ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм від Григорія М.РЕВИ». Випуск 152.
У випуску:
— «Фрунзенець» був його командою.
— Як грають вихованці сумського футболу.
— Чемпіонат області: чим гравці «відзначили» черговийтур?
— Як Михайло ФОМЕНКО вирушав у самостійне плавання?
— Подарунок від онука на ювілей дідуся.
Вітання
Леонід СУГИРІЙ: У «Фрунзенці» знайшов себе
50 років тому він дебютував у складі сумського «Фрунзенця», який тоді виступав у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. Саме в ньому заявив про себе як надійний і вправний захисник. 26 серпня – 74 роки від Дня його народження .
МОВА про Леоніда СУГИРІЯ, кар’єра якого п’ятьма роками раніше розпочиналася у київському «Динамо». Уявіть на мить, хто тоді грав: Володимир ТРОШКІН, Вадим СОСНІХІН, Володимир МУНТЯН, Йожеф САБО та інші майстри м’яча Тож пробитися до основи юнаку практично було неможливо. Зігравши один матч. Леонід змушений був залишити «Динамо», в якому грати була його мрія. Він почав «шукати» свою команду. Не склалося у нього і в ужгородській «Говерлі». Мабуть, не прогадав, коли відгукнувся на запрошення тренерів сумського «Фрунзенця» і в 1974 році став гравцем команди.
Виступав упродовж 6 сезонів Найвдалішим для гравця був дебютний, 1974 рік, коли сумчани посіли 4 місце і він забив свої перші 2 м’ячі. І наступні сезони були не менш забивними. От тільки команда не радувала ні грою, ні результатами. З кожним роком «Фрунзенець» котився долу. В команді почалися зміни, як тренерів, так і гравців. Однак це в підсумку не врятувало «Фрунзенець». Через 4 роки, коли Леонід залишив команду, він втратив статус команди майстрів.
За нашу команду він провів майже 220 матчів і забив 14 м’ячів. Один з них – у розіграші Кубка СРСР в 1/16 фіналу вінницькому «Локомотиву» (2:1). Відзначився влучним ударом у повторному матчі Кубка дружби (4:1 і 2:1), який «Фрунзенець» вигравав двічі поспіль. В активі – міжнародна товариська зустріч із любительською командою Робочої спортивно-гімнастичної федерації Франції. Нашим гравцям тоді пообіцяли більші, ніж звичайно, преміальні – по 50 рублів за перемогу. Сумчани хвацько провели перший тайм, забивши гостям 4 «сухих» м’ячі. А після перерви дещо розслабилися, аби не громити гостей з великим рахунком, і пропустили 3 м’ячі, а на останніх хвилинах ледве не втратили і перемогу і преміальні. На щастя, виручила поперечина…
ФОТО з АРХІВУ. 1977 р. «Фрунзенець», за який виступа Леонід СУГИРІЙ, на навчально-тренувальних зборах в Алушті.
Знай наших!
Головні матчі в Анастасії ще попереду
Четверо уродженок Сумщини продовжують виступати у чемпіонаті України серед жіночих команд Вищої ліги. У полтавській «Ворсклі» – Катерина САМСОН і Яна КАЛІНІНА, в уманських «Пантерах» – Юлія ДЕХТЯР, у харківському «Металісті-1925» – Анастасія ДРУЖЧЕНКО. Останні двоє є вихованками тренера Конотопської ДЮСШ Олени КУЛІШ.
За «Металіст-1925» Анастасія ДРУЖЧЕНКО зіграла у двох матчах.
ЗАЯВЛЯТИ про себе Анастасія почала у команді «Вікторія» цього навчального закладу, а згодом успішно виступала за «СумДУ-Барсу». На Різдвяному турнірі у трьох матчах забила 6 м’ячів, на іншому – її було визнано кращою нападницею.
А після того, як стала чемпіонкою України серед дівчат Ю-16 і зіграла 3 матчі за збірну України Ю-17, дівчиною зацікавилися команди. У складі ковалівського «Колоса» виграла змагання у Першій лізі і посіла 2 місце серед кращих бомбардирів, поступившись одним м’ячем суперниці. Не збився бомбардирський приціл в Анастасії і в київському «Динамо». З 11 м’ячами стала кращою в команді і увійшла до ТОП-20 снайперів чемпіонату. Має дівчина й особисті досягнення. Приміром, у матчі з «Луганочкою» (20:1), забила 4 м’ячі, а в зустрічі з «Коброю» (19:0) відзначилася 6 влучними ударами.
