“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 198.
У випуску:
— В пам’ять про героя Дмитра БОГАЧОВА.
— У «золота» і «бронзи» конотопська прописка.
— Розпочинається чемпіонат області.
— АФУ підбила підсумки сезону серед дітей.
— Хто першим і коли заграв на всеукраїнському рівні?
Пам’ять
Дмитро БОГАЧОВ: Я дуже люблю свою маму!
У шкільному музеї Сумської ЗОШ№ 27 відкрито меморіальну дошку в пам’ять про її випускника Дмитра БОГАЧОВА, який віддав своє життя за Україну, за нас з вами. Він був наймолодшим із трьох синів. Старший теж воює.
Залишився Дмитро і в серцях численних вболівальників, які впродовж кількою сезонів спостерігали за грою капітана ПФК «Суми». За 8 сезонів він провів 162 матчів і забив 26 м’ячів.
З ПЕРШОГО дня війни у складі тероборони захищав рідне місто, потім добровольцем вступив до підрозділу «Азов», бо там, як він говорив своїй мамі, потрібна була його допомога. Рятувати людські життя – такою була, за словами Дмитра, його місія на війні. Старший бойовий медик 3-ї ОШБР під час виконання бойового обов’язку отримав численні поранення, від яких помер у Київському госпіталі. 21 жовтня 2024 року він відійшов у вічність. Було йому 32 роки. Дмитро нагороджений багатьма відзнаками, йому присвоєно звання « Почесний громадянин м. Суми».
Людмила Василівна БОГАЧОВА – мама героя:
– Я щиро вдячна всім, хто долучився до увічнення пам’яті мого сина. Бог наділив Дмитра великим даром любові і поваги до людей. Вона супроводжувала його усе життя. Воно було у нього коротке, але світле . Багато про сина розповіли мені його побратими. Бага -таким був його позивний- багатьох врятував, не дав померти. Завжди підтримував зі мною зв’язок, заспокоював, мовляв, все добре, не переживай. На відео, які постійно надсилав, завжди був усміхненим, на позитиві. І завжди дякував мені за те, що я в нього є.
Олександр ЯЦЕНКО – однокласник Дмитра:
– з Димоном навчалися разом з 5-го класу. Нас подружив футбол. Уже з перших кроків тренувань у Володимира ІВАНЕНКА він заявив про себе. Не забуду, як ми долали перешкоду. Ніхто не наважився це зробити першим. А Дмитро подав нам приклад, без боязні і роздумів впорався із завданням.
Коли грали вже в «Колоску» під керівництвом Олександра ЄЛШАНСЬКОГО, Дмитро був капітаном нашої команди. Був справжнім ватажком. Маючи потужний удар, багато забивав голів. У нашій четвірці (разом з воротарем Євгеном ЗМИСЛЕЮ ) ми з Дмитром грали в обороні, а Дмитро ШАТУРМА і Артем ФАРЕНЮК – наразі гравці збірної України – у нападі. З приємністю згадую перемоги у чемпіонатах України серед юнаків, виступи у складі молодіжної збірної України на міжнародних турнірах, де ставали срібними призерами. Уже тоді Дмитро мріяв стати професіональним футболістом. І вона здійснилася.
Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ – тренер дитячої команди «Колосок» – багаторазового чемпіона України:
– Важко підібрати слова, аби розповісти, яким він гравцем і людиною. Від споминів накочуються сльози. Не без хвилювання згадую одну з численних наших поїздок. Хлопцям було по 10-11 років. Я роздав їм зошити і попросив написати, що вони корисного зробили або хотіли зробити. На всіх сторінках Діма написав: -Я дуже люблю сою маму!
Разом з гравцями нашої команди за підтримки АФСО ми вирішили започаткувати футбольний турнір пам’яті Дмитра БОГАЧОВА. Це буде вдячність нашому герою, який залишився для нас завжди молодим. Це буде шана всім загиблим захисникам України і вдячність ЗСУ, що ми маємо можливість жити у своїй країні.
На знімку: мама героя Людмила Василівна на відкритті Дошки пам’яті сина з учасниками заходу.
Знай наших!
