ФутТайм від Григорія М. Реви.
ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 25.
Слава Україні! Героям слава, слава, слава!!!
Вітання
У «зіркового» Олега – День народження
25 КВІТНЯ екс-гравець «Динамо» і збірної України наш земляк Олег ГУСЄВ відзначає 39 День народження. Своєю грою він впродовж 18 років радував вболівальників, виступаючи за сумський «Фрунзенець-Лігу-99», «Арсенал» і «Динамо» з Києва.
Пам’ятаєш ті роки, Олеге Анатолійовичу?
З дитинства Олег мріяв грати тільки в «Динамо». І вона збулася. У «своїй команді» він провів 15 сезонів, провів 443 матчі і забив 96 м’ячів. Олег – 5-разовий чемпіон, 5-разовий володар Кубка і 4-разовий – Суперкубка України. Його було названо футболістом 2005 року. В активі уродженця Степанівки Сумського району 98 матчів і 13 м’ячів за національну збірну, в якій він виступав на світовій і двічі на європейській першостях.
У матчі чемпіонату світу -2006 із збірною Швейцарії Олег поставив переможну крапку, вивівши нашу команду до чвертьфіналу. « Я радий, що мій удар виявився переможним, пам’ятатиму його все своє життя», cказав тоді в інтерв’ю наш земляк.
Загалом за свою кар’єру Олег провів 634 матчі і відзначився 130 влучними ударами. Наразі Олег Анатолійович – помічник головного тренера «Динамо» Мірчі ЛУЧЕСКУ. Як тренер, став чемпіоном і володарем Кубка України.
«ФутТайм» і АФСО вітають легендарного футболіста з Днем його народження. Успіхів тобі, наш земляче, на тренерському поприщі, здоров’я і подальших гараздів у житті!!!
Рядки з кар’єри Олега ГУСЄВА.
-12 СЕРПНЯ 2000 р. 17-річний Олег зіграв перший матч в чемпіонаті України за друголіговий «Фрунзенець-Лігу-99». У Ромнах сумчани поступилися «Електрону» – 1:4.
-ПЕРШИЙ матч в «Арсеналі» провів 27 липня 2002 р., в якому кияни обіграли «Ворсклу» -2:1. На останніх хвилинах Олег зробив результативну передачу і Сергій КОНОВАЛОВ забив переможний м’яч.
-12 СЕРПНЯ 2002 р. забив перший м’яч у ворота ПФК «Олександрія». «Арсенал» розгромив суперника – 5:1.
-ДЕБЮТ у «Динамо» 22 липня 2003 р. Олег відзначив забитим м’ячем і результативною передачею. Кияни здолали «Арсенал» – 3:0.
-ОСТАННІЙ матч за «Динамо» зіграв 19 травня 2018 року, в якому кияни завдали поразки «Шахтарю» – 2:1.
-У ЗБІРНІЙ України вперше вийшов на поле 20 серпня 2003 р. у товариському матчі з Румунією (0:2).
-ПЕРШИЙ м’яч за збірну забив у своєму 13 матчі 17 листопада 2004 р. у відбірковій зустрічі на ЧС з Туреччиною на її полі. Олег відкрив рахунок на 9 хвилині. Україна виграла- 2:0.
-У ДВОХ матчах за «ФЛ-99» у чемпіонаті України Олег не грав і команда поступилася суперникам.
-В АКТИВІ гравця один матч за «Сумигаз» у вищоліговому чемпіонаті України з футзалу.
-У 1997 році Олег отримав приз як наймолодшому гравцеві Другого чемпіонату області з футзалу. Йому було 14 років. Він виступав за «Прогрес» з рідної Степанівки, де народився.
-НА 5 Різдвяному турнірі з міні-футболу серед юнаків 1983 р.н. в Сумах Олег став кращим бомбардиром. Виступаючи за «Колос» Сумського району, він забив 13 м’ячів із 26 командних.
