“ФутТайм” від Григорія М.Реви”
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 233.
У випуску:
— Матчі і голи Сергія МИРВИ.
— У наших майстрів – Дні народження.
— Старші ветерани розіграли нагороди.
— Дебютні голи Анастасії в «Шахтарі».
Пам’ять
Сергій МИРВА: Трудився на полі у поті чола
У сумській команді майстрів «Фрунзенець», яка виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР, він був помітним гравцем у середній лінії, бо трудився на полі в поті чола. Провів майже 250, в яких забив 5 м’ячів. Днями йому мало б виповнитися 69 років. Але кілька років тому Сергій Федорович пішов із життя..
СЕРГІЙ – вихованець сумського футболу уроки футболу продовжив опановувати у Харківському спортінтернаті. У складі команди цього навчального закладу став переможцем юнацької першості УРСР серед команд майстрів і спортшкіл. Їхніми суперниками у фінальному турніру були ровесники Київського і Львівського спортінтернатів та спортшкіл запорізького Металурга» і ворошиловградської «Зорі». Разом із Сергієм грали Віктор КАПЛУН, Володимир ЛІНКЕ, Сергій БАЛТАЧА та ін. По завершенні навчання до місцевих командах юнака не взяли, тож він з радістю відгукнувся на запрошення тренерів «Фрунзенця».
У 1978 році дебютант став гравцем основного складу. Демонстрував добротну гру, яку підтримували вболівальники.
– Незважаючи на вік, Сергія у команді поважали за відкритість і принциповість, він ніколи не дурив, був з усіма у дружніх відносинах, надійним другом, завжди підтримував молодих гравців, – згадує екс-воротар «Фрунзенця» Сергій КІРІЄВСЬКИЙ. – Мав хорошу технічну підготовку. Я помітив: коли суперник пробивав штрафні удари, Сергій ставав у «стінку» і м’яч обов’язково «знаходив» його….
У 1983 році Сергій забив 3 м’ячі. Відзначився у домашніх матчах із «Десною» ( 3:1) та «Буковиною» (2:1) і виїзному із «Новаторм» (2:2). За словами тренера Анатолія АРХИПОВА, як писала тоді газета «Червоний промінь», «команда, здається, знайшла свою гру, футболісти намагаються грати агресивно, з вогником. Але потрібно докласти максимум зусиль, аби дотримати слова. Напередодні старту вони зобов’язалися вибороти місце, не нижче 12-го».
Але того сезону «Фрунзенець» втратив місце у Другій лізі чемпіонату СРСР.
«Причина не в гравцях. Тренери, яких запрошували із футбольних центрів, так і не змогли створити боєздатний колектив, краще було б підтримувати своїх тренерів, дати їм можливість попрацювати, а не вимагати швидких успіхів, здобутими будь-якими засобами» – писав «ЧП».
За підбором гравців, за словам Сергія КІРІЄВСЬКОГО, команда могла не тільки зберегти «прописку» з лізі, а й бути у «золотій» середині.
Ще кілька років Сергій продовжував грати за аматорський «Фрунзенець», з яким успішно виступав у чемпіонаті та розіграші Кубка області та «Кубка сезону» на приз обласної газети «Червоний промінь».
Стежкою батька пішов і його син Максим. Він подавав великі надії але в Україні не «прописався». Реалізував себе у Польщі, де майже 20 років успішно грав у місцевих командах.
ФОТО з АРХІВУ.
1981 р. Сергій МИРВА у складі «Фрунзенця» на зборах під час підготовки до сезону.
МАТЧІ з ІСТОРІЇ. 1985 р. Чемпіонат області.
«ФРУНЗЕНЦЬ»- «СПАРТАК» (Охтирка) -2:1. На відміну від гостей, сумчан вправно скористалися вигідними моментами. Перемогу їм забезпечили влучні удари Сергія МИРВИ.
