“ФутТайм” від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 228.
У випуску:
— У молодих ветеранів сумського футболу Дні народження.
— Чемпіонат Сум: «Україна» і «Серж» готуються до чемпіонства.
Вітання
Роман ЛУЦЕНКО: «Золотий» глухівчанин
Він – перший вихованець глухівського футболу, хто став майстром спорту України міжнародного класу. Це звання отримав за перемогу студентської збірної України на 24-й літній Всесвітній універсіаді, у складі якої забив м’яч у ворота бразильської команди. 20 січня відзначає свій 41-й День народження.
РОМАН – син Василя ЛУЦЕНКА – відомого глухівського футболіста. За місцеві команди відіграв 16 років, у складі «Сирзаводу», який здобув першу історичну перемогу, став чемпіоном області. Входить до символічної збірної Глухова останнього десятиліття минулого століття.
Тож цілком закономірно, що стежкою батька пішов і син – вихованець тренера місцевої ДЮСШ Сергія РУДЕНКА. Згодом Роман розповідав, що батько приділяв велику увагу його підготовці, змушував працювати через не можу.
Навчався у Київському РУФК, став чемпіоном України серед юнаків. На цьому рівні провів більше 80 матчів і забив 19 м’ячів.
У 19-річному віці пішов у самостійне плавання. Виступи за московські команди не задовольнили амбіції молодого гравця – все обмежилося дублюючим складом (22 матчі – 2 голи).
Роман повернувся в Україну і два роки провів у вінницькій «Ниві» і ФК «Бершадь» (43 -3). У Бершаді у зустрічі з івано-франківським «Спартаком» (3:2) відзначився двома влучними ударами. Там на Романа звернув увагу Семен АЛЬТМАН і запросив його до одеського «Чорноморця», який став бронзовим призером ЧУ. В одному з матчів наш земляк отримав серйозну травму. Після тривалого відновлення довелося залишити команду. Кар’єру продовжив у першоліговому МФК «Миколаїв». Звідси Романа запросили до студентської збірної України на участь у 24-й літній Всесвітній Універсіаді-2007.
Українці впевнено провели турнір. Вигравши усі 5 матчів у студентів Італії, Бразилії, Уругваю і Тайланду – господарів змагань – із загальним рахунком 11:4, вперше стали переможцями студентської світової першості. Усі зустрічі пам’ятні. З бразильцями (4:1) Роман відкрив рахунок, вольова вікторія над уругвайцями і нелегка перемога над таїландцями (по 2:1), протистояння з італійцями, з якими грали перший і фінальний матчі (2:1 і 1:0).
З повідомлення преси. .Після перемоги над італійцями (2:1) підопічні Володимира ЛОЗИНСЬКОГО завдали ще більш болючого удару бразильцям − 4:1.
«Синьо-жовті» повели в рахунку у середині першого тайму, коли мети досяг «постріл» форварда «Миколаєва» Романа ЛУЦЕНКА. Втім ще до перерви південноамериканська команда відігралася. Матч мав всі шанси завершитися нічиєю, коли б не фантастична остання десятихвилинка, під час якої українці примудрилися відзначитися тричі. У переможців відзначилися півзахисник Дмитро ГУНЧЕНКО (двічі) та хавбек Дмитро ПРОНЕВИЧ. З шістьома очками наші хлопці посіли верхній рядок турнірної таблиці групи С.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. 2007 р. УКРАЇНА – БРАЗИЛІЯ – 4:1. 9 серпня.
СКЛАД збірної УКРАЇНИ: Іконніков, Гребинський, Башлай (Бочкур, 67), Монахов, Запоражан, Проневич, Герасим’юк (Войнаровський, 46), Старгородський (Гунченко, 55), Гордя, Шевчук (Ревуцький, 86), ЛУЦЕНКО..
. Голи: ЛУЦЕНКО, 32, Гунченко, 81, 87, Проневич, 90 − Ногейра, 38.
Віталій ПИЛИПЕНКО- президент Всеукраїнської футбольної Асоціації студентів:
-Практично всі матчі проходили в гострій боротьбі. Приміром, у півфіналі проти господарів переможний гол забили за рахунку 1:1 уже в додатковий час, коли всі готувалися до серії пенальті. «Виручив» Андрій ЗАПОРОЖАН. Таїландські гравці такого не чекали – попадали на газон, розуміючи, що нічого виправити уже не можливо.
