Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

25 травня ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 30.

 Вітання

   Поїзд на Донбас відправився  без  Кундєя

         ЗА ЙОГО  плечима майже 50 років в аматорськоиу футболі. За цей час  він зіграв  майже  600 матчів і забив  близько 1000 м’ячів.  Це зобутки Володимира ОЛЬШАНЧЕНКА, футбольне прізвище якого КУНДЄЙ. Він – 2-разовий чемпіон УРСР  серед КФК у складі охтирського «Нафтовика» і сумського «Автомобіліста», неодноразовий призер всеукраїнських відомчих турнірів, 8-разовий чемпіон і 7-разовий володар Кубка області. Володимир встановив рекорд результативності серед захисників  у чемпіонаті України  серед  КФК, забивши у 1991 році  за «Автомобіліст»  11 м’ячів. Був учасником міжнародних матчів з болгарськими командами. 

     Має помітні успіхи  Володимир  і в  міні-футболі. Він – бронзовий призер  чемпіонату України серед ветеранів, переможець «Чемпіонату світу по-сумськи», 6-разовий чемпіон Сум, 5 разів  був кращим бомбардиром цих змагань. Здобутки  Володимира ОЛЬШАНЧЕНКА варті  уваги  авторів Книги рекордів України.

  

Таким був Володимир у 1985 році, коли вперше став чемпіоном України серед  КФК у складі охтирського  «Нафтовика»

     26  травня Володимир відзначає свій 67 День народження. Він  співпав  з ювілейною датою у його  житті – 45-річчям подружнього життя з дружиною Раїсою.  Тож  з подвійним святом вітаємо  сім’ю  Ольшанченка. Здоров’я вам, любові і достатку, родинного тепла і затишку, щоб щасливим  і багатим було ваше сьогодення!!!

    До вашої уваги – відверто  від Володимира ОЛЬШАНЧЕНКА,

      – Як Володимир  став КУНДЄЄМ? – Коли мені було  усього рік,  до нас зайшов знайомий батька і  почув, що я називаю індиків кундиками.  Він  схопився відразу за це і сказав, що  відтепер Володя буде  Кундєєм. Ось так і приклеїлося до мене це прізвисько. Ним  так  називали і двох наших синів.  Був  ще цікавий випадок  у моїй кар’єрі, пов’язаний з цим прізвиськом.  Тренер  однієї із сумських команд, перший раз заповнюючи протокол матчу, замість мого прізвища  записав Кундєй.  Захопив мене футболом  Володимир Степанович Левченко, який водив  на футбол з 5 років. Він і був моїм першим тренером.

      – Наскільки  мені розповідали ветерани,  ти рано   почав грати за  дорослі команди?  –   Так. Це було.У 12 років  виступав за дорослу команду села Головашівка, в якому народився,  в чемпіонаті області по 2 групі. У 14 – підставою –  у чемпіонаті ФСТ «Колос».

     – Це правда, що школярем  показував   пристойну результати  з легкої атлетики?  –  Гранату кидав, приміром, на  78 метрів,  у висоту стрибав на 180 сантиметрів, у довжину – на 7 метрів. Спорт я дуже любив.

     – Чи вплинули на  твою футбольну кар’єру два роки служби в армії? – Про футбол на деякий час тоді  довелося забути. В армії виконав норматив КМС з військового багатоборства. В окрузі посів 2 місце з цього виду.  Був чемпіоном з баскетболу. У футбол зіграв лише одного разу Це був товариський матч з грузинами, який ми виграли – 3:1. Я забив 2 м’ячі, отримав приз кращого гравця і 3 доби  відпустки.

     – Ти був, як кажуть, без 5 хвилин гравцем  сумської команди майстрів «Фрунзенець», але  в основі  так і  не  з»явився. Що сталося?  – Дебютувати   мав у матчі Кубка дружби, який розігрували  команди майстрів  «Фрунзенець» і «Авангард» з Курська.  Але  суперник не приїхав.  Тож дебютував у  товариському матчі з болгарською командою. «Фрунзенець»  залишив через квартирне питання.  Жити було ніде, а я готувався до весллі.

      – Пам’ятаєш раніше  зіграний матчі  проти «Фрунзенця, в якому ти відзначився? –Був такий випадок у  моїй кар’єрі.  Ще у 1976 році  майстри приїздили  на матч у наще село. Перший тайм був за нами- 2:1. Але досвід і майстерність сумчан  взяли гору – 4:2. Я забив м’яч і зробив  результативну передачу.

