“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 211.
У випуску:
— Висока нагорода тренера.
— Ветерани відзначають Дні народження.
— «Покер» від Яни КАЛІНІНОЇ.
— Ювілейний матч «Нафтовика».
—Кубок області: сюрпризи від аутсайдерів.
Вітання
Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ заслужено став ЗАСЛУЖЕНИМ
Указом Президента України за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку велику групу працівників відзначено державними нагородами. Серед них і Олександра ЄЛШАНСЬКОГО – тренера-викладач Сумської обласної ДЮСШ «Старт». Йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України».
Олександр Анатолійович – знана особа в українському футзалі. За його ініціативи цей вид спорту розпочав розвиватися на теренах Сумщини, було організовано першу дитячу команду «Колосок»/»Спартак» , яка неодноразово ставала переможцем і призером ЧУ, Різдвяного турніру серед юнаків, її гравці складали основу молодіжної збірної України, яка стала срібним призером малої молодіжної першості Європи. Кілька його вихованців заявили про себе на високому рівні.
Зокрема Артем ФАРЕНЮК у складі збірної України став бронзовим призером чемпіонату світу, Євген ЗМИСЛЯ – воротар збірної Білорусії виступав у футзальній «Лізі чемпіонів», Дмитро БОГАЧОВ впродовж кількох сезонів успішно виступав за ПФК «Суми» в ЧУ, ще кілька гравців успішно грали на аматорському рівні.
На жаль, Дмитро помер від важкого поранення після виконання бойового завдання.
Андрій ПУНЬКО: Універсал
5 вересня один із знакових гравців «Сумигазу», який впродовж кількох сезонів виступав у вищоліговому чемпіонаті України з футзалу, вихованець конотопської ДЮСШ відзначає свій 42-й День народження. Наразі він служить в ЗСУ, але за можливості виходить на поле у складі «Віталії» з Чернечої Слободи – учасниці обласних перегонів з футболу.
ФОТО з АРХІВУ.
2010 р. Андрій ПУНЬКО – гравець «Факела» ( у верхньому ряду – третій ліворуч).
СПЕРШУ у Андрія був футзал.
Згадує Олександр ЄЛШАНСЬКИЙ – директор обласного ФК «Колос»,який кілька років опікувався сумською командою майстрів:
– Обслуговуючи матч юнацьких команд у Конотопі, звернув увагу на трьох гравців, які помітно виділялися своєю грою і вправним володінням м’яча. Це був дует Андрій ПУНЬКО , Едуард ОЖОГ і Юрій ВАЩЕНКО. Їх відразу запросили до «Сумигазу». На диво, новачки швидко , як кажуть, вписалися у вищоліговий формат і стали головним дійовими особами на майданчику.
Андрій був універсальним гравцем. Він вправно діяв у відборі м’ячів, завдавав чимало клопоту суперникам, адже завдяки зросту, був нашим «стовпом». Після його скидів партнери часто забивали голи. Сезони, проведені Андрієм у «Сумигазі», були, як на мене, чи не найкращими у його кар’єрі.
Згадує друг Андрія, тренер «Віталії» Едуард ОЖОГ: – З Андрієм дружимо вже майже 30 років. В школі вчилися в одному спортивному класі, потім у споршколі, кілька сезонів разом грали у “Сумигазі». Скажу так: Андрій хороший друг і класний футболіст. Він завдавав чимало клопоту захисникам, адже з його 187 сантиметрами зросту суперникам було важко боротися на «другому» поверсі. А ще – відмінно грав головою і мав потужний удар. У багатьох матчах я забивав після його вправних передач. Жаль, тільки, що «Сумигаз» швидко зійшов з футзальної орбіти і нам довелося продовжувати свою кар’єру в інших командах.
МАТЧІ з ІСТОРІЇ.
Сезон 2001/2002 . «МОРЕ» (Іллічівськ) – «СУМИГАЗ» -4:2.
До 38-ї хвилини рахунок був ще нічийним – 2:2. У гостей відзначилися Сергій ТКАЧЕНКО і Дмитро СИДОРЕНКО. І тут суддя досить грамотно вилучив з поля ПУНЬКА і воротаря ХАВРЕНКА. Двох хвилин господарям вистачило, аби забити ще два м’ячі.
2003/2004. «СУМИГАЗ» – «УНІВЕР-ЛОКО» (Харків) – 5:6.
