Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Впуск 137.

У випуску:

—  Хто першим заграв на вищому рівні?

— У Ігоря ЗАХАРЯКА ювілейний День народження.

—  Згадаймо й пом’янемо Володимира ШАТОХІНА.

 — Футбольні –  « довгожител»і області.

 — Преміальні від Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА. 

 

Зірки сумського  футболу

Володимир ДЕРКАЧ:  Конотопський  «першопроходець»

 

     Він  став  першим вихованцем сумського  футболу, який  55 років тому заграв  у Першій групі классу «А»  (вищій лізі) чемпіонату СРСР.У складі московського «Локомотива» провів 15 матчів. 9 травня  –  78 років від  Дня  його народження.

ШЛЯХ  у великий футбол  Володимир розпочинав  у команді  Конотопській  школи №12, де  грав разом з братом Анатолієм. На той час  «школярі»  були  одними  з найсильніших в області.  Вони виграли чемпіонат і Кубок міста, не мали рівних в обласних перегонах,  заявили про себе  і на Спартакіаді школярів УРСР. Впевнено  пройшовши зональний етап, вийшли  до  фінального етапу. Серед усіх матчів, як згодом  згадував  Володимир Леонідович, найпам’ятніший був з  командою Києва, який завершили  внічию- 2:2. За суперників тоді виступали майбутні  «зірки»   Володимир  МУНТЯН і Анатолій БИШОВЕЦЬ.

Володимир швидко прогресував.  Після  місцевого аматорського «Локомотива» і впевненої  в ньому гри,  його запросили до  сумської команди майстрів класу «Б» «Спартака». У !964  році провів  перші матчі . Забивав небагато. Його гол у ворота  харківського  «Торпедо» (1:0) вивів сумчан до наступного етапу розіграшу Кубка СРСР (Див. Матч з історії). Після  трьох сезонів  Володимир переходить   до  харківського «Металіста», який виступав  у  Другій групі класу «А».  Разом з командою посів 2 місце у групі. А  за рік  Володимир  вже   гравець  московського «Локомотива». Того сезону команда грала  на вищому рівні. Але втриматися «залізничники» не змогли. Посівши 18-е місце, вони  понизилися в класі. В активі Володимира  було 15 матчів. Погравши ще рік, він  залишає «Локо». Надалі його кар’єра  проходить у вінницькому «Локомотиві»,  смоленській «Іскрі», а завершує її   у команді «Волга» (Горький). У чемпіонаті  другої ліги 1974 року  «волгарі»  посіли 3 місце в зоні, а у півфіналі були  лише п’ятими  серед 6 суперників.

За свою 12-річну професіональну  кар’єру Володимир ДЕРКАЧ  провів майже 300 матчів, в  яких забив 13 м’ячів. На жаль, статистика не зафіксувала  його здобутків ,  коли  виступав за «Іскру».

За 4 роки у сумському «Спартаку»  його доробок склав 83 матчі і 6 м’ячів.

 

МАТЧІ з ІСТОРІЇ.                                                                                                                                                  

       КУБОК  СРСР -1967. 1/2048 фіналу (УРСР. Зона 2, 1/8 фіналу).«СПАРТАК» (Суми)  – «ТОРПЕДО» (Харків)- 1:0.  7 червня. Стадіон «Спартак». 6000 глядачіві.

«СПАРТАК»  (футболки сині, трусі білі):  Астафьєв,  Сіренко,  Сорокопуд,  Воронько (к),  Мельник,  Солодов, Рябков, Кандауров,  Івашов ( Багіян, 50), М.Медведєв, ДЕРКАЧ. Головний тренер – Дмитро Іванов.

«ТОРПЕДО» (футболки і труси білі): Переверзєв,В.Котов, М. Котов,  Коковкін,  Гулаков,Ноцун, С. Медведєв, Шахов, Пузік, Шпак,Трубчанінов (к). Головний тренер – Олександр Бутенко.
     Гол: 1:0 – ДЕРКАЧ (80).

