Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

“ФутТайм” від Григорія М.Реви.

«ФутТайм від Григорія М.РЕВИ». Випуск 218.

 

                   У випуску: 

— Хто народився у  листопаді.

 —У ветеранів – Дні народження.

 —У Сумах  вшанували  пам’ять  Миколи АБРАМОВА.

 — Кубок УРСР: Фінальні матчі «Нафтовика». 

 

Календар   

У листопаді народилися

 

2 листопада 1976 р.  – Анатолій БОЙКО.

2 листопада 1985 р. –  Максим МАЛЮТА

2 листопада 1986 р. – Олександр СМОЛІНСЬКИЙ.

3 листопада 1974 р. – Олександр БОЛОТОВ,

3 листопада  1978 р. – Роман ТЕТЯВКІН.

4 листопада 1974 р. – Олег БИЧЕНКО.

4 листопада 1986 р. – Віталій ДЗЮБЕНКО.

4 листопада  1986 р. – Віктор ОНИКІЄНКО.

5 листопада 1986 р. –  Іван МІЛІНТЕНКОВ.

6 листопада 1971 р. –  Андрій БРАГІНЕЦЬ.

6 листопада  1986 . – Анвар МУШКОВ.

7 листопада 1970 р. – Віталій ПУГАЧ.

8 листопада 1964 р. –  Валерій ТКАЧ.

8 листопада 1978 р. – Олександр СИМОНОВ.

9 листопада 1948 р. – Сергій БОНДАРЕНКО.

9 листопада  1989 р.- Олександр ДОРОШЕНКО.

9 листопада  1991 р. – Владислав КАНІВЕЦЬ.

9 листопада 1992 р. – Артем ФАРЕНЮК.

10 листопада 1969 р. – Едуард ПАЛЯНИЯ,

11 листопада 1053 р. – Микола ТИЛІПКО.

11 листопада 1984 р. – Віталій ПРАСОЛ.

11 листопада 1985 р .-  Олександр СТРИБАК.

12 листопада 1935 р. –  Костянтин ЗІНОВЬЄВ.

   Курсивом виділено ювілейні Дні народження гравців.

 

                       

ФОТО з АРХІВУ.

      Він став автором першого історичного м’яча сумського «Авангарда», який  65 років тому  дебютував у класі «Б» чемпіонату СРСР.  Його  Костянтин  ЗІНОВЬЄВ  забив 3 квітня 1960 року у Сімферополі місцевому «Авангарду». Тоді сумчани виграли – 2:1.  На знімку: одне з останніх інтерв’ю патріарха сумського футболу.

 

12 листопада 1952 р. –  Ігор ТЕРНОВИЙ.

12 листопада 1972 р. – Вадим ГОЛЬДІН.

12 листопада 1985 р. – Сергій ПРОВОЗЬОН.

12 листопада 1993 р. –  Дмитро  БУРЕНІН.

13 листопада 1981 р. – Роман КАРАКЕВИЧ.

14 листопада 1994 р. – Яна КАЛІНІНА.

15 листопада 1972 р. – Руслан КОМАРОВ.

16 листопада 1984 р. – Олександр ЩЕРБАНЬ.

16 листопада 1990 р. – Андрій АНЦИБОР.

17 листопада 1954 р. –  Микола КРУЖКО.

17 листопада 1954 р. – Віктор ЧИПІЖНИЙ.

17 листопада 1991 р. – Денис МАЗНИЙ.

18 листопада 1986 р.-  Дмитро ШЛИК.

19 листопада 1983 р. – Андрій БЛАГУШ.

20 листопада 1988 р.- Валерій ШЕПЕЛЬ.

21 листопада 1989 р. – Андрій ЯКУШОВ.

22 листопада  1970 р. –  Володимир ЛЮТЕНКО.

22 листопада -1993 р. – Богдан КРАВЧЕНКО.

26 листопада 1982 р. – Сергій БОНДАРЕНКО.

29 листопада 1983 р. –  Сергій ЗИКУНОВ.

29 листопада 1998 р. – Вячеслав ГОНЧАРЕНКО.

30 листопада  1993 р. – Максим ГОЛОЛОБОВ.

 

Вітання

Сергій ОСАДЧИЙ:  У доробку дві «П”ятірки».

 

         30  жовтня вихованець сумського футболу  відзначає свій ювілейний, 55-й День народження. На професіональному рівні  відіграв  17 років, з них 10 –  на вищому рівні у чемпіонатах трьох країн.  А всього на його рахунку  397 матчів і  23 забиті м’ячі.

