коли Микола  грав разом з Михайлом ФОМЕНКОМ. Завдяки цьому дуету, який надійно працював в обороні, в ті роки  «Спартак» був серед лідерів Української зони. Сумчани двічі поспіль  виходили до фінальної пульки.  Тренував  тоді команду Олександр СЕРБІН. Їхнє досягнення залишається найкращим в історії сумської команди.

Микола ВОРОНЬКО входить до Символічної  збірної класу «Б» і до  Гвардійців команди за її 60 – річну історію.

 

        МАТЧ з ІСТОРІЇ.  Кубок СРСР 1967-1968 рр  «СПАРТАК» (Суми) – «КАЙРАТ» (Алма-Ата) -1:3 (1:2)   28  червня 1968 р. 1/16 фіналу Кубка СРСР. 18:30. Суми. Стадіон “Спартак” . 11 700 глядачів.
         «СПАРТАК»:  Микола Астафьєв,  Володимир Сіренко, Анатолій Морозов, Михайло  Фоменко, Микола  Воронько, Іван Дугинов, Віктор Солодов, Володимир Богач, Володимир Ващенко,  Віктор Кисляков, Віктор Козирев. Головний  тренер – Олександр  Сербін.
     «КАЙРАТ»: …, Валентин Дишленко, Володимир Асилбаєв, Володимир Кисляков, …, Олег Долматов, …   ,….  Головний тренер – Олександр  Келлер.
      Голи:  0:1  – Валентин Дишленко (12), 1:1 Віктор Кисляков (22, пен), 1:2 –  Олег Долматов  (43), 1:3 – Володимир Кисляков  (80). 

      

Вітання

Руслан ДЯДЧЕНКО: Не хвилюйтеся, пороху ще вистачає

       Взимку займався лижами,  а влітку ганяв з хлопцями м’яча.  Як потім  зізнався, мабуть,  щось виходило, бо у 16 років  став гравцем дорослої команди  недригайлівської «Іскри». Тренер команди Микола ПЯТАКОВ  порекомендував його  та Ігоря ОСТІВНОГО  сумському тренеру Костянтину ЗІНОВЬЄВУ. То був початок  кар’єри Руслана, яка триває вже більше 30 років. У свої 49

(виповнюється 28 січня) Руслан Володимирович у хорошій формі, граючи наразі  у чемпіонаті Сум з футзалу серед ветеранів за «Україну» з Токарів.  А влітку переходить на футбол.

 

           

 

       ВІН  був у складі першої сумської команди з міні-футболу «Колос», яка здобула путівку  до Вищої ліги чемпіонату України.  Згодом  естафету продовжив «Сумагаз», в якому Руслан відіграв  6 сезонів.  Провів майже  130 матчів і забив 14 м’ячів.

Надалі його кар’єра  продовжувалася вже на аматорському рівні у місцевих  командах. Серед знакових досягнень  – виграш з «Іскрою» Кубка  Сумщини, з «Посульським» – перемога  в першості  області  серед команд 2 групи. Неодноразово був переможцем і призером чемпіонату України ФСТ «Колос» і першості Сумського району. Має Руслан  чимало здобутків і нагород у футзалі, успішно граючи  серед ветеранів різних вікових категорій.   Каже, що пороху вистачить ще на кілька сезонів, можете не хвилюватися.

      -Як довго ще збираєшся грати?

-Доки приноситиму користь на полі і на майданчику. Важливо, як на мене, щоб зусилля не були марними. Беру приклад зі старших колег  Бориса ШУРШИНА і Дмитра РУДНЯКА, яким можна лише по- доброму позаздрити і побажати  футбольного довголіття та добротної гри.

       -Відверто, які плюси і мінуси  ти бачиш у грі Руслана ДЯДЧЕНКА, зважаючи на його роки?

-Старання, бажання і задоволення – це плюси. А мінус – роки не дають  можливості сповна розкритися, хоча є велике бажання позмагатися з молодшими гравцями. У молоді роки голова за ногами не встигала, а зараз ноги за головою не встигають. Вік, на жаль, підводить.

     – А  про що мріє Руслан ДЯДЧЕНКО?

-Мабуть, як і кожен з нас – про якнайшвидшу перемогу і мир в Україні. А вже потім будемо вирішувати всі питання. В тому числі і спортивні.

Наразі Руслан захищає Україну у складі тероборони.

 

Футзал у регіонах

Хто автори ювілейного м’яча, «покерів», «хет-триків» і «дуплетів»?

 

Черговий тур чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів вікової категорії 40 + був позначений кількома індивідуальними і командними  досягненнями.

