“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від григорія М.РЕВИ, Випуск 122.
У випуску:
— Згадаймо й пом’янемо легендарних футболістів.
— Чемпіонат Сум 55+: «ЗіКоНі» зіграв без поразок.
—- Як справи у Віталія КАТЕРИНІНА?
— У Шостці «зірочки» розіграли «Зимовий кубок».
Вітання
Сергій КИРІЄВСЬКИЙ: «Фрунзенець» у моєму серці
45 років він дебютував у сумської команди майстрів «Фрунзенець», яка виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР. Міг грати й далі, але у 1983 році її спіткала гірка доля. На 7 сезонів Суми тоді залишалися без улюбленої гри. Й до цього часу Сергій Миколайович з жалем згадує той сезон, з якого і розпочалися біди сумського футболу. Вони, на жаль, тривають й донині.
9 лютого ветеран відзначає свій 63-й День народження.
ЯК ПОВІДОМЛЯЄ довідник-календар «Футбол-84», «цього, власне, слід було чекати, бо команда кілька сезонів ходить в аутсайдерах. «Фрунзенець», правда, поповнився десятьма новобранцями – вихованцями колективів фізкультури і ДЮСШ. Але у вирішальний момент вони виявилися не готовими до випробувань». З цим Сергій Миколайович не погоджується. До «вильоту» команди причетні, в першу чергу, ті, хто шефствував над нею, давав «цінні» вказівки, і тренери, які мало уваги приділяли місцевим вихованцям. А коли команда стала балансувати на грані, було вже пізно.
… Сергій – вихованець Миколи АБРАМОВА. У 16 років дебютував у «Фрунзенці», захищаючи почергово ворота із Сергієм КИРІЄНКОМ. А через рік став уже основним кіпером. Здається і склад команди був тоді пристойний, а у грі не вистачало стабільності. Та й склад був пристойний. Великі надії покладали на ЗТ УРСР Анатолія АРХИПОВА, який працював у «Дніпрі» з В.ЛОБАНОВСЬКИМ. Однак йому так і не вдалося врятувати команду від втрати місця у Другій лізі.
Після 5 років виступів за команду рідного міста Сергій подався грати за бережанську і тернопільську «Ниви», де провів 55 матчів і мав хороші відгуки. Останні два сезони провів в ірпінському «Динамо».
Вдалося Сергій пограти за юнацьку збірну УРСР у всесоюзних перегонах, який з часом отримав статус турніру «Переправа». Партнери були О.Заваров, В.Циткін, О.Кузнецов, М.Михайлов та інші футболісти, які швидко заявили про себе.
За 9 років доробок Сергія склав майже 200 матчів ( з них за «Фрунзенець» -130) і з десяток за України своєї вікової категорії.
Наразі Сергій Миколайович працює дитячим тренером в КДЮСШ «Суми». Він пам’ятає слова свого тренера, який говорив, що не всі вихованці заявлять про себе на професіональному рівні, а головне, щоб вони стали хорошими людьми і знайшли своє місце у житті. А ще тренер мріє про добротну команду в Сумах, в якій би грали вихованці місцевого футболу.
Склад «Фрунзенця»в останньому для сумчан (1983 р.) у Другій лізі чемпіонаті СРСР:
С. Кирієвський, С.Руденко, О.Бондаренко, В.Лабенок, В. Чихман, О.Семерня, О.Єлшанський, Г.Лазарко, В.Чуйко, О.Ткаченко, В.Чипижний, А.Єрмак, В.Танчик, В.Барліт, к.Шелехов, О.Бобух, О.Шепелев, С.Мирва, О.Мироненко, О.Довбій, М.Кружко.
Пам’ять
Артем БЕЗРОДНИЙ: Стрілець з «Надії»
10 лютого – 45 років від Дня народження вихованця сумського футболу. Усього 10 років тривала його кар’єра на професіональному рівні. Пограв у московському «Спартаку», німецькому «Вердері» і азербайджанському МКТ «Арзу», А це -166 матчів і забив 23 м’ячі. Заявив про себе Артем у спартаківській команді, у складі якої став 4-разовим переможцем і срібним призером чемпіонату та володарем Кубка Росії. Через травми кар’єра далі не склалася. Він повернувся до Сум і продовжив грати вже на аматорському рівні.