У конотопчан є «золото» і «бронза»
У Чернівцях пройшли «Фінали чотирьох» чемпіонатів Дитячо-юнацької футбольної ліги України серед команд Першої ліги Ю-17 і Ю-15
ВІДМІННО завершили сезон вихованці Конотопської ДЮСШ, яких тренують Сергій ОНИЩЕНКО і Олександр НОРА. Вони впевнено провели усі етапи змагань і вийшли до «Фіналу чотирьох».
У півфіналі наші юнаки «розгромили» ровесників команди «Вараш Раес» з м. Вараш Рівненської області з рахунком 5:1. А у фіналі їм протистояли футболісти КДЮСШ-2 з Кропивницького. Тут теж особливих проблем у конотопчан не було. 3:0 – і вони ЧЕМПІОНИ!
Окрім золотих відзнак, троє наших гравців отримали індивідуальні призи. Кращим воротарем визнано Артема ЛИННИКА, гравцем – Олександра УДОВИЧЕНКА, а нападником – Дениса КУЛЕБУ.
У матчі за 3-є місце «Вараш Раес» в серії післяматчевих пенальті (після 1:1) переграв «Хаджибей» з Усатового Одеської області.
На знімку: «золоті» конотопчани.
НЕ ЗАЛИШИЛИ без нагород і наші юнаки Ю-15. На відміну від старших, їм у напруженій боротьбі дісталися бронзові відзнаки.
У ПІВФІНАЛІ наші земляки спіткнулися, поступившись – 0:2 ровесникам «ДЮФК Ніка 05» з Івано-Франківська. Суперником конотопчан у матчі за «бронзу» стали футболісти СК «Таїрове» (Таїрове Одеської обл..), які зазнали невдачі у зустрічі з вихованцями «ДЮСШ Океан» з Дніпра. Основний час суперники завершили внічию- 1:1, а в серії післяматчевих пенальті влучнішими були дніпряни – 5:4.
Матч за «бронзу» конотопчан з таїровями теж був не менш напруженим. Після – 0:0 вони пробивали пенальті. Спортивне щастя посміхнулося нашим юнакам – 4:2. Тож вони – бронзові призери чемпіонату ДЮФЛУ сезону 2024/2025.
Вітаємо юнаків обох вікових категорій з успішними виступами. Нових вам перемог у житті і на футбольних полях!
Чим не приклад для наслідування іншим спортивним закладам області? Вчіться, як треба працювати і грати!!!!
Один гол Максима за збірну
У Молдавії проведено чемпіонат Європи із сокки 6х6 – різновиду футболу.
ЗБІРНА України впевнено провела матчі групового етапу. Наші гравці перемогли Італію- 6:1 і Сербію – 7:2 та зіграли – 2:2 з поляками- майбутніми чемпіонами. Двічі вони вели у рахунку і двічі українці його зрівнювали. З першого місця вийшли до 1/8 фіналу ,де обіграли латвійців – 4:1. У чвертьфіналі поступилися французам – 1:2. Але це крок угору нашої команди.
У складі збірної виступав вихованець шосткинського футболу Максим ЗАВГОРОДНІЙ, який свого часу був гравцем молодіжного складу «Динамо» Ю-16 і став чемпіоном ДЮФЛ України. Після тривалої травми, яка вивела його з ладу на півтора року, він повернувся в стрій і провів кілька матчів за “Динамо” U-21. Але надалі кар’єра не склалася. Згодом став гравцем збірної України із сокки.
Чемпіонами Європи вперше стали футболісти Польщі, які у фінальному матчі виграли у французів – 4:2.
Катерина і Яна продовжують колекціонують кубки і медалі
Обігравши у фінальному матчі розіграшу Кубка України серед жіночих команд харківський «Металіст-1925»- 1:0, футболістки полтавської «Ворскли» втретє поспіль стали володарками почесного призу.
… На 32-й хвилині Катерина КОРСУН скористалася помилкою суперниці, перехопила м’яч і , вийшла віч-на-віч з воротаркою «металісток» і відкрила рахунок.
