“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 163.
У випуску:
— У вихованців роменського футболу ювілейні Дні народження!
— Хто дістанеться «Вікторії» у чвертьфіналі?
— Де грає Віталій КАТЕРИНІН?
— «Ніколь» готується до Ліги чемпіонів.
— Невідомі факти із життя Олега ГУСЄВА.
Вітання
Олександр БОЛОТОВ: Гравець і тренер «Шахтаря»
Він єдиний в області гравець і тренер конотопського «Шахтаря», хто зібрав найбільшу колекцію нагород за успішні виступи в обласних змаганнях і встиг пограти в усіх лігах чемпіонату України. За 10 сезонів на професіональному рівні провів майже 200 матчів, в яких забив 14 м’ячів. Днями один з найкращих захисників області відзначив свій ювілейний, 50-й День народження!
Олександр БОЛОТОВ 0у нижньому ряду – посередині) у складі «Шахтаря».
ЙОГО батько Олександр Іванович був «зірковим» гравцем роменського «Електрона». Його фотографія багато років прикрашала стенд кращих вихованців Роменської ДЮСШ, якого добре пам’ятають вболівальники, адже він впродовж кількох років радував їх своєю грою. На жаль, через травму Олександру довелося рано завершувати кар’єру. Він став працювати вчителем фізкультури.
Футбольні гени батька передалися його сину Олександру. Він тренувався у групі Анатолія ДЖУРА, ,який свого часу виходив на поле разом з БОЛОТОВИМ-старшим. На жаль, доля випробовувала здібного гравця на стійкість, який за манерою гри був схожий на Михайла ФОМЕНКА. Через проблеми зі спиною не вдалося заявити про себе на повний голос.
Першим кроком у великий футбол для Олександра став дебютний виступ у першоліговому сумському «Автомобілісті» в чемпіонаті України. Грав на позиції захисника разом з досвідченим В’ячеславом ХРУСЛОВИМ. Тож почувався спокійно, хоча і хвилювався. Швидко забив і перший м’яч (див. Матчі з історії). Ще одного влучного удару Олександр завдав у Києві «Динамо»-2, в якому наші футболісти поступилися (1:2).
Наступні кілька сезонів Олександр провів на аматорському рівні, виступаючи за команди Бахмача, Ромен і Конотопа. На професіональний рівень повернувся, коли конотопський «Слов’янець» сезон пограв у Другій лізі ЧУ. Кар’єру продовжував в охтирському «Нафтовику», «Яворі-Суми», хмельницькому «Поділлі», «Фрунзенці-Лізі- 99», де провів 98 матчів і забив 9 м’ячів.
Отримав запрошення від тренерів вищолігової «Поліграфтехніки» з Олександрії. Зіграв 3 матчі. Перший – 10 серпня 2002 року з «Вересом» у рамках Кубка України, який олександрійці виграли – 2:0. Запам’ятав і зустріч 18 серпня, яку команда програла «Арсеналу» на його полі (1:5), та поразку в серії післяматчевих пенальті (після 1:1) у кубковому матчі з алчевською «Сталлю». Схоже, після цих невдач, тренерам було не до новачка. Він залишив команду і повернувся до Сум.
Впродовж трьох сезонів виступав за місцевий «Спартак». А це плюс 63 матчі і 2 влучні удари. Але проблеми зі спиною змусили Олександра «зав’язати» з великим футболом. Продовжив грати в аматорському конотопському «Шахтарі», який згодом і тренував. На той час команда міста залізничників задавала тон була в обласних перегонах.
11 років Олександр був лідером і капітаном «Шахтаря». З ним став одним із найтитулованіших гравців команди. 4 рази вигравав чемпіонат області і стільки ж разів ставав призером, тричі здобував Кубок і 5 разів Суперкубок Сумщини. Останній матч провів, коли йому було вже 42 роки .
За словами екс-тренера сумського «Спартака» Валерія БЕРМУДЕСА, Олександр – один з найкращих захисників, який досить вправно грав на «другоиу поверсі». Він вміло вибирав позицію і м’яч після його ударів завжди опинявся у воротах суперників. Жаль, що через проблеми зі спиною, він не зміг грати на повну силу і рано завершив кар’єру.