 

Вітання 

Ігор ЗАХАРЯК:  Вправний гравець, успішний тренер

 

   7 сезонів із 13 його професіональної карєри він був гравцем сумського «Автомобіліста» і краснопільського «Явора, а ще 3 – тренером  команд Як гравецьвирізнявся впевненою грою у захисті, як тренерсприяв успішному виступу наших колективів у чемпіонтах України. 9 травня   Ігор Володимирович відзначає свій  ювілейний, 60-й День народження.

 

                 

КАР’ЄРУ розпочинав у сімферопольській «Таврії», яка  у 1986 році стала срібним призером  чемпіонату СРСР серед команд Другої ліги Української зони. Але 18-річному юнаку не вдалося в ній заграти, не рахуючи одного матчу.  По справжньому розкрилися   здібності у керченському «Океані», де за 4 роки провів 161 матч і, як захисник,  забив 9 м’ячів.

Схоже, на це звернув увагу і Михайло ФОМЕНКО, який тоді  разом із  сумським «Автомобілістом» дебютував у Другій  лізі останнього чемпіонату СРСР.  Ігор був високорослим захисником, у парі  із В’ячеславом ХРУСЛОВИМ  впевнено діяли  в обороні, полюбляли підключатися до атак своєї команди. Разом забили 15 м’ячів із 51 командного. Як тут не згадати принципове дебютне дербі «Автомобіліста» в Охтирці з «Нафтовиком» 12 травня 1991 року.  Ігор  вчасно підбіг до воріт і зрівняв рахунок, а затим сумчани вийшли вперед після удару  Олега ТЕСЛИКА. Господарям пощастило, на останніх хвилинах вони  відігралися (2:2).

Через 3 сезони Ігор залишив  команду, в неї почалися фінансові проблем. Він переходить до краснопільського «Явора», з яким виграв змагання у Другій лізі  і дебютував у Першій. І тут у нього був надійний партнер по обороні. Разом з Анатолієм ЄРМАКОМ доповнювали один одного  надійною грою. У 90 зустрічах  відзначився 7 разів. У «Яворі» 34-річний гравець завершував  свою кар’єру. Став працювати  в ньому тренером.

-Ігор багато зробив для становлення «Явора», як гравець і як тренер, – говорить  екс-президент  ФК «Явір» Володимир САЄНКО. – Я вдячний йому за роки? віддані нашій команді.

Згодом очолив ФК «Суми», який опинився у Другій лізі. Відразу повернув його до Першої, сенсаційно обігравши у вирішальному матчі у Полтаві місцевих  городян (2:0). Після кількох років успішної роботи, що змусило Ігоря Володимировича залишити команду. Його звільнили за фразу« Є певні проблеми, пов’язані  з тим, що за ці півроку урізали  фінансування порівнюючи  з минулим на 45 відсотків. У нас є ще проблеми  – поле стадіону «Ювілейний» не в дуже хорошому стані, там ми не можемо тренуватися. У нас тільки зі штучним полем».

– Жодного слова неправди в тому інтерв’ю не було,- говорив Ігор Володимирович.-  Сказали, що я порушив умови контракту, не мав про це говорити. Були навіть моменти, коли не платили  зарплату і преміальні. Коли говорив, що залишаю команду, гроші швидко  знаходилися.

    Вспомини залишилися добрі. Суми для мене – рідне місто. Я відіграв  в ньому 4 роки, як футболіст, і відпрацював  4 роки, як  тренер.  Згадується все найкраще.

13 років тривала  професіональна кар’єра Ігоря ЗАХАРЯКА. На полі він провів  майже 35000 ігрового часу. А це – 396 матчів, в яких 18 разів змушував суперників розпочинати з центра поля.

