“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 205.
У випуску:
— Четверте місце Геннадія ПУТЕВСЬКОГО.
— Віктор СОРОКОПУД: Від «ДВРЗ» – до «Фрунзенця».
— Скільки матчів зіграв Олег ТЕСЛИК?
— Ювілейний турнір Сергія СТРАШНЕНКА.
Особистості
Геннадій (Гелій) ПУТЕВСЬКИЙ: Шість років у Сумах
Його кар’єра на професіональному рівні тривала 10 років і чверть століття він присвятив тренерській роботі. Залишив свій слід і в історії сумської команди майстрів «Фрунзенець», яка виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР. Під його керівництвом вона посіла найвище місце.
Днями минуло 89 років від Дня народження Геннадія (Гелія) ПУТЕВСЬКОГО.
У 16 РОКІВ почав грати у куп’янському «Спартаку», а у 20 став гравцем команди майстрів київського ОБО. За три сезони у 89 матчах відзначився 35 разів. Забивного форварда запросили до головній військовій команді країни ЦСКА, однак до основи пробитися не зміг. Спіткала невдача Гелія і в «Шахтарі» (Сталіно – наразі Донецьк): 8 матчів в основі і 11 – у «дублі» (1 м’яч).Того сезону він втратив місце у першій групі класі «А». Не вдалося заграти і в харківському «Авангарді». Це дві команди, в яких він, разом провівши 14 матчів, не забив жодного м’яча.
Надалі продовжив успішно грати у харківському «Торпедо», «Авангардах» Жовтих Вод і Керчі, де і завершив свою кар’єру. Ось що писала преса про сезон 1963 року у Жовтих Водах. «Особливо треба виділити хороші бомбардирські якості Геннадія (по паспорту Гелій, у житті – Геннадій) ПУТЕВСЬКОГО, який став одним із кращих бомбардирів чемпіонату- 24 забитих м’ячів із 42 забитих усією командою – це більше половини. Цей рекорд ний результату нікому із авангардівців перевершити не вдалося».
За свою кар’єру він провів 265 матчів, в яких відзначився 104 рази. Серед бомбардирів класу «Б» Геннадій ПУТЕВСЬКИЙ посідає 5-е місце.
У 32 роки розпочав . тренерську кар’єру. Робота у сумському «Фрунзенці» стала важливою віхою у його житті. Після того, як з команди змусили піти Віктора СЕРЕБРЯНИКОВА, її очолив ПУТЕВСЬКИЙ. Гравці були готові до штурму п’єдесталу пошани. Спасибі Віктору, який заклав хороший фізичний і технічний фундамент. Новому тренера треба було лише його підтримувати. Сумчани посіли 3-є місце, але в останній момент ФФУ, порушивши спортивний принцип, підсобила «Кривбасу», завдяки кращій різниця м’ячів, вийти на 3-є місце. Сумчани завершили виступ рядком нижче і втратили можливість позмагатися за місце у класі «А».
ФОТО з АРХІВУ.
«Фрунзенець» 1981 р. Геннадій ПУТЕВСЬКИЙ у першому ряду – другий ліворуч.
Із «Фрунзенцем» Геннадій Олександрович працював 6 років. Двічі вигравав Кубок Дружби, провів 6 міжнародних товариських зустрічей . Гравці команди Володимир ШАТОХІН (двічі), Сергій СИМУШИН, Валерій ЖИЛІН, Віктор ДАНИЛЕВСЬКИЙ та Ігор ТЕРНОВИЙ входили списку22-х кращих футболістів Другої ліги., а Валерій ЖИЛІН посів 2-е місце серед кращих бомбардирів у 1964 році (16 м’ячів).
Під керівництвом Геннадія ПУТЕВСЬКОГО «Фрунзенець» провів 254 матчі, в яких здобув 85 перемог і зазнав 95 поразок.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат СРСР. 1959 р. «ДИНАМО» (Москва) – «ШАХТАР» (Сталіно) – 3:3. 15 серпня. Стадіон “Динамо”. 30000 глядачів.
