“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 183.
У випуску:
— Вітання ветеранам сумського футболу.
— Яке завдання охтирського «Нафтовика»?
— Ветерани розпочинають боротьбу за Кубок.
Вітання
Василь САРАЄВ: Через 10 років зіграв у рідних Сумах
За 17 професіональних футбольних років він пограв у 9 командах трьох республік. Провів 480 матчів і забив 66 м’ячів. Кар’єру завершував у рідних Сумах, в яких народився 7 березня 1961 року. Наразі Василь Васильович відзначає свій 64-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ.
1990 р. У «Нафтовику» Василь САРАЄВ (у нижньому ряду – перший ліворуч) дебютував у чемпіонаті України.
Про своє життя у футболі згадує Василь САРАЄВ:
-У дитинстві, як і багато ровесників, любив ганяти м’яча. А по-справжньому грати і полюбити футбол навчив тренер Микола АБРАМОВ. На одному з турнірів з міні-футболу на мене звернув увагу тренер Валерій ФЕСЕНКО і запросив на навчання до Ворошилоградського спортінтернату. У 1978 році потрапив до дубля «Зорі», де познайомився з Олександром ЗАВАРОВИМ і Юрієм ІВАНОВИМ. Останній згодом «прописався» в Сумах.
Далі дубля у «Зорі» не піднявся, бо прийшов час йти до армії. Службу проходив у «Зарафшані» з Навої, який грав у Другій лізі всесоюзного чемпіонату. Виступав у «Хіві» з однойменного міста, джезказганському «Єшлику». У цих командах тричі ставав бронзовим призером зональних змагань чемпіонату СРСР. З ташкентським «Пахтакором» посів 5-е місце у Першій лізі.
За 10 років в узбецьких командах зіграв 340 матчів і забив 47 м’ячів. Після цього повернувся додому. Мені зателефонував тренер охтирського «Нафтовика» Валерій ДУШКОВ і запропонував змінити «прописку». Я відразу погодився, бо вже тягнуло у рідні краї. Сезон 1990 року провів у «Нафтовику». У 36 матчах забив 7 голів. По два надіслав у ворота київського СКА і павлоградського «Шахтаря».
А наступного року став грати вже у сумському «Автомобілісті». До лікарні, де проходив курс лікування, завітав головний тренер Михайло ФОМЕНКО і попросив допомогти команді, у якої виникли проблеми у нападі. Я прийняв рішення повернутися до Сум, де жили мої рідні і друзі. На жаль, пропустив підготовчий період і перше коло, але, думаю, допоміг «Автомобілісту» посісти 8-емісце. Пам’ятаю і перший гол, який забив керченському «Океану» на останній хвилині зустрічі. Він виявися переможним для сумчан (1:0).
Після Сум ще пограв у шепетівському «Темпі», краснопільському «Яворі», «Шахтарі» із білоруського Солігорська та аматорському «Харчовику» з Попівки Конотопського району.
Останній матч зіграв і останній м’яч забив у 1996 році, завершуючи кар’єру у сумському «Агротехсервісі». На жаль, тоді він втратив місце у Другій лізі ЧУ. За команди області відіграв 97 зустрічей, в яких забив 14 голів.
Василь САРАЄВ входить до Символічного клубу « Твоя висота. 100+» майстра спорту СРСР Бориса ШУРШИНА.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР 1986/1987. 1/64 фіналу. «ДИНАМО» (Ставрополь) – «ЗАРАФШАН» (Навої) – 4:1. 3 травня 1986 р. Стадіон «Динамо». 8000 глядачів.
Склад «ЗАРАФШАНА»: Жаббаров, Якубов (Хажиєв, 46), Домакін, Сухарєв, Шашков, Смалін, Мєдних (Агеєв, 46), Бекулов, Ішбуиаєв (Плаксін, 65), САРАЄВ, Лунік.
Голи: Сагін (12), Ханін (33, 41), Осипов (90) – Мєдних (14).