 

 

  ФОТО з АРХІВУ. Сергій ОСАДЧИЙ   у матчі за “Електрон».

 

ШЛЯХ у великий футбол  вихованець тренера   сумської СДЮШОР  «Зміна»  Миколи АБРАМОВА розпочинав в аматорських командах  обласного центру –  «Хіміку», «Фрунзенці» і «Будівельнику».  Уже тоді на  високого  з хорошою швидкістю гравця  не могли не звернути увагу тренери команд вищого рівня. Після «Явора» і «Агротехсервіса»,  який ледве тримався на плаву,  Сергій подався спочатку  до Росії, а потім до Чехії.  Не пізнавши тут  футбольного щастя, повернувся  додому.

Схоже, добре  заявив про себе , бо  після «Явора» його відразу запросили до вищолігового донецького «Металурга». Дебютував  24 липня 1999 року у матчі з ЦСКА (0:0). За  два сезони провів 51 матч і відзначився 4 влучними ударами.   Затим було першолігове «срібло» «Металіста»  і два сезони виступів  разом з командою  на найвищому рівні. Сергій увійшов до рейтингу  «Кращі гравці «Металіста». На жаль,  у 2003 році після відпусток тренери  відмовилися від послуг 5  досвідчених гравців. Серед них був і Сергій.  У 32 роки поїхав до Казахстану, де виступав впродовж  4 років  на найвищому рівні у  чотирьох командах,  поповнивши  свій доробок  ще 105 матчами і 4 голами.

З усіх гравців  Сергій вирізнявся вмінням  вкидати  м’яч з бокової лінії. Він долітав  аж до 11-метрової позначки. Це вводило суперників в оману, а партнери  в кількох епізодах  надсилали його у ворота суперників.

Загалом  за команди України  Сергій провів 269 поєдинків і забив 17 м’ячів. З них   половина – за «Явір»,  «Агротехсервіс» і «Електрон».

По завершення виступів на професіональному рівні  Сергій ще  10 років продовжив себе у футболі як гравець і тренер аматорських  команд, які впевнено виступали у  чемпіонаті Харківської області.  У їх складі  5 разів ставав чемпіоном і призером змагань. Працював також тренером  в Академії футболу «Металіста».

Стежкою  ОСАДЧОГО-старшого  пішов у його  син Ян, який свого часу виступав у першоліговому липоводолинському «Альянсі».

 

      МАТЧ з ІСТОРІЇ. 

     Чемпіонат України. Вища ліга. 1999 – 2000.  «МЕТАЛУРГ» (Донецьк) – «ПРИКАРПАТТЯ» (Івано – Франківськ) – 4:1. 20 червня  2000.р.  Стадіон 125-річчя ДМЗ. 2000 глядачів.                                                                                                   

      «МЕТАЛУРГ»: Кураєв, Завьялов, Дорохов, Коваль, ОСАДЧИЙ, Коваленко, Пьятенко  (Леонов, 46), Шищенко, Воскобойник, Дранов  (Кріпак, 80), Пилипчук  (Минтенко, 75). Тренер: С.Альтман .
«ПРИКАРПАТТЯ»: Полищук, Зуєнко, Криль (Козир, 46), Грегуль, Семчук, Гончар, Матвіїв, Співак, Ковалюк, Городов, Ковальчук (Іричук, 46).Тренер: С.Морозов.
       Голи:  Дранов (1, 38, 69 – з пенальті),  ОСАДЧИЙ  (31, з пенальті), Козир (80).

Попередження: Дранов (33), Пилипчук  (52), Мінтенко (86) – Криль  (17), Семчук (31), Гончар (63), Зуєнко  (64).

 

 Олександр БОЛОТОВ:  Олександр  – син Олександра Івановича

 

       Цьогоріч вихованці двох вікових  категорій  вперше в історії Конотопської ДЮСШ успішно виступили у чемпіонаті ДЮФЛ України,  вийшовши до «Фіналу чотирьох».  Тренером юнаків 2010 року народження був  Олександр. Він один з найкращих дитячих тренерів, учні якого  в останні роки заявили про себе на обласному і всеукраїнському рівнях.

    3 листопада у  Олександра День народження.  Йому виповнюється 51 рік.