Наразі у доробку нападниці 33 м’ячі, які вона забила у 78 матчах. Дівчині лише21 рік. Її головні матчі і голи ще попереду
Після двох турів «Металіст-1925» і «Ворскла» разом з одеською командою «Сістерс» на чолі турнірної таблиці, набравши по 6 очок. Харків’янки і полтавчанки виграли свої зустрічі із «сухими» рахунками.. На 4 місці – «Пантери».
Чи запам’ятає Антон свій дебют?
Невдало зіграла у 5 турі чемпіонату Польщі серед команд Екстракляси «Лехія» із Гданська. Вона поступилася в гостях – 1:4 «Пущі» з Неполомице- дебютанту змагань. Вперше до своєї сотої річниці команда виступає в групі найсильніших.
У ЦЬОМУ матчі у складі «Лехії» дебютував уродженець Конотопа, гравець «Динамо» Антон ЦАРЕНКО, якого кияни передали в оренду. Юнак вступив у гру на 58 хвилині, коли рахунок був 2:0 на користь господарів. До речі, у команді грали 5 українців, але нічого зробити вони не змогли. Тоді, як українець Роман ЯКУБА з «Пущі» забив гостям 2 м’ячі.
Після 5 турів з 2 очками «Лехія» перебуває у «зоні вильоту» на 16 місці серед 18 команд. Вона пропустила найбільше, 11 м’ячів.
-У новому клубі старатимуся стати провідним гравцем команди, прогресувати і зростати як футболіст. З «Лехією» хотілось би надійно закріпитися у вищому дивізіоні,- сказав Антон у коментарі СпортЕкспресу.
Артем грає за «Полісся»
Вихованцю сумської «Барси» Артему КОРЖУ, який минулого сезону успішно виступав за СК «Дніпро»-1 у молодіжному чемпіонаті України Ю-19, довелося залишати команду.
РІЧ у тім, що на прохання керівництва клубу дніпрян його виключено зі складу учасників змагань, яке задовільнили представники клубів УПЛ
Артем перейшов до «Полісся». Він зіграв перший матч проти «Шахтаря», в якому житомиряни зазнали поразки – 0:2. Сумчанин вступив у гру на 61 хвилині. Провів також 2 зустрічі за «Полісся- 2» у Другій лізі.
Після 3 турів «Полісся» Ю-19 посідає 9 місце, маючи 4 очки. За дніпрян Артем зіграв 15 матчів і забив 1 м’яч («Оболоні»). Артем є гравцем молодіжної збірної України Ю-16, яка виграла Міжнародний турнір розвитку УЄФА. Це – етап підготовки до кваліфікаційного раунду Євро-2025, що відбудеться восени.
Один гол на чотирьох
У нинішньому чемпіонаті України у командах Прем’єр-ліги грає на троє представників Сумщини менше, ніж у попередньому сезоні.
ПОКИ ЩО не визначився з командою Сергій РИБАЛКА, який залишив «ЛНЗ». Олександр БАНДУРА разом з «Минаєм» вибули до Першої ліги, у ній – в оренді у сумській «Вікторії» – Владислав ШАРАЙ ( грав у «Вересі»), у польській «Лехії» – Антон ЦАРЕНКО з «Динамо».
Четверо гравців залишилися в Україні. У черговому турі відзначився Олексій ХОБЛЕНКО, який перейшов з «ЛНЗ» до «Чорноморця». Завдяки його голу, одесити здобули першу перемогу в сезоні (1:0). Інші команди, в яких продовжують свою кар’єру вихованці сумського футболу, зазнали поразок. «Ворскла» обіграла «Оболонь», в якій грає Сергій СУХАНОВ (2:0). Сергій забив м’яч, однак суддя його не зарахував. «Зоря» з Денисом АНТЮХОМ поступилася городянам Олександріх (1:2), а «Верес» Владислава ШАРАЯ зазнав невдачі від «Кривбаса» (0:2).