«БЕЗРОДНИЙ – уособлення цілої плеяди над перспективних футболістів, які одночасно блиснули яскравою зіркою, але в силу тих чи інших обставин, так і не змогли пересягнути етап під назвою «подає надії». Він радував публіку нестандартним баченням поля і своєю філігранною технікою.»
Дмитро ОКУНЄВ. «Спорт-Експресс». 14 серпня 2010 р.
Із інтерв’ю з Артемом.
-Звідкіля в тебе така скоростиглість? У 16 років – і в основу?
-Щоранку, рівно о 5 годині, я виходив на подвір’я і набивав м’яч. Вилазили заспані сусіди і просили припинити це неподобство. На 6 годину я приходив на акробатику (згодом став кандидатом у майстри спорту) і трудився там до сьомого поту. Окрім занять у школі, були ще тренування у футбольній секції, де займався зі старшими на рік-два юнаками. Без інтернату я, мабуть, і не відбувся як гравець. Думаю, щоб добитися вершин у спорту, необхідні ізольованість і дисципліна.
-Спочатку ви з батьком планували ЦСКА, а як виник варіант зі «Спартаком»?
– Так, дійсно, поїхали спочатку в ЦСКА. Там зустріли В’ячеслава ГРОЗНОГО, який працював другим тренером «Спартака». -Ми хотіли б, щоб ваш син грав у нас,- сказав він , батьку. -А що думаєм ти? – запитав мене батько. -Я обома руками «за,- на радощах відповів.
Після підписання контракту , ми з Калініченком їздили до Грозного у Вінницю, щоб розпитати , як «Спартак» грає, яке тренерське бачення футболу, як треба діяти тощо. Адже не кожен гравець може адаптуватися у «Спартаку». Із 30-40 кандидатів вибирали одного або двох. Запам’ятався фінальний матч проти київського «Динамо» розіграшу Кубка Співдружності за участю Реброва, Шевченка, Каладзе, Белькевича… Ми тоді виграли -2 :1. Це було щось неймовірне! Зіграти в матчі «Спартак» – «Динамо» і перемогти – для мене це було дуже почесно.
– НА ТУРНІРІ «Переправа»-94 серед юнаків Артема було названо кращим півзахисником.
– У 17 РОКІВ дебютував у чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів з «Нантом» (0:2). Став кращим бомбардиром команди (4 м’ячі).
– ПІСЛЯ того, як у 1999 році у матчі з ЦСКА Артем вийшовши на заміну і забив 2 м’ячі (4:0), отримав місце в основі.
-ТОГО року у матчі з ФК «Ростов» (3:0) зіграв проти вихованця роменського футболу Владислава ПРУДІУСА,
– АРТЕМ – лауреат премії «Стрілець» в номінації «Надія».
КІЛЬКА років Артем виступав в аматорських командах «Автолюкс» і «Спартак-Сумбуд» із Сум, глухівському «Велетні», липоводолинському «Альянсі» і «Факелі» з Дружби. Став володарем Кубка області, срібним і бронзовим призером чемпіонських перегонів.
Згадує Микола КОРЖ – екс-тренер «Факела»:
-ДВА роки Артем виступав у нашій команді. Завдяки його підмозі і присутності на полі, ми змогли продемонструвати пристойний рівень гри і добитися непоганих результатів. І що цікаво: у першій і другій групах посіли 4 місця, і там, і там Артем провів по 12 матчів і забив по 2 м’ячі. Він завжди діяв в інтересах команди, робив усе для перемоги. Вболівальники були у захваті від його філігранної техніки володіння м’ячем і чудових ударів. Він дійсно дарував їм насолоду від гри.