 

-ОЛЕКСАНДР – син  відомого у минулому гравця роменського «Електрона» Олександра БОЛОТОВА, який своєю змістовною грою завдавав чимало клопоту суперникам, – згадує ветеран конотопського футболу Микола ТИГІПКО. –  Приємно, що  батьківські гени  передалися і його сину Олександру, який  вирізнявся своєю вправною і класною грою  у різних командах.  Жаль, тільки, що  через травму  він не зміг себе сповна реалізувати. 10 років  був лідером  нашого «Шахтаря», успішним його тренером. Наразі він продуктивно працює  з дітьми.

 

    Олександр БОЛОТОВ зі своїми вихованцями, з яким  цьогоріч  вийшов до «Фіналу чотирьох»  першолігового чемпіонату ДЮФЛ України.

 

. З Олександром –молодшим я  познайомився, коли  йому було .. 2 рочки. Тоді Олександр Іванович працював у нашій школі вчителем фізкультури.  Приходив на роботу із сином, бо не було на кого  його залишити вдома. Приносив його у сумці, було видно лише  голівку малюка.  Батько дуже хотів, щоб син став футболістом. В ДЮСШ  тренувався у  Анатолія ДЖУРА, з яким   колись разом грали. Після  першого гарту  в «Електроні», юнака запросили  до  сумського «Автомобіліста». Свій дебют  на професіональному рівні Олександр   відзначив двома забитими м’ячами і надійною  грою в обороні, де виступали  В’ячеслав ХРУСЛОВ  і Олексій ТАРГОНСЬКИЙ.

8 років  тривала його  кар’єра  на професіональному рівні. Пограв  у  всіх лігах . А це – «Нафтовик» (Охтирка), «Явір- Суми», «Фрунзенець –Ліга – 99» (Суми), «Поділля» (Хмельницький) і «Поліграфтехніка» (Олександрія). В ній він провів один матч у Вищій лізі 18 серпня   2002 року.  Його Олександр запам’ятав, бо програли – 1:5 «Арсеналу» на його полі. Було  ще дві  кубкові зустрічі.  Пограти у цій команді на вищому рівні  не склалося.

Повернувшись  додому, він  продовжив   виступати  у сумському  «Спартаку».  У 32 роки  довелося завершити  кар’єру. На це були об’єктивні причини.

– Олександр  мав проблеми зі спиною і грати на повну силу  йому було часом важко,- згадує екс-тренер «Спартака» Валерій БЕРМУДЕС – Таких захисників  були одиниці  у нашій команді за всі роки. Сашко  добре грав головою,  практично всі верхові м’ячі були за ним. Не менш правно  підключався  також до атак і  часто забивав вирішальні голи, як скажімо, у зустрічі з «Кристалом».

Загалом на  професійному рівні наш земляк провів  195 матчів і забив 14 м’ячів.  В  активі  ще 79 аматорських  поєдинків  і 5 голів  У складі «Щахтаря»  став   4-разовим  переможцем   і стільки ж призером   чемпіонату  та  тричі володарем Кубка області.

 

      МАТЧ з ІСТОРІЇ. 

      Чемпіонат області 2011 р.  «СМС» (Ромни) – «ШАХТАР» (Конотоп) -1:1. Стадіон імені В.Окіпного. 250 глядачів.

    «СМС»:  Козаченко, Татьянин,  Ткач, Титаренко,  Кривенко.  Педич, Салівон,  Ткаченко, Луценко (Шестаков, 86),  Анцибор,  Симонов (Мороз, 67).Тренер: О.Кваша.

     «ШАХТАР»: Титов, БОЛОТОВ,  Титар. Корсун, Д.Пацюк, Денченко (Стратієнко, 70),  А.Пацюк, Дяковський,  Калугін, Петраков (Куліш, 82), Пунько). Тренер: С. Смирнов.

Голи: Кривенко (53) , БОЛОТОВ (90).

 

 

Турніри   

Ветерани вшанували  пам’ять  тренера

 

     М’яч у стилі Олександра Прокопенка від  Ярослава МАРЧЕНКА,

     гол-красень  Дмитра  РУДНЯКА

     і «хет-трик» від Сергія ПРОВОЗЬОНА

 

Ці та інші не менш ефектні м’ячі можна було побачити у виконанні ветеранів  футболу під час  традиційного Кубка пам’яті Миколи АБРАМОВА, розіграш якого відбувся напередодні його  79-го  Дня народження.

