Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

“ФутТайм” від Григорія М.Реви.

4-5 травня. «ФутТайм» вді Григорія М.РЕВИ». Випуск 192.

                      У випуску:

—  Згадаймо ветеранів сумського футболу. 

 —  Якою була  мрія у  Руслана ОСТРОГИ? 

 — Антона  ЦАРЕНКА хочуть  повернути  у «Динамо».

 —  Сторінки історії. Вдома без поразок – по чемпіонськи!

 

Пам’ять 

 Джамір ЧАВЧАНІДЗЕ:  Джем- «золота нога»

 

      5 травня – 90 років  від Дня його народження, а також 3 квітня минуло 65 років як у складі  сумської команди майстрів «Авангард» він дебютував  у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР.

 

ДО ПОЯВИ  в «Авангарді»  ДЖЕМ –  це було його футбольне псевдо – впевнено  грав за конотопський «Шахтар». І коли  Сумам надали  місце у класі «Б»,  п’ятеро «шахтарів»  взяли у нашвидкоруч створену команду майстрів.

З перших матчів  Джамір став гравцем основного складу, виділявся  хорошою фізичною  і технічною  підготовкою. І як писала тоді преса, мав  залізний характер і високі бійцівські якості.

На жаль,  футбольна статистика не дає точних даних про матчі, в яких  Джамір  добивався успіху. А ось як він грав у деяких зустрічах.

   3 квітня 1960 р. Дебютний матч сумчан у чемпіонаті СРСР. «АВАНГАРД» (Сімферополь) – «АВАНГАРД» (Суми) – 1:2. 18-річний  Віктор ЄРЕМЕНКО, який вийшов на заміну, продемонстрував  відмінну гру. Молодому гравцеві добре допомагав у захисті  Джамір ЧАВЧАНІДЗЕ.

     1961 р. «АВАНГАРД» – «ШАХТАР» (Кадіївка) – 0:0. Заміна  ЧАВЧАНІДЗЕ, який отримав  травму,  Анатолієм САМОЙЛЕНКОМ не тільки не пожвавила гру, а, навпаки,  знизила її гостроту.

 

 

Кубок СРСР.  «АВАНГАРД» – СКФ  (Севастополь) – 0:2. Господарі  поля активно продовжували атакувати і на 18 хвилині  Джамір ЧАВЧАНІДЗЕ, правий захисник,  б’є по воротах.  М’яч знову  попадає у штангу. У другому таймі сумчани грали значно гірше. Це дало можливість  гостям в останні 10 хвилин  провести у ворота господарів поля 2 м’ячі.

«АВАНГАРД» – СКФ -2:1. Сумчани реваншувалися за поразку у розіграші Кубка.  Після того, як господарі зрівняли рахунок, до атак  увесь час включалися  Джамір ЧАВЧАНІДЗЕ і Анатолій  САМОЙЛЕНКО, які  добре виступали у нинішньому матчі.

       1962 р. Кубок СРСР. «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «АВАНГАРД» -2:1. Газета «Моряк»: « І, як інколи буває, – атакує одна команда, а м’яч влітає у ворота іншої.  Так сталося і в цій зустрічі.  На 85-й  хвилині авангардовці відкривають рахунок.  КУЗНЕЦОВ з подачі  ЄРЕМЕНКА  красивим ударом  забиває м’яч. І тоді всі  гравці «Чорноморця» перейшли в напад. За 4 хвилини до фінального свистка сумчани порушують правила і КОЛДАКОВ зрівнює результат –  1:1. Здається, потрібні будуть  додаткові 30 хвилин, щоб виявити переможця. Але, за 10 секунд  до завершення матчу  ШУЙСЬКИЙ  виводить «Чорноморець» вперед – 2:1. Відразу суддя сповіщає про закінчення матчу»…   

 

Старший тренер команди Олександр СЕРБІН, який «витягнув» її  з 18-го місця на 10-е, у коментарі відзначив  дії, зокрема  Джаміра ЧАВЧАНІДЗЕ і Олега АВЕРЧЕНКА. Хоча у них різний стиль гри, вони  доповнювали один одного. Джамір швидко підключався і в напад, і в оборону. Розрядивши напруження біля своїх воріт, за мить вже загрожував  воротам противника.