Сумчани першими забили гол. Це Андрій ПУНЬКО метрів із 7-и по діагоналі точним ударом відправив м’яч у верхній кут воріт. Після -1:1 гра у сумчан швидко розладналася. І коли стало-1:4, вони опустили руки.
«СУМИГАЗ» – «БУДІВЕЛ» (Дніпропетровськ) – 6:3 (2:0).
Склад «СУМИГАЗУ»: Хавренко, Ткаченко, Ващенко, Коваленко, ПУНЬКО, Ожог,Шовкопляс, Сидоренко, Лебедь, Острога, Ворожбіт.
Голи у сумчан забили: Ващенко (11), Коваленко (16), ПУНЬКО (29), Лебедь (30), Сидоренко (33, 39).
Андрій ще кілька сезонів пограв за «СумДУ» і «Кардинал –Рівне». На професіональному рівні провів 182 матчі, в яких забив 20 м»ячів.
Потім переключився на футбол. Грав у чемпіонаті області за «Харчовик» з Попівки і «Факел» з Дружби.
Розповідає екс-тренер дружбівської команди Микола КОРЖ:
– Андрій добре володів дриблінгом. Міг на невеликому клаптику поля обвести кількох суперників, а потім на швидкості довести атаку до взяття воріт.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат області 2010 р. Перша група. «ФАКЕЛ» – «НАДІЯ» (Тростянець) – 4:1. Стадіон «Дружба». 9 ховтня.
Склад «ФАКЕЛА»: Рудневський, Комаров (Мудрик,80), Безродний, Бублик, Сілак (Молчанов, 78), Бондаренко, Линник (Звонков, 86), Завгородній, Ступаченко (Попов, 46), Іванченко. ПУНЬКО.
Голи у «Факеоа»: ПУНЬКО (4, 77, 86), Іванченко (18).
Це була заключна гра чемпіонату. Вже в дебюті після неузгодженої гри захисників і воротаря Андрій ПУНЬКО вправно скористався їхньою помилкою. Після чергової атаки молодий Віталій СІЛАК віддав пас на хід ПУНЬКУ і Андрій закотив м’яч у ворота. А згодом він оформив «хет-трик», закріпивши перемогу команди.
«Факел» посів 4-е місце, поступившись одним очком конотопському «Шахтарю» і «СНАУ-Автолюксу» із Сум.
Того сезону Андрій став кращим бомбардиром команди, забивши 11 голів у 14 зустрічах. Відзначився ще «хет-триком» у матчі із глухівським «Спартаком» (6:1), «дуплетом» «вистрілив» у поєдинку «СНАУ-Автолюксом» (3:1).
Після «Факела» Андрій повернувся у футзал, став грати в аматорському чемпіонаті Києва. Приміром, за «Агромат» відіграв 72 матчі і забив 25 голів. Продовжив виступати за «Віталію», ставши у її складі срібним призером і кращим гравцем чемпіонату Конотопського району з футзалу.
Андрій ГОНЧАРОВ: А міг стати чемпіоном…
Вихованець тренера ДЮСШ «Фрунзенець» Володимира ЛАВРИКА швидко заявив про себе у футзалі, коли став виступати за студентську команду СумДУ у чемпіонаті України . Виділявся своєю грою і в інших колективах, де продовжував кар’єру, – в «ЛуТК»-2, «Єнакієвці», «ІнБеві-НПУ».
7 вересня один з найкращих бомбардирів цих команд відзначає свій День народження. Йому виповнюється 42 роки.
ФОТО з АРХІВУ.
2009 р. Андрій ГОНЧАРОВ (у нижньому ряду – другий праворуч) у складі «Факела».
ВБОЛІВАЛЬНИКИ, впевнений, пам’ятають і гру цього високого на зріст гравця, і його голи. Як, приміром, у драматичному матчі у 2007 році з «Єнакієвцем», в якому підсумок протистояння було вирішено менш, ніж за 3-и хвилини до фінального свистка. На 44 секунді гості відкрили рахунок. Андрій його швидко зрівняв, а наприкінці зустрічі розпочалися гойдалки. За 2 хвилини 41 секунду до її завершення Микола ЛЕБДЬ ударом зльоту надсилає м’яч у «дев’ятку» -2:1. За 1.57 – 2:2, за 1.25- Євген ПЕТРАКОВ – 3:2, за 44 секунди – 3:3, а за 6 секунд (!?) до свистка – 3:4.