Згодом Сергій СУХАРЄВ отримав запрошення від охтирського «Нафтовика» і наразі проживає в Охтирці.
Олег ЄРМАК: Два «золота» в Україні і «срібло» у Молдавії
Він із футбольної сім’ї. Його батько і дядько були «зірковими» гравцями охтирського «Нафтовика», виграли «золото» Другої ліги останнього чемпіонату СРСР. Грав у футбол і його старший брат Ігор. Тож закономірно, що і Олег почав займатися футболjм. Впродовж кількох років виступав в усіх лігах чемпіонату України, став призером чемпіонату Молдавії. 9 березня відзначає свій 39-й День народження.
НА ОЛЕГА, який успішно виступав у юнацьких командах, звернули увагу тренери донецького «Шахтаря». За 7 років, що він провів у донецькому клубі, грав у дублі, третій і другій командах у чемпіонаті України. На жаль, до першої команди, за словами Олег, не добрався.
Юнака віддали в оренду до вищолігового київського «Арсеналу», який тренував Олександр ЗАВАРОВ. Про роботу під його керівництвом у Олега залишилися приємні спогади. Дебютував через день після свого Дня народження – 11 березня 2007 року у матчі з «Таврією» (0:1). Вступив у гру в другому таймі. За киян зіграв 4 матчі.
Після цього в Олега почалися пошуки своєї команди. За 10 сезонів змінив 8 клубів усіх ліг в чемпіонаті України і в Національному дивізіоні Молдавії.
Найуспішнішими у кар’єрі півзахисника були виступи за першоліговий ПФК «Олександрія» і друголіговий ковалівський «Колос», у складі яких він став переможцем змагань, а також сезони, проведені у першолігових командах- «Кримтеплиці» і рідному «Нафтовику». За кримчан зіграв 26 матчів і забив 7 м’ячів, за охтирчан – 26 і 5 – відповідно.
Вдали були 3-и сезони, проведені у Національному дивізіоні Молдавії. З городянами Тирасполя став срібним призером чемпіонських перегонів, а із «Зорею» з міста Бельці боровся у фінальному матчі за Кубка, але поступилися «Шерифу» з Тирасполя – 0:5. Вирішальними стали 11 хвилин у другому таймі, впродовж яких суперник забив 4 м’ячі.
У «Зорі» Олег завершив свою 17-річну кар’єру, провівши на професіональному рівні майже 230 матчів, в яких суперникам завдав 17 результативних ударів.
Ще добру сотню зустрічей він провів за юнацькі і аматорські команди та збірні України різних вікових категорій.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2012/2013. Перша ліга. «КРИМТЕПЛИЦЯ» (Молодіжне) – «НАФТОВИК-УКРНАФТА»(Охтирка) – 1:2. 8 червня 2013 р. 300 глядачів.
«КРИМТКПЛИЦЯ»: Поштаренко, Андрєєв, Яблонський, Адамюк, Солнцев, Симончук (к), Самойленко ( Ступак, 60), Мемешев, Власюк, Палагнюк, Дністрян ( Османов, 56).
«НАФТОВИК-УКРНАФТА»: Вокальчук, Башлай, Бояринцев (к), ЄРМАК, Войцеховський, Кременчуцький (Павелько, 89), Артюх, Вайда ( Разуваєв, 46), Саванчук, Яровенко (Тарасенко, 66), Левіга ( Радіонов, 61).
Голи: Бояринцев (47), Левіга (56, нереалізований пенальті), Палагнюк (84), ЄРМАК (87, пенальті).
Попередження: Адамюк (12), Кременчуцький (33), Войцеховський (53), Яровенко (66), Тарасенко (87). Вилучення: Адамюк (87).