     – А  якою вважаєш свою перемогу найважливішою? – 1978 рік увійшов в історію  сумського футболу. Вперше сільська команда  виграла  Кубок області. Його володарем став степанівський «Супутник»,  який у фіналі  обіграв  «Хімік» з Лебедина – 2:1. Мені вдалося забити переможний м’яч. Зробив це у падінні ударом голови. Здається, наче вчора це було, а минуло  вже 44 роки…

      – У твоєму житті було чимало пам’ятних матчів і забитих м’ячів. А найпам’ятніший часто згадуєш?  –Маєш на вазі матч в день весілля?  Цього дня у мене була гра.  Після розпису у  ЗАГСі всі гості поїхали на  «Авангард», де проходив матч.  Ми виграли і свої два забиті м’ячі я присвятив  дружині  Раїсі.  Після матчу весілля продовжилося.  Між інщим, з Раїсою познайомилися на футболі. Зустрічалися 5 років.  Дружина ніколи не пропускала  наші із синами матчі.

     – Ти міг пограти в донецькому «Шахтарі», куди тебе запрошував  неодноразово  Віктор Носов. Але, як кажуть, поїзд на Донбас пішов без Кундєя. Чому відмовився від перспективи  показати себе  на вищому рівні?  -Був такий епізод у моєму житті. Віктор Васильович запрошував у команду, коли мені було 24 роки.  Відразу обіцяв машину, однокімнатну квартиру і  місце в «дублі». А в основі не гарантував. За нього треба було  поборотися.  Кілька разів трене телефонував, але я відмовився. Конкуренції не боявся. У Сумах мав отримати  трикімнатну квартиру. 

     Про це мені ще раз нагадали  гравці “Шахтаря» Олексій  ВАРНАВСЬКИЙ і Микола ФЕДОРЕНКО під час зборів в Алушті у 1986 році, коли   «Автомобіліст» готувався до сезону. Ми запросили  їх на дружню розмову.  Як годиться посиділи… Олексій і запитує: -А що то у вас  за  бовдур  у Сумах,  який  відмовився від запрошення до «Шахтаря? –Так він сидить перед вами,- відповів я. Сьогодні  шкодую, звичайно.Що тепер про  це  говоритя. .  Це дійсно був хороший шанс. Скористайся  ним, можливо,  по –іншому і склалося  б моє футбольне життя.  Але я задоволений   роками, проведеними у футболі.  Він подарував мені багато друзів.

     – А хто з них для тебе найголовнішмй?  – Його  я  зустрів 50 років тому на футболі. Це моя вірна  супутниця життя  дружина Раїса, з якою дняли відзначили  сапфірове весілля. Ми  щаслива родина!!!  А  мрію, як і кожен із нас, щоб якомога  швидше  ПРИЙШОА  МИР  В УКРАЇНУ!

Спільний проект «ФутТайму» і АФСО   « 30 років в історії сумського футболу»

       5. 1995/1996. «Агросервіс»: крутими сходинками долу

           Кубок України.  До постійних учасників  цього турніру  «Нафтовика», сумської команди, яка  виступала під назвою «Агросервіс» і «Явора» долучився «Фрунзенець-Ліга-99». У матчі  1/128 фіналу  «фрунзенці»  завдяки м’ячу Олександра СЕМЕРНІ,  перемогли павлоградський «Космос», але в наступному колі  вдома програли полтавській «Ворсклі» -1:3. Відкрив рахунок наш захисник  Костянтин ШЕЛЕХОВА , зрізавши м’яч у власні ворота…

   «Нафтовик» в додатковий час мінімально поступився  в Іллічівську «Портовику», футболістів «Агросервіса» після – 0:0 підвела влучність в серії післяматчевих пенальті.  Вправнішими в лотереї були гравці «Явора», вигравши  у «Кристала»  з Пархомівки на його  полі. Потім удома  краснопільці помстилися  за сумчан, розгромивши «Портовик» -4:1.

       В 1/16 фіналу  здолали  луганську «Зорю» -2:0.  Розв’язка настала  наприкігці зустрічі  впродовж 6 хвилин, коли досягли мети м’ячі після ударів  Сергія ЗАВГОРОДНЬОГО і Володимира БОГАЧА-молодшого.  Також впродовж 6 хвилин у середині 1-го тайму сімферопольська «Таврія» практично вирішила  долю матчу з «Явором» – 2:0 і вийшла до  чвертьфіналу.

     У розіграші Кубка наші команди зіграли 8 матчів: перемог -3, нічиїх – 2, поразок -3 за різниці м’ячів 8-7.

      Чемпіонат України  Перша  ліга.  І «Нафтовик»  (тренер Андрій БІБА) і «Явір» (Валерій БЕРМУДЕС) виступили в міру своїх можливостей, хоча від охтирчан очікували значно кращого результату.

8 місце «Нафтовик» – 42 матчі, перемог – 18, нічиїх – 12, поразок -12, м’ячі 52-37,  66 очок.

13 місце  «Явір» -42 матчі, перемог -17, нічиїх – 9, поразок -16, м’ячі 53-43,  60 очок.