«ТРАКТОР» (Лебедин) – «ФРУНЗЕНЕЦЬ» – 0:4. Долю поєдинку практично було вирішено після першого тайму, коли Олександр ЖУРБА (двічі) і Сергій МИРВА довели рахунок до 3:0.
«ФРУНЗЕНЕЦЬ» – СК «КОЛОС» (Глухів) – 1:0. Гості розпочали з центра поля після удару Сергія МИРВИ, котрий надіслав м’яч у ворота після помилки голкіпера.
«КУБОК СЕЗОНУ» на приз обласної газети «Червоний промінь». «ФРУНЗЕНЕЦЬ» – «ЯВІР» (Краснопілля) – 4:1 і 3:1. У першому матчі Сергій МИРВА забив один м’яч.
Вітання
Ігор ЗАГОРУЛЬКО: У ветерана -ювілей!
Днями він відзначив ювілейний День народження. Ветерану сумського футболу виповнюється 60 років.
У 23 РОКИ Ігоря запросили до охтирського «Нафтовика» – на той час єдиної команди області, що виступала у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. Здавалось би, у юнака вдалий початок кар’єри, він має хорошу перспективу заграти на професіональному рівні. Але все обмежилося 3-а матчами. Розчаруватися Ігорю було через що.
Через три роки Ігор «засвітився» у чемпіонаті України, виступаючи за сумський «Автомобілісті» і конотопський «Слов’янець» у Першій і Другій лігах чемпіонату України. Провів також 2 матчі у розіграші Кубка України у складі «Фрунзенця». У першому матчі сумчани мінімально перемогли павлоградський «Космос», в іншому -поступилися майбутньому переможцю Першої ліги – полтавській «Ворсклі» 1:3. Наші гравці гідно протистояли старшому брату. Але їх підкосив курйозний м’яч, який захисник «зрізав» у власні ворота.
Кілька сезонів пограв Ігор ще за аматорські команди Сум і Конотопа. у чемпіонатах області і України. Зіграв 12 матчів за «Автомобіліст», який у 1990 році став чемпіоном УРСР серед КФК і повернув Сумам місце у Другій лізі чемпіонату СРСР.
ФОТО з АРХІВУ.
1989 р. Ігор ЗАГОРУЛЬКО ( у нижньому ряду – другий праворуч) у складі «Нафтовик»
Ігровий доробок Ігоря на професіональному рівні склав 5408 хвилин – а це 71 офіційний матч і 6 м’ячів. Ще 63 поєдинки він провів в аматорах , де відзначився 2 влучними ударами. Успішно виступав за сумські аматорські команди «Маяк», у складі якого став чемпіоном області, «Хімік» і «Будівельник», з якими грав в обласних і всеукраїнських турнірах.
Впевнено почувається наразі Ігор Олександровичу чемпіонаті Сум з футзалу серед ветеранів 55+.Торік «ЗіКоНі», в якому він грає, став чемпіоном, а його названо кращим гравцем перегонів а цьогоріч «ЗіКоНівці» стали срібними призерами. Коли команді довелося відігруватися, Ігор виходив на майданчик п’ятим польовим гравцем і в такий спосіб команда врятувала 4-т матчі.
Наразі Ігор Олександрович працює тренером у ФЦ «Барса» і продовжує впевнено грати за команду «ЗіКоНі» у чемпіонаті Сум з футзалу серед ветеранів. 55+. Торік взяли чемпіонство, і його названо кращим гравцем перегонів ,а цьогоріч «ЗіКоНівці» стали срібними призерами. Коли команді довелося відігруватися, Ігор виходив на майданчик п’ятим польовим гравцем і в такий спосіб було врятовано 4-и матчі. Є ще достатньо пороху у порохівниці ветерана.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Першість України 1997/1998. Друга ліга. Група «Б». «СЛОВ’ЯНЕЦЬ» (Конотоп) – «МЕТАЛУРГ» (Новомосковськ) – 2:0. 4 листопада 1997 р. Стадіон «Юність». 500 глядачів.
