ФутТайм від Григорія М.Реви.
“ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 136.
У випуску:
— Хто він, «золота нога» сумського футболу?
—Увіковічнимо пам”ять Михайла ФОМЕНКА.
— Чи стане Артем «зірковим» гравцем?
— 100 матчів Олександра ЛИТВИНЕНКА.
— Як у «Фрунзенця» вкрали очки, бронзові відзнаки і путівку?
Пам’ять
Джамір (Джафар) ЧАВЧАНІДЗЕ: Джем – «золота нога»
У травні він народився, у травні залишив цей світ. 21 рік його немає вже з нами, але друзі, товариші і вболівальники згадують добрим словом цього футболіста, який дарував радість їм своєю змістовною грою. 5 травня – 89 років від Дня народження Джаміра Олександровича.
Розповідає Важа РЕВАЗІШВІЛІ, який дружив з ЧАВЧАНІДЗЕ майже 40 років.
-ДЖЕМ – так усі ми його називали – жив тільки футболом, інших видів спорту не визнавав. Народився в місті Гудаута Абхазької АРСР Грузинської РСР. З дитинства мріяв стати футболістом. Вона здійснилася, коли проходив службу в Конотопі і виступав за місцеву «Зірку», яка на той час була серед лідерів обласних змагань. І коли в Сумах створили команду майстрів «Авангард», Джема та ще кількох гравців запросили виступати в ній.
Впродовж 6 років він був гравцем. Міг грати і більше, але не любив Джем силових вправ, через що рано припинив виступати на такому рівні. На той час тренери захоплювалися, зокрема штангою, не маючи ніякої системи підготовки. Постраждав від цього і Михайло ФОМЕНКО, про що йому часто нагадувала спина. Запрошували Джаміра до «Зорі». Провів одну зустріч, але не підійшов. Як він розповідав, гравці не дружелюбно його прийняли, мовляв, ти не підходиш до нашої команди.
Завершивши активні виступи, Джамір Олександрович не полишив футбол. На рафінадному заводі був серед активних організаторів команди «Харчовик»,з якою неодноразово вигравав чемпіонат області, охоче підтримав директора автопарку Олександра ТОНКОНОГА і створив команду «Автомобіліст». Був такий кумедний випадок. Перед матчем підходить до судді і говорить – якщо допоможеш – заробиш 30 карбованців, а той відповів – суперник мені дав вже 50….
З ініціативи Джаміра в Сумах народилася команда «Дир-дир», якій вже скоро 60 років. Він сам знайшов місце, облагородив територію і зварив ворота. Школу «Дир-дир» пройшло,зокрема Михайло ФОМЕНКО, Володимир ШАТОХІН, брати КАТКОВИ, Олександр БЕЗВЕРХИЙ – більше 200 гравців різних поколінь. На жаль, 22 немає вже з нами.
Коли ФОМЕНКО був ще діючим гравцем «Динамо», постійно приїжджав на наші матчі. А яка захоплююча і безкомпромісна боротьба точилася на полі. Михайло Іванович не любив програвати. Запам’ятався такий момент. Він грав напередодні важливої кубкової зустрічі «Динамо». І один із наших гравців хотів «показати» себе і невдало провів прийом проти Михайла Івановича. Гравці ледве його не побили.
В пам’ять про Джаміра Олександровича проводили турнір, на який запрошували ветеранів різних поколінь. На 90 –річний ювілей плануємо теж зіграти і вшанувати гравців першого складу сумської команди майстрів «Авангард».
Згадує екс-гравець «Спартака»/«Фрунзенця» Василь КАТКОВ:
-Коли грав Джамір Олександрович, я був ще юнаком і тренувався у групі підготовки при команді майстрів. Для нас всі гравці, зокрема Микола АСТАФЬЄВ, Віктор ЄРЬОМЕНКО, Аркадій ШУЛЬМАН, Джамір Олександрович були зірками футболу, ми в усьому прагнули бути схожими на них. Кожен з нас мав їхні футбольні прізвища, бо у чомусь нагадували їхній стиль гри або вирізнялися тим чи іншим технічним прийомом. Приміром, були свій Келя, Джем, Шуля, Голуб.
Його називали Джем-«золота нога», бо був вправним технарем, майстерно працював з м’ячем і мав хороший удар.
