“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуску 171.
У випуску:
— Хто і коли народився?
— Вітання ветеранам сумського футболу .
— Чемпіонат Сум: вольова вікторія «Бінго».
Календар
У січні народилися…
1 січня 1950 р. – В’ячеслав НАГІН,
1 січня 1953 р. – Володимир ГЛАДОВ,
1 січня 1967 р. Едуард ПІСКУН,
3 січня 1981 р. – Сергій ЛЕВЧЕНКО,
4 січня 1976 р. – Андрій СПЄВАК,
4 січня 1986 р. – Роман СВІТЛИЧНИЙ,
5 січня 1960 р. – Сергій ПЄСОЦЬКИЙ,
5 січня 1961 р. – Юрій ЯРОШЕНКО,
5 січня 1983 р. – Ігор ШЕЛЕСТ,
6 січня 1935 р. – Анатолій КАРПЕНКО,
7 січня 1961 р. – Василь ЄРМАК
7 січня 1983 р. – Віталій БУГАЙОВ,
7 січня 1980 р. – Максим БІЛЕЦЬКИЙ,
8 січня 1952 р. – Валерій БЕРМУДЕС,
9 січня 1969 р – Дмитро КУЗНЕЦОВ,
9 січня 1978 р.- Сергій ГОРБАСЬ.
11 січня 1970 р. – Олександр ЄВТУШОК,
11 січня 1988 р. – Олександр ВЕЧТОМОВ,
11 січня 1974 р. – Віталій НЕКРАСОВ,
11 січня 2003 р. – Денис ІГНАТЕНКО,
12 січня 1979 р. – Сергій СЕРЖЕНКО,
19 січня 1963 р.- Юрій КОРОБКО,
20 січня 1959 р – Юрій ПРОХОРОВ,
20 січня 1985 р. – Максим СТАДНИК,
20 січня 1986 р. – Роман ЛУЦЕНКО,
21 січня 1969 р. – Анатолій БЕЗСМЕРТНИЙ,
22 січня 1962 р. – Михайло ЛАПІДУС,
25 січня 1986 р. – Євген ПЕТРАКОВ,
28 січня 1952 р. Микола ВОРОНЬКО,
28 січня 1977 р. – Федір АРТЮХОВ,
28 січня 1975 р. – Руслан ДЯДЧЕНКО,
28 січня 1973 р. – Юрій ДУДКА,
28 січня 1990 р. – Роман ЗЕЛЕНСЬКИЙ.
Вітання
Володимир ГЛАДОВ :Золоте правило тренера
Першого січня у нього подвійне свято. Окрім Нового року, відзначив ще і свій День народження. Цього разу у його житті наступив 72-й новий рік. Більше півстоліття присвятив футболу, як гравець, провівши кілька років на професіональному рівні, а решту часу займався тренерською справою.
ІЗ шести своїх рідних братів футболом захопився лише Володимир. Здібного юнака помітили тренери і скоро він почав грати у Другій лізі чемпіонату СРСР за команду гурьєвського «Прикаспійця». Він швидко заявив про себе у чемпіонаті Казахстану, а потім на всесоюзній арені. Ось що писав Валентин ТАРАБРІН у матеріалі «Легенди старого Житлового містечка Гурьєв»: «Поруч з молодими гравцями впевнено почувався досвідчений В. ГЛАДОВ. Самовіддана гра «Прикаспійця» повернула на стадіон вболівальників. В активі були гучні перемоги над чимкентським «Меліоратором» (5:2), «Фосфоритом» з Каратау (3:0), «Шахтобудом» із Караганди (5:0), а також незабутні зустрічі з ветеранами збірної СРСР А. Шестерньовим, Е.Стрельцовим, В Серебряниковим, І Нетто та ін..Багато наших хлопців, зокрема В.ГЛАДОВ, В.СЕВОСТЬЯНОВ І. АЗОВСЬКИХ, А.ЦИГАНКОВ отримали запрошення в інші клуби.Чи не головний це показник зростаючої майстерності наших земляків-футболістів?».
Потім у Володимира були виступи за астраханський «Волгар» і «Амур» з Комсомольська-на-Амурі. На майстрівському рівні провів майже 100 матчів і забив до десятка м’ячів.
Але життя склалося таким чином, що на початку 90-х років Володимир «прописався» в Сумах. Почав грати за аматорський «Будівельник», а згодом став помічником тренера Костянтина КАПИЦІ. Цей дует почав розвивати міні-футбол в області і команда дебютувала у вищоліговому чемпіонаті України.