У ЧЕМПІОНАТІ і забито  ювілейний, 200-й м”яч. Його автором на 18 хвилині став гравець «Dream Team Sumy» Євген ХАБОВЕЦЬ.

У турі забито 35 м’ячів, в середньому по 11,6 на матч.

«Покеристами» стали  Роман ТЕТЯВКІН і Дмитро КАЗАКОВ. «Хет-триками» відзначилися  Денис ПАЦЮК і  Олег БОРДУНОВ. «Дуплетами» вистрілили  Ігор ШЕЛЕСТ, Євген  ХАБОВЕЦЬ,  Сергій ГОРОХ,  Руслан ГОРДІЄНКО, Вадим ПІВНЕНКО і Павло ЗАХАРОВ.

Відзначилися гравці матчу  «Деметра» – «Барса» – 6:10. Тут були «покер», «хет – трик» і 2  «дуплети».

 

      МЕНШ  результативно зіграли  ветерани  в/к 55+, які забили 24 м’ячі – по 8 на гру.

ТРЬОМА влучними ударами у воротах суперників «розписалися»   Віктор КУЗЬМЕНКО і  Володимир ТАНЧИК, «дублями» – Анатолій  ЛИСЕНКО,  Віктор ПОПОВИЧ,  Сергій ПАВЛЕНКО та Ігор ЗАГОРУЛЬКО.

В обох групах  серед лідерів змін не відбулося. На чолі бомбардирських перегонів –  Сергій СТРІЛЕЦЬКИЙ (55+) – 12 м’ячів, Руслан КОСТЕНКО  і Вадим ПІВНЕНКО (40+),  на рахунку яких по 13 влучних ударів.

 

 

«Чиста вода» грає чисто

У Ромнах набирають ходи змагання Ліги ветеранів-2024 з футзалу пам’яті екс-президента ФК «Агробізнес-ТСК» Геннадія СВІРСЬКОГО.  Вони проходять за участю 6 міських команд  і однієї з Липової Долини.

ПІСЛЯ 3-х турів  попереду  «Чиста вода», яка зіграла внічию з «Фемідою»- 2:2. По 6 очок набрали  «Ніка» – вона  провела 2 зустрічі, і липоводолинський «Ветеран», який  з  рахунком  5:3  переміг «Медик».

Серед бомбардирів тон задає  Сергій ШЕВЧЕНКО з «Чистої води». Він уже 8 разів «розписався» у воротах суперників.

 

 Роман ЖМУД  в  ударі!              

     Загострюється боротьба за розподіл призових місць у вищоліговому  38 Відкритому  чемпіонаті Роменщини з футзалу  пам’яті екс-воротаря місцевого «Електрона» Сергія БІЛАШОВА.

ЛІДЕРІВ  розділяє  по одному  очку. У МХП «Урожайна країна» –  18, у «Гефеста» – 17, «Арсенала» з Русанівки -16 очок. На відстані 10 пунктів – решта суперників. Доля першого місця  більше всього вирішиться в очному протистоянні  МХП «Урожайна країна» – «Гефест». Першого разу сильнішими були «гефестівці» – 4:2.

Найвлучнішим снайпером чемпіонату є гравець  лідера  Роман ЖМУД, який  вистрілив уже 37 разів. У його найближчого переслідувача  Станіслава ВОЛОШКА з «Центру» 25 м’ячів.

 

Календар

У лютому народилися…

1 лютого 1939 року – Василь КАТКОВ.

2 лютого 1961 року – Валерій БОЙЧЕНКО.

2 лютого  1973 року – Сергій БАБІЙЧУК.

4 лютого  1959 року – Григорій ЛАЗАРКО.

5 лютого 1977 року – Сергій ЩАСЛИВИЙ,

6 лютого 1947 року – Геннадій ЄСЬКІН.

6 лютого 1999 року – Валерій ГАЙВАН.

7 лютого 1980 року – Анатолій ВОРОНА.

9  лютого 1994 року – Богдан СУХОДУБ.

9 лютого 1961 року – Сергій КИРІЄВСЬКИЙ.

10 лютого 1960 року – Сергій НАЙДЕНКО- старший.

14 лютого 1974 року –  Сергій ЛИСТОПАДОВ,

10 лютого  1979 року – Артем БЕЗРОДНИЙ,

18 лютого 1976 року – Ігор ПРОДАН.

18 лютого 1969 року –  Сергій САДОВИЙ.

19 лютого 1983 року – Олег ЄРМАК.

17 лютого 1973 року – Сергій ЧЕРНОШВЕЦЬ.

21 лютого 1985 року – Олег РОТЕНБЕРГЕН.