Сторінки історії
«ЗОЛОТИЙ» «СИРзавод» із Глухова
30 років тому команда Глухова вперше стала чемпіоном області з футболу. Через 29 років їхнє досягнення повторили футболісти «Велетня».
У ПЕРШОЛІГОВОМУ Ч/0-1992 взяли участь 24 команди, що представляли 13 міст і 2 села (Воздвиженське –Ямпільського і Чупахівку Охтирського районів). 7 були із Сум (!!!), 3 – із Шостки і 2 – з Конотопа. Відбірковий етап команди провели у 4 зонах. У 1-й виступав «Сирзавод». Без особливих надзусиль глухівчани разом із недригайлівської «Іскрою» вийшли до фінального етапу. До них приєдналися ще 6 команд з інших трьох зон, які й розіграли місця з 1-го по 8-е.
На 1-у етапі в активі «Сирзаводу» перемоги над «Факелом» з Дружби -4:1 і 4:3, «Іскрою» -4:3, шосткінським «Імпульсом» -4:1, сумським «Ливарником»- 5:0 і 11:1 та лебединської «Вікторією» -3:0.Внічию завершили зустріч у Шостці -1:1. Невдач зазнали від «Іскри» -0:1 і «Вікторії» -0:6. У цих зустрічах відзначилися Віктор БУТЧАК і граючий тренер Олег МІЛЮТА, які у матчі з «Ливарником» (11:1) забили 5 і 3 м’ячі –відповідно. Два «хет-трики» на рахунку Сергія ДУЛЕРАЙНА у перших матчах з «Факелом» і «Ливарником».
Впевнену ходу «Сирзавод» продовжив у фінальній частині перегонів. Тут також 7 перемог (1 технічна), 2 нічиїх і 2 поразки. Ось як зіграв чемпіона на цьому вирішальному відрізку. «Сирзавод» -«Спартак» (Охтирка) -1:2, 3:1, – «Сейм» (Путивль) -6:0 ( три м’ячі забив Олексій СЛЕДЮК) і +:- (н/я), -«Локомотив» (Конотоп)- 1:1, 0:0, – «Свема» (Шостка) -3:2, 0:2, – «Будівельник» (Суми) -2:1, 2:3. Двох поразок глухівчани зазнали, коли вони достроково стали чемпіонами області. У підсумку у 14 матчах «Сирзавод» набрав 40 очок. 39 – у «Спартака» і 38 – у «Будівельника». Це призова трійка. Далі розташувалися: «Іскра» -37, «Локомотив» -36, «Свема» -33, «Фрунзенець» -32, «Сейм» -13 (1 н/я).
Могли футболісти «Сирзаводу» зробити « золотий» дубль, покласти медалі в Кубок області, але спіткнулися , поступившись «Спартаку» -1:3. А до цього пустили під укіс конотопський «Слав’янець» -6:1, сумський «Спартак» -9:1 та «Іскру» – 2:1. Кращими бомбардирами чемпіонату і розіграшу Кубка стали Олексій СЛЕДЮК (16 м’ячів), Сергій ДУЛЕРАЙН (13) і Олег МІЛЮТА (10).
Загалом команда за сезон провела 25 матчів. Їх склали 16 перемог, 3 нічиї і 6 поразок за різниці м’ячів 76-36. «Сирзавод» здобув путівку на участь у чемпіонаті України серед КФК, який розпочався восени.
-Складові успіху сходження команди,,- як зазначив її начальник Володимир РОМАНЕНКО,- в двох основних факторах – дієвій фінансовій підтримці головного спонсора – місцевого сирзаводу в сукупності з діловою ініціативою його директора Юрія КРИЩЕНКА, створення належних умов для успішного виступу команди та якісно новий тренувальний процес, запропонований Валерієм ШУМИЦЬКИМ. Він наче заново оживив гравців команди, допомагав і стимулював їх впродовж усього «золотого» сезону.