У другому таймі команд грали значно веселіше. Харків’янкам треба було відіграватися й вони намагалися діяти агресивніше, що у свою чергу завело і полтавчанок. Стало більше боротьби і жовтих карток. Що ж до моментів, то за ними все ще переважала «Ворскла». На 53-й хвилині можливість мала охтирчанка Яна КАЛІНІНА, але її удар парирувала голкіперка харків’янок
Вони мали нагоду врятувати матч, але суперниць на 86-й хвилині після удару з близької відстані врятував видовищний сейв вихованки сумського футболу Катерини САМСОН, яка захищала ворота.
Вп’яте поспіль «ворсклянки» виграють Кубок і вдруге поспіль зробили «золотий» дубль.
Для Катерини – це вже 6- а перемога у розіграші Кубка і 7-а – у чемпіонаті . Яна по 5 разів вигравала ці змагання.
На черзі у «Ворскли» – матчі Другого раунду Жіночої Ліги чемпіонів. У вересні вона проведе дві зустрічі з футболістками шотландського «Селтіка». Перед цим українки обіграли «РФШ» з Латвії (5:0) і угорський «Ференцварош» (2:0). Минулого розіграшу полтавчанки у кваліфікації двічі поступилися шотландкам (0:1 і 0:2).
Минулого сезону харківський «Металіст-1925 став срібним призером чемпіонату і був фіналістом розіграшу КУ. У його складі грає наша землячка Анастасія ДРУЖЧЕНКО,
Два «золота» і дві «бронзи»
Впродовж сезону 2024/2025 Асоціація футзалу України провела 28 турнірів серед дітей 9 вікових категорій – від 8 до 17 років.
288 команд змагалися у чемпіонатах і розіграшах Кубка України та Кубку ліги. Сумщину в цих турнірах представляли вихованці Шосткинськї КДЮСШ «Барса», КДЮСШ «Суми», «МХП-Рятувальник» (Ромни) та ФК «Лідер» із обласного центру.
Два комплекти нагород виграли шосткинські футзалісти. «Золото» вони взяли у Першій лізі серед Ю-17 і «бронзу» – юнаки Ю-14.
Переможно виступили також гравці ФК «Лідер». Вони були лідерами у першолігових змаганнях Ю-13.
Учні КДЮСШ «Суми» стали бронзовими призерами серед Ю-17.
За крок від п’єдесталу пошани завершили виступи у розіграші Кубків України команди «барсівців» Ю-9 і Ю-14 та роменчан Ю-15, на 5-к місці фінішували вихованці КДЮСШ «Суми». Ю-17. У чемпіонських перегонах Ю-15 «рятувальники» були сьомими.
Серед усіх команд відмінного результату добилися юні гравці хмельницького «Сокола» віковій категорії Ю-11. На їхньому рахунку футзальний «требл» – перемоги відразу в трьох турнірах. По два виграли вихованці «in.IT» зі Львова серед ровесників Ю-14 і Ю-15.
ЧО-2025
82-й виходить на старт!
У суботу розпочинається традиційний, 82-й вже за ліком чемпіонат області. На старт цьогорічних перегонів виходить 9 команд.
ЯК РОЗПОВІВ перший заступник голови АФСО Альберт МОЛГАМОВ, чемпіонат пройде у двох групах, за територіальним принципом. Дещо змінена система змагання.
У групі А гратимуть минулорічний переможець – «Україна» з Токарів, северинівський «Колос», срібний призер – «Аграрник-Авангард» з Білопілля і охтирський «Нафтовик» – учасник чемпіонату ААФУ минулого сезону.
У групі Б розпочинають боротьбу бронзовий призер – «Колос» Шосткинської ОТГ, городяни Кролевця, СК «Конотоп», глухівський «Велетень» і »Віталія» з Чернечої Слободи.
По завершенні групового етапу – матчі «плей-офф». Учасники чвертьфінальних поєдинків зіграють з командами інших груп, найсильніші виходять до півфіналу. На цих етапах суперники зустрічаються двічі – вдома і в гостях. Переможці розіграють звання чемпіона області- 2025.
За всю історію найбільше чемпіонських сходжень зробив сумський «Фрунзенець». Він 13 разів підкорював «золоту» вершину. На жаль, ця самобутня команда давно зникла з футбольної карти Сумщини. Минулорічну вершину вперше – після двох «бронзових» сезонів – підкорила «Україна» з Токарів.
А першими чемпіонами стали футболісти сумського «Динамо», які 4 роки поспіль (1945-1948 рр.) виборювали це звання.