З часом ми зустрілися з Джаміром Олександровичем на футбольному полі, коли вже грали за аматорські команди або в «дир-дир». Незважаючи на роки, грав вправно, викладався у грі сповна і змушував це робити партнерів. По собі залишив приємні спогади і як людина. З ним ми товаришували багато років.
За команду майстрів Джамір ЧАВЧАНІДЗЕ виступав впродовж 6 років. Проводив практично усі зустрічі. На його рахунку 189 матчів і 7 забитих м’ячів.
Як тут не згадати дводенне протистояння в розіграші Кубка СРСР з авангардівцями Кривого Рогу (див. Матч з історії). Чимале навантаження довелося втримати захисту, який очолював Джамір. А чого варта кубкова драматична зустріч в Одесі з «Чорноморцем».
«Матч проходив гостро. Після відпочинку нападаючі «Чорноморця» штурмують ворота гостей. І, як інколи буває, – атакує одна команда, а м’яч влітає у ворота іншої. Так сталося і в цій зустрічі. На 85-й хвилині авангардовці надсилають м’яч у ворота господарів поля. КУЗНЕЦОВ з подачі ЄРЬОМЕНКА красивим ударом забиває м’яч. І тоді всі гравці «Чорноморця» перейшли в напад. За 4 хвилини до фінального свистка сумчани порушують правила і КОЛДАКОВ зрівнює результат – 1:1 Здається, потрібні будуть додаткові 30 хвилин, щоб виявити переможця. Але, за 10 секунд до завершення матчу ШУЙСЬКИЙ виводить «Чорноморець» вперед – 2:1. Відразу суддя сповіщає про закінчення матчу»… (Газета «Моряк» від 8 травня 1962 р.).
МАТЧІ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР. 1961 р.1/128 фіналу. (УкССР. Зона 2. 1/2 фіналу). «АВАНГАРД» (Кривий Ріг) – «АВАНГАРД» (Суми) – 2:2 (0:1, 0:1, дод. час – 1:1). 10 червня. Перший матч. Стадіон “Гірник”. 5 000 глядачів.
Додатковий матч. «АВАНГАРД» КР – «АВАНГАРД» С. – 2:3 (1:1). 11 червня. Стадіон “Гірникк”. 4 000 глядачів.
«АВАНГАРД» КР (футболки червоні комбіновані, труси голубі): Ярчук, Лемещенко, Возіян, Гаркуша (к), Басурин, Маркозьян, Чебанов ( Максимов, ?), Ляшенко, Яровий, Макаров, Безбожний. Запасний – Полевий. Головний тренер – Сергій Голод.
«СПАРТАК» С. (футболки білі, труси білі): Номофілов, Кузнецов, Голубєв (к), Рибкін, Шульман, ЧАВЧАНІДЗЕ , Сєдов, Єрьоменко, Слободенюк (Аверченко, ?), Клочко, Воєводін. Запасний – Самойленко. Головний тренер – Олександр Сербин.
Голи: “Авангард” КР – Яровий (?), Ляшенко (?); “Авангард” С – Сєдов (?), Єрьоменко (?), Воєводін (?).
Вітання
Микола ПАВЛЕНКО: Така воротарська доля
7 травня свій ювілейний, 45-й День народження відзначає екс-воротар багатьох команд Микола ПАВЛЕНКО
МАЙЖЕ 120 матчів відіграв він у 14-и командах різних рівнів за свою кар’єру. А розпочинав її вихованець Харківського спорт інтернату у краснопільському «Яворі» чверть століття тому. Відразу отримав запрошення від тренерів московського «Спартака», але заграти в ньому так не вдалося. Провів кілька матчів на традиційному розіграші Кубка Співдружності і дві зустрічі у дублюючому складі. Не вийшло зачепитися і в ростовському СКА ( 1 матч).
Сезон Микола знову виступає в «Яворі», а потім намагався влаштуватися у вищолігових київському «Арсеналі» і ФК «Харків» ( провів 4 і 10 матчів у дублі – відповідно), першоліговому «Борисфені» і «Кримтеплиці» ( 7 і 5), командах Узбекистану (21 матч), «Волині» і свердловському «Шахтарі», де зіграв по 6 матчів.
У 34 роки Микола зав’язав з професіональним футболом. Останньою його командою був ПФК «Суми», у складі якого провів 31 зустріч. Він допоміг нашій команді у сезоні 2011/2012 виграти змагання у групі «А» Другої ліги чемпіонату України і повернутися до Першої. То, мабуть, був чи не найкращий сезон у професіональній кар’єрі воротаря. Грав він впевнено і надійно, разом з Олександром БАБАКОМ у 26 матчах пропустили усього 13 м’ячів. По праву вболівальники назвали Миколу в числі кращих гравців команди. Схвально писала про гру ПАВЛЕНКА і преса.