За 6 років  він провів 182 матчі і забив 7 м’ячів.  Д. ЧАВЧАНІДЗЕ  у ТОП-5  гравців команди, які зіграли найбільше матчів за «Авангард»/»Спартак» у класі «Б».

                                                    

     Згадує екс-гравець  команди майстрів «Фрунзенець» Василь КАТКОВ:

     -Коли грав  Джамір Олександрович, я був ще юнаком і тренувався  у групі підготовки при команді  майстрів. Для нас всі гравці, зокрема  Микола АСТАФЬЄВ, Віктор ЄРЕМЕНКО, Аркадій ШУЛЬМАН,  Джамір ЧАВЧАНІДЗЕ  були зірками футболу. Ми в усьому  прагнули бути схожими на них. Кожен з нас мав їхні футбольні псевдо, бо у чомусь нагадували  їхній стиль гри або вирізнялися  тим чи іншим технічним прийомом. Приміром, мали свого Келю, Джема, Шулю, Голуба.

      Його називали Джем-«золота нога», бо  був вправним технарем, майстерно працював  з  м’ячем і мав  хороший удар.

     З часом ми зустрілися  з Джаміром Олександровичем, коли він організував  команду «Автомобіліст», яка кілька сезонів  успішно грала на обласному рівні, і створив клуб ветеранів футболу  «Дир-дир». Щотижня, ось уже майже 60 років, ветерани різних поколінь  влаштовують товариські матчі на полі у  міському парку. Джамір Олександрович  знайшов місце, облагородив територію і зварив ворота. Незважаючи на роки, діяв вправно,  викладався у грі сповна і змушував це робити партнерів. А якщо лінувався хтось, давав «прикурити». По собі залишив приємні спогади  і як людина. З ним ми товаришували  багато років

     Школу «Дир-дир» пройшло,зокрема Михайло ФОМЕНКО, Володимир ШАТОХІН, Олександр БЕЗВЕРХИЙ – більше 200  гравців різних поколінь.  На жаль, багатьох  немає вже з нами.Але традиція зустрічатися і грати  продовжує жити.

 

     МАТЧ з ІСТОРІЇ.

      Кубок СРСР. 1961 р. 1/128 фіналу. (Укр.РСР. Зона 2. 1/2 фіналу).  Додатковий матч.  «АВАНГАРД» (Кривий Ріг) – «АВАНГАРД»  (Суми)  – 2:3.  11 червня. Стадіон “Гірникк”. 4 000 глядачів. (Перший матч – 2:2).
«АВАНГАРД
» КР  (футболки  червоні  комбіновані, труси голубі):  Ярчук, Лемещенко,  Возіян,  Гаркуша (к),  Басурин,  Маркозьян,  Чебанов ( Максимов, ?),  Ляшенко, Яровий,  Макаров,  Безбожний Головний тренер – Сергій  Голод.
        «СПАРТАК» С.  (футболки білі, труси білі):  Номофілов,  Кузнецов,  Голубєв (к),  Рибкін,  Шульман, ЧАВЧАНІДЗЕ,  Сєдов,  Єременко,  Слободенюк  Аверченко, ?),  Клочко,  Воєводін.  Головний тренер – Олександр  Сербін.
        Голи: «Авангард» КР –  Яровий (?),  Ляшенко (?); «Авангард» С. –  Сєдов (?),   Єременко (?), Воєводін (?).

 

  Володимир ДЕРКАЧ: Перший спартаківець, який підкорив столицю.

       Він один з перших вихованців конотопського футболу, хто за свою професіональну кар’єру  пограв в усіх лігах чемпіонату СРСР. А розпочинав  її у сумській команді майстрів  класу «Б» «Спартак» у 1964 році. За  три сезони провів 83 матчі і забив 5 м’ячів. 9 травня  минає  79 років від Дня народження Володимира Леонідовича.

             

     ФОТО з АРХІВУ.

     1973 р. Момент матчу «ІСКРА» (Смоленськ) – «ЖАЛЬГІРІС» (Вільнюс).

 

       ПРО СЕБЕ Володимир  заявив ще у юнацькі роки, виступачи за команду Конотопської СШ №12. На початку 70-х років минулого століття вона задавала тон в обласних  змаганнях.  Її капітаном був  Володимир ДЕРКАЧ. Школярі  виграли  першість і Кубки міста та області. Основу збірної Сумщини  склали вихованці цієї школи. Вони   сенсаційно виступили на Спартакіаді УРСР серед школярів.