Запам’ятався м’яч, який він надіслав у ворота ямпільського «Полісся» (2:1) у 2009 році. На останніх хвилинах продемонстрував свою високу майстерність. В оточенні кількох суперників лівою ногою завдав влучного удару і м’яч в притирку з боковою стійкою кулею влетів у ворота. На це у Артема пішли лічені секунди.
А який красень-гол він забив 10 липня наступного року конотопському «Шахтарю» – діючому чемпіону області. Гості вели в рахунку після того, як вже на 4 хвилині наш захисник зрізав м’яч у власні ворота. А на 18-й, завдяки Артему, ми відігралися. Суперник порушив правила поблизу свого штрафного майданчика . Воротар «Шахтаря» ретельно виставляв стінку. Але марно. Артем у своєму стилі невідпорним ударом надіслав м’яч у верхній кут воріт. А згодом допоміг організувати результативну атаку і ми забили переможний гол.
Мені завжди приємно згадувати про цього майстра і його гру.
ФОТО з ІСТОРІЇ. 2010 р. Артем БЕЗРОДНИЙ (у верхньому ряду – п’ятий праворуч) у складі дружбівського «Факела».
До речі, у такому стилі, як і з «Шахтарем», Артем зрівняв рахунок у фінальному матчі розіграшу Кубка області глухівського «Велетня» , за який він виступав, із сумським «Спартаком-Сумбудом» на «Ювілейному» у 2013 році. В додатковий час «велетні» святкували перемогу. (2:1).
…. На жаль, гравець рано пішов із життя. 13 вересня 2016 року під час ранкової пробіжки зупинилося серце. Було Артему 37 років. Вічна йому пам’ять і вічний спокій!.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Кубок УЄФА 1999/2000. 1/16 фіналу . Перший матч. «СПАРТАК» (Москва) – «ЛІДС ЮНАЙТЕД» (Лідс) – 2:1. Софія. 12 грудня 1999 р. Стадіон ім.. Аспарухова. 6 000 глядачів.
«СПАРТАК»: Філімонов, Ковтун, Хлестов, Бушманов, Парфьонов, Булатов, Баранов, Безродний, Титов, Ширко, Робсон.
«ЛІДС ЮНАЙТЕД»: Мартін, Келлі, Вудгейт, Дюберрі, Харт,Макфейл, Холанд, Бріджес (Хакербі, 52), Бакке, Кьюеллі, Бойєр.
Голм: Ширко (38), Безродний (65 ) – Кьюеллі (14).
Сергій НАЙДЕНКО: Навздогін за мрією
45 років тому він зіграв свої перші матчі у розіграші Кубка і Вищій лізі чемпіонату СРСР. Його кар’єра тривала майже 10 років. За цей відіграв майже 200 матчів і відзначився 5 влучними ударами. 10 лютого 63 роки від Дня народження майстра спорту СРСР.
У ДИТИНСТВІ Сергій захоплювався спортивною гімнастикою і волейболом, але обрав футбол. Розпочинав з дубля ворошиловградської «Зорі». Потім були перші матчі в основі: 2 березня 1979 року у розіграші Кубка з торпедівцями Кутаїсі і 10 квітня – у чемпіонаті СРСР з московським «Спартаком». В них і звернув увагу на 18-річного захисника тренер «Динамо» Йожеф САБО, який відразу довірив юнаку місце в основі. Виступав разом з Ю.Сивухою. О.Хапсалісом, С.Балтачею, В. Зуєвим та ін.. З ними став переможцем і срібним призером чемпіонату СРСР серед дублерів.
За 3 роки, проведені у «зірковій» команді, багато чому навчився, тренуючись разом з В. Колотовим, М.Фоменком, О.Блохіним, Л. Буряком, С.Решко та ін.. Особливо придивлявся до роботи і гри захисників, адже сам виступав на цій позиції. А життєві і футбольні уроки Валерія Лобановського запам’ятав на все життя.
