ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ . Випуск 37.
—- Що головне для Катерини САМСОН?
—- Ювілейний день народження Віктора ПОЛЄВЩИКОВА.
—- Де хоче грати Олексій ХОБЛЕНКО.
Вітання
ЮВІЛЕЙНИЙ СЕЗОН Катерини САМСОН
Вона стала першою сумчанкою, яка почала грати у футбол на професіональному рівні. Її кар’єра триває вже 20 років.
БАТЬКИ Катерини свого часу були відомими легкоатлетами. Тож закономірно, що з дитячих літ і дівчина захопилася спортом. Вона обрала футбол. Разом з хлопцями ганяла м’яча на вулиці, а згодом грала за шкільну команду. Одного разу її помітив тренер Микола АБРАМОВ і залучив до постійних занять в спорт школі, де працював.
Таким був старт Катерини САМСОН у великий футбол. А перший крок вона зробила, коли почала грати за сумський «Спартак». Він три роки виступав у Вищій лізі жіночого чемпіонату України, ставши за цей час бронзовим призером. Це була перша нагорода 18-річної нападниці, яка тоді грала у нападі і чимало забивала. Приміром, у кубковому матчі із маріупольською «Азовчанкою» (12:0) Катерина відзначилася 4 рази. А наступного сезону зайняла місце у воротах. І відтоді – це її ігрове амплуа. Через фінансові труднощі «Спартак» швидко розформували. Дівчину запросили до «Нафтохіміка» (Калуш), де вона вперше стала чемпіонкою України, а потім – до легендарної чернігівської «Десни», з якою двічі виграла золоті медалі і Кубок. Тоді вона вперше зіграла і свій перший матч за національну збірну. І ось уже 14 років тренери залучають сумчанку до головної команди країни. У її складі вона брала участь у відбіркових матчах до чемпіонатів світу і Європи, ставала переможницею і призеркою розіграшу Жіночого Кубка Туреччини. А в складі команд проводила матчі в жіночій Лізі чемпіонів. До речі, разом з Катериною у збірній – і уродженка Охтирки Яна КАЛІНІНА.
Успішно виступала наша земляка за команди Рязані і Пермі у чемпіонаті Росії. Провела близько сотні матчів, має титули чемпіонки і володарки Кубка.
Три роки тому Катерина повернулася в Україну і стала гравчинею харківського «Житлобуду-2», вигравши з ним срібні нагороди і Кубок України.
За свою кар’єру Катерина тричі ставала чемпіонкою і двічі володаркою Кубка України (всього у неї 17 відзнак), двічі її називали кращим воротарем, вона входила до ТОП -5 і ТОП-10 кращих гравців України, включали до традиційної Символічної збірної урочистої церемонії «Футбольні зірки України».
За 20 років свої професіональної кар’єри Катерина зіграла майже 250 матчів і, як воротар, забила 3 м’ячі ( 2 – за «Спартаку» і 1 – за «Легенду»). Плюс 48 матчів за національну збірну і 18 – за Ю-19.
-Для мене головне – перемога в кожному матчі, не дивлячись, з яким суперником ми граємо і на якому рівні, – зізналася Катерина, у якої 5 липня 34-й День народження.
Через воєнні дії чемпіонат України призупинено. Кар’єру вона продовжує в Угорщині.
– У цій країні у мене не було контактів. Моя агентка Ірина Де Роза подзвонила і сказала, що там є команда і їй потрібен воротар. Так я опинилася в Дьєрі.
Катерина поділилася думкою для Форбес про ситуацію в Україні.
– Звістка про початок війни застала мене в потязі. Ми їхали до Харкова після перемоги на турнірі в Туреччині. У той момент я забула про футбол і перемоги, було страшно. Ми чули вибухи, бачили танки, над головою пролітали винищувачі. Був жахливий ранок. Я ,звичайно, навіть у своєму найгіршому кошмарі не могла подумати, що це може статися.