Відразу 7 команд, які провели різну кількість матчів, набрали по 6 очок. Серед них і «Зоря». «Чорноморець», «Верес» і «Оболонь» перебувають внизу турнірної таблиці.
Цитата від «зірки»
«Футбол є футбол. В нього треба грати з душею, не відбувати номер на полі, щоб гра приносила задоволення і гравцям, а особливо вболівальникам».
Олег БЛОХІН,
заслужений майстер спорту СРСР, володар «Золотого м’яча», двічі – Кубка кубків і Суперкубка УЄФА.
Зустрічі
Бойові – 10 : 10 – і хороший настрій у третьому таймі
Вже багато років єднають дружні відносини ветеранів футболу Боромлі і гравців «Пресинга-2000» із Сум. Вони зіграли добрий десяток товариських матчів. А черговий мав приємний привід.
ЇХНІМ гравцям Сергію ПЕТРЕНКУ і Олександру БАЛАМУТУ виповнилося по 55 років. Тож як не привітати друзів з ювілеями і не зіграти традиційно матч? Сумчани приїхали , аби і привітати хлопців, і позмагатися.
На майданчику зі штучним покриттям дійсно було жарко – і від гри, і від підтримки вболівальників, і від емоцій самих гравців, які вибухали через край від обурень , що вчасно не віддав пас, не забив вірного м»яча, не відкрився і т.д. Шальки терезів схилялися то в один, то в інший бік – 0:1, 3:1, 5:6….. А фінальний свисток арбітра зафіксував бойові – 10:10. 5 влучними ударами відзначився «пресингіст» Сергій ПРОВОЗЬОН. Забили свої м’ячі і ювіляри. У складі гостей дебютував Юрій ПУСТОВОЙТ.
У третьому таймі друзі привітали Сергія і Олександра з п’ятірками у їхньому життя, вручили пам’ятні призи, випили за здоров’я і поділилися спогадами про їісторії зустрічей і не тільки. До речі, це був уже 890 матч «Пресинга-2000» за всю його історію.
Чемпіонат області -2024
Хокейний рахунок, «хет-трик», два «дуплети», дві технічні перемоги, два нереалізовані пенальті і автогол
Цим був позначений черговий, 12 тур чемпіонату області.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ матч відбувся в Сумах, в якому «Аграрник-Авангард» помстився северинівському «Колос» за поразку в першому колі, обігравши кривдників -2:0. Кожен із суперників не реалізував пенальті – на висоті були воротарі. Схоже, «Колос» вже втратив шанси поборотися за бронзові відзнаки.
Шосткинський «Колос» вдома розібрав на запчастини «Конотоп-Сейм» – 8:3. «Хет-трик» зробив Владислав КИРИН, «дуплетами» вистрілили Антон МОСКАЛЕНКО і Віталій ГАЙВАН. «Автоголом» відзначився Дмитро ШЕВЧЕНКО з команди гостей.
Технічні перемоги отримали «Велетень» над ФК «Кролевець» і «Віталія» над «Колосом» із Василівки, який знявся зі змагань.
Команди, що ведуть боротьбу за 1-6 місця: «Україна» – 32 очки, «Аграрник-Авангард» – 28, «Колос» Ш.-26, «Колос» С. -24, «Віталія» – 22, «Велетень» -20. Бомбардирські перегони очолюють два «колосівця» з Шостки – Владислав КИРИН – 12 м’ячів і капітан команди Максим ЗЕНЧЕНКО -10. На їх рахунку 22 голи із 36 командних.
АФСО, мабуть, варто повернутися до системи розіграшу з розділом команд на дві групи після загального відбору, як це практикувалося раніше. Бо наразі видно різницю в класі і командам, що посідають місця з 6-го, немає резону грати далі і отримувати по 3-6 і більше м’ячів.
Матчі наступного туру – 24 серпня.
«Віталія» приймає «Україну» , «Аграрник-Авангард» – «Велетень». «Конотоп-Сейм» зустрічається із северинівським «Колосом», а
а ФК «Кролевець» з «Явором».
Шосткинський «Колос» отримає технічні 3:0 над «Колосом» з Василівки.
Від 3:0 до 12:0
Із 54 матчів, зіграних у чемпіонаті області, 21 завершилися з великими рахунками – від 3:0 до 12:0. Таких 12 варіантів із 19. Технічні перемоги ло уваги не бралися.
РЕКОРДСМЕНАМИ тут є футболісти «Велетня», які наколотили «Явору» 12 «сухих» м’ячів. Серед рекордсменів – «Віталія», яка розгромила городян Кролевця – 9:0 і шосткинський «Колос». Він порадував вболівальників своїми хокейними 8:3 над «Конотопои-Сеймом».
Шосткинці зібрали найбільше перемог з великими рахунками. Їх у них 5 за різниці м’ячів 27 -7. По 4 мають «Аграрник-Авангард» (17:0) і «Велетень» (24-1), по 3 – «Віталія» (19-0) і «Україна» (16-2).
Як це було
Михайло ФОМЕНКО врятував Анатолія ПУЗАЧА
50 років тому київське «Динамо» очолив тандем у складі Валерія ЛОБАНОВСЬКОГО і Олега БАЗИЛЕВИЧА. Під їхнім керівництвом грав, а згодом з ними працював вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО. Михайло Іванович згадував:
-Відразу тренери запропонували нам супернавантаження, які тоді радянські футболісти не випробовували. Спочатку ми тренувалися із задоволенням. Нам тоді пояснили для чого це потрібно. Процес пішов. Звичайно, було важко, але ми втягнулися, адаптувалися, адже відчували – це принесе користь. Та скоро великі навантаження дали про себе знати. Була така втома, що м’яч не хотілося бачити. В команді назрівав бунт. Керівництво ЦК умову поставило: або тренери, або футболісти. Вдумайтесь, у 1976 році якщо я, скажімо, не потрапляв до складу, був дуже задоволений.
«Динамо» зразка 1975 року й до цього часу в пам’яті вболівальників, яке створили Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ і Олег БАЗИЛЕВИЧ. Унікальні грали футболісти. Це дійсно була команда майстрів його величності ФУТБОЛУ, людей з двома серцями. Куди до тих дійсно зірок гравцям «Динамо»-2024. А таких тренерів, як В.В.Л. Україні ще чекати й чекати….
ЛОБАНОВСЬКИЙ був своєрідною людиною, на місці не стояв, при ньому в «Динамо» відбулося багато змін і перебудов.
З 1980 по 1984 роки Михайло ФОМЕНКО був у ЛОБАНОВСЬКОГО помічником, працював з дублем.
Михайло ФОМЕНКО: – У 1984 –у «Динамо» посіло 10 місце. Треба було щось змінювати. На горі вимагали репресій і планували звільнити Анатолія ПУЗАЧА. Ні за яких обставин ЛОБАНОВСЬКИЙ не хотів його втрачати. Тоді ми сіли за стіл і вирішили: мій варіант зі звільненням і перехід у «Десну» влаштує всіх і врятує тренерський штаб команди.
Так 40 років тому Михайло ФОМЕНКО вирушив у самостійне тренерське плавання.
Під керівництвом ЛОБАНОВСЬКОГО «Динамо» виграло 32 всесоюзні і міжнародні змагання. За версією УЄФА, він у ТОП-10 найкращих тренерів в історії європейського футболу.
Пам’ять
Олександр СЕРБІН: Легендарний тренер «Спартака»,
якому на ювілейний День народження онук зробив приємний подарунок
65 років тому у рівненському «Колгоспнику», що виступав у класі «Б» чемпіонату СРСР, розпочалася його кар’єра на професіональному рівні. Вона тривала усього 2 сезони. Зігравши 22 матчі, в яких забив один м’яч, вихованець шосткинського футболу Олександр СЕРБІН вирішив присвятити себе тренерській роботі. Мав відповідний диплом Київського інституту фізкультури.
ІГРОВОЇ практики у команді Шостки на першість області і «Колгоспнику», схоже, вистачило молодому тренеру, аби швидко заявити про себе. Добрий десяток років він працював у сумському «Спартаку» , який виступав у класі «Б». Спочатку був тренером, а в 1967 році йому довірили команду. За 3 роки разом з Костянтином ЗІНОВЬЄВИМ помітно поліпшили її гру і перевершили досягнення попередників.
Восьме, друге, перше місця у регулярному чемпіонаті, 3-є – у «Фіналі шести» і вихід до другої групи класу «А» (першої ліги). Такий підсумок роботи тренерського дуету.
Чемпіонат УРСР: «бронза» (1969 р.).
Чемпіонат СРСР, клас «Б» Української зони: «золото» (1969 р.) , «срібло» (1968 р.).
У класі «А» сумчани виступали під керівництвом вже приїжджого тренера. Дебют не вдався. «Спартак» відразу повернувся до класу «Б», який було реорганізовано в Другу лігу. У 1971 році Олександр Семенович ще раз став на чолі команди. Однак за рік поліпшити гру практично було не реально. Після 15 місця СЕРБІНА змінив Геннадій ПУТЕВСЬКИЙ. Почалася чехарда з тренерами, які «добили» команду і вона у 1983 році «вилетіла» з Другої ліги. То був останній рік роботи Олександра Семеновича на тренерській посаді у команді майстрів. Він перейшов на викладацьку роботу в медучилищі.
А які майстри м’яча грали у команді СЕРБІНА-ЗІНОВЬЄВА! Що не гравець, то ім’я! Михайло ФОМЕНКО, Володимир БОГАЧ, Геннадій ЄРОФЕЄВ, Микола ВОРОНЬКО, Валерій ДЕРИПАСКІН, Володимир ВАЩЕНКО, Микола АСТАФЬЄВ, Віктор КИСЛЯКОВ, Володимир СОЛОДОВ та ін..Тренери вміло поєднали досвід ветеранів з майстерністю і азартом молодих гравців з групи підготовки.
А чого вартує успішний виступ сумчан у розіграші Кубка СРСР-1968, в якому вони дали бій, хоча і поступилися, вищоліговому алма-атинському «Кайрату» (1:3). «Спартак» став єдиною командою класу «Б», що дійшла до 1/16 фіналу.
За 4 роки під керівництвом О.СЕРБІНА «спартаківці» провели 189 офіційних матчів (+80, =67, -42, м’ячі 206 – 133). Ще було 10 матчів двох турнірів «Кримський пролісок» (у 1971 році сумчани його виграли) і 4 міжнародні товариські зустрічі з болгарськими командами.
…. У 1996 році в Сумах з нагоди 60-річного ювілею Олександра Семеновича було влаштовано футбольне свято. На поле вийшли гравці, з якими він здобував перемоги – Микола АСТАФЬЄВ, Михайло ФОМЕНКО, Володимир БОЙЧЕНКО, Костянтин ЗІНОВЬЄВ, Володимир БОГАЧ і ветерани різних поколінь – його син Сергій, Віктор ГАЛЬЧЕНКО, Юрій ПАНЧЕНКО, Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ та інші.
Це було захоплююче дійство, вболівальники отримали насолоду від гри ветеранів. За пару хвилин до завершення поєдинку команда ювіляра поступалася – 4:5. Олександр Семенович зробив заміну, випустивши на поле свого 7-річно онука Ярослава (йому вже 35 років), який і врятував «стариків» від поразки. Він впевнено пройшов з м’ячем до воріт суперників і забив гол- 5:5. І хоча це було зроблено чисто символічно, але для хлопчини дійство залишилося в пам’яті на все життя. Ярослав, впевнений, ще довго згадував і цей дідусевий матч, і свій перший м’яч, і свою першу медаль, якою організатори відзначили юного футболіста. До речі, згодом Ярослав продовжив сімейну традицію і грав на аматорському рівні.
У липні Олександру СЕРБІНУ минуло 88 років від Дня народження. 14 лютого 2012 року він відійшов у вічність. Вічна йому пам’ять і вічний спокій!
ФОТО з АРХІВУ. 1996 р. Матч з нагоди ювілею О.С. СЕРБІНА. Олександр Семенович, його син Сергій і онук Ярослав.
Учасники матчу – фото напам’ять. Михайло ФОМЕНКО у другому ряду – четвертий ліворуч.