Однак заграти в основній команді Сергію так і не вдалося. Хоча був у загальній заявці/ На одному з тренувань отримав серйозну травму і довелося зі сльозами на очах залишати «Динамо», в якому грати було його мрією.
Продовжував виступати в інших командах –дублі першолігових «Карпат”, київському СКА і рідній «Зорі», з яким став переможцем Другої ліги, а із «Суднобудівником» ( тут виступав вихованець глухівської ДЮСШ Ігор Мілюкін) – бронзовим призером.
У 17 років Сергій став уже майстром спорту СРСР. Звання удостоївся за успішний виступ у складі юнацької збірної СРСР, капітаном якої був, за перемогу і «бронзу» на чемпіонаті Європи. Тоді у фіналі наші футболісти легко здолали югославів – 3:0. На світову першість команда поїхала без Сергія, який напередодні травмувався і вдруге йому довелося розпрощатися з мрією. У складі збірної УРСР виграв Другі Всесоюзні молодіжні ігри. У вирішальному поєдинку українці змусили капітулювати господарів – футболістів Ленінграда – 2:0.
ФОТО з АРХІВУ. 1978 р. «Золота» збірна СРСР Ю-18 на юніорському турнірі УЄФА із Сергієм НАЙДЕНКОМ. Фото: «Футбол в СССР»
Травма постійно нагадувала про себе. Тож довелося у 27 завершувати кар’єру. Пограв ще кілька років за аматорів Луганської області, а потім став працювати дитячим тренером. Ним він став пізніше, коли переїхав до Сум – ближче до батьків дружини. А до цього не міг влаштуватися тренером у Луганську – своїх вистачало. Працював вантажником, продавцем, підробляв на суддівстві. Згодом отримав національну категорію і обслуговував матчі різних ліг чемпіонату України.
У Сумах Сергій брав активну участь у футбольному житті. Грав за команду ветеранів «ЗеВС», започаткував дитячий турнір «Золота осінь», очолював міську Федерацію футболу.
Передчасно, 19 серпня 2015 року, Сергій Миколайович завершив свій земний шлях. В пам’ять про нього проводиться розіграш Кубка Сергія НАЙДЕНКА серед ветеранів футболу.
ФОТО з АРХІВУ. 2009 р. Фото на згадку. З тренерами ФЦ «Барса». Зліва направо: Віктор КОРНІЄНКО, Андрій ШУРЕНКОВ, Валерій БОЙЧЕНКО, Сергій НАЙДЕНКО іі Олександр МУРАШКІН.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Кубок СРСР. 1/64 фіналу. «НИВА» (Тернопіль) – «ЗОРЯ» (Ворошиловград) – 3:2. Стаділн «Авангард». 12 000 глядачів.
«НИВА»: Панфілов, Тимофєєв, Цисельський, Рудницький, Мацюпа, Назаренко, Сухенко, Венгригович (Козуб, 60), Яворський Галюта, Прядун (Покидьео, 75).
«ЗОРЯ»: Суслов, Найденко, Самолюк (Зуб, 46), Ярмолич, Тарасенко, Кобзарєв, Горковенко (Колесников, 56), Черніков, Попов (Юран, 46), Сорока, Ярошенко.
Голи: Назаренко (8), Яворський (32, 76) – Ярошенко (8), Юран (64). Попередження: Рудницький – Ярмолич, Черніков.
Турніри
«Зимовий кубок» виграли глухівчани
Хороший подарунок зробили дорослі юним футболістам у Шостці. Для хлопчиків 2014-2015 років народження вони влаштували цікавий турнір з футзалу, де було розіграно «Зимовий кубок».
ВІН пройшов за участю 7 команд – вихованців спортивних закладів із Шостки, Глухова. Кролевця і Дружби. Два дні тривали захоплюючі баталії на майданчику.
Впевнено провели матчі гравці першої команди Глухівської ДЮСШ, яких тренує Дмитро ГАВРИШ. Вигравши усі 6 зустрічей, вони й заволоділи головним призом. Трьома очками їм поступилися господарі – футзалісти першої команди КДЮСШ «Барса». На такій відстані завершили виступ учні кролевецької ДЮСШ «Олімп», які стали бронзовими призерами турніру.