«СЛОВ’ЯНЕЦЬ»: Лисенко, ЗАГОРУЛЬКО, Калягін, Заєць, Савчуков, Горох, Дудка, Біцюра, Ломака (Паляница, 74), Коцюба, Жоголко (Логвинов, 87). Тренер: А.Грязєв.
«МЕТАЛУРГ»: Глушко, Гаврюшов, Залізняк, Рикун (Добровольський, 81; Жарий, 85), Цокур, Сич, Максимич, Покуса, Чистяков, Москаленко, Ульяненко (Чуфаров, 67). Тренер: В.Кобзарев.
Голи: 1:0 – Жоголко (22), 2:0 – ЗАГОРУЛЬКО (77). Не реалізував пенальті: Жоголко – воротар. Попередження: Гаврюшов, Москаленко.
Василь САРАЄВ: Підкорювач команд Середньої Азії.
Він став першим вихованцем сумського футболу, хто свого часу підкорював команди Середньої Азії, які виступали у Другій лізі чемпіонату СРСР. Після тривалого відрядження повернувся додому і продовжив кар’єру у чемпіонатах Україні і Білорусії. За 16 років виступів на професіональному рівні провів 450 матчів і забив 64 м’ячі. 7 березня у ветерана футболу ювілейний, 65-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ.
1990 р. Василь САРАЄВ (у нижньому ряду – перший ліворуч) дебютував у складі «Нафтовика»..
ВІН – один з кращих вихованців Миколи АБРАМОВА, який навчив Василя по-справжньому грати і любити футбол. Майстерність вдосконалював у Луганському спорт інтернаті. Потрапив до дубля місцевої «Зорі», а заграти в «основі» так і не вдалося. У 1979 році вона «вилетіла» з Вищої ліги і тренерам було не до молодих виконавців. Юнака забрали в армію. Службу «проходив» у командах Узбецької РСР, де «затримався» на 9 років.
1980 – 1988 рр.
«ХІВА» (Хіва), «ЗАРАФШАН» (Навої), «ЄШЛИК» (Джизак), «ПАХТАКОР» (Ташкент). 341 матч -47 м’ячів.
Після року у «Хіві», у складі якого посів 3-є місце в зоні, 6 сезонів відіграв у «Зарафшані». У 208 зустрічах відзначився 36 влучними «пострілами». У 1985 році команда фінішувала третьою у зональних змаганнях, а Василь був її кращим бомбардиром, забивши 16 м’ячів у 32-х матчах. У підсумку він розділив 30-36 місця серед 1559-и гравців 153-х команд Другої ліги.
1990-1993, 1995-1996 рр.
«НАФТОВИК» (Охтирка), «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми), «ТЕМП» (Шепетівка), «ЯВІР» (Краснопілля). 97 матчів – 14 м’ячів.
Першою командою в Україні став «Нафтовик», до якого Василя запросив його старший тренер Валерій ДУШКОВ. Дебютного року відіграв на високому рівні, показавши другий результат за результативністю (8) після Вадима КОЛЕСНИКА (11). Відзначився 7 разів у 36-и зустрічах. У матчі з павлоградським «Шахтарем» двічі засмучував суперників (3:0), а в протистояннях із київським СКА (1:0) і севастопольською «Чайкою» (2:1) його голи були переможними. З «нафтовиками» став фіналістом розіграшу Кубка України серед команд Другої ліги – за підсумками двох матчів поступилися «Поліссю» (3:1, 0:4).
За рік нарешті заграв у команді рідного міста, повернувшись додому через 13 років. З «Автомобілістом» дебютував у Другій лізі чемпіонату СРСР. У 29 матчах забив 5 голів. За підсумками сезону Василя було названо кращим гравцем команди. 12 листопада у зустрічі із ужгородським «Закарпаттям» (2:0) став автором, ювілейного, 50-го м’яча сумчан у чемпіонаті.
