“ФутТайм” від Григорія М.Реви
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випсук 181.
У випуску:
— Хто і коли із футболістів народився.
— У ветеранів – Дні народження.
— Чемпіонат Сум: «Барса» чи «Україна»?
— До ювілею охтирського «Нафтовика».
— Юнаки Сум і Шостки змагаються за нагороди.
Календар
У березні народилися…
2 березня 1939 р. – Володимир БОЙЧЕНКО.
2 березня 1980 р. – Андрій КАЛИНЕНКО.
2 березня 1989 р. – Сергій РЕТУШНЯК.
4 березня 1975 р. – Павло БАСОВ.
5 березня 1957 р. – Сергій МИРВА.
5 березня 1962 р. – Віктор ЯІЧНИК.
5 березня 1966 р. – Ігор ЗАГОРУЛЬКО.
5 березня 1969 р. – Олексій ГРАЧОВ.
5 березня 1975 р. – Сергій РУДЕНКО.
7 березня 1961 р. – Василь САРАЄВ.
9 березня 1972 р. – Іван КОЦУБА.
9 березня 1980 р. – Олександр РУДНЕВСЬКИЙ.
9 березня 1986 р. – Олег ЄРМАК.
10 березня 1958 р. – Віталій МАТЛАШ.
11 березня 1985 р. – Вадим ПІВНЕНКО.
12 березня 1967 р. – Вадим КОЛЕСНИК.
13 березня 1965 р. – Андрій МАТЮХА.
15 березня 1983 р.- Віталій КОЛЕСНИК.
16 березня 1969 р. – Павло ФЕСЕНКО.
17 березня 1972 р.- Володимир БОГАЧ–молодший.
19 березня 1926 р. – Віталій ГОЛУБЄВ.
19 березня 1993 р. – Станіслав СМОЛЯК.
20 березня 1961 р. – Геннадій СВІРСЬКИЙ.
21 березня 1971 р – Геннадій СТРІЛЯНИЙ.
22 березня 1979 р. – Сергій СТРАШНЕНКО–молодший.
23 березня 1945 р. – Володимир ПОПОВ.
25 березня 1970 р. – Сергій ХІМЧЕНКО.
26 березня 1980 р. – Роман СОВЕНКО.
27 березня 1978 р. – Микола ГАРМАШ.
31 березня 1975 р . – Сергій СНИТКО.
Курсивом виділено ювілейні Дні народження.
Вітання
Сергій ГОРОХ: «Нафтовик», «Явір» і «Слов’янець»
У цих командах області пройшла його кар’єра. Із 10 сезонів, проведених на професіональному рівні, 6 відіграв за охтирський «Нафтовик». З ним виступав у чемпіонатах СРСР і України. 1991 рік став знаковим не лише в історії команди, а і в кар’єрі півзахисника. 26 лютого Сергій Михайлович відзначає вже 56-й День свого народження.
ФОТО з АРХІВУ. «Нафтовик» – 1992. Сергій ГОРОХ у нижньому ряду – третій ліворуч
ПРО себе Сергій заявив, коли ще навчався у Львівському спорт інтернаті. Двічі поспіль разом з командою цього навчального закладу вигравав золоті медалі всеукраїнського чемпіонату серед юнаків.
У 17 років дебютував в охтирському «Нафтовику», який впевнено виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР. Вперше вийшов на поле 6 квітня у 1986 року у домашній зустрічі з «Поділлям». А лік голам відкрив у протистоянні з «Буковиною» (4:0) 26 серпня. За 2 сезони провів 69 матчів, в яких відзначився 5-а влучними ударами.
Найуспішнішим у кар’єрі молодого гравця був 1991-й рік, в якому команда з берегів Ворскли вперше завоювала золоті медалі останніх всесоюзних перегонів. 48 матчів у чемпіонаті і 10 – у розіграшах Кубків СРСР та УРСР, 7 забитих м’ячів – таким був здобуток Сергія в тому «золотому» сезоні. У зустрічах із «Чайкою» і «Карпатами» він забив 3 м’ячі із 6, які стали вирішальними для охтирчан.
В активі – ще 4 матчі у розіграші Кубка СРСР – з ризькою «Пардаугавою», «Дніпром» з Могильова і київським «Динамо».