      В одному з матчів сумчани зустрілися з ровесниками Києва, за яких грали  майбутні зірки футболу, зокрема Володимир МУНТЯН і Анатолій БИШОВЕЦЬ.  Наші юнаки  гідно протистояли  супернику, завершивши зустріч – 2:2. Автором одного із м’ячів був Володимир ДЕРКАЧ.

     …Згадує  Віталій АНДРЄЙКО – друг Володимира ДЕРКАЧА:

      – З Володимиром ми дружили з дитинства. Жили поруч на одній вулиці.  Разом  займалися футболом в юнацькій  команді, а потім  грали в дорослій  міській, ставши  у її складі  призерами  чемпіонату області.  Згодом нас обох запросили до  сумської команди майстрів «Спартак».  Володя виступав впродовж кількох років, а мені (так склалися обставини) після двох матчів  довелося  повертатися додому. Зараз про це шкодую, що тоді прийняв поспішне рішення.

     Я радів, що після Сум у Володі добре склалася кар’єра. Дружба  з ним тривала не одне десятиліття. Грали ми  на лівому флазі: я – у півзахисті, Володя – у нападі. Проблем не було, ми доповнювали один одного.  Він часто приїжджав  додому, кілька  разів бував у нього в гостях і я.  Було що згадати, бо у кожного було насичене футбольне життя.

    Володимир  рано відійшов у вічність – 18 жовтня 2008 року він завершив свій  земний шлях.

      Микола ТЕЛІПКО – ветеран конотопського футболу:

     – У дитинстві я багато чув про  цього зіркового гравця, який шлях у великий футбол розпочинав у Конотопі.  Познайомився з ним , коли  разом грали  у  команді ветеранів на турнірі, коли Володимр  Леонідович  приїжджав  у відпустку. Приємно  було  почути від досвідченого гравця  схвальні відгуки про свою гру…

 

 

 

ФОТО з АРХІВУ.

         1972 р. Володимир ДЕРКАЧ  (на передньому плані) – капітан шкільної команди.Третій праворуч – Віталій АНДРЄЙКО.

 

     … 18-річним юнаком  прийшов  Володимир у «Спартак».  Дебютного  сезону провів  5 матчів. А в наступні два був уже гравцем основного складу. На гру нападника швидко звернули увагу  тренери  харківського «Металіста», який виступав у 2-й групі класу «А». 

Ось як дебютував  Володимир ДЕРКАЧ   у  матчі «Металіста»  в гостях з «СКЧФ» (Севастополь)  12 квітня 1968 року. Харків’яни   виграли  – 2:0.

«Попереду  у гостей проти 4-х  високих захисників  з’явилися  двоє технічних  нападників  Володимир  ДЕРКАЧ  та Іван ПАНІН. Дуель двох проти чотирьох  не викликала у «моряків”  тривоги . А даремно. Іван вільно  отримав м’яч , відволік на себе двох захисників і відразу  видав пас з-за спини  ДЕРКАЧУ, який увірвався у штрафний майданчик.  Перекинувши м’яч через воротаря, Володя  розпочав рахунок забитим голам. Й надалі ці двоє нападників не давали  захисникам   «спокійного життя».  В один з моментів , коли захисник віддавав м’яч воротарю, з-за спини  несподівано вибіг ДЕРКАЧ, перехопив м’яч і спрямував його у сітку мимо розгубленого  голкіпера севастопольців.  Таким чином, у першому матчі  Володя зробив «дубль».

Наразі важко сказати, чому  після  2-го місця «металістів» і їх  підвищення в класі,  він залишив команду, зігравши 39 матчів ( 3-и м’ячі).

Повернувся до Сум, а потім   перейшов до херсонського «Локомотива», а звідти  його забрали  для підсилення у московський «Локомотив», який  грав невдало завершив виступ у вищоліговому чемпіонаті СРСР. За два роки провів 44 матчі. Згодом  перебрався до вінницького «Локомотива», а свою 12-річну  кар’єру завершував у друголіговій  смоленській «Іскрі» . На жаль, статистика  не зафіксувала  кількість матчів, зіграних Володимиром за 2-а роки  у цій команді. Тож на його рахунку  289  поєдинків  і 13 забитих м’ячів.

  

      МАТЧ з ІСТОРІЇ. 