З «Темпом» виграв путівку до Вищої ліги, але зіграти в ній не вдалося.
1993-1994 р. «ШАХТАР» (Солігорськ) 13 матчів – 2 м’ячі.
Після виступу в білоруській команді кар’єру на професіональному рівні 35-річний гравець завершував в один сезон виступами у сумському «Агротехсервісі» і «Яворі». У Краснопіллі забив свій останній м’яч (див. Матчі з історії), а 31 листопада 1995 року зіграв свій останній матч, в якому господарі обіграли «Нафтовик» (1:0).
В активі Василя успішні виступи за аматорський «Харчовик» з Попівки.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок України 1995/1996. 1/32 фінлу.»ЯВІР» (Краснопілля) – «ПОРТОВИК» (Іллічівськ) – 4:1. 19 жовтня 1995 р. Стадіон «Колос». 2000 глядачів. 4-й арбітр: Ю.Іванов (Суми)
«ЯВІР»: Кудимов, Єрмак, Дем’янець, Попович (Самолюк, 46), Садовий, Фомін, Снитко, Костюков, САРАЄВ (Ігор Захаряк, 46), Подугоров, Богач ( Сімакович, 65).
«ПОРТОВИК»: Сушков, Мілюкін, Толкач, Зайнчковський, Лущенко, Деминський, Краснянський ( Вітвіцький, 65), Горбачов (Муравльов, 60), Федосєєв (Тіщенко, 65), Чукарін, Фоменко.
Голи: САРАЄВ (6, пенальті), Фомін (26), Подугоров (43), (82), Толкач (87, пенальті)
Вилучення: Мілюкін (18).
У складі гостей грав вихованець глухівського футболу Ігор МІЛЮКІН. В обох командах виступало 6 Сергіїв (5+1).
Євген НАУМОВ: Серед 100 кращих бомбардирів Другої іги
Шлях у великий футбол вихованець Ніжинської ДЮСШ розпочинав у конотопському «Шахтарі», у складі якого став чемпіоном області. На молодого форварда звернули уваги тренери сумської команди майстрів «Спартак», яка виступала в класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР. Ще один сезон юнак провів у класі «А» 2-ї групи. 7 березня екс-форварду минає 77 років.
20-РІЧНИЙ юнак легко вписався до «зіркового» на той час «Спартака» Прові 23 матчі і забив 5 м’ячів, два з яких стали вирішальними. Перший 14 липня 1969 року надіслав у ворота у ворота «Шахтаря» з Красного Луча (6:1), а наступного місяця його голи стали вирішальними у зустрічах красноармійським «Вугликом» (1:0) і севастопольським СКЧФ (2:1). Два м’ячі додав у класі сі «А» у дебютному матчі команди у Сімферополі з «Таврією», якій сумчани поступися -2:3 у драматичній грі.
,,,Вже на 7-й хвилині господарі вийшли вперед, реалізувавши пенальті. Воротар «спартаківців» В’ячеслав КИСЕЛЬОВ двічі відбивав м’ячі з карної точки, і лише з третьої спроби «моряки» відкрили рахунок. Володимир БОГАЧ його зрівняв. Господарі знову вийшли вперед, але Євген НАУМОВ на добивання м’яча ліквідував відставання. За лічені хвилини до фінального свистка господарям вдалося забити переможний м’яч. Ще одного разу Євген у зустрічі з гомельським «Гомсільмашем», забивши єдиний м’яч. То була перша перемога сумчан після 8-и турів перегонів.
Після «Спартака», який не зміг зберегти «прописки» в цьому ешелоні всесоюзного футболу, Євген перейшов до севастопольського «Авангарда». За три роки його доробок збільшився на 111 матчів і 12 голів.