Цікаво, після того, як хлопцям вручили після фінального матчу золоті медалі, вони піднялися на п’єдестал і без акомпанементу заспівали гімн України. Заспівали настільки натхненно і красиво, що його чув увесь стадіон. Виявилося -після кожної гри футболісти в автобусі вчили слова і репетирували – все для того, аби виконати гімн після фіналу.
За це історичне досягнення гравці отримали звання майстрів спорту України міжнародного класу, а Роман нагороджений ще й орденом «За працю і звитягу».
ФОТО з АРХІВУ.
2007 р. «Золоті» українські студенти після перемоги на Універсіаді. Роман ЛУЦЕНКО у верхньому ряду – шостий ліворуч.
У запорізькому «Металурзі», в якому продовжив грати після успіху на Універсіаді, глухівчанина знову спіткала невдача – він знову травмувався. Після відновлення грав у кіровоградській «Зірці», чернігівській «Десні» і команді городян Миколаєва. Після 13 років виступів на професіональному рівні завершив свою кар’єру. Вона увібрала 190 матчів і 22 забитих м’ячі.
На початку 2015 року Роман повернувся до рідного Глухова і активно включився у футбольне життя, став граючим тренером місцевого «Велетня». Команда швидко заявила про себе в обласних змаганнях. Серед знакових досягнень, зокрема виграш Кубка області -2016 у непереможного на той час роменського «Агробізнеса-ТСК» (1:0). А ще неодноразово ставав переможцем і призером обласних змаганнях.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2010/2011. Перша ліга. «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ЗІРКА» (Кіровоград) – 0:1. Стадіон «Спартак». 11 червня 2011 р. . 4200 глядачів,
«ЧОРНОМОРЕЦЬ»: Паст, Соколенко (Ребенок, 46), Портільо, Ковальчук, Зубейко, Сетті – к (Діденко, 76), Соляник, Політило ( Тащи, 46), Бобко, Цигирлаш, Силантьєв ( Балашов, 75).
«ЗІРКА»: Ситников, Пінчук, Стоян, Смалько –к, Скляр, Скороходов ( Бочкур, 90), Батальський ( Галенко, 83), нБідненко, ЛУЦЕНКО ( Давидов, 77), Ситник ( Рудницький, 58), Порошин (Чорномаз, 76).
Гол: Луценко (27)
Попередження: Смалько (29), Соляник (33), Портільо (56), Ковальчук (77), Скляр (79), Давидов (85).
Цього сезону Роман забив 5 м’ячів. Це найкращий здобуток у його кар’єрі.
Максим СТАДНИК:
Чому Суми без професіональної команди?
На професіональному рівні він дебютував у 16-річному віці за місцевий першоліговий «Спартак». Вступив у гру 28 червня 2001 року у домашньому матчі з городянами Миколаєва (1:2), став втором єдиного м’яча господарів. За свою 20-річну кар’єру на професіональному і аматорському рівнях пограв у командах України, Словаччини і Німеччини. Найбільше відіграв за бориспільський «Борисфен» (85). Тут вдруге забив в одному матчі 2 голи. Вперше це зробив у матчі «Фрунзенця – Ліги-99» з полтавською «Ворсклою-2» (3:2). За свою кар’єру провів майже 400 матчів і забив до сотні голів. Й наразі він у футболі, працюючи дитячим тренером у ФЦ «Барса».
20 січня в одного з найкращих вихованців СДЮШОР «Зміна» День народження . Йому виповнюється 41 рік.
ФОТО з ІСТОРІЇ.
«Агробізнес-ТСК» (Ромни) після чергового успіху. Максим СТАДНИК у нижньому ряду – четвертий праворуч.
ФУТБОЛОМ займатися Максим розпочав у 13 років, але він вдячний тренеру Миколі АБРАМОВУ, що прийняв його до групи і дав можливість не лише показати себе, а й пізнати секрети гри. Виступав у чемпіонаті ДЮФЛ України, а потім взяли у сумський «Спартак».
– Мандраж був неабиякий, боязнь, що зіграю не так, як треба,- згадує Максим. – Брат Дмитро, який, до речі, захопив мене футболом, переживав більше за мене на трибуні. Вийшов на заміну у другому таймі у матчі з командою Миколаєва і через дві хвилини зрівняв рахунок. Але програли – 1:2 і «вилетіли» з Першої ліги.
За словами Миколи АБРАМОВА, Максим мав великий потенціал, але не реалізував його сповна.