     Кубок   СРСР -1967. 1/2048  фіналу (УРСР. Зона 2, 1/8 фіналу).«СПАРТАК» (Суми)  – «ТОРПЕДО» (Харків)- 1:0.  7 червня. Стадіон «Спартак». 6000 глядачіві.

     «СПАРТАК»  (футболки сині, трусі білі):  Астафьєв,  Сіренко,  Сорокопуд,  Воронько (к),  Мельник,  Солодов, Рябков, Кандауров,  Івашов ( Багіян, 50), М.Медведєв, ДЕРКАЧ.

     «ТОРПЕДО» (футболки і труси білі): Переверзєв,В.Котов, М. Котов,  Коковкін,  Гулаков,Ноцун, С. Медведєв, Шахов, Пузік, Шпак,Трубчанінов (к).
     Гол: ДЕРКАЧ (80).

 

Вітання 

Руслан  ОСТРОГА: Гравець,  який мріяв стати президентом

 

     У 2010-у році  його мрією було стати Президентом України. Так він тоді відповів на одне із запитань анкети. Тепер вона може стати реальністю, якщо він не передумав. 5 травня  один з кращих гравців  сумської команди з футзалу, яка виступала у Вищій і Першій лігах чемпіонату України,  відзначає свій 36-й День народження.

 

ПЕРШИМ захоплення Руслана був футбол. 10 років він займався  в СДЮШОР «Зміна» у тренера Андрія ЩУРЕНКОВА.  Там вперше і познайомився із футзалом, коли команда  брала участь у турнірах. А вибір зробив, коли став студентом СумДУ.  Почав виступати за команду  навчального закладу у чемпіонатах України серед ВНЗ, Першій  і Екстра-лізі. І в кожних змаганнях Руслан виділявся своєю потужною грою і стабільно результативністю.

У складі команди став 3-разовим чемпіоном  у перегонах серед студентських команд України. На одному диханні, приміром, провів усі зустрічі 12-го чемпіонату. В реєстрі бомбардирів перші три сходинки «Фіналу чотирьох»  зайняли гравці «СумДУ» – Руслан ОСТРОГА, Євген МОРОЗ і Дмитро ІГУМНОВ.  А Руслан  став ще й героєм  фінальної зустрічі (див. Матчі з історії), напрацювавши на «хет-трик».

На  видноті  він був, коли  виступав у  ЧУ серед професіоналів, в яких  і команда, і гравець демонстрували добротну гру і гідні результати. Став володарем малої золотої медалі  за перемогу у Першій лізі. Його було названо кращим гравцем  одного місяця, а за підсумками  сезону 2018/2019 визнано найкращим гравцем  першолігових змагань. У складі команди посів 4-е місце  на  клубному чемпіонаті Європи  серед студентів. У матчі за  «бронзу»   наші хлопці тоді поступилися португальцям – 2:3.

 

 

     Атакує Руслан ОСТРОГА – кращий гравець Першої ліги чемпіонату України 2018/2019.

 

 

 

Приємно, мабуть, згадати  деякі матчі, в яких відзначався Руслан..

18 листопада 2019 р. Чемпіонат України. Екстра-ліга. «FoodCentre-СумДУ» – «СОКІЛ» (Хмельницький) – 3:0.

Сумчани ще до перерви  забезпечили собі першу перемогу  в сезоні, забивши три  «сухих» м’ячі. «Дублем» відзначився  Руслан ОСТРОГА, ще одного разу у воротах суперників «розписався»  Роман ПРОЩЕНКО/

    20 січня 2020 р. Кубок України, 1\8 фіналу. «Максимус» (Львів) – “Food Centre-СумДУ”.- 4:7.

      Увесь перший тайм пройшов під диктовку гостей. На перерву команди йшли за рахунку  4:0 на користь   сумчан.  Відзначились Денис ОВСЯННІКОВ  і Руслан ОСТРОГА, котрий встиг тричі засмутити воротаря “Максимуса”.

У другому таймі  гості  збільшили розрив у рахунку до 6 м’ячів. Відзначились Олександр СІРІЦЬКИЙ (воротар “Food Centre-СумДУ”) та Денис ЗЕЛЕНКЕВИЧ . За 7 хвилин  львів’яни відіграли 4 м’ячі. Під кінець матчу сумчани  оговтатися  і збільшили різницю до 3 м’ячів. Вдалий удар на рахунку Андрія БУРДЮГА.

