Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 126.

У випуску:

— У Василя САРАЄВА – День народження.

— Знайомтесь: Євген НАУМОВ.

— Чергова  перемога  конотопських КУЛІШанок.

— 1964 рік: «Хет-трик» роменських команд.

 

Майстри футболу

Василь САРАЄВ:

В гостях  було  добре, а вдома краще

 

     Так склалися обставини, що  на початку своєї професіональної  кар’єри вихованець  сумського тренера Миколи АБРАМОВА так і не зміг заграти в Україні. Це вдалося зробити, коли повернувся додому і йому було вже майже 30. 7 березня  у ветерана сумського футболу  День народження. Йому виповнюється 63.

 

      -Я дуже вдячний Миколі Павловичу, що навчив мене по-справжньому грати і любити футбол,- скаже через багато років  Василь.- На турнірі з міні-футболу  у Ворошиловграді  тренер В. ФЕСЕНКО  запросив до місцевого спортінтернату. У 1978  році  потрапив до дубля «Зорі», де познайомився  з  Олександром ЗАВАРОВИМ і Юрієм ІВАНОВИМ, який згодом перебрався до Сум.

Наразі важко зрозуміти чому на  здібного юнака  свого часу не звернули увагу  тренери команд майстрів  сумського  «Фрунзенця», а потім  і «Зорі»?

Після  Ворошиловграда  Василя призвали до армії. Службу проходив  в Узбекистані. Впродовж 9 років  виступав у командах  зональної  Другої ліги  – «Хіва»  з однойменного міста, «Зарафшан» (Навої) і «Єшлик» (Джизак).  У складі «Зарафшана» (у перекладі «Золотоносний»)  провів  6 сезонів і став бронзовим призером. Відзначився  сумчанин і результативністю, забивши у 209 матчах  36 м’ячів. З ташкентським «Пахтакором» виграв Першу союзну  лігу, але справа до дебюту  в ній  так і не дійшла.

У 1990 році Василь повернувся  на рідну землю, відгукнувшись  на запрошення  тренера Валерія ДУШКОВА з  охтирського «Нафтовика»,  який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР.  Грав у фіналі Кубка України,  за який змагалися команди Другої ліги. За підсумками двох матчів  охтирчани  поступилися  житомирському «Поліссю», у складі якого виступав  сумчанин Сергій СТРАШНЕНКО- старший.

Згодом Василь  отримав  запрошення від  головного тренера  сумського «Автомобіліста» Михайла ФОМЕНКА. Тоді в команді були  проблеми  в нападі і Михайло Іванович попросив допомогти. За водіїв забив 4 м’ячі. У цих матчах сумчани виграли із загальним «сухим» рахунком 10:0 .У матчі з «Океаном»  Василь  забив переможний гол на 90-й хвилині.  А м’яч, надісланий  у ворота  «Закарпаття», став  для команди ювілейним, 50-м для  у дебютному чемпіонаті. Того сезону  Василя  САРАЄВА  було визнано кращим  гравцем сезону у складі «Автомобіліста».

Після Сум Василь продовжував грати за шепетівський «Темп» (з ним здобув путівку до Вищої ліги),  сезон провів у  чемпіонаті Білорусії  у вищоліговому  «Шахтарі» із Солігорська, кам’янець-подільській «Ратуші»,  а завершував  кар’єру  на  професіональному рівні в один сезон, граючи  за сумський «Агротехсервіс» і краснопільський «Явір».

За 17 професіональних сезонів виступав  у чемпіонатах 3-х країн  провів  435 матчах і  62 рази надсилав м’яч у ворота суперників. Кілька  сезонів  допомагав   в аматорському чемпіонаті України попівському «Харчовику»,був  учасником кубкових та інших  поєдинків, додавши до свого  доробку  ще  35 матчів і 4 м’ячі.

Василь САРАЄВ  входить до Символічного клубу «100 +, Твоя висота»  майстра спорту СРСР  Бориса ШУРШИНА.

 

ФОТО з АРХІВУ. 1990 р. У «Нафтовику» Василь САРАЄВ (у нижньому ряду – перший ліворуч) дебютував у чемпіонаті України.