 

       МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1995/1996. Перша ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) – «СКАЛА» (Стрий) -4:1. Стадіон «Колос». 1100 глядачів. 
     «ЯВІР»:  Кудимов, А.Єрмак, Дем’янець, ЗАХАРЯК, Листопадов (Лютенко, 60), Фомин, Снитко, Любимов, Самолюк, Подугоров (Єфімов, 46), Грищенко (Остривний, 46). Тренер: В.Душков.
       «СКАЛА»:  Пироженко (Венчак, 46), Таран, Антонюк, Шпирка, Криль (Панченко, 38), Логінов, Балашов, Каминський, Федик, Яцурак, Ломакін (Усатий, 46). Тренер: Роман Покора.
Голи: ЗАХАРЯК (1), А. Єрмак ( 35), Єфімов ( 48, 62)  – Панченко  ( 73). Попередження: Таран.

 

Пам’ять
Володимир ШАТОХІН:  Двічі кращий воротар «Фрунзенця»

    Свого часу заслужений майстер спорту Микола СТАРОСТІН сказав про гру одного воротаря, що «як повар з картошкою, розправлявся він з мячами,  що летіли, здається, в саму ціль». Це саме можна сказати і про Володимира ШАТОХІНА, який в історію сумської команди майстрів «Фрунзенець» вписав свій вагомий рядок. 11 травня  – 73 роки від Дня його народження.  Але він  відійшов у вічність. Згадаймо й помєянемо   цього воротаря, грою якого  захоплювалися вболівальники.

 

 

СВОЮ кар’єру Володимир розпочинав  у севастопольському «Авангарді». Але за сімейними обставинами переїхав до Ромен і почав грати за місцевий «Електрон». Там  ми і познайомилися. Працював  він спорті нструктором у лікарні  і  готувався стати батьком. Нам, молодим, подавав приклад  на тренуваннях. Не випадково, разом з Вололдимиром «засвітилися» у  «Фрунзенці»  Віктор ГАЛЬЧЕНКО, Олександр КОВАЛЬОВ і Євген ЧИЖИК.

У  Сумах Володимир  практично відразу  став першим номером.  Завдяки зросту впевнено  працював на виходах,  вирізнявся стрибучістю і був майстром відбиття пенальті. Ось, приміром, як  він зіграв у деяких матчах в 1974 році. Завдяки його впевненій грі у «рамці», сумчани посіли 4-е місце.

«Фрунзенець» – «Локомотив» (Херсон)- 5:2.   У першому таймі  за рахунку 3:0 двічі за гру рукою сумчан у своєму штрафному майданчику  суддя призначав пенальті  у їхні ворота.  Перший м’яч  Володимир ШАТОХІН спіймав, інший  парирувати не зміг – 3:1. Перед відпочинком  гості  відквитали ще один м’яч (3:2). У другому таймі господарі  відзначилися ще двічі. Володимир кілька разів рятував сумчан.

     «Фрунзенець» – «Локомотив» (Вінниця) – 1:1.  Після  перерви  гості добилися успіху, реалізувавши штрафний удар.  За  хвилину  суддя призначив у ворота сумчан пенальті.  Але  Володимир ШАТОХІН  у відчайдушному кидку спіймав м’яч, що летів  у нижній кут. На 85-й хвилині атака господарів завершилася  переможним голом.Забігаючи наперед, скажу: за 3 роки виступів за «Фрунзенець» Володимир  відбив 9 м»ячів з карної точки.

 

    ФОТО з АРХІІВУ. «Фрунзенець». 1984 р. Володимир ШАТОХІН  у другому ряду посередині.

 

Не випадково його двічі включали до списку 22-х кращих футболістів  Другої ліги.. Разом з командою двічі вигравав Кубок Дружби.

У Сумах Володимир довго не засидівся. Його запросили до вищолігового  «Дніпра», у складі якого  провів 58 матчів. З ним виграв  перший  розіграш .Кубка «Советского спорта» . З київським «Динамо»  зіграли – 0:0, а у фіналі  в додатковий час перемогли московський «Локомотив» -2:1. Але через  4 роки  довелося залишити команду. Як  розповідав тренер воротарів «Дніпра» Леонід КОЛТУН,  «Михайло МИХАЙЛОВ витіснив  з основного складу  ще недавно авторитетних ШАТОХІНА і СТРИЖЕВСЬКОГО»,

 

 

     ФОТО з АРХІВУ. 1977 р. Один з матчів «Дніпра» на розіграші Кубка «Советского спорта».