Олександр продовжує себе у футболі в якості дитячого тренера Конотопської ДЮСШ. Його вихованці впевнено виступають в чемпіонатах ДЮФЛ України і області, здобувають перемоги на різноманітних турнірах .
Олександр БОЛОТОВ зі своїми вихованцями, які успішно виступають у чемпіонаті ДЮФЛ України.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1992/1993. Перша ліга. «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) –«КРИСТАЛ» (ЧОРТКІВ) – 1:0. 31 березня 1992 р. Стадіон «Колос».1500 глядачів.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Двойцин, БОЛОТОВ, Хруслов, Таргонський, Кравченко, Фесенко, Рудняк, Теслик (Івченко, 75), Хмель (Лукаш, 46), Самолюк, Цисар. . Тренер: М.Фоменко.
«КРИСТАЛ»: Порицький, .Сушко, Устинов, Золотницький, Бакланов, Нікітін, Кочмар, Черненко (Ровенський, 70), Пошехонцев, Данилишин, Фасахов. Тренер: Б.Стрельцов.
Гол: БОЛОТОВ (65).
Валерій ТКАЧ: Один з футбольної родини
8 листопада у ветерана роменського футболу поважний ювілей. Йому виповнюється 60. Все життя Валерія Михайловича було пов’язане з місцевим «Електроном», з яким він встиг пограти в чемпіонатах області і України.
ЗАЙМАТИСЯ футболом у Роменській ДЮСШ Валерій розпочав за прикладом старшого брата Олега. Тож з нього і брав приклад, адже Олег був багаторічним лідером атак «Електрона», його головним бомбардиром. Цікавий факт: у складі команди грали два рідні брати ТКАЧІВ і два ЯНГОЛІВ, які були головною ударною силою роменчан.
Разом з командою Валерій пройшов нелегкий шлях становлення «Електрона». Після Перехідної і Другої ліг на деякий час він зникає з футбольної карти України. Зібравшись із силами і фінансами, «електронівці» впевнено виграли Аматорську першості України і знову вийшли до ліги майстрів. У сезоні 1997/98 «Електрон» посів 3-є місце у групі – це було його найвищим досягненням в цих змаганнях. Помітну роль в успішному виступу команди відіграли брати ТКАЧІ. Вагомий їх внесок і в успіхах в обласних перегонах, де вони ставали переможцями і призерами. На всеукраїнських змаганнях Валерій провів 82 матчі і забив 5 м’ячів. Не менша статистика його виступів і на обласному рівні, як приміром у матчі з «Автомобілістом» (див. Матчі з історії). І хоча він забив один м’яч, його було визнано кращим гравцем зустрічі.
Після активних виступів Валерій продовжив грати за команду ветеранів, яку ви бачите на цьому знімку разом з тренером Віктором Карповичем ГРЕЧАНИМ (у верхньому ряду – посередині) а Валерій ТКАЧ в нижньому ряду – крайній ліворуч. У такому складі у 2013 році вони стали переможцями традиційного зимового турніру з футзалу пам’яті гравця команди Володимира ЦВЄТКОВА, з яким вони свого часу грали.
Футбольну справу братів продовжив син Олега Олександр, який досяг помітних успіхів, виступаючи за «Агробізнес-ТСК». Тріо ТКАЧІВ досить успішно грало в чемпіонатах міста і району з міні-футболу/футзалу. Вони у Рейтингу 40 кращих бомбардирів. На їхньому спільному родинному рахунку 1590 матчів. Ця цифра зросте, бо Олександр продовжує ще грати.
– Династія ТКАЧІВ вписала в історію роменської команди помітний рядок, – говорить тренер «Електрона» Олександр КВАШ.А. – У більшості матчів Валерій виходив на заміну. Але швидко входив у гру, підсилюючи колективні дії. Я вдячний братам за те, що вони зробили для нашого футболу. Приємно відзначити, що одним із лідерів «Агробізнесу-ТСК» був третій представник родини Ткачів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат області 1987 р. «ЕЛЕКТРОН» (Ромни) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Тростянець) – 6:0. 24 травня. Стадіон «Електрон». 800 глядачів.
