Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

 «ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 176.

 

                   У випуску:

— Про що мріяв Руслан ДЯДЧЕНКО?  

— Хто автор «бронзового» м’яча «Спартака»?

— У В’ячеслава СЕРДЮКА ювілейний День народження.

— Це одне досягнення Вадима ПІВНЕНКА.

 

Спомин

Руслан ДЯДЧЕНКО: Треба любити свою країну і боротися за неї

 

                 28 січня –  50 років від Дня народження Руслана ДЯДЧЕНКА

 

     Два роки тому  він був проти інтерв’ю, мовляв, давай зачекаємо. – Буде ювілей, тоді і поговоримо. На жаль, до свого 50-річчя він не дожив. А розмова наша тоді відбулася. Не віриться, що ще вчора чули його: –  Привіт! Як справи?, а сьогодні бачимо  лише на цих та інших фото.

      Руслан- справжній патріот України. Коли почалася війна, одним  з перших став у стрій, але знаходив час, аби прийти на майданчик і пограти з товаришами у футзал. У свої роки впевнено почувався серед молодших гравців і говорив: -Хоча ноги за головою уже не встигають, але пороху ще вистачає… Грав у різних командах, представляв Сумщину на всеукраїнському рівні, завжди був лідером і душею команд.

 

      

 

ЯК ПОВІДОМИВ  заступник голови Асоціації футболу Сумської області Альберт МОЛГАМОВ, під час виконання бойового завдання на сході  України,  наші воїни  потрапили під обстріл ворога.  Зв’язок з ними було втрачено. На даний час , на жаль, нічого не відомо  ні про  хлопців, ні про  Руслана.

Він мав чистий погляд, був завжди привітним,  відвертим,  мужнім і доброзичливим і дуже відповідальним. Як  футболіст, достатньо кваліфікованим  гравцем, виділявся самовідданістю на майданчику, у грі був непоступливий  і  завжди націлений на перемогу. Він – хороший  приклад  для молоді спортивного довголіття  і майстерності.

У тяжкий  і відповідальний для країни час, як патріот і син народу пішов захищати Україну. Вдячність  Руслану  за мужній вчинок і особливо його батькам, які  виховали такого  прекрасного сина.

Із інтерв’ю з Русланом ДЯДЧЕНКО.

– Розпочинав  з футболу. Потім був футзал, а наразі  граю  в обох видах. І так триває вже 30 років.  У складі першої сумської команди «Колос», яка експресом вийшла до Вищої ліги чемпіонату України.  Згодом його естафету продовжив «Сумагаз», в якому Руслан виступав  6 сезонів.  Провів майже  130 матчів і забив 14 м’ячів.

       – Мені, як і багатьом,  цікаво, як ти прилучився до футболу і чому саме його обрав?

– Не повіриш, коли навчався в Недригайлівській  середній школі, першими були лижі. А влітку часу було вдосталь, тож з хлопцями годинами ганяли м’яча. Виходило у мене непогано, бо у 16 років запросили до дорослої  команди «Іскра», яка грала в чемпіонаті області.

       -А пам’ятаєш, скажімо,  перший забитий м’яч, або перший матч, першу перемогу?

-Перший м’яч забив «Явору» у 1991 році, але суддя його не зарахував. Перший матч не пам’ятаю. Якби ти попередив, я подивився  свій блокнот, де занотував всі результати матчів, зіграні за команду Недригайлова.

      -Добре, а якщо запитаю про першу перемогу і пам’ятний матч у чемпіонаті України  з міні-футболу?

-Такі були у 2000 році, коли  «Сумигаз» виступав у Вищій лізі. Пам’ятаєш, тоді «Спартак» у кубковому протистоянні на «Авангарді» зупинив «Динамо». А кількома годинами раніше ми відібрали очко  в «ІнтерКрАЗа». Виграючи 2:1, не втримали  переможного рахунку – 2:2. Похвалюся. Із 14 своїх м’ячів – 3 забив киянам.  Втраченого  очка тоді якраз киянам  і не вистачило, аби стати чемпіонами.

