ФутТайм від Григорія М.Реви.
ФутТайм від Григорія М. РЕВИ. Випуск 15.
Визнання: Руслан, Микола і Сергій, а з ними Олексій
СИМВОЛІЧНУ збірну із 33 найкращих гравців літа осені Першої ліги чемпіонату України сезону 2021/22 визначив портал Sport Arena. Включили до неї трьох гравців липоводолинського «Альянсу» і вихованця роменського футболу, який наразі виступає за криворізький «Кривбас».
Серед правих захисників під другим номером Руслан ПІСНИЙ, Він провів 17 матчів, забив 2 м’ячі і зробив 3 результативні передачі.
Не будучи настільки сильним у суто захисній грі, Пісний навдивовижу здорово грає на всій протяжності свого флангу. Вміє як забити сам, так і асистувати одноклубникам. Створює з Агаповим одну з найбільш гострих, атакувальних зв’язків у дивізіоні. Чому не перший? Розчарував у кількох матчах якістю оборонної роботи, в цьому може (й повинен) додавати..
Під першим номером на позиції правого півзахисника – Микола АГАПОВ. 29 матчів, 6 м’ячів і 3 передачі.
За свою кар’єру змінив кілька команд, але саме тренер «Альянсу» вивів Миколу на новий рівень майстерності. Він провів найкращий сезон із точки зору індивідуального результату, мав свободу дій, продемонстрував техніку, швидкість і сміливість на завершальній стадії атак.
Серед нападників – Сергій ЗАГИНАЙЛОВ і Олексій ХОБЛЕНКО..
Сергій відіграв 17 матчів, в яких забив 8 м’ячів і зробив 4 передачі.
ЗАГИНАЙЛОВ – зразок самобутнього форварда, який не є надто командним гравцем, але чудово грає між лініями, здорово відкривається та вміє замкнути флангові подачі. У побудовах атаки відіграє важливу роль, відтягуючи захисників і здорово вириваючись на ударні позиції. Колись грав півзахисника – , саме в Першій лізі відкрив у собі форварда і загалом зіграв десь у п’яти різних чемпіонатах. На позиції Сергій під третім номером.
Під першим – вихованець роменського футболу Олексій ХОБЛЕНКО кар’єру продовжує у «Кривбасі». Провів 19 матчів, забив 11 м’ячів, зробив 7 передач.
Свого часу Олексій подавав надії в київському «Динамо». Став чемпіоном Білорусії. В «Дніпрі-1» реалізувався не повною мірою,тому грає в «Кривбасі» на правах оренди. Граючи у відтяжці, фактично на позиції центрального півзахисника, багато забивав і корисно підігрував. І те, що Олексій залишається в «Кривбасі» на постійній основі, який бореться за путівку до Прем’єр-ліги, дає надію, що він нарешті знайшов свою команду.
Під №2 на центральних позиціях
ПОРТАЛ Sport Arena визначив символічну збірну першого півріччя – 33 найкращих серед команд Другої ліги чемпіонату України сезону 2021/22. Два місця за гравцями ФК «Тростянець».
НА ПОЗИЦІЇ центрального захисника під другим номером – Віталій ПОЛЯНСЬКИЙ. Можливо, у грі на захист до Полянського можуть бути питання, але результативні помилки він компенсує неабиякою допомогою команді біля чужих воріт. В активі Віталія – дев’ять результативних дій, у багатьох матчах саме він надихав новачків на боротьбу та заробляв для своєї нової команди турнірні бали. Провів 18 матчів, забив 8 м’ячів і зробив 1 результативну передачі.
ТАКОЖ під другим номером на позиції центрального півзахисника одноклубник Полянського Валерій ГАЙВАН. , який пройшов школу Шахтаря. Він гучно заявив про себе у Другій лізі. Добре виконував стандарти, показав сучасний стандарт зв’язки ліній і може ще прогресувати. Відіграв 19 матчів, забив 6 м’ячів і зробив 5 результативних передач.
Ювілей: шумів «Явір» по Україні…
12 січня 40 років тому розпочалася історія команди з Краснопілля, яка успішно виступала на всеукраїнському рівні.