Спільний проект “ФутТайму» і АФСО «30 років в історії сумського футболу»
3. 1993/1994. Без «бронзи» і «Електрона»
Кубок України. Три наші команди швидко зійшли з кубкової дистанції. На старті (1/16 фіналу) «Явір» поступився «Нафтовику» – 1:2, а в наступному етапі охтирчани програли в серії післяматчевих пенальті у Кременчузі «Нафтохіміку» після нульових 120 хвилин. Сумський «СБТС» обидва матчі проводив у гостях. Спочатку переміг у Лозовій «Авангард» – 2:0, а потім з таким рахунком зазнав невдачі у Полтаві від «Ворскли».
Чемпіонат України. Як і в попередні сезони, на старт вийшли 4 команди, але завершили виступи три. Хто не «дотягнув» до фінішу? – пізніше.
ПЕРША ЛІГА. Продовжували грати «Нафтовик» і «СБТС». Однак вони виступили гірше, ніж минулого сезону. Охтирчани поміняли бронзові медалі на 5 місце, а сумчани догралися до того, що ледве не вилетіли з ліги.
Тренер Андрій БІБА, який очолив «Нафтовик», почав відразу перебудовувати гру команди, по-іншому проводити фізичну і технічну підготовку, награвати лінії і взаємозв’язки між ними. Гравцям відразу було важко заграти так, як того хотів досвідчений футболіст і тренер.
Перевіркою боєздатності стали матчі з лідерами, в яких «нафтовики» відібрали усього 3 очки із 12 можливих. Вони виграли у «Поліграфтехніки» (1:0) і розділили очки з «Прикарпаттям» (2:2). У Десятці кращих бомбардирів – Олексій ГРАЧОВ, який забив 13 м’ячів.
5 місце «НАФТОВИК» – 38 матчів, 19 перемог, 10 нічиїх, 9 поразок, м’ячі 57-28
З ПЕРШИХ турів залихоманило «СБТС». Команду, можна сказати, тягнули Дмитро РУДНЯК , Олег ТЕСЛИК і Олег ЛУКАШ, які стали ударною силою, забиваючи м’ячі суперникам почергово. Тренери (спочатку Сергій СТРАШНЕНКО–старший, а потім Віктор АРИСТОВ, який його змінив) намагалися щось зробити, аби поліпшити гру команди, проте помітних зрушень не сталося. Часто сумчани програвали вдома. У матчах з лідерами наші футболісти трималися гідно, демонструючи бійцівські якості. Бойова нічия з «Евісом» -4:4 ( двічі відзначився Д.РУДНЯК), дві поразки по 2:3 від чемпіона – «Прикарпаття», 1:0 і 0:1 з «Поліграфтехнікою».
Доля прописки в лізі для сумчан вирішувалася в очному протистоянні з очаківською «Артанією». Вигравши – 1:0 (Ю.ДУДКА), вони зберегли місце «під сонцем», випередивши суперника у підсумку на 3 очки. Завершив сезон «СБТС» результативними – 4:4 у Нікополі з «Металургом». Кращі бомбардири команди: Дмитро РУДНЯК -7 м’ячів, Олег ТЕСЛИК – 6 і Олег ЛУКАШ -4. Вони забили 17 м’ячів із 39 командних. По разу РУДНЯК і ЛУКАШ відзначилися, виступаючи того сезону за «Нафтовик».
Дербі «СБТС» – «Нафтовик» завершилося на користь футболістів з берегів Ворскли – 3:1 вдома (зібрало 7000 вболівальників) і 1:0 – в Сумах.
18 місце «СБТС» – 38 матчів, 11 перемог, 5 нічиїх, 22 поразки, м’ячі 39-58.
ДРУГА ЛІГА. Вдруге поспіль «Явір» міг стати бронзовим призером, але, як і «Нафтовик», завершив виступ за крок від п’єдесталу пошани.
