“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 197..
У випуску:
— У ветеранів – Дні народження.
— «Золотий» для «Явора 1995-й рік.
— Знаковий Кубок Олега ГУСЄВА.
Вітання
Олег ЛЕШ: У ТОП-10 гравців «Нафтовика»
Із 11-и сезонів, проведених на професіональному рівні , 8 відіграв за першоліговий охтирський «Нафтовик». За підсумками виступів увійшов до ТОП-10 гравців, які зіграли найбільшу кількість матчів.
5 червня в Олега Івановича День народження. Знаковому футболісту виповнюється 56 років.
КАР’ЄРУ вихованець кримського футболу міг розпочати у сімферопольській «Таврії», яка тоді виступала у Першій лізі чемпіонату СРСР. Але зігравши один матч, в якому 2 липня 1990 року «таврійці» перемогли -1:0 алма-атинський «Кайрат», 21-річному юнаку довелося розпрощатися з командою.
На виступ у союзному чемпіонаті Збройних Сил звернули увагу тренери друголігового одеського СКА. Разом з охтирським «Нафтовиком» дебютували у групі «Б» Вищої ліги Першого весняного чемпіонату України – 1992, разом з охтирчанами і вибули з неї. Футболісти з берегів Ворскли посіли 8-е місце, армійці – останнє, 10-е. Олег провів 20 матчів і відзначився одним влучним ударом. Цей єдиний рятівний м’яч він забив у ворота «Дніпра» – бронзового призера (1:1) дебютного ЧУ.
Олега запросили до «Нафтовика», з яким він пов’язав свою долю до завершення кар’єри. Тут отримав свою єдину нагороду, ставши бронзовим призером першолігових перегонів. Грав стабільно, регулярно забивав.
Ось як зіграв у домашній поєдинок Олег, приміром, 6 серпня 1994 року з «Металістом» (1:1).
…Йшла 83 хвилина зустрічі. Після чіткої комбінації Олександр КАРАБУТА , опрацювавши м’яч , надіслав його у сітку воріт господарів. Рахунок зрівнявся, оскільки ще в першому таймі нападник «Нафтовика» Олег ЛЕШ реалізував пенальті. Але за 4-ри хвилини до фінального свистка арбітр В.Звягінцев угледів (точніше було б сказати – «захотів побачити»)у штрафному майданчику гостей порушення з боку захисників і знову вказав на 11-метрову відмітку. Удар ЛЕША – і воротар харків’ян Олександр ГОРЯІНОВ у падінні парирує м’яч. У першому таймі оновлений «Металіст» помітно поступався супернику. Однак після перерви гості розізлилися. Можна сказати, що в цьому матчі «Металіст» придбав очко, а «Нафтовик» втратив два.
Під час виступу в Охтирці Олег мав запрошення з інших команд. Міг стати гравцем «Шахтаря», «Карпат» і «Металіста». Але отримана травма перекреслила всі надії. Після відновлення він так і не зміг заграти на колишньому рівні. Тож у 30 років довелося завершувати свою кар’єру, яка склала 304 матчі і 18 м’ячів. В історії «Нафтовика» він залишив 236 матчів і 18 голів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 1993/1994. Перша ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «СКАЛА» (Стрий) – 2:0. 7 вересня 1993 р. Стадіон «Нафтовик». 2 500 глядачів.
«НАФТОВИК»: Прохоров, Цисар, Задорожный, Піскун, Сухарєв, В.Єрмак, Амілехін, Шуршин (Попович, 77), Захаров (Костюков, 46), ЛЕШ, Грачев (Мусолітін, 70). Тренер: А.Біба.
«СКАЛА»: Панфілов, Мачоган, Гринер, Закотюк, Сапуга, Ошейко, Вільчинський, Редушко (Волошин, 70), Бігун, Кондратюк, Лапко (Федорович, 80). Тренер: Ю.Шулятицький.
Голи: ЛЕШ ( 6 – з пенальті, 25).
Попередження: Костюков (52)- Ошейко (12), Бігун (28)..
ФОТО з АРХІВУ.
1993 р. Олег ЛЕШ (у нижньому ряду – третій праворуч) у складі охтирського «Нафтовика».