Вадим ПІВНЕНКО: Друга молодість ветерана
І хоча він уже розміняв п’ятий десяток, але продовжує радувати і добротною грою, і вправною роботою з м’ячами, і забитими голами. Це вкотре підтвердив у Відкритому чемпіонаті Сум з футзалу, який щойно завершився, де вдруге поспіль став кращим бомбардиром. Чи не приклад для молодих гравців? 11 березня Вадиму виповнюється 41 рік.
У ФУТБОЛІ він уже більше 20 років. Мав виступи на професіональному рівні за друголіговий «Гірник-Спорт» з Комсомольська і першоліговий сумський «Спартак» у чемпіонатах України, де провів 25 матчів і забив 3 м’ячі (всі – у «Гірнику-Спорті»). Однак кар’єра, як того хотілося вихованцю сумського футболу, не склалася. Знайшов себе на аматорському рівні у футболі, виступаючи за команди області в чемпіонаті України серед аматорів, і футзалі.
Серед знакових – виступи за команду Дружби, з якою виграв «золото» і «срібло» чемпіонату області і тричі був фіналістом розіграшів Кубка і Суперкубка та Кубка губернатора області.
Згадує екс-тренер команди ( тоді вона мала назви «Дружба» і «Локомотив») Микола КОРЖ:
-За нашу команду Вадим відіграв 2 роки. Був технічним і швидкісним гравцем, володів відчуттям голу. У кожному матчі відзначався напористістю і постійною націленістю на ворота суперників, мав сильний і влучний удари. Саме його гол у грі із «Шахтарем» став вирішальним у боротьбі за звання чемпіона області-2011.
Як це було? На 32-й хвилині дружбівцям вдалося провести швидкісну флангову атаку, яка тривала кілька секунд. Віталій ЗАХАРЧЕНКО на швидкості увірвався у штрафний майданчик конотопчан, вправно обіграв захисників і миттєво прострілив вздовж воріт, де набігав Вадим ПІВНЕНКО. Він замкнув бокову стійку, надіславши м’яч у дальній кут воріт. То був єдиний, але «золотий» гол для нашої команди.
Як тут не згадати півфінальний матч розіграшу Кубка губернатора , в якому дружбівці «розібралися» зі старшим братом – футболістами першолігового охтирського «Нафтовика». А героєм зустрічі став Вадим ПІВНЕНКО. На 14-й хвилині він пройшов двох захисників і технічно підсікнувши м’яч над воротарем, відкрив рахунок. На 82-й Сергій РЕТУШНЯК вкинув м’яч у район 11-метрової позначки і Вадим, випередивши захисників і голкіпера, ударом голови надіслав його під поперечину воріт. Відзначився Вадим і у фінальному матчі з ФК «Суми». Він зрівняв рахунок, вправно скориставшись виходом один на один з воротарем гостей. Але в серії післяматчевих пенальті вправнішими були сумчани.
Не менш успішно почувається іменник і в змаганнях з футзалу. Останні два сезони, приміром, грає за «Барсу» у Відкритому чемпіонаті Сум серед ветеранів 40+. Після минулорічного срібла, наразі команда підкорила чемпіонську вершину, а Вадим вдруге поспіль виборов звання кращого бомбардира, поліпшивши своє попереднє досягнення на (23 м’ячі) на 5 влучних ударів. Отримав ще й приз «Снайпер-бомбардир», забивши у двох матчах по 6 м’ячів і в одному – 7. За два роки на його рахунку 52 голи із 168 командних. Це рекордні досягнення в історії чемпіонатів Сум. Як бачимо, у Вадима ПІВНЕНКА друга футбольна молодість!
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2004/2005 Друга ліга. Група «В». ГІРНИК-СПОРТ» (Комсомольськ) – МФК «ОЛЕКСАНДРІЯ» -3:0. 18 червня 2005 р. Стадіон «Політехнік». 250 глядачів.
«ГІРНИК-СПОРТ»: Верещака (Ночовний, 80), Слива, Чорномор, Бережний (Перес, 78), Аліфанов (ПІВНЕНКО, 54), Городчанін (Курбанов, 56), Комягін, Симогулов (Карташов, 78), Ротань, Коломієць (Леонов, 66), Максаков-к (Малиночка, 72). Тренер: С. Мурадян.