Впродовж усього сезону ( а це 42 матчі) команда демонструвала стабільну гру ( в кожному колі набравши по 27 очок), хоча і втрачала їх. Однак явних провалів не було. Тренеру Валерій ДУШКОВУ та його помічникам вдалося поєднати тренувальний процес з далекими переїздами (Севастополь, Кіровоград, Одеса, Керч та ін..), що забирало багато часу, а також робили певні зміни в складі. Впевнено діяли воротар Валентин СИМАКОВИЧ, польові гравці Анатолій ЄРМАК, Сергій ДІЄВ, Микола ЗАВАЛІЙ, Ігор НАЛИВАЙЧЕНКО, Григорій ЛАЗАРКО, Валерій САМОЛЮК, в ударі були Володимир БОГАЧ–молодший і Олег ПЕСТРЯКОВ, які забивали вирішальні м’ячі. Успіхові сприяв також успішний виступ на своєму полі в першому колі. В 11 матчах «Явір» втратив лише одне очко, зігравши – 4:4 із «Шахтарем» зі Стаханова. З переможцем і призерами краснопілці зіграли по-дружньому (2 на 2). Трійку бомбардирів склали: Володимир БОГАЧ-молодший (14 м’ячів), Олег ПЕСТРЯКОВ (11) і Валерій САМОЛЮК (10). А це – 35 м’ячів із 63, що в командному доробку.
5 місце «ЯВІР» – 42 матчі, 22 перемоги, 10 нічиїх, 10 поразок, м’ячі 63-36.
ПЕРЕХІДНА ЛІГА. На жаль, передчасно зійшов з дистанції «Електрон». Сталося це після перемоги у першому матчі другого кола над жидачівським «Авангардом» (2:0). За решту 16 поєдинків наша команда отримала технічні поразки. Проблема відмови від подальшої участі у змаганні традиційна: нестача фінансування, неувага з боку місцевої влади. Тренер Олександр КВАША, як міг, тримав «Електрон» на плаву, але один, як відомо, у полі не воїн. Далі грати не було резону. Команда зійшла з футбольної орбіти.
Ось що написав про ті часи у своїй статті «Електрон» і влада» Олександр КВАША у газеті «Футбол Роменщини».
«1992-1994 роки –досить важкий період в історії команди. Спочатку «Електрон» вижили із заводу АТС. Потім команда знялася з перехідної ліги. Є в цьому і провина міського голови В.Андрусенка, який не особливо балував «Електрон». З його ініціативи та при підтримці керівництва ОДА на утримання команди вперше в міському бюджеті були передбачені кошти, затверджені сесією міської ради. Регулярно збиралися керівники підприємств, на яких Володимир Миколайович активно «агітував» підтримувати місьрайонну команду. Хто тоді знав, що все так зміниться після нових виборів міського голови».
На той час склад «Електрона» був потужним, він міг скласти конкуренцію суперникам. Хто грав? Сергій БІЛАШОВ, Дмитро КУЗНЄЦОВ, Павло БЕЗГЛЯДНОВ, Олександр ХАНДОХІН, Олег ШЕСТАКОВ, Олег ТКАЧ та ін..
У підсумковій таблиці значиться, що «Електрон» на 17 місці і провів 34 матчі. Виграв 6, 1 завершив внічию і в 22 зазнав поразок. Від «Сурожа» із Судака, що рядком вище, ромен чани відстали на 13 очок. Ми не будемо враховувати до загальної кількості матчів ті, за які наша команда отримала технічні поразки. А це не багато – не мало – 16 поєдинків.
17 місце «ЕЛЕКТРОН» – 18 матчів, 6 перемог, 1 нічия, 11 поразок, м’ячі 17-25.
Повернення «Електрона» на всеукраїнську арену вболівальникам команди довелося чекати 3 сезони.
За три сезони команди провели:
У розіграші Кубка України 23 матчі. Перемог – 11, нічиїх – 3, поразок – 9, м’ячі 22-23. У чемпіонаті зіграно 364 матчі. А це – 151 перемога, 76 нічиї і 137 поразок за різниці м’ячів 451 -335.
А ось як виступили команди в чемпіонатах
І В Н П М
«Автомобіліст» 106 35 19 52 107-148
«Нафтовик» 98 46 23 29 142-97
«Явір» 92 47 21 24 126-82
«Електрон» 68 23 13 32 76-90