 

Володимир перейшов до  криворізького «Кривбасу», з яким у 1981 році  виграв  друголігові перегони. І  що  команда  досягла такого  успіху – значна  заслуга воротаря.  Він відіграв  47 матчів  із 48-и, пропустивши в них  38 м’ячів.

Останньою командою в 11-річній професіональній кар’єрі Володимира ШАТОХІНА був  першоліговий запорізький «Металург». За підсумками останнього сезону він увійшов до ТОП-6 кращих воротарів Першої ліги. Загалом на рахунку  325 матчів, зіграних в усіх лігах  чемпіонату СРСР.

Кілька років тому через хворобу Володимир Миколайович  передчасно пішов із життя.

 

    МАТЧ з ІСТОРІЇ. 

     Перший розіграш Кубка «Советского спорта». 1977 р. 2 група. «ДНІПРО» (Дніпртетровськ) –  «КАРПАТИ» (Львів) – 3:0. 21 квітня Стадіон «Метеор». 5000 глядачів.

«ДНІПРО»:  ШАТОХІН,  Лисенко,  Шальнев, Кутузов, Куцев,  Мотуз, Шнейдерман – к. (Маслов, 46),  Шелест,  Христян, Паламарчук, Самойленко.  Старший тренер – В. Каневський.

    «КАРПАТИ»:  Ракитський, Рифяк, Крупей,  Саулевич (Суряк, 60), Никитюк, Підпалюк,  Сафронов, Бондаренко,  Гірник, Батич (Галушка, 85),  Думанський (Казбан, 85). Старший тренер – Е. Юст.

     Голи:  Христян (4), Самойленко (81), Паламатчук (87).  Попередження: Підпалюк.

 

Спогад             

25 карбованців  від Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА

 

      Ветерану степанівського футболу Анатолію  Яковичу КУЦУ наприкінці травня виповнюється 82 роки.  Свого часу  він успішно виступав за селищну команду. Ветеран з приємністю згадує роки футбольної юності, гравців, з якими  кував перемоги в обласних і всеукраїнських турнірах ДСТ «Колос».

ДО речі,  його син – і теж Анатолій –  наразі  грає за команду ветеранів «ЗіКоНі». Нинішнього сезону вона стала володарем Кубка  і срібним призером чемпіонату Сум, а також він  серед переможців розіграшу Кубка Володимира БОЙЧЕНКА.

… Анатолій Якович з посмішкою згадує , як вони з хлопцями   60 років тому фотографувалися з гравцями київського «Динамо» і позичали гроші у Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА.

Тоді  юнаки  проходили  армійську  службу у військах ППО у Підмосковії.  І ось одного разу  у них з’явилася  можливість  побувати на матчі «Торпедр» (Москва) – «Динамо» (Київ) і повболівати за своїх. А щоб «заробити» квитки, солдатам довелося  кілька годин  перед початком зустрічі  попрацювати на прибиранні  території стадіону.  Вболівали, звичайно, від душі за рідне «Динамо», яке перемогло – 2:1. А як не скористатися можливістю сфотографуватися з гравцями «Динамо», взяти автографи  і позичити 10 карбованців у Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА, аби відсвяткувати вікторію киян! Тож вирішили  після  матчу це зробити. Тим більше,  Віктор ГЕРЧИНОВ був  добре знайомий з Віктором СЕРЕБРЯНИКОВИМ –  у Запоріжжі  вони проживали  в одному будинку.

Все йшло  за планом. Хлопці  пішли  до готелю «Юність», де кияни проживали.  Дочекалися, коли гравці вийшли на прогулянку. Серед них були, зокрема  Йожеф САБО, Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ,  Федір МЕДВІДЬ та інші.

-Чого  вам потрібно, салаги, як зараз пам’ятаю зневажливо  мовив САБО, – згадує  Анатолій Якович.

-Заспокойся, Йося, – парирував його Федір МЕДВІДЬ. – Ти що не взнаєш своїх з України?  А Віктор побачивши  земляка, міцно схопив його в обійми.