Крок за кроком – до чемпіонської вершини
СВОГО часу цей «ПАЗик» з широкою зеленою смугою, на якій красувався напис «Явір», бачили вболівальники багатьох міст області. Адже впродовж кількох років команда Краснопільського лісгоспу вдало виступала в чемпіонаті області. Основу її складали виконроб Іван КРУГЛЯК, водій Іван ЗАВАЛІЙ, слюсар Ігор НАЛИВАЙЧЕНКО, інженер Іван ПАХОМОВ та інші молоді робітники і спеціалісти. Тренував ентузіастів Олександр АЛФЬОРОВ, який до цього працював з угроїдською «Юністю». Часто приходив на тренування директор лісгоспу Володимир САЄНКО, з ініціативи якого була і створена команда «Явір». З часом, завдяки футболу, про наш невеликий райцентр швидко дізналися в Україні.
Працюючи ще лісотехніком, Володимир САЄНКО виступав за збірну Липоводолинського району. І як йому було прикро, коли в лісництві не зрозуміли молодого працівника і навіть покарали за «гру у футбол», перевівши із техніків у лісівники.
Про шлях команди, перемоги і призи можна було дізнатися в музеї спортивної слави. Наразі про нього залишилася лише згадка, як і про команду в лісництві. Назву в селищі зберегли, але лісгосп до неї не має ніякого відношення. Командою опікується керівник Краснопільської громади Юрій ЯРЕМЧУК, який прагне продовжити традиції старших поколінь. 7 років тому «Явір» став чемпіоном області серед сільських команд. Наразі він – учасник вищолігових обласних перегонів.
А тоді «Явір» швидко вийшов у лідери, конкуруючи із сильними командами Сум, Ромен, Глухова, Конотопа. І як результат, через 2 роки зійшов на футбольну вершину. У 1984 році «Явір» став чемпіоном області, за рік- володарем Кубка, обігравши у фінальному матчі сумський «Фрунзенець» – 3:2. Правда, через 4 роки сумчани взяли реванш, завдавши краснопільцям мінімальної поразки.
Набувши ігрової практики в обласних змаганнях, згодом «Явір» вийшов на всеукраїнський рівень. Розпочинав з колективів фізкультури.
До речі, чимало гравців різних поколінь наразі грають за команда ветеранів «Явір», які продовжують своє життя у футболі. Організував їх Григорій БАБИЧ.
КФК – перепустка до майстрів
ВИСТУП «Явора» у чемпіонаті Української РСР серед КФК допоміг йому згодом швидко адаптувалися серед команд майстрів.
Дебютували краснопільці в 1985 році, посівши у 3-й зоні 4 місце. Тоді переміг охтирський «Нафтовик», який ку здобув путівку до 2 ліги Української зони чемпіонату СРСР.
Через рік «Явір» був другим, поступившись першістю полтавській «Ворсклі». Такого успіху краснопільці добилися у 1991 році – останньому чемпіонаті УРСР серед КФК. На 2 очки їх випередила «Поліграфтехніка» із Олександрії.
За 6 років серед КФК «Явір» провів 128 матчів. В активі – 61 перемога і 30 нічиїх, у пасиві – 37 поразок. Суперникам забили 190 м’ячів, пропустили 148.
14 сезонів на високому рівні
З 1992 року Україна стала проводити самостійні чемпіонати.
Весною «Явір» стартував у Перехідній лізі. Успішний виступ в ній надавав право на підвищення в класі. Посівши третє місце в 1-й підгрупі, наші футболісти вийшли до 2 ліги. Аби зробити наступне сходження, «Явору» знадобилося усього 3 сезони. Третє і п’яте місця, а потім – золоті медалі і путівка до 1 ліги. В сезоні 1994/95 грали 22 команди, зокрема чернігівська «Десна», маріупольський «Азовець», «Шахтар-2» з Донецька, «Океан» з Керчі, севастопольська «Чайка» та ін.. «Явір» і ФК «Львів» в підсумку набрали однакову кількість очок, але завдяки кращій різниці м’ячів краснопільці були першими. Кращим бомбардиром став, забивши 14 м’ячів, Валерій САМОЛЮК. Разом з ним грали Сергій ФОМІН, Анатолій ЄРМАК, Олег ПЕСТРЯКОВ, Володимир ЛЮТЕНКО, Сергій СНІТКО, Сергій ЛИСТОПАДОВ, Сергій ДІЄВ та ін..