У СУБОТУ, у першому турі, зустрічаються:
у групі А – «Колос» С. – «Аграрник-Авангард» і «Україна» – «Нафтовик»,
у групі Б – ФК «Кролевець» – « «Колос» Ш., і «Велетень» – «Віталія».
Сторінки історії сумського футболу
ПЕРШИМИ були РОМНИ
98 років тому (12 червня 1927 р.) вперше на всеукраїнському рівні «засвітився» представник нашого краю. Дебютантами стали футболісти Ромен. Цього дня вони стартували у рамках турніру 4-ї Всеукраїнської спартакіади, в якому взяла участь 41 команда. Вони змагалися впродовж 12 червня-17 серпня.
З 1939 року чи раніше?
ЯК ВІДОМО, Сумська область створена у січні 1939 року. Логічно постає питання – чи вважати команди міст, що виступали до цього у всеукраїнських змаганнях, представниками Сумщини. Адже до 1931 року міста адміністративно відносилися до: Полтавської губернії – Ромни, Харківської – Суми, Чернігівської – Глухів і Конотоп.
Впродовж 1932 -1939 років Глухів, Конотоп і Шостка були у складі Київської області, Суми – Харківської, Ромни – Чернігівської областей. У 1939 році Сумщина складалася з 31 району.
Не будемо відходити від встановлених стандартів і зробимо екскурс у минуле. Тож хто із представників нашого краю коли і як грав у змаганнях в роки становлення і розвитку футболу до 1941 року?
«Славія», «Спорт», «РМГ» та інші
СУМСЬКОМУ футболу щонайменше 115 років, якщо брати до уваги, що перші команди в Сумах і Шостці з’явилися у 1910 – 1913 роках, пізніше – в Глухові.
Але є ймовірність, що цим видом захоплювалися в Сумах і раніше, коли у 1896 році у місті розпочало діяльність Бельгійське анонімне товариство « Сумські машинобудівні майстерні» (наразі – СНВО). Тут працювали спеціалісти і робітники з Бельгії, Франції, Чехії і Польщі. Не виключено, що вони у вільний час грали у футбол. Як, приміром, на Шосткинському пороховому заводі, де теж були іноземні спеціалісти і робітники, пропагуючи серед місцевого населення цю гру. У місцевому музеї зберігається фотографія команди за 1913 рік (на фото).
У Глухові першою ластівкою була команда «РМГ» («Робітнича молодь Глухова»). Фотографія теж зафіксувала гравців для історії (1922 р.), Перші команди («Іскра», «Зоря», «Піонер») народжувалися у глухівських школах. «РМГ» зіграла кілька матчів із шосткинською «Зіркою» – одним із лідерів змагань у Чернігівській губернії. Кілька разів глухівчани поступалися, а потім обіграли досвідченого суперника (4:3).
Згодом «РМГ» став «Штурмом», але коли команда отримав назву «Спартак» впродовж багатьох років не без успіху виступали в обласних змаганнях, зробивши славу глухівському футболу.
Першою в Сумах про себе заявила «Славія», а за нею «Спорт». Швидко футбол набув популярності в місті ( грало до 30 команд) і області. Грою, окрім міст, захопилися, зокрема у Краснопіллі, Боромлі, Куянівці, Степанівці, Низах та інших населених пунктах. У чемпіонаті Сум змагалося 8 команд. Вони проводили також товариські зустрічі з футболістами Харкова, Києва, Дніпропетровська. Першою успіху добилася «Славія», яка стала третім призером змагань у Харкові.
У перших всеукраїнських офіційних змаганнях представники нашого краю участі не брали. Їх вихід відбувся у 1927 році.
Чому матч Ромни не дограли?
РОМНИ (тоді більшість команд виступали під назвали своїх міст) розпочали з 2-го кола. У Лубнах через темряву суперники зустріч не дограли – 0:0. Перегравали у Ромнах, але результат невідомий – В:П.
У 3-у колі Харків переміг Суми – 8:0, Конотоп – Глухів – 2:1, а Ніжин – Ромни- – В:П. Конотопчани вибули після 4-го кола, поступившись Харкову – П:В.