І такою, на жаль, буває доля у футболіста.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Першість України 2011/2012. Друга ліга, Група «А». ФК «СУМИ» – «ДЕСНА» (Чернігів) – 2:0. 23 липня 2011 р. Стадіон «Ювілейний». 5000 глядачів.
ФК «СУМИ»: ПАВЛЕНКО, Бугайов, Ятленко, Петрович, Радіонов, Снитко –к, Грачов, 90), Пукась, Лебеденко ( Богачов, 26), Малюк ( Морозов, 75), Шимко ( Ковальчук, 49), Горкун (Мельник, 59).
«ДЕСНА»: Карабін ( Белошапка, 46), Анеліков, Бриль, Боровков – к, Панчук, Кобець ( Ільїн, 54), Кондратюк, Павелько, Кругляк, Гребінюк ( Якименко, 62), Гавриленко ( Герасименко, 46 , Кожемяченко, 79).
Голи: Горкун (10), Ігор Пукась (45). Попередження: Бугайов (30), Малюк (32), Шимко (46), Павелько (49).
Пропозиція
Стадіону «Ювілейний» – ім’я Михайла ФОМЕНКА
Днями ми провели в останню путь легендарного футболіста, заслуженого майстра спорту СРСР, заслуженого тренера України Михайла Івановича ФОМЕНКА. З ним відійшла у минуле ціла епоха українського футболу.
ЙОГО ім’я вписано золотими літерами в історію «Динамо», в якому пройшли найкращі роки нашого земляка. Тут він досяг неабияких вершин у своїй професіональній кар’єрі, тут розкрився його талант висококласного гравця, за рівнем майстерності він в числі кращих захисників Європи.
«Спартак (Суми), «Зоря» (Ворошиловград), «Динамо (Київ) – етапи його професіонального становлення і зростання. Неодноразовий чемпіон і володар Кубка СРСР, а також – Кубка кубків і Суперкубка УЄФА, призер Олімпійських ігор.
Як тренер, виводив «Гурію» (Ланчхуті) і харківський «Металіст» до Вищої ліги, успішно працював, зокрема із сумським «Автомобілістом», з «Динамо» вигравав чемпіонат і Кубок України, перемагав легендарну «Барселону», кілька років був успішним головним тренером збірної України. Завдяки його тренерському хисту вперше у своїй історії наша команда вийшла до фінального етапу чемпіонату Європи. Під його орудою вона виграла 24 матчі із 37 зіграних.
Михайло Іванович був культурною і порядною людиною, хорошим сім’янином. За це його любили і поважали численні друзі і товариш, а також вболівальники. Величезна заслуга у становленні ФОМЕНКА, як гравця і тренера його дружини Валентини Панасівни. Ця прекрасна жінка душею і всім серцем вболівала за чоловіка, переживала за його роботу, завжди була поруч, як могла підтримувала.
Разом з ним раділа успішним виступам і перемогам команд, в яких грав, а потім і працював Михайло Іванович, створювала домашній затишок, аби він міг спокійно відпочити, проаналізувати зроблене і знову налаштуватися на роботу. В цьому я переконувався багато разів , адже ми товаришували з Михайлом Івановичем більше 40 років.
До останніх днів Михайло Іванович боровся з важкою хворобою. 29 квітня на всеукраїнський День футболу відійшов у вічність. Вічна йому пам’ять і вічний спокій!
Михайло ФОМЕНКО вартує уваги, аби вшанувати його пам’ять. Пропоную Асоціації футболу Сумської області і міськраді розглянути питання про присвоєння стадіону «Ювілейний» ім’я почесного громадянина міста Суми Михайла ФОМЕНКА . Він багато зробив для розвитку і популяризації футболу на Сумщині і в Україні.
Володимир САЄНКО – ветеран сумського футболу.
Кубку області і вулиці Сум – ім’я ФОМЕНКА
Пропозицію екс-президента ФК Явір» (Краснопілля) Володимира САЄНКА слушна і потребує підтримки. Впевнений: сумчани і не тільки, серед яких дуже багато вболівальників, віддадуть голоси за неї.