Як тут не згадати зустріч з «Києвом-Універом» (3:2). Вже на 13 секунді Микола ЛЕБЕДЬ забив гол. Після перерви гості відгралися, але Андрій ПУНЬКО відразу виводить сумчан вперед – 2:1. З «дабл-пенальті» Андрій ГОНЧАРОВ збільшує перевагу, однак за 26 секунд до фінального свистка гості скорочують рахунок до мінімуму. Свою перевагу господарі зберегли.
За підсумками сезону 2001/2002 Андрій увійшов до списку кращих снайперів, забивши більше 20 м’ячів. Тренер команди Сергій ПЄСОЦЬКИЙ поряд з іншими більш досвідченими гравцями команди, виділив ГОНЧАРОВА. Він був серед гравців, які дебютного сезону в чемпіонаті України серед ВНЗ стали володарями золотих нагород.
На жаль, Андрій рано залишив футзал, хоча міг пограти ще не один сезон. В його доробку 153 матчі і 87 забитих м’ячів.
Добре заявив себе Андрій, виступаючи кілька років за «Факел» (Дружба) в чемпіонаті області з футболу.
Згадує екс-тренер команди Микола КОРЖ:
– Андрій відмінно грав головою, скидаючи м’ячі партнерам. Міг зробити довгу передачу на 30-40 метрів, виводячи колег на зручні ударні позиції. Був універсальним гравцем, успішно працював, як у захисті, так і в нападі. Став автором 450 м’яча «Факела» в обласних змаганнях, увійшов до Клубу кращих бомбардирів команди (26 голів).
МАТЧІ з ІСТОРІЇ.
2004 р. Перша група. «СПАРТАК-ГОРОБИНА-2» (Суми) – «ФАКЕЛ» – 2:2. Стадіон ЧРЗ. 19 травня.
Склад «ФАКЕЛА»: Свергунов, Комаров, ГОНЧАРОВ, Сопітько, Рябухін, Ільїн, Бруяко, Захарченко (Кравченко, 24), Кабанов, О.О Шрамченко ( у команді грали троє Шрамченків), Грищенко.
Голи у гостей: ГОНЧАРОВ (32 – з пенальті, 64).
2010 р. «РОМНИ-Інвест» – «ФАКЕЛ» – 0:1.Перша група. 11 вересня. Після стартового натиску роменчан ініціатива перейшла до гостей, які створили кілька моментів біля воріт суперників. На 13-й хвилині красивий гол забив Андрій ГОНЧАРОВ, Підхопивши м’яч у центрі поля, прокинув його собі на хід і невідпорним ударом метрів із 40-а надіслав його у «дев’ятку».
ФК «КРОЛЕВЕЦЬ» – «ФАКЕЛ» – 1:2. Перша група. 25 вересня. Не дивлячись на турнірні невдачі господарів (вони перебували на останньому місці), гра вийшла напруженою і бойовою. Долю матчу вирішили два влучні удари Андрія з пенальті, які він реалізував на 42 і 77 хвилинах. Супернику вдалося «розмочити» рахунок, але відігратися вони не змогли.
Цього року «Факел» посів 4 – е місце, поступившись одним очком конотопському «Шахтарю» і «СНАУ-Автолюксу», які стали призерами чемпіонату.
За «Факел» Андрій ГОНЧАРОВ провів 46 мачтів, забивши 26 м’ячів. Він залишив команду, яка наступного року вперше підкорила чемпіонську вершину.
«ФутТайм» вдячний ветерану дружбіського футболу Миколі КОРЖУ за надану інформації і фото про Андрія ПУНЬКА і Андрія ГОНЧАРОВА.
Сергій СТРАШНЕНКО:
Були шанси зіграти в «Динамо», «Чорноморці» , «Дніпрі» і «Зорі»
Він з когорти перших вихованців сумського футболу, який свого часу прославив наш край, виступаючи за командах усіх ліг чемпіонату СРСР. В активі – матчі за молодіжну збірну Радянського Союзу на європейській першості, виступи у складі збірної УРСР, яка була сформована на базі Другої ліги (тоді він був гравцем сумського «Фрунзенця»). У Сумах він розпочинав свою кар’єру і через 25 років завершив її у рідному місті.