За 8 сезонів «Сумигаз» провів 268 матчів. Зірок з неба не хапав, але двічі посідав 8 і 9 місця серед 12 команд. Сумчани виграли лише 33 матчі і 20 звели внічию. На відміну від суперників, наша команда весь цей час виступала лише своїми вихованцями. Це було головне правило тренера ГЛАДОВА, а золотим стало: хто краще, той і грає, жодних особистих симпатій тут бути не може.
По ходу чемпіонату гравці вчилися і набували досвіду. На жаль, команда, не мала належної підтримки з боку влади. Так довго вона не могла грати, довелося зніматися зі змагань. У різні роки він працював з іншими командами Сум, що виступали у ЧУ.
Володимир ГЛАДОВ доклав руку до успішних виступів футзалістів Сумського педуніверситету, де він працював тренером-викладачем, у чемпіонаті України серед ВНЗ, які неодноразово ставала призерами. Допомагав Володимир Васильович своїм молодшим колегам готувати збірну України з вадами зору, основу якої складають сумчани, до міжнародних змагань. Українці кілька разів підкорювали золоті вершини і ставали призерами світових і європейських чемпіонатів. За це йому присвоєно звання «Заслужений тренер України». Васильович – як люб’язно називають його вихованці, друзі і колеги – є одним з організаторів Різдвяного турніру пам’яті Володимира ТАНЬКОВА, в якому виступають його вихованці різних поколінь.
Давно вже склалася добра традиція у випускників ГЛАДОВА – після Дня народження Володимира Васильовича збиратися разом і проводити товариську зустріч з футзалу, присвячену своєму тренеру і наставнику (фото).
– З кожним роком ми, мабуть, ще більше цінуємо час, який швидко минає, цінуємо наші зустрічі у колі друзів. Зустрічаєш близьку тобі людину, яка вже подорослішала, можливо навіть посивіла. Починаєш згадувати ті події, які вас об’єднували, той період життя, коли були ми ще молодшими. З таких зустрічей і черпаєш натхнення для життя,- зізнається Володимир Васильович.
НА ЗНІМКУ: Футболка Васильовичу напам”ять. Зліва направо: діючий футболіст Олександр БАНДУРА, Володимир ГЛАДОВ, начальник Регіонального центру «Інваспорт» Роман ВАСИЛЬЄВ і тренер-викладач педуніверситету Ігор КРАВЧЕНКО.
В’ячеслав НАГІН: Ювілеї ветерана “Фрунзенця”
Цього року у ветерана сумського футболу В’ячеслава Гавриловича подвійний ювілей. 1 січня він відзначив75-й День народження, а пізніше згадає свій дебют у сумській команді майстрів «Фрунзенець», який відбувся 50 років тому.
НА ПРОФЕСІОНАЛЬНОМУ рівні він міг заграти у львівських «Карпатах» ще в 19-річному віці. Однак пробитися до основи, а тим більше заявити про себе у команді, яка того року виграла Кубок СРСР, було важко.
Кар’єру розпочинав в аматорських командах Львова і Стрия. Там на нього і звернули увагу тренери житомирського «Автомобіліста». І в 1973 році В’ячеслав почав виступати на професіональному рівні у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. Того сезону житомиряни стали срібними призерами перегонів, а наступного – фіналістами розіграшу Кубка УРСР. (див. Матчі з історії).На першому етапі вони обіграли сумський «Фрунзенець» (2:0 і 0:1). А в матчах із «Суднобудівником» і «Кристалом» у півфіналі продемонстрували неабияку силу волі і високі бійцівські якості. Миколаївцям першу зустріч програли – 0:2, а вдома реваншувалися – 5:3. У Херсоні поступилися – 1:4, а на своєму полі винесли суперника – 4:0. Майже 60 матчів і 3 м’ячі – з таким доробком завершив В’ячеслав виступи в «Автомобілісті».
Він переходить до «Фрунзенця», в якому провів три сезони. Зіграв 110 матчів, в яких відзначився 7 разів. Став володарем Кубка Дружби, взяв участь у товариській зустрічі із французькою командою (4:3).
І коли сумчан очолив новий тренер, він не бачив у складі гравця, якому було вже 27 років. Ставка робилася на молодих виконавців, але це не спрацювало: «фрунзенці» поступово почали скочуватися на дно турнірної таблиці.