26 лютого 1969 року – Сергій ГОРОХ.

27 лютого 1972 року – Володимир ГНАТИШИН.

27 лютого 1961 року – Микола  КОРЖ.

28 лютого 1949 року – Валерій ДЕРИПАСКІН.

 

Цифри і факти

Ю-19: м’ячі ЦАРЕНКА

 Прес-служба УПЛ оприлюднила  кілька  статистичних викладів.

ХТО то і скільки м’ячів забив  за час проведення усіх 12  чемпіонатів України серед юнаків Ю-19. Загалом їх забито 6822.

Уродженець Конотопа Антон ЦАРЕНКО, який наразі є гравцем «Динамо», за 3 сезони надіслав у ворота суперників 20 м’ячів. А очолює рейтинг його одноклубник Владислав ВАНАТ, на рахунку якого 36 влучних ударів.

Серед тренерів лідирує наставник «Динамо» Ю-19 Ігор  КОСТЮК.  За 6 неповних сезонів під його керівництвом  команда зіграла 157 матчів.

 

  Двоє наших  серед старожилів

       Впродовж 33 неповних чемпіонатів України у командах УПЛ  було  задіяно  4291 гравець. Оприлюднено Рейтинг тих, хто провів 15 і більше сезонів.

НАРАЗІ  таких 56  гравців різних амплуа. Серед них і вихованці сумського футболу. Олег ГУСЄВ відіграв  16 сезонів і він на 30 місці. Наш земляк уже завершив кар’єру.  На 55 місці  Олександр БАНДУРА. Його ігровий стаж – 14 сезонів. До речі, він із діючих гравців  – кандидат до  ТОП – 30 гвардійців ЧУ, зігравши 231 матч.

Очолює  Рейтинг  старожилів Олександр ШОВКОВСЬКИЙ. Впродовж 24 сезонів він захищав  ворота  «Динамо». 21 сезон відіграв  Олег ШЕЛАЄВ, по 20 – Олександр ГОРЯЇНОВ і  Андрій ПЯТОВ.

 

 Олег  ГУСЄВ  у трьох рейтингах

       За час своє кар’єри наш земляк  зіграв чимало матчів і увійшов до кількох  рейтингів.

ОЛЕГ  на  9  місці у Клубі  Тимерлана ГУСЕЙНОВ, який свого часу виступав за сумський «Спартак».  До нього входять гравці, які забили 100 і більше м’ячів  у чемпіонатах, розіграшах Кубка і Суперкубка України, а також  у єврокубках і збірну України. В Олега їх 111.

На 6 місці наш земляк у рейтингу Гвардійці  українських команд. Разом він  провів  569 матчів. А очолює його, зігравши 730 поєдинків, Олександр ШОВКОВСЬКИЙ.  Олег  у ТОП-30   (на  26 позиції) гвардійців ЧУ – 319 матчів.  Перший – Олександр ШОВКОВСЬКИЙ –  426.

    

 Скільки «сухих» матчів у БАНДУРИ…

      Цікава статистика щодо  «найсухіших» воротарів УПЛ. 

НАВОДЯТЬСЯ  здобутки 31 кіпера. Попереду екс-динамівець  Олександр ШОВКОВСЬКИЙ, який впродовж 23 сезонів  зіграв 426 матчів, з яких – 233  провів на 0. Це –  54,7%.

14 сезонів на вищому рівні вихованець сумського футболу Олександр БАНДУРА. У 7 командах він  відіграв 231 матч  і 69 з них залишав свої ворота недоторканними (29,9%). Після пошуків нової команди 37-річний Олександр  повернувся до «Миная» . Він був здивований, що ніхто його не запрошував..

 

 

 …і не забитих пенальті? 

      У першій частині поточної VBET Ліги арбітри призначали 44 пенальті (реалізовано – 37).

УЧАСНИКАМИ  «дуелей» було 23 воротарі. Найчастіше, 5 разів, пенальтисти пробивали з  «точки»  у ворота  Олександра Бандури з «Миная»  і забили лише 2 голи. Загалом кількість 11-метрових ударів в УПЛ у ворота Бандури збільшилася до 51-го удару, а реалізованими було 34.

Починаючи з 1992 року, за всю історію проведення ЧУ, за кількістю  пенальтійських протистоянь  сумчанин  наразі на 8-му місці. Найчастіше ж виконувалися пенальті у ворота, які захищав Ігор Шуховцев – 68 разів (50 голів).

 

Михайло ФОМЕНКО  на  5 місці

       А хто із тренерів провів на вищому рівні найбільше матчів?

