ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 23.
СКОРО, Скоро, Скоро ми зустрінемо свою ПЕРЕМОГУ над сраними братами, у яких немає нічого святого! Невже ви не розумієте, що таке війна, сльози, втрати і т.д. ? Невже ваш …… путін і його …… такі далекі від цього???
Шановні мами Росії! Невже вам не жаль своїх пацанів, які кладуть голови за хворих керівників? ПО-ДУ-МАЙ-ТЕ!. Гидко слухати матерів росіян, які підтримують своїх синів, які грабують жителів України. Росія, за словами ваших Х..В, передова країна у світі. Вибачайте, але ми побачили, які ви «лідери». Наші мужики вас ИМЕЮТ на полі бою.. Кого ви, шановні мамочки, виховали? Бандитів, мародерів, ґвалтівників??? Вам , сучки, не соромно, що ваші улюблені синочки натворили в Україні? Я подивлюся, що ви будете говорити , які крокодилячі сльози лити і як прохати, коли ваших дебілят дістане суд???? Одумайтеся і схаменіться, доки не пізно!!! І досить вже, сучки, ТОРОХТІТИ про нашу бандерівщину, націоналізм і т.д. Ми самі розберемося. Ви краще розберіться зі своїм хворим ПАПОЮ та його Гебельсами, Мюллерами, Кальтенбрунерами і т.д. СМЕРЬ РАШИСТАМ! СМЕРТЬ РОСІЇ! СМЕРТЬ ПУТІНУ! СМЕРТЬ МАТЕРЯМ, ЯКІ ВИХОВАЛМ ТАКИХ БАНДИТІВ!!!
Та якби там не було, ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ НАЗАВЖДИ: ПЕРЕМОГА буде за НАМИ !!!
Слава, Слава, Слава УКРАЇНІ!!!
Слава, слава, слава ЗСУ, поліцейським, волонтерам і всім громадянам, які мужньо тримаються !!!!!
Всі чекаємо ДНЯ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!
Вітання
Тренер «золотої команди» з берегів Ворскли.
Під його керівництвом охтирський «Нафтовик» став першою командою області, яка виграла золоті медалі 2-ї ліги Української зони останнього, 54-го чемпіонату СРСР з футболу.
З ПРІЗВИЩЕМ цього спеціаліста пов’язана історія створення, становлення і сходження команди вгору, яка впродовж майже 40 років гідно представляла місто і нашу область у різних лігах чемпіонатів СРСР і України. Знайомтесь: Валерій Олексійович ДУШКОВ -добре знаний у футбольних колах тренер. 10 лютого він відзначає свій уже 69 День народження. Найщиріші вітання іменнику, з яким знайомі не один десяток літ. З роси і води вам, шановний Валерію Олексійовичу!!!
Свого часу Валерій захоплювався легкою атлетикою, працював тренером в Охтирській ДЮСШ. Підготував, зокрема члена збірної СРСР з бар’єрного бігу, призерку світової першості МСМК Олену КУДІНОВУ. Але гору взяв футбол. А раніше встиг пограти у сімферопольський «Таврії» і бєлгородському «Салюті». По-справжньому знайшов і розкрив себе на тренерському поприщі.
Коли в НГДУ створили футбольну команду, Валерій став її граючим тренером. Молодий, амбіційний наставник залучив до неї місцевих юнаків. За 4 роки вони заявили про себе. Затим стартувала у чемпіонаті УРСР серед КФК. Тричі боролися за вихід до фінальної частини змагань, але щоразу не вистачало 1-2 очок. Лише з четвертої спроби «Нафтовику» вдалося це зробити, але вже з іншими тренерами. Вигравши фінальну пульку, команда вийшла до 2 ліги Української зони чемпіонату СРСР.
1980 рік. Перед фінальним матчем розіграшу Кубка Охтирки “Нафтовик» – «Спартак». (На жаль, фото пошкоджене, але іншого немає).
Згодом її очолив Андрій БІБА, а правою рукою став Валерій ДУШКОВ. Андрій Андрійович добре попрацював над створенням боєздатного колективу в тактичному і фізичному плані, вимагаючи при цьому високої виконавської дисципліни. Це в підсумку сприяло надалі успішному виступу команди.