Знаковим у біографії для Сергія став Перший, весняний чемпіонат України-1992, коли він разом з «Нафтовиком» дебютував у Вищій лізі. Виходив на поле у 8-и матчах і відзначився м’ячем, який забив одеському СКА
У 24 роки залишив Охтирку і продовжив грати за аматорські команди. За два сезони повернувся знову на професіональний рівень. Підсилив склади краснопільського «Явора» і конотопського «Слов’янця», які були учасниками національного чемпіонату. У 70 матчах 4 рази добивався успіху.
Після 3-х сезонів Сергій ще кілька років виступав за аматорський «Нафтовик-2» в обласних змаганнях, став призером чемпіонату і володарем Кубка. Продовжив себе у футболі, працюючи вже дитячим тренером.
За свою кар’єру на професіональному рівні Сергій ГОРОХ провів 253 матчі і забив 21 м’яч.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат СРСР-1991. Друга ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ЧАЙКА» (Севастополь) – 3:1. 14 червня. Стадіон «Нафтовик». 3500 глядачів.
Склад «НАФТОВИКА»: Прохоров (Симакович,86), А.Єрмак, Яічник (Матвейченко, 62), Єрмохін (Задорожний, 30), Сухарєв, Фомін (Юданов, 72), Попович, Шуршин (В.Єрмак, 80), ГОРОХ, Тимченко, Липинський.
Голи: ГОРОХ (47, 54), Задорожний (68) – Дзюбенко (83).
Ігор САЛІВОН:
Піонер роменського «Рятувальника»
Футзал у Ромнах піднявся на нову орбіту свого розвитку, коли місцевий «Рятувальник» вийшов на професіональний рівень і почав грати у чемпіонаті України. Піонером створення команди був Ігор САЛІВОН, знайшовши підтримку у керівництва Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України. Цьогоріч команді виповнюється 17 років. А 27 лютого його граючий тренер відзначає свій 42-й День народження.
Ігор САЛІВОН: -Знайомтеся, майбутні «зірки» роменського «Рятувальника».
ВІД першості міста – до Екстра-ліги чемпіонату України – таким був шлях «Рятувальника» до визнання. Грати на обласному рівні роменчанам було не складно, а ось коли тренер вирішив спробувати у національному чемпіонаті, довелося, як кажуть, пройти «вогонь, воду і мідні труби».
Адже команда грала в основному своїми вихованцями, у яких не було досвіду виступів на професіональному рівні. Виняток складали брати РАДЧЕНКИ, яким вдалося пограти в еліті українського футзалу. Згодом в команду влилися Сергій ТКАЧЕНКО, Валерій ГАВАН, Валерій КАРАЦЮБА та інші. Деякий час захищав ворота Олександр СІРІЦЬКИЙ – наразі гравець збірної України. Вони помітно урізноманітнили командний малюнок гри. Не псував каші на майданчику і граючий тренер, маючи за плечима певний ігровий досвід футболіста. Свого часу пограв у білоцерківській «Регонді-2» і місцевому «Електроні».
За цей час «Рятувальник» зіграв не одну сотню матчів. Вболівальники мали можливість спостерігати за грою кращих команд України. І хоча не завжди вдавалося вигравати, але команда не здавалася. В її активі кілька сенсаційних перемог, як приміром, над «Кардиналом» (2:1), «Соколом» (4:0), «Ураганом» (2:1), вихід до півфіналу розіграшу Кубка України, де роменчани поступилися «ХІТу».
Проте через загострення воєнної ситуації в області, команда взяла тайм-аут. Але Ігор продовжує тренувати юнаків клубної академії, які впевнено почуваються на змаганнях різних рівнів. Цього року вони змагаються у чемпіонаті України Ю-15, перебуваючи на 6-у місці серед 10 команд.
З багатьох матчів, зіграних «рятувальниками», виділяються голепадні дербі із студентами СумДУ. У 2016 році у Ромнах суперники розіграли своєрідний трилер, забивши на двох 15 м’ячів (9:6 – виграли господарі). Ігор САЛІВОН поставив ударну крапку. Андрій АНЦИБОР довгою діагональною передачею вивів граючого тренера на побачення з воротарем і він без особливих проблем пробив голкіпера.