Сергій САВЧЕНКО: Є що згадати…
Він один з тих вихованців Краснопільської ДЮСШ, хто заявив про себе на всеукраїнському рівні, пограв у кількох командах.
6 червня нападник відзначає свій 39-й День народження.
СЕРГІЙ розпочинав грати за аматорський «Явір» у 15-річному віці. А потім 8 сезонів разом з командою провів у Другій лізі чемпіонату України. Грав до останнього її виступу на професіональному рівні. Пройшов хорошу школу, адже довелося пограти з командам різних рівнів. Скажімо у Кубку України перемогли «Закарпаття» (3:1), добре запам’яталися поєдинки з «Дніпром» (0:3) і «Динамо» (0:6) та інші.
З приємність згадує Сергій гравців, з якими виходив на поле – братів Андрія і Дениса ПАЦЮКІВ, Олександра ЛЕБЕДЕНКА, Володимира МИГАЛЯ, Олександра БАНДУРУ , Володимира БОГАЧА – молодшого та інших. З ними розділяли радості перемог і гіркоту поразок. За рідну команду Сергій провів 122 матчі, в яких відзначився 24 рази.
Після того, як «Явір» наказав довго жити, гравець почав шукати свою команду. Пробував себе в мелітопольському «Олкомі», ФК «Суми», «Сталі» з Кам’янська, головківському «УкрАгроКомі», черкаському «Славутичі». Однак в жодній з команд на довго закріпитися не зміг. Успіху досяг у складі «УкрАгроКому», ставши переможцем змагань у 2-й лізі. За ці колективи відіграв 123 матчі і забив 20 м’ячів.
Та найкращих результатів Сергій добився, виступаючи за аматорські команди. З «Колосом» із Зачепилівки, що на Харківщині, став срібним призером чемпіонату України серед аматорів, у складі «Олімпіка» з Петриківки виграв срібні нагороди перегонів на Дніпропетровщині. А вершиною був його виступ за роменський «Агробізнес-ТСК», який встановив рекорд чемпіонатів Сумської області. Чотириразовий чемпіон і неодноразовий володар Кубка і Суперкубка області, який не без успіху грав ще у чемпіонаті і розіграші Кубка України. Приміром, у чемпіонаті роменчани посіли 2-е місце у своїй групі, поступившись «Вікторії» з Миколаївки, у розіграші Кубка дійшла до півфіналу. Активним гравцем і творцем перемог був Сергій САВЧЕНКО, який на той час мав вже чималий ігровий досвід.
Його кар’єра на професіональному і аматорському півнях тривала 16 сезонів. А це – 375 зіграних матчів і 75 забитих м’ячів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2006/2007. Друга ліга. Група «Б». «ЯВІР» (Краснопілля) – «ОЛІМПІК» (Донецьк) -2:0. 5 травня 2007 р. Стадіон «Колос». 300 глядачів. 4-й арбітр: Котенко (Суми).
«ЯВІР»: Бандура, Каліненко, Пукась –к., Литвиненко, Д. Пацюк, Тиєчко ( Ротенберген, 84), А. Пацюк, Лебеденко ( Азбукін, 86), Бугайов, САВЧЕНКО ( Корсун, 89), Матлаш ( Сєміхов, 75).
«ОЛІМПІК»: Пивоваренко, Дяченко ( Красник, 80), Чех, Волошин ( Змієвський, 46), Гаманенко (Тюрін, 33), Яворський, Санжар –к. ( Косяк, 82), Саєтов, Хомутов ( Тарнов, 78), Арефьєв, Уланов (Логвинов, 58).
Голи: САВЧЕНКО (20), Каліненко (56).
Попередження: Тиєчко (33), Чех (33), Дяченко (77), Литвиненко (90+1), Тюрін (90+1), Пукась (90+2).
Валентин СИМАКОВИЧ: У «Нафтовику» і «Яворі»
З усіх 348 матчів, зіграних ним у чемпіонатах СРСР і України за 17-річну кар’єру на професіональному рівні, 190 він провів в охтирському «Нафтовику» і краснопільському «Яворі», у складі яких став переможцем і двічі призером змагань.
7 червня ветерану футболу виповнюється вже 63 роки.