У кожній з 4-х команд, які змагалися за головний приз, грали  вихованці відомого дитячого тренера. Треба віддати належне всім гравцям, які перебувають у хорошій формі і з м’ячем, як кажуть на «ти». Усі зустрічі відзначалися напругою боротьби до фінального свистка.

     «СЕРЖ»  – «ФОРТУНА» – 4:2.

Номінальні господарі  двічі виходили вперед (Володимир НІКОЛАЄНКО і Володимир ТАНЧИК) і двічі  суперник відігрувався завдяки  влучним ударам Олега БОРДУНОВА. Та коли В”ячеслав ЙОЛКІН , а затим гравець «Фортуни» надіслав м’яч у свої ворота після удару Володимира ТАНЧИКА,  «Серж» здобув путівку до фіналу.

     «ЗіКоНі» – «ПРЕСИНГ-2000» – 3:2.

Досить напружений поєдинок гідних суперників. Більше шансів на перемогу мали  «ПРЕСИНГісти»,  але сповна не змогли скористатися.  Двічі вони  вели в рахунку (Віктор ГОНЧАРЕНКО і Сергій ПРОВОЗЬОН), однак допустилися необов’язкових помилок, яким досвідчені Михайло ОХРІМЕНКО і Дмитро МУРАШКІН  вміло скористалися.  А досвід Дмитра РУДНЯКА  допоміг «ЗіКоНівцям» забити переможний м’яч.

За 30 секунд до фінального свистка  “ПРЕСИНГіст» суперник  отримав нагоду  зрівняти рахунок, однак з «дабл-пенальті»  пробив мимо  воріт.

     МАТЧ за 3-є місце. «ПРЕСИНГ-2000» – «ФОРТУНА» – 7:5.

Суперники забили майже стільки м’ячів, скільки  іх було надіслано у  ворота  в інших зустрічах.

Героями протистояння стали Сергій ПРОВОЗЬОН, який відзначився «хет-триком», і Ярослав  МАРЧЕНКО, у доробку якого  два голи. Один з них він  виконав  у стилі  відомого футболіста Олександра ПРОКОПЕНКА, надіславши м’яч  за адресою  внутрішньою частиною стопи.

Двічі «ПРЕСИНГісти»  були попереду  (Олександр ЄВТУШЕНКО і Максим КАСАТКІН), однак суперник відновлював рівновагу (Олег БОРДУНОВ і Ярослав МАРЧЕНКО).  І навіть  коли стало 5:2 (Ігор УДОВИЧЕНКО, Максим КАСАТКІН і Сергій ПРОВОЗЬОН), «фортунівці» не опустили руки  і скоротили відставання до мінімуму (Ярослав МАРЧЕНКО і Юрій ПАРАЩЕНКО). А допоміг зберегти перемогу Сергій ПРОВОЗЬОН, забивши два м’ячі. На що суперник відповів  одним з пенальті (Віктор КУЗЬМЕНКО).

     ФІНАЛ. «СЕРЖ» – «ЗіКоНі» – 2:1.

Перший тай був за діючим володарем Кубка. Єдиний  красень-гол забив Дмитро РУДНЯК. Зі своєї половини майданчика Михайло ОХРІМЕНКО зробив навісну передачу до  воріт «СЕРЖівців» і Дмитро у стрибку ударом голови змусив м’яч  «приземлитися» за лінією воріт.

Після перерви В’ячеслав ЙОЛКІН змусив суперників розпочати з центра майданчика,  а згодом це зробив s Дмитро НЕЧЕПОРЕНКО. Його гол  став вирішальним і приніс  «Сержу» перемогу і Кубок. Тренер Сергій БАРАННИК не приховував свого задоволення від успіху команди, яка виступала обмеженим складом.

 

 

 

 

   НА ЗНІМКУ: Новоспечені володарі Кубка пам’яті Миколи АБРАМОВА.

 

    Кращих гравців у командах відзначено  пам’ятними призами. 

«СЕРЖ»:  ЙОЛКІН В’ячеслав, НІКОЛЕНКО Володимир і ТАНЧИК Володимир.

«ЗіКоНі»: ОСТРІВНИЙ  Ігор, ОХРІМЕНКО Михайло і РУДНЯК Дмитро.

«ПРЕСИНГ-2000»: ВЕЛЬБОЙ Іван, НАДТОЧІЙ Віталій і ПРОВОЗЬОН Сергій.