-Мабуть, не вистачило характеру,- зізнається він наразі.- Це я зрозумів пізніше, проаналізувавши свої виступи. Треба бути у футболі, як і в житті, трохи зухвалим, пробивним, вміти знаходити спільну мову, не боятися постояти за себе. Цього тоді мені якраз і бракувало.
Після бориспільського «Борисфена» один сезон пограв у командах Ужгорода і Севастополя. Тоді, як і зараз, діяла трансферна квота, згідно якої футболіст не може змінити три клуби впродовж одного сезону. В таку ситуацію тоді і потрапив Максим. А бути без улюбленої гри півроку було для юнака важким випробуванням. Думав навіть «зав’язувати» з футболом. Поїхав до Словаччини, де 5 років пограв за команду міста Спішська Нова Весь. Були переможцями Першої ліги, шостими – у Вищій. Одного сезону став кращим бомбардиром, забивши 15 м’ячів у 29 зустрічах. Пограв також у другій Бундеслізі німецького чемпіонату.
-Спочатку було неймовірно важко,- зізнається Максим.- Ніхто з тобою не панькався, не бігав за тобою, адже це твоя робота, словом, довелося виживати самому. Вчив мову, опановувати все на ходу. І що дивно: у дебютному матчі, як і в Сумах, вийшов на заміну і закріпив перемогу команди – 2:0.
Та найкраще Максиму було вдома, коли почав грати за роменський «Агробізнесі-ТСК», в якому зміг себе реалізувати. Двічі був кращим бомбардиром, за 4 роки з командою виграв більше десятка обласних змагань. Жаль, що так швидко команда зникла.
-Найпам’ятніші матчі і м’ячі, звичайно, перші – Сумах і Словаччині,- говорить Максим.- А також гол, який забив своїм, коли грав за «Борисфені». Тоді ворота земляків захищав Сергій СТРАШНЕНКО. І мені вдалося його, як кажуть, пробити, хоча він відіграв безпомилково.
Через проблеми зі спиною Максиму рано довелося вішати бутси на цвях, бо були проблеми зі спиною. Продовжив грати в аматорських командах області – «Агробізнесі» і «ЛС груп», з якими неодноразово ставав чемпіоном і володарем Кубка області.
Максима, як колишнього гравця, хвилює тема майбутнє сумського футболу. Місту потрібна професіональна команда від А до Я, хороший, чесний і стабільний інвестор на тривалий час, а також відповідна інфраструктура. Хороших гравців і тренерів вистачає. Як мінімум, на «Барсі» треба давно уже мати команду, яка б виступала у чемпіонаті області або у першості України серед аматорів. Де молодь обкатувати, де їм показувати себе? Увага і підтримка буде – буде і команда. Свого часу «Барса» грала у Другій лізі. Невже цю проблему не можна позитивно вирішити? Було б бажання..
Максим зізнається: якби довелося все розпочинати спочатку, почав би раніше займатися футболом, змінив би до нього своє ставлення, був би набагато вимогливішим до себе і професіонально ставився б до всього, що пов’язане з футболом.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. 2014. Кубок області. 1/2 фіналу. Перший матч. «ЛОКОМОТИВ» (Кролевець) – «АГРОБІЗНЕС -ТСК» (Ромни0 – 3:4. 17 травня. Стадіон «Спартак». 300 глядачів.
«ЛОКОМОТИВ»: Мачулін, Бондаренко, Зикунов, Євдокименко, Яловець, Велієв, Кабанов, Ретушняк, Захарченко, Безверхий, Поволоцький. Тренер – С.Щастливий.
«АГРОБІЗНЕС-ТСК»: Бахуринський, Андреєв, Ткач, Кругових, Родіонов, Бриж, Шимко (Зеленський, 70), Лойко, СТАДНИК, Голованов, Анцибол. Тренер – О.Кваша.
Голи: Поволоцький (11), Ретушняк (28, 90+1) – СТАДНИК (38, 81), Анцибор (51 – з пенальті), Голованов (79).
Попередження: Поволоцький (3), Зикунов (51), Бондаренко (70) – Родіонов (45), Бриж (74), Андреєв (80).
Олександр ТКАЧ: Продовжив естафету батька й дядька
Династія ТКАЧІВ добре відома роменським вболівальникам. Впродовж кількох років успішно грали за місцевий «Електрон» брати Олег і Валерій, разом стали чемпіонами і володарями Кубка області та переможцями першості України серед аматорів. З часом їхню естафету продовжив Олександр – син Олега, який заявив про себе в «Агробізнесі-ТСК» – правонаступнику «Електрона». 20 січня в одного з найкращих захисників роменського футболу 41-й День народження.
