Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 40.

 — Вони були  бійцями на  полі.

—  Хто він, легендарний тренер?

—  Покеру Володимира ГАВРИЛЕНКА – 67 років.

Ювілей

      ГРАВ У ПАРІ З Михайлом ФОМЕНКОМ

       27 липня – 80 років від Дня народження Віктора СОРОКОПУДА, який  був гравцем сумського «Спартака» впродовж трьох років.

    ФОТО з АРХІВУ. 12 травня 1968 р. Товариський матч «Трубника» і «Шахтаря», якій зібрав 5000 вболівальників.

       ДО НАШОЇ команди  він прийшов наприкінці  сезону 1965 року, коли вона  проводила матчі  за 13-18-е місця в чемпіонаті СРСР серед колективів класу «Б» Української зони.  У цьому міні-турнірі сумчани посіли 3-є місце і 15-е  підсумкове у змаганнях.   Віктор взяв участь у  7-и зустрічах.  А наступного сезону він був уже гравцем основного складу, виходячи на поле 39 разів.  Грав разом з Михайлом ФОМЕНКОМ.  Провівши  усього 2 матчі, у 1967 році  СОРОКОПУД  залишає «Спартак» і  переходить  до вітебської «Двіни». В ній  виступає  рік  і збільшує свій доробок ще на  24 матчі. Потім   стає гравцем нікопольського «Трубника». Тут Віктору пощастило. Він  взяв участь у  кількох  товариських матчах з командами класу «А», зокрема – донецьким «Шахтарем» (2:3),  московським «Торпедо» (0:6),  київським «Динамо» (1:2),  армійцями Ростова (1:3) і одеським «Чорноморцем» (4:2). А скільки  Віктор зіграв за «Трубник» у  класі «Б» – статистика, на жаль, не зафіксувала.

      Останні роки своєї футбольної кар’єри  грав у  чемпіонаті Білоруської РСР за бобруйський «Строитель».  У його складі  ставав чемпіоном і двічі володарем національного Кубка.

     На жаль,  повних  даних  про загальну кількість зіграних матчів Віктором СОРОКОПУДОМ немає.  49  поєдинків ( в тому числі – 1 на Кубок) він провів у «Спартаку» і 24- у «Двіні». Поки що зупинимося на  цифрі 73. 

ПРОТОКОЛ з архіву.

        Кубок СРСР. 1/2048 фіналу (Українська РСР. Зона 2. 1/8  фіналу). «СПАРТАК» (Суми) – «ТОРПЕДО» (Харків) – 1:0 (0:0).  7 червня 1966 р.  Суми. Стадіон «Спартак». 6000 глядачів.
      “СПАРТАК” (футболки сині, труси білі): Микола Астафьев, Володимир Сіренко, Віктор СОРОКОПУД, Микола  Воронько (к), Александр Мельник, Віктор Солодов, Борис Рябков, Віктор Кандауров, Геннадій Івашов (Валерій Багіян, 50), Михайло  Медведєв, Володимир Деркач. Головний  тренер – Дмитро  Іванов.
      “ТОРПЕДО” (футболки білі, труси білі): Олег Переверзєв, Володимир  Котов, Микола Котов, Анатолій Коковкін, Афанасій Гулаков, Борис Ноцун, Сергій Медведєв, Володимир  Шахов, Юрій Пузік, Юрій Шпак, Василь Трубчанінов (к).  Головний  тренер – Олександр  Бутенко.    ГОЛ: 1:0 Володимир Деркач (80).

Вітання

             10 СЕЗОНІВ  Сергій ФОМІНА

        29  липня  свій  66-й День народження  відзначає  екс-гравець  охтирського «Нафтовика» і краснопільського «Явора» Сергій ФОМІН. За наші команди він відіграв 10 сезонів.

        У  «НАФТОВИК»  Сергій  прийшов уже досвідченим гравцем,  провівши  у челябінському «Сигналі» і «Пахтачі» з Гулістану Таджицької РСР  майже 100 матчів.  Швидко  «забронював» місце в основі.  Допоміг    виграти чемпіонат УРСР серед КФК і здобути путівку до Другої ліги  Української зони чемпіонату СРСР.  У команді майстрів  разом із Борисом ШУРШИНИМ  були диригентами  командної гри, від яких  залежали  дії гравців на полі.  Цей дует відзначився і результативністю,  забивши 69 м’ячів.  А скільки гольових передач вони видали  партнерам, після яких ті  засмучували суперників?  У складі «Нафтовика» Сергій  став  переможцем останнього чемпіонату СРСР,  фіналістом розіграшу Кубка УРСР, провів кілька матчів  на Кубок СРСР, в тому числі з київським «Динамо».  15 серпня 1988 року він забив 150-й м’яч «Нафтовика» у Другій лізі. Сталося це у  домашньому матчі з  ровенським «Авангардом», які  «нафтовики» виграли -4:0.  За команду з берегів Ворскли С. ФОМІН провів 280 матчів і відзначився влучними ударами  28 разів.