На наше прохання сфотографуватися, динамівці охоче погодилися. Проте стався казус.  Від хвилювання наш фотограф забув  зняти кришечку з об’єктива.  Коли побачили цей прокол, дуже розхвилювалися  і попросити 10 карбованців  не наважилися.

Правда наступного дня  спробували все-таки  виконати своє завдання.  Дочекалися Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА. Він нас добре зрозумів і  виділив аж 25 карбованців, так би мовити, преміальних за те, що вболівали за «Динамо» і за його перемогу. За такі гроші на той час  можна було купити 10 пляшок горілки…

Вдалося Анатолію Яковичу за час  військової служби побувати на багатьох матчах, зокрема  на міжнародній товариській зустрічі збірних команд СРСР і Бразилії, побачити  у грі  «зірок» футболу ПЕЛЕ, ГАРРІНЧУ, ДУДУ,  ВОРОНІНА, МЕТРЕВЕЛІ, МЕСХІ та ін. Але найпалкіше хлопці  вболівали за єдиного українця Андрія БІБУ.

Що запам’яталося найбільше? Атмосфера, що панувала  на Центральному стадіоні серед 102-тисячної  вболівальницької  аудиторії,  її підтримка,  два голи  короля футболу ПЕЛЕ і як він протаранив у ворота ВОРНІНА.

Пізніше  я дізнався , що БІБА взяв автограф у ПЕЛЕ. Король розписався на  двох нових копюрах номіналом 10 карбованців.

 

 

    ФОТО з АРХІВУ. 1965 р. СРСР-Бразилія. В атаку йде ПЕЛЕ.

 

Змагання  

81-й виходить на старт

Як повідомив голова Асоціації футболу Сумської області Андрій ПРОХОРОВИЧ,  у суботу, 11 травня, розпочинається 81-й вже за ліком чемпіонат області. 

В ЦЬОГОРІЧНИХ  перегонах  за звання чемпіона і призові місця  беруть участь 10 команд. Це:

«ВЕЛЕТЕНЬ» (Глухів),

«АГРАРНИК – АВАНГАРД» (Білопілля),

«ЯВІР» (Краснопілля),

«КОЛОС» (Шостка),
ФК «КРОЛЕВЕЦЬ»,

«КОЛОС» (Василівка Роменського  р-ну),

«ВІТАЛІЯ» із Чернечої Слободи і «СЕЙМ»  з Кузьків Конотопського р-ну,
«КОЛОС»  із Северинівки і «Україна» з Токарів Сумського району.

Команди зіграють у 2 кола.

Проведено жеребкування календаря змагань. У суботу , у першому турі,  зустрічаються: «Велетень» –  «Україна»,  «Явір» – «Колос» (Северинівка,),  ФК «Кролевець» – «Колос» (Шостка),  «Аграрник – Авангард» – «Віталія»,  «Сейм» – «Колос» (Василівка).

            ТОЖ, В ДОБРУ ПУТЬ, ЧЕМПІОНАТЕ ОБЛАСТІ – 2024!

Окрім чемпіонату, на День незалежності  відбудеться  фінальний матч розіграшу Кубка області. За нього змагатимуться «Україна» і «Віталія».

Буде проведено  також розіграші  Кубка імені Геннадія СВІРСЬКОГО і  Суперкубок  області, який виборюватимуть  «Аграрник- Авангард» і  «Нафтовик» з Охтирки.

 

Статитсика 

Футболісти – «довгожителі».

 

    ТОП – Група гравців – вихованців сумського футболу,  які відіграли найбільше років на професіональнму рівні  у  різних командах.

 

Борис ШУРШИН – 23 роки (7 команд).

Сергій  СТРАШНЕНКО- старший – 23 (7).

Олександр БАНДУРА -21 (10). Кар’єра триває.

Олег ГУСЄВ – 19 (4).

Сергій РИБАЛКА – 19 (6). Кар’єра триває..

Сергій БІЛОЗОР – 18 (7).

Віктор ПОПОВИЧ – 17 (7).

Анатолій ЄРМАК – 17 (3).