ОДНОЗНАЧНО: ім’я ФОМЕНКА треба увічнити в історії сумського футболу, адже він свого часу 4 роки виступав за «Спартак» (провів 128 матчів і забив 8 м’ячів) і рік тренував «Автомобіліст», запрошував багатьох вихованців сумського футболу до команд Вищої ліги, з якими працював. Часто брав участь у товариських матчах команди ветеранів «ЗеВС» (Суми).
Було б добре, аби АФСО присвоїла Кубку області ім’я Михайла ФОМЕНКА, а міськрада на честь «зірки» футболу перейменувала одну з вулиць Сум. А якої думки ви, шановні друзі?
Григорій РЕВА – журналіст.
Знай наших!
Артем КОРЖ: По м’ячу у збірній і СК «Дніпро-1»
Днями юнацька збірна України Ю-16 успішно завершила свій виступ в Естонії на Міжнародному турнірі розвитку УЄФА. Це один з етапів підготовки до кваліфікаційного раунду Євро-2025, який відбудеться восени.
ДЕБЮТУВАВ у складі головної юнацької команди Артем КОРЖ – вихованець тренерів ФЦ «Барса» Юрія ЗІНЧЕНКА і Максима СТАДНИКА. Він виходив на поле в усіх 3-х матчах, відігравши 101 хвилину.
У стартовому поєдинку основний час з командою Північної Ірландії українці завершили – 2:2, а серію пенальті вправніше пробили суперники (7:6). У двох наступних зустрічах наші юнаки з однаковим рахунком 3:1 обіграли ровесників Естонії і Люксембурга. У заключному матчі Артем вийшов на поле на 61 хвилині і на 90+2 хвилині забив гол.
Підсумкова таблиця
В ВП ПП П М О
1.УКРАЇНА 2 – 1 – 8 – 7 7
2.Північна Ірландія 1 1 1 – 6 – 4 6
3.Люксембург 1 1 – 1 6 – 6 5
4.Естонія – – – 3 2 – 8 –
Примітка: ВП – виграші по пенальті, ПП- поразки – по пенальті.
— Збір для тренерського штабу вийшов інформативним, — сказав головний тренер збірної Юрій МОРОЗ. — Суперники були гідними. Ми отримали масу позитивних емоцій, тому що це була перша робота збірної України U-16.
На черзі – Міжнародний турнір в Японії (19 – 25 червня) за участю збірних господарів, Сенегалу і Венесуели.
Наразі екс-«барсівець» є гравцем молодіжного складу СК «Дніпро-1». У чемпіонаті України Ю-19 провів 12 матчів і забив 1 гол. Відзначився Артем у зустрічі з командою «Оболонь», надіславши м’яч у ворота господарів на 16 хвилині. На 87 –й – юні «пивовари» відігралися (1:1).
Календар
Ці дні в історії сумського футболу
5 травня 1988 р. «Нафтовик» (Охтирка) – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) -0:0.
5 травня 1989 р. «Нафтовик» – «Поділля» (Хмельницький) – 0:0.
6 травня 1962 р. Кубок СРСР. «Чорноморець» (Одеса) – «Авангард» (Суми) – 2:1. Ігор КУЗНЕЦОВ.
6 травня 1967 р. Чемпіонат СРСР. Клас «Б». «Спартак» (Суми) – «Шахтар» (Торез) -1:0. Борис РЯБКОВ.
6 травня 1868 р. Кубок СРСР. 1/32 фіналу. «Спартак» – «Металург» (Липець)- 2:0. Віктор КИСЛЯКОВ, Віктор СОЛОДОВ.
6 травня 1969 р. «Спартак»-«Вуглик» (Красноармійськ) – 2:0. Володимир БОГАЧ, Віктор КИСЛЯКОВ.
6 травня 1986 р. Чемпіонат СРСР. 2 ліга. «Кривбас» (Кривий Ріг) – «Нафтовик» (Охтирка) – 1:0.
Рубіж
Є 100! Чи буде 200?
Якось непоміченою залишилася ця подія у прес-службі ФК «Вікторія». Вихованець сумського футболу Олександр ЛИТВИНЕНКО, який захищає ворота цієї команди у Першій лізі чемпіонату України, підкорив ювілейну висоту. Він провів свій СОТИЙ матч.
СТАЛОСЯ це у домашньому матчі з «Лівим берегом» з Києва на груповому етапі. «Вікторівці» виграли мінімально (1:0).