ОЛЕКСАНДР – вихованець ДЮСШ «Електрон». Тренувався в сумській СДЮШОР «Зміна», донецькому УОР імені Бубки. 20 років тому розпочинав з міні-футболу, потім переключився на футбол. У складі аматорської команди «Хімік» з Розсоші, за яку відіграв 43 матчі, двічі був володарем Кубка Воронежської області.
Повернувшись до Ромен, почав виступати за футзальний «Рятувальник» у ЧУ і футбольний «Агробізнес-ТСК» – в обласних і всеукраїнських змаганнях. 5 років були небувалим злетом команди – на той час одноосібного лідера в області і одного найсильніших серед аматорів в Україні.
Особливо потужно роменчани проводили матчі на всеукраїнському рівні. У чемпіонаті у групі посіли 2-е місце після «Вікторії» із Жовтневого, на жаль, у плей-офф поступилися команді із Львівської області. У кубковому турнірі дійшли до півфіналу, де підсумками двох зустрічей із «Зорею» з Одещини (1:0 і 0:2) зійшли з дистанції.
Надійністю у цих та інших змаганнях відзначалася лінія захисту на чолі з Олександром. Природа наділила юнака високим зростом, хорошими фізичними і бійцівським якостями. Він швидко зрозумів, наскільки важко грати оборонцем, особливо у захисті, де кожна твоя помилка може обернутися для команди катастрофою. А щоб не програти позицію, потрібне розуміння гри, інтуїція, вміння діяти на грані фолу. Він в чомусь нагадував манеру гри Михайла ФОМЕНКА – діяв просто, але надійно. За нагоди не боявся підключатися до атаки, забивав не часто, але його голи були важливими ля команди. Як скажімо, у кубковому поєдинку, в якому наші земляки впевнено перемогли досвідчених городян Нікополя. Олександр своїм влучним ударом допоміг товаришам зламати опір суперників і довести гру до перемоги (3:1).
ФОТО з АРХІВУ.
6.10.2013 р. Після матчу з ветеранами «Динамо». У верхньому ряду посередині Віктор ЛЕОНЕНКО. Олександр ТКАЧ у нижньому ряду – другий праворуч.
З приємністю згадує гравець перемоги над ветеранами київського «Динамо». Правда, здобули її в серії післяматчевих пенальті (4:2), зігравши в основний час – 3:3. А якими переконливими була вікторії над майстрами ПФК «Суми» у півфіналі розіграшу Кубка ФФС та збірною студентів Дакару у товариському матчі (по 4:0), фінальні тріумфи у боротьбі за Кубок області над «Вікторією» (5:1), кролевецьким «Локомотивом» (3:0) і охтирським «Нафтовиком-2» (3:1) та чимало інших зустрічей. Разом з командою по 4 рази вигравав чемпіонат і Суперкубок . тричі – Кубок області, не рахуючи досягнень в інших турнірах.
Не менш впевнено почувався ТКАЧ у футзалі, виступаючи у чемпіонатах України і міста. Як тут не згадати принципові дербі із «СумДУ» у рамках першолігового ЧУ – 9:6 і особливо драматичні – 6:6. Виграючи – 3:0 і 5:2, , на останніх хвилинах поступалися – 5:6, а за лічені секунди до фінального свистка виручив воротар Юрій КОЗАЧЕНКО, врятувавши команду від поразки. Олександр відзначився одним результативним ударом.
В ударі був він і в міським змаганнях. Олександр КВАША склав ТОП-40 бомбардирів з футзалу за останні 28 років. Троє ТКАЧІВ разом наколотили 1490 голів.. В Олександра поки що 249, але він може поліпшити результат. У його батька – 769 м’ячів.
У різні роки гравець входив до списку кращих футболістів і футзалістів Роменщини. Він у складі Символічної збірної області з нагоди 30-річчя незалежності України.
МАТЧІ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 2015/2016.. Перша ліга. «СумДУ» (Суми) – «РЯТУВАЛЬНИК» (Ромни) – 6:6
Голи: Бурдюг (22, 37), Сорока (29), Ігумнов (33 – з пенальті, 36), Зеленський (39) – Анцибор (5, 6, 7), ТКАЧ (29), Колеснік (32), Козаченко (40).
Попередження: Ігумнов (20), Бурдюг (32), Зеленський (32) – Салівон (39).
МАТЧ з ІСТОРІЇ. 2017 р.