Організатори відзначили кращих гравців у кожній команді, а також найкращих турніру у 4 номінаціях.
Сподіватимемося, що це була не остання нагорода юного футболіста.
Чемпіонати Сум
55+: «Золото» для «Хлібодара» і відзнаки через 13 років
У матчах заключного туру Відкритого чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів 55+ визначалися місця команд у призовій трійці.
НА чемпіонський титул претендували «Хлібодар» із Сумського району і «ЗіКоНі», яких розділяв один пункт. Шанси перших були переконливішими, адже їм протистояло «Динамо» – відвертий аутсайдер перегонів. Як не старалися динамівці грюкнути дверима і підкласти суперникам міну – не вийшо. «Хлібодари» довели матч до чемпіонської вершини – 5:2. Двічі відзначився Сергій БРУХНО.
НА ФОТО: Капітан “Хлібодара» Сергій ПРИХОДЬКО з чемпіонським Кубком, який йому вручили ветеран футболу Василь КАТКОВ (праворуч) і голова АФСО Андрій ПРОХОРОВИЧ.
-Минулого року ми були другими – у цьому нам, мабуть, пощастло. А може і не пощастило – ми пройшли турнір з однією поразкою. Команда була налаштована, усі були в бойовому настрої і ми довели це на футзальному майданчику, – зазначив капітан “Хлібодара” Сергій ПРИХОДЬКО.
Тож результат зустрічі «ЗіКоНі» -«Ніколь» уже не впливав на розташування цих команд у турнірній таблиці. «ЗіКоНівці», вигравши – 3:1, стали срібними призерами, а суперник завершив виступ на 4 місці. «Дуплетом» вистрілив Сергій ПАВЛЕНКО. Цікаво, що «ЗіКоНі» не програв жодного поєдинку, що є рідкістю у змаганнях ветеранів.
«Серж» і «Фортуна» розіграли «бронзу». Хто перемагав – той і ставав призером. «Пофортунило» гравцям «Фортуни» – 5:2. По 2 м’ячі надіслали у ворота Сергій БАРАННІК і Олександр КОРЕНЄВ. А кращим бомбардиром чемпіонату став Сергій СТРІЛЕЦЬКИЙ з «Ніколі», який 13 разів засмутив суперників.
На урочисте вшанування АФСО запросила Василя КАТКОВА – ветерана сумської команди майстрів «Фрунзенець», який у ці дні відзначив свій 75-річний ювілей. Його палко вітали молодші ветерани. Василю Олексійовичу вручено Подяку і футбольний м’яч від АФСО.
-Зустрів хлопців з якими грав у футбол і дуже приємно мені – кожен підходить, обіймає. Згадали футбольну молодість. Знаю цих хлопців ще молодими, а зараз бачу сивочолими. Але залишився у них бійцівський характер і вогник в очах – вогник, який не можливо загасити, – сказав Василь Олексійович
Ювіляр взяв участь у нагородженні команд і гравців. Останніх відзначили у 15 номінаціях.
А ще одні відзнаки вручив футболістам представник команди «Динамо» Олександр ГРЕБЧЕНКО. Їх вони отримали через… 13 (?) після успішного виступу на чемпіонаті України серед ветеранів 45+. Тоді представник Всеукраїнської федерації футзалу «забув» це зробити.
.
40+:
«Пента-трик» від Павла РОМАНА. Хто заб’є 500 м’яч?
НАБЛИЖАЄТЬСЯ до завершення Відкритий чемпіонат Сум серед ветеранів 40+. 6 команд, які провели різну кількість матчів, змагаються за місця на п»єдесталі пошани.