За свою кар’єру Олександр пограв у 5-и командах. «Вікторія» стала шостою. Найбільше матчів провів у ПФК «Суми» – 51. У друголіговій «Ниві» (Бузова) відіграв 12 поєдинків на «0». За цим показником сумчанин рекордсмен чемпіонату серед воротарів.
До «Вікторії» Олександр перейшов напередодні цього чемпіонату і провів 15 матчів.
Сторінки історії сумського футболу
Як Федерація «відібрала» у «Фрунзенця» бронзові медалі у путівку
50 років тому у чемпіонаті СРСР-1974 серед команд 6-ї зони Другої ліги сумський «Фрунзенець» міг стати бронзовим призером і заволодіти путівкою на перехідний турнір до Першої ліги. Проте радість і гравців, і вболівальників була передчасною. Своєрідну «підставу» зробила Федерація футболу УРСР, в останній момент позбавивши сумчан цих відзнак, здобутих у напруженій боротьбі із досвідченими суперниками.
Вдруге у своїй історії сумська команда майстрів могла стати володарем бронзових нагород і путівки. А першим був «Спартак», який у 1969 році виграв бронзу у класі «Б» і путівку до класу «А». Але дебют сумчанам не вдався.
Чиновники з Києва прийняли несподіване рішення і «Фрунзенець» у підсумку опинився у турнірній таблиці на 4 місці, втративши і путівку на півфінальний турнір.
ЯКБИ у Другій лізі існував приз «Кубок прогресу», то його володарем без сумніву став би «Фрунзенець». Зробити круте сходження вгору з 16-го місця на 4-е – це все таки про щось та й говорить.
ФОТО з ІСТОРІЇ. Ось такою була підтримка трибун сумської команди майстрів у 70-80-х роках минулого століття.
Згадує захисник Василь КАТКОВ:
-На початку сезону нас ніхто по-серйозному не сприймав. Мовляв, що взяти із «середняка», який до цього не вирізнявся ані грою, ані результатами. Думаю, таке сходження закономірне, це – результат річної роботи з командою заслуженого майстра спорту СРСР Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА, якого партійні керівники міста, на жаль, змусили піти. Він зумів перебудувати командну гру, мотивувати гравців і націлити їх на конкретний результат. Тож Геннадію ПУТЄВСЬКОМУ залишалося лише підтримувати командний механізм у запланованому робочому руслі. А вправних виконавців у нас вистачало.
Вболівальники, мабуть, помітили, що сезон сумчани розпочали без «розкачки», а одразу, з перших турів, грали активно, зібрано і зіграно. Словом, основу майбутнього злету було закладено ще минулого року, а продовжено наразі. До речі, впродовж усіх 38 турів «Фрунзенець» нижче 5-го місця в турнірній таблиці не опускався.
Ось якими були кроки нашої команди до успіху.
«Фрунзенець» – «Буковина» (Чернівці) – 2:1. У цій зустрічі Валерій ДЕРИПАСКІН зіграв свій 300 матч.
«Фрунзенець» – «Говерла» (Ужгород) – 3:2. Ведучи до 85-ї хвилини в рахунку 3:0, сумчани ледве не втратили перемоги.
«Зірка» – «Фрунзенець» – 1:4. «Хет-триком» відзначився Віктор ГАЛЬЧЕНКО.
Після 8-го туру попереду йшов миколаївський «Суднобудівник» -13 очок. За ним з 10-а – «Фрунзенець» .
«Фрунзенець» – «Авангард» (Севастополь) – 2:1. Вже на 5-й хвилині ударом з 20-и метрів гості відкривають рахунок (К. ПАНЧИК). Незадовго до перерви цей гравець невідпорним ударом голови послав м’яч у власні ворота. 1:1. У середині другого тайму Віктор ГАЛЬЧЕНКО виконує штрафний метрів за 25 до воріт суперників. Він підрізав м’яч так, що він поминув «стінку» і влетів у «дев’ятку». Цей красивий гол був переможним – 2:1.
«Фрунзенець» – «Локомотив» (Херсон)- 5:2. Рахунок відкрив ударом під перекладину Микола ЛИТВИНЕНКО, збільшив його Олександр ДОВБІЙ, а Віктор ГАЛЬЧЕНКО з пенальті робить – 3:0. У першому таймі двічі за гру рукою сумчан у своєму штрафному майданчику суддя призначав пенальті у їхні ворота. Перший м’яч Володимир ШАТОХІН спіймав, інший парирувати не зміг – 3:1. Перед відпочинком гості відквитали ще один м’яч (3:2).