1928 рік. Всеукраїнська першість (30 команд). 1 коло. Глухів – Суми – 2:0, Прилуки – Конотоп – 5:0. 2 коло. Харків – Глухів – 8:1.
1936 рік. Першість УРСР. 4 група (14 команд). 1|4 фіналу. Суми – Бердичів – 5:2. 1|2 фіналу. Ворошиловськ (наразі – Алчевськ) – Суми – 3:1.
1937 рік. Першість УРСР. 4 група (8 команд). 1/|4 фіналу. Бердичів – Шостка – н/я. Суми – Конотоп- 1 :2. 1/2фіналу Бердичів – Конотоп -2:1. Втішні матчі. Суми – Кременчук – н/я, Орджонікідзе – Конотоп – 7:0.
Підсумок: 4 місце – Конотоп, 5 – Суми, Шостка – без місця.
1938 рік. Першість УРСР. 3-я зона, підгрупа Б. Полтава – Конотоп- 3:1. Повинні були грати Суми.
Кубок УРСР. 101 команда. 1-а зона (Харківська). 1-е коло. «Спартак» (Суми) – «Сахарники» (Карлівка) – 1:0. 2-е коло. «Трактор» (Харків) – «Спартак» (Суми) – 5:1. «Авангард» (Суми) – «Молния» (Харків) – 0:1, «Спартак» (Полтава) – «Сахарники» (Суми) – 0:1 або 1:3. 3-є коло. «Локомотив» (Харків) – «Сахарники» (Суми) – 1:0.
2-а зона (Київська). 1-е коло. «Азот» (Шостка) – «Динамо»-2 (Киїів) – 1:10. «Локомотив» (Конотоп) – «БЧА» Будинок червоної армії (Коростень) – +:-. 2 коло. «Локомотив» – «Зеніт» (Киїів) – 1:5.
1939 рік. Чемпіонат УРСР. 3-я група (5 команд). Відомі три результати нашої команди: «Сахарники» (Суми) – «Спартак» (Чернігів) – 1:2, – «Сільмаш» (Кіровоград) – 8:0, – «Динамо» (Кам’янець- Подільськ) – 1:0. Невідомо, як сумчани зіграли із житомирським «Восходом».
Кубок УРСР. 33 команди. 1/16 фіналу. «Сахарники» (Суми) – «Динамо»-2 (Київ) – 1:0. 1\8 фіналу. «Суднобудівник-2» (Миколаїів) – «Сахарники» – 4:0.
1940 рік. Чемпіонат УРСР. 2-а група (6 команд). Анонсувалася участь «Сахарника» (Суми).
Кубок УРСР. 40 команд. .3-є коло. 14 липня. «Сахарники» (Суми) – «Локомотив» (Запоріжжя) – 1:4.
Матчі наших команд.
І В Н П М
Шостка 2 – – 2 1 -10 (в т.ч. – одна н/я)
Глухів 3 1 – 2 4 – 10
Ромни 3 1 1 1 0 – 0 (два результати невідомі)
Конотоп 9 3 – 6 7 – 24
Суми 17 7 – 10 22 – 34
РАЗОМ 34 12 1 21 34 – 78
Матчі наших команд між собою
Конотоп – Глухів – 2:1, Глухів – Суми – 2:0, Конотоп – Суми – 2:1.
У матчах, які наші команди програли, вони більше одного м’яча не забивали.
В активі – 2 перемоги з великими рахунками (5:2, 8:0). У пасиві – 8 поразок з великими рахунками (1:4, 0:4, 1:5, 0:5, 0:7, 1:8, 0:8, 1:10).
7 перемог Харкова
ВІДЛІК чемпіонатів УРСР ведеться з 1921 року. Виступало 8 команд , які грали у Харкові 11- 18 серпня. Першими чемпіонами стали футболісти Харкова, у фіналі обігравши Одесу – 2:0.
Збірна Харкова 7 разів поспіль стала переможцем змагань. 4 рази отримав відзнаки Олександр ШПАКОВСЬКИЙ.
Великі рахунки у чемпіонатах і першостях УРСР
1923 р. Рекорд фіналів. Юзівка – Вінниця – 8 : 0.
1924 р. Харків – Полтава – 11:0. 1927 р. Одеса – Тульчин – 19 : 0.
