ФутТайм від Григорія М.Реви.
ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 29.
Знай наших!
Молодець, Олексію! Ти – патріот!!!
ПЕРШОЛІГОВИЙ криворізький «Кривбас», в якому продовжує кар’єру вихованець роменського футболу Олексій ХОБЛЕНКО, багатьом своїм футболістам надав ігрову практику в інших країнах на правах оренди. Олексій наразі виступає у Преміум-лізі чемпіонату Естонії в команді «Левадія» з Таллінна –діючого чемпіона і володаря Кубка країни/
У перших матчах наш земляк виходив в основному на заміну. А в поєдинку з «Нарвою» зіграв в основному складі. І відзначився дебютним м’ячем. На 55 хвилині зустрічі надіслав його у ворота суперників. 1:0 – на користь «Левадії». Після взяття воріт наш гравець висловив підтримку Збройним Силам України. Він продемонстрував футболку з написом «Слава ВСУ! Путин фашист». Вболівальники підтримали патрітичний вчинок футболіста.
Після 12 турів «Левадія» на 2-у місці, поступаючись трьома пунктами «Флорі» зі столиці Естонії.
Вчіться футболісти в Олексія патріотизму, а не тільки лопатити бабло!
Вітання
Ювілейна, 60 весна Віктора ПОПОВИЧА
ВІКТОР ПОПОВИЧ, у якого 15 травня ювілейний День народження, – рекордсмен охтирського «Нафтовика» за кількістю зіграних матчів. Впродовж 9 років він провів 360 матчів і як захисник забив 17 м’ячів.
Він- чемпіон СРСР по Другій лізі, учасник першого незалежного чемпіонату України серед команд Вищої ліги і фіналіст розіграшу національного Кубка. 10 вересня 1987 року у матчі «Нафтовика» з авангардівцями Ровно (3:1) Віктор забив Сотий м’яч команди у 2 лізі. Відзначився він у «золотому» для команди 1991 році, у матчах розіграшу Кубка України роком раніше, забивши вирішальні м’ячі.
Шлях у великий футбол вихованець тренера Миколи АБРАМОВА розпочинав у 1980 році у сумському «Фрунзенці». У 20 матчах забив 3 м’ячі. Команда почала здавати свої позиції і місця 19-річному юнакові не знайшлося. Він грав у кемеровському «Кузбасі» і дзержинському «Хіміку» (35 матчів). Та коли отримав запрошення від тренера охтирчан Валерія ДУШКОВА, з радістю відгукнувся. 29 березня 1986 року у матчі з «Динамо» (Ірпінь) дебютував у нашій команді.
-Віктор був бійцем на полі,- згадує Валерій ДУШКОВ. – Він продуктивно і результативно працював на своїй позиції, сміливо підключався до атак, не боявся брати гру на себе. А скільки вирішальних і переможних м’ячів Віктор забив! Згадую 1:0 із «Суднобудівником», по 2 м’ячі у ворота «Десни» і «Поділля». Він був найрезультативнішим захисником нашої команди, один з небагатьох гравців, хто пограв у чемпіонатах СРСР і України. Я пишаюсь Віктором, як гравцем і як людиною. Зарекомендував себе Віктор Миколайович і як дитячий тренер, працюючи спочатку в ДЮСШ «Нафтовик», а потім у міській спорт школі. Не віриться, що йому вже 60. Тож з ювілеєм тебе, друже!
Після «Нафтовика» Віктор продовжував свою кар’єру у краснопільському «Яворі» (94 матчі-2 м’ячі), «Скалі» (Стрий), «Торпедо» (Запоріжжя), «Фрунзенці-Лізі-99», аматорських колективах області, команді ветеранів «Ніколь». І в свої 60 Віктор залишається в строю.
За понад 20 років виступів на професіональному рівні в активі Віктора ПОПОВИЧ А’555 матчів і 27 м’ячів.
З когорти воротарів
13 ТРАВНЯ 59-й День народження відзначив ветеран сумського футболу Віталій ДАВИДЕНКО.
Вболівальники більше знають його як тренера сумських команд, які виступали у всеукраїнських і обласних змаганнях.
Свого часу він подавав надії, адже уроки футболу опановував у групі Володимира БОЙЧЕНКА, з легкої руки якого чимало юнаків заявили про себе у командах різних рівнів. Віталій був воротарем.
Після чернігівської «Десни» у 1985 році, в якій наш земляк намагався закріпитися, свою кар’єру продовжував на аматорському рівні.
Найбільшого успіху Віталій добився у сумському «Автомобілісті». У 1990 році він виграв чемпіонат України серед команд колективів фізкультури і повернув Сумам місце у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. Віталій провів 24 матчі, пропустивши в них 11 м’ячів. Він відіграв без замін усі 5 поєдинків фінального турніру.
Після того, як залишив виступи, життя у футболі продовжив вже як тренер. Працював у «Фрунзенці-Лізі-99» і ФК «Суми», а також з командами обласного центру. Останні не без успіху конкурували у чемпіонаті і розіграші Кубка
Свого часу Віталій ДАВИДЕНКО стояв біля витоків розвитку жіночого футболу в Сумах. У 2004 році «Спартак» став бронзовим призером чемпіонату України серед 9 колективів Вищої ліги. До речі, у тій команді розпочинала свою кар’єру Катерина САМСОН, яка наразі захищає ворота жіночої збірної України.
Один із трьох
ВІКТОР ПАЦЮК стояв біля витоків краснопільського «Явора», пройшов з ним шлях від чемпіонату області до чемпіонату УРСР серед КФК. Родинну естафету підхопили троє його синів – Андрій, Денис і Єгор, які теж є гравцями «Явора».