Владислав ПРУДІУС – 15 (12).

Володимир БРГАЧ- молодший – 15 (11).

Максим БІЛЕЦЬКИЙ – 15 (6).

 

Календар   

Ці дні в історії сумського футболу

 

9 травня 1963 р. Чемпіонат СРСР. Клас «Б». «Спартак» (Суми) – СКА (Одеса) – 0:2.

9 травня 1991 р. Чемпіонат УРСР серед КФК 3-ї зони.  «Автомобіліст» (Суми) – «Колос» (Харківська обл.) – 1:0. Володимир ОЛЬШАНЧЕНКО.

10 травня 1967 р. Чемпіонат СРСР. Клас «Б». «Спартак» – «Шахтар» (Красний Луч) – 1:1. Володимир ВАЩЕНКО.

10 травня 1968 р. «Спартак» – «Сітал» (Костянтинівка) – 0:0.

10 травня 1992 р. (весна). Чемпіонат України. Вища ліга.  «Волинь» (Луцьк) – «Нафтовик» (Охтирка) – 3:0.

11 травня 1991 р. Чемпіонат України. Перша ліга.  «Нафтовик» – «Нива» (Вінниця) – 0:1.

 

Знай наших!

Катерна і Яна впяте  «озолотилися»

 

Достроково, за 3-и тури до завершення чемпіонату України з футболу серед жіночих команд Вищої ліги, полтавська «Ворскла»  вдруге поспіль  стала володарем золотих нагород.

 

                         

 

ЦЕ вирішилося у матчі з «Кривбасом», в якому полтавчанки здобули впевнену  вікторію – 6:0.

Відрадно, що  вп’яте володарками  відзнак  найвищого карбу  стали  наші дівчата:  сумчанка Катерина САМСОН, яка  захищає ворота, і нападниця Яна КАЛІНІНА з Охтирки.

Яна КАЛІНІНА забивши 12 м’ячів,  серед кращих бомбардирок  чемпіонату. Вона на 2-у місці у Символічному  клубі бомбардирок імені  Світлани ФРІШКО. На її рахунку  вже 226 (!)  влучних уларів.

«Ворскла» виступатиме   у кваліфікаційному  раунді Жіночої  ліги УЄФА.

У  команді «Пантери» з Умані грає вихованка Конотопської ДЮСШ  Юлія ДЕХТЯР.  Футболістки  у  2-й групі, де розігруються місця із 7-го по 12-е. Вони  на 4-й позиції і їм доведеться відстоювати  «прописку» у Вищій лізі у перехідних матчах.

 

Наші хлопці з Кубком України!

 

Завершився розіграш Кубка України з футзалу. У фінальному матчі почесний приз виборювали  київська «Аврора» та івано-франківський «Ураган».

У СКЛАДІ обох команд виступали  наші земляки: у киян – Арсеній ГУРЄЄВ з Путивля, у іхніх суперників – сумчанин  Артем ФАРЕНЮК  і шосткинець Олександр СІРІЦЬКИЙ,

Як написав сайт «Аврори»,  це був скандальний фінал. Основний час суперники завершили – 2:2. В овер-таймі  «ураганівцям» вдалося дотиснути  опонентів.

«За 80 секунд до завершення  першого додаткового тайму стався суперечливий момент. «Ураган» заробив дабл-пенальті за фол, але за секунду до його порушення суперник зіграв рукою! Івано-франківці 10-метровий реалізували і знову вийшли вперед.  Наші хлопці провели дуже потужний другий екстра-тайм і мали кілька можливостей забити, але м’яч вперто не йшов у ворота Урагана. А за 8 секунд до  завершення  зустрічі  суперники поставили крапку, забивши у порожні ворота – 4:2» – повідомляє сайт «Аврори».

Втретє  «Ураган»  став володарем Кубка України і втретє  його виграв Артем. Для Олександра – це  перша вершина. ВІТАЄМО!

 

           

           НА ФОТО: щасливі володарі Кубка. Артем ФАРЕНЮК  у нижньому ряду другий праворуч, Олександр у середньому ряду – другий праворуч