Але сповна він реалізував себе , виступаючи у Житомирі за «Автомобіліст» і «Спартак». Туь він провів 8 найкращих своїх футбольних років. Забивши 66 м’ячів у 279 зустрічах, посідає 4-е місце у ТОП-10 гравців команди, які забили найбільше м»ячів у чемпіонатах СРСР і України. Серед досягнень форварда — «срібло» чемпіонату СРСР у Другій лізі, вихід до фіналу розіграшу Кубка УРСР в якому він дебютував у 1964-у році. На першому етапі житомирці за підсумками двох матчів пройшли сумський «Фрунзенець» (2:0 і 0:1), далі – миколаївський «Суднобудівник» (0:2 і 5:3), полтавський «Колос» (0:0 і 2:0), і херсонський «Локомотив» (1:4 і 4:0), а у фіналі зустрілися із першоліговою сімферопольською «Таврією» (див. Матчі з історії).Досвідчений суперник був сильнішим, вигравши обидві зустрічі (2:1 і 2:0. У цих зустрічах Євген відзначився тричі.
ПЕРШИЙ РАУНД ЗА КРИМЧАНАМИ
МАТЧ з ІСТОРІї.
1974 р. Кубок УРСР на приз газети «Радянська Україна».Перший фінальний матч. «АВТОМОБІЛІСТ» (Житомир) – «ТАВРІЯ» (Сімферополь) – 1:2 (0:0). Стадіон імені Ленінського комсомолу. 12 листопада. 4000 глядачів.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Журба, Козинець, Шишков, Паламарчук, Кравчук (НАУМОВ, 46), Зеленський (Ширнін, 70), Чирва, Сладковський, Васютін, Кугайкевич, Пінчук.
«ТАВРІЯ»: Занін, Жилін, Туховський, Гусєв, Лущенко, Кванін, Коробочка, Климов, Орлов, Черемисін, Прилепський (Авдєєв, 70).
Голи: Климов (52), Черемисін (55), Шишков (60).
Попередженння: Кванін, Коробочка, Кугайкевич, Сладковський, Чирва.
ЯК І СЛІД було чекати, зустріч почалася атаками господарів поля. Двічі на хороші позиції, але м’яч пролітав далеко від цілі. Не добившись у дебюті результату, житомиряни віддали ініціативу гостям. До перерви глядачі голів не побачили: впевнено діяли воротарі, а форвардам не вистачило бойовитості.
Після перерви гості змінили малюнок гри. І невдовзі Климову вдалося відкрити рахунок. Захисники господарів «прогавили» вихід форварда віч-на-віч з воротарем. Журба парирував перший його удар, а проти повторного нічого не зміг вдіяти.
Пропущений гол явно вплинув на бойовий дух житомирян. Через дві хвилини вони дозволили Черемисіну спокійно спрямувати головою в сітку другий м’яч. Хоча це надихнуло гравців «Автомобіліст» на рішучі діїАле вони змогли відіграти лише один м»яч. Допоміг Занін. Він прийняв навісний м’яч, але випустив його з рук, і Шишков скористався з помилки голкіпера.
(«Спортивна газета». 11 листопада 1974 р.).
ФОТО з АРХІВУ. 1975 р. Євген НАУМОВ у складі «Автомобіліста» – срібного призера Другої ліги чемпіонату СРСР.
У 1975 році «Автомобіліст» посів 2-е місце у чемпіонаті і здобув право поборотися за путівку до Першої ліги. Не програвши жодного матчу із 5-и (перемога і 4 нічиї), пробитися до фінального етапу не вдалося. На 2 очки більше набрала «Даугава» з Риги. Два матчі він зіграв у розіграші Кубка СРСР.
У чемпіонських перегонах Євген двічі ставав кращим бомбардиром команди (12 і 15 м’ячів) і двічі був другим (8 і 11).
У 1981 році 32-річний форвард завершив свою кар»єру на професіональному рівні. За 13 сезонів провів 440 матчів, в яких забив 88 м’ячів. Євген НАУМОВ у списку «100 бомбардирів Другої ліги чемпіонату СРСР». З Миколою ПІНЧУКОМ із київського КА він розділяє 28-е місце. На їх рахунку по 78 голів.