СВОЮ кар’єру на професіональному рівні Валентин розпочинав у рідному Харкові, виступаючи впродовж 5 років у друголіговому «Маяку», в якому набували ігрового досвіду молоді футболісти. Потім два сезони проходив службу у СКА (Київ). І коли армійці втратили статус команди майстрів, повернувся додому. Отримав запрошення тренерського штабу «Металіста» – учасника змагань у Вищій лізі чемпіонату СРСР. Провів 32 матчі за «дубль» і 1 – в «основу». Єдина зустріч на вищому рівні датується 27 ховтня 1989 роком. У Душанбе з «Паміром» ворота зберіг «сухими» (0:0). На цьому все у «Металісті», на жаль, і завершилося.
З 1991 року розпочинається нова сторінка в кар’єрі воротаря. Він – воротар «Нафтовика». Виступав впродовж сезону. Відіграв 26 матчів. У чотирьох виходив на заміну як польовий гравець. У складі команди став чемпіоном СРСР серед команд Другої ліги Української зони. Впевнена і надійна перемога охтирчан стала несподіванкою для багатьох фахівців і тренерів команд-суперниць. Був півфіналістом розіграшу Кубка України серед колективів Другої ліги.
Дебютував 23 травня у матчі «Хімік» (Севєродонецьк) – «Нафтовик»-0:5. Вийшов на заміну на 82-й хвилині зустрічі. І в тому, що охтирчани у 50 матчах пропустили 34 м’ячі – заслуга воротарів команди досвідченого Юрія ПРОХОРОВА і його молодшого колеги Валентина СИМАКОВИЧА. Грали вони впевнено і надійно, змінюючи один одного. Вони, приміром, видали серію із 18 матчів, пропустивши 10 м’ячів. Тоді лише два матчі «нафтовики» завершили внічию.
Валентин був у заявці «Нафтовика» на участь у Першому весняному чемпіонаті України-1992. Однак на полі він так і не з’явився. 29-річному воротарем довелося змінювати команду. Він відгукнувся на запрошення тренерів «Явора», який дебютував у Другій лізі ЧУ. Впродовж 6 сезонів захищав ворота у 163-х матчах (перший – див. Матчі з історії). У складі команди став бронзовим призером і переможцем змагань у Другій лізі ЧУ. У кубковому турнірі пограв проти представників Вищої ліги – «Таврії», «Кременя», тернопільської «Ниви» і «Шахтаря». Запам’ятав зустріч із футболістами Донецька, яку завершили внічию – 3:3, але в гостях поступилися – 0:3.
По завершенні кар’єри Валентин працював тренером воротарів, зокрема у харківській жіночій команді «Житлобуді-2» (наразі – «Ворскла» Полтава) , в якому виступали вихованки сумського футболу Катерина САМСОН і Яна КАЛІНІНА.
ФОТО з АРХІВУ.
1991 р. Валентин СИМАКОВИЧ (у нижньому ряду – перший праворуч) у складі «золотого» охтирського «Нафтовика».
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок України 1992/1993. 1/64 фіналу. «ЯВІР» (Краснопілля) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 2:0. 1 серпня 1992 р. Стадіон «Колос». 2500 глядачів.
«ЯВІР»: СИМАКОВИЧ, А Єрмак, Завалій, Танасюк- к., Садовий, Пронін, Осадчий, Любимов, Богач (Лютенко, 80), Самолюк (Лазарко, 46), Рубанчук (Наливайченко, 86). Тренер В.Душков.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Гребенюк, Лукаш. Хруслов, Таргонський, Шаменков, Сечин (Шкурат, 78), Рудняк (Дудка, 70), Теслик (Козлов, 65), Мартынюк, Дошкар, Цисар. Тренер М.Фоменко.
Голи: Рубанчук (62), А.Єрмак (77).
Дата
1994/1995: Перша «золота» вершина «Явора»
30 років тому футболісти краснопільського «Явора» виграли чемпіонат України серед команд Другої ліги. «Бронзу» сеону 1992/1993 вони переплавили на «золото» сезону 1994/1995. Це було гучне досягнення колективу з невеликого райцентру, який за 4 роки зробив швидке сходження на чемпіонську вершину.
«Явір» стає візитівкою
ФОТО з АРХІВУ.
1995 р. З успішним виступом Валерія САМОЛЮКА і Анатолія ЄРМАКА вітає народний депутат України Олексій ЧЕРНЯВСЬКИЙ.