Коли Андрій БІБА залишив команду, керівництво НГДУ довірило її Валерію ДУШКОВУ. І як показав час, не помилилося. Разом з Валерієм БОЯРЧУКОМ вони підкорили золоту футбольну вершину. У 1991 році «Нафтовик» впевнено, здається, мов на одному диханні пройшов нелегку турнірну дистанцію у 49 матчів (на один суперник не з’явився). Не вистачило лише Кубка, який тоді розігрували команди майстрів. За підсумками двох фінальних матчів охтирчани поступилися «Поліссю», за яке грав наш земляк Сергій СТРАШНЕНКО-старший. А який тоді був «зірковий» склад «Нафтовика»!!! З першого дня в ньому брати Василь і Анатолій ЄРМАКИ, згодом до них приєдналися Борис ШУРШИН, Вадим КОЛЕСНИК, якого забрав «Металіст», Віктор ПОПОВИЧ, Сергій СУХАРЄВ та інші. Й до цього часу ці та інші гравці продовжують себе у футболі, але вже за команду ветеранів.
Ось вони, останні ЧЕМПІОНИ Другої ліги!!!
Весною 1992 року «Нафтовик» стартував у Вищій лізі незалежного чемпіонату України. Проте втриматися в ній не вдалося, були зроблені відповідні висновки. Два Валерії стали біля керма краснопільського «Явора», який почав заявляти про себе на всеукраїнському рівні.
-З Валерієм Олексійовичем ми дружимо вже багато років. Він був дуже вимогливим до всіх гравців. У нього не було друзів на тренуваннях, а тим більше під час гри, – згадує незмінний капітан «Нафтовика» Василь ЄРМАК.- Це, мабуть, і сприяло тим результатам, яких ми добилися, і злету команди. А так – він був доброю, душевною людиною, завжди приходив на поміч. Багато допоміг мені, як капітану команди. Ми були, мов одна футбольна сім». З «Нафтовиком» пов’язані лише приємні спогади. Жаль, що він зник з футбольної карти України. Від імені усіх гравці «золотого» нашого «Нафтовика» – 1991 і не тільки – вітаю нашого старшого товариша і тренера з Днем народження.
Після «Нафтовика» і «Явора» Валерій Олексійович працював тренером ще у кількох командах, Був асистентом Михайла ФОМЕНКА в «Таврїї» і збірній України. Наразі – директор Охтирської ДЮСШ. З ним працюють і колишні гравці «Нафтовика», передаючи свій досвід молодим футболістам.
Тільки факти
ЗА 4 РОКИ під керівництвом В. ДУШКОВА аматорський «Нафтовик» провів 114 матчів. Виграв -75, 18- завершив внічию і у 21 – зазнав поразок за різниці м’ячів 248-122.
БУДУЧИ граючим тренером, В. ДУШКОВ у 114 матчах забив 18 м’ячів. Його перевершили Анатолій ЄРМАК (57), Віктор ГАЛЬЧЕНКО (38) і Олександр ТКАЧЕНКО (23).
ПЕРШИМ офіційним турніром для команди став розіграш Кубка Охтирки. У фіналі в серії післяматчевих пенальті «нафтовики» поступилися «Спартаку» (основний час – 1:1).
«НАФТОВИК» – 3-разовий володар і фіналіст розіграшу Кубка та срібний призер чемпіонату області. Чемпіон облради і срібний призер Всеукраїнської ради ФСТ «Авангард».
У 2 ЛІЗІ В. ДУШКОВ керував грою команди у 86 матчах. А це – 46 перемог, 27 нічиїх і 13 поразок, м’ячі 132-63.
КОМАНДА провела 4 матчі у розіграші Кубка СРСР Вдома перемогла «Пардаугаву» з Риги- 1:0 і моглилівське «Дніпро» (Білорусія)- 2:1, за підсумками двох матчів 1/16 фіналу поступилася київському «Динамо» (1:4 і 0:4). По 3 м’ячі забили Олег САЛЕНКО ( 2 – з пенальті) і Юрій МОРОЗ, .