      Матчі  з трійкою  лідерів кращого результату добилися  футболісти «Явора».  У  полтавської «Ворскли», чернівецької «Буковини» і алчевської «Сталі»  вони відібрали  6 очок із 12-и, тоді як охтирчани  – 4. Третій сезон поспіль  Валерій САМОЛЮК, забивши 10 м’ячів, став кращим бомбардиром «Явора».  14 разів в охтирчан відзначився Сергій  ЧЕРНОШВЕЦЬ.

      Перша очна дуель  «Явора» і « Нафтовика» завершилося на користь краснопільців. Вдома вони  за присутності 3500 вболівальників  добилися успіху, завдяки влучному удару Валерія САМОЛЮКА на 36 хвилині. В Охтирці  була зафіксована  нульова нічия. Матч зібрав 6000 глядачів.

    Друга ліга.  Група А.  Неувага до команди місцевої  влади, недофінансування  і кадрові проблеми – все це  і призвело до того, що  після цього сезону «Агросервіс»  ( тренували Микола КУРАСОВ і Володимир БОЙЧЕНКО ) втратив прописку  в лізі.

    З перших турів  гра у сумчан не йшла.  Три поспіль поразки, в тому числі  дві вдома (0:7) відкинули команду до групи аутсайдерів. Першу перемогу  сумчани  здобули у 6-у турі.  На фініші  вхопитися  за рятівне 17 місце (вибувало  з групи 5 команд) не змогли –  не вистачило аж 9 очок.  У пасиві сумчан – 9 поразок з великими рахунками.  Сезон завершили на мінорній ноті, програвши 3-и заключні матчі  київській «Оболоні» -0:6,  «Хутровику» з Тисмениці і ФК «Калуш» – по 0:5.

 18 місце  «Агросервіс» – 40 матчів, перемог – 8, нічиїх – 6, поразок – 26, м’ячі 25 – 77,  30 очок.

Команди  зіграли 124 матчі. Перемог – 43, нічиїх – 27, поразок – 54,  м’ячі  130-157.

  За 5 сезонів команди  провели:

     У розіграші Кубка  України  37   матчів.  Перемог  – 15, нічиїх –  7,  поразок – 15 , м’ячі  33-38.  У чемпіонаті зіграно  614  матчів.  А це – 254 перемоги,  115  нічиїх і 245 поразок за різниці м’ячів  743-736..

   А ось як  виступили команди в чемпіонатах

                               ІВНПМ
«Автомобіліст» ,ФК «Суми», «Агросервіс»1885128                      109 154-306
«Нафтовик»        182873857    263 -185
 «Явір»                 176933647     250-155
«Електрон»  (три)                                          68231332                            76-90     

Команда в  Сумах знову  з’явиться через два сезони.  Владі і вболівальникам пощастило. Вольовим рішенням «Явір» було переведено до обласного центру. Команда отримала назву «Явір-Суми». Обидві сторони залишилися  при своїх інтересах: і назви їхні є, і команда є. Що ще потрібно для реклами

Сторінки історії

  Після  сумського «Спартака» і «Зорі» – «Динамо» і  збірна СРСР

      50  років тому (1972)  вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО дебютував у київському «Динамо» і збірній СРСР.

  На знімку: «тріо» з оборони «Динамо» і збірної СРСР – Стефан РЕШКО, Михайло ФОМЕНКО і Євген РУДАКОВ

     У  складі «Динамо»  зіграв  спочатку у матчах  1/16 фіналу розіграшу Кубка СРСР  з івановським «Тестильником» (1:1 і 2:1), а потім  – у зустрічі  чемпіонату  4 квітня у Луганську із  «Зорею», з якої  наш земляк перед початком сезону перейшов. Господарі перемогли – 3:0. Того року  «Зоря» стала чемпіоном, а кияни, поступившись  їй 4-а очками, завоювали срібні нагороди.

     “В чемпионате страны 1972 года наряду с опытными мастерами закрепились Валерий ЗУЕВ и Михаил ФОМЕНКО».                                       (З книги «Атакующая вершины»).

      А 16 червня    у фінському місті  Васа у складі збірної СРСР  М.ФОМЕНКО зіграв свій перший матч.  Це була товариська зустріч з командою Фінляндії. Суперники підписали «мирову»- 1:1. Наш земляк відіграв увесь матч.

     Наступного разу на поле вийшов  18 квітня 1973 року у Києві і теж у товариському поєдинку, але з румунами. Він зібрав 70 тисяч вболівальників.  Радянські футболісти  виграли –  2:0.  Михайло  провів другий тайм, замінивши Юрія ВАСЕНІНА.

     Загалом за першу і Олімпійську збірні М. ФОМЕНКО провів  24 матчі, у 4-х – був  капітаном. У її складі  став бронзовим призером Олімпійських ігор-1976  і входив  до складу команди, що  виграла срібло ЧЄ-1972, але участі у матчах не брав.