Ще 9 років Євген продовжив себе у футболі на аматорському рівні, як гравець і тренер у місцевому у «Вертстатобудівнику». Двічі ставав бронзовим призером чемпіонаті і 4 рази був фіналістом розіграшу Кубка житомирської області.
Турніри
«Серж», «ЗіКоНі» і «Динамо»
У такому порядку визначилися призери відкритого чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів 55+. Останній, 12 тур мав назвати срібного призера перегонів, бо чемпіонство достроково дісталося «СЕРЖівцям». Було три варіанти розвитку подій. Два з них на користь «ЗіКоНівців»: якщо вони обігрують «Фортуну» або обидві зустрічі завершуються внічию. А коли «ЗіКоНі» поступається ( у це мало вірилося) аутсайдеру – «Динамо» посідає 2-е місце. Який варіант спрацював?
«ДИНАМО» – «СЕРЖ» – 5:2.
Ніхто не сподівався, що новоспечений чемпіон оступиться. А «динамівцям» втрачати було вже нічого і гравці видали гру на – Гора.
Після першого тайму вони були попереду після ударів Степановича – це позивний Олександра КОВАЛЯ і Сергія ПРИХОДЬКА. І коли відразу після перерви Дмитро НЕЧИПОРЕНКО один м’яч відіграв, здавалось, у грі настане перелом на користь суперника. Але Олександр і Сергій швидко перекреслили надії чемпіонів- 4:1. Стало зрозуміло: «динамівці» свого шансу не втратять. Анатолій РОГОВИЙ -4:2, а Володимир ЖУКОВЕЦЬ – 5:2!
«ЗіКоНі» – «ФОРТУНА» – 3:2.
Перший тайм – 0:0. Сенсація? Після відпочинку «ЗіКоНівці» вкотре почали грати п’ятим польовим гравцем. І цього разу це спрацювало. Вже на 2-й хвилині Ігор ЗАГОРУЛЬКО, а згодом Андрій ПРОХОРОВИЧ красивим ударом закріплюють перевагу – 2:0. Менш, ніж за 60 секунд Олександр ГНАПОВСЬКИЙ, а за 4 хвилини Олег СИДОРЕНКО – і на табло вже – 2:2. «Фортунівцям» не вистачило кількох заключних хвилин, аби зробити підніжку суперникам. Виручив Сергій ШЕРСТЮК, який допоміг «ЗіКоНі» завершити виступ н 2-у місці.
ГЕРОЇ туру – Олександр КОВАЛЬ і Сергій ПРИХОДЬКО, які забили по 2 голи, забезпечивши «Динамо» перемогу.
ГОЛ туру – Андрій ПРОХОРОВИЧ . Перебуваючи спиною до воріт суперника, він п’яткою надіслав м’яч у ворота «Фортуни», зрівнявши рахунок у матчі.
Підсумкове становище команд після 12 турів: «Серж» – 26 очок, «ЗіКоНі» -21, «Динамо» – 20, «Фортуна» – 1.
Символічна збірна туру:
воротар – Володимир НІКОЛЕНКО, польові гравці – Володимир ТАНЧИК, Дмитро РУДНЯК, Сергій ПРИХОДЬКО і Андрій ЛАЗАРЄВ. Призи їм вручив Альберт МОЛГАМОВ (на знімку).
«Приз глядацьких симпатій» від «ФутТайму» від Григорія М.РЕВИ» вручено дебютанту чемпіонату Ростиславу РЕВЕРІ з команди «Серж».