«ДИНАМО»: Яшин, Кесарєв, Крижевський, Кузнецов, Соколов, Царьов (к), Численко, Коршунов, Мамедов (Короленков, 68), Г.Федосов, Шаповалов.
«ШАХТАР»: Лемешко, Мотін, Носов, Алябьєв, Россихін, Нежурко, Бобошко, Кольцов, И.Федосов (к), Захаров (ПУТЕВСЬКИЙ, 83), Сапронов.
Голи: Кольцов (8), Царьов (31), Г.Федосов (32), Мамедов (53), И.Федосов (60), Захаров (62).
Віктор СОРОКОПУД: Грав з ФОМЕНКОМ у парі
27 липня – 78 років від Дня народження Віктора СОРОКОПУДА – екс-захисника сумської команди майстрів «Спартак», яка виступала у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР. За три сезони (1965-67 рр.) він провів 48 матчів.
ГРАТИ розпочинав на аматорському рівні: спочатку за київський «ДВРЗ» , а заявив про себе , коли був капітаном збірної Ромен. У 1964 році роменчани разом з місцевим «Електроном» задавали тон в обласних змаганнях. «Електронівці» стали чемпіонами, а їхні земляки – бронзовими призерами і володарями Кубка . У фінальному матчі вони обіграли у Білопіллі місцевий «Авангард» – 4:2. Вдруге Кубок взяли через два роки, але вже без Віктора. На той час він був гравцем сумської команди майстрів.
. Прийшов у команду наприкінці сезону 1965 року, коли вона проводила матчі за 13-18-е місця. У цьому міні-турнірі сумчани були третіми, посівши у чемпіонаті 15-е підсумкове місце. Віктор взяв участь у 7-и зустрічах.
А наступного сезону зайняв місце в основі, провівши 39 матчів. Грав разом з Михайлом ФОМЕНКОМ. Провівши у 1967 році два матчі, залишає «Спартак» і переходить до вітебської «Двіни». В ній довго не затримується. Провівши 24 матчі, обирає нікопольський «Трубник». Взяв участь у кількох товариських матчах з командами класу «А», зокрема з донецьким «Шахтарем» (2:3), московським «Торпедо» (0:6), київським «Динамо» (1:2), армійцями Ростова (1:3) і одеським «Чорноморцем» (4:2). А скільки матчів зіграв за «Трубник» у класі «Б» – статистика, на жаль, не зафіксувала.
ФОТО з АРХІВУ.
12 травня 1968 р. Товариський матч «Трубника» і «Шахтаря», якій зібрав 5000 глядачів.
Останні роки своєї кар’єри провів у чемпіонаті Білоруської РСР, граючи за бобруйський «Строітєль». У його складі став чемпіоном і двічі володарем національного Кубка.
На жаль, повної статистики немає. 49 поєдинків ( в тому числі – 1 на Кубок СРСР) він провів за «Спартак» і 24- у «Двіні». Разом поки що 73…
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР. 1/2048 фіналу (Українська РСР. Зона 2. 1/8 фіналу). «СПАРТАК» (Суми) – «ТОРПЕДО» (Харків) – 1:0 (0:0). 7 червня 1966 р. Суми. Стадіон «Спартак». 6000 глядачів.
Склад «СПАРТАКА» (футболки сині, труси білі): Микола Астафьєв, Володимир Сіренко, Віктор СОРОКОПУД, Микола Воронько (к), Олександр Мельник, Віктор Солодов, Борис Рябков, Віктор Кандауров, Геннадій Івашов (Валерій Багіян, 50), Михайло Медведєв, Володимир Деркач. Головний тренер – Дмитро Іванов.
Гол: Володимир Деркач (80).
Вітання
Олег ТЕСЛИК : Рекордсмен за кількістю матчів
За свою 12-річну кар’єру на професіональному рівні 6 сезонів він відіграв за команди Сум, які тоді виступали під різними назвами у чемпіонатах України. А це – 210 матчів і 21 забитий м’яч.
24 липня в одного з рекордсменів за кількістю зіграних зустрічей День народження. Олегу Миколайовичу виповнюється 58 років.