А довгоочікувану перемогу здобули в Іллічівську над «Морем». Днем раніше провели зустріч у Кременчуку, півночі переїжджали, до матчу спали у спортзалі на матрацах. Проте це не вплинуло на бойовий настрій. Виграли – 2:1.

     -Як довго  збираєшся ще  грати?

-Доки приноситиму користь на полі  і на майданчику. Важливо, як на мене, щоб зусилля не були марними. Беру приклад  зі старших товаришів  Бориса ШУРШИНА і Дмитра РУДНЯКА, яким можна лише по- доброму позаздрити і побажати їм футбольного довголіття та добротної гри.

 -Чи потрібна Сумам команда з футболу, знаючи, як вона  грала  в останні роки?

-Однозначно команда потрібна, але треба мати відповідну інфраструктуру. А кавалерійськими наскоками ні команди добротної не буде, ані результату. ФК «Суми» – це не вихід із ситуації. Треба створювати її на базі  ФЦ «Барса» з відповідним фінансуванням. І щоб її основу складали  вихованці сумського футболу, а не приїжджі гравці і тренери- варяги.

    -Руслане, уяви – ти тренер команди. Тож які плюси і мінуси  ти бачиш у грі Руслана ДЯДЧЕНКА, зважаючи на його роки?

-Старання, бажання і задоволення – це плюси. А мінус – роки не дають йому можливості сповна розкритися, хоча є велике бажання позмагатися з молодшими гравцями. У молоді роки голова за ногами не встигала, а зараз ноги за головою не встигають. Вік, на жаль, підводить.

     -Ппро що мріє Руслан ДЯДЧЕНКО?

-Мабуть, як і кожен з нас – про якнайшвидшу перемогу і мир в Україні. А вже потім будемо вирішувати всі питання. В тому числі і спортивні. СЛАВА НАШІЙ УКРАЇНІ!!!

 

Відверто від Руслана ДЯДЧЕНКА

 

– У якому  порядку розташуєш слова – професіоналізм,  порядність і патріотизм?

– Порядність, професіоналізм, патріотизм.

– Чи  багато брешуть  наші посадовці?

– Занадто багато, особливо депутати, яких треба було вже давно  розігнати.

– Який  Руслан куховар? Що він вміє готувати?

– Студентське життя швидко навчило самостійності в усьому, в тому числі і куховарінню. Готувати  вмію все  і можу похвалитися – виходить смачно.

– Яким  має бути друг?

– Багато  друзів не бува, а тому надійним, на якого можна покластися в усьому.

– Що ти вкладаєш в поняття герой і патріот?

– Герой – це той, хто здатний на вчинок в екстремальних умовах, а патріот – хто любить  свою країну і готовий боротися за неї.

– Яка риса характеру тебе обтяжує?

– Не рішучість. Але спорт відшліфовує необхідні грані характеру.

      МАТЧ з ІСТОРІЇ.

     2000 р.  Чемпіонат області  з міні-футболу. Фінал. «ПОСУЛЬСЬКИЙ» (Недригайлів) – «ПУЛЬС» (Конотоп) – 5:3. Суми. 20 лютого.  Спорткомплекс  Педуніверситету. 500 глядачів.

    «ПОСУЛЬСЬКИЙ»: Острога, Кравченко, Іваненко,  ДЯДЧЕНКО, Жук,  Григоренко, Горбась,  Черношвець, Ткаченко,  Павленко.

    «ПУЛЬС»: Зачепа, Біцюра,  А.Дудка, Ю.Дудка,  Коцюба, Козін,  Паляниця, Логвинов,  Гладун, Калугін, Нора.

Голи: 1:0 – Черношвець, 2:0 – Горбась, 2:1 –  Паляниця, 3:1 = Жук, 4:1 – Ткаченко, 4:2 – Логвинов, 5:2 – ДЯДЧЕНКО, 5:3 – Козін.