Сергію Васильовичу, якому 8 вересня виповнюється вже 72 роки, на професіональному рівні провів 512 матчів. За успішний виступ у розіграші Кубка СРСР став майстром спорту СРСР. А ще – був володарем Кубка України, який розігрували команди Другої ліги союзного чемпіонату (у фіналі за підсумками двох зустрічей «Полісся», в якому грав наш земляк , обіграло охтирський «Нафтовик»), а також Кубків Дружби і «Кримського проліска» .
Із інтерв’ю Сергія СТРАШНЕНКА
Перший футбольний матч. – Ніколи його не забуду. Батько взяв мене на футбол, коли мені було 6 років. То був поєдинок аматорських команд. Мене настільки вразив один з воротарів, що я дуже захотів спробувати себе саме у воротах. Через кілька років я записався у групу підготовки при сумському «Спартаку». А у 9-му класі мене запросили у збірну області серед школярів. На турнірі у Львові я зрозумів, що хочу стати футболістом.
Мріяв про «Динамо». Тому взявся вступати до Київського інфізу. Шлях до мрії перервав диктант з української мови. Іспит я не склав. Через рік екзамени здав успішно, але знову не пройшов. Впевнений, мене навмисне завалили. Перетинався там з хлопцями з Кавказу. Вони навіть російською говорили погано. А як диктант написати? Або інший випадок – здаємо плавання. Хлопчина ледве пливе і у нього «п’ятірка». Його беруть, а я за бортом.
У 1972-у році запрошували в «Динамо». На один із наших матчів приїхав селекціонер Анатолій СУЧКОВ. Відрекомендувався: «Я від Валерія Лобановського». Через два роки вже говорив із самим Валерієм Васильовичем. Та я не бачив себе у Києві. Можливо, не зовсім правильно було відмовлятися, але на той момент я більше не хотів грати у Києві. Мав ще запрошення від «Чорноморця», «Дніпра і «Зорі», але з різних причин довелося відмовитися.
Серьога, привіт!. У 1979 році гравці «Пахтакора» загинули в авікатастрофі. Я поїхав до Ташкента. Нас було четверо українців. З Ігорем СЕМЕНКОМ товаришував і він допомагав мені не забувати українську мову. Хоча той же грузин Манучар МАЧАЇДЗЕ полюбляв вітатися зі мною українською: «Серьога, привіт!». Я у відповідь: «Ману, привіт!».
Прохання першого виконали. Оновлену команду запросив до себе на зустріч перший секретар ЦК КП Узбекистану Шараф РАШИДОВ. Ми подарували йому м’яч з автографами, а він нас попросив про одне: «Будь ласка, зробіть так, щоб у пам’ять про загиблих «Пахтакор» фінішував не нижче 9-го місця. Можете виступити не гірше?” Завдання ми виконали і завершили сезон не нижче, ніж йшла команда до нашого приїзду. Ніхто з нових гравців ніколи не дозволяв собі байдужості на полі.
«Динамівцям» двічі програли. У Києві поступилися -3:4, бо мали віддати два очки, про що домовилися представники команд. Нам заплатили преміальні ще до гри – по 250 рублів, усе офіційно. Щоправда, почалося все не за сценарієм – НЕЧАЄВ на старті матчу ледве не з центра поля забив. Туман завадив Юрі РОМЕНСЬКОМУ зреагувати на удар. Довелося і нам пропускати – тут цирк розпочався. БЛОХІН врешті зрівняв рахунок. Незабаром ми знову спонтанно забили, хоча я про це дізнався тільки з рахунку на табло. Туман стояв такий, що протилежних воріт не бачив. Врешті-решт завершилося все, як і планували – перемогою «Динамо».
А наступного року програли вдома. Рахунок 0:0, стадіон забитий, граємо непогано. До кінця хвилин 15, по моїх воротах пробиває Анатолій КОНЬКОВ. Думаю собі: «Треба ефектно і красиво відбити». Кинувся в кут, м’яч нібито впіймав, але він під моєю рукою пролетів. Я не одразу зрозумів, що трапилося. Почув гул трибун і навіть подумав, що глядачі так захоплено відреагували на мій сейв. Якби ж то – м’яч закотився за лінію. До честі вболівальників та моїх партнерів – ніхто мені кривого слова не сказав. А через мене уся команда втратила преміальні. Зате через кілька днів ми проводили ще одну “міжпланетну гру” проти «Кайрата».