Драматичною виявилася зустріч наступного сезону в Сумах. Гості вигравали – 3:0, 5:3, а на останніх хвилинах вже поступалися – 5:6. Виручив воротар Юрій КОЗАЧЕНКО. У кількох матчах він набив ногу, підключаючись до атак. І цього разу за лічені секунди до фінального свистка врятував команду від поразки (6:6), забивши свій 5-й гол у кар’єрі. Наразі Юрій грає у чемпіонаті Польщі.
За 14 років «Рятувальник» зібрав чималу колекцію нагород. Зокрема у національних перегонах ставав срібним призером у Першій лізі і бронзовим – у Другій, тричі здобував Кубок ДСНС України, стільки ж разів вигравав звання чемпіона облради ДСТ «Динамо», був фіналістом розіграшу Кубка МВС України тощо.
А яким тренер бачить перспективи клубу за кілька років? За його словами, все залежать від розвитку інфраструктури. Через проблеми із залом футзалісти не мають змоги повноцінно тренуватися, підвищувати свою майстерність, а відтак на високому рівні проводити домашні зустрічі. Певні незручності мають і вболівальники. Тренер сподівається, що з часом цю проблему буде вирішено і «Рятувальник» продовжить свої виступи на всеукраїнському рівні.
Микола КОРЖ: 42 роки у воротах
Він четвертий у рейтингу футбольних довгожителів дружбівського «Факела». Зняв воротарські рукавиці у 47 років. Його називали місцевим Бобровим, бо паралельно грав ще і в хокей з шайбою, захищаючи ворота місцевої і конотопської команд до 57-и років. Загальний футбольний стаж – 32 роки. За свою команду провів 259 матчів і забив 11 (!) м’ячів. Ще більше відіграв за інші колективи, коли навчався і служив в армії. У підсумку це склало 786 поєдинків.
Грав впевнено, добре діяв на виходах, вміло обирав місце у воротах – розповідали ветерани дружківського футболу.
27 лютого гвардійцю «Факела» виповнюється 64 роки.
ФОТО З АРХІВУ. Політ воротаря Миколи КОРЖА.
1-й матч. 22 серпня 1976 р. Чемпіонат області серед команд Другої групи. «КОЛОС» (Дружба) – «КОЛОС» (Береза) – 8:0. Вступив у гру на 79 хвилині 15-річним юнаком.
Знакові роки, матчі і м’ячі.
1981 р. Разом з «Факелом» дебютував у Першій групі чемпіонату області (9 місце).
«ХІМІК» (Шостка) – «ФАКЕЛ» – 3:1. На 22-й хвилині парирував пенальті.
«АРМАТУРНИК» (Кролевець) – «ФАКЕЛ» – 0:0. На 18-й хвилині парирував пенальті.
«ФАКЕЛ» – «ІСКРА» (Дружба) – 3:2. Товариська зустріч. На 84-й хвилині забив переможний м’яч.
«ФАКЕЛ» – «СВЕМА» (Шостка) – 2:0. Грав у полі. На 24-й хвилині закріпив перемогу.
«ФАКЕЛ» – «ДРУЖБА» (Конотопський район) – 3:1. 1/8 фіналу розіграшу Кубка, присвяченого 40-річчю партизанського руху на Сумщині. Як гравець, на 29-й хвилині забив м’яч.
«КОЛОС» (Середина Буда) – «ФАКЕЛ» – 0:4. Товариська гра. На 64-й хвилині реалізував пенальті.
1982 р. (11 місце)
«ФАКЕЛ» -«АВАНГАРД» (Глухів) – 4:1.На 81 –й хвилині відбив пенальті.
Першість облради ДСТ «Колос» . «ФАКЕЛ» – «КОЛОС» (Глухів)- 4:0. На 26-й хвилині Микола КОРЖ і Анатолій ЛЯХНИЦЬКИЙ не забили пенальті. «ФАКЕЛ» – «ЦУКРОВИК» (Вороніж) 4:0. Забив м’яч з пенальті на 61-й хвилині.
1985 р. (8 місце).
Фінал Кубка району. «ФАКЕЛ» – «ХІМІК» (Ямпіль) – 4:0. Парирував пенальті на 15-й хвилині зустрічі.