1928 р. Харків – Полтава – 10:0, Біла Церква – Київ – 1 :10, Первомайськ – Миколаїв – 0 :10, Харків – Миколаїів – 10 :2.
1932 р. Сталіно – Молдавська АРСР – 17 :0, Харків – Чернігів – 10 :2.
Великі рахунки у розіграшах Кубка.
1938 р. «Азот» (Шостка ) – «Динамо»-2» (Киїів) – 1:10, «Зеніт» (Сталіно» – «Буревісник» (Кривий Ріг) – 12:0.
Цікаві факти
1922 р. Турнір у рамках Першої Всеукраїнської Олімпіади. Фінал. Харків – Одеса – 1:0. Матч опротестовано. Перегравання – 2:1.
1923 р. Турнір у рамках Першої Всеукраїнської Спартакіади. Фінал. Харків – Юзівка – 1:1. Перегравання – 5:1.
1927 р. Через зливу матч Кривий Ріг – Дніпропетровськ – 1:5 було зупинено на 70 хвилині. Перегравання Дніпропетровськ – Кривий Ріг – 4:0. Матч Черкаси – Киїів – 1:6 було не дограно. Господарі зняті з гри через відмову гравців залишити поле.
1928 р. Із 26 відбіркових матчів у 9 зафіксовані н/я гостей.
1935 р. У 1935 – 40 роках за перемогу нараховувалося 3 очки, нічию – 2, поразку – 1, неявку – 0.
3 група. Фінал Луганськ – Запоріжжя – 2:1. Результат матчу анульовано – у складі господарів грав воротар ПАВЛОВ, який у цьому році виступав за Кадіївку. Перегравання Запоріжжя – Луганськ – 1:3.
Додатковий матч за 1 місце у 1 групі «Спартак» (Дніпропетровськ) – «Зеніт» (Сталіно), які набрали по 15 очок, зіграли між собою – 2:2. «Спартаківці» перемогли – 2:0.
Результат півфінального матчу 2 групи Миколаїів – Константинівка (4:5) анульовано. Вилучений за дві хвилини до завершення зустрічі гравець гостей КОНОНЕНКО відмовився залишати поле.
У випадку н/я від наступних ігор команда відсторонювалася.
1938 р. Результат матчу «Динамо» (Житомир) – «Динамо» (Могилів – Подільський) 1:1 анульовано черед підставку +:-.
Кубок. Було заявлені рекордні 101 команди.
«Динамо» (Вінниця) – «Водник» (Київ) – нічия. Перегравання – 1:2.
«Буревісник» (Кривий Ріг) – «Локомотив» (Котовськ) – 3:3. Перегравання + :- (відмова).
«Сталь» (Константинівка) –«Зеніт» (Сталіно) – 0:0. Перегравання +:- (н/я).
«Динамо» (Одеса) – «Локомотив-2» (Київ) – 3:1 опротестовано. Перегравання – 3:1.
1939 р. Кубок. «Пищевик» (Одеса) – «Снайпер» (Одеса) -1:1. Перегравання – 1:1.
«Динамо» (Вінниця) – «Динамо» (Кам’янець- Подільськ) – 2:1. Результат анульовано. У складі господарів виступав незаявлений гравець. – :+ гостям.
«Сталь» (Дніпродзержинськ) – «Авангард» (ЗіО) Краматорськ – матч зупинено за рахунку 3:2 через темряву. Перегравання – 2:2 і 1:2. «Пищевик» (Одеса) – «Стахановець» (Орджонікідзе) – 0:0. Перегравання – 4:0. «Зеніт» (Харків) – «Динамо» (Дніпропетровськ) – 0:0. Перегравання – 1:3.
1940 р. Матч «Суднобудівник- 2» (Миколаїів) – «Динамо» (Дніпропетровськ) суперники грали впродовж 9 днів. Два перегравання завершили – 0:0. У третьому дніпропетровці перемогли – 3:0.
У довоєнних чемпіонатах найбільше команд (12) було у 1 групі 1938 року. Грали вони в одне коло і провели 63 матчі. У 3-х один із суперників отримав +:-. 24 поєдинки завершилися з великими рахунками – від 3:0 до 9:1.
(Далі буде).