      Ще 83 матчі  він зіграв  і 9 м’ячів забив, виступаючи за «Явір». У його складі  виграв змагання у Другій лізі.

  ФОТО з АРХІВУ. Сергій ФОМІН (у верхньому ряду – четвертий ліворуч) у складі «Нафтовик» -1987.

   

    -Сергій був бійцем на полі,ніколи не уникав  боротьби, був прикладом для молодих гравців – згадує  головний тренер «Нафтовика» Валерій ДУШКОВ. –  Полюбляв підключатися до атак і результативно їх завершував.  Приємно говорити і згадувати про таких футболістів, які вписали  в історію нашої команди своє ім’я.  З ним  легко працювалося, бо він  був  Професіоналом з великої літери.  Користуючись нагодою,  надсилаю   Сергію  Олексійовича найщиріші вітання.  Хай здоровиться і живеться, а «Нафтовик» і «Явір»  будуть приємною згадкою про нашу співпрацю і  проведені разом футбольні роки.

   За  19 років футбольної кар’єри Сергій ФОМІН  провів майже 450 матчів і забив 40 м’ячів.

        «ФутТайм» і АФСО  вітають  Сергій Олексійовича ФОМІНА з Днем народження.  Здоров’я, щастя і добра, тобі, друже, на довгії літа!!! 

 Спортивна гордість Сумщини

          ЛЕГЕНДАРНИЙ ТРЕНЕР З РОМЕН

      ОДНЕ із значень слова ЛЕГЕНДАРНИЙ, за визначенням  професора Сергія ОЖЕГОВА,  той, хто викликає захоплення. Ми звикли, що легендарними  чомусь називають  лише тих осіб, які, маючи  всі умови для  реалізації своїх задумів і можливостей, добиваються  вагомих успіхів. Я нічого не маю проти, скажімо, В.ЛОБАНОВСЬКОГО, І.ТУРЧИНА та багатьох інших. І все ж…  Чому ми боїмося або не хочемо називати легендарними тих  осіб, які працюють  у глибинці, на місцях, не маючи ні належних умов, ні підтримки, ні  належного фінансового забезпечення з боку владних структур.   А скільки таких ентузіастів працює на місцях?

        Такою легендарною особою, на мою думку,  є Олександр КВАША з Ромен – добре відомий  у футбольних колах не лише Сумщини.  Знаю його  стільки років, скільки він працює з  командою Ромен. Цьогоріч виповнилося  40 років його тренерської діяльності і 36 з них – в «Електроні». За цей час (через фінансові  негаразди)  він кілька разів змінював назву.  І які б не були часи,  увага і підтримка влади, Олександр Дмитрович боровся за команду, за футбол у Ромнах, якому незабаром  виповнюється 100 років.

      ФОТО з АРХІВУ. Олександр КВАША в центрі знімка. Завдяки таким друзям  “Електрона», як  Олексій БІЛОВОЛ  (ліворуч) і Олександр ГАНЗЯ (праворуч),  він  радував своїх вболівальників

        Чи знаєте ви,  що свого часу Олександр був вправним…боксером. Двічі вигравав чемпіонат області. Працюючи  після училища в «Сільгоптехніці» газоелектрозварником 5-го розряду,  за ініціативи керівника підприємства  Володимира ЛЕВЧЕНКА організував футбольну команду і став її граючим тренером.  За два роки  вона виграла чемпіонат області по 2-й групі, а в першій навіть обійшла головну команду міста «Електрон». Так сталося, що він залишився без тренера. Директор ДЮСШ Анатолій ДЖУР запропонував О.КВАШІ очолити  команду.  

      -Звичайно, спочатку боязно було, адже не мав належної підготовки і досвіду,- згадує з посмішкою Олександр Дмитрович. –  Це добре розуміли і гравці, які  виступали вже  кілька років і з якими довелося вирішувати  турнірні завдання.

      Пройшло кілька років  і «Електрон» заявив про себе, вигравши чемпіонат і Кубок області, ставши  одним із лідерів  на теренах Сумщини.

        Переломним в історії команд , на думку О.КВАШІ,  став 1997 рік, коли роменчани виграли  звання чемпіона України серед аматорів і отримали статус команди 2 ліги.  До речі, на матчах фінального етапу, що пройшов у Ромнах», побувало 22 тисячі вболівальників. Це  була знакова  подія  в історії роменського футболу. Вперше команда піднялася на такий рівень! І  головним  її диригентом був Олександр КВАША. 

         ФОТО з АРХІВУ. 15 червня 1997 р. «Електрон» – чемпіон України серед аматорських  команд. 18 гравців та 2 тренери  отримали посвідчення кандидатів у майстри спорту України.  Фінал у Ромнах визнано кращим  спортивним заходом  1997 року на Сумщині.