Склад «ЕЛЕКТРОНА»: Білашов, Кузнецов, Іванов, Беркут, В.ТКАЧ, Кваша, О.Ткач, Ясько, Соколов, Вол. Янголь(Бенько). Тренер О. Кваша.
Голи: Соколов (8, 24, 71, 74) В.ТКАЧ (39), Вол. Янголь (82).
Знай наших!
Кроки до чвертьфіналів
Вдруге поспіль футболісти сумської «Вікторії» вийшли до чвертьфіналу розіграшу Кубка України. Цього разу вони «вибили» в серії післяматчевих пенальті ( 2:2 – в основний і додатковий час) свого елітного брата «ЛНЗ» з Черкас на його полі. До речі, вдруге поспіль «вікторівці» перемагають суперника в гостях. 1:0 – сумчани виграли минулого розіграшу у 4-у попередньому раунді. З ким вони зіграють на цьому етапі – визначить жереб.
Матч 1/8 фіналу став для «Вікторії» 13 за час її участі у розіграші КУ. І це був її 4-й старт в цьому турнірі. В активі – 8 перемог, 2 – нічиї і 3 поразки за різниці м’ячів 18 – 13.
«Вікторія» – четверта команда області, яка виходить до чвертьфіналу. 4 рази це вдавалося зробити охтирському «Нафтовику-Укрнафті», по разу – сумському «Спартаку-Горобині» і липоводолинському «Альянсу».
Ось як вони зіграли на цьому етапі.
«Нафтовик-Укрнафта»
1992 (весна) «Н-У» – «Металіст» (Харків) -0:2, 1:0.
2004/2005 «Н-У» – «Дніпро» (Дніпропетровськ) – 0:2, 2:2.
2007/2008 «Н-У» – «Металург» (Донецьк) – 2:3, 0:1.
2016/2017 «Н-У» – «Динамо» (Київ) – 0:1.
«Спартак- Горобина»
2000/2001 «Спартак-Горобина» – ЦСКА (Київ) – 1:4.
«Альянс»
2019/2020 «Альянс» – ФК «Маріуполь» -2:4.
«Вікторія»
2023/2024 «Вікторія» – «Шахтар» (Донецьк) – 0:3.
2024/2025 «Вікторія» – ? ? ?
В 1/4 фіналу наші команди зіграли 10 матчів: +1 =1 -8 м’ячі 8 – 21
Загалом у сезонах, коли вони виходили до чвертьфіналів, проведено 36 матчів: перемог – 23, нічиїх – 5, поразок – 8 за різниці м’ячів 60 – 37.
Розклади по командах.
«Нафтовик-Укрнафта» 19 +11 =3 -5 31 – 17
«Вікторія» (без 1/4) 9 +7 =1 -1 11 – 6
«Альянс» 5 +4 =0 -1 14 – 7
«Спартак-Горобина» 3 +1 =1 -1 4 – 6
Найбільше матів в одному розіграші провів «Нафтовик-Укрнафта». У 1992 (весна) році – 6 матчів: +4 =1 -1 м’ячі 8 – 4. По 5 зіграли: ще раз «Н-У», «Альянс» і «Вікторія». Жодній із наших команд не вдалося пробитися до півфіналу.
Коли «Н-У» змагався за Кубок України, який розігрували команди Другої ліги, охтирчани виступали у фіналі, де за підсумками двох матчів поступилися житомирському «Поліссю» (3:1 і 0:4), а в іншому розіграші у півфіналі зазнали невдачі від шепетівського «Темпу» (2:1 і 1:3).
Досягнення.
У матчі «Н-У»- «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) – 4:0 Богдан ЄСИП відзначився «хет-триком». Він також на рахунку Сергія ЗАГИНАЙЛОВА у матчі «Альянс» – «Гірник-Спорт» (Комсомольськ) -5:3.
Перемоги з великими рахунками
«Н-У» – «Ворскла-Нафтогаз» – 4:0.
«Н-У» – «Кристал» (Херсон) – 4:1.
«Альянс» – «Чайка» ( Петропавлівська Борщагівка) – 4:0.
Поразка з великим рахунком
«Спартак – Горобина» – ЦСКА – 1:4.