У ПЕРШОМУ незалежному чемпіонаті України серед команд Вищої ліги «Нафтовик», зігравши 18 матчів, посів 8 місце у групі Б. В активі – 5 перемог, 3 нічиї, у пасиві – 10 поразок, м’ячі 13 – 28.
ЮВІЛЕЙна весна Олега ЛУКАША
6 квітня вихованець відділення футболу Лебединської ДЮСШ Олег ЛУКАШ відзначив ювілейний свій День народження. Екс-нападнику ряду команд виповнилося 50. Наші вітання ювіляру.
ПЕРШОЮ командою, в якій «засвітився» Олег, був аматорський сумський «Хімік». А першим успіхом став виграш у складі збірної команди області срібних медалей на Спартакіаді УРСР. А кращим гравцем на полі у сумчан спеціалісти назвали Олега ЛУКАША.
І коли «Автомобіліст» вийшов до Другої ліги Української зони чемпіонату СРСР, Михайло ФОМЕНКО запросив молодого гравця в команду. Він добре розумів, що юнаку буде важко вписатися в гру, бо не було в нього досвіду виступів на такому рівні. У дебютний рік відіграв 40 матчів і забив 2 м’ячі, «розписавшись» у воротах «Приладиста» з Мукачево і ужгородського «Закарпаття». Двічі відзначився Олег і в Першому незалежному чемпіонаті України, забивши м’ячі у переможних матчах з київським СКА і севастопольською «Чайкою». Нагадаю: тоді сумчани посіли 8 місце серед команд групи А. За сумську команду Олег провів найбільше матчів (119) і забив найбільше (16) м’ячів.
Через два сезони ЛУКАШ вже гравець охтирського «Нафтовика», а звідти отримує запрошення до харківського «Металіста», з яким виходить до Вищої ліги ЧУ. Дебютував 11 липня у матчі з «Динамо». Той кошмарний поєдинок і досі перед очима Олега, адже харків’яни зазнали нищівної поразки – 1:6. Проте закріпитися в основі Олег не зміг і він обирає СК «Миколаїв», однак там довго не затримався, команда понизилася в класі і гравець вирішив повернутися додому. Олег продовжує кар’єру у «Нафтовику», а завершує її 5 матчами у друголіговому «Фрунзенці-Лізі-99» у 2002 році. За 12 сезонів у різних лігах Олег зіграв 367 матчів , в яких відзначився 45 разів..
Матчі з історії
Першому м’ячу Фоменка – 51 рік, іншому – 44
ЗА СВОЮ КАР’ЄРУ вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО забив 1 м’яч у Вищій лізі чемпіонату СРСР, граючи у ворошиловградській «Зорі», і ще 1 у розіграшу Кубка СРСР у складі київського «Динамо».
ПЕРШОГО разу вихованець сумського футболу відзначився 8 квітня 1971 року у матчі із московським «Спартаком», який зібрав 40 тисяч (!!!) вболівальників. Гості на 66 хвилині відкрили рахунок (В’ячеслав ЄГОРОВИЧ). На 74 до атаки підключився Михайло ФОМЕНКО і встановив рівновагу. 1:1 – так суперники залишили цю зустріч. «Зоря» фінішувала на 4 місці, а чемпіоном стало київське «Динамо» до якого перейшов наш земляк. За «Зорю» він відіграв 59 матчів.
Другий м’яч М.ФОМЕНКО забив за «Динамо» у матчі 1/8 фіналу розіграшу Кубка СРСР-1978. В Одесі кияни поступилися -1:2, а вдома за підтримки 30-тисячної аудиторії розгромили одеситів-4:0. Михайло відзначився. на 90 хвилині поєдинку.
Розпочинали з чотирьох нулів
7 КВІТНЯ 1991 року розпочався останній, 54 чемпіонат колишнього СРСР з футболу серед команд 2 ліги Української зони.