Повторний фінальний матч першості облради ДСТ «Колос». «ТРАКТОР» (Лебедин) – «ФАКЕЛ» – 1:0, по пенальті – 7:6. КОРЖ не забив пенальті. Перший матч – 0:1.
«СІЛЬГОСПТЕХНІКА» (Ромни) – «ФАКЕЛ» – 4:0. КОРЖА визнано кращим гравцем у складі команди.
1986 р. (7 місце).
«ТРАКТОР» (Лебедин) – «ФАКЕЛ» – 0:1. КОРЖ парирував пенальті.
«ХІМІК «(Ямпіль) – «ФАКЕЛ» – 1:6. На 90-й хвилині з пенальті забив м’яч.
«СПАРТАК» (Охтирка) – «ФАКЕЛ» – 4:0. Парирував пенальті.
1989 р. 27 травня. Товариська зустріч «ФАКЕЛА» з ветеранами київського «Динамо», яку виграли гості -261.
Свого часу Миколу запрошували до команд майстрів сумського «Фрунзенця» і охтирського «Нафтовика». Чому не склалося?
-У сумчан готувалися 4 воротарі, зайвим був один.- згадує Микола Олександрович.- На мене тренери, схоже, не розраховували, бо надходив час йти до армії. За «Нафтовик» зіграв 2 зустріч із 5-и на турнірі в Москві. Але в команді відбулася зміна тренерів. Новий прийшов зі своїми гравцями. Але в нього нічого не вийшло. А пограти на високому рівні дуже хотілося. Хто тоді не мріяв про великий футбол? Компенсувалося це, я вважаю, успішною грою і виступами в обласних змаганнях і турнірах
259-й, останній матч Микола КОРЖ зіграв 18 жовтня 2008 року у Лебедині, де «Факел» поступився «Лебединцю» – 3:8.
Окрім «Факела», впродовж 18 років захищав ворота конотопського «Рефрижератора» (навчався у місцевому технікумі), «Харчовика» з Попівки, «Будівельника» Кизил-Ординської області Казахстану (служба в армії), сумського «Маяка» (навчався в педінституті), охтирського «Спартака», команд сусідньої області Росії.
ДОСЯГНЕННЯ. Чемпіон області, володар призу «Робітничої газети» – у рамках першості у України серед команд виробничих колективів, бронзовий призер чемпіонату Кизил-Ординської області, переможець серед команд «Украгробурякоцукропрому» і обласних сільських ігор молоді.
ФОТО З АРХІВУ.
Микола КОРЖ (у верхньому ряду – другий ліворуч) у складі студентської команди «Маяк» – чемпіона області 1988 року.
Був неодноразовим призером чемпіонату області з хокею. .До речі, першу відзнаку отримав у 14 років на Всеукраїнському фіналі клубу «Золота шайба» Ю-14, де Миколу було названо кращим воротарем.
. З 2010 року Микола КОРЖ працював тренером команди. Під його керівництвом дружбівці посіли 4-е місце, поступившись двома очками «Укрнафті» з Охтирки, а наступного року вперше виграли чемпіонат області серед команд Першої груп.
Валерій ДЕРИПАСКІН: Ніколи не зупинявся на досягнутому
Він єдиний гравець в історії сумської команди майстрів «Спартак» /«Фрунзенець», який виступав у класі «Б» і Другій лізі чемпіонату СРСР впродовж 11 років і провів майже 400 матчів і забив 2 м»ячі (один у власні ворота).
А ще добре грав у хокей з м”ячем і шайбою. Вже у 15 років був у команді машинобудівного заводу став бронзовим призером чемпіонату УРСР. Але гору взяв футбол. 28 лютого ветеран футболу виповнюється вже 76 років!
ФОТО з АРХІВУ.
1966 р. У групі підготовки «Спартака» разом з Михайлом ФОМЕНКОМ.
-З ВАЛЕРІЄМ ми познайомилися у групі підготовки «Спартак», з якою працював Сергій ОРЛОВ, – згадує екс-гравець нашої команди Валерій КАТКОВ. – Хороші були тоді юнаки, які у 1966 році успішно влилися в основну «Спартака»: Михайло ФОМЕНКО ( він виступав у парі з Деріком- так футбольне псевдо мав Валерій), Володимир СТЕЦЕНКО та інші.