ПРО себе юнак заявив у складі збірної області, яка стала срібним призером останньої Спартакіади УРСР.
На той час у Сумах не було команди майстрів. Тож Олег подався до Волгодонська, де і розпочав свою кар’єру на професіональному рівні у місцевому «Атоммаші», який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР.
У регулярному чемпіонаті «Атоммаш» посів 19 місце у своїй зоні і йому довелося проводити матчі у додатковому турнірі серед трьох команд РРФСР за місце у Другій лізі. Поступившись у вирішальній зустрічі «Шахтар» із Шахт, волгодонці втратили прописку у лізі. Від пониження їх врятувала реорганізація чемпіонату. . Було створено три буферні зони і «Атоммаш» залишився у Другій лізі, де виступив значно краще, завершивши сезон у середині турнірної таблиці. Після двох років (за цей час він зіграв 63 матчі і забив 8 голів) Олег їде додому.
У цей час до Сум повертається великий футбол в особі «Автомобіліста», який дебютував у Другій лізі останнього чемпіонату СРСР. 24-річний півзахисник швидко адаптувався у новому колективі і відразу став гравцем основного складу. Він єдиний, хто відіграв 48 матчів із 50-и, провівши на полі маже 4000 ігрових хвилин. За результативністю посів друге місце (5 м’ячів). Став автором найшвидшого голу, забивши його на 3-й хвилині зустрічі у ворота «Прикарпаття» (2:0). Відзначився влучним ударом у принциповому дербі з «Нафтовиком» (2:2), забив вирішальний м’яч «Карпатам» (1:0).
Однак після 5-и проведених сезонів довелося залишати команду, бо в ній розпочалися фінансові проблеми. Олег вирішив скуштувати футбольного хліба за кордоном в одній із угорських команд. Не пощастило. Не вдалося заграти і в запорізькому «Вікторі». Прописався на три сезони в охтирському «Нафтовику», але потім він вибув до Другої ліги. Клуб відмовився від послуг кількох футболістів. Олег повертається знову додому і продовжує грати за «Явір-Суми», а згодом – за «Фрунзенця-Ліги-99». В ньому Олег забив свій останній гол (див. Матчі з історії) і завершив свою кар’єру на професіональному рівні. Його доробок склав 370 матчів і 30 м’ячів. Статисти підрахували: на полі Олег ТЕСЛИК провів 19089 хвилин ігрового часу.
Він на чолі списку гравців сумських команд, які зіграли найбільше матчів у чемпіонатах України.
ФОТО з АРХІВУ. 1993 р. Олег ТЕСЛИК ( у нижньому ряду – перший праворуч) у складі «СБТС» (Суми).
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2000/2001. Друга ліга. Група «В». «ФРУНЗЕНЕЦЬ-ЛІГА – 99» (Суми) – «СТАЛЬ-2» (Алчевськ) -2:0. 14 жовтня 2000 р. Стадіон «Авангард». 200 глядачів. 4-й арбітр : А.Шуренков (Суми).
«ФРУНЗЕНЕЦЬ-ЛІГА – 99»: Галицький, Прийма ( Булат, 55), Литвинов ( Жук, 44), Ложечко, Кравченко, Болотов, Каліненко, ТЕСЛИК, Тетявкін (Вас. Іваненко, 88), Гусєв (Поповченко, 63), Черношвець ( Борматов, 73).
«СТАЛЬ-2»: Комарицький, Ніконов (Засядьвовк, 38), Осьмачко, Половков, Артьомов, Войцеховський, Ігнатенко (Кіцаєв, 67), Зінченко (Касьянов, 64), Петришен ( Богаєвський, 75), Бойко, Гордун.
Голи: ТЕСЛИК (26), Гусєв (52)
Попередження: Бойко (21), Ігнатенко (32), Петришен (35).
Турніри
М’ячі з автографами Сергія В. СТРАШНЕНКА
отримали команди-учасниці ювілейного, 25-го розіграшу Кубка майстра спорту СРСР.
ГІДНУ конкуренцію трьом сумським командам склали гості – футболісти «ХСС» («Харків-спец-сервіс»).