16 травня у старшого із синів Андрія – День народження. Йому виповнюється 38 років.
На здібного юнака свого часу звернули увагу тренери Донецького УОР, де Андрій продовжував підвищувати свою футбольну майстерність. У сезоні 2001/02 потрапив до складу друголігового «Шахтаря-3», в якому провів 8 матчів. Здавалось, у юнака відкриваються перспективи, але …він повертається додому і стає гравцем рідного «Явора». За плечима вже 6 сезонів. А це – 150 матчів і 9 забитих м’ячів. Потім були криворізький «Гірник», ФК «Суми» , а останні 10 років Андрій грає на аматорському рівні за команди області, здобуваючи з ними нагороди. У міжсезоння бере участь у турнірах з футзалу, зокрема став срібним призером у 1-й лізі чемпіонату України у складі СумДУ, є гравцем однієї з команд в чемпіонатах Сум і області з хокею.
Коли його дружина олімпійська чемпіонка з біатлону Віта СЕМЕРЕНКО за кордоном народжувала сина Марка, Андрій був з нею. У вільний час провів кілька матчів за напівпрофесіональний ФК «Торонто Атомік», що виступає у Канадській футбольній лізі.
Зав’язувати з футболом Андрій не збирається. Він продовжує грати за «Явір» і мріє разом з молодими колегами вибороти в чемпіонаті області один з комплектів нагород і вийти на всеукраїнський рівень, де ще не так давно не без успіху виступав «Явір», в якому грав його батько – Віктор Михайлович.
Кіпер, який став хавбеком
СВОЮ футбольну кар’єру Андрій ШУРЕНКОВ розпочинав як воротар, але згодом почав грати на позиції хавбека.
У 18 років з’явився у складі друголігового сумського «Фрунзенця». Потім два роки захищав ворота полтавської «Ворскли» разом з Геннадієм ЛИСЕНЧУКОМ , який згодом був головним тренером збірної України з футзалу, і Анатолієм ДЯЧЕНКОМ, котрий очолив Полтавську обласну Федерацію футболу. Коли став студентом кооперативного інституту, почав грати за команду «Кооператор» в чемпіонаті УРСР серед КФК, який у фінальному турнірі посів 6 місце. До речі, в «Енциклопедії полтавського футболу. 1909-2010» на ст. 48 вміщено фотографію «Кооператора-83», у складі якого виступали Андрій ШУРЕНКОВ і Сергій СТРІЛЕЦЬКИЙ.
Були у біографії Андрія роки виступів за «Турбіну» з Набережних Човнів. Кар’єру завершував на аматорському рівні, граючи у сумському «Автомобілісті», командах ветеранів «ЗеВС» і «Ніколь», у складі якої ставав призером всеукраїнських і місцевих змагань. Загалом на професіональному рівні Андрій провів майже 100 матчів і відзначився одним влучним ударом. Свого часу він був відомим арбітром національної категорії, обслуговуючи матчі чемпіонату України.
Вже більше 30 років Андрій Іванович працює дитячим тренером у ФЦ «Барса». За цей час підготував чимало футболістів, які «засвітилися» на високому рівні. Серед його вихованців – Антон ШИНДЕР, Максим МИРВА, Сергій СТРАШНЕНКО-молодший та інші. Наразі у групі Андрія Івановича є юнаки, які з часом зможуть заявити про себе!
17 травня у Андрій Іванович зустрічає свій 63-й День народження…
«ФутТайм» і АФСО вітають квартет ветеранів сумського футболу з їхніми Днями народження! Усім – міцного здоров’я, впевненості у своїх силах і можливостях, оптимізму, родинного тепла, віри, надії і любові!!!
Сторінки історії
Першим був Владислав ПРУДІУС
ПЕРШИМ із вихованців сумського футболу у збірній України з футболу зіграв випускник Роменської ДЮСШ Владислав ПРУДІУС, який на той час був гравцем вищолігового ЦСКА-«Борисфен». У другій половині жовтня 1993 року він взяв участь у 3-х товариських матчах нашої команди під час заокеанського турне.
У двох зустрічах українці обіграли збірну США – 2:1 і 1:0. У першій – Владислав на 80-й хвилині замінив Ігоря ЖАБЧЕНКА, у другій – після першого тайму Ігор вийшов на поле замість Владислава.
Матч зі збірною Мексики зібрав 53900 глядачів і закінчився перемогою господарів -2:1. Владислав замінив Ігоря після першого тайму.
Футболіст пригадав деталі турне збірної. “Ми поїхали у Сан-Дієго на матч із Мексикою. Кілька хлопців залишили усі гроші та коштовності у номерах. Повернулися з гри і помітили, що нас обікрали. Колектив вирішив скинутися грошима і компенсувати тим, хто втратив цінні речі. Приємно, що у збірній панувала така взаємоповага. Взагалі ніхто не дивився, з якої ти команди: молодий Ребров, досвідчений Литовченко, з «Ниви» ти чи з « Динамо» – усі були рівними”. Після цього нашого земляка тренери збірної більше не викликали. Наступним земляком, який зодягнув форму збірної України , був Олег ГУСЄВ. Дебютував він у товариському матчі з румунами 20 жовтня 2003 року, коли став гравцем «Динамо». Олег вийшов на поле після перерви замість Сергія ТКАЧЕНКА. Українці поступилися супернику – 0:2. За збірну вихованець сумського футболу провів 98 матчів і забив 13 м’ячів.