У ЗВІТНОМУ турі результативну гру продемонстрували «Бінго» – «Барса» -8:12. У переможців «пента-триком» відзначився Павло РОМАН, «хет-триком»- Вадим ПІВНЕНКО (він із 17 м’ячами очолює бомбардирські перегони), «дуплетами» – Артем ШВЕДОВ і Володимир ЛЮТЕНКО, у дебютантів змагань – Степан ТИМЧЕНКО, Сергій УДОД і Олег РАДЧЕНКО – теж забили по 2 м’ячі. У зустрічі «Паритет» – «Оріон» (3:3) по двічі «вистрілили» Денис МУРАШКІН та Іван ВЕЛЬБОЙ. «Покером» відзначився Євген ХАБОВЕЦЬ з «Dream Team Sumy», який обіграв «Деметру» – 5:1.
«Dream Team Sumy» впевнено лідирує – 7 матчів – 21очко. Далі розташувалися «Барса» – 8 -18, «Україна» – 8-15, «Оріон» – 9-13, «Паритет» – 9-13, «Деметра» – 9-6 і «Бінго» – 8 -0.
Якщо команди й надалі гратимуть з такою результативністю, то хтось із гравців може стати автором ювілейного, 500 м’яча. Наразі у їх доробку 273.
Знай наших!
Віталій КАТЕРИНІ: три в одному
Вихованець сумського футболу Віталій КАТЕРИНІН з нинішнього сезону став граючим тренером команди «Віймсі» з однойменних селища і волості, яка виступає у вищоліговому (Зааліліга) чемпіонаті Естонії з футзалу.
ЗА ТУР до завершення «регулярки», де змагаються 8 команд, достроково визначився один піфіналіст. Ним став «Бункер Партнер» з Таллінна – 33 очки. За ним – «Тарту Рейвенс» (30) і «Віймсі» (29). Найближчий переслідувач «Сілмет Сілламяе» – на відстані 4 пунктів.
«Віймсі» впевнено розпочав перегони, але потім дещо пригальмував – 2 нічиї і 2 поразки. Приміром, «Йигеве Вульзу», який завершує «регулярку» з «0» в активі, на його майданчику поступався – 0:2, але у підсумку виграв – 6:3. Програючи в гостях «Феніксу Йихві» – 0:3, завершив протистояння – 5:5. Очки втратили у зустрічах із «Бункером» (6:0 і 2:6) і «Тарту» (4:2 і 4:8). Віталій регулярно виходив на майданчик і забив кілька м’ячів.
У заключному турі «Віймсі» зустрічається із «Румму Дюнамо», у якого 6 очок і він залишається за бортом плей-офф. Далі боротьбу продовжать 6 команд. Перші дві відразу виходять до півфіналу, а квартет змагатиметься за 2 путівки. Хто з ким зустрінеться у плей-офф – визначиться після матчів заключного,14 туру.
В одному з останніх турів команди порадували результативною грою. «Бункер Партнер» – «Йигева Вулвз» – 20:1, «Фенікс Йихві» – «Тарту Рейвенс» – 1:8, «Румму Дюнамо» – «Сілмет Сілламяе» – 0:10.
Міжсезоння
4 матчі на «суху» – 20:0 і 5 м’ячів від Яни
Футболістки полтавської «Ворскли», у складі якої не перший рік грають вихованки сумського футболу Катерина САМСОН (вона захищає ворота) і нападниця Яна КАЛІНІНА, продовжують підготовку до заключної частини чемпіонату України серед жіночих команд Вищої ліги.
ВОРСКЛЯНКИ провели дві контрольні зустрічі з дівчатами київської «Оболоні». Перевага була на боці діючих чемпіонок, які впевнено довели обидві зустрічі до розгрому суперниць – 7:0 і 8:0. В обох зустрічах наші землячки були у грі, а Яна ще й відзначилася. У першому матчі – «хет-триком», в іншому – одним влучним ударом.
І в зустрічах з ковалівським «Колосом» полтавчанки були сильнішими, але виграли зі скромними рахунками – 4:0 і 1:0. Яна забила один м’яч.
На черзі у них – спаринги зі СК «Дніпро-1» з Дніпра.