Коментар Альберта МОЛГАМОВА – голови Федерації футболу м. Суми:
– Я вдячний і гравцям, і тренерам команд, які, незважаючи на ситуацію, взяти участь у змаганнях. Суперники продемонстрували, як на мене, класний футбол, незважаючи, що «фортунівці» завершили виступ без перемог. Роки ветеранам не перешкода, вони перебувають у хорошій фізичній формі, їм не позичати ні майстерності, ні швидкості. Інтригуюче проходили практично усі зустрічі. Тож підсумок закономірний. Жаль тільки, що цього разу мало команд вийшли на старт.
Приємно, що з’явилися нові імена, як, приміром, Ростислав РЕВЕРА. Дебютант продемонстрував добротну гру і бійцівські якості і він серед головних претендентів на звання кращого бомбардира чемпіонату. До речі, снайпера вирішили визначити після кубкового турніру. Наразі на нього претендують Ростислав РЕВЕРА, і В’ячеслав ЙОЛКІН, які забили по 10 м’ячів, Дмитро РУДНЯК і Андрій ЛАЗАРЄВ, у яких по 9.
Радує також, що на матчі приїжджають гравці з інших регіонів області: з Тростянця – Юрій СЛАБОСПИЦЬКИЙ, з Охтирки – Василь ЄРМАК, з Боромлі – Сергій ПЕТРЕНКО, з Краснопілля – Олександр ПАНОВ. Як бачимо, футзал у нас люблять.
КУБОК Сум 45+. Повторні півфінальні матчі.
«ПАРИТЕТ» – «ОРІОН» – 5:1 (перший – 3:3). Сергій БІРЧЕНКО забив 2 м’ячі.
«УКРАЇНА» – «ДЕМЕТРА» -8:4 (перший – 2:1). У переможців 3 голи в активі Анатолія БОЙКА, два – у доробку воротаря Сергія СТРАШНЕНКА. У цьому сезоні він забив уже 13 (!) м’ячів. ВЧІТЬСЯ, бомбардири, забивати!!!!
Ювілеї
І футболісти прославляють школу
Роменській ДЮСШ імені Віктора ГРЕЧАНОГО, який був її першим директором, виповнилося 65 років.
ВОНИ були позначені успішними виступами її вихованців на міжнародних, всесоюзних, республіканських і обласних змаганнях. Це – роки спортивних досягнень і слави, традицій і перемог.
Наразі в школі навчається майже 400 юнаків і дівчат, які опановують спортивну гімнастику, дзюдо, легку атлетику і футбол. З ними працюють 14 досвідчених тренерів, які ведуть своїх учнів до спортивних вершин.
З першого дня в школі розвивався футбол, який став одним з найпопулярнішим видом серед юнаків і роменських вболівальників. Першим тренером був Віктор ГРЕЧАНИЙ. Віктор Карпович – це ціла епоха в історії роменського спорту. Він був вправним хокеїстом і футболістом, капітаном і граючим тренером міських команд, єдиний, хто входив до Десятки кращих спортсменів області. З ним свого часу грали Олександр РОМАХ і Віктор СОРОКОПУД, які згодом були гравцями сумської команди майстрів класу «Спартак», котра виступала у класі «Б» чемпіонату СРСР. Вихованцями Віктора ГРЕЧАНОГО стали десятки юнаків – вони з успіхом грали у місцевому «Електроні» і «Агробізнесі-ТСК», неодноразово ставали чемпіонами і володарям Кубка області, переможцями чемпіонату України серед аматорів. Геннадій СОКОЛОВ, Олег ЧКАНА, Володимир ЦВЄТКОВ, Володимир ЯНГОЛЬ, Олег ІВАНОВ, Олег ТКАЧ- цих «зірок» місцевого футболу добре знають у футбольних колах області. На професіональному рівні «засвітилися» Євген ЧИЖИК – перший вихованець, який став майстром спорту СРСР (виступав за дніпропетровський «Дніпро» та інші команди), Віктор ГАЛЬЧЕНКО і Олександр КОВАЛЬОВ («Фрунзенець» Суми). Анатолій ДЖУР – вихованець ГРЕЧАНОГО підготував Владислава ПРУДІУСА ( «Динамо» Київ, збірна України)- чемпіона України, Максима БІЛЕЦЬКОГО – майстра спорту України міжнародного класу, грав, зокрема одеському «Чорноморці», викликався до збірної України. Наразі його вихованці брати ШАРАЇ грають у ЧУ: Владислав у прем’єр-ліговому рівненському «Вересі», а Станіслав – у першоліговій сумській «Вікторії». Юнаки школи виступали також у складі команди «Рятувальник»- учасниці Екстра-ліги чемпіонату України з футзалу.