Попередження;  Іваненко, Ю.Дудка.

 

 

Пам’ять 

Микола ВОРОНЬКО:  Автор «бронзового» м’яча

 

Він став автором вирішального м’яча у матчі сумського «Спартака» із свердловським «Шахтарем» (2:1) у фінальному турнірі 1969 року в Івано-Франківську. Той гол  допоміг нашій команді  завоювати бронзові медалі  у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР і здобути путівку до 2-ї групи класу «А».  28 січня   83 роки від Дня народження «зіркового» захисника «Спартака», який вписав в його історію помітну сторінку.

 

 

 

СЕРЕД популярних футболістів  сумського «Спартака», як зазначено у «Короткій енциклопедії класу «Б». Україна», називається і прізвище  Миколи ВОРОНЬК А.

До Сум він прибув  після  двох років виступів у чемпіонаті Білоруської РСР за  команди Орші і Борисова, де провів 32 матчі. Виступати почав  у 1962 році і впродовж 10 сезонів  був гравцем основного складу. У різні роки грав разом  з Аркадієм ШУЛЬМАНОМ,  Віктором ГРИЦЕНКОМ,  Михайлом ФОМЕНКОМ, Валерієм ДЕРИПАСКІНИМ.

-З Миколою грати було легко,- згадує  Валерій Павлович. –  Він вміло обирав позицію і в будь-який момент  готовий був вступити в боротьбу із суперником. Себе не шкодував, часто приходив  на допомогу колегам в складних ігрових ситуаціях і, як  правило,  це допомагало. Грав у парі зі мною, а потім з ФОМЕНКОМ.  Не боявся  підключатися до атак. Чотири рази брав ворота суперників. А чого вартий його гол у фінальному турнірі, завдяки якому ми успішно завершили  свій виступ!  А перший   забив, зрівнявши рахунок у зустрічі із  кадіївським «Шахтарем» (2:2),  ще один надіслав  у ворота авангардівців Макіївки (4:1).

У тому сезоні захист  сумчан  був один із найміцніших  серед усіх команд, пропустивши у 45 матчах усього 22 м’ячі.

Дебют  сумчанам у Другій групі класу «А»  виявися  невдалим.   До виступу на вищому рівні команда виявилася слабо підготовленою, яку доручили  заїжджому тренеру. А Олександру СЕРБІНУ (він працював  зі «Спартаком»  вже кілька років), схоже, побоялися  довіряти.  Першу перемогу  сумчани здобула лише у 8-у турі , мінімально обігравши  «Гомсільмаш»  (1:0). Посівши  передостаннє, 21-е місце «спартаківці»  вибули  з групи. Змагання виграв запорізький «Металург», у складі якого виступав вихованець сумської команди майстрів Віктор ЄРЕМЕНКО.

Згодом  Микола, я і Віктор СОЛОДОВ поїхали  шукати футбольного щастя у сімферопольському «Авангарді».  Я швидко повернувся додому, Микола  пограв  сезон і теж приїхав до  Сум,  а Віктор вдалося пограти кілька  сезонів і він залишився там.

В активі  Миколи  також матчі розіграшів  Кубка СРСР, зокрема з  представником Першої групи  класу «А» ( вища ліга)  алма-атинським «Кайратом» і Кубка ЦІ ЛКСМУ, міжнародні товариські зустрічі з  молодіжною  збірною  В’єтнаму і командами Болгарії.

 

  МАТЧ з ІСТОРІЇ.

     Кубок СРСР – 1964. 1/256 фіналу. Українська РСР. Зона 1. ½ фіналу. «ДЕСНА» (Чернігів) – «СПАРТАК» (Суми) -4:1.  13 травня.  Стадіон імені Гагаріна. 5000 глядачів.