З кожним сезоном впевнено почувався на позиції центрального захисника Валерій ДЕРИПАСКІН. Він добре знав свій рівень можливостей і ніколи не намагався щось придумувати надзвичайне. Завдяки цьому рівень його надійності був високим.
І в тому у 1968 році «Спартак» посів друге місце у своїй зоні, а наступного сезону її виграв, ставши бронзовим призером «Фіналу шести» і здобув путівку до Другої групи класу «А», чимала заслуга захисників команди. Але дебют на вищому рівні був провальним, він продовжив грати у новоорганізованій Другій лізі. Через 4 роки сумчани ще раз могли підвищитися у класі, але Федерація футболу УРСР в останній момент включила сумчанам «червоне світло».
Сезон 1977 року став останнім у професіональній кар’єрі Валерія ДЕРИПАСКІНА. Пішов з команди, бо не знаходив з головним тренером спільної мови, зокрема в питаннях підготовки і комплектування складу. Хоча міг ще пограти років до 35…
-Мені запам’ятався домашній поєдинок із полтавським «Колосом»,- згадує майстер спорту СРСР Борис ШУРШИН. – З двох чудових передач Валерія я і Валерій ЖИЛІН забили по м’ячу, які у підсумку принесли нам важливу перемогу – 3:2.
З інтерв’ю з Валерієм ДЕРИПАСКІНИМ.
-Окрім кубкового матчу з «Кайратом», які ще пам’ятні для вас?
-Багато їх було. З болгарськими командами вищої ліги, перемога над першоліговою «Таврією» (2:1) у фіналі турніру «Кримський пролісок», виграш Кубка Дружби, нічия (1:1) з основою московського «Спартака», а також товариські матчі із зірковими ветеранами футболу – Валерієм ЛОБАНОВСЬКИМ, Володимиром ФЕДОТОВИМ, Геннадієм ЄВРУЖИХІНИМ, Ігорем НЕТТО, Альбертом ШЕСТЕРНЬОВИМ, Анзором КАВАЗАШВІЛІ та іншими.
-Ви забили 2 м’ячі. Не забули коли і кому?
-У 1971 році допоміг київському СКА зіграти внічию (1:1), зрізавши м’яч у свої ворота, а за два роки відзначився у Вінниці з «Нивою». І хоча ми поступилися, але гол вийшов класним. М’яч з кута штрафного майданчика прямо у дальню «дев’ятку» влетів.
-На вашу думку, яка команда потрібна Сумам?
-Своя, основу якої складали б вихованці місцевого футболу, скажімо ФЦ і ліцею «Барса», а не «парашутисти». Я, як і більшість, впевнений, вболівальників хочуть бачити своїх юнаків, а не іногородніх заробітчан. Треба не боятися доручати і своїм тренерам. Тоді в Сумах буде КОМАНДА, а не своєрідна збірна солянка з усієї України
-Яким девізом ви користувалися у житті і футболі?
-У житті – не зупинятися на досягнутому, у футболі – грати просто і надійно. Так учив нас Олександр СЕРБІН.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат СРСР 1969 р. Клас «Б». Ураїнська зона. «СПАРТАК» (Суми) – «ТОРПЕДО» (Бердянськ0 – 1:0. 28 травня. Стадіон «Спартак».
«СПАРТАК»: Кисельов, Коркін, Морозов, Фоменко, Воронько, Медведєв, ДЕРИПАСКІН, Богач, Ващенко, Кисляков, Козлов. Старший тренер О. Сербін.
«ТОРПЕДО»: Полугорбатов, Тулінов, Неверов, Третяк, Кіса, Грищенко, Петренко, Науменко, Хворостін, Гриценко, Іщенко. Старший тренер В. Соловйов.
Гол: Ващенко.
Дати
Три ювілеї «Нафтовика»
45 років тому (наприкінці лютого 1980 р.) за підтримки палкого вболівальника футболу, начальника Охтирського НГДУ було створено футбольну команду «Нафтовик».
ДЕБЮТ її відбувся у розіграші Кубка міста. У фіналі гравці в серії післяматчевих пенальті (після – 1:1) поступилися місцевому «Спартаку» – на той час одному з лідерів обласних змагань.