МФК «ОЛЕКСАНДРІЯ»: Карпов (Бірюк, 77), Гореславець, Яровий (Мартиненко, 33), Пащенко (Локтіонов, 46), Розка, Буличов (Нор, 83), Вітер, Хижняк, Чернишенко-к, Тимченко (Демковський, 83), Матлаш (Саєнко, 71). Тренер: Е.Абрамович.
Голи: Комягин (13), Розка (20), Максаков (24), ПІВНЕНКО (65), Курбанов (74).
Попередження: Буличов (10), Городчанін (14), Матлаш (44), Бережний (45+1), Чернишенко (63), Вітер (90+4). Вилучення: Чернишенко (79, друге попередження).
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат області 2012. Перша група. «ЛОКОМОТИВ» (Дружба) – ФК «КРОЛЕВЕЦЬ» – 3:0. 14 липня. Стадіон «Дружба».
Склад «ЛОКОМОТИВА»: Мачулін, Захарченко (Губенко, 73), Щастливий (Ступаченко, 28), Каліненко, Бондаренко, Ретушняк, Острога, Петраков, Кабанов (Квач, 68), Матлаш (Попов, 77), ПІВНЕНКО.
Голи: ПІВНЕНКО (48, 56), Ретушняк (:%).
Вадим КОЛЕСНИК: Від добра добра не шукають
Він став першим гравцем в історії охтирського «Нафтовика», якого включили до рейтингу 22-х кращих футболістів України, а також кращим бомбардиром у розіграші Кубка УРСР серед команд Другої ліги чемпіонату СРСР, двічі був серед кращих бомбардирів чемпіонату України. Професіональну кар’єру розпочинав у «Нафтовику» і через 17 років в ньому її і завершив. За цей час провів 495 матчів і забив 110 м’ячів. Входить до 100 кращих бомбардирів українського футболу. Ще 6 років виступав на аматорському рівні за «Нафтовик-2», у складі якого виграв кілька обласних змагань. 12 березня Вадима Леонідовичу – одному із «зіркових» гравців українського футболу – виповнюється 58 років.
ФОТО з АРХІВУ.
2005 р. Вадим КОЛЕСНИК – капітан «Нафтовика-2» після виграшу Кубка області.
ЙОГО сходження на футбольні вершини розпочалися 40 років тому, коли проходив службу у Ромнах в одній з військових частин. Разом з командиром приходили на стадіон, аби, як пізніше згадував Вадим, «побалуватися» м’ячем. На юнака відразу звернув увагу тренер «Електрона» Олександр КВАША. Він запросив Вадима в команду, який помітно підсилив атакувальну гру роменчан в обласних змаганнях.
А заявив про себе юнак у друголіговому «Нафтовику». Першого м’яча довелося чекати більше року від його дебютного матчу. У зустрічі з торпедівцями Луцька на їхньому полі Вадим відзначився двічі, здобувши охтирчанам важливу перемогу – 3:2. З того часу він почав регулярно забивати свої голи. За 4 роки відзначився 31 раз у 143 зустрічах. Це другий результат в історії команди. Вадим став автором 200-го м’яча «Нафтовика» у Другій лізі чемпіонаті чемпіонату СРСР. Його забив у ворота «Зорі» (1:0) на своєму полі 10 червня 1989 року. У 14 матчах голи після ударів нападника були вирішальними і переможними. В активі три дуплети. Від його м’ячів постраждали воротарі 25 команд.
Новим етапом у кар’єрі 23-річного гравця був виступ за харківський «Металіст» у вищих лігах чемпіонатів СРСР і України, де провів 4 результативні сезони. І тут Вадим показав себе. Зіграв у фіналі розіграшу Кубка України з «Чорноморцем» (харків’яни поступилися 0:1), двічі був серед кращих бомбардирів чемпіонських перегонів. За час виступів відіграв 102 матчів, в 30 з яких добивався успіху. Вадим увійшов до ТОП-50 гравців за всю історію «Металіста». Коли грав у ньому, спробував свої сили в чемпіонаті Ізраїлю.