-На той час у команді був збалансований ансамбль виконавців, – згадує екс-захисник сумчан Валерій ДЕРИПАСКІН, який теж відзначив свій 75-річний ювілей. – Володя ШАТОХІН, Валера ЖИЛІН, Вася КАТКОВ, Ігорьок ТЕРНОВИЙ, Вітя ГАЛЬЧЕНКО. Потужною була і лінія півзахисту, до якої входив і В’ячеслав. Він вправно вписався у командний малюнок гри. Важко вже пригадати його матчі і забиті м’ячі – пройшло стільки часу. Скажу так. Він був бійцем на полі, вправно виконував тренерські завдання і свої обов’язки. У 1976 році став третім бомбардиром у команді. Маючи нагоду, вітаю В’ячеслава з ювілеєм. Міцного здоров’я, відмінного настрою, достатку та затишку тобі, друже!
Після того, як завершив виступи на професіональному рівні, В’ячеслав ще чимало років продовжував грати в аматорській команді заводського «Фрунзенця» і збірній ветеранів Сум з футзалу. З ними ставав неодноразовим призером обласних і всеукраїнських змагань.
ФОТО з АРХІВУ. 1975 р. «Фрунзенець» – команда молодості моєї… На зборах в Алушті.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Кубок України. 1974 р. Фінал. 2-й матч. «ТАВРІЯ» (Сімферополь) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Житомир) – 2:1. 16 листопада.
«ТАВРІЯ»: Юрковський (Занін), Гусєв, Туховський, Жилін, Лущенко, Кванін, Авдєєв (Коробочка), Климов, Орлов, Черемисін (Морозов), Прилепський. Старший тренер – С.Шапошников.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Журба, Козинець, Наумов (НАГІН), Кравчук, Ширнін, Зеленський, Чирва (Годованюк), Сладковський, Васютін, Паламарчук, Пінчук. Старший тренер – В. Стародубов.
ГОЛИ: Климов (4, 70).
Перший матч – 2:1.
У складі «Таврії» був Анатолій МОРОЗОВ, який у 1967-1971 рр. грав у сумському «Спартаку». За «Автомобіліст» виступав Євген НАУМОВ – у 1969- 1970 рр. він був у складі сумського «Спартака».
Андрій СПЄВАК: Були танці, але переміг футбол
4 січня 49-й День народження у Андрія СПЄВАКА – уродженця Шостки, який пограв у 8 командах усіх ліг чемпіонату України. За свою 12-річну професіональну кар‘єру зіграв майже 300 матчів, 12 разів «розписавшись» у суперників. На полі провів 21 421 хвилини ігрового часу.
З ФУТБОЛОМ Андрій познайомився у другому класі, коли один з його друзів запросив до ДЮСШ. А до цього хлопчина займався народними танцями, які йому дуже подобалися.
-Спочатку футбол не заважав навчанню, – розповідав пізніше Андрій. – Але десь у п’ятому класі з’явилися проблеми. Тоді зрозумів, що футбол люблю, тому всю увагу зосередив на ньому. У школі почав отримувати незадовільні оцінки. Тут, звичайно, й батьки втрутилися. Забороняли ходити на тренування. Я готовий був до будь-яких покарань, аби дозволили займатися футболом.
… На фінальному матчі розіграшу Кубка області «Імпульса» із «Фрунзенцем» на нього звернув увагу один з тренерів сумської команди майстрів, який і запросив 18-річного юнака спробувати себе на професіональному рівні. .Дебют вдався, Андрій провів 22 матчі і забив 2 м’ячі (див. Матч з історії). Ще раз відзначився у зустрічі з нікопольським «Металургом», якому сумчани поступилися з хокейним рахунком 1:8. Це були перші його голи в кар’єрі.
Після Сум почалися мандри командами: сєвєроднецький «Хімік», луганська «Зоря», донецький «Металург», івано-франківське «Прикарпаття». У матчі із кіровоградською «Зіркою», приміром, Андрій оформив хет-трик. Були ще «Дніпро», «Кривбас», «Металіст». Не від хорошого життя довелося часто змінювати команди, які через фінансові проблеми не могли виконати умов контракту. З «Металурга» пішов, коли отримав пропозицію від «Динамо». Провів з командою збори, пограв на Кубку Співдружності. Їздив у Швецію, але напередодні сезону довелося залишити «Динамо». Андрія не влаштовували умови контракту. Але запам’ятав слова Валерія Лобановського: – Андрію, в тебе чудова швидкість, є бажання грати, то якщо хочеш стати динамівцем, будь ласка, працюй, все в твоїх руках.