Новостворена команда вперше спробувала свої сили у товариському матчі з дублерами команди майстрів – сумського «Фрунзенця», який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР. Перемога була за охтирчанами (2:0). Це був своєрідний подарунок вболівальникам до Дня міста.
Під керівництвом граючого тренера Валерія ДУШКОВА «нафтовики» переможно виступили в першості облради ДСТ «Авангард» і на фінальному етапі, де розігрувалися путівки до Першої групи обласного чемпіонату. Забивши 11 м’ячів із 20 командних, Анатолій ЄРМАК отримав приз кращого бомбардира.
У 1981 році «Нафтовик» посів 2-е місце в чемпіонаті і став фіналістом розіграшу Кубка області, де поступився сумському «Ливарнику» – 1:3.
ФОТО з АРХІВУ. 1980 р.
«Нафтовик» і «Спартак» перед фінальним матчем розіграшу Кубка міста. На жаль, фото пошкоджене і в єдиному екземплярі .
1982 – 1985 рр.
40 років тому охтирчани виграли чемпіонаті УРСР серед КФК. Це вдалося зробити лише з четвертої спроби ( поступилися переможцям 1-2 очками). Так команда овернула області місце у Другій лізі чемпіонату СРСР, яке у 1983 році втратив сумський «Фрунзенець». 3-и сезони поспіль охтирчани здобували Кубок області.
Першість УРСР серед КФК: 63 матчі, +42, = 6, – 15, м’ячі 109 – 64.
1986 – 1991 рр.
Впродовж 6-и років «нафтовики» виступав у Другій лізі.Вперше взяли участь у розіграші Кубка СРСР ( у Кишиневі поступився «Ністру» – 1:2).
35 років тому охтирчани дебютували у розіграші Кубка України серед команд Другої ліги. У півфіналі програли «Темпу» (2:1 і 1:3). Наступного сезону дійшли до фіналу. За підсумкам двох матчів зазнали навдачі від «Полісся» ( 3:1 і 0:4). Кращим бомбардиром кубкових перегонів став Вадим КОЛЕСНИК (7 м’ячів). Він був першим гравцем в історії «Нафтовика», якого включили до списку 22 кращих футболістів України.
1992 -2018 рр. «Нафтовик» став учасником Першого весняного незалежного чемпіонату України – 1992 у Вищій лізі. Проте дебют, як іще одного разу (2007/2008), не вдався. Охтирчани були переможцями і двічі бронзовими призерами першолігових перегонів і переможцями друголігових, 4 рази виходили до чвертьфіналу розіграшу Кубка України.
У КУ-1992 Вадим КОЛЕСНИК, забивши 5 голів, був другим у списку кращих бомбардирів, у чемпіонаті сезону 1992/1993 посів 5 місце з 11-а м’ячами.
На жаль, сезон 2017/2018 став останнім у 39-річній історії «Нафтовика».
За 33 сезони виступів на професіональному рівні «Нафтовик» провів 1298 матчів. 574 виграв, 311 завершив унічию, у 413 поступився суперникам за різниці м’ячів 1738 – 1353.
12 років команду тренував Валерій ДУШКОВ, під керівництвом якого вона стала чемпіоном СРСР Другої ліги Української зони і вийшла до Вищої ліги чемпіонату України
Турніри
«Золото» наших «дідів»
За участю 7 команд у місті Лева провели дебютну відкриту першість Львівщини з футзалу серед ветеранів вікової категорії 70 років і старші.
У СКЛАДІ чернігівської «Десни» виступали представники нашої області – сумчанин Михайло ЖОГЛО і конотопчанин В’ячеслав ФІЛЬОВ.
Додому наші ветерани повернулися з Кубком переможців. У групі вони зіграли внічию з двома представниками Львівської області (по – 1:1) і завдали поразки львівській «Енергії»- 2:0. У півфіналі виграли у ровесників із закарпатського села Коритняни – 2:1. Не було особливих проблем у «деснянців» і у фінальному матчі з уманським «Базисом». Для перемоги вистачило і двох «сухих м’ячів.
Для представників Сумщини – це не перша перемога на всеукраїнському рівні. Молодці!
Знай наших!
І «Суми», і «Барса» уже з медалями
В Ужгороді першолігові команди провели матчі 2-го туру чемпіонау України з футзалу серед юнаків Ю-17.