УСПІХ команди був закономірним. Відразу директор Краснопільського лісгоспу Володимир САЄНКО серйозно турбувався про забезпечення життєдіяльності колективу, захопивши футболом керівників району, які надавали необхідну допомогу. Як говорив тоді Володимир Данилович (його вислів згодом став крилатим), «коли є команда майстрів у районі – на неї гроші легше вибивати».
У керівника, мабуть, був свій секрет, як зацікавити навіть тих, хто був байдужим до футболу. Впевнений опісля вони згодом не шкодували, що підставили і своє плече, бо про «Явір» швидко заговорили у багатьої куточках України.
За словами Володимира САЄНКА, це сходження не випадкове, адже у районі усі ці та інші роки жили футболом, підтримували, хто матеріально, хто морально. А ще – «Явір» дав хороший поштовх розвитку футболу і спорту у районі.
Не останню роль відіграли розіграші речової лотереї, який проводився чи не єдиний в лізі. Розігрувалися різноманітні речі – меблі, побутова техніка, спортивний одяг, косметика, машина дров і жому, сільськогосподарська продукція тощо – на загальну суму 150 мільйонів карбованців. Квиток коштував 50 тисяч крб. Через 30 років навіть важко уявити, які це наразі гроші. Скільки тоді було мільйонерів? «Явір» став народною командою.
«Явір» розпочинає і перемагає
З ПЕРШИХ турів краснопільці взяли хороший старт. Далася взнаки копітка робота досвідченого тренера Валерія ДУШКОВА, який заклав надійний фундамент для сходження вгору. Коли він перейшов до вищолігової тернопільської «Ниви», з командою став працювати Валерій БЕРМУДЕС. Він теж вміло продовжував вести «Явір» до чемпіонської вершини.
Три стартові домашні зустрічі – три переконливі перемоги: над ФК «Львів» – 2:0, «Трансімпексом» з Вишневого – 3:1 і чернігівською «Десною» – 3:0. Забивали гравці усіх ліній – Анатолій ЄРМАК, Сергій ДІЄВ, Олег ПЕСТРЯКОВ, Сергій ЛИСТОПАДОВ та інші. Після двох нульових нічиїх у гостях і двох перемог удама(3:1 і 4:1), як кажуть, пішло – поїхало. Не вибили з колїі дві поразки. «Явір» впевнено тримався у групі лідерів. Після першого кола йшов третім, поступаючись одним очком ФК «Львів» і двома – луганському «Динамо» – лідеру перегонів.
А після матчу 33 –го туру з павлоградським «Шахтарем» (0:0) краснопільці очолили турнірну таблицю, випереджаючи «Газовик» з Комарного і «Динамо» (у них було по 65 очок) на 4 пункти. Свого лідерства «Явір» не втратив до кінця турнірної дистанції, хоча його «дістали» львів’яни. За кращої різниці м’ячів «золоті» відзнаки дісталися футболістам Сумщини.
Ось з яким доробком завершила чемпіонат трійка лідерів.
| І | В | Н | П | М | О | |
| 1.»Явір» | 42 | 29 | 6 | 7 | 71 – 30 | 93 |
| 2.ФК «Львів» | 42 | 30 | 3 | 9 | 73 – 39 | 93 |
| 3.»Динамо» | 42 | 26 | 5 | 11 | 72 – 47 | 83 |
«Явір» значно краще зіграв у 2-у колі, набравши 51 очко, львів’яни – 50, «динамівці» – 39.
Кращий бомбардир команди Валерій САМОЛЮК і головний тренер «Явора» Валерій БЕРМУДЕС.
-Я вдячний всім за підтримку, хто вірив і вірить у цю самобутню команду, яка є візитівкою Краснопілля, – зазначив, коментуючи її виступ головний тренер Валерій БЕРМУДЕС. – Як стає бентежно на серці, коли чуєш у тому чи іншому куточку України про наше селище, відгуки про гру «Явора». Хочу запевнити, що у Першій лізі він не пастиме останніх.
Забігаючи наперед , скажу так воно і сталося, але вже без Валерія БЕРМУДЕСА. Після 5 турів команда набрала одне очко і його змінив Валерій ДУШКОВ. Повернення Валерія Олексійовича команда відзначила гучною перемогю над стрийською «Скалою» (4:1).