Кубок області. ½ фіналу. «АГРОБІЗНЕС-ТСК» (Ромни) – «ВІКТОРІЯ» (Миколаївка) – 4:3. 28 червня. Ромни. СК ім. Окіпного. 1600 глядачів.
«АГРОБІЗНЕС- ТСК»: Козаченко, Пісний, ТКАЧ, Осадчий, Лойко, Велієв, Савченко, Сидоренко (Прокопчук), Гаврась, Стадник (Радченко), Анцибор. Тренер: А. Кліщенко.
«ВІКТОРІЯ»: Зінченко, Петрович, Лубашев, Нелін, Михайлюк, Романенко, Варченко, Ганжа, Середа, Кузьмін (Мисловський), Фальковський (Стрибак). Тренер: А. Радіонов.
Голи: Савченко – два, Сидоренко. Осадчий – Романенко, Мисловський, Варченко.
Турніри
«Серж» – курс на чемпіонство!
Після матчів чергового туру зміцнив своє лідерство у чемпіонаті Сум з футзалу серед ветеранів 55+ «Серж». За розподіл двох призових місць йде боротьба між «Динамо» і «ЗіКоНі».
«ЗіКоНі» – «Серж» 1:3.
Реальну нагоду відкрити рахунок на останніх хвилинах першого тайму втратив «СЕРЖівець» В’ячеслав ЙОЛКІН. Він програв дуель воротарю Геннадію КИРЮШКУ після виходу з ним один на один. Його помилку згодом виправив Ростислав РЕВЕРА. Після цього 13 хвилин «ЗіКоНівці» , як і в попередній зустрічі з аутсайдером», почали грати з п’ятим польовим гравцем. Якщо тоді це спрацювало, то цього разу уникнути поразки не вдалося, хоча Сергій ПАВЛЕНКО зрівняв рахунок (1:1). Швидко Ростислав РЕВЕРА не без «допомоги» захисника забив другий м’яч, а за 30 секунд (!) до фінального свистка В’ячеслав ЙОЛКІН ще раз добився успіху (1:3).
«Динамо» – «ФОРТУНА» – 5:3.
Вольова вікторія «динамівців». У середині першого тайму капітан «фортунівців» Віктор КУЗЬМЕНКО вправно скористався виходом з воротарем, змусивши його капітулювати. А вже за хвилину Віктор КРИЛОВЕЦЬКИЙ вправно замкнув передачу після розіграшу штрафного (1:1). Провальною для «Фортуни» стала 19-а хвилина, коли Віктор КУЗЬМЕНКО надіслав м’яч у власні ворота, а Сергій ПРИХОДЬКО закріпив перевагу «Динамо» (3:1). Відразу після відпочинку Ярослав МАРЧЕНКО пострілом з гострого кута скорочує рахунок до мінімуму. Однак «динамівці» Віктор ПУКАСЬ і Олександр КОРЧЕВСЬКИЙ доводять його до 5:2. Крапку поставив Ярослав МАРЧЕНКО – м’яч влучив у «дев’ятку! 5:3 – третя перемога «Динамо», яке обійшло «Динамо». У них – 11 і 9 очок – відповідно. А перегони впевнено очолює «СЕРЖ» – 17 очок. І щоб йому стати переможцем, у заключних 5 матчах треба набрати 10 очок, за умови, що «динамівці» виграють усі свої 5 матчів (?!).
ГЕРОЇ туру – Ростислав РЕВЕРА і Ярослав МАРЧЕНКО, які забили по 2 м’ячі.
ГОЛИ туру – Ярослав МАРЧЕНКО- надіслав м’яч у «дев’ятку і Віктор КУЗЬМЕНКО – вправно реалізував вихід з воротарем.
У наступному турі зустрічаються «Серж» – «Фортуна» (попередні матчі – 2:4 і 1:7) і «ЗіКоНі» – «Динамо» (3:1 і 3:3).
Чемпіонат 45+. «Деметра» – «Паритет» – 3:3 (3 м’ячі забив Дмитро НЕСИПОРЕНКО, 2 – Олег БОРДУНОВ), «Україна» – «Оріон» -3:3 (по 2 голи на рахунку Анатолія БОЙКА та Івана ВЕЛЬБОЯ). Лідер відігрувався і втратив перші очки. Ситуація після 8 матчів: «Україна -22 очки, «Паритет» -10, «Оріон» -9, «Деметра» -4. Наступний тур: «Оріон» – «Деметра», «Паритет» – «Україна».