Після «Динамо» Андрій хотів повернувся до «Металурга». Але йому відмовили. Сезон провів у «Прикарпатті», затим на чотири сезони «прописався» у «Дніпрі» , у складі якого двічі став бронзовим призером української футбольної першості і зіграв 3 матчі у Кубку УЄФА (51 матч – 3 м’ячі).. «Помстився» киянам, забивши їм м’яч на їхньому полі 19 червня 2001 року (див. Матч з історії). Тоді кияни ледве не втратили золоті медалі. Саме у заключному матчі вони вирвали вольову перемогу (2:1) у «дніпрян , випередивши у підсумку на одне очко «Шахтар».
На жаль, через травми у 30 років Андрію довелося завершувати кар’єру. Останнім був «Металіст», де він провів лише 4 матчі.
МАТЧ з ІСТОРІЇ . Чемпіонат України 1994/1995. Перга ліга «ПОЛІГРАФТЕХНІКА» (Олександрія) – «АГРОТЕХСЕРВІС» (Суми) – 1:2. 9 квітня 1995 р. Стадіон «Олімп» . 4000 глядачів.
«ПОЛІГРАФТЕХНІКА»: Рева, Думенко, Скорик (Цимбал, 46), Сосенко (Ільєнко, 35), Панчишин, Гура (Гаврилін, 46), Оголюк, Газюкін, Богатир (Босецький, 62), Шажко (Заровний, 76), Казьмін. Тренер: А.Бузник.
«АГРОТЕХСЕРВІС»: Вертилецький, Савчуков, Івченко, Семерня, Охріменко, Савченко (Панин, 63; Черняхов, 72),.Дудка, СПЄВАК, Лазебний, .Кравченко, Михальов. Тренер: С.Доценко.
Голи: Панчишин (13), Охрименко (36), СПЄВАК ( 45).
Попередження: Газюкіи (37), Дудка (39), Охріменко (63), Лазебний (89).
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чеміонат України 2000/2001. «ДИНАМО» (Київ) – «ДНІПРО» (Дніпропетровськ) -2:1. 19 червня 2001 р. Стадіон «Динамо». 20 000 глядачів.
«ДИНАМО»: Шовковський , Боднар (Федоров, 68), Кузьмичов (Яшкін, 46; Лисицький, 86), Головко, Ващук, Дмитрулін, Мелащенко, Белькевич, Несмачний, Чернат, Пеєв. Тренер: Валерій Лобановський.
«ДНІПРО»: Медін , Поклонський, Козар, Задорожний (Єзерський, 60), Матюхін, Шелаєв , Зубченко, Максимюк , Валяєв (Мазяр, 74), Полтавець (Беліков, 78), СПЄВАК. Тренер: Микола Федоренко.
Голи: СПЄВАК(49), Несмачний (84), Мелащенко (85).
Попередження: Ващук (63), Белькевич (87) – Максимюк (18), Шелаєв (68).
Юрій ЯРОШЕНКО: «Зірковий» гравець «Зорі»
Він легендарний гравець ворошиловградської «Зорі». За свою 9-річну кар’єру в ній має кілька досягнень, входить до ТОП-50 гравців за всю історію команди. Кілька років успішно працював з професіональним липоводлинським «Альянсом». 5 січня у Юрія Миколайовича День народження. Йому виповнюється 64 роки.
ХОЧА він народився у Киргизії, але став українським футболістом. Після закінчення Київського спорт інтернату його взяли в «Динамо». Три сезони виступав у дублі, де грав разом з Олегом БЛОХІНИМ, Олегом ТАРАНОМ, Сергієм БАЛТАЧОЮ, Олексієм МИХАЙЛИЧЕНКОМ та ін.. Двічі став чемпіоном і бронзовим призером чемпіонату СРСР серед дублюючих складів. На цьому кар’єра в «Динамо» у 20-річного гравця завершилася.
Він переходить до «Зорі». В ній відбулося його становлення як футболіста. З усіх найпродуктивнішим був 1986 рік. «Зоря» у напруженому протистоянні (випередивши на одне очко сімферопольську «Таврію») виграла змагання у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР/ У 43 матчах Юрій забив 22 м’ячі, посівши 3 місце серед бомбардирів 28 команд. Завдяки його результативній грі ( 4 матчі – 4 голи) ворошиловградці впевнено виграли «Фінал трьох» групи В і вийшли до Першої ліги.