-Мені там дуже подобалося,- згадував пізніше Вадим. – У нашій країні все було якось скромно. А там зовсім інший рівень життя. До того ж море, тепло… Але травма мене вибила з колії. Хоча є інший позитив – потрапив до «Карпат». Два роки львівського періоду залишили у моєму серці. Приємні спогади про роботу з Мироном МАРКЕВИЧЕМ, Часто їх згадую. Запам’ятався матч з «Прикарпаттям», коли вийшов на заміну за рахунку 0:1 і за 3 хвилини до завершення матчу забив 2 м’ячі Мирон Богданович після гри мене розцілував. Голи були забиті з відстані десяти метрів до воріт. І тренер називав мої м’ячі прикладом професіоналізму форварда. Я дуже пишаюся цим.
Стосунки у нас з тренером були хороші, цілком робочі. Я, на жаль, повівся не зовсім правильно. У 1997-му році, в якому «Карпат» взяли «бронзу», МЕРКЕВИЧ вмовляв мене залишитися. Напевно, дуже багато про себе думав, вважав, що повинен грати тільки в основі. Потім я сильно шкодував про цей вчинок. Ніхто не підказав, а я порушив правило – від добра добра не шукають.
Після «Карпат» продовжував подорожувати командами – грав у маріупольському «Металурзі», горлівському «Щахтарі», роменському «Електроні», але у підсумку повернувся в «Нафтовик», де провів ще 69 матчів і забив 10 м’ячів.
По завершенні кар’єри Вадим працював тренером у рідній команді, а останнім часом – водієм-далекобійником.Така доля «зіркового» гравця українського футболу.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2000/2001. Друга ліга. Група «В». «ФРУНЗЕНЦЬ-ЛІГА-99» (Суми) – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 2:3. 14 квітня 2001 р. Стадіон «Зміна». 1000 глядачів. 4-й арбітр: Вадим Жилін (Суми)
«ФРУНЗЕНЕЦЬ-ЛІГА- 99»: Руднєвський, Вас. Іваненко, Жук ( Іванченко, 78), Столяров (Ломака, 70), Окриков, Козленко, Каліненко, Теслик, Тетявкін ( Прийма, 89), Мащенко ( Гусєв, 75), Захарченко.
«НАФТОВИК»: Котляров, Осьмачко, Бермудес, Азарченко, Захаров, Амілехін, Жабинський Стріляний, 65), Лукаш, КОЛЕСНИК, Шестаков, Грачов.
Голи: Жук (61), Грачов (64), КОЛЕСНИК (74), Гусєв (81), Шестаков (89). На 46 хвилині Жабинський не реалізував пенальті.
Попередження: Столяров (14), КОЛЕСНИК (20), Захарченко (27), Каліненко (42), Козленко (46), Вас. Іваненко (52), Шестаков (55), Стріляний (81).
Відверто
Олександр СІКУН- президент ФК «Нафтовик» (Охтирка):
Завдання не стільки турнірні, скільки – зберегти Нафтовик»
-Яке завдання перед командою на цей сезон?
– Зважаючи на те, як розчинали сезон, завдання виграти чемпіонат або потрапити до плей-офф ми не ставили.
У нас завдання – зберегти команду. Щоб була для вболівальників, для Охтирки віддушиною. Якраз, тим більше, у нас Охтирка міст-герой. Команда повинна бути в Охтирці, «Нафтовик» має жити.
– Що потрібно «Нафтовику», щоб знову боротися за вихід до плей-офф, або й про повернення в професіонали?
– Ну, перш за все – стійкого миру. А ще – об’єднання зусиль місцевого бізнесу та фермерства. Важкі часи, є куди гроші вкладати.