«Фрунзенці» посилили натиск. Олександр ДОВБІЙ – 4:2, а за хвилину до фінального свистка відзначається молодий гравець Володимир САМІЙЛЕНКО, який вийшов на заміну – 5:2.
Воротар «залізничників» Семен АЛЬТМАН відбив три м’ячі у «дев’ятку» Віктора ХОХЛОВА. Кілька разів рятував сумчан і Володимир ШАТОХІН,
Після 19 –го туру сумчани перебували на 5-у місці, після 24-го піднялися на 2-е. Весь цей час лідирував «Суднобудівник».
«Фрунзенець» – «Локомотив» (Вінниця) – 1:1. Після перерви гості добилися успіху, реалізувавши штрафний удар. За хвилину суддя призначив у ворота сумчан пенальті. Але Володимир ШАТОХІН у відчайдушному кидку спіймав м’яч, що летів у нижній кут. На 85-й хвилині атака господарів завершилася голом, автором якого став Олександр БЕЗВЕРХИЙ.
Після 34-го туру «Фрунзенець» був на 4-у місці (40 очок). Його випереджали «Металіст» і СК «Чернігів», які мали по 41-у та «Суднобудівник» – 52.
«Фрунзенець» – «Суднобудівник» – 3:1. Центральний матч туру. На 15-й хвилині швидку комбінацію результативно завершив Валерій ЖИЛІН. Перед відпочинком Роман ПОКОРА забив м’яч у відповідь. У 2-у таймі сумчани захопили ініціативу і реалізували свою перевагу. Валерій ДЕРИПАСКІН робить простріл і Юрій МІТЬКІН надіслав м’яч у сітку воріт гостей. Остаточний рахунок встановив Олександр ДОВБІЙ.
Перед заключним туром був відомий лише переможець, ним достроково став «Суднобудівник». На інші два призових місця і путівку претендували 5 (!) команд. У «Металіста» і СК «Чернігів» було по 43 очки, «Кривбаса», «Фрунзенця» і «Говерли» – по 42. Сумчан влаштовувала лише перемога над чернігівцям за умови виграшу вінницького «Локомотива» у «Кривбаса». Так воно і сталося. Вінничани перемогли – 5:2, а сумчани – 2:1. На 15-й хвилині Олександр ДОВБІЙ влучним ударом голови відкриває рахунок, у середині тайму гості встановлюють рівновагу – 1:1. На 85-й хвилині Олександр, вийшовши на верхову передачу, вистрибнув вище за своїх опікунів і… опинився на землі. Кара за це відома – 11-метровий штрафний удар. І тут у гостей здали нерви, вони влаштували своєрідний мітинг протесту, а деякі з них вдалися до неспортивної поведінки. Пенальті вправно реалізував Микола ЛИТВИНЕНКО.
Отже, у підсумку команди у групі лідерів мали такі здобутки.
- «Суднобудівник» – 55 очок.
- «Металіст» – 43.
- «ФРУНЗЕНЕЦЬ» – 44.
- «Говерла» – 44.
- СК «Чернігів» – 43.
- «Локомотив» Вінниця – 42.
- «КРИВБАС» – 42.
Згадує капітан «Фрунзенця» Валерій ЖИЛІН:
-Важко передати наразі словами ту радість, яка нас тоді охопила. Вже були замовлені квитки до Фрунзе – столиці Киргизької РСР (наразі це Бішкек – столиця Киргизстану – Г.Р.) на півфінальний турнір. Тоді команда була, як кажуть, на ходу і могла разом з «Металістом», який у підсумку став бронзовим призером на фіналі, у 1975-у році дебютувати у Першій лізі. Але…
Чиновники республіканської Федерації футболу в останній момент витягнули з під сукна протест «Кривбасу» на його матчі з «Металістом», який було зіграно … ще 3 місяці тому, а точніше, – 28 липня, який завершився перемогою харків’ян – 2:0. Як з’ясувалося, за «Металіст» виступав І.БОРДАШ, котрий у попередньому матчі отримав друге попередження і не мав права грати проти «Кривбасу». Протест Федерація задовольнила і криворіжці отримали 2 очки, які вивели їх на 3-є місце. А так би вони були б аж …на 7-у. Важко наразі зрозуміти чому Федерація вичікувала 3 місяці? Невже знаючи, що таким буде фініш для цієї команди?