       7 сезонів  виступав «Електрон» на всесоюзному рівні. Були злети і падіння, тренеру багато часу довелося приділяти фінансовому забезпеченню, бо місцева влада неохоче  займалася командою, часто  підтримка розходилася зі словами. Тож доводилося Олександру Дмитровичу самотужки вирішувати питання і займатися підприємницькою діяльністю, аби «Електрон» міг  грати, а не  триматися на плаву.  5 разів він завершував виступи на 3-6 місцях. Ще три сезони роменці  провели у Перехідній лізі.  Двічі  – через фінансові труднощі – команді  довелося зніматися зі змагань.

         Олександр Дмитрович гордиться, що  в «Електроні» заявили про себе Олег ШЕСТАКОВ, Едуард ЦИХМЕЙСТРУК, Вадим КОЛЕСНИК та інші, які затим  грали у командах вищого рівня.

         Особлива сторінка в історії команди 2014-2018 роки, коли  її підтримував керівник товариства «Агробізнес-ТСК» Геннадій СВІРСЬКИЙ – колишній воротар. Це був золотий час в прямому і переносному значення.  За 5 років «Агробізнес-ТСК» 4 рази поспіль, що є новим  рекордом,  виграв звання чемпіона, неодноразово ставав  володарем Кубка і Суперкубка області.  В Аматорському чемпіонаті України посів 2-е місце в групі, дійшов до півфіналу  розіграшу Кубка України, де  поступився «Балканам» з Одеської області –діючому на той час чемпіону України. Роменчанам тоді вдалося  зіграти  з городянами Вінниці,  ужгородською «Говерлою», охтирським «Нафтовиком, донецьким «Шахтарем» та ін. І якби не передчасна смерть  президента ФК «Агробізнес-ТСК» Геннадія СВІРСЬКОГО,   команда могла знову  виступати у 2-й лізі. Це була мрія Геннадія  Анатолійовича.

        Після цього команда опинилася на роздоріжжі. Олександр Дмитрович знову  став  рятувальником, зберігши її на футбольній карті області.  Коли я запитав  у Олександра Дмитровича про що  мріє, він лише посміхнувся. І я зрозумів без слів. На це потрібен час. Вболівальники теж очікують, коли до Ромен  приїжджатимуть «Неоплани» і «Меседеси»  з Києва, Харкова, Полтави та інших міст України.

        Нещодавно Олександра КВАШУ обрано головою Асоціації футболу Роменського району. Впевнений,  футбол у місті отримає нове дихання. Перший крок вже зроблено. З його ініціативи проходить Благодійний чемпіонат району пам’яті  братів  Юрія і Володимира ДУДКИ, які  загинули на сході України 8 років тому.

       На вашу думку, вартує  Олександр КВАША  того, щоб  його називали  ЛЕГЕНДАРНИМ ТРЕНЕРОМ?

    ФАКТИ  з  ІСТОРІЇ  тренера Олександра КВАШІ.

——– ПІД керівництвом Олександра КВАШІ  команда виграла чемпіонат України серед аматорів,   двічі – чемпіонат і 11 разів була призером і раз здобувала Кубок області.

——– ЗА ВАГОМИЙ внесок у розвиток футболу О.КВАША нагороджений  медаллю «За заслуги  АФУ».

——- ШКОЛУ «Електрона» пройшли 588 гравців, з  них -108 – вихованці місцевого футболу.

——- У 1987 році команда провела 49 матчів.

——- ЗА 36 років на матчах побувало  1 мільйон 60 тисяч 850 вболівальників.

——- КОМАНДОЮ  зіграно   1450 матчів і майже 1500 в змаганнях з футзалу.

——- ЗА  1о років  виступів  у Другій і  Перехідній  лігах  у доробку роменчан  272 матчі.

——- КРАЩИЙ бомбардир  «Агробізнеса-ТСК» Андрій АНЦИБОР – 76 м’ячів. Євген РАДІОНОВ -31, Максим СТАДНИК – 30.

——- Олександр КВАША  – єдиний e 2-й лізі, хто одночасно  поєднував посади  президента ФК і головного тренера команди. 

З анналів історії 

                     Рік за роком, матч за матчем

       28 липня 1990 р.  Чемпіонат УРСР серед КФК 3-ї зони. «МЕТАЛУРГ» (Куп’янськ) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) -1:1.  У сумчан відзначився Ігор ШАНДИБА (72).

      31 липня 1955 р. Чемпіонат області. Перша група.  «ЛОКОМОТИВ» (Білопілля) – «НАСОСНИЙ ЗАВОД» (Суми) -0:4.  Покер на рахунку  Володимира ГАВРИЛЕНКА.  «ЗІРКА» (Конотоп) – В/Ч-«Зірка» (Лебедин) -1:0. Віктор БІРЮКОВ. «ХІМІК» (Шостка) – «СПАРТАК» (Глухів)-6:2. У господарів м’ячі забили:  Михайло ВЕРХОЛАПЦЕВ,  Василь БУРЕГА,  Петро ХАРЧЕНКО,   Шлейман ХАШАБА ,  ? ? ? КОРЧИНСЬКИЙ,  автор одного – не відомий. У гостей  – хто зпбивав у протоколі не вказано.