У Першій лізі краснопільці зірок з неба не хапали, але нерви суперникам псували. Грали в міру своїх можливостей і фінансового забезпечення. Суперники були значно потужнішими в цьому плані, набагато досвідчені й імениті – полтавська «Ворскла», чернівецька «Буковина», «Динамо-2», охтирський «Нафтовик», житомирський «Хімік», харківський «Металіст», ужгородське «Закарпаття» і т.д. В різні роки в лізі виступали по 22 і 24 команди. «Явір» фінішував у «золотій» середині – двічі на 10 місці і двічі – на 13.
Так склалися обставини, що за бездіяльності обласної і міської влади Суми втратили команду . Вольовим рішенням «Явір» перевели до обласного центру, який мав подвійну назву «Явір-Суми». Якщо відверто, Краснопіллю було накладно втримувати команду, а тому погодилися з таким рішенням.
Утім, залишати селище без великого футболу директор лісгоспу Володимир САЄНКО не збирався. «Явір» був відроджений, сходження розпочинав з аматорів. В сезоні 2002/03 він виступав вже у 2 лізі. Проте знову нагадали про себе фінансові негаразди. Йшлося до того, що команду буде розформовано. І знову виручили Суми. Після сезону 2007/08 «Явора» не було вже на футбольній карті України.
У Краснопіллі втретє відродили команду. Але аматорського рівня, яка продовжує свої виступи й зараз..
Загалом у Перехідній (1 сезон), Першій (3) і Другій лігах (9) краснопільці відіграли 474 матчі. Перемог – 198, нічиїх – 94, поразок – 182. Різниця м’ячів 549-533.
Найпереконливіша перемога — 5:0 над «Металургом» з Костянтинівки ( 1993/1994). Поразка з найбільшим рахунком — 0:7 від харківського «Металіста-2» ( 2003/2004).
Хто екзаменував «Явір» у розіграшах Кубка України?
У ЦИХ змаганнях «Явір» розпочав виступати у 1992 році. Перший матч 1/64 фіналу провів удома 1 серпня із сумським «Автомобілістом» і переміг – 2:0 (В.РУБАНЧУК і А. ЄРМАК). Затим у Кіровограді пройшов «Зірку» (0:0) в серії післяматчевих пенальті, а вищоліговому «Кременю» з Кременчука поступився – 0:3 і 1:2.
В цьому турнірі краснопільці зустрічалися з луганською «Зорею», сімферопольською «Таврією», одеським «Чорноморцем», у якого виграли по пенальті, «Динамо», «Дніпром», «Шахтарем» (раз зіграли – 3:3) та ін..
Кубковий реєстр 32-х зустрічей такий. 10 разів «Явір» перемагав суперників, 9 поєдинків завершував внічию і в 13 зазнав невдач за різниці м’ячів 29-50.
Найвище досягнення — вихід до 1/8 фіналу в сезонах 1995/96 (“Явір» – «Таврія» Сімферополь – 2:0) і 2002/03 («Явір» – «Дніпро» Дніпропетровськ – 0:3).
Підсумок виступів «Явора» у чемпіонатах і розіграшах Кубка України. Зіграно 634 матчі. А це – 269 перемог, 133- нічиї і 232 поразки, м’ячі 768-731.
Кращі бомбардири: Володимир БОГАЧ – 35 м’ячів, Валерій САМОЛЮК -34, Анатолій ЄРМАК і Олександр ЛЮБИМОВ – по 22, Борис ШУРШИН -20.