За 9 років він провів 326 матчів, в яких забив 48 голів. Став автором 1200 м’яча в історії «Зорі». Його надіслав у програному матчі (1:3) у ворота тернопільської «Ниви» 26 червня 1989 року. За кількість зіграних матчів і забитих м’ячів Юрій входить до ТОП- Десяток гравців команди.
Після «Зорі» ще 7 сезонів продовжував кар’єрку на професіональному рівні в командах України, Молдови, Узбекистану і Росії. Загальний доробок за 18 років увібрав 486 матчів і 66 м’ячів Завершив виступи на високому рівні у 35 років, але ще три сезони провів в аматорських командах Луганської області. Стежкою Юрія Миколайовича пішов і його син Костянтин , який успішно виступав , зокрема у липоводолинському «Альянсі».
З 2001 року Юрій Миколайович працює тренером . Він має ліцензію тренера УЄФА А. Свого часу тренував «Барсу», ПФК «Суми», але як спеціаліст показав себе в «Альянсі». З ним він пройшов шлях від чемпіона області до одного із лідерів Першої ліги ЧУ. Наразі Юрій ЯРОШЕНКО працює головним тренером вінницької «Ниви». Дебютували у цій команді і кілька вихованців ФЦ «Барса».
Чемпіонати Сум За сценарієм детективних бойовиків
Два матчі Відкритого чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів 40+ пройшли за сценарієм гостросюжетних бойовиків і тримали в напрузі до фінального свистка. Зустріч «України» зі «Стартом» перенесена.
«ДЕМЕТРА» – «БАРСА» – 3:4.
Двічі номінальні гості виходили вперед (Павло РОМАН і Олександр СЕРДЮК) і двічі суперник відігрувався (Олег БОРДУНОВ і Олег ГВОЗДЕЦЬКИЙ), а потім і повели в рахунку (Борис ПОЗНЯК). Але зусиллями Андрія ЗМИСЛІ «барсівці» відновили рівновагу, а за 4 хвилини до фінального свистка удар кращого бомбардира команди Павла РОМАНА приніс їм перемогу. І якби не впевнена гра Сергія СТРАШНЕНКА-молодшого, то про вікторію, більше всього, партнерам довелося б мріяти…
«ОРІОН – «БІНГО» – 5:7.
Друга поспіль перемога «Бінго». Спочатку він поступався -0:3 (Володимир МИГАЛЬ-2, Іван ВЕЛЬБОЙ), затим скоротив різницю м’ячів до мінімуму (Олександр КОВТУН, Микола ПРИВАЛОВ). За 3 хвилини зусиллями Станіслава МАЛЮКА і Володимира МИГАЛЯ – і на табло вже 5:2 на користь «Оріона». А потім настають 12 ударних гольових хвилин «Бінго», впродовж яких гравці забивають 5 «сухих» м’ячів (Микола ПРИВАЛОВ і по 2 – Олександр КОВТУН і Євген ВОЛЧЕНКО). Вольоова вікторія «Бінго» – 7:5.
Герої туру – Володимир МИГАЛЬ («Орін») і Олександр КОВТУН («Бінго»), які відзначилися «хет-триками». Гол туру – Олександр КОВТУН, який надіслав м’яч ударом під поперечину.
Трійка бомбардирів: Роман ТЕТЯВКІН («Україна») і Павло РОМАН («Барса» ) – по 8 м»ячів. 7 – Володимир МИГАЛЬ («Оріон»).
Група лідерів: «Україна» і «Барса» – по 9 очок (після 3-х матчів), по 6 – «Паритет» і «Бінго» (після 4 –х).
Наступний тур- 5 січня. Грають: «Паритет» – «Деметра», «Бінго» – «Україна», «Барса» – «Оріон».
МАТЧІ 3-го туру зіграли старші ветерани. «Серж» здолав «Динамо» -3:2, а «ЗіКоНі» – «Фортуну» – 5:3. Погоду на майданчику у «ЗіКоНівців» зробили Сергій ЛУШПА і Дмитро РУДНЯК, які забили 3 і 2 м’ячі відповідно. Лідирує «ЗіКоНі»- 3 матчі – 9 очок. На 3 менше у «Сержа». Серед бомбардирів попереду Дмитро РУДНЯК – 6 м’ячів.