Тож підсумкова таблиця після цього набула такого вигляду:
В Н П М О
- «Суднобудівник» 19 17 2 47- 18 55
- «Металіст» 15 15 8 63-42 45
- «Кривбас» 15 14 9 47-33 44
- «ФРУНЗЕНЕЦЬ» 18 8 12 54-41 44
- «Говерла» 16 12 10 45-38 44
- СК «Чернігів» 17 9 12 63-46 43
- «Локомотив» Вн. 14 14 10 48-33 42
«Кривбас» випередив «Фрунзенець» за кращою різницею м’ячів. У них – +14, у нас – + 13. Ось так сумчан позбавили і медалей, і путівки. Це був найкращий результат нашої команди за 13 років її виступів у Другій лізі.
Однак в тому, що сумчани позбулися 3-го місця, винні і вони самі.
Василь КАТКОВ: -Обуренню нашому і сумських вболівальників не було меж. Робітники заводу імені Фрунзе, який представляла команда, написали гнівного листа за підписом 5 тисяч любителів футболу у різні інстанції з вимогою відмінити запізніле рішення. Проте це не допомогло. Нас просто не пустили, мовляв, Суми не Кривий Ріг, не ті у вас можливості.
Два наступні роки «Кривбас» вигравав звання чемпіона України і в 1976-у році – з третьої спроби – завоював путівку до Першої ліги. А «Фрунзенець» почав здавати позиції і в 1983 році втратив місце у Другій лізі і статус команди майстрів.
ФОТО з АРХІВУ. Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ (у другому ряду 4-й ліворуч) з гравцями «Фрунзенця» -73 заклав хороший фундамент для сходження його вгору у 1974 році.
«Фрунзенець»- 1974: цифри і факти
-ТРЬОХ гравців команди включено до списку 22 найкращих футболістів 6-ї зони Другої ліги – воротаря Володимира ШАТОХІНА, на позиції лівого центрального захисника Сергій СИМУШИНА і лівого крайнього нападаючого Валерія ЖИЛІНА
-ВАЛЕРІЙ ЖИЛІН, забивши 16 м’ячів, увійшов до Десятки кращих бомбардирів, розділивши 2-5 місця.
-ЗА результативністю команда на 3-місці після «Металіста» і СК «Чернігів», які забили по 63 м’ячі.
– В АКТИВІ – 4 перемоги з великими рахунками (м’ячі 16 – 3), у пасиві – 3-и таких поразки (1 -!10).
-СЕРГІЙ СТРАШНЕНКО отримав запрошення до вищолігового одеського «Чорноморця», а Микола ЛИТВИНЕНКО – до «Дніпра». Сергія було включено до заявки, але через травму він залишив команду.
-ХТО грав і забивав: Володимир ШАТОХІН, Сергій СТРАШНЕНКО, Валерій ЖИЛІН – капітан команди, забив 16 м’ячів, Віктор ДАНИЛЕВСЬКИЙ, Віктор ГАЛЬЧЕНКО (7), Валерій ДЕРИПАСКІН, Василь КАТКОВ, Микола ЛИТВИНЕНКО (8), Олександр ДОВБІЙ (6), Сергій ГОНЧАРОВ (3), Юрій МІТЬКІН (3), Олександр БЕЗВЕХИЙ (2), Віктор ПОЛЄВЩИКОВ (2), Володимир САМОЙЛЕНКО (2), Леонід СУГИРІЙ (2), Євген УСЕНКО (1). Один автогол К.ПАНЧИК («Авангард» Севастополь). Не встановлений автор м’яча у Херсоні (1:1).
Начальник команди – Анатолій ШЕВКАЛЕНКО, старший тренер – Геннадій ПУТЄВСЬКИЙ, тренер – Іштван ШАНДОР,
-У МАТЧІ 1/16 фіналу розіграшу Кубка СРСР «Фрунзенець» поступився у Житомирі «Автомобілісту» -0:2.
-ТОГО року вперше було розіграно Кубок Дружби між командами майстрів «Фрунзенець» (Суми) – «Авангард» (Курськ). Ним заволоділи сумчани, обігравши суперників – 4:1 (3 м’ячі забив Валерій ЖИЛІН, один – Микола ЛИТВИНЕНКО) і 2:1
(Валерій ЖИЛІН і Леонід СУГИРІЙ).