 

МАТЧ з ІСТОРІЇ.  Чемпіонат України. 1992 р (весна). Перша ліга. Група «А». «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – ДЕСНА» (Чернігів) – 2:1.  3 травня. Стадіон Сільгоспінституту. 1 500  глядачів.
«АВТОМОБІЛІСТ»: 
Страшненко – старший, Болотов, Хруслов, Таргонський (Шкурат, 46), Кравченко, Фесенко, Лазебний, Теслик (Лукаш, 46), Сараєв, Самолюк, Цисар. Тренер: М.Фоменко.
    «ДЕСНА»: Овчаров, Пахар, Белоусов, Авраменко, Бондаренко, Четверик, (Кривенок, 75), Гусев (Овчаренко, 75), Лихобицький, Яковенко, Аринін. Тренер: Ю.Грузнов.
Голи: Сараєв (56), Цисар (79) – Авраменко (82).

 

 

Євген НАУМОВ:

Від «Шахтаря» до «Спартака» і далі  

 

       Коли Валентин ЗАЙЦЕВ –  великий шанувальник футболу у 1952 році став  директором Конотопського ЕМЗ, то відразу  взявся  за створення команди і розбудови  спортивної  інфраструктури. Серед запрошених гравців  був  і вихованець Ніжинської ДЮСШ  Євген НАУМОВ, який до цього грав на аматорському рівні за команду свого міста.  7 березня  75 років від Дня його народження.

 

У 1968 році «Шахтар» вперше  став чемпіоном області. Отримав нагороду і 19- річний  нападник.  А наступного сезону вже дебютував  у сумській команді майстрів «Спартак» у класі «Б» чемпіонату СРСР.  Провів 23 матчі і забив 3 м’ячі.  У зустрічах із  СКЧФ (2:1) і «Вугликом (1:0) його  голи  принесли сумчанам важливі перемоги. Ще одного разу відзначився у зустрічі із «Шахтарем із Красного Луча (6:1).  Того сезону  «спартаківці» стали бронзовими призерами і здобули путівку  до другої групи класу «А».  Але дебют не вдався, команда  повернулася  до класу «Б», який  відразу був реорганізований  в Другу лігу.

Євген залишає Сум і  три роки виступає за  севастопольський «Авангард» (111 матчів – 12 м’ячів).

Але по-справжньому  його бомбардирські здібності  розкрилися у  житомирському  «Автомобілісті»/ «Спартаку», де він затримався на 8 років.  Взяв участь у 279 матчах , в яких відзначився 66  разів.  За цим показником посідає 4 місце  серед бомбардирів  команди за всю її  історію.  Два сезони поспіль  забивав найбільше м’ячів (12 і 15).

У 1974 році  житомиряни впевнено виступили у розіграші Кубка  УРСР серед команд Другої ліги.  В 1/16 фіналу за підсумками двох матчів пройшли  сумський «Фрунзенець» (2:0 і 0:1),  далі – миколаївський «Суднобудівник» (0:2 і 5:3),  полтавський «Колос» (0:0 і 2:0), у півфіналі –  херсонський «Локомотив»  (1:4 і 4:0). У вирішальному матчі  суперником була першолігова сімферопольська «Таврія», яка виявилася сильнішою в обох зустрічах (2:1 і 2:0).  У кубкових зустрічах Євген забив 3 м’ячі командам Миколаєва і Херсона.

 

ФОТО з АРХІВУ. 1975р. Євген НАУМОВ у складі  «Автомобіліста» – срібного призера  Другої ліги чемпіонату СРСР.

 

А наступного року до «Автомобіліста» прийшов успіх – він  став срібним призером  Другої ліги, поступившись одним очком криворізькому «Кривбасу»,  і  боровся  у півфінальному турнірі за  вихід до Першої ліги. Не програвши жодного із 5 матчів (перемога і 4 нічиї), житомиряни посіли 3 місце. В  активі  Євгена  ще  2 матчі у розіграші Кубка СРСР.

1981 рік став останнім  у професіональній кар’єрі нападника, яка тривала 12 років. Доробок його склав 414 матчів і 94 м’ячі.  Він входить  до «100 бомбардирів Другої ліги», перебуваючи на 28 місці із 78 м’ячами. На  12 місці  у «Символічному клубі  Геннадія ШИЛЯЄВА». Це – гравці, які  відіграли за команду 100  і більше матчів.