«ДЕСНА» (футболки сині, труси  сині, гетри сині):  Е. Єрофеєв (Овдієнко, 46), Анциферов, Матюхін – к. (Гончаров, 38), Уханов,  Гуринович,  Кравчинський,  Хижняк,  Зарудний,  Третьяков,  Виноградов, Школьников. Тренер –  Вадим Родзішевський.

     «СПАРТАК» (футболки червоні, труси білі, гетри червоні):  Федорков,  Старт (Болотов, 40),  Шульман, ВОРОНЬКО,  Чавчанідзе,  Харитонов, Сєдов,  Аверченко –к., Г.Єрофеєв,  Медведєв, Журавльов. Тренер – Володимир Воронцов.

Голи:  1:0 –Хижняк (23),  2:0 – Третьяков (44),  2:1 – Медведєв (?), 3:1 – Зарудний (? -пенальті),  4:1 – Виноградов (?).

 

Вітання 

В’ячеслав СЕРДЮК: Свій перший гол забив в Охтирці

 

   Ювілейний,  40-й День народження 28 січня у вихованця Шосткинської ДЮСШ  В’ячеслава СЕРДЮКА. Його кар’єра тривала 11 сезонів  пройшла у  6-и професіональних  командах, де він  провів 206 матчів  і забив на позиції захисника 3 м’ячі. В активі ще  84 зустрічі  за дублі і 11 – у розіграші Кубка  України. Загалом на полі перебував  16757 хвилин ігрового часу.

 

ПІСЛЯ  закінчення  Київського РУФК  подався до Москви в надії заграти на високому рівні. Але  грати довелося  у дублі  «Торпедо-Металурга» і  столичного   футбольного клуб, де за два роки  провів усього 25 матчів.

Не бачучи перспективи, юнак  повертається додому  і  стає гравцем дніпропетровського «Дніпра». Перші кроки  робив у дублі, а 12 березня  2006 року  дебютував  в основному складі проти «Закарпаття», в якому  дніпряни обіграли гостей – 4:0.

На жаль,  закріпитися в основі  «Дніпра» наш земляк не зміг і  його віддали в оренду    охтирському  «Нафтовику-Укрнафті», який  в сезоні 2007/08 виступав у Вищій лізі.  Пам’ятним  став  матч з «Динамо» на його полі,  в якому охтирчани  перемогли – 1:0.  За  киян грав Олег ГУСЄВ.  За «Нафтовик-Укрнафту»  В’ячеслав провів  23 матчі і забив 1  м’яч. Він став вирішальним  у  поєдинку з «Арсеналом» (див. Матчі з історії).

В’ячеслава  ще раз  віддають в оренду. Цього разу  «Кривбасу».  Вона затягнулася  на 5 років, де він відіграв 103 матчі, відзначившись одним влучним ударом.  Згодом «Кривбас» розформували і  гравець  переходить  до «Арсеналу». Але й тут  нашому  земляку не щастить – кияни  знялися з чемпіонату.

Пам’ятний для СЕРДЮКА ще один  матч з «Динамо». У  2011 році кияни  виграли у «Кривбаса». Зі звіту: « 83 хвилина. ГОООЛ. 3:0.  Гусєв забиває. Мілевський у підкаті відбирає м’яч у Сердюка і робить передачу  у штрафний майданчик на Гусєва, який , вийшовши 1 на 1,  пробив під поперечину».

Завершував  кар’єру В’ячеслав у чемпіонаті Білорусії,  де виступав за городян Гомеля і   «Торпедо-БелАЗ»  (Жодіно). А це –  48 матчів і один м’яч.

 

       МАТЧ з ІСТОРІЇ.

       Чемпіонат України 2007/2009. Вища ліга. «НАФТОВИК-УКРНАФТА» (Охтирка) – «АРСЕНАЛ» (Київ) 1:0. 1 грудня 2007 р. Стадолн «Нафтовик». 4500 глядачів.