Овації після матчу. Це було справжнє дербі. Граємо в Алма-Аті, у другому таймі хтось із казахів б’є у «дев’ятку». Я жартував потім – витягнув той м»яч, бо нігті не постриг перед грою. «Кайрат» розігрує кутовий, ми забираємо м’яч, вибігаємо в контратаку і Андрій ЯКУБИК забиває переможний гол. Після матчу хлопці влаштували мені овації.
Роки роботи з ФОМЕНКОМ. До Сум я повернувся у 1991-у році. «Автомобіліст» дебютував у Другій лізі чемпіонату СРСР. Відбір не був легким – Михайло Іванович переглядав 9 воротарів одночасно. Не дуже мене шкодував, не зважав на мій вік. Тому я хотів продемонструвати, що грав у команді не за минулі заслуги. Залишив мене та ще одного молодого хлопця. ФОМЕНКО порадив вчасно піти із футболу, за що я йому вдячний.
Турнір Сергія СТРАШНЕНКА. Вже майже чверть століття проводиться розіграш Кубка. Ініціатором його проведення став Валерій ГАЛУШКО, з яким разом займалися футболом. Переконався турнір дарує радість вболівальникам і сприяє популяризації футболу на Сумщині.
Знай наших!
Дебютний гол Миколи БУЖИНА,
а Денис ІГНАТЕНКО продовжує гріти лавку запасних
Відкрив лік своїм забитим м’ячам у Прем’єр-лізі чемпіонату України вихованець ФЦ «Барса» Микола БУЖИН, який грає за СК «Полтава».
ВІН «розмочив» рахунок у матчі із «Зорею», в якому полтавчани зазнали поразки . Євген СТРЕЛЬЦОВ з лівого флангу віддав передачу під забігання ВІВДИЧА і той пробив по воротах. Голкіпер відбив м’яч перед собою, а першим на добиванні опинився Микола — 1:4.
«Оболонь» із Сергієм СУХАНОВИМ поступилася «Кривбасу» на його полі -1:2. Наш земляк відіграв перший тайм.
Решта команд, в яких виступають вихованці сумського футболу, здобули перемоги. «Металіст-1925» був сильнішим за «Рух» – 2:1. Дениса АНТЮХА у заявці не було.
«Верес» у гостях змусив капітулювати «ЛНЗ»- 0:2. Владислав ШАРАЙ провів на полі 78 хвилин. «Динамо», яке зазнало фаско у Європі, намагається реабілітуватися вдома. Кияни обіграли «Полісся» – 4:1. Денис ІГНАТЕНКО був третім воротарем у заявці. Доводиться вкотре дивуватися з дебільної політики керівництва клубу і команди – чому вони не дають грати Денису. Другий сезон він гріє лавку запасних. Ось так у «Динамо» «дають шанси» гравцям заявити про себе.
ЯНА КАЛІНІНА феєрить і «Ворскла» грає далі
Хороший старт взяли дівчата полтавської «Ворскли» у Другому раунді кваліфікації жіночої Ліги чемпіонів. У складі нашої команди, нагадаємо, грають охтирчанка Яна КАЛІНІНА і сумчанка Катерина САМСОН.
На знімку: Яна КАЛІНІНА (у верхньому ряду – перша ліворуч) і Катерина САМСОН (третя ліворуч).
СПОЧАТКУ «ворсклянки» впевнено обіграли «Ланчхуті» з Гурії (Грузія) – 5:0. Яна відзначилася трьома влучними ударами, а Катерина зберегла ворота «сухими». Не встояла перед натиском полтавчанок і «Гіндра» з Литви – 2:0. Один гол забила Яна КАЛІНІНА, А Катерина знову втримала ворота на «замку».
Наступним суперником полтавчанок буде бельгійська команда «Ауд-Геверле Левен». Суперниці зіграють 11 і 18 вересня.
Двома поразками відзначили свій виступ футболістки харківського «Металіста-1925», в якому грає білопільчанка Анастасія ДРУЖЧЕНКО. Українки поступилися «Гіаммарбю» зі Швеції- 4:5 і «ПСВ» з Нідерландів – 0:2. Анастасія була у запасі. На цьому євро сезон для харків’янок завершився.
Чемпіонаи ААФУ
П’ятий старт «Нафтовика»і ювілейний матч
Розпочався чемпіонат України серед аматорських команд. Змагання пройдуть у двох групах за участю 20 команд.