Чи симпатизую я російським гравцям? Ні. Як спортсмен, я розумію їхнє розчарування, але не більше. Рішення УЄФА абсолютно справедливе, їхня держава прийшла до нас з війною, я вважаю, що спорт має об’єднати всі народи світу! Тим, хто воює проти іншої держави, не місце в спорті“. Так відреагувала Катерина на виключення жіночої збірної РФ зі змагань під егідою УЄФА.
Зірки сумського футболу
«Забуті» матчі Віктора ПОЛЄВЩИКОВА
6 липня виповнюється 70 років від Дня народження екс-нападника сумської команди майстрів «Фрунзенець» Віктора ПОЛЄВЩИКОВА.
ЙОМУ, можна сказати, пощастило. Кар’єру розпочинав в тому «Фрунзенці», який у 1974 році круто стрибнув у турнірній таблиці з 16-го на 4-е місце. Вболівальники старшого покоління, мабуть, добре пам’ятають, як тоді Федерація футболу УРСР «підставила» нашу команду, позбавивши її права поборотися за вихід до Першої ліги.
-Дебютував Віктор вдало, відразу, як кажуть, вписався в командний малюнок гри, – згадує капітан Валерій ЖИЛІН. – З ним ми грали в нападі, доповнюючи один одного. Не пам’ятаю. щоб Віктор жадував м’ячем, він вчасно віддвів його, якщо партнер перебував у кращій ситуації. Жаль, що в нього не склалася кар’єра на вищому рівні…
Того ж року Віктора запросили до вищолігового дніпропетровського «Дніпра». Наразі важко сказати, чому він не підійшов команді, грав не гірше інших. На жаль, точно невідомо, скільки він матчів зіграв у дублі і забив м»ячів. Але з тих 5-и, які зафіксувала статистика, у 2-х мав хорошу пресу.
Читаємо в матеріалі «Испытание майстерства» про матч «Дніпра» з «Динамо» (Київ) у «Днепровской правде» від 11 червня: «У зустрічі дублерів перемогли кияни – 1:0. Вони мали перевагу у другому таймі. У першій половині матчу дублерів у складі дніпропетровців виступав молодий форвард Віктор ПОЛЄВЩИКОВ. Як і у зустрічі з дублерами «Шахтаря», він ставив тон атакам. Двічі киян урятувала штанга».
Домашній матч «Дніпра» з ЦСКА 19 серпня зібрав 16 тисяч вболівальників. «В другому таймі у «Дніпра» на полі вийшов В. Полєвщиков. На 70-й хвилині матчу він на лівому фланзі обіграв кількох армійців і чітко виклав м’яч під удар О. Яковенку: «Дніпро» повів у рахунку — 2:1. Щоб зрівняти його, москвичам вистачило п’яти хвилин. Москвичі та дніпропетровці мали ще не одну можливість змінити рахунок, але зробити це їм не вдалося. Фінальний свисток судді зафіксував бойову нічию — 2:2».
Виходив Віктор на поле ще у матчах із «Зорею» (1:1), одеським «Чорноморцем» (2:2) і тбіліським «Динамо» (0:1). Забив 1 м’яч, але в якій зустрічі – невідомо. Були в активі нашого гравця по одному матчі, проведені в основі з киянами і розіграші Кубка СРСР.
Не пройшов до «Дніпра» В.ПОЛЄВЩИКОВ, мабуть, тому, що «дубль» посів передостаннє, 15 місце і потрібно було на комусь відігратися. Винними тренери зробили дебютантів.
Віктор повернувся до Сум, ще завзятіше і наполегливіше працював на полі. І наступного сезону, забивши 8 м’ячів, став кращим бомбардиром команди. Швидко «Фунзенець» почав здавати позиції. Після 4-го місця за два роки скотився до підвалин турнірної таблиці. Кілька гравців пішли на підвищення, а гідної заміни тренери їм не знайшли. Рік Віктор пограв у ужгородській «Говерлі», а потім знову – у «Фрунзенці». У складі сумчан ставав переможцем Кубка Дружби, який розігрували команди майстрів Сум і Курська .