Майже 10 років  Євген продовжив ще грати  за  аматорський житомирський «Верстатобудівник».

 

 Знай наших!

196  хвилин на полі провели у черговому турі УПЛ уродженці і представники Сумщини

 

       У Прем’єр-лізі чемпіонату України виступають семеро  гравців.  У черговому  турі жоден з них не провів на полі  увесь матч. Найбільше  (до 68 хвилини) відіграв  Сергій СУХАНОВ з «Оболоні», яка вдома поступилася  «Дніпру-1» – 0:1. Сергій РИБАЛКА  з «ЛНЗ» (він виграв з таким рахунком у гостях у «Полісся» ) був замінений на  67 хвилині, а Олексій ХОБЛЕНКО  провів  заключні 12 хвилин цієї зустрічі.

     Станіслав ШАРАЙ  з «Вереса»  другу частину сезону  на правах оренди проведе у  першоліговій  «Вікторії» із Сум.  А його  брат продовжує виступати за команду з Рівного.  У матчі  з «Ворсклою» на її полі, в якому рівненці зазнали поразки (1:2), він  вступив у гру на 66 хвилині.

 

                          

 

        Чи допоможе Станіслав ШАРАЙ  «Вікторії» поборотися за медалі?

     Денис АНТЮХ   із «Зорі», яка зіграла – 0:0  з «Олександрією» на її полі, розпочав гру на 65 хвилині.

      Олександр БАНДУРА («Минай») і Антон ЦАРЕНКО («Динамо») спостерігали за грою з лави запасних.

 

Турніри

Медалі залишаються у мріях

 

       Восени, після двох турів чемпіонату України з футзалу серед команд юнаків Ю-15, вихованці Шосткинської КДЮСШ «Барса» здобули путівку до фінальної частини змагань.

 

      НА ДРУГОМУ   груповому етапі  за нагороди  змагаються 8 команд, які успішно пройшли відбір.  Матчі чергового туру пройшли в  Івано-Франківську.  На жаль, «барсівці» виступили  невдало. Вони поступилися  ровесникам місцевої «Академії НФК «Ураган» – 0:6,  «Чорному морю» з Одеси – 2:3 і  вихованцям  Коцюбинської ДЮСШ з Київщини – 0:3.  Після цих матчів  нашим  гравцям втрачати було вже нічого і у заключному  матчі вони   здобули нелегку, але так необхідну перемогу над «Любартом» з Луцька.   Виграючи – 2:0 після влучних ударів  В’ячеслава ЛУГОВОГО і  Тимофія ТРЕГУБА,  шосткинці  втратили  пильність і впродовж 4-х хвилин  умудрилися пропустити  аж 3 м’ячі.  Однак зусиллями  Данила КУШТИ і  Тимофія ТРЕГУБА  швидко виправиkи становище  на майданчику і виграти – 4:3. Заробивши  важливі 3 очки, «Барса»  перебуває на 6 місці. А очолюють перегони  юнаки «Академії НФК «Ураган», у яких 11 очок.

 

                 

               Легко в навчанні, важко в бою…

 

     У рейтингу серед гравців по забитим м’ячам Данило КУШТА на 9 місці. В 11 матчах він відзначився  9 м’ячами.  На 15 позиції  із 6 м’ячами  В’ячеслав ЛУГОВИЙ. 

     У матчах заключного туру, які відбудуться наприкінці березня, суперниками шосткинців  будуть  футзалісти  СК «Боратин» з Волині, у яких 6 очок,  рівненського  «Кардинала – ДЮСШ№4» (1) і «Січі Юнайтед» із Запоріжжя (3). Якщо «барсівці»  і виграють заключні матчі, про медалі  залишається лише  мріяти.

-Намагатимемося показати гідну гру і якомога вище піднятися у турнірній таблиці», – зазначив  тренер  «Барси» Владислав ПЕТРЕНКО.

 

 «Золоті» КУЛІШанки з Конотопа

Вкотре порадували  своїм виступом  на всеукраїнському рівні  футзалістки Конотопської ДЮСШ, яких тренує Олена КУЛІШ.