100- відсоткового результпту добилися учні КДЮСШ «Суми».Вихованці Юрія ІВАНОВА і Аолодима ЛАБЕНКА обіграли київський «Ураган» – 3:0, у принциповому дербі – ровесників шосткінської КДЮСШ «Барса» – 2:1, в якому усі м»ячі забили сумчани, юнаків ДЮСШ -4 з Луцька – 3:1 і футзалістів МДЮСШ з Нового Бугу Миколаївської області – 7:3. У цій зустрічі відзначився Арсеній КОВАЛЬОВ, який забив 4 м»ячі.
Окрім матчу із сумчанами, юнаки «Барси» втратили очко у зустрічі із СК «Боратин» з Волині. Основний час вони завершили 2:2, в серії пенальті вправнішими були наші юнаки. У решті матчі щсткинці святкували перемоги: над ДЮСШ-4 – 3:1 і київським «Ураганом» – 3:0.
Після 7-и матчів продовжує лідирувати СК «Боратин», у якого 19 очок. На 2-е місце вийшли сумчани, на 3-у – шосткинці. У них по 16 очок. У найближчого переслідувача «Урагана» – лише 6.
У наступному турі, який розпочнеться 24 березня, наші команди гратимуть з лідером.
У ТОП-10 кращих бомбардирів – 5 наших гравців: Дмитро СТАВІНЧУК («Барса») – 8, Арсеній КОВАЛЬОВ та Іван ДАНИЛО (обоє – «Суми») -7 і 6 – відповідно, Артем МАСЮТА і Захар КОРОБЕЙНИК (обоє -«Барса») – 5 і 4 – відповідно.
Чемпіонат 40+
«Бронза» у «Паритета»! Кому дістанеться «золото»?
У передостанньому, 13-у турі Відкритого чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів 40+ визначився бронзовий призер. А переможець стане відомий в останній день змагань в очній зустрічі «Барси» з «Україною», яким напередодні суперники чинили гідний опір.
«ДЕМЕТРА» – «ПАРИТЕТ»-4:5.
Новоспеченому бронзовому призеру перемога далася у напруженій боротьбі, який по ходу зустрічі вів у рахунку з перевагою у два і три м’ячі. Переломною стала 37 хвилина, коли суперники забили 3 голи. Крапку поставив воротар «Деметри» Олександр БОБОШКО. 2 голи у «паритетівців» забив Микола ДОЦЕНКО.
«УКРАЇНА» – «БІНГО» – 4:2.
Що «українці» виграють – сумнівів не було, лише з яким рахунком? Суперник гідно протистояв, але команди мали різний рівень майстерності. Двічі у переможців відзначився Дмитро КРУГЛЯК – один м’яч він надіслав у свої ворота.
«ОРІОН» – «БАРСА» – 2:5.
Перший тайм був за «оріонівцями» після ударів В’ячеслава МАСЛЮКА та Івана ВЕЛЬБОЯ, які відзначилися на 13 і 14 хвилинах. Після перерви гравці допустилися двох помилок, яким вправно скористався Вадим ПІВНЕНКО і Руслан КОСТЕНКО. Все стало на свої місця у заключній чверті, коли впродовж 5 хвилин «барсівці» забили 3 м’ячі.
ГЕРОЙ ТУРУ – Вадим ПІВНЕНКО, який у матчі з «Оріоном» напрацював на «хет-трик».
ГОЛ ТУРУ на рахунку Вадима ПІВНЕНКА у цій зустрічі. Прийнявши м’яч перед воротарем, він майстерно непомітним рухом стопи перекинув його через голкіпера.
Перед заключним туром у «Барси» і «України» по 31 очку. 2 березня вони зіграють між собою. У першому колі їхнє протистояння завершилося – 1:1. Визначиться одна з 3-х команд, яка посяде 4-е місце.
Рейтинг бомбардирів очолює Вадим ПІВНЕНКО, на рахунку якого 28 м’ячів. У Павла РОМАНА, який не грав, – 22, Олега БОРДУНОВА – 19, Романа ТЕТЯВКІНА – 15.
Минулого сезону з 23-а м’ячами Вадим ПІВНЕНКО став кращим бомбардиром цих змагань.