А щодо футболу, то у нас у місті багато заможних підприємств. Скажу грубо так: у декого миші більше з’їдають зерна, ніж треба дати цим хлопцям, які захищали честь Охтирки. Вони не розуміють цього, хоча по всій Україні, коли ми приїжджаємо, кажуть: «Ого, ви з самої Охтирки! А як у вас там? А стадіон зберігся? А ви ще й футбол граєте! Молодці!».
– І як ви виходите з ситуації?
– Ходжу, шукаю, здобуваю [певну спонсорську підтримку]. Хочу висловити велику подяку ПСП «Комишанське» та особисто його керівнику Володимиру ЗУБКУ.
Дуже-дуже допомагає нам голова профкому НГВУ Охтирканафтогаз ПАТ «Укрнафта» Ігор БІЛЕНКО, тому що наші працівники працюють в цій компанії.
На жаль, через бомбардування і тривоги ми не можемо проводити матчі в Охтирці. Стояли перед дуже складним вибором, бо в сусідніх областях дуже дорога оренда полів, не кажучи вже про столицю, де, наприклад, першолігова «Вікторія» суперників прийма. А нам пощастило знайти таке місто – це Нові Санжари на Полтавщині. Нам приємно зустрічати й співпрацювати з президентом місцевого ФК «Стандарт» Сергієм ТЮТЮННИКОМ, команда якого наразі грає у нашій групі, і мером міста Геннадієм СУПРУНОМ. Дуже велика їм подяка, що нас підтримали і дали можливість грати. Це люди, розумієте, ну від Бога.
– А це правда, що гравці команди дійсно працюють у газо-нафтовидобуванні?
– Так. Працюють операторами з добування нафти й газу, лінійними трубопровідниками, водіями, помічниками бурильника капітального та підземного ремонту свердловин. Це важка, проте відповідальна та важлива робота. А ми, як футбольна команда, прославляємо «Укрнафту».
– Є відоме фото: «Нафтовик» біля автобуса з написом «Укрнафта». Є надія на співпрацю?
– Саме так, розпочалася вона влітку 2024 року. Автобус виділили і пообіцяли, що підтримка клубу буде регулярною. Коли ми приїхали в Київ, нам уже дійсно утвердили цей намір. Скажу без переблшення – це був порятунок для охтирського клубу і команди.
Із інтерв’ю «Українському футболу»
В чемпіонатах України серед аматорів «Нафтовик» виступає 4-й сезон. Зіграв 51 матч: перемог – 25, нічиїх – 9, поразок – 17 за різниці м’ячів 67 – 61.
.
Чемпіонат 40+
…І вишенька на торті: «Барса» – «Україна»
«Барса» (34 очки), «Україна» ( 31), «Паритет» (19 -) у такому порядку команди посіли місця на п’єдесталі пошани Відкритого чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів 40+
НА ФОТО: «Барса» – новоспечені чемпіони Сум-2025
ОРГАНІЗАТОРИ змагань, як у воду дивилися, поставивши за закуску матч «Барса» – «Україна», в якому визначався чемпіон. Також заключний тур мав назвати, яка із команд посяде 4-е місце.
«БІНГО»- «СТАРТ»- 5:1. Перемога гарантувала «бінгівцям» 4-й рядок у турнірній таблиці. Певний стимул був і у суперників – вони могли cвяткувати першу перемогу і зробити подарунок Сергію П’ЯТАЧЕНКУ, який цього дня відзначав свій 52-й День народження. На жаль, не склалася…Двічі відзначився Олег КОРОТЕНКО.
«ПАРИТЕТ» – «ОРІОН» – 4:4. Бойова нічия. Тричі номінальні господарі виходили вперед і тричі суперник відігрувався. А наприкінці третьої десятихвилинки вийшов вперед -4:3. Незадовго до фінального свистка «оріонівці» відігралися. По два м’ячі забили Микола ДОЦЕНКО і Станіслав МАСЛЮК.