У «Яворі» виступало чимало гравців, які з часом заявили про себе на високому рівні. Серед них – Віктор ІВАНЕНКО, Сергій ОСАДЧИЙ, Сергій КОСТЮКОВ, Володимир БОГАЧ-молодший, Сергій ТКАЧЕНКО, Олег ПЕСТРЯКОВ, Олександр БАНДУРА, а також місцеві вихованці – Віктор ПАЦЮК із синами Віктором і Денисом, Володимир МИГАЛЬ із сином Максимом, Микола ЛЕБЕДЕНКО, Олександр ШАТЬОРНИЙ, Олександр ЛЕБЕДЕНКО та ін.. Допомагали команді у становленні досвідчені гравці Анатолій ЄРМАК, Сергій ДІЄВ, , Ігор ЗАХАРЯК, Борис ШУРШИН, Сергій ФОМІН та інші. Грали в «Яворі» Олександр ЄВТУШОК і Сергій СНІТКО, які згодом провели по кілька матчів за збірну України.
У різні роки успішно з «Явором» працювали Володимир БОГАЧ-старший, Валерій БЕРМУДЕС, Валерій ДУШКОВ, Василь ЄРМАК. Вони доклали сил і вміння, аби «Явір» впродовж 20 років гідно представляв Сумщину на всеукраїнському рівні!
Чи побачимо команду знову серед учасників ЧУ- наразі сказати важко. Пригадуються слова екс-президента клубу Володимира САЄНКА, який сказав: – Коли є команда майстрів у районі, на неї і гроші легко вибивати». Так було колись. Часи змінилися, керівникам – не до футболу, для багатьох – це гроші на вітер. Я так би не сказав. Просто у них зовсім інші, на жаль, меркантильні пріоритети. Історію треба знати, вивчати і примножувати!
Напередодні ювілею «Явора» УАФ відзначила Володимира Даниловича САЄНКА ювілейною медаллю «За вагомий внесок у розвиток українського футболу». Наші вітання.
«ФутТайм» вітає з ювілеєм всіх, хто у різні роки був причетний до виступів «Явора», творив його історію, і зараз продовжує їхні традиції. Нових перемог і підкорених вершин тобі, «Яворе»!
Пам’ятні та історичні матчі «Явора»
1 матч у Перехідній лізі Першого чемпіонату України. 4 квітня 1992 р. (весна). «Явір» – «Олімпік» (Харків) – 2:0. Стадіон “Явір”. 2500 глядачів.
«Явір»: Баков, Завалій, Танасюк, Ковтун, Садовой, Осадчий, Любимов (Рубанчук, 75), Гордієнко, Богач, Назаренко, Матвейченко. Тренери: В.Богач і М.Астафьєв.
«Олімпік»: Савченко, Саказли, , Проценко (Сметанский, 70), Чирва, Дичко, Прудіус, Ратій, Чирва (Безуглый, 70), Ашурбеков (Рубан, 75), Пушкуца, Рахаєв. Тренер: М.Мачула.
Голи: Матвейченко (17), Гордієнко (84) .Попередження: Завалій (63) – Прудіус (63).
1 матч у розіграші Кубка України. 1 серпня 1992 року, «Явір» -«Автомобіліст» (Суми) – 2:0. Стадіон “Колос”. 2500 глядачів. Початок – 18:00. +28.
«Явір»:Симакович, А.Єрмак, Завалій, Танасюк (к), Садовой, Пронін, Осадчий, Любимов, Богач (.Лютенко, 80), .Самолюк (Лазарко, 46),.Рубанчук (Наливайченко, 86).
«Автомобіліст»:Гребенюк, Лукаш. .Хруслов, .Таргонський, Шаменков, .Сечин (Шкурат, 78), Рудняк (Дудка, 70),.Теслик (.Козлов, 65),.Мартинюк,.Дошкар, Цисар.
Голи: Рубанчук (62), А.Єрмак (77)
1 матч у 2 лізі чемпіонату України. 17 серпня 1992 р. “Явір” – “Бажановець” (Макіївка) – 2:1. Стадион “Колос”. 2500 глядачів. Початок – о 18;00. + 26.
“Явір”: Симакович, А.Єрмак, Дем’янец (Завалій, 46, Танасюк, Садовой, Осадчий (Гальченко, 70), Пронін, Любимов (Наливайченко, 85), Богач, Самолюк (Лазарко, 46), Рубанчук (Лютенко, 88). Тренер: В.Душков.