На жаль, статистика тоді, як така, не велася. А тому за три сезони вона не зафіксувала кількість зіграних Віктором матчів і за один – забитих м’ячів. Поки що маємо 61 матч і 14 влучних ударів. За моїми підрахунками, кількість поєдинків щонайменше більша вдвічі. Будемо з’ясовувати і «шукати» матчі Віктора ПОЛЄВЩИКОВА.
Знай наших!
Олексій ХОБЛЕНКО: «Я хочу грати у «Кривбасі»
ВИХОВАНЕЦЬ роменського «Електрона», а нині гравець криворізького «Кривбасу», Олексій ХОБЛЕНКО під час вимушених футбольних канікул в Україні, продовжував грати у чемпіонаті Естонії. Він виступав за «Левадію» з Таллінна, яка наразі на 2 рядку турнірної таблиці. Олексій провів 6 матчів і забив 1 м’яч у матчі, який приніс команді важливу перемогу.
– Коли розпочалася війна, на жаль, мені довелося поїхати до Естонії, аби тренуватися і мати ігрову практику. Я повернувся в Україну й хочу грати лише у «Кривбасі». У новому сезоні в УПЛ будемо, впевнений, показувати добротний футбол, аби дати змогу захисникам нашої країни трохи відволіктися від того, що наразі відбувається на нашій землі.
«Кривбас» дебютуватиме в Прем’єр-лізі чемпіонату України. У минулому сезоні, який команди Першої ліги не дограли, криворіжці посіли 2 місце, а Олексій, забивши 11 м’ячі в, на 2-й позиції серед кращих бомбардирів
З анналів історії
Рік за роком, матч за матчем
6 липня 1955 р. — Чемпіонат області серед команд Першої групи. «ХІМІК» (Шостка) – В/ч №71542 – 4:4. У господарів м’ячі забили: Леонід ЛОПАТІН – два і один – у власні ворота, Олександр ЄРОШИН (2), у гостей – Віктор ІВАНОВ (3).
7 липня 1990р. — Чемпіонат Української РСР серед КФК 3-ї зони. Заключний матч 1-го кола. «РАДИСТ» (Кіровоград) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 0:2. Відзначилися Олександр БОБУХ (52) і Сергій ЗАПОРОЖЕЦЬ (80).
5 липня 1991 р. — Чемпіонат СРСР серед команд 2 -ї ліги. «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – «ДНІПРО» (Черкаси) -1:0. Гол – В’ячеслав ХРУСЛОВ (5- з пенальті). «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ЗАКАРПАТТЯ» (Ужгород)- 3:0. Борис ШУРШИН (22, 40) і Сергій ФОМІН (60).
Анонс
Новий проект «ФутТайму» і АФСО
«60 років – крок за кроком»
У 60-річній історії сумської команда майстрів її виступів у чемпіонатах СРСР і України (вона грала під десятьма назвами) були злети і падіння. А скільки зіграно матчів і забито м’ячів, хто з гравців відзначався результативністю?
Про це – у новому проекті «60 років – крок за кроком». У найближчих випусках – про сумський «Авангард» і «Спартак» у чемпіонатах СРСР серед команд майстрів класу «Б» Української зони (1960 – 1969 рр.).
Статистика здобутків і досягнень
У ЦЬОМУ ешелоні футболу сумчани виступали впродовж 10 років. Окрім матчів регулярної частини чемпіонату, команди грали ще стикові поєдинки і турнірі, де визначалися підсумки місця. На жаль, про це практично ніколи не говорили і виступи команд оцінювали за підсумками лише зональних та фінальних етапів, як, скажімо, у 1968 і 1969 роках. Для історії треба зробити уточнення і додати до турнірних показників команд «забуті» матчі і м’ячі.
Про це і не тільки – у проекті «60 років – крок за кроком».