«ФОРТУНА»: БОРДУНОВ Олег, ЛАЗАРЄВ Андрій і МАРЧЕНКО Ярослав.

Команди привітали гравця «ЗікоНі» Геннадія КИРЮШКА з  його ювілейним, 55 Днем народження, який він відзначив напередодні турніру.  Перший заступник голови АФСО Альберт МОЛГАМОВ вручив ювіляру Почесну грамоту АФСО і футбольний м’яч.

 

    2 листопада  ветерани зберуться знову, аби розіграти Кубок пам’яті  Костянтина ЗІНОВЬЄВА – екс-гравця сумської команди майстрів  «Авангард»,  який  65 років тому забив перший історичний м’яч  сумчан  у  класі «Б» чемпіонату СРСР.

    12 листопада Костянтину Миколайовичу  –  90 років від Дня його народження.

  

 

Матч з історії   Кубок УРСР-1990: Фінальні матчі «Нафтовика»

35 років тому  футболісти охтирського «Нафтовика» вперше  зіграли фінальні матчі ювілейного, 25-го розіграшу Кубка УРСР.

 

Кубок УРСР серед команд Другої ліги. 1990 р.  Другий фінальний матч.  «ПОЛІССЯ» (Житомир) – «НАФТОВИК» (Охтирка) – 4:0. 28 жовтня. Стадіон імені Ленінського комсомолу. 8600 глядачів.

«ПОЛІССЯ»:  Рутковський (Страшненко, 87),  Ракитинець,  Хруслов (Огородник, 86),  Анненков,  Стрихарчук, Присяжнюк ( Баран, 54),  Лапін,  Желтоносов ( Ілюхін, 85), Талько, Леонов,  Лукашенко ( Соболевський, 86).  Тренер:  В. Стародубов.

«НАФТОВИК»: Прохоров, А. Єрмак, Яїчник, В.Єрмак, Сухарєв,  Фомін,  Попович,  Шуршин,  Сараєв,  Колесник,  Тимченко ( Матвейченко, 46;  Горох, 75). Тренер: В.Душков.

Голи:  Желтоносов (42), Лапін (52), Лукашенко (63, 76).

Попередження: Желтоносов,  Колесник, А.Єрмак,Тимченко.

Вилучення: В.Єрмак.

 

У складі «Полісся» грав вихованець сумського футболу Сергій СТРАШНЕНКО.  Разом з В’ячеславом ХРУСЛОВИМ  перейшли до сумського «Автомобіліста», який у 1991 році дебютував у Другій лізі  чемпіонату СРСР.  В’ячеслав, забивши 13 м’ячів,  став кращим бомбардиром команди. Він увійшов до ТОП-20  кращих  снайперів  ліги.

 

     ПЕРШИЙ МАТЧ.

«НАФТОВИК» – «ПОЛІССЯ» – 3:1.18 жовтня. Стадіон «Нафтовик». 8 000 глядачів. Голи: Леонов (5). Колесник (30, 78)), Попович(35).

За підсумками двох фінальних матчів володарями Кубка УРСР стало «Полісся».

Кращим бомбардиром кубкового турніру став Вадим КОЛЕСНИК, який забив 7 м’ячів.

 

 

       НА ЗНІМКУ:  кращий бомбардир «Нафтовика» -1990 Вадим КОЛЕСНИК.

 

За підсумками  1990 року  Вадим став першим гравцем «Нафтовика», якого було включено др. Списку 22 кращих футболістів УРСР. Того  сезону він  забив 18 м”ячів.

   Кроки команд до фіналу.

«Полісся».

1/4  фіналу. «Полісся» – «Поділля»(Хмельницький) – 4:1, 1:1.

1/2 фіналу. «Полісся» – «Торпедо» (Запоріжжя) –  0:0, 0:0 пен. – 3:1.

Фінал. «Полісся» – «Нафтовик» – 1:3, 4:0.

«Нафтовик».

1/16 6фіналу. «Нафтовик» – «Суднобудівник» (Миколаїв) – 2:0, 1:0.

1/8 фіналу. «Нафтовик» – «Авангард» (Ровно) – 3:4, 2:0.

1/4 фіналу. «Нафтовик» – «Дніпро» (Черкаси) – 5:1, 1:1.

1/2 фіналу. «Нафтовик» – «Десна» (Чернігів) – 3:0, 0:2.

Фінал. «Нафтовик» – «Полісся»  – 3:1, 0:4.