      «Н-У»:  Величко,  СЕРДЮК,  Кретов, Есип  (Харченко, 86), Каракевич  (Шарпар, 81), Карпенко, Котенко  (Олефір, 89), Снитко , Іванов, Нефьодов, Монахов .Тренер:  В.Городов.
       «АРСЕНАЛ»:  Деонас , Романчук, Распопов, Беньо,  Ессола (Кузнецов, 83),  Жоземар, Литовченко (Мізін Сергей, 72), Парфенов , Хомін, Деметрадзе  ( Сендлей, 54).Тренер: О. Заваров.
      Гол:  СЕРДЮК  (27).   

Попередження: Нефьодов  (90+2), Ессола (35), Литовченко  (58). Вилучення:  Закарлюка  (90+2, навмисний удар суперника м’ячем після зупинки гри).

 

Чемпіонат 40+   

7:6 – на користь ПІВНЕНКА. Поки що?  Що скаже РОМАН?  

 

     ДЕВ’ЯТИЙ тур Відкритого чемпіонату Сум з футзалу  серед ветеранів 40+.

    Знову  «Барса» , як і в попередньому турі,  забила суперникам 15 (!) м’ячів. З них 13 записали  до свого активу двоє гравців. На останніх хвилинах ледве  не втратили очки «Україна». Минулого туру Вадим  ПІВНЕНКО забив 6 м’ячів, а в цьому поліпшив своє досягнення.

    «ПАРИТЕТ» – «СТАРТ» – 5:1.

Хоча «стартівці» першими  відкрили рахунок (Микола ПРИВАЛОВ), до перерви все стало на свої місця  після ударів  Олександра  КРУГЛЯКА (забив з «нульового» кута під поперечину), Сергій УДОДИКА і воротаря Геннадія КИРЮШКИ. Довершили справу  Микола ДОЦЕНКО (його м’яч увійшов до «Голи туру») і Олександр ПРИХОДЬКО.

     «БАРСА» – «БІНГО» -15:4.

До перерви «бінгівці» ще трималися, поступаючись – 2:6.  У суперників «хет-триками» відзначилися Павло РОМАН і Вадим ПІВНЕНКО. А після  відпочинку  «посипалися», пропустивши майже вдвічі більше.  Знову дісталося на горіхи від  Вадима (4 м’ячі) і Романа (3). У переможених  «дуплетом» «вистрілив» Олександр КОВТУН.

      «ДЕМЕТРА»- «Україна» -4:5.

Початок зустрічі був багатообіцяючим після того, як  впродовж 5 хвилин  «українці» забили 3 м’ячі (Роман ТЕТЯВКІН і двічі Олександр ШУМИЛО).  4:0 – після першого тайму.

За 5 хвилин до фінального свистка було ще 4:1 (Руслан ГОРДІЄНКО). І тут у «деметрівців»  відкрилося друге дихання.  Вони тричі змусили суперників  розпочинати  з центра майданчика (Олександр ГУБА і двічі Руслан ГОРДІЄНКО).  А відігратися вже не вистачило ігрового часу…

    ГЕРОЇ ТУРУ: 

Вадим ПІВНЕНКО і Павло РОМАН, які забили  7 і 6 м’ячів – відповідно.

    ГОЛИ ТУРУ:

М’яч Олександра КРУГЛЯКА з нульового кута під поперечину

і м’яч   його одноклубника  Миколи ДОЦЕНКА з лівого краю майже з центра поля після розіграшу  штрафного, який влетів у дальній кут.

 

 

ВЖЕ визначилися 3 команди, які і розіграють призові місця: «Барса» -22 очки, «Україна» – 19 (матч у запасі) і «Паритет» – 15. Решта  суперників помітно відстають.

ГОНКУ бомбардирів очолює Павло РОМАН – 22 м’ячі, 19 – у Вадима ПІВНЕНКА, 13 – у Романа ТЕТЯВКІНА.

2 лютого – матчі 10 туру:

«БІНГО» – «ПАРИТЕТ», «СТАРТ» – «ДЕМЕТРА»,  «УКРАЇНА» – «ОРІОН».