“Бажановець”: Разуванов, Борткевич, І.Симонов, Присяжнюк, Садердинов, Парафейник, Орбу (Дьяк, 64), Федоров (Козлов, 40), Григорьєв, Р.Заєв (Осипов, 73), Дорохов (В.Мішин, 55). Тренер: В.Пищев.
Голи: Лазарко (55, с пенальті), Садовой (80) – Федоров (15).Попередження: Садовой (75), Рубанчук (85) – Орбу (58)/
1 матч у 1 лізі чемпіонату України. 4 серпня 1995 р. «Явір» – «Хімік» (Сєвєродонецьк) – 1:1. Стадіон «Колос». 3000 глядачів
«Явір»: Симакович, А.Єрмак, Дем’янець, Іваненко, Штихар, Фомін, Подугоров, Єфімов (Любимов, 64), Самолюк, Грищенко, Шелестинський (Острівний, 80). Тренер: В.Бермудес.
«Хімік»: С.Поліщук, Богорада, Федющенко, Пилипенко, Зуєв, Ямполь, Сімбирев (Бережний, 67), Бублик, Малишенко (Мор, 74), О.Бабенко, Г.Сушко. Тренер: Ю.Ванкевич.
Голи: Подугоров ( 48) – Мор (79).
7 серпня 1992 р. Кубок України. 1/32 фіналу. «Зірка» (Кіровоград) – «Явір» – 0:0, по пенальті – 10:11. Стадіон «Зірка». 600 глядачів. +26.
«Зірка»: Консевич , Щербина, Смиченко, Скиш, .Суховій (Богданов, 58), Добрянський, (.Денисенко, 65), Лисковець, .Лапа, Паламарчук, Гукайло, Гасанов.
«Явір»:.Симакович, А.Єрмак; .Завалій (Лазарко, 52), .Танасюк (к), Садовой, Пронін, Осадчий (.Дем’янець, 36), .Любимов (Наливайченко, 108), .Богач (.Лютенко, 117), Самолюк, .Рубанчук (Гальченко, 5).
Післяматчеві пенальті реалізували: Консевич, Смиченко, Лисковець, Лапа, Паламарчук-2, Гукайло, Гасанов, Денисенко, Богданов – А.Єрмак, Танасюк, Садовой, Пронін, Богач, Самолюк-2, Дем»янець, Лютенко, Гальченко-2; не реалізували: Щербина, Скиш-2, Лисковець, Симакович, Танасюк, Рубанчук. Попередження: Добрянський (34) – Танасюк (32).
20 серпня 2004 р. Кубок України. 1/16 фіналу. ”Явір” – “Динамо” (Київ) – 0:6. Суми, стадіон “Ювілейний”. 8500 вболівальників. Початок – 18:00, +30
”Явір”: Рудневський, Рижковой, Каліненко, Волков (Молочай, 86), Єрмак, Бугаєв, Шелест, Сичов (Малишко, 87), Пацюк, Савченко, Бублик (кап) (Мігаль, 57).
”Динамо”: Рева, Дмитрулін – кап (Романчук, 18), Саблич, Пеєв, Родольфо, Гіоане (Огненович, 46), Гусин, Нінкович, Діого Ринкон, Шацьких (Нанні, 46), Клебер
Голи: Гіоане (7), Діого Ринкон (12, 20, с пен, 25), Нанні (49), Огненович (90+1).Попередження: Гусин (71
20 вересня 2006 р. Кубок України. 1/16 фіналу. «Явір»- «Шахтар» (Донецьк) – 1:6. Суми. Стадіон «Ювілейний». 9800 глядачів. Початок – 18:00. +18.
«Явір»: Кириченко, Богач, Совенко (Савченко, 46), Литвиненко (Волков, 9), Шепель, Д. Пацюк (Лебеденко, 70), Пукась, А. Пацюк, Бугайов, Тіечко, Мигаль.
«Шахтвр»: Плетикоса, Гай, Хюбшман, Леонардо, Шевчук, Дуляй (Мірошниченко, 53), Кучер, Жадсон, Вукіч, Воробей (Агахова, 46), Окодува (Брандао, 46).
Голи: Мигаль (57) – Вукич ( 9, 83), Окодува (15, 45). Жадсон (21), Брандао (50). Попередження: Жадсон (79).