У першому матчі їх екзаменував діючий володар Кубка «ЗіКоНі». Початок був за гостями, які швидко повели у рахунку (2:0). Зусиллями Ігоря ОСТРІВНОГО і Дмитра РУДНЯКА «зіконівці» встановили рівновагу. СуперГол забив Дмитро. Він так майстерно підсікнув м’яч, що той по-зрадницьки перелетів через воротаря! Після перерви Михайло ОХРІМЕНКО та Ігор ОСТРІВНИЙ забезпечили команді перемогу (4:2) і вихід до фіналу.
Напруженим був поєдинок «Пресинга-2000» і «Фортуни». Долю зустрічі вирішив єдиний м’яч, який забив у другому таймі Ярослав МАРЧЕНКО.
У матчі за 3-є місце гравцям «ХСС» довелося докласти зусиль, аби розхитати «пресингістів», які першими відкрили рахунок (Сергій ПРИХОДЬКО). На останній хвилині першого тайму суперник відігрався, а після перерви зуміли «розкатати» суперників, забивши їм три «сухих» м’ячі. Двічі змусив капітулювати граючий тренер Яків РИЖКОВ. Підсумок – 4:1.
ФІНАЛ. «ЗіКоНі» – «Фортуна» – 4:2. Героєм вирішальної зустрічі став Ігор ОСТРІВНИЙ. Він допоміг команді зрівняти рахунок, після того, як Михайло ТОКАР його відкрив. Потім з Андрієм ПРОХОРОВИЧЕМ створили запас міцності (3:1). Однак Ярослав МАРЧЕНКО загострив ситуацію (3:2) і ,здавалось, ось-ось – і нічия. Але знову «взяв» слово Ігор ОСТРІВНИЙ. 4:2 – це була вже перемога! Вдруге поспіль і вп’яте за час участі у розіграші «ЗіКоНі» виграє почесний приз!
У нагороду команди отримали футбольні м’ячі з автографом майстра спорту СРСР Сергія В. СТРАШНЕНКА.
У 12 номінаціях призами відзначено гравців усіх команд. Їх вручено: у команді «ЗіКоНі» – Ігорю ОСТРІВНОМУ, Дмитру РУДНЯКУ і Андрію ПРОХОРОВИЧУ, у команді – «Фортуна» – Ярославу МАРЧЕНКУ, Михайлу ТОКАРЮ і Віктору КРИЛОВЕЦЬКОМУ, у команді «Пресинг- 2000»: – Сергію ПРИХОДЬКУ, Віталію ДАШКІНУ та Івану ВІЛЬБОЮ, у команді «ХСС» – Якову РИЖКОВУ, Нерцесу ШАХМУРУДЯНУ та Дмитру ЧЕРНИШОВУ.
Є що згадати ветеранам футболу (зліва направо) – Микола ДОВГАНЮК, Сергій СТРАШНЕНКО і Яків РИЖКОВ
Яків РИЖКОВ – граючий тренер «ХСС»:
– Ми охоче відгукнулися на запрошення Віталія ВЕЛИКОДНОГО взяти участь у цьому турнірі, адже Сергія Васильовича ми добре пам’ятаємо за його виступами і грою ще у чемпіонаті СРСР. Дебют нам вдався. Для нас – це вже 5-й турнір у цьому році. У трьох були переможцями і призерами.
Провели у Сумах дві години відпочинку. Хороші матчі, хороша атмосфера і успішний виступ – чого ще треба!?. Ми задоволені! Для нас це була проба сил і підготовка перед чемпіонатами України серед ветеранів в Одесі і Житомирі.
Сергій В. СТРАШНЕНКО – майстер спорту СРСР:
– Я вдячний усім гравцям за участь у цьому турнірі. Було приємно зустрітися і поспілкуватися з давніми друзями, незалежно на якому рівні вони грали – в командах майстрів чи на аматорському рівні, ще раз згадати роки нашої футбольної юності.
Наразі футбол нас підтримує і об’єднує у цей важкий час, допомагає триматися, додає сил, віри, оптимізму і впевненості, що все буде добре!