 

                    

Новоспечені чемпіонки разом з тренером.

 

ТРЕБА віддати їй належне. Практично на кожних змаганнях  її дівчата заявляють про  себе. Ось і цього разу  вони не залишили суперницям жодних шансів на успіх на чемпіонаті України  серед  команд  Другої ліги,  в яких виступали  дівчата  2011-12 років народження.  Вигравши усі матчі,  КУЛІШанки стали  володарками золотих відзнак.

Кращою гравчинею змагань визнано Катю ЮРЧЕНКО, а  Дашу ФЕДОСЕНКО  – кращою  в команді.  А призом  вправної  захисниці відзначено  гру  Насті МОЗГОВОЇ.

 

 

  Досягнення

Троє гвардійців «Факела»

 

Ці троє гравців посідають особливе місце в історії  дружківської команди. Вони у символічному «Клубі  гвардійців «Факела». До  нього входять гравці, які зіграли за команду 150 матчів і більше.

 

ГОЛОВНИМ старожилом  команди є  захисник, її багаторічний капітан Олександр ШРАМЧЕНКО. Його футбольний стаж 16 років. Провів 332 матчі (2 місце  серед гвардійців) і забив 20 м’ячів. В одному  ( 29 жовтня  1990 р.) відзначився автоголом  («Факел» – «Хімік» Суми – 0:2).  Останній матч зіграв 24 жовтня 2009 року, коли  йому був 51 рік і 10 місяців.  На жаль, «Факел» поступився вдома  роменському  «СБК-Кондитеру» (0:5). Кілька років  виступав  за сумський «Буревісник». Був переможцем  обласних сільських спортивних ігор і бронзовим призером  першості УРСР серед  команд цукрової  і  харчової промисловості.

ВПРОДОВЖ 13 років  виступав за «Факел»  і був його капітаном Анатолій ЛЯХНИЦЬКИЙ. Очолює   клуб  гвардійців, зігравши 379 матчів, в яких відзначився  100 м’ячами. Посідає 2 місце  в «Клубі бомбардирів Олександра Павленка». Тричі був кращим бомбардиром  команди  сезону. Відзначився двома «хет-трикаи» у матчах «Факела» з путивльським «Партизаном» -4:1  (1 жовтня  1988 р) і з ямпільським «Колосом» – 6:1 (27 червня  1976 р). У складі команди  був переможцем  обласних сільських спортивних ігор і бронзовим призером  першості УРСР серед  команд цукрової і  харчової промисловості. Футболіст добре  грав у хокей, виступаючи за команду «Факел».

 

ФОТО з АРХІВУ. 1982 р. Капітан «Факела» Анатолій ЛЯХНИЦЬКИЙ з Кубком за перемогу у змаганнях облради ДСТ «Колос», який вручив  представник товариства Юрій ЄРГАШОВ.

 

КРАЩИМ бомбардиром за всю історію «Факела» є  Олександр ПАВЛЕНКО. Він забив  126 м’ячів у 252 зустрічах. Його ім’ям названо клуб бомбардирів. Грав  впродовж 1973 -1993 років з перервами. У клубі гвардійців  посідає  5 місце.  Двічі був кращим бомбардиром команди сезону.  Напрацював на два  «хет-трики».  Відзначився 22 серпня 1976 року у матчі з «Колосом» (Береза) – 8:0 і 14 вересня того ж року – зустрічі зі свіським «Авангардом» – 6:1.

 

Чемпіонат  Сум 40+

Нічия з «гірчинкою», джентельменський вчинок гравців «Барси» і золоте сходження «Dream Team Sumy»

 

        Завершився Відкритий чемпіонат Сум з футзалу серед ветеранів 40+. Не зазнавши жодної поразки ( у пасиві  лише нічия з «Барсою» -3:3),  на чемпіонську вершину достроково зійшов «Dream Team Sumy». Гравці  стабільно пройшли турнірну дистанцію із 12 матчів, випередивши   срібного призера на 11 (!) очок.