З «Явором» у чемпіонському році працювали: начальник команди Володимир БОГАЧ – старший, тренери Леонід ІЩУК, Анатолій ЄРМАК і Микола ЗАВАЛІЙ.
Кращим бомбардиром став Валерій САМОЛЮК. З 14-а м’ячами він посів 7-е місце у ТОП-10 снайперів ліги.
Валерій САМОЛЮК: – Коли забивав голи, відчував радість. А яку радість вони надавали вболівальника!. Вдячний партнерам за допомогу, це – спільний успіх. Коли м’яч у сітці воріт та ще й у «дев’ятці», то радісно стає на душі,хочеться грати й грати. А ця радість подвійна, коли голи так потрібні команді, вирішальні, як, скажімо, у зустрічах з «Россю», «Динамо», «Сіріусом», «Азовцем» та іншими командами (див. Матчі з історії).
В опитуванні райгазети «Перемога» на кращого футболістом «Явора» в сезоні ним став капітан команди, захисник Анатолій ЄРМАК, який забив 6 м’ячів.
Микола ЗАВАЛІЙ з командою пройшов шлях від чемпіона області до чемпіона України: – У «Яворі» відбулося моє становлення. Мав запрошення до інших команд, але був вірний своїйі. Грав у «Яворі», працював у лісгоспі водієм, одночасно навчався. Я подвійно щасливий від успіху рідної команди, про який ми з гравцями мріяли у роки нашої футбольної юності.
Бомбардири «Явора»:
Валерій САМОЛЮК – 14, Віктор ГРИЩЕНКО – 7, Сергій ФОМІН-7, Анатолій ЄРМАК – 6, Олег ПЕСТРЯКОВ – 6, Михайло ЛАПІДУС -6, Сергій ДІЄВ -5, Віталій ЄФІМОВ – 4, Володимир ЛЮТЕНКО -4, Сергій ШЕЛЕСТИНСЬКИЙ – 2, Сергій ДЕМ’ЯНЕЦЬ – 2, Сергій СНИТКО – 2, Сергій ЛИСТОПАДОВ -2, Сергій ТКАЧЕНКО -1, Олександр ЛЮБИМОВ -1, Сергій ПРОНІН -1, Андрій МОЛЧАНОВ -1.
Цікавий факт: в тому сезоні в «Яворі» грало аж 8 (!) Сергіїв.
ВЗЯЛИ краснопільці участь і в розіграші Кубка України. В 1/32 фіналу вони обіграли у Кривому Розі «Металург» – 2:1, у матчі першого етапу 1/16 фіналу в серії післяматчевих пенальті перемогли (3:2) після – 0:0 у гостях «Ниву-Віктор» з Новомиколаївки Запорізької області, а за підсумками двох зустрічей другого етапу поступилися тернопільській «Ниві»-0:0 і 0:4.
За сезон «Явір» провів 46 матчів: перемог – 30, нічиїх – 8,поразок -8 за різниці м»ячів 73 – 35.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 1994/1995. Друга ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) – «ШАХТАР-2» (Донецьк0 – 3:0. 26 травня 1995 р. Стадіон «Колос». 3000 глядачів.
«ЯВІР»: Симакович, А.Єрмак, Демьянець, Захаряк, Єфімов, Лапідус (Лютенко, 50), Снитко, Любимов (.Ткаченко, 65), САМОЛЮК (Кухаренко, 82), Грищенко, Шелестинський (Острівний, 54). Тренер: В.Бермудес.
«ШАХТАР-2»: Нестеренко (Лешенко, 85), Пантюхов, Слинько, Саутін, Резник, Чижиков (Хомутов, 25), Яксманицький (Санжар, 35), Булгаков (Чаган, 55), Базиляк (Воробей, 60), Дранов, Ющенко. Тренер: В.Носов.
Голи: Шелестинский (18), САМОЛЮК ( 41, 76).
Окрім «Явора», у сезоні 1994/1995 виступали ще 6 команд області
| ПЕРША ЛІГА.
|
І | В | Н | П | М | О |
| 5 місце «Нафтовик» (Охтирка) | 42 | 23 | 3 | 16 | 69 – 51 | 72 |
| 22-останнє ФК «Суми» | 42
|
8
|
3
|
13
|
22 – 81 | 27
|
-Олексій ГРАЧОВ («Нафтовик») на 3-у місці у ТОП-10 кращих бомбардирів – 18 м»ячів у 42 матчах. В його активі – два «хет-трики»: одного разу простий – три забиті м’ячі, в іншому випадку –чотири.