З 1992 року  біля керма  48 команд перебувало 295  головних тренерів.  З них  24  провели 150 і більше матчів.

Попереду Мирон МАРКЕВИЧ. Впродовж 1992 – 2016 років він працював з 6 командами і провів 622 матчі.  На рік менше керівництва  у Миколи ПАВЛОВА ( 5 команд) – 549 матчів. На 3 місці – Мірча ЛУЧЕСКУ.  З «Шахтарем» і «Динамо» він провів 432 зустрічі (2004 – 2023 рр.).

На 6 місці рейтингу  – Михайло ФОМЕНКО. Він працював головним тренером «Динамо», ЦСКА,  «Металіста»,  запорізького «Металурга» і «Таврії» з 1993 по 2008 роки.  Вихованця сумського  футболу, окрім призерів,  випереджають Валерій ЯРЕМЧЕНКО  (297 матчів) і Віталій КВАРЦЯНИЙ (340).

 

 «Ворскла» найвище!

       УЄФА оприлюднила черговий  ТОП-100 клубний рейтинг  серед жіночих команд . До нього  увійшли три представники України — «Ворскла» з Полтави, харківський  «Житлобуд-1» і «Кривбас» з Кривого Рогу.

У ПОЛТАВЧАНОК  найкращий результат. У порівнянні  минулим роком, вони піднялися на 7 сходинок і перебувають на  39 місці з коефіцієнтом  14,800. На 45 позиції (мінус  8 рядків)- харків’янки, у яких 12,800. На 87 місці – криворіжанки  з коефіцієнтом 4,800. Трійку ТОП-100  складають: «БАРСЕЛОНА» (Іспанія) -115, 699, «ЛІОН» (Франція) – 103,066 і «ВОЛЬФСБУРГ» (Німеччина) – 92,533.

Ради справедливості, треба зазначити, що здобуток саме «Ворскли» умовний, бо  це – вчорашній «Житлобуд-2», який перевели до Полтави. Та якби там не було,  це факт.  Відрадно, що у цій команді  виступають вихованки сумського футболу  Катерина САМСОН, яка захищає ворота,   і нападниця Яна КАЛІНІНА.  Вони є і гравцями жіночої збірної України.

Вперше  від  України  у жіночій Лізі чемпіонів УЄФА-2023/2024 виступали «Ворскла», яка  дісталася другого раунду, де не спасувала перед  італійською «Ромою», а «Кривбас» завершив свої виступи ще в першому раунді, поступившись  французькому «Парижу» (0:4) та шведському «Лінчепінгу» (0:3).

У таблиці  коефіцієнтів УЄФА для жіночих клубів Україна посідає 13 місце з коефіцієнтом 19,000. Попереду  Франція – 70,333.

 

Сторінки історії

ШУРШИН,  ЧИЖИК, САРАЄВ та інші…

      40 років у чемпіонаті СРСР 1984 року  у командах Першої і Другої  ліг грали 10 вихованців сумського футболу.

Перша ліга.

ШУРШИН Борис – 36 матчів – 13 м’ячів. Бив 7 пенальті, реалізував -4.. Зіграв 1 матч у розіграші Кубка СРСР.

ЧИЖИК Євген -31 – 1. Забив 1 м’яч за дублерів.

ПОПОВИЧ Віктор  («Кузбас» Кемерово)  8 –  0. Забив 6 м’ячів  за дубль.

 

 

ФОТО з АРХІВУ. 17 липня 1984 р. Чемпіонат СРСР. Перша ліга. «ЗІРКА» (Джизак) – «КОЛОС» (Нікополь) – 3:0. Перший на м’ячу  Борис ШУРШИН.

 

Друга  ліга.

ЧИПІЖНИЙ Віктор («Нива» Бережани) – 36 – 11. Увійшов до ТОП-20 кращих бомбардирів Української зони.

САРАЄВ  Василь («Зарафшан» Навої) – 33 – 6.

СТРАШНЕНКО  Сергій – старший («Закарпаття» Ужгород), воротар – 33 матчі.

ЛАЗАРКО  Григорій  («Колос» Павлоград) – 32 – 2. Став срібним призером.

ШУРЕНКОВ  Андрій («Турбина» Брежнєв) – 31 – 1.

КИРІЄВСЬКИЙ  Сергій («Нива» Бережани), воротар – 20  матчів.

МІЛЮКІН  Ігор («Суднобудівник» Миколаїв) – 9 – 2. Бронзовий призер.

Разом  гравці збірної  області  зіграли 269 матчів  і забили 36 м’ячів (без  Кубка  і дубля).