Результативний матч
«Альянс» – «Гірник- Спорт» – 5:3.
У 3-х матчах наші команди пробивали пенальті. Їх вони завершили на свою користь:
«Спартак – Горобина» – «Динамо» – 0:0, пен. 4:2.
«Десна» (Чернігів) – «Н-У» – 1:1, пен. 2:4.
«Вікторія» – «ЛНЗ» – 2:2, пен. 3:1.
Прогноз
«Динамо», «Шахтар» та інші
З яким із суперників ви хотіли б, аби «Вікторія» зустрілася у чвертьфінальному матчі розіграшу Кубка України, який відбудеться вже навесні наступного року? Це питання ми адресували нашим респондента.
Ось яких суперників вони «обрали».
«Динамо» – Альберт МОЛГАМОВ, Віктор БОНДАР, Сергій СТРІЛЕЦЬКИЙ.
«Динамо» або «Шахтар» – Руслан КИСЕЛЬОВ, Анатолій ЄРМАК, Олександр ТКАЧЕНКО.
«Динамо» або «Верес» – Дмитро ФЕДИНА.
«Шахтар» – Михайло БЕЗУГЛИЙ, Борис ШУРШИН, Григорій САСІН.
«Рух» – Михайло ЖОГЛО.
«Олександрія» – Микола ПЛЕШИВИЙ.
«Буковина» – Роман ГОЛУБ, Анатолій КУЦ, Андрій ЛАЗАРЄВ, Віталій ВЕЛИКОДНИЙ, Юрій ГУЗЕННИЙ.
Знай наших!
Двоє з «Вікторії» – у збірній
Sport Arena визначила символічну збірну після матчів 1/8 фіналу розіграшу Кубка України сезону 2024/25. До неї включено двох гравців сумської «Вікторії» – центрального захисника Артура НОВОТРЯСОВА і нападника Назарія НИЧА. На цьому етапі наша команда пройшла черкаський «ЛНЗ» , обігравши його в серії післяматчевих пенальті (після – 2:2).Це – один з найкращих матчів в історії «Вікторії»
НЕЗВАЖАЮЧИ на два пропущених м’ячі, захисна ланка першолігівців «Вікторії» потужно відіграла й самовіддано блокувала, перекривала висококласним суперникам шлях до воріт. Досвідчений Артур НОВОТРЯСОВ якісно відпрацював з партнерами. А ще він класно забив післяматчевий пенальті, що зовсім не виходило у суперників.
ДЛЯ Назарія НИЧА – це був особливо принциповий матч. Він свого часу виступав у складі «ЛНЗ». Тож, отримавши шанс зіграти проти екс-одноклубників, уже в дебюті матчу відкрив рахунок. Був замінений в середині другого тайму, віддавши всі сили на полі.
Знай наших!
Новий вихід Віталія
Новий сезон у чемпіонаті Естонії з футзалу в Заалілізі вихованець сумського футболу Віталій КАТЕРИНІН розпочав у новій команді. Він виступатиме за «Нарву Юнайтед».
СВІЙ дебют сумчанин відзначив влучним ударом у гостях, в якому «юнайтедівці» у Йихві обіграли місцеву команду – 6:2. І в наступній зустрічі у селищі Румму, де проживає 1000 осіб, перемогли «Дюнамо» – 7:3.
Після двох турів «Нарва Юнайтед» – одноосібний лідер – 6 очок. На 2 менше – у «Сілмет Сілламяе» і команди «Бункер Партнер Таллінн».
До переїзду в Естонію Віталій грав за «Food Centre-СумДУ» і роменський «Рятувальник» в Екстра-лізі ЧУ. У складі «Космоса» з Таллінна став чемпіоном і володарем Кубка Естонії, а «бронзу» отримав у команді «Viimsi Qarabaq».
Віталій закінчив тренерські курси, де отримав міжнародну категорію УЄФА Футзал В.
Чемпіонат Естонії, в якому беруть участь 8 команд, проходить за такою схемою. По завершенні регулярної частини команди, що посядуть 1-2 місця, відразу виходять до півфіналу. 3-6 місця – грають матчі чвертьфіналу. 7 команда вибуває, а команда, що посяде останнє, 8-е місце, йде на пониження.