Охтирський «Нафтовик» і дебютант змагань сумський «Автомобіліст» стартували з нульових нічиїх на полях суперників. Сумчани відібрали очко у «Карпат» з Каменки-Бузької, а охтирчани- у Мукачево у «Приладиста».
Нагадаю: того року «Нафтовик» став останнім ЧЕМПІОНОМ цих змагань. Свій виступ «Автомобіліст» завершив на 8 місці серед 26 команд.
Капітан «Нафтовика» пішов в атаку
20 РОКІВ тому ( 8 квітня 1992 року) футболісти охтирського «Нафтовика», які грали у групі Б Вищої ліги Першого незалежного чемпіонату України, вдома здобули вольову перемогу у драматичному матчі з луцькою «Волинню».
Гості (Роман ЗУБ) ще у першому таймі відкрили рахунок.. Усі старання змінити ситуацію на полі впродовж 60 хвилин охтирчанам не вдавалося. На 88 хвилині до атаки підключився захисник капітан команди Василь ЄРМАК і м’яч після його удару досяг мети -1:1. А за хвилину вітання приймав уже Микола ЛИПИНСЬКИЙ. 2:1 – вольова ПЕРЕМОГА «Нафтовика».
2500 вболівальників раділи і щиро вітали гравців з нелегкою, але заслуженою ВІКТОРІЄЮ, за їхні бійцівські якості, характер і силу волі, продемонстровані в цьому матчі. Правда, вдома «Волинь» реваншувалася (3:0).
Сторінки історії
Динамівський десант у командах Сумщини
Впродовж усієї історії сумської команди майстрів СІМНАДЦЯТЕРО екс-гравців київського «Динамо» продовжували свою кар’єру у командах нашої області.
ПЕРШОПРОХІДЦЕМ був Віталій ГОЛУБЄВ. 35-річний захисник завершував свої виступи в «Авангарді» у 1961 році. Провівши 20 матчів, у середині сезону він залишив команду. Відзначився влучним ударом. Цей м’яч забив у власні ворота у Полтаві у матчі з «Колгоспником», в якому сумчани поступилися – 2:3. Можна сказати, що екс-динамівець допоміг господрям «заробити» 2 очки.
У 1980 році був заявлений 2-разовий чемпіон СРСР серед дублерів у складі «Динамо» захисник Віталій ТАРАСЕНКО. Скільки матчів зіграв 19-річний гравець і чи забивав м’ячі – статистика про це не говорить.. Надалі виступав у кількох командах, зокрема 9 років у ворошиловградській «Зорі» (329 матчів – 3 м’ячі).
Великі надії керівництво міста покладало на легендарного гравця Віктора СЕРЕБРЯННІКОВА, який очолив нашу команду у 1973 році. Після матчів головний тренер часто полюбляв, як розповідали гравці, відпочивати з циганами у ресторані «Кристал». Однак така поведінка не сподобалася партійному керівництву і формальним приводом для звільнення В.С. став невдалий виступ команди. У порівнянні з попереднім роком сумчани піднялися з 19 на 16 місце. І як розповідав захисник Василь КАТКОВ, Віктору Петровичу вдалося підібрати хороших виконавців, підтягнути командну гру, було видно, що з часом матимемо результат. Довго чекати не довелося. Вже наступного року «Фрузенець» підніс приємний сюрприз – скаконув угору на 12 рядків. І якби не підкилимні ігри Федерації футболу УРСР, «Фрунзенць» міг би поборотися за вихід до Першої ліги. Наші футболісти поступилися «Кривбасу» за різницею м’ячів. Та якби там не було, про
Віктора СЕРЕБРЯННІКОВА у кожного з нас залишилися приємні спогади.
Віктор СЕРЕБРЯННІКОВ.
У 1973 році лави сумчан поповнило двоє гравців столичної команди: Сергій ПАВЛЕНКО (1 матч за «Динамо») і Володимир МУКОМЕЛОВ (2). Сергій відіграв один рік (32 матчі –- 4 м’ячі). Після Сум продовжував кар’єру у «Дніпрі», «Нефтчі», «Чорноморці» та ін. Два роки ( 1973 і1975) провів у нашій команді Володимир (75 матчів -11 м’ячів).