-ВОРОТАР «Нафтовика» Едуард СТОЛБОВИЙ у 33 зустрічах пропустив 33 м’ячі.
-КРАЩИЙ бомбардир сумчан – Сергій КУЛАКОВСЬКИЙ – 3 м’ячі.
-У ПАСИВІ сумчан – 9 поразок з великими рахунками і найменше забитих м’ячів (22).
ДРУГА ЛІГА.
1 місце «Явір» (Краснопілля) 41 29 6 7 71 – 30 93
КФК
3 група
6 місце «Харчовик» (Попівка) 30 12 10 8 31 – 30 46
11 місце «Свема» (Шостка) 30 12 5 13 22 – 39 41
16 місце «Будівельник» (Суми) 30 6 2 22 25 – 21 20
4 група
14 місце «Нафтовик-2» (Охтирка) 30 8 5 17 35 – 38 29
КУБОК УКРАЇНИ
«ЯВІР»:
1/32 фіналу. «Гірник» (Кривий Ріг) – «Явір» – 1:2.
1/16 (перший етап). «Нива-Віктор» (Новомиколаївка) – «Явір» – 0:0, пен.- 2:3.
1/16 (другий етап). «Явір» – «Нива» (Тернопіль) – 0:0, 0:4.
«НАФТОВИК»:
1/64 фіналу.»Нафтохімік» (Кременчук) – «Нафтовик» – 1:0.
«СТБС»/ФК «СУМИ»:
1/32 фіналу. «Десна» (Чернігів) – «СБТС» -2:1.
Ювілей
Перший Кубок Олега ГУСЄВА
20 років тому вихованець сумського футболу Олег ГУСЄВ у складі «Динамо» вперше став володарем Кубка України.
29 травня на НСК «Олімпійський» за присутності 68 000 вболівальників кияни з рахунком 1:0 обіграли «Шахтар».
Олег взяв участь у чотирьох матчах «Динамо» з «Карпатами» (1:0), «Кривбасом» (1:1 і 1:0) і «Шахтарем» (1:0).
Того розіграшу «динамівці» провели матч 1/16 фіналу у Сумах на «Ювілейному» (8500) з друголіговим краснопільським «Явором». У якості головного тренера гостей привіз Йожеф САБО.
Менший брат не зумів чинити опір чинним чемпіонам країни, поступившись – 0:6. Питання про переможця матчу було знято в перші 25 хвилин: відзначилися ГІОАНЕ і «хет-триком» ДРІНКОН. Після перерви по м’ячу у ворота “Явора” відправили НАННІ і ОГНЕНОВИЧ.
Того сезону за «Динамо» Олег провів 38 матчів і забив 4 м’ячі. Ще 8 зустрічей відіграв за збірну України. Нашого земляка було визнано футболістом року за версією газети «Команда».
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок України 2004/2005. Фінал. «ШАХТАР» (Донецьк) – «ДИНАМО» (Київ)- 0:1. 29 травня 2005 р. НСК «Олімпійський».60 000 глядачів.
«ШАХТАР»: Лаштувка , Срна (Стойкан, 83), Левандовськи, Космін , Рац ,Тимощук, Матузалем , Дуляй (Воробей , 80), Вукич ( Жадсон, 58), Марика, Брандао.Тренер: М Луческу.
«ДИНАМО»: Шовковський, Родольфо, Чернат ( Йерко, 54), Ринкон, Шацьких(Белькевич, 72), ГУСЄВ, Верпаковскіс, Несмачний, Гавранчич (Федоров, 46), Юссуф, Родриго. Тренер: Й. Сабо.
Гол: Ринкон (11, з пенальті).
Попередження: Вукич (42), Космин (90) – Родриго (4), Верпаковскіс (17), Родольфо (20), Ринкон (51), Шацьких (53).
Вилучення: Марика (19, удар суперника рукою під час гри).
На 25-й хвилині Левандовськи не реалізував пенальті – воротар.