 

ВІН  визначався у заключному очному протистоянні  «Барса» – «Україна», яких розділяв  один пункт.  Нічия гарантувала  «барсівцям» друге місце, тоді, як суперників  – лише перемога.  Матч виявився  бойовим і щедрим на…  червоні і жовті картки, яким  арбітр  нагородив гравців обох команд після  – 2:2.  «Барсівці» заробили право на пробиття дабл-пенальті, але не  змогли його реалізувати. Арбітр угледів  порушення правил з боку воротаря «України» і  змусив штрафний перебити.  Не погодившись з таким рішення, гравці обох команд почали з’ясовувати стосунки.  За що були щедро «винагороджені» арбітром. Треба  сказати, що гравці «Барси» поступили по-джентельменськи: вони відмовилися пробивати  повторний  дабл-пенальті і передали м’яч  суперникам.  Вчинок гідний поваги і наслідування  іншими  командам.

Після того, як «Барса» вийшла вперед (3:2),  «українці» почали грати п’ятим польовим гравцем і зрівняли рахунок.  3:3 – на руку «Барси», яка  стала  срібним, а «Україна» – бронзовим призерами.

Як показав цей та інші матчі, такі принципіальні і вирішальні зустрічі  ТРЕБА  доручати  обслуговувати досвідченим і компетентним арбітрам, аби не було  спірних ексцесів.

Кращим гравцем чемпіонату названо  Євгена ХАБОВЦЯ  з чемпіонської команди, а  «барсівця» Сергія СТРАШНЕНКА – воротарем.  Серед бомбардирів переміг, забивши 23 м’ячі, Вадим ПІВНЕНКО («Барса»).Крім того,  призами відзначено кращих гравців  кожної  команди.

В цьому чемпіонаті дебютував «Бінго». Він програв усі матчі. Але, як  сказали гравці, вони отримали хороший урок і їхні  перемоги попереду. Такий оптимізм радує!

Незабаром  команди розіграють Кубок. На попередньому етапі зустрінуться «Барса» – «Паритет», «Україна» – «Деметра» і  «Оріон» – «Бінго». З півфіналу розпочне боротьбу новоспечений чемпіон   – «Dream Team Sumy».

 

 

 

      Фото на згадку про чемпіонат Сум-2024 .

 

Як повідомив голова Асоціації ветеранів футболу Сумщини Віталій ВЕЛИКОДНИЙ, на черзі – турнір пам’яті колишнього гравця сумської команди майстрів «Спартак» Володимира БОЙЧЕНКА і чемпіонати України серед ветеранів різних вікових категорій, в яких у братимуть участь і представники області.

За словами голови АФСО Андрія ПРОХОРОВИЧА, в  ході футбольного  сезону на Сумщині  буде  проведено  розіграші кубків ЗСУ, традиційний пам’яті Геннадія СВІРСЬКОГО, а також  команди  змагатимуться  за Кубок  області і нагороди в чемпіонатах серед команд Вищої і Першої ліг.

 

Ювілей

Кубок і два комплекти медалей завоювали у 1964 році футболісти «Гвардії» і «Електрона» з Ромен.

 

        60 років тому футболісти  Ромен добилися потрійного успіху в обласних  змаганнях. Той сезон  був найуспішнішим в історії роменського футболу. «Електрон» – дебютант Першої групи – вперше став чемпіоном, а збірна Ромен  (це була військова команда «Гвардія») виграла Кубок,  додавши до нього бронзові  відзнаки чемпіонських перегонів.

 

КУБОК ОБЛАСТІ.  Фінальний турнір за участю 4 команд пройшов у Білопіллі 28-29  липня. На старті роменчани перемогли  сумське «Торпедо» – 3:1, а місцевий «Авангард»  обіграв спартаківців Глухова – 3:2.  Тож у фінальному матчі  зустрілися  «Гвардія» і «Авангард».

Поєдинок  гідних суперників  виявився  бойовим і щедрим на голи, а розв’язка була драматичною для одних і  радісною для інших.

… На 87 хвилині важко було  передбачити, хто виграє, бо суперники тримали нічию – 2:2.  А коли  суддя сповістив про завершення гри,  було вже 4:2. Роменчанам вистачило 2,5  хвилин, аби, як писала тоді місцева преса, «провести два красиві м’ячі  і вдруге поспіль заволодіти Кубком області».