СУГИРІЙ Леонід ( 1 матч за «Динамо») виступав впродовж 6 років (1974- 1979 рр.). Відзначився 14 влучними ударами у майже 250 матчах.
ЛЕВЧЕНКО Валентин (за «Динамо» – 15 матчів – 5 м’ячів) виступав у сумській команді в 1971 і 1972 роках. Скільки поєдинків зіграв і записав на свій рахунок записав м’ячів (відомо – один) – не зафіксовано.
ТАКОЖ невідомо, у скількох матчах взяв участь воротар Василь КИРИЧЕНКО, який був гравцем «Фрунзенця» у 1973 році. За «Динамо» він 4 рази виходив на поле.
Сезон 1979 року з командою працював Віктор ФОМІН. Поліпшити гру команди не зміг, не рахуючи того, що «Фрунзенець» зробив крок угору (19 місце).
Повернувся на деякий час додому екс-гравець сумського «Спартака» Михайло ФОМЕНКО. Він працював наставником першолігового «Автомобіліста» у 1991-92 роках. Під його керівництвом він посів у групі А чемпіонату України 8 місце серед 14 команд.
Черговим динамівцем був Сергій ДОЦЕНКО, який очолював першоліговий «СБТС» у чемпіонаті України сезону 1994-95. Допомогли команді він не зміг. І не його вина. Колектив жив в борг практично від матчу до матчу, були величезні проблеми з фінансуванням. І як результат, останнє місце і виліт до 2 ліги. У 22 матчах сумчани набрали 27 очок, відставши від мукачівських «Карпат» на 14 пунктів. Згадав слова тренера Миколи КУРАСОВА, який тоді висловив таку думку. Якщо кожен із сумчан скинеться команді по карбованцю, то тієї суми вистачило б для виступу у чемпіонаті.
Місцевій владі тоді було відверто начхати на команду. З того часу вона почала і назви міняти, і бовтатися, наче лайно в ополонці.На жаль, така «традиція» продовжується і наразі…
НЕЛЕГКА роль випала Анатолію БЕЗСМЕРТНОМУ, коли він очолив першоліговий ФК “Суми». У сезоні 2016-2017 йому загрожувало пониження у класі. Досвід і професіоналізм тренера допомогли команді зберегти «прописку». Минулого року він працював головним тренером аматорської «Вікторії» з Миколаївки , а потім очолив першоліговий липоводолинський «Альянс».
ДИНАМІВЦІ ПРАЦЮВАЛИ І В ІНШИХ КОМАНДАХ ОБЛАСТІ.
ЧОТИРИ роки (1986 – 1989 рр.) очолював охтирський «Нафтовик» Андрій БІБА. Тоді він виступав у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. Найвище досягнення охтирчан – 6 і 9 місця.
НА ПОЧАТКУ 1990 року Олександр КОЛЬЦОВ очолив глухівський «Спартак», який почав грати у чемпіонаті УРСР серед КФК. Але у середині сезону він залишив команду. Причина – не виконання умов договору щодо надання тренеру квартири. За словами гравців, з його боку було порушення спортивного режиму, тренування він проводив «під мухою». Це їм не подобалося.
В ОХТИРСЬКОМУ «Нафтовику-Укрнафті», який вдруге виступав у Вищій лізі (2007 – 2008) грали двоє динамівців. Руслан БІДНЕНКО ( у «Динамо» 11 матчів) і Руслан ДЕДЕЧКО (1). За охтирчан Руслан відіграв 18 матчів, Денис – 10. Кожен з них відзначився по разу.
МІГ очолити у 2018 році аматорський «Агробізнес-ТСК» з Ромен Вадим ЄВТУШЕНКО. Про це поспішили повідомити ЗМІ. Така вірогідність існувала. Вадим Анатолійович навіть їздив до команди на Кубок Віктора Пожечевського до Полтави, де вона виступала. До остаточного рішення клуб і тренер не дійшли. Говорили, що ЄВТУШЕНКО запросив чималеньку суму за свою роботу (20 тисяч доларів).