ФОТО з АРХІВУ.
2001 р. Віктор ГРЕЧАНИЙ зі своїми вихованцями, уже ветеранаи футболу.
Роменчани гордяться вихованцями своєї ДЮСШ, які прославляють їхнє місто на змаганнях різних рівнів. Минулого року ними завойовано 542 медалі різного ґатунку, з яких 240 – «золотого» карбу. П’ятеро учнів входять до складу збірної України.
З ювілеєм вас, земляки, і нових вам перемог на спортивних аренах!
Знай наших!
Результативний дебют Анастасії в «Шахтарі»
Вихованка білопільського футболу Анастасія ДРУЖЧЕНКО з нового року почала грати за донецький «Шахтар» . Вона успішно дебютувала у матчі чемпіонату України з футболу серед команд Вищої ліги, забивши відразу два м’ячі вінницькому «Поділлю» (див. Протокол матчу).
«ШАХТАРКИ» швидко повели в рахунку: МАРЧЕНКО увірвалась у штрафний майданчик і віддала м’яч ДРУЖЧЕНКО, яка в дотик вразила ворота. За хвилину вона могла подвоїти перевагу – над поперечкою. Донеччанки, володіючи територіальною перевагою, постійно загрожували воротам гостей. Зрештою моменти конвертувалися в забитий мʼяч Небагато часу знадобилося «оранжево-чорним», щоб розігнати наступну результативну атаку: ЧАЙКА, вийшовши віч-на-віч із голкіперкою. Під завісу тайму після стрімких атак результативним ударом ще раз відзначилася наша землячка.
«ШАХТАР» – «ЕМС-ПОДІЛЛЯ» (Вінниця) – 7:0. Щасливе, критий манеж Академії ФК «Шахтар».
СКЛАД «Шахтаря»: Устінова (к), Сікорська (Шевцова, 65), Геник, Балацька, Ляхович (Кукса, 46), Котовець (Піпченко, 65), Марченко (Завідова, 75), Старухіна, Мироненко, ДРУЖЧЕНКО (Чендей, 65), Чайка.
Голи: 1:0 ДРУЖЧЕНКО (1), 2:0 Марченко (12), 3:0 Чайка (17), 4:0 ДРУЖЧЕНКО (40), 5:0 Чайка (45), 6:0 Марченко (64, пен.), 7:0 Чендей (72).
Після цього матчу «шахтарки» набирають 26 очок і посідають 4-не місце. Очолюють перегони футболістки харківського «Металіста-1925», в якому торік грала Анастасія ДРУЖЧЕНКО. Після 16 матчів у них 45 очок. 42 – у полтавської «Ворскли», де виступали Катерина САМСОН і Яна КАЛІНІНА, 32 очки у одеського «СісТерса».Тут наші дівчата продовжують свою кар’єру. У наступній зустрічі «Шахтар» екзаменуватимуть «металістки».
У черговому турі одеситки обіграли «Пантер» з Умані -3:0. Наші землячки участі у грі не брали, бо були задіяні у збірній України, яка проводила кваліфікаційну зустріч до ЧС-2027. Українки поступилися дівчатам Англії – 1:7. Яна «розмочила» рахунок. Наступний матч, які у стартовому турі перемогли Ісландію- 3:0.
У грі – Катерина САМСОН і Анастасія ДРУЖЧЕКО.