    23 квітня 2019 р. Матч-відповідь 1/2 фіналу Першої ліги  ЧУ.”Food Centre-СумДУ”  –  “Ураган-2” (Івано-Франківськ) – 7:2.

      Після поразки в гостях, сумчанам  щоб вийти до фіналу, треба було забивати, забивати і ще раз забивати.

За 2 хвилина на перерву вони надіслали у ворота суперників  два м’ячі. Після відпочинку  двічі добився успіху Руслан ОСТРОГА. За дві хвилини до завершення матчу, рахунок став 6:0 і багато хто вже вважав справу зробленою, але не іванофранківці. Гра у п’ять польових  гравців все таки принесла гостям свої  плоди –  рахунок 6:2 за 20 секунд до завершення поєдинку. Руслан ОСТРОГА вирішив не доводити гру до лотереї. Він отримав м’яч на 9-метровій позначці, розвернувся і пробив під поперечку. Часу відігратись у суперників вже не було.

За свою кар’єру Руслан провів 131 матч, в яких 66 разів  змушував суперників розпочинати з центра майданчика.

Не менш впевнено  виступав  гравець і на футбольному полі, виступаючи  за аматорські команди області, зокрема за охтирський  «Нафтовик-2», тростянецьку «Надію», «Локомотив» з Дружби та ін.. З охтирчанами став  чемпіоном області, із «залізничниками» – срібним призером, а також  був фіналістом  розіграшу Кубка області. Окремо  дві зустрічі  розіграшу Кубка губернатора, в яких  дружбівцям протистояли  професіональні команди області. Охтирський «Нафтовик»  вони обіграли – 2:1, а фінальну зустріч із ПФК «Суми» завершили  внічию-1:1. В серії післяматчевих пенальті  пані Фортуна посміхнулася  футболістам із обласного центру.

… Наразі Руслан ОСТРОГА  працює  завідувачем кафедри  СумДУ, він – кандидат технічних наук. Знаходить  час, аби з друзями  зустрітися  і пограти у футзал, якому віддав 13 років.

 

      МАТЧ з ІСТОРІЇ.

      Чемпіонат України серед ВНЗ. «Фінал чотирьох». Суми.  3-4 квітня 2012 р. Фінальний  матч. «СумДУ» (Суми) – «КАМЕНЯР- ДДПУ» (Дрогобич) – 7:3.

      СКЛАД  «СумДУ: Пархоменко, ОСТРОГА,  Ігумнов, Мороз,  Саєнко, Мисловський, Зеленський , Павлюк,  Костюченко, Сорока, Бурдюг, Бондаренко.  Тренер: Сергій Пєсоцький.

 Голи: Бурдюг (9, 12),  Павлюк (15),  Ігумнов (22), ОСТРОГА (23, 26, 39), у гостей –  Павлюк (15),   Сов\як (31),  Шакалець (40), Тарасович (40),

Попередження:  ОСТРОГА (9),  Сурник (19),  Шакалець (37).

 

Знай наших!   Чи  заграє ЦАРЕНКО  у  «Динамо»

     Київське «Динамо»  планує незабаром  повернути  до основної команди на літніх зборах  трьох перспективних  вихованців  свого клубу,- повідомляє «INSIDE UPL».  Серед них і уродженця Конотопа  20-літнього півзахисника Антона  ЦАРЕНКА.

 

                     

 

З ЛІТА минулого року  він виступає в оренді за польську «Лехію» (Гданськ). Недивлячись  на молодий вік, юнак демонструє зрілу гру. Керівництво «Динамо»  баче в ньому  потенційну заміну ветерану  Віталію Буяльському на майбутнє.

Керівництво  польського клубу  можливо і хотіло  б залишити Антона у своєму складі, але у польського клубу немає права на викуп гравця, хоча  там були  раді продовжити  оренду динамівця, – пише джерело.

У матчі  чемпіонату Польщі з «П’ястом» на 78-й хвилині  Антон вийшов на заміну, а вже   через 4 хвилини відправив м’яч у ворота  суперників  ударом сходу десь з 11-метрової позначки.

      «Лехія» «П’яст» — 3:1 Голи: Бобчек (8), В’юнник (44), ЦАРЕНКО (82) — Вейраух (54, автогол)

У нинішньому   сезоні ЦАРЕНКО провів за «Лехію» 27 матчів. У його активі два голи і дві результативні передачі. Оренда хавбека розрахована до кінця сезону.

