ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 51.
До вашої уваги: — Згадаймо Анатолія ШЕВКАЛЕНКА. — Вітаймо Віктора ГАЛЬЧЕНКА та Ігоря ОСТРІВНОГО. — Хто виграв чемпіонат області-1955 у Другій групі?
Пам’ять
Анатолій ШЕВКАЛЕНКО: 26 «авангардівських» матчів
Він народився 5 жовтня 1936 року. Його кар’єра тривала майже 10 сезонів.
СУМСЬКИМ «авангардівцем» Анатолій став у 1961 році, коли наша команда робила перші кроки у чемпіонаті СРСР у класі «Б» Української зони. Прийшов із сєверодонецького «Хіміка».
Другий рік свого виступу на цьому рівні сумчани завершили на 10-у місці. Анатолій провів 20 матчів. У більшості з них ворота залишав «сухими». Наступного сезону взяв участь у 6-и поєдинках. Тоді місце у воротах на кілька років наперед «забронював» Микола АСТАФЬЄВ. Анатолій хотів грати, а не бути, як кажуть, на підхваті. Але в Сумах він знайшов своє щастя. Кар’єру продовжив у мелітопольському «Буревіснику». За два сезони 46 разів виходив на поле. Потім був полтавський «Колос», в якому грав сумчанин Віктор ПЕТРУК, який у 1965 році завершував свої виступи, відігравши майже 150 матчів (1 м’яч). Він увійшов до ТОП- 50 кращих футболістів полтавської команди за всю її історію. Посівши у групі 3-є місце, «Колос» взяв участь у стикових матчах за 7-12 місця. Однак у втішному турнірі полтавцям , схоже, не вистачило сил і вони посіли 12 підсумкове місце. Незважаючи на такий мінорний фініш, рік 1965-й увійшов в історію клубу, як один з кращих за час виступів у класі «Б». Звичайно, чимала заслуга в цьому і воротаря Анатолія ШЕВКАЛЕНКА, який у 31 матчі пропустив 19 м’ячів. А завершив свою кар’єру на професіональному рівні у 1968 році у «Шахтарі» з Тореза.
Загалом за 9 років ігровий стаж воротаря склав 128 матчів, які він відіграв у 5-и командах класу «Б». По завершенні виступів Анатолій Григорович працював начальником команди сумського «Фрунзенця», який у 1974 році посів 4-е місце у Другій лізі і став переможцем першого розіграшу Кубка Дружби, а також начальником цеху в СМНВО імені Фрунзе.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР – 1965. 1/1024 фіналу. (Українська РСР. Зона 1. 1/8 фіналу). «АВАНГАРД» (Жовті Води) – «КОЛОС» (Полтава) – 1:0. 4 квітня. Стадіон “Авангард”. 3 500 глядачів.
«АВАНГАРД» (футболки червоні, труси білі): Онопко, Волков, Варакута, Чебанов, Воронов, Черкасов (к), Володченков, Замишко, Мальченко, Алмазов, Помазан. Головний тренер – Л. Родос.
«КОЛОС»” (футболки голубі, труси білі): Шевкаленко, Максименко, Борисов (к), Бугаєвський, Вітков, Бардешин, Качуєв, Попиневський, Штриголь, Маслов, Москалець. Головний тренер – Г. Балаба.
Гол: 1:0 Черкасов (?).
Наші вітання
Віктор ГАЛЬЧЕНКО: З м’ячем завжди на «ти»
ЗАЙМАТИСЯ футболом Віктор ГАЛЬЧЕНКО розпочинав у тренера Роменської ДЮСШ Віктора ГРЕЧАНОГО. Група була одна з найкращих за всі роки. Тут тренувалися і грали Євген ЧИЖИК, Микола ГИРКО, Олександр КОВАЛЬОВ, Володимир ШАТОХІН та інші. Вищезгаданих гравців разом з Віктором запросили до сумського «Фрунзенця», який тоді виступав у 2-й лізі Української зони чемпіонату СРСР. В ньому Віктор провів 5 років. Вболівальники старшого покоління пам’ятають його під прізвиськом Галя – так вони люб’язно називали свого кумира, який вирізнявся технічними діями і підступними ударами. Він був своєрідним диспетчером командних дій. Грав – наче пісню свою футбольну співав!
Виступав Віктор також за київський СКА (це була служба в армії), рівненський «Авангард», сумський «Автомобіліст» і краснопільський «Явір». За них відіграв майже 200 матчів , в яких забив 25 м’ячів. Серед пам’ятних -гол у ворота рідного «Фрунзенця» у Сумах на «Спартаку» у 1975 році, коли Віктор виступав за СК Чернігів. М’яч після його удару метрів з 25-и воротар сумчан Володимир ШАТОХІН відбити не зміг і гості вийшли вперед. Але Віктор ПОЛЄВЩИКОВ відновив рівновагу – 1:1. У складі сумчан ставав володарем Кубка Дружби, був учасником міжнародних матчів.
Свого часу Віктор допоміг охтирському «Нафтовику» і «Автомобілісту» у виході до Другої ліги майстрів, зігравши загалом 103 матчі. 39 разів він змушував суперників розпочинати з центра поля. В.ГАЛЬЧЕНКО- 2-разовий чемпіон Української РСР серед КФК.
Особливо пам’ятним для Віктора був 1974 рік. Тоді «Фрунзенець» посів 4-е місце, поступившись за різницею м’ячів «Кривбасу», якому Федерація футболу допомогла здобути путівку до півфіналу перехідного турніру до Першої ліги.
Майже 20 років Віктор виступав на професіональному рівні і майже 30 – на любительському. Останнім часом перекваліфікувався на футзал, граючи за команду ветеранів. Неодноразово ставав призером різноманітних змагань. Виходив на майданчик майже до 70 років. І з м’ячем був, як завжди, на «ти»!!!