ВП»ЯТЕ стартували футболісти охтирського «Нафтовика», які грають у 2-й групі. Їхніми суперниками будуть 3-и команди з Полтавської, 2-і – з Вінницької, по одній – з Кіровоградської і Харківської областей, а також (по одній) з Одеси і Черкас.
Стартували охтирчани невдало, поступившись вдома «Стандарту» з Нових Санжар, що на Полтавщині, -1:2.
До речі, у заявці гостей…47-річний (!!!!) Віталій ПОСТРАНСЬКИЙ.
Склад «Нафтовика»: Клименко, Пархоменко, .Гончаренко (Черепанський, 68); .Нелін, А.Масло, Кісіль Є.Масло, .Кобцов, .Мигаль (.Васильєв, 63); .Барсуков (Коритник, 65); .Русін, .Мирошниченко. Головний тренер: В. Бала.
Матч для охтирчан починався оптимістично . На 7-й хвилині просту атаку влучним ударом завершив Андрій НЕЛІН. М’яч влучив у кут – 1:0.
Досвідчений склад гостей до перерви відігрався. Анатолій КЛЮС влучно пробив низом у дальній кут. Відразу після перерви гості розіграли кутовий і Максим БІЛОУС замкнув передачу на дальній боковій стійці воріт ударом голови.
Цьогорічний склад «Нафтовика» зазнав суттєвих, який залишило відразу 11 виконавців. А новобранцям, щоб зігратися, потрібен час. Тож – зачекаємо.
Матч зі «Стандартом» став для «Нафтовика» ювілейним, 60-м. В активі – 29 перемог, 9 – нічиїх і 22 поразки за різниці м’ячів 78-76.
Наступний матч охтирчани проведуть аж 15 листопада з «Олімпією» із Савинців на її полі. У стартовому матчі «олімпійці» поступилися у Лозовій «Авангарду» – 2:4.
Ч/О-2025
Результативний старт плей-офф
Хвацько і результативно розпочали команди плей-офф, особливо ті, які провалили відбірковий етап. У 4-х зустрічах суперники наколотили 20 м’ячів.
ПРИЄМНО здивували футболісти СК «Конотоп», які обіграли «Україну» – лідера обласних перегонів на його полі. Перемогу приніс влучний удар Назарія ГУРБИ. А чи вистачить його для виходу до півфіналу – покаже повторна зустріч суперників. Практично забезпечили собі прохід далі «Аграрник-Авангард», северинівський і шосткинський «Колоси», які здобули впевнені вікторії.
Хто міг подумати що «Аграрник-Авангард» розгромить «Віталію» з рекордним рахунком! На перерву суперники пішли з рахунком 1:0 (гол білопільці забили з пенальті). Після відпочинку у гостей стався збій у грі і вони почали пропускати. Провальними стали 4 хвилини останньої десятихвилинки, коли номінальні господарі додали ще 3 м’ячі. «Дуплетами» у другому таймі вистрілили два Владислави – СЄРОВ і МАРТИНЕНКО.
7 м’ячів було забито і в матчі «Велетень» – «Колос» (Северинівка). Тут вольові -5:2 на користь гостей. Після першого тайму було вже 1:3. Двічі відзначився Артем ГАЛЕТА. Господарі скоротили відставання, але Єгор КОСТЕНКО і Антон ГУСАК довершили розгром суперника.
Підтвердили серйозність своїх намірів і футболісти шосткинського «Колоса», які зробили хороший запас міцності з «Нафтовиком» – 4:1. Всі голи забили господарі. Двічі це зробив Максим ЗАВГОРОДНІЙ. А допоміг «розмочити» гостям рахунок Антон ВОЛОШИН.
НА ФОТО:
Хороший настрій у футболістів «Колоса» з Шостки після вікторії над «Нафтовиком».
Немає сумніву, що «Аграрник-Авангард» і два «Колоси» вже здобули путівки до півфіналу, хоча їм доведеться 6 вересня провести матчі-відповіді. А ось конотопцям буде нелегко втримати свою мінімальну перевагу, знаючи як «Україна» грає в гостях. Тим більше – для них це буде неабияким стимулом реваншуватися за домашню невдачу.
6 вересня суперники зіграють матчі- відповіді.
У спорі бомбардирів попереду Андрій ДРОГА з «Віталії» – 7 м’ячів. По 6 забили Максим ЗЕНЧЕНКО і Максим ЗАВГОРОДНІЙ (обоє – «Колос» Ш.), 5 – у Максима ГОЛОЛОБОВА («Велетень»).