 

Як це

Ціна суддівської помилки

 

      Від неї у більшості випадків залежить  результат того чи іншого матчу. Вистачало подібних  моментів і в історії проведення чемпіонатів і розіграшів Кубка області. Про одну з  таких «помилок», що сталася у матчі  «Спартак» (Глухів) – «Фрунзенець» (Суми) у 1975 році, і розповів  у книзі  «Спартак», народжений «Штурмом»  ветеран  глухівського футболу Станіслав  САКУН. Ось як це було.

 

НА ТОЙ ЧАС  «Спартак» на очко випереджав «Фрунзенець» і реально претендував на перемогу  в чемпіонаті області. В обласній Федерації футболу пообіцяли, що матч обслуговуватиме нейтральний суддя із Шостки, але приїхала бригада із…Сум. Її очолював  В. НОВАК – відомий на той час  спеціаліст  робити «необхідний результат».  До речі,  про його упереджене суддівство і відверту допомогу тій чи іншій команді  у різні роки  писала місцева преса.  Як відомо, диму без вогню не буває…

У середині другого тайму  за рахунку 0:0 стався курйозний випадок. Воротар глухівчан  не досить впевнено прийняв  верховий м’яч. Від його рук він  поцілив у поперечину  і від неї  впав на лінію воріт.  Воротар у  повторному кидку  забрав м’яч.  Судді НОВАК, який перебував у центрі поля, підбіг до воротаря. Оцінивши ситуацію,  дав свисток, сигналізуючи , що м’яч  перетнув лінію воріт і зарахував гол. Він не порадився  з боковим суддею, який бачив, що м’яч не перетнув лінію воріт. Він лише опустив голову, не давши сигнал про взяття воріт.

Що після цього творилося! Стадіон кричить, свистить, вболівальники  вибігли на поле, один з гравців жбурнув  у НОВАКА  м’яч…

Незадоволені  рішенням  судді,  спартаківці пішли у роздягальню.  Капітан команди Віктор ГРИШКО говорить, що  виграти у сильного суперника і трьох суддів не  реально.  Він у стадії збудження розриває картки заявок і кидає їх НОВАКУ за  пазуху  сорочки.

Суддівська бригада  сідає в автобус і разом з гравцями «Фрунзенця»  залишає стадіон.

Вердикт  Федерації був суворим:  двох гравців команди  дискваліфікували на рік, 4 матчі «Спартаку»  заборонили  проводити вдома.

Команда пропустила 2 матчі і отримала дві технічні поразки.

Федерація, бачачи, що  конфлікт набуває  небажаних обертів,  а вболівальники незадоволені  діями сумських арбітрів, надсилає до Глухова  свого авторитетного представника В. ЖИЛІНА, аби  ситуація  не набула  більшого розголосу і не тільки. Після зустріч з футболістами  команда дограла  заключні зустрічі.  Видно було, що футболісти грали без особливо ентузіазму   і завзяття. У підсумку  «Спартак» посів 5 місце серед 14 команд.

Розрадою стала  товариська зустріч  зі збірною ветеранів  футболу СРСР. До Глухова приїхали   Юрій ПШЕНИЧНИКОВ,  Микола ОСЯНІН, Галімзян ХУСАЇНОВ, Віктор ПОНЕДЄЛЬНІК та інші зіркові гравці.  Перевага була за гостями, які  виграли – 3:1. У глухівчан відзначився  Віктор ОЛОФІНСЬКИЙ.

 

 

ФОТО з ІСТОРІЇ. 1975 р. Гравці «Спартака» (зліва направо): Ю. ВЕРТІЄВЕЦЬ,  В. ОЛОФІНСЬКИЙ,  В. ШАКОТЬКО, В.   ВАРЧЕНКО, В. ГРИШКО,  А.ТАТАРИНОВ, і Ю.ЛИСЮК.

 

ЦІКАВИЙ ФАКТ. Після чергового  розіграшу Кубка облради ДСТ «Спартак», який виграли глухівчани, Віктора ГРИШКА  і Бориса ШУРШИНА (він виступав за команду Білопілля)запросили до сумської команди майстрів «Фрунзенець». Борис прийняв запрошення, а Віктор відмовився. Він продовжив навчання в інституту, був на комсомольській і дипломатичній роботі, а потім 20 років  працював  у митній службі України. Він – генерал-майор, заслужений юрист України. За команду відіграв 15 років, входить до Символічної збірної Глухова за період 70-80-х років. Виступав за  ветеранів  «Спартака», подарував їм кілька комплектів футбольної форми. Віктор – бронзовий призер чемпіонату області,  один з двох гравців команди 3-разовий  володар Кубка облради ДСТ «Спартак».