Ігор ОСТРІВНИЙ: Боєць і лідер «Явора»
5 жовтня у екс-гравця краснопільського «Явора» Ігоря ОСТРІВНОГО День народження. Йому виповнюється 48 років.
ПЕРШОЮ командою 18-річного юнака був аматорський сумський «Будівельник», який виступав у чемпіонаті України серед КФК. А за 2 роки розпочалася кар’єра Ігоря на професіональному рівні у «Яворі». З ним він виграв змагання у Другій лізі. У нашій команді провів 208 матчів і відзначився 18 разів. Були у кар’єрі Ігоря ще один сезон за сумський «Агротехсервіс» і три – за «Спартак» з Нальчика. На професіональному рівні він провів 12 років і 282 рази виходив на поле. У 22 поєдинках радував забитими м’ячами.
-Ігор був своєрідним двигуном команди,- згадує президент ФК «Явір» Володимир САЄНКО. – Важко пригадати матчі, в яких цей півзахисник, як кажуть, сачкував. Викладався сповна, на всі 100 відсотків. Ігор був бійцем і одним із лідерів команди. Хоча забивав мало, допомагав це робити своїм партнерам. У мене залишилися приємні спогади і про команду і про Ігоря в тому числі. Він залишив в історії «Явора» – учасника чемпіонатів у України і Першій і Другій лігах – свій помітний слід. То були незабутні футбольні роки…
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України-1997-98. 1 ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) – «СТАЛЬ» (Алчевськ)- 1:0. 2 серпня. Стадіон «Колос». 2500 глядачів.
«ЯВІР»: Кудимов, А.Ермак, Завгородній, .Захаряк, Садовый, Острівний, Попович, Шуршин (Шаповал, 71), Листопадов (Скотаренко, 67; Ю.Колесник, 77), Лінін (Костюков, 41), Прохоренков (С.Руденко, 61). Тренер: В.Душков.
«СТАЛЬ»: Ногін, Вертелецький, Гопей (Чайка, 38), Ковальков, Полушин, Цвік, Котов (Плахотін, 53), Манько (Бугаков, 76), Моргунов, Плотников, Осташов. Тренер: А.Волобуев.
Гол: Острівний (4).
Попередження: Попович, Захаряк, Колесник – Гопей, Вер.
«ФутТайм» і АФСО вітають Віктора ГАЛЬЧЕНКА та Ігоря ОСТРІВНОГО з їхніми Днями народження. Зичимо здоров»я, щастя і добра! Досягайте успіху у всьому, рухайтеся вперед і хай рахунок у будь-якій справі завжди буде тільки на вашу користь!
Дата
Перша медаль Михайла ФОМЕНКА
50 років тому вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО отримав свою першу нагороду. У складі київського «Динамо»-1972 він став срібним призером вищолігового чемпіонату СРСР.
«ЗОЛОТО» тоді виграла ворошиловградська «Зоря», з неї перейшов сумчанин, яка на 5 очок випередила київське і тбіліське «Динамо» . Краща різниця м’ячів була на користь футболістів столиці УРСР.
У дебютному чемпіонаті Михайло відіграв 38 матчів, були ще поєдинки у розіграшах Кубків СРСР і європейських чемпіонів, в якому кияни вийшли до чвертьфіналу. Нашого земляка було включено до списків 33 найкращих футболістів СРСР і УРСР на позиції лівого центрального захисника. Його девіз «Хай буде простіше, але надійніше» можна порекомендувати взяти на озброєння і багатьом сьогоднішнім заднім центральним захисникам.
За 7 років виступів за «Динамо» щороку Михайло отримував нагороди. Тричі ставав чемпіоном і двічі володарем Кубка СРСР, 4 рази – срібним призером, вигравав Кубок кубків і Суперкубок УЄФА, у складі олімпійської збірної СРСР отримав бронзову медаль. У чемпіонатах СРСР зіграв 173 матчі із 210. 16 липня 1972 року дебютував у збірній СРСР у товариському матчі з командою Фінляндії на її полі (1:1). Михайло ФОМЕНКО – заслужений майстер спорту СРСР і заслужений тренер України, чемпіон і володар Кубка України. Як тренер, працював з багатьма командами різних ліг і збірною України.
З анналів історії
Рік за роком, матч за матчем
1 жовтня 1955 р. Фінальний матч чемпіонату області серед команд 2-ї групи. Суми. Стадіон «Спартак». 1000 глядачів. «СПАРТАК» (Кролевець) – «БУРЕВІСНИК» (Лебедин) – 2:4.
Голи: Охтя, Михалко – Горелик (2), Біляєв, Сальников.
Як писала тоді лебединська газета «Соціалістичне життя», «гра проходила у швидкому темпі з перевагою майстерності лебединів». Чемпіонат проводився за кубковою системою – з вибуттям.
8 жовтня 1991 р. Чемпіонат СРСР серед команд 2-ї ліги Української зони. «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – «НАФТОВИК» (Охтирка). – 0:2. Стадіон «Авангард». 3500 глядачів.
«АВТОМОБІЛІСТ»: Страшненко-старший, Хруслов, Захаряк (Лукаш,85), Дейнеко, Андрейченко, Бедрицький, Рудняк (Фесенко,80), Теслик, Сараєв, Самолюк, Цисар. Тренер: М. Фоменко.
«НАФТОВИК»: Прохоров (Симакович,87), В.Єрмак, Яїчник, А. Єрмак, Сухарєв, Фомін, Попоич (Тимченко,32), Шуршин, Горох, Задорожний, Липинський (Матвейенко, 75, Листопадв, 87). Тренер: В. Душков.
Голи: Шуршин (31), Липинський (40).