Роком раніше  його здобув «Авангард», а у 1961 році вперше цей  приз у Ромнах «прописав»  «Машинобудівник».  У 1967 році збірна Ромен-«Гвардія»  ще раз візьме Кубок , а через 27 (!?) років  його виграє «Електрон».

Збірна Ромен-«Гвардія»-64 виступала у такому складі:  М. Білоножко, К. Соловйов, Л. Демченко, Г.Галеник, М. Кочнєв,  А. Момот, Г.Агеєв, Р. Семенихін,  М. Лиско,  В. Скороніс, Р. Симонян. Капітаном команди був Віктор СОРОКОПУД, який  1966-67 роках  грав у команді майстрів  сумського «Авангарда» у класі «Б» чемпіонату СРСР.  Провів 48 матчів. Після Сум кар’єру продовжив у чемпіонаті Білорусії.

 

 

ФОТО з АРХІВУ. Команда Ромен  з Віктором СОРОКОПУДОМ на чолі.

 

ЧЕМПІОНАТ ОБЛАСТІ 1964 року  серед команд Першої групи проходив у двох зонах за участю  16 команд. 4 – представляли Суми, 3 – Конотоп,  по 2 – Ромни і Шостку.

Ось як зіграли  деякі матчі (за матеріалами міської газети) Збірна Ромен, яку  представляла «Гвардія»  місцевої військової частини, і «Електрон».

«17 травня на міському стадіоні «Юність» у першій  зустрічі команди  заводу АТС («Електрон») приймала  футболістів Лебедина. На 7 хвилині гол забив суперник.  На 17 хвилині  захисник роменчан т. ТАРАСЕНКО, перехопивши м’яч, по лівому краю швидко  добіг до  захисних ліній гостей і сильно пробив по воротах.  Страж воріт лебединців нічого  не зумів зробити, і м’яч  влетів у дальній від воротаря верхній кут воріт.

На 31 хвилині лебединці забили гол, але … у свої ворота. . До кінця  першої половини гри роменчани провели ще один гол, автором якого  був  т. ТАРАСЕНКО.

У другій половині господарі володіли ініціативою.  На 70 хвилині вони забили четвертий  гол, а за 2 хвилини  до кінця цього цікавого  поєдинку і п’ятий. 5:1».

«Збірна  Ромен приймала команду Білопілля.  На 82 хвилині біля воріт білопільчан створено гостру  ситуацію.  БАГІЯН, який до цього двічі міг відзначитися,  прийняв передачу зліва і направив м’яч у сітку воріт.  Але не без допомоги судді т. ДАХНА (Суми) гості за 2 хвилини до кінця зустрічі  зрівняли рахунок. Бойова нічия – 1:1».

« 27 травня  Збірна Ромен приймала  «Спартак» із Сум. На 65 хвилині гості забили м’яч.  Т. СИРОЛЄТ  незабаром  зрівняв рахунок.  Незадовго  до кінця зустрічі  гості подали кутовий.  Воротар господарів не перехопив м’яч і центральний нападник сумчан, стоячи до воріт спиною,  забив через себе  красивий гол.  Переміг «Спартак» -2:1».

«14 червня Збірна Ромен  вдома  зустрічалася  із сумським «Харчовиком». У першому таймі роменчани  відкрили  рахунок, але гості його зрівняли. Винен воротар  господарів т. Р., який  необачно вийшов з воріт і гравець  нападу гостей перекинув через нього м’яч у сітку».

«Електрон» приймав  «САТУ» із Сум. Матч закінчився внічию -2:2. Роменчани забили 3 м’ячі, один з них  у свої ворота надіслав захисник т. П., який  на протязі всієї зустрічі грав невпевнено».

По 3 кращі команди  по завершення  змагань  у двох  зонах  вийшли до  фінального етапу, матчі якого проходили впродовж 21 – 28 серпня у Ромнах. За чемпіонський титул і призові місця змагалися:  Збірна Ромен («Гвардія»)  і місцевий «Електрон», збірна Кролевця,  сумський «Хімік», «Екран» і «Хімік» з Шостки.