«БАРСА» – «УКРАЇНА» -5:2. Класна гра гідних суперників. На висоті були і воротарі. Вирішальною і переломною стала 24 хвилина, коли після – 1:1, «барсівці» забили 2 м’ячі, а згодом і четвертий. На останній хвилині суперники обмінялися влучними ударами. На рахунку Андрія ЗМИСЛІ два влучні удари.
ГОЛИ ТУРУ – Артем СОПИЧ («Бінго») і Володимир МИГАЛЬ («Оріон»). Артем пройшов від центра майданчика, обіграв двох суперників і надіслав м’яч у ворота. Володимир –кращий бомбардир команди – цього разу грав на позиції воротаря.. Потужним ударом від середньої лінії зрівняв рахунок (1:1) у зустрічі з «Паритетом».
КРАЩІ: воротар – Антон ГУМЕНЮК («Україна»), гравець – Роман ТЕТЯВКІН («Україна»), бомбардир – Вадим ПІВНЕНКО («Барса»)- 28 голів. Другий сезон поспіль він отримує відзнаку. Своє досягнення він поліпшив на 6 м’ячів. Вадиму вручено приз «Снайпер-бомбардир»від Григорія РЕВИ. У 3-х матчах забив по 3-и м’ячі, у двох – по 6 і в одному -7.
ЕКСПРЕС-КОМЕНТАР Альберта МОЛГАМОВА – голови Федерація футболу м. Суми:
-Незважаючи на ситуацію в області, нам вдалося провести повноцінний чемпіонат. Цим Федерація завдячуємо ЗСУ, у лавах яких борються і сумчани. Дехто з бійців брав участь у цьогорічних змаганнях.
На мою думку, турнір вдався – і гравці, і вболівальники отримували задоволення від фут зального дійства впродовж трьох місяців.
Практично в кожному матчі суперники демонстрували добротну гру, недивлячись з яким рахунками вони завершувалися. Виділялися призери, котрі мали вправних і досвідчених виконавців. Треба віддати належне й іншим командам, котрі, як кажуть, тягнулися за лідерами і чинили їм опір. У порівнянні з минулим сезоном кожен з призерів зробив крок угору. Помітно додав у грі «Бінго», піднявшись з 7-го на 4-е місце. Щоматчу набував досвіду «Старт», незважаючи на те, що у двох матчах пропустив по 15 м’ячів. Вони заробили одне очко з «Бінго» (3:3). Впевнений: наступного сезону гравці вже не будуть, як кажуть, хлопчиками для биття. Приємно, що не вперше бере участь «Оріон» з Краснопільського району.
Цей чемпіонат був позначений рекордними досягненнями. Кілька з них на рахунку «барсівців». Вони забили 93 м’ячі (торік – 75), мають 5 перемог з великими рахунками, Вадим ПІВНЕНКО у 6 матчах наколотив 28 м’ячів (від 3-х – до 7-и в кожному). Судді зафіксували 14 «хет-триків», 4 «покери» (два у Олега БОРДУНОВА з «Деметри»), 5 разів відзначився Роман ТЕТЯВКІН, по 6 влучних ударів в активі «барсівців» Павла РОМАНА і Вадима ПІВНЕНКА, який напрацював ще й на «септет» (7 м’ячів).
НА ЧЕРЗІ – розіграш Кубка Сум серед ветеранів 40+. На першому етапі 9 березня (згідно «сліпого» жеребу) зустрічаються:
«Паритет» – «Україна», «Бінго»- «Старт» і «Оріон» – «Деметра».
З наступного етапу в боротьбу вступає «Барса».
Ось як суперники зіграли між собою в чемпіонаті:
«Паритет» – «Україна» – 3:4, 2:5, «Бінго» – «Старт» – 3:3, 5:1, «Оріон» – «Деметра»- 4:5, 2:2.