Після 30 турів  у «Лехії» 30 очок і вона посідає 15 місце серед 18 команд Екстракласу.

 

Турніри                     

Денис на 5-у місці, команда – на 7-у

 

     В Івано-Франківську завершився  чемпіонат України з футзалу серед юнаків Ю-15. За нагороди  розпочинали  боротьбу 10 команд.

     На 7-у місці  фінішували  вихованці  «МХП –  Рятувальник» з Ромен. Наші юнаки могли  виступити і краще, але  чимало втратили  очок у попередніх турах.  У заключному  вони взяли 9, тоді  як раніше  усього 7.

 

 

ЦЬОГО  разу  роменчани обіграли  житомирську «Академію  футзалу» (2:0), вихованців  ДЮСШ-4  з Рівного (4:0) і  футзалістів  «Урагану-ДЮСШ-1» з Кривого Рогу  (5:1). А  поступилися  срібним призерам- учням  Богодухівської ДЮСШ (1:8).  У матчі  з рівненцями  Денис БОНДАРЕНКО відзначився «хет-триком». Із 16-а м’ячами він увійшов до ТОП-5 кращих бомбардирів чемпіонату.  А більше всіх – 42 голи із 81-го командного забив  богодухівець Євгеній КНИШ.

Чемпіонами  стали футзалісти   «КІВС in.IT» зі Львова, які  в останньому матчі обійшли на 2 очки  богодухівську ДЮСШ. «Бронзові» відзнаки виграли господарі – юнаки  івано-франківського «Урагану».

 

 

 Сторінки історії

Вдома, у Ромнах,  – по-чемпіонськи!

 

      У квітні  1991 року, у Ромнах  проведено перший чемпіонат області з міні-футболу серед  команд середніх  спеціальних  навчальних закладів. Грали  представники  9   СНЗ  із Ромен, Сум, Шостки, Лебедина і Охтирки.

 

У ПЕРШІЙ  групі домінували  господарі – учні сільськогосподарського технікуму. Підопічні Олександра ЛОТІШКА  домінували в усіх  матчах із загальним рахунком 25:10.  Вони обіграли  команду Лебединського  педучилища (4:3), і трьох суперників із Сум-  футболістів машинобудівного  (5:2) і  будівельного коледжів (9:2) та сільськогосподарського  технікуму (7:3).  Тож господарі перші і вийшли  до фіналу.

Підсумкова таблиця

В       П           М           О

  1. Роменський с/г технікум  4        –        25 – 10       12
  2. Сумський машколедж 3        1        14 – 9          9
  3. Лебединське педучилище 2        2        13 – 11        6
  4. Сумський с\г технікум 1        3        16 – 14       3
  5. Сумський будколедж           –         4        10- 34        –

У турнірі  серед команд  Другої групи сильнішими були  учні  Охтирського  сільськогосподарського технікуму.У них – 3 перемоги над  суперниками Шосткинського  технологічного технікуму (5:3), Лебединського медучилища  (8:4) і  технічна над  командою Роменського політехнічного технікуму. Охтирчани – у фіналі.

                                               Підсумкова таблиця

В       П          М            О

  1. Охтирсктй с/г технікум  3         –        13 – 7         9
  2. Шосткинський техн. т-м    2        1        14 – 10        6
  3. Лебединське медучилище 1        2        17 – 18        3
  4. Роменський політех. т-м –        3        11 – 20         –

 

Фінальний матч  Роменський  СГТ – Охтирський СГТ – 7:3.

 

      ФОТО з АРХІВУ.

      1991 р. Команда  Роменського СГТ – чемпіон області.

 

Чемпіони виступали у такому складі:

Олександр Васюхно, Сергій Рогаль, Олександр Лубенець, Сергій Клименко, Олександр Нульга, Олександр Тітаренко, Павло Невдачин,  Євген Лотішко, Микола Пелипенко,  Роман Каплун,  Олександр Соколенко,  Євген Дігтяр. Тренер Олександр Лотішко.

      Матч за 3-є місце   Сумський машколедж –  Шосткинсььий  технологічний технікум – 6:3.

Матч –а 5-6 місця  Лебединське педучилище – Лебединське медучилище – 9:7.

      7-8 місця Суський СГТ – Роменський ПТ- +:+.

9 місце – Сумський будівельний коледж.