Як і очікували, господарі своїм шансом скористалися вправно. Вигравши усі 5 матчів,  вперше чемпіонським титулом заволодів «Електрон». Лише через 32 (!?) роки такого успіху  доб’ється нове покоління «електронівців».

На своєму полі  роменчани перемогли збірну Кролевця – 3:1 («хет-трик» на рахунку  Анатолія ПАНАСЕНКА),  «Екран» – 5:0 (тричі відзначився Віктор ГРЕЧАНИЙ, який згодом став тренером «Електрона»),  «Гвардію» – 3:0,  шосткинський «Хімік» – 2:1 і сумчан – 4:2.  У цих зустрічах  головною ударною силою господарів був дует ГРЕЧАНИЙ – ПАНАСЕНКО, які забили 6 і 7 м’ячів – відповідно. Перший чемпіонський склад «Електрона»: І. Тарасенко – капітан, О.Ромах (воротар), В.Перезва,  В. Васильченко,  М.Попов,  В.Потапов, А. Коваль, В.Гречаний (тренер), В. Сиролєт, А.Панасенко, І.Коляда, М.Петров,  А.Климченко, І.Аршинський, Г.Гайдук, В. Кудін.

Не підвели вболівальників  і «гвардійці». Їх перевага була не такою впевненою, як земляків, але  вони змогли стати бронзовими призерами.   В активі  перемоги над  сумчанами  -1:0 і  кролевчанами – 2:0, нічия з  «Екраном» -1:1, у пасиві – поразки  від  «Електрона» – 0:3 і шосткинського «Хіміка», який став срібним призером.  Найбільший рахунок було зафіксовано у зустрічі  Збірної Кролевця із  сумським  «Хіміком» – 7:1.  На 4 місці завершили виступ футболісти Кролевця, на 5- у –  «Екрана», 6-у –  «Хімік» з обласного центру.

Призом за коректну гру  відзначено  футболістів «Екрана».  А кращими  визнані:  воротар – Олександр РОМАХ («Електрон»), який у 1963 році  зіграв 2 матчі за команду майстрів сумського  «Спартака» у класі «Б» чемпіонату СРСР, захисник – Костянтин СОЛОВЙОВ («Гвардія), півзахисник –  Юрій  СМИРНОВ («Хімік» Суми) і  нападник –  Віктор  ПАЛЬЧИНСЬКИЙ з Кролевця.  До речі, Віктора запрошували  до сумської команди майстрів, але він ввічливо відмовився. Ця історія набула розголосу.  Через відмову гравцеві заборонили грати в обласних змаганнях. Допомогла «Спортивна газета», яка  надрукувала матеріал. Після нього керівника  обласного  спорткомітету «поставили» на місце. Гравець продовжив  виступати  за команду свого міста.

ІНШІ ТУРНІРИ, ІНШІ МАТЧІ.  Того року  «Електрон» провів товариську зустріч із командою класу «Б» чернігівською «Десною» і поступився – 0:2.  Було зроблено закид голові  ради Союзу спортивних товариств і організацій т. БІЛОНОЖКУ за несерйозне ставлення  до призначення арбітра  цього матчу.  Суддівство було доручено людині, яка малообізнана з правилами гри.  А це викликало справедливе обурення вболівальників.

У 1964 році проведено перший  чемпіонат УРСР серед КФК. У 6 зонах стартували 26 команд.  Честь області  захищав  роменський «Електрон», який  виступав у 2 зоні, де його суперниками були «Шахтар» (Красний Луч),  полтавський «Супутник» і чугуївський «Старт». У першому колі  роменчани поступилися суперникам із загальним рахунком 0: 7, у другому – 1:2. Внічию – 1:1 завершили зустріч із полтавчанами, а до  Красного  Луча не виїхали.  З одним очком  посіли 4 місце.

У вересні «Електрон»  зіграв 2 товариські матчі із  московською клубною командою  «Крила Рад» (0:2 і 2:2) і  конотопським «Шахтарем» (1:0).

За положенням, чемпіон області тоді  проводив  перехідні матчі з командою майстрів класу «Б». «Електрон» двічі поступився сумському  «Спартаку» – 0:11 і 0:1.