Турніри
«Ніколь» стартує в Лізі чемпіонів
Вперше в Україні будуть проведені змагання Ліги чемпіонів з футзалу серед ветеранів. Готуються до виступу і гравці сумської «Ніколі», які змагатимуться у віковій категорії 65+.
Що це за змагання і завдання нашої команди – про це розповів її граючий тренер Олександр ТКАЧЕНКО:
-Ліга чемпіонів – це своєрідне Ноу-хау для ветеранів. Тут змагатимуться команди, які у різні роки ставали неодноразовими переможцями і призерами ЧУ, володарями розіграшу Кубка та його фіналістами. Отримала таке запрошення і наша команда. На всесоюзній арені ми вже 22 роки. За цей час 7 разів перемагали і 10 разів ставали призерами чемпіонських перегонів, по двічі вигравали Кубок і Суперкубок. Загалом відіграли майже 180 матчів.
Завдання у нас максимальне – боротися тільки за перемогу. Готувалися через турніри в Сумах, на традиційних розіграшах Кубків пам’яті М.АБРАМОВА і Л. МОЛГАМОВА, де двічі стали срібними призерами. 2 перемоги і 2 поразки – такий підсумок нашого виступу. І це зважаючи, що суперники були молодшими за віком від нас.
Матчі Ліги чемпіонів пройдуть у Житомирі 14-15 листопада. За участю команд Києва, Южноукраїнська , Дніпропетровської і Чернівецької областей.
АТАКУЄ «НІКОЛЬ». З м’ячем Борис ШУРШИН.
Музей «ЗіКоНі» поповнюється Кубками
За дві суботи – два Кубки. Такого успіху добилися футзалісти «ЗіКоНі», обігравши у двох вирішальних матчах «Ніколь».
СПЕРШУ вони виграли Кубок пам’яті дитячого тренера Миколи АБРАМОВА, а наразі – Кубок екс-голови обласної ФФ Ліви МОЛГАМОВА. Так сталося, що у матчі з «нікольцями» і вирішувалася доля першого місця. За головний приз змагалися три команди ветеранів.
«НІКОЛЬ» – «ФОРТУНА» – 6:2.
Після двох «швидких» м’ячів, забиті Сергієм СТРІЛЕЦЬКИМ і Борисом ШУРШИНИМ, стало зрозуміло хто виграє. Далі була справа за їх майстерністю і вправністю. На два влучні удари Миколи ПЛЕШИВОГО , Сергія СТРІЛЕЦЬКОГО і Володимира ТАНЧИКА суперник відповів двома від Андрія ЛАЗАРЄВА. Один він надіслав у ворота з гострого кута.
«ЗіКоНі» – «ФОРТУНА»- 4:1.
До перерви «зіконівці» вели – 2:0. М’ячі на рахунку Олександра ЄВТУШЕНКА/ Красивим був м’яч від Дмитра МУРАШКІНА, який він надіслав у «дев’ятку». А рахунок «розмочив» Юрій ГУЗЕННИЙ, однак Дмитро швидко закріпив перевагу своєї команди.
«ЗіКоНі» – «НІКОЛЬ» -2:1.
Протистояння виявилося напруженим, ніж попереднє у фінальній зустрічі розіграшу Кубка пам’яті М АБРАМОВА. «Нікольці» повели в рахунку після того, як Сергій БАРАННИК у центрі майданчика перехопиа м’яч у суперника і, вийшовши тет-а-тет з воротарем, надіслав його у нижній кут.
Після перерви слово взяв Олександр ЄВТУШЕНКО. 1:1 і 2:1 – його заслуга. Другий м’яч він умудрився забити з гострого кута. Заключні хвилини суперник грав з п’ятим польовим гравцем, однак до взяття воріт справа так і не дійшла. Тож – 2:1 і Кубок у «ЗіКоНі».
Кращі:
воротар Костянтин ШЕЛІХОВ («Ніколь»), гравець – Дмитро МУРАШКІН («ЗіКоНі»),
у командах – Сергій БАРАННИК («Ніколь»), Олександр ЄВТУШЕНКО («ЗіКоНі») і Юрій ГУЗЕННИЙ («Фортуна»).
Єдиний м’яч за «бронзу» забив суперник
В Івано-Франківську відбувся розіграш Кубка України з футзалу серед юнаків Ю-15. Боротьбу розпочинали 12 команд.
НА ГРУПОВОМУ етапі вихованці роменського СК «Рятувальник» поступилися господарям з «Урагану» (2:5) і перемогли суперників Коцюбинської ДЮСШ (3:1). Голи у нашій команді забили: по два Артем ВОЛИК та Денис БОНДАРЕНКО і один Богдан ВОЛИК.
У чвертьфіналі роменчани обіграли учнів ДЮСШ-7 «Амур» з Дніпра (4:3) завдяки влучним ударам Богдана ВОЛИКА, Дениса НОВИЧЕНКА і двом Артема ВОЛИКА.
У півфіналі наші хлопці зазнали невдачі від майбутнього володаря КУ –«Чемпіона» з Ізмаїла – 1:5 (Денис БОНДАРЕНКО),
Напруженим був матч роменчан з «Ураганом» за 3-є місце. Долю зустрічі вирішив один м’яч, який забили господарі. «Рятувальник» завершив виступ на 4-у місці.
А Кубком заволодів «Чемпіон», який з мінімальним рахунком (1:0) переміг львівських футзалістів у фінальному протистоянні.
Кращий бомбардир у нашій команді – Артем ВОЛИК – 4 м’ячі.
Підсумок виступу роменчан: 2 перемоги і 3 поразки за різниці м’ячів 10-15.
Цікаві факти
Універсальний солдат «Динамо»
Так називали Олега ГУСЄВА, який 16 років вірою і правдою, як гравець, служив команді, в наразі працює асистентом головного тренера. Провів 528 матчів і забив 115 м’ячів.
До вашої уваги невідомі факти з біографії нашого «зіркового» земляка.
-У ШКОЛІ Олег був дуже дисциплінованим учнем, мав нахил до математики, фізики та хімії.
– У 5 років грав нарівні з однолітками брата Андрія, які були старші від Олега на кілька років.
-ПЕРШОЮ футбольною нагородою для Олега була коробка шоколадних конфет. Він їх з’їв, а оригінальну коробку з футбольним малюнком батько зберіг для сімейного архіву.
-ОЛЕГ був найнижчим серед гравців селища. Вже у 7 класі грав на першість району, де став бронзовим призером.
-НА ВИПУСКНОМУ вечорі в СДЮШОР «Зміна» тренер К.М. ЗІНОВЬЄВ сказав: – Олег готовий гравець для команди майстрів, навіть для київського «Динамо».
-БУВ такий період у житті Олега, коли він одразу грав за…4 (!) команди.
-ЩОДНЯ Олег їздив до Сум на тренування. А це – 10 кілометрів туди і назад.
-КОЛИ грав у Києві, приїздив додому двічі на місяць.
-СВОЄ перше авто Олег придбав, коли грав у «Динамо».
-У 20 РОКІВ став «динамівцем», тому й обрав собі №20.
-З ПЕРШОЇ зарплати купив для степанівської футбольної школи, де сам навчався, комплект форми і взуття.
-МАТИ Олега, Антоніна Олексіївна, ніколи не цікавилася футболом, а коли Олег став грати в Сумах за «Фрунзенець-Лігу- 99», їздила на кожну зустріч за участю сина, а коли він був уже в Києві, усі матчі дивилася по телевізору.
-КОЛИ Олег грав, для родини ГУСЄВИХ це було свято. Біля телевізора збиралися дідусь і бабуся, тітка і навіть приходили сусіди. Всі відчайдушно вболівали за свого земляка.
-ГРАЮЧИ за «Арсенал» у матчі з «Карпатами», Олег не забив пенальті. Після цього він ніколи не поривався до 11-метрової позначки. Та коли Олег БЛОХІН сказав йому бити, у Олега вибору не було. Пішов і забив швейцарцям. Збірна України вийшла до чвертьфіналу на чемпіонаті світу.
– КОЛИ наприкінці 2007 року команду хотіли розігнати, ГУСЄВ був єдиним, до кого